Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Lib Жан де ЛафонтенJean de La FontaineНародився8 липня 1621 1621 07 08 Шато Тьєррі ФранціяПомер13 квітня 1695 1695 04 13

Лафонтен Жан де

Лафонтен Жан де

Жан де Лафонтен
Jean de La Fontaine
image
Народився8 липня 1621(1621-07-08)
Шато-Тьєррі, image Франція
Помер13 квітня 1695(1695-04-13) (73 роки)
Париж, image Франція
ПохованняПер-Лашез
Громадянствоimage Франція
Діяльністьпоет, байкар
Сфера роботихудожня література[d]
Alma materd
Мова творівфранцузька
Жанрбайка і казка[d]
ЧленствоФранцузька академія (13 березня 1695)[1]
Батькоd
Матиd
У шлюбі зd
Автографimage
image Жан де Лафонтен у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Жан де Лафонте́н (фр. Jean de La Fontaine; 8 липня 1621, Шато-Тьєррі, Шампань — 13 квітня 1695, Париж) — французький поет, байкар, родоначальник нового виду байки у світовій літературі. Насамперед відомий як автор байки «Зачумлені звірі». Член Французької академії з 1684.

Життєпис

Народився у провінції Шампань, у Шато-Тьєррі 8 липня 1621 року в сім'ї, що належала до давнього роду. Батько був чиновником, перебував на посаді державного лісничого. Початкову освіту Жан де Лафонтен здобув у сільській школі, пізніше — в коледжі м. Реймс. З дитинства вирізнявся непокірністю, через що пізніше не став придворним короля Луї XIV. У дев'ятнадцятирічному віці готувався до прийняття духовного сану, однак молитви і богослов'я мало цікавили юнака, більше часу він приділяв читанню романів. Зрештою, майбутній письменник відмовився від духовної кар'єри і працював правником. У цей час він вивчав античну культуру, знайомився з провідними філософськими та політичними теоріями своєї епохи.

У 1647 році Лафонтен повернувся в Шампань, обійняв посаду батька і за його наполяганням у віці 26 років одружився з 15-тирічною Марі Ерикара. Він дуже легко поставився до своїх нових обов'язків, як службових, так і сімейних, і незабаром виїхав до Парижа, де прожив усе життя серед друзів, шанувальників і шанувальниць його таланту. Про свою сім'ю він забував цілими роками та лише зрідка, за наполяганням друзів, їздив на короткий час на батьківщину.

Збереглася його листування з дружиною, яку він робив повіреною своїх численних романтичних пригод. На своїх дітей він так мало звертав уваги, що, зустрівшись в одному будинку зі своїм дорослим сином, не впізнав його. У Парижі Лафонтен мав блискучий успіх. Його покровитель Фуке призначив йому велику пенсію, як плату за один вірш на місяць. Вся аристократія протегувала йому, а він умів залишитися незалежним і витончено глузливим, навіть серед улесливих панегіриків, якими він осипав своїх патронів.

Лафонтен помер 13 квітня 1695 року в Парижі, у віці сімдесяти трьох років. Його дружина пережила його майже на п'ятнадцять років

Творчість

За своїми філософськими поглядами Лафонтен був деїстом, тобто визнавав факт створення Богом світу, але вважав, що далі, після створення, світ розвивається за власними законами. В інших філософських питаннях (зокрема, у питанні про природу пізнання та про сутність людини) Лафонтен був послідовником французького філософа XVII століття П'єра Гассенді. Філософські погляди й опозиційні політичні настрої значною мірою спричинили характерне для художньої творчості письменника вільнодумство.

image
Факсиміле оного з небагатьох рукописів Лафонтена

Писати почав доволі пізно, у 33-річному віці. Перші твори, серед них алегорична поема «Ле Сонь де Bo» (фр. Le songe de Vaux, 1658—1662), яка зробила його відомим, були значною мірою наслідувальними. Лафонтен зазнав впливу преціозної літератури. Переїхавши у Париж (1657), він зблизився з найвизначнішими класицистами: П. Корнелем, Ж. Б. Мольєром, Жаном Расіном, Нікола Буало, з якими зустрічався в аристократичних паризьких салонах. Надзвичайна розмаїтість, мальовничість, вишуканість і декоративність — характерні риси творів, написаних у цей період, приміром, першого літературного твору Лафонтена — комедії «Євнух» (фр. L'Eunuque, 1654).

