Васи́ль II Васи́льович Те́мний (рос. Василий II Васильевич Темный; 10 березня 1415 — 27 березня 1462) — великий князь Московський з 1425, п'ятий (молодший) син великого князя Володимирського і Московського Василя I Дмитровича та Софії Вітовтівни. Походив з династії московських Калитовичів, молодшої гілки роду Юрійовичів.
Василь II Темний | |
---|---|
Народився | 10 березня 1415 або 1415[1] Москва, Велике князівство Московське |
Помер | 27 березня 1462 або 1462[1] Москва, Велике князівство Московське ·туберкульоз |
Поховання | Архангельський собор |
Країна | Велике князівство Московське |
Діяльність | політик |
Титул | князь |
Посада | d, d, d, d, Господар всія Русі і Q17987383? |
Конфесія | православна церква |
Рід | Рюриковичі |
Батько | Василь I Дмитрович |
Мати | Софія Вітовтівна |
Родичі | Вітовт |
Брати, сестри | Анна Московська і Анастасія Василівна |
У шлюбі з | d |
Діти | Іван III Васильович, d, d, d, d і d |
|
З біографії
Боротьба за владу
Після смерті в 1430 році великого князя Литовського Вітовта, діда Василя II, проти нього виступила коаліція удільних князів на чолі з його дядьком — князем звенигородським Юрієм Дмитровичем і його синами Василем Косим і Дмитром Шемякою. У ході війни, ускладненої одночасною боротьбою з Казанню і Великим князівством Литовським, великокняжий престол кілька разів переходив до галицьких князів, яких підтримували Новгород і тимчасово Твер.
8 лютого 1433 року в Москві відбулося весілля Василя Васильовича з княжною Марією Ярославною Боровською. На весілля прибув князь Дмитро разом із братом Василем (Юрій Дмитрович і Дмитро Красний були відсутні). Під час святкування Захарій Кошкін (за іншою версією — Петро Добринський) впізнав дорогоцінний пояс на Василю Юрійовичу: пояс нібито був вкрадений у великого князя Дмитра Донського під час його весілля з Євдокією Дмитрівною в Коломні й надалі потрапив до Василя Косого. Присутня на весіллі Софія Вітовтівна зірвала пояс з Василя Юрійовича.
У 1433 році Юрій Дмитрович захопив великокняжий престол. Василь II був висланий з Москви та отримав титул князя коломенського. «Це місто зробилося істинною столицею великого князювання і багатолюдною, і гучною», — описує історик М. М. Карамзін Коломну того часу. Коломна служила центром об'єднаних сил, що співчували Василю II. Багато жителів покинули Москву, відмовившись служити князю Юрію, і попрямували в Коломну. Вулиці Коломни були заповнені підводами, місто на деякий час перетворилося на столицю Північно-Східної Русі майже з усім адміністративно-господарським і політичним штатом. Отримавши підтримку, Василь II зміг повернути собі Московське князівство, проте в ході війни ще кілька разів втрачав його.
7 липня 1445 року в Василь II з об'єднаними військами інших князівств зазнав поразки від казанського війська, під командуванням казанських царевичів — Махмуда і Якуба (синів хана Улу-Мухаммеда). Василь II і його двоюрідний брат Михайло Верейський були взяті в полон, але 1 жовтня 1445 року їх звільнили. Точних даних про умови даного звільнення немає, проте, ймовірно, йдеться про велику суму викупу. Крім того, ряд міст були віддані Казанському ханству на «кормлєніє». Також за умовами цього кабального договору, на думку деяких джерел, було створено в межах Московського князівства, в Мещері Касимовське ханство, першим ханом якого став син Улу-Мухаммеда — царевич Касим.
У 1446 році Василь II був захоплений у Троїце-Сергієвій лаврі. 16 лютого вночі за наказом князів Дмитра Шем'яки, Івана Можайського і Бориса Тверського, які, як пише історик М. М. Карамзін, веліли йому сказати: «Для чого любиш татар і даєш їм московські міста на годування? Для чого сріблом і золотом християнським обсипаєш невірних? Для чого виснажувати народ податками? Для чого засліпив брата нашого, Василя Косого?» Василя II осліпили, з цієї причини він й отримав прізвисько «Темний». Після цього його разом з дружиною відправили в Углич, а мати його Софію Вітовтівну — в Чухлому. У 1447 році Василь відвідав Ферапонтів монастир і отримав благословення ігумена Мартиніана на похід проти загарбника Москви Дмитра Шемяки. З великими труднощами Василь Темний повернув собі Московське князівство.
