Salix lapponum

Верба́ лапла́ндська (Salix lapponum) — багаторічна рослина родини вербових. Релікт льодовикового періоду, занесений до Червоної книги України у статусі «вразливий». Кормова, медоносна та декоративна культура.

Верба лапландська
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина:	Вербові (Salicaceae)
Рід:	Верба (Salix)
Вид:	Верба лапландська (S. lapponum)
Біноміальна назва
Salix lapponum L., 1753

Опис

Кущ заввишки 0,5–1,5 м, нанофанерофіт. Крона куляста або яйцеподібна. Гілки вкриті темно-червоною або бурою корою, молоді — запушені. Бруньки голі, яйцеподібні, жовто-бурі. Листки на черешках завдовжки 5–10 мм, довгасті, довгасто-яйцеподібні або ланцетні, знизу, а іноді й зверху, вкриті густою білою повстиною, цілокраї або хвилясто-виїмчасті (іноді рідко-дрібно-зубчасті). Кожен листок завдовжки 5–8 см, завширшки 2–3 см. Його верхня поверхня ледь зморшкувата, на нижній добре помітне жилкування. Основа листка заокруглена або широко-клиноподібна, верхівка загострена.

Верба лапландська належить до дводомних рослин, тобто чоловічі і жіночі квітки розташовані у неї на різних особинах. Суцвіття — густо-квіткові циліндричні або овальні, майже сидячі сережки завдовжки 2–4 см. Приквіткові луски обернено-яйцеподібні, зверху майже чорні, знизу бурі. Тичинок дві, пиляки фіолетово-жовті. Зав'язь яйцеподібно-конічної форми, стовпчик довгий, з білим повстяним запушенням. Плід — коробочка завдовжки 7–8 мм. У ній міститься 12–16 насінин, кожна завдовжки до 1 мм.

Екологія

Рослина світлолюбна, дуже морозостійка і вологолюбна. Віддає перевагу помірно плодючим, кислим ґрунтам. Зростає у лісотундрі, на великих галявинах північних лісів, в негустих заболочених лісах, на мезотрофних (рідше евтрофних) болотах. Як правило, вербу лапландську можна побачити в угрупованнях з осоками, шейхцерією, сфагнами.

Квітне у квітні-травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Поширення

Верба лапландська широко розповсюджена у північних широтах Євразії. Найбільші популяції знаходяться у Скандинавії, Шотландії, на півночі європейської частини Росії та в Сибіру, де вони утворюють майже суцільну смугу. Натомість південна межа ареалу розмита, оскільки у помірному поясі ця рослина представлена ізольованими осередками, розташованими на великій відстані один від одного. Найпівденніші ексклави знаходяться на Алтаї, у Піренеях і Болгарії.

На теренах України зона поширення верби лапландської майже повністю знаходиться у межах Полісся, причому у правобережній його частині вид може утворювати густі зарості. За межами Полісся достеменно відоме лише одне оселище на горі Говерла; раніше описані місця зростання біля Харкова і Львова, ймовірно, винищені.

Значення і статус виду

У північних районах вид є ценозоформуючим, а тому відіграє важливу роль у харчових ланцюгах. Наприклад, у лісотундрі бруньки верби лапландської є незмінним компонентом зимового раціону білої та полярної куріпок. В Україні охорона верби лапландської особливо важлива з огляду на те, що ця рослина є реліктом льодовикового періоду. Головну загрозу для популяцій становить осушення боліт. Вид охороняється у Рівненському і Черемському заповідниках, національних парках «Прип'ять-Стохід», Деснянсько-Старогутському, Шацькому, Карпатському, Нобельському, . За межами України охороняється в Росії, де занесений до Червоних книг декількох регіонів.

Верба лапландська, як і інші представники роду, легко культивується, а тому набула популярності як декоративна рослина. Завдяки кулястій кроні та сріблястому забарвленню листя рослина приваблює зір протягом усього вегетаційного періоду. На болотах відмерлі рештки цього чагарника у суміші з рештками сфагнів утворюють торф. Зелені гілки і листя придатні на корм худобі. Ця рослина є добрим медоносом, з якого бджоли збирають нектар і пилок.

Галерея

• Листок (вигляд зверху)
• Вигляд листка зісподу
• Жіночі сережки
• Природні зарості у Крконоше (Польща)
• Верба лапландська у культурі

Синоніми

Diplima stuartiana Raf. Salix alaternoides J.Forbes Salix albiphila Tausch ex Wimm. Salix arenaria var. marrubiifolia Tausch Salix buxifolia Schleich. ex Ser. Salix canescens Fr. Salix daphneola Tausch Salix elaeagnifolia J. Forbes Salix erythrophleba Tausch ex Wimm. Salix glaucophylla Besser Salix gnaphaloides Schleich. ex Andersson

Salix helvetica subsp. marrubiifolia (Tausch) Flod. Salix huartina Sm. Salix huteri A.Kern. Salix lactea Bray Salix laestadiana Hartm. Salix lapponica St.-Leg. Salix lapponum var. daphneola (Tausch) Wimm. Salix lapponum var. marrubiifolia (Tausch) Wimm. Salix leucophylla Willd. Salix limosa Wahlenb.

Salix marrubiifolia Tausch ex Andersson Salix multiglandulosa Wimm. Salix pennina Schleich. ex Hallier Salix sphenocarpa Tausch ex Wimm. Salix sphenogyna Wimm. Salix spuria Schleich. ex Ser. Salix stuartiana Sm. Salix subconcolor Ser. Salix sudetica Host Salix tauschiana Sieber

Джерела

1. The Plant List [ 28 травня 2020 у Wayback Machine.].(англ.)
2. Красная книга Республики Мордовия. В 2 т. / Сост. Силаева Т. Б. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2003. — Т. 1: Редкие виды растений, лишайников и грибов. — С. 115. (рос.)
3. Атлас медоносних рослин України / Боднарчук Л. І., Соломаха Т. Д., Ілляш А. М. та ін. — К.:Урожай, 1993. — С.124. — .

Посилання

Верба лапландська [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 2 січня 2015 р.