1661 року заарештовано покровителя Лафонтена міністра фінансів Ніколя Фуке, котрий розграбував королівську казну. Лафонтен намагався заступитися за міністра — свого колишнього мецената, — чим спричинив невдоволення короля Людовика XIV. Лафонтена вислали у Лімож, однак дуже швидко вільнодумний поет знайшов нового покровителя — герцогиню Булонську, завсідником салону якої він став. У герцогині збиралися фрондуюча знать і письменники-.

На цей час припадає написання віршованих новел, що наробили чимало галасу через свою фривольність, перший том яких був опублікований 1665 р. під загальною назвою «Віршовані казки та новели» («Contes et nouvelles en vers», 1665—1685). Віршовані новели стали улюбленим жанром Лафонтена. Він працював над створенням новел упродовж двадцяти років, і одна за одною виходили наступні збірки казок (1671, 1675, 1685 pp.). Своєрідності «Казкам» надає створена в них особлива атмосфера веселощів, дотепності, фривольності, які поєднуються з грацією, витонченістю та почуттям міри. У віршованих «Казках» Лафонтен продовжує традиції літератури Відродження, котра зверталася до земних радощів, до чуттєвого кохання, до культу людського розуму. У них виразно проступає критичне ставлення поета до лицемірства і святенництва, характерних для вищих верств французького суспільства XVII ст.

Сюжети «Казок» були запозичені Лафонтеном в Апулея, Петронія та інших античних письменників, а також у письменників епохи Відродження від Дж. Боккаччо до Ф. Рабле. Водночас поет обстоював своє право не сліпо переймати ті чи інші сюжети, а творчо переробляти їх відповідно до особливостей свого обдарування. Так, приміром, запозичуючи деякі сюжети з «Декамерона» Боккаччо, Лафонтен прагне перетворити новелу у легкий, невимушений і веселий анекдот, усуваючи елементи дидактизму, властиві новелістиці італійського гуманіста. Прикладом подібного перетворення новели в анекдот може слугувати «Сестра Жанна», у якій ідеться про черницю, котра покаялася у своєму гріховному минулому й тепер вирізняється надзвичайною побожністю і ретельністю у виконанні своїх чернечих обов'язків. Але черниці, яким ставлять у приклад побожність сестри Жанни, заздрять не її покаянню, а її минулому життю, в якому вона зазнала насолоди кохання.

image
Портрет Лафонтена, написаний Франсуа де Труа.

Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. До Лафонтена письменники-класицисти вважали, що байка є «низьким» жанром, тобто непридатним для вираження серйозного змісту.

Перші шість книг байок побачили світ 1668 року під назвою «Байки Езопа, завіршовані Лафонтеном» («Fabies d'Esope, mises en vers par M. de La Fontaine»). Остання, дванадцята, книга була надрукована 1694 p. Створювані упродовж багатьох років, байки відобразили зміни у світогляді поета, а також його творчі пошуки. Всі книги байок поєднані цілісним художнім задумом: висміяти вади сучасного суспільства, представити читачеві різні його верстви у сатиричному зображенні.

Байки Лафонтена надзвичайно різноманітні за тематикою: одні з них порушують найважливіші філософські проблеми («Жолудь і Гарбуз», «Звір на Місяці», «Павич, який скаржиться Юноні»), другі дають картину суспільної моралі, політичного життя сучасного Л. суспільства («Моровиця серед звірів», «Щур і Слон»), треті зображають різні людські слабкості та вади («Кіт і Старий Щур», «Нічого зайвого», «Дуб і Очерет»). У байках відобразилося вільнодумство Лафонтена, виявився його політичний лібертинаж.

Новаторство Лафонтена у розробці жанру байки полягає, зокрема, в її демократизації. Лафонтен вводить у байку нового героя — людину з народу. Письменник оцінює зображувані ним події з точки зору простої людини-трудівника. Народність і демократизм байкарської творчості Лафонтена відчутні і в гострій критиці абсолютистської держави.

Лафонтен не лише поглибив зміст байки, надавши йому філософського чи політичного характеру, а й піклувався про досконалість форми. Під пером французького поета байка стала легкою та витонченою. Відточеність художньої форми, нова для цього жанру, досягалася з допомогою різних художніх прийомів: вільною композицією, віршованою формою, введенням авторських відступів, широким використанням діалогів, мовних характеристик, контрасту. Структура байок Лафонтена вирізняється ясністю, простотою й точністю. Як зазначав французький учений XIX ст. І. Тен, байки Лафонтена нагадують драму: в них є експозиція, зав'язка, кульмінація і розв'язка, є діалогічні уривки і властиве для драматургії змалювання характерів через їхні вчинки та мову.