Зовнішня політика
Відносини з Литвою і Новгородом
Після вторгнення військ великого князя Литовського Вітовта на Псковську землю у 1426 році Вітовт, не домігшись успіху, почав переговори з псковичами, союзниками Василя II. З метою пом'якшити умови миру Василь направив до Вітовта свого посла Олександра Володимировича Ликова. Відносини між Псковом і Литвою, тим не менш, продовжували залишатися напруженими і після укладення перемир'я.
Розуміючи неминучість нового зіткнення з Василем Косим, Василь II намагався нормалізувати відносини з Новгородською республікою. Взимку 1435—1436 років він поступився новгородцям частиною спірних земель, давши зобов'язання послати своїх людей для розмежування території. Після перемоги над Василем Косим великий князь відмовився від виконання колишніх зобов'язань. Проте новгородці, бажаючи зберегти свою самостійність у міжнародних відносинах, не чинили опір політиці Москви. Так, навесні 1437 року Новгород без опору сплатив Москві «чорний бір» — одну з найважчих податей.
У 1440 році після загибелі від рук змовників великого князя Сигізмунда, на литовській престол вступив Казимир Ягайлович (з 1447 року — польський король). Незабаром у Литві розгорілася сварка між князем Юрієм Семеновичем (Лугвеновичем) і Казимиром IV. Юрій закріпився в Смоленську, але після першої невдалої спроби був звідти вибитий Казимиром і втік до Москви. «Московська» партія Литви опинилася в числі противників Казимира IV.
Новгородці і псковичі поспішили укласти договори з Казимиром IV. У відповідь на це Василь II виступив у похід проти Новгородської республіки взимку 1440—1441 років. Його союзники псковичі розорили Новгородську землю. Василь II захопив містечко Демон (на сьогодні селище міського типу Дем'янськ) і розорив ряд новгородських волостей. У відповідь на це новгородці також організували ряд руйнівних походів у великокнязівські володіння. Незабаром новгородський архієпископ Євфимій і великий князь (разом з псковичами) уклали мирний договір, згідно з яким Новгород виплачував Москві величезний викуп (8000 рублів).
У 1448 році з наказу Василя ІІ відбувся остаточний поділ єдиної Київської митрополії. Тоді на соборі єпископів, архімандритів, ігуменів та всього православного священства Золотої Орди (Московія в той час перебувала у повному підпорядкуванні Золотої Орди) самовільно обрали єпископа Рязанського Іону митрополитом «Київським і всієї Русі».
Зовнішньополітичній ізоляції Дмитра Шемяки і Новгородської республіки, в якій він зміцнився після втрати московського князювання, сприяв мирний договір Василя II з польським королем і великим князем Литовським Казимиром IV 1449 року. У 1453 році Дмитро Шемяка був отруєний, а в 1456 Новгородська республіка була змушена визнати свою залежність від Москви за Яжелбицьким договором.
Одночасно Василь зобов'язався не підтримувати Михайла Сигізмундовича і Свидригайла Ольгердовича, і ту частину литовсько-руської знаті, яка виступала проти посилення впливу польських феодалів і католицької церкви на землях Великого князівства Литовського, та визнав владу Казимира на всіх русько-литовських землях.
Відносини з Ордою
Напруженими були і відносини Московського князівства з Ордою.
Після тяжкої війни з царевичем Сеїд-Ахметом Улу-Мухаммед з невеликими силами розташувався біля містечка Бельов, васального Литві. Зважаючи на важливість міста в економічних і стратегічних відносинах Василь II в 1437 році послав проти хана війська на чолі князів Дмитра Юрійовича Шемяки і Дмитра Юрійовича Красного. Займаючись по дорозі грабежами і розбоями, князі, досягнувши Бельова, прогнали татар, змусивши їх шукати притулок в місті. Незважаючи на те, що спроба оволодіти містом для московських воєвод виявилася невдалою, наступного дня татари пішли на переговори. Понадіявшись на свої сили, воєводи припинили перемовини і 5 грудня відновили бій. Московські полки були розбиті. Війська Улу-Мухаммеда відступили з-під Бельова.
Під враженням від успіху під Бельовим Улу-Мухаммед 3 липня 1439 підступив до Москви. Василь II, який був не готовий до відбиття військ противника, покинув Москву, поклавши обов'язки по обороні міста на воєводу князя Юрія Патрикійовича. Не зумівши оволодіти містом, Улу-Мухаммед, простоявши під Москвою 10 днів, повернув назад, до цього розграбувавши околиці міста.
Татарські набіги на московські землі не припинялися, а почастішали наприкінці 1443 року, через сильні морози. Зрештою недавній противник Московії царевич Мустафа у зв'язку з важкими умовами проживання в степу влаштувався в Рязані. Не бажаючи терпіти присутності татар на своїх землях, Василь II виступив у похід проти непроханих гостей, і об'єднані московські війська розгромили татарське військо на річці Листані. Царевич Мустафа був убитий.
До середини 1440-х років набіги Улу-Мухаммеда на Русь помітно почастішали, а в 1444 році хан почав будувати плани щодо приєднання Нижнього Новгорода, чому сприяли тісні зв'язки суздальсько-нижегородських князів з ординцями. Між великим московським князем Василем II і казанським ханом розгорнулася боротьба за Нижній Новгород, що був тоді багатим волзьким містом і важливим стратегічним центром. Взимку 1444 року хан, захопивши Нижній Новгород, просунувся навіть далі, взявши й Муром. У відповідь на ці дії Василь ІІ зібрав війська і виступив з Москви під час Хрещення. Василь II, згідно з літописними джерелами, володів значними силами, у зв'язку з чим хан не наважився вступати в бій і відступив до Нижнього Новгороду. Незабаром місто було відбито, а татари були розбиті під Муромом і Гороховцем. Успішно завершивши кампанію, великий князь повернувся до Москви.
Навесні 1445 року хан Улу-Мухаммед послав у похід на Русь своїх синів Мамутяка і Якуба. Дізнавшись про це, Василь II не надав цій події важливого значення, оскільки був заспокоєний успіхами минулого року. З Москви великий князь виступив в Юр'єв, куди потім прибули воєводи Федір Долголдов і Юрій Драниця, що залишили Нижній Новгород. Похід був організований погано: князі Іван та Михайло Андрієвичі та Василь Ярославович прибули до великого князя з малими силами, а Дмитро Шемяка і зовсім не взяв участі в поході. Військо великого князя зазнало катастрофічної поразки в . Василь II потрапив у полон, але був відпущений 1 жовтня. Дмитро Шемяка ненадовго утвердився на престолі. За Василя II був обіцяний великий викуп. Крім того, татарським феодалам були роздані «годування» — право на побори з населення Московії. 17 листопада 1445 Василь II повернувся до Москви, але був зустрінутий холодно.
Підсумки правління
Василь II ліквідував майже всі дрібні уділи всередині Московського князівства, зміцнив великокнязівську владу. У результаті ряду походів у 1441—1460 роках посилилася залежність від Москви Суздальсько-Нижегородського князівства, Новгородської землі, Пскова і Вятської землі. За наказом Василя II митрополитом був обраний московський єпископ Іона (1448 рік). Його висвятив на сан митрополита не константинопольський патріарх, а собор московських архієреїв, що стало початком незалежності московської церкви від константинопольського патріархату. Фактично, якщо зважити на те, що Московське князівство залишалося вассалом Золотої Орди, і згідно з Ясою Чингиз-хана тільки Великий хан Золотої Орди мав право затверджувати верховних архієреїв, це стало подвійним порушенням тогочасних законів.
За кілька днів до смерті він наказав стратити дітей боярських боровського князя Василя, запідозрених у змові.
Василь II тривалий час хворів на сухоти. Він велів лікувати себе звичайним на той час способом: по кілька разів запалювати на різних частинах тіла ртуть. Це природно не допомогло, а в місцях численних опіків розвинулися некрози і він у березні 1462 року помер.
Цікаво, що заповіт князя писав дяк Василь на прізвисько Біда.
Примітки
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/b/basilio_ii_el_ciego.htm
- Вейнберг Л. Б. Анна Васильевна // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 156–157.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
Джерела
- Білінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — 376 с. — .