Мова байок — жива, розмовна, народна, оскільки поет використовував характерні для просторічної мови звороти й інтонації. Лафонтен став новатором у царині віршування. Багатству та особливому колориту мови відповідає розмаїття ритміки байок. Зміна ритмів зумовлена рухом авторської думки, відповідає її поворотам, підпорядкована змістовій стороні твору.

Творчість Лафонтена багатогранна: вірші в дусі «легкої поезії», алегорична поема, драматична еклога, героїчна ідилія, казка, новела, галантний роман, але найбільшу славу йому принесли байки. Завдяки новаторству в багатьох питаннях Лафонтена вважають одним із передових письменників XVII століття.

Демократизм, життєвість, національний колорит байки Лафонтена надихали українського байкаря Леоніда Глібова, котрий наслідував його, додаючи свої оригінальні барви. Переклади і переспіви творів Лафонтена, здійснював, зокрема Іван Котляревський (вони втрачені). Окремі вірші та байки Лафонтена переклали Ярослав Вільшенко, Микола Терещенко, Микита Годованець, Іван Світличний, Всеволод Ткаченко.

Див. також

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан де Лафонтен
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jean de La Fontaine
  • Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2. Т.2: Л-Я / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — С. 22-24

Примітки

  1. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

  • Сайт присвячений життю та творчості Лафонтена Жана [ 12 липня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
  • (фр.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lib Zhan de LafontenJean de La FontaineNarodivsya8 lipnya 1621 1621 07 08 Shato Tyerri FranciyaPomer13 kvitnya 1695 1695 04 13 73 roki Parizh FranciyaPohovannyaPer LashezGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpoet bajkarSfera robotihudozhnya literatura d Alma materdMova tvorivfrancuzkaZhanrbajka i kazka d ChlenstvoFrancuzka akademiya 13 bereznya 1695 1 BatkodMatidU shlyubi zdAvtograf Zhan de Lafonten u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zhan de Lafonte n fr Jean de La Fontaine 8 lipnya 1621 Shato Tyerri Shampan 13 kvitnya 1695 Parizh francuzkij poet bajkar rodonachalnik novogo vidu bajki u svitovij literaturi Nasampered vidomij yak avtor bajki Zachumleni zviri Chlen Francuzkoyi akademiyi z 1684 ZhittyepisNarodivsya u provinciyi Shampan u Shato Tyerri 8 lipnya 1621 roku v sim yi sho nalezhala do davnogo rodu Batko buv chinovnikom perebuvav na posadi derzhavnogo lisnichogo Pochatkovu osvitu Zhan de Lafonten zdobuv u silskij shkoli piznishe v koledzhi m Rejms Z ditinstva viriznyavsya nepokirnistyu cherez sho piznishe ne stav pridvornim korolya Luyi XIV U dev yatnadcyatirichnomu vici gotuvavsya do prijnyattya duhovnogo sanu odnak molitvi i bogoslov ya malo cikavili yunaka bilshe chasu vin pridilyav chitannyu romaniv Zreshtoyu majbutnij pismennik vidmovivsya vid duhovnoyi kar yeri i pracyuvav pravnikom U cej chas vin vivchav antichnu kulturu znajomivsya z providnimi filosofskimi ta politichnimi teoriyami svoyeyi epohi U 1647 roci Lafonten povernuvsya v Shampan obijnyav posadu batka i za jogo napolyagannyam u vici 26 rokiv odruzhivsya z 15 tirichnoyu Mari Erikara Vin duzhe legko postavivsya do svoyih novih obov yazkiv yak sluzhbovih tak i simejnih i nezabarom viyihav do Parizha de prozhiv use zhittya sered druziv shanuvalnikiv i shanuvalnic jogo talantu Pro svoyu sim yu vin zabuvav cilimi rokami ta lishe zridka za napolyagannyam druziv yizdiv na korotkij chas na batkivshinu Zbereglasya jogo listuvannya z druzhinoyu yaku vin robiv povirenoyu svoyih chislennih romantichnih prigod Na svoyih ditej vin tak malo zvertav uvagi sho zustrivshis v odnomu budinku zi svoyim doroslim sinom ne vpiznav jogo U Parizhi Lafonten mav bliskuchij uspih Jogo pokrovitel Fuke priznachiv jomu veliku