- Бєлов Е. А. Василь Васильович Темний // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Зімін А. А. Витязь на роздоріжжі: феодальна війна в Росії XV в. — М. : Думка, 1991. — .
Посилання
- Василий ІІ Васильевич / Большая российская энциклопедия [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l II Vasi lovich Te mnij ros Vasilij II Vasilevich Temnyj 10 bereznya 1415 27 bereznya 1462 velikij knyaz Moskovskij z 1425 p yatij molodshij sin velikogo knyazya Volodimirskogo i Moskovskogo Vasilya I Dmitrovicha ta Sofiyi Vitovtivni Pohodiv z dinastiyi moskovskih Kalitovichiv molodshoyi gilki rodu Yurijovichiv Vasil II TemnijNarodivsya10 bereznya 1415 abo 1415 1 Moskva Velike knyazivstvo MoskovskePomer27 bereznya 1462 abo 1462 1 Moskva Velike knyazivstvo Moskovske tuberkulozPohovannyaArhangelskij soborKrayina Velike knyazivstvo MoskovskeDiyalnistpolitikTitulknyazPosadad d d d Gospodar vsiya Rusi i Q17987383 Konfesiyapravoslavna cerkvaRidRyurikovichiBatkoVasil I DmitrovichMatiSofiya VitovtivnaRodichiVitovtBrati sestriAnna Moskovska i Anastasiya VasilivnaU shlyubi zdDitiIvan III Vasilovich d d d d i d Mediafajli u VikishovishiZ biografiyiBorotba za vladu Pislya smerti v 1430 roci velikogo knyazya Litovskogo Vitovta dida Vasilya II proti nogo vistupila koaliciya udilnih knyaziv na choli z jogo dyadkom knyazem zvenigorodskim Yuriyem Dmitrovichem i jogo sinami Vasilem Kosim i Dmitrom Shemyakoyu U hodi vijni uskladnenoyi odnochasnoyu borotboyu z Kazannyu i Velikim knyazivstvom Litovskim velikoknyazhij prestol kilka raziv perehodiv do galickih knyaziv yakih pidtrimuvali Novgorod i timchasovo Tver 8 lyutogo 1433 roku v Moskvi vidbulosya vesillya Vasilya Vasilovicha z knyazhnoyu Mariyeyu Yaroslavnoyu Borovskoyu Na vesillya pribuv knyaz Dmitro razom iz bratom Vasilem Yurij Dmitrovich i Dmitro Krasnij buli vidsutni Pid chas svyatkuvannya Zaharij Koshkin za inshoyu versiyeyu Petro Dobrinskij vpiznav dorogocinnij poyas na Vasilyu Yurijovichu poyas nibito buv vkradenij u velikogo knyazya Dmitra Donskogo pid chas jogo vesillya z Yevdokiyeyu Dmitrivnoyu v Kolomni j nadali potrapiv do Vasilya Kosogo Prisutnya na vesilli Sofiya Vitovtivna zirvala poyas z Vasilya Yurijovicha U 1433 roci Yurij Dmitrovich zahopiv velikoknyazhij prestol Vasil II buv vislanij z Moskvi ta otrimav titul knyazya kolomenskogo Ce misto zrobilosya istinnoyu stoliceyu velikogo knyazyuvannya i bagatolyudnoyu i guchnoyu opisuye istorik M M Karamzin Kolomnu togo chasu Kolomna sluzhila centrom ob yednanih sil sho spivchuvali Vasilyu II Bagato zhiteliv pokinuli Moskvu vidmovivshis sluzhiti knyazyu Yuriyu i popryamuvali v Kolomnu Vulici Kolomni buli zapovneni pidvodami misto na deyakij chas peretvorilosya na stolicyu Pivnichno Shidnoyi Rusi majzhe z usim administrativno gospodarskim i politichnim shtatom Otrimavshi pidtrimku Vasil II zmig povernuti sobi Moskovske knyazivstvo prote v hodi vijni she kilka raziv vtrachav jogo 7 lipnya 1445 roku v Vasil II z ob yednanimi vijskami inshih knyazivstv zaznav porazki vid kazanskogo vijska pid komanduvannyam kazanskih carevichiv Mahmuda i Yakuba siniv hana Ulu Muhammeda Vasil II i jogo dvoyuridnij brat Mihajlo Verejskij buli vzyati v polon ale 1 zhovtnya 1445 roku yih zvilnili Tochnih danih pro umovi danogo zvilnennya nemaye prote jmovirno jdetsya pro veliku sumu vikupu Krim togo ryad mist buli viddani Kazanskomu hanstvu na kormlyeniye Takozh za umovami cogo kabalnogo dogovoru na dumku deyakih dzherel bulo stvoreno v mezhah Moskovskogo knyazivstva v Mesheri Kasimovske hanstvo pershim hanom yakogo stav sin Ulu Muhammeda carevich Kasim U 1446 roci Vasil II buv zahoplenij u Troyice Sergiyevij lavri 16 lyutogo vnochi za nakazom knyaziv Dmitra Shem yaki Ivana Mozhajskogo i Borisa Tverskogo yaki yak pishe istorik M M Karamzin velili jomu skazati Dlya chogo lyubish tatar i dayesh yim moskovski mista na goduvannya Dlya chogo sriblom i zolotom hristiyanskim obsipayesh nevirnih Dlya chogo visnazhuvati narod podatkami Dlya chogo zaslipiv brata nashogo Vasilya Kosogo Vasilya II oslipili z ciyeyi prichini vin j otrimav prizvisko Temnij Pislya cogo jogo razom z druzhinoyu vidpravili v Uglich a mati jogo Sofiyu Vitovtivnu v Chuhlomu U 1447 roci Vasil vidvidav Ferapontiv monastir i otrimav blagoslovennya igumena Martiniana na pohid proti zagarbnika Moskvi Dmitra Shemyaki Z velikimi trudnoshami Vasil Temnij povernuv sobi Moskovske knyazivstvo Zovnishnya politikaVidnosini z Litvoyu i Novgorodom Pislya vtorgnennya vijsk velikogo knyazya Litovskogo Vitovta na Pskovsku zemlyu u 1426 roci Vitovt ne domigshis uspihu pochav peregovori z pskovichami soyuznikami Vasilya II Z metoyu pom yakshiti umovi miru Vasil napraviv do Vitovta svogo posla Oleksandra Volodimirovicha Likova Vidnosini mizh Pskovom i Litvoyu tim ne mensh prodovzhuvali zalishatisya napruzhenimi i pislya ukladennya peremir ya Rozumiyuchi neminuchist novogo zitknennya z Vasilem Kosim Vasil II namagavsya normalizuvati vidnosini z Novgorodskoyu respublikoyu Vzimku 1435 1436 rokiv vin postupivsya novgorodcyam chastinoyu spirnih zemel davshi zobov yazannya poslati svoyih lyudej dlya rozmezhuvannya teritoriyi Pislya peremogi nad Vasilem Kosim velikij knyaz vidmovivsya vid vikonannya kolishnih zobov yazan Prote novgorodci bazhayuchi zberegti svoyu samostijnist u mizhnarodnih vidnosinah ne chinili opir politici Moskvi Tak navesni 1437 roku Novgorod bez oporu splativ Moskvi chornij bir odnu z najvazhchih podatej U 1440 roci pislya zagibeli vid ruk zmovnikiv velikogo knyazya Sigizmunda na litovskij prestol vstupiv Kazimir Yagajlovich z 1447 roku polskij korol Nezabarom u Litvi rozgorilasya svarka mizh knyazem Yuriyem Semenovichem Lugvenovichem i Kazimirom IV Yurij zakripivsya v Smolensku ale pislya pershoyi nevdaloyi sprobi buv zvidti vibitij Kazimirom i vtik do Moskvi Moskovska partiya Litvi opinilasya v chisli protivnikiv Kazimira IV Novgorodci i pskovichi pospishili uklasti dogovori z Kazimirom IV U vidpovid na ce Vasil II vistupiv u pohid proti Novgorodskoyi respubliki vzimku 1440 1441 rokiv Jogo soyuzniki pskovichi rozorili Novgorodsku zemlyu Vasil II zahopiv mistechko Demon na sogodni selishe miskogo tipu Dem yansk i rozoriv ryad novgorodskih volostej U vidpovid na ce novgorodci takozh organizuvali ryad rujnivnih pohodiv u velikoknyazivski volodinnya Nezabarom novgorodskij arhiyepiskop Yevfimij i velikij knyaz razom z pskovichami uklali mirnij dogovir zgidno z yakim Novgorod viplachuvav Moskvi velicheznij vikup 8000 rubliv U 1448 roci z nakazu Vasilya II vidbuvsya ostatochnij