pensiyu yak platu za odin virsh na misyac Vsya aristokratiya proteguvala jomu a vin umiv zalishitisya nezalezhnim i vitoncheno gluzlivim navit sered uleslivih panegirikiv yakimi vin osipav svoyih patroniv Lafonten pomer 13 kvitnya 1695 roku v Parizhi u vici simdesyati troh rokiv Jogo druzhina perezhila jogo majzhe na p yatnadcyat rokivTvorchistZa svoyimi filosofskimi poglyadami Lafonten buv deyistom tobto viznavav fakt stvorennya Bogom svitu ale vvazhav sho dali pislya stvorennya svit rozvivayetsya za vlasnimi zakonami V inshih filosofskih pitannyah zokrema u pitanni pro prirodu piznannya ta pro sutnist lyudini Lafonten buv poslidovnikom francuzkogo filosofa XVII stolittya P yera Gassendi Filosofski poglyadi j opozicijni politichni nastroyi znachnoyu miroyu sprichinili harakterne dlya hudozhnoyi tvorchosti pismennika vilnodumstvo Faksimile onogo z nebagatoh rukopisiv Lafontena Pisati pochav dovoli pizno u 33 richnomu vici Pershi tvori sered nih alegorichna poema Le Son de Bo fr Le songe de Vaux 1658 1662 yaka zrobila jogo vidomim buli znachnoyu miroyu nasliduvalnimi Lafonten zaznav vplivu precioznoyi literaturi Pereyihavshi u Parizh 1657 vin zblizivsya z najviznachnishimi klasicistami P Kornelem Zh B Molyerom Zhanom Rasinom Nikola Bualo z yakimi zustrichavsya v aristokratichnih parizkih salonah Nadzvichajna rozmayitist malovnichist vishukanist i dekorativnist harakterni risi tvoriv napisanih u cej period primirom pershogo literaturnogo tvoru Lafontena komediyi Yevnuh fr L Eunuque 1654 1661 roku zaareshtovano pokrovitelya Lafontena ministra finansiv Nikolya Fuke kotrij rozgrabuvav korolivsku kaznu Lafonten namagavsya zastupitisya za ministra svogo kolishnogo mecenata chim sprichiniv nevdovolennya korolya Lyudovika XIV Lafontena vislali u Limozh odnak duzhe shvidko vilnodumnij poet znajshov novogo pokrovitelya gercoginyu Bulonsku zavsidnikom salonu yakoyi vin stav U gercogini zbiralisya fronduyucha znat i pismenniki Na cej chas pripadaye napisannya virshovanih novel sho narobili chimalo galasu cherez svoyu frivolnist pershij tom yakih buv opublikovanij 1665 r pid zagalnoyu nazvoyu Virshovani kazki ta noveli Contes et nouvelles en vers 1665 1685 Virshovani noveli stali ulyublenim zhanrom Lafontena Vin pracyuvav nad stvorennyam novel uprodovzh dvadcyati rokiv i odna za odnoyu vihodili nastupni zbirki kazok 1671 1675 1685 pp Svoyeridnosti Kazkam nadaye stvorena v nih osobliva atmosfera veseloshiv dotepnosti frivolnosti yaki poyednuyutsya z graciyeyu vitonchenistyu ta pochuttyam miri U virshovanih Kazkah Lafonten prodovzhuye tradiciyi literaturi Vidrodzhennya kotra zvertalasya do zemnih radoshiv do chuttyevogo kohannya do kultu lyudskogo rozumu U nih virazno prostupaye kritichne stavlennya poeta do licemirstva i svyatennictva harakternih dlya vishih verstv francuzkogo suspilstva XVII st Syuzheti Kazok buli zapozicheni Lafontenom v Apuleya Petroniya ta inshih antichnih pismennikiv a takozh u pismennikiv epohi Vidrodzhennya vid Dzh Bokkachcho do F Rable Vodnochas poet obstoyuvav svoye pravo ne slipo perejmati ti chi inshi syuzheti a tvorcho pereroblyati yih vidpovidno do osoblivostej svogo obdaruvannya Tak primirom zapozichuyuchi deyaki syuzheti z Dekamerona Bokkachcho Lafonten pragne peretvoriti novelu u legkij nevimushenij i veselij anekdot usuvayuchi elementi didaktizmu vlastivi novelistici italijskogo gumanista Prikladom podibnogo peretvorennya noveli v anekdot mozhe sluguvati Sestra Zhanna u yakij idetsya pro chernicyu kotra pokayalasya u svoyemu grihovnomu minulomu j teper viriznyayetsya nadzvichajnoyu pobozhnistyu i retelnistyu u vikonanni svoyih chernechih obov yazkiv Ale chernici yakim stavlyat u priklad pobozhnist sestri Zhanni zazdryat ne yiyi pokayannyu a yiyi minulomu zhittyu v yakomu vona zaznala nasolodi kohannya Portret Lafontena napisanij Fransua de Trua Osoblivoyu zaslugoyu Lafontena v yevropejskij literaturi ye rozrobka zhanru virshovanoyi bajki Do Lafontena pismenniki klasicisti vvazhali sho bajka ye nizkim zhanrom tobto nepridatnim dlya virazhennya serjoznogo zmistu Pershi shist knig bajok pobachili svit 1668 roku pid nazvoyu Bajki Ezopa zavirshovani Lafontenom Fabies d Esope mises en vers par M de La Fontaine Ostannya dvanadcyata kniga bula nadrukovana 1694 p Stvoryuvani uprodovzh bagatoh rokiv bajki vidobrazili zmini u svitoglyadi poeta a takozh jogo tvorchi poshuki Vsi knigi bajok poyednani cilisnim hudozhnim zadumom vismiyati vadi suchasnogo suspilstva predstaviti chitachevi rizni jogo verstvi u satirichnomu zobrazhenni Bajki Lafontena nadzvichajno riznomanitni za tematikoyu odni z nih porushuyut najvazhlivishi filosofski problemi Zholud i Garbuz Zvir na Misyaci Pavich yakij skarzhitsya Yunoni drugi dayut kartinu suspilnoyi morali politichnogo zhittya suchasnogo L suspilstva Morovicya sered zviriv Shur i Slon treti zobrazhayut rizni lyudski slabkosti ta vadi Kit i Starij Shur Nichogo zajvogo Dub i Ocheret U bajkah vidobrazilosya vilnodumstvo Lafontena viyavivsya jogo politichnij libertinazh Novatorstvo Lafontena u rozrobci zhanru bajki polyagaye zokrema v yiyi demokratizaciyi Lafonten vvodit u bajku novogo geroya lyudinu z narodu Pismennik ocinyuye zobrazhuvani nim podiyi z tochki zoru prostoyi lyudini trudivnika Narodnist i demokratizm bajkarskoyi tvorchosti Lafontena vidchutni i v gostrij kritici absolyutistskoyi derzhavi Lafonten ne lishe poglibiv zmist bajki nadavshi jomu filosofskogo chi politichnogo harakteru a j pikluvavsya pro doskonalist formi Pid perom francuzkogo poeta bajka stala legkoyu ta vitonchenoyu Vidtochenist hudozhnoyi formi nova dlya cogo zhanru dosyagalasya z dopomogoyu riznih hudozhnih prijomiv vilnoyu kompoziciyeyu virshovanoyu formoyu vvedennyam avtorskih vidstupiv shirokim vikoristannyam dialogiv movnih harakteristik kontrastu Struktura bajok Lafontena viriznyayetsya yasnistyu prostotoyu j tochnistyu Yak zaznachav francuzkij uchenij XIX st I Ten bajki Lafontena nagaduyut dramu v nih ye ekspoziciya zav yazka kulminaciya i rozv yazka ye dialogichni urivki i vlastive dlya dramaturgiyi zmalyuvannya harakteriv cherez yihni vchinki ta movu Mova bajok zhiva rozmovna narodna oskilki poet vikoristovuvav harakterni dlya prostorichnoyi movi zvoroti j intonaciyi Lafonten stav novatorom u carini virshuvannya Bagatstvu ta osoblivomu koloritu movi vidpovidaye rozmayittya ritmiki bajok Zmina ritmiv zumovlena ruhom avtorskoyi dumki vidpovidaye yiyi povorotam pidporyadkovana zmistovij storoni tvoru Tvorchist Lafontena bagatogranna virshi v dusi legkoyi poeziyi alegorichna poema dramatichna ekloga geroyichna idiliya kazka novela galantnij roman ale najbilshu slavu jomu prinesli bajki Zavdyaki novatorstvu v bagatoh pitannyah Lafontena vvazhayut odnim iz peredovih pismennikiv XVII stolittya Demokratizm zhittyevist nacionalnij kolorit bajki Lafontena nadihali ukrayinskogo bajkarya Leonida Glibova kotrij nasliduvav jogo dodayuchi svoyi originalni barvi Perekladi i perespivi tvoriv Lafontena zdijsnyuvav zokrema Ivan Kotlyarevskij voni vtracheni Okremi virshi ta bajki Lafontena pereklali Yaroslav Vilshenko Mikola Tereshenko Mikita Godovanec Ivan Svitlichnij Vsevolod Tkachenko Div takozh5780 Lafonten asteroyid nazvanij na chest bajkarya DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhan de Lafonten Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jean de La Fontaine Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik U 2 T 2 L Ya Za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 S 22 24PrimitkiFrancuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaSajt prisvyachenij zhittyu ta tvorchosti Lafontena Zhana 12 lipnya 2011 u Wayback Machine fr fr

Дата публікації:
Топ