podil yedinoyi Kiyivskoyi mitropoliyi Todi na sobori yepiskopiv arhimandritiv igumeniv ta vsogo pravoslavnogo svyashenstva Zolotoyi Ordi Moskoviya v toj chas perebuvala u povnomu pidporyadkuvanni Zolotoyi Ordi samovilno obrali yepiskopa Ryazanskogo Ionu mitropolitom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi Zovnishnopolitichnij izolyaciyi Dmitra Shemyaki i Novgorodskoyi respubliki v yakij vin zmicnivsya pislya vtrati moskovskogo knyazyuvannya spriyav mirnij dogovir Vasilya II z polskim korolem i velikim knyazem Litovskim Kazimirom IV 1449 roku U 1453 roci Dmitro Shemyaka buv otruyenij a v 1456 Novgorodska respublika bula zmushena viznati svoyu zalezhnist vid Moskvi za Yazhelbickim dogovorom Odnochasno Vasil zobov yazavsya ne pidtrimuvati Mihajla Sigizmundovicha i Svidrigajla Olgerdovicha i tu chastinu litovsko ruskoyi znati yaka vistupala proti posilennya vplivu polskih feodaliv i katolickoyi cerkvi na zemlyah Velikogo knyazivstva Litovskogo ta viznav vladu Kazimira na vsih rusko litovskih zemlyah Vidnosini z OrdoyuNapruzhenimi buli i vidnosini Moskovskogo knyazivstva z Ordoyu Pislya tyazhkoyi vijni z carevichem Seyid Ahmetom Ulu Muhammed z nevelikimi silami roztashuvavsya bilya mistechka Belov vasalnogo Litvi Zvazhayuchi na vazhlivist mista v ekonomichnih i strategichnih vidnosinah Vasil II v 1437 roci poslav proti hana vijska na choli knyaziv Dmitra Yurijovicha Shemyaki i Dmitra Yurijovicha Krasnogo Zajmayuchis po dorozi grabezhami i rozboyami knyazi dosyagnuvshi Belova prognali tatar zmusivshi yih shukati pritulok v misti Nezvazhayuchi na te sho sproba ovoloditi mistom dlya moskovskih voyevod viyavilasya nevdaloyu nastupnogo dnya tatari pishli na peregovori Ponadiyavshis na svoyi sili voyevodi pripinili peremovini i 5 grudnya vidnovili bij Moskovski polki buli rozbiti Vijska Ulu Muhammeda vidstupili z pid Belova Pid vrazhennyam vid uspihu pid Belovim Ulu Muhammed 3 lipnya 1439 pidstupiv do Moskvi Vasil II yakij buv ne gotovij do vidbittya vijsk protivnika pokinuv Moskvu poklavshi obov yazki po oboroni mista na voyevodu knyazya Yuriya Patrikijovicha Ne zumivshi ovoloditi mistom Ulu Muhammed prostoyavshi pid Moskvoyu 10 dniv povernuv nazad do cogo rozgrabuvavshi okolici mista Tatarski nabigi na moskovski zemli ne pripinyalisya a pochastishali naprikinci 1443 roku cherez silni morozi Zreshtoyu nedavnij protivnik Moskoviyi carevich Mustafa u zv yazku z vazhkimi umovami prozhivannya v stepu vlashtuvavsya v Ryazani Ne bazhayuchi terpiti prisutnosti tatar na svoyih zemlyah Vasil II vistupiv u pohid proti neprohanih gostej i ob yednani moskovski vijska rozgromili tatarske vijsko na richci Listani Carevich Mustafa buv ubitij Do seredini 1440 h rokiv nabigi Ulu Muhammeda na Rus pomitno pochastishali a v 1444 roci han pochav buduvati plani shodo priyednannya Nizhnogo Novgoroda chomu spriyali tisni zv yazki suzdalsko nizhegorodskih knyaziv z ordincyami Mizh velikim moskovskim knyazem Vasilem II i kazanskim hanom rozgornulasya borotba za Nizhnij Novgorod sho buv todi bagatim volzkim mistom i vazhlivim strategichnim centrom Vzimku 1444 roku han zahopivshi Nizhnij Novgorod prosunuvsya navit dali vzyavshi j Murom U vidpovid na ci diyi Vasil II zibrav vijska i vistupiv z Moskvi pid chas Hreshennya Vasil II zgidno z litopisnimi dzherelami volodiv znachnimi silami u zv yazku z chim han ne navazhivsya vstupati v bij i vidstupiv do Nizhnogo Novgorodu Nezabarom misto bulo vidbito a tatari buli rozbiti pid Muromom i Gorohovcem Uspishno zavershivshi kampaniyu velikij knyaz povernuvsya do Moskvi Navesni 1445 roku han Ulu Muhammed poslav u pohid na Rus svoyih siniv Mamutyaka i Yakuba Diznavshis pro ce Vasil II ne nadav cij podiyi vazhlivogo znachennya oskilki buv zaspokoyenij uspihami minulogo roku Z Moskvi velikij knyaz vistupiv v Yur yev kudi potim pribuli voyevodi Fedir Dolgoldov i Yurij Dranicya sho zalishili Nizhnij Novgorod Pohid buv organizovanij pogano knyazi Ivan ta Mihajlo Andriyevichi ta Vasil Yaroslavovich pribuli do velikogo knyazya z malimi silami a Dmitro Shemyaka i zovsim ne vzyav uchasti v pohodi Vijsko velikogo knyazya zaznalo katastrofichnoyi porazki v Vasil II potrapiv u polon ale buv vidpushenij 1 zhovtnya Dmitro Shemyaka nenadovgo utverdivsya na prestoli Za Vasilya II buv obicyanij velikij vikup Krim togo tatarskim feodalam buli rozdani goduvannya pravo na pobori z naselennya Moskoviyi 17 listopada 1445 Vasil II povernuvsya do Moskvi ale buv zustrinutij holodno Pidsumki pravlinnyaVasil II likviduvav majzhe vsi dribni udili vseredini Moskovskogo knyazivstva zmicniv velikoknyazivsku vladu U rezultati ryadu pohodiv u 1441 1460 rokah posililasya zalezhnist vid Moskvi Suzdalsko Nizhegorodskogo knyazivstva Novgorodskoyi zemli Pskova i Vyatskoyi zemli Za nakazom Vasilya II mitropolitom buv obranij moskovskij yepiskop Iona 1448 rik Jogo visvyativ na san mitropolita ne konstantinopolskij patriarh a sobor moskovskih arhiyereyiv sho stalo pochatkom nezalezhnosti moskovskoyi cerkvi vid konstantinopolskogo patriarhatu Faktichno yaksho zvazhiti na te sho Moskovske knyazivstvo zalishalosya vassalom Zolotoyi Ordi i zgidno z Yasoyu Chingiz hana tilki Velikij han Zolotoyi Ordi mav pravo zatverdzhuvati verhovnih arhiyereyiv ce stalo podvijnim porushennyam togochasnih zakoniv Za kilka dniv do smerti vin nakazav stratiti ditej boyarskih borovskogo knyazya Vasilya zapidozrenih u zmovi Vasil II trivalij chas hvoriv na suhoti Vin veliv likuvati sebe zvichajnim na toj chas sposobom po kilka raziv zapalyuvati na riznih chastinah tila rtut Ce prirodno ne dopomoglo a v miscyah chislennih opikiv rozvinulisya nekrozi i vin u berezni 1462 roku pomer Cikavo sho zapovit knyazya pisav dyak Vasil na prizvisko Bida Primitkihttps www biografiasyvidas com biografia b basilio ii el ciego htm Vejnberg L B Anna Vasilevna Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 156 157 d Track Q4105994d Track Q1960551d Track Q21175473d Track Q656d Track Q25862083 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 29 lipnya 2019 DzherelaBilinskij V Krayina Moksel abo Moskoviya Roman doslidzhennya 2 ge vidannya vipravlene K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2010 376 s ISBN 978 966 355 045 9 Byelov E A Vasil Vasilovich Temnij Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t I 4 dop SPb 1890 1907 ros Zimin A A Vityaz na rozdorizhzhi feodalna vijna v Rosiyi XV v M Dumka 1991 ISBN 5 244 00518 9 PosilannyaVasilij II Vasilevich Bolshaya rossijskaya enciklopediya 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine