Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Раніше споконвічний господар всіє Руської землі та король Русі домен або титул який використовували Великі князі Київськ

Господар всія Русі

Господар всія Русі

Раніше — споконвічний господар всіє Руської землі та король Русі — домен, або титул, який використовували Великі князі Київські та Галицькіо-Волинські з старшої гілки роду Мономаховичів - Романовичі, який як спадок був добавлений до титулу Великий князь Литовський, Руський, Жемайтійський та інших , а потім до титулатури королів польських. Господар всія Русі (пізніше — государ всія Русі[]) — титул , який використовував Великі князі Московські. Господар всієї Русі був главою Московії з часів Івана III. Надалі титул використовувався московськими царями та визнавався сусідами лише в рамках Московії. Споконвічні руські землі визнавались за володіння правонаступниками Русі — Великими князями литовськими та руськими, а згодом за королями польськими.

image
Прорис печатки Юрія І
image
Прорис печатки Юрія І

Печатка короля Русі Юрія I містить напис — «S[igillum] Domini Georgi Regis Rusie» — Печатка господаря Георгія-Юрія, короля Русі; на звороті: «S[igillum] Domini Georgi Ducis Ladimerie» — Печатка господаря Георгія-Юрія, короля (Во)лодимирії.

Походження титулу

image

Приставку «всія Русі» мали київські митрополити, що цим підкреслювали свою церковну владу над вірними православної церкви: «Митрополит Київський і всієї Русі». Подібну приставку, що містила претензію на верховну світську владу в межах усієї Русі додавалася до титулатури київських князів, а згодом тих володарів, які претендували на загальноруський вплив.

Слово «господар» — спадщина праслов'янської мови. Як титул глави держави воно вперше засвідчено в руській канцелярії Казимира III — «господар руської землі» — після захоплення ним частини Королівства Руського (Війна за галицько-волинську спадщину). Потім у титулах Владислава Опольчика — «руської землі господар», Ягайло — «король польський литовський, руський, інших земель господар».

Поява титулу на Заліссі

З перенесенням резиденції (церковнослов'янською — "седалища") київського митрополита ближче до столиці Орди — Владимира над Клязьмою, титул «всія Русі» переїхав з ними, підкреслюючи його повноваження на всю Київську митрополію. Під впливом митрополичого титулу, владимирські князі, які перетендували на лідерство у Заліссі, теж стали іменуватися князями «всієї Русі». Згодом, в документах, які не мали міжнародного відношення так періодично себе називали деякі заліські князі, які володіли титулом "Великого князя владимирського": тверський князь Михайло Ярославович (принаймні так звертався до нього в офіційному листі константинопольський патріарх ), московські князі Іван Калита, Симеон Гордий, Василь Дмитрович. У московський період титул «усієї Русі» спочатку символізував не претензії на поєднання всіх колишніх земель руської держави (Київської Русі), а претензії на піднесення над іншими місцевими князями в підвладних Золотій Орді князівствах. У політичній сфері цей титул вперше використаний у зв'язку з претензією на Великий Новгород, який формально підпорядковувся Владимирським князям. У відносинах з боярською республікою московські князі спиралися на розширене тлумачення своєї влади, як «великого княжіння Владимирського і всієї Русі». Тенденція ж відносити сюди і землі, що належать Великому князівству Литовському, простежується не раніше 1480-90-х років, за часів Івана III, що було пов'язано з загостренням протиріч між державами, коли в суперечках з Литвою московські князі стали спиратися на ідею «всієї Русі» як родової вотчини Рюриковичів. Великі князі Литовські та королі Польські, які володіли цим великокнязівським та королівським доменом "Русь" у відповідності до спадкового права, не визнавали цю приставку до титулу за московськими монархами.

Носії титулу

За литовсько-польським прикладом господарями (володарями) також називали себе деякі князі Залісся (наприклад, князі великого князівства Тверського) та Новгородська республіка («Господар Великий Новгород»).

image

Першим «господарем (володарем) всієї Русі» (у всякому разі, першим, який випустив монету з таким написом) став Дмитро Шемяка, який до цього іменував себе просто «великий князь всієї Русі». Після Дмитра Шемяки титул «господар всієї Русі» носили (серед інших своїх титулів) Василь II Темний, Іван III Васильович, Василь III Іванович.

У царський час

На ранніх монетах Івана Грозного був напис «князь великий Іван Васильович господар всія Русі». Після впровадження царського титулу слово «господар», а потім «государ» входило в титул російських царів, але вже більше ніколи не стояло впритул до слів «усієї Русі». Наприклад, повний титул государя Олексія Михайловича звучав так:

image «Божію милістю, Ми Великий Государ, Цар і Великий Князь Олексій Михайлович, всія Великої і Малої та Білої Русії Самодержець, Московський, Київський, Володимирський, Новгородський, Цар Казанський, Цар Астраханський, Цар Астраханський Пермський, Вятський, Болгарський та інших, Государ і Великий Князь Новагородських Низовських земель, Чернігівський, Рязанський, Ростовський, Ярославський, Білоозерський, Удорський, Обдорський, Кондинський і всієї Північні країни Повелитель, і Государ і Черкаських і Горських Князів та інших багатьом Держав і Землям Східним і Західним, і Північним Отчич і Дідич, і Спадкоємець, і Государ і Власник». image

У роботі Андраша Золтана показано, що написання «государ» вперше з'явилося в письмовому московському джерелі лише 1645 року. До цього були поширені лише написання (старовинними літерами) «господар», «осподар» та скорочення «гдрь». Багато перевидавців (від пізніх переписувачів літописів до професійних істориків) замість «гдрь» (господар) писали розшифровку «государю», що і стало причиною думки, ніби написання «государь» з'явилося раніше.

2018 року Д. Хотимський представив слово «господарствах» в титулі гравірованого плану Москви Гесселя Геррітса (Амстердам, бл. 1613) розглянувши в ньому, виконаному «вигадливою руською в'яззю», кириличну букву «П», яку на самому знаменитому плані старовинної Москви за півтора століття ніхто не помітив. Цьому плану, знайденому 1837 року серед паперів Петра I, було дано ім'я «Петрове креслення». Всі дослідники (М. Снегіров, М. Тихомиров і С. Клепіков, П. Гольденберг та багато інших), звертаючись до титульного напису плану Москви, відтвореної європейцем не пізніше 1613 року, бачили в ній слово «государствахъ», замість написаного «господарствахъ».

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 4 червня 2011.
  2. In search of historical truth, Mykola Chobatyj, 1889-1975 (укр.). Shevchenko Scientific Society. 1987. Процитовано 13 жовтня 2022.
  3. Золтан А. К предыстории русск. «государь» // Из истории русской культуры. Киевская и Московская Русь / Составители А. Ф. Литвина, Ф. Б. Успенский. — М. : Языки славянской культуры, 2002. — Т. II. Кн. 1 (7 липня). — С. 554—590.
  4. М.Дьяконов, "Кто был первый великий князь «всея Руси», Библиограф, 1889, N I, СПб, с.12.
  5. Жалованная грамота великого князя Ивана Даниловича Калиты печорским сокольникам. Акты социально-экономической истории Северо-Восточной Руси конца XIV- начала XVI в. Т. З. М.; Л., 1964. С. 15.
  6. У Симеона Гордого на одной стороне печати — изображение святого Симеона, на другой — надпись: «Печать князя великого Семенова всея Руси». С. М. Соловьев. История России с древнейших времен. Lib.ru. Библиотека Максима Мошкова.
  7. Филюшкин А. И. Титулы русских государей. М.; СПб., 2006. С. 190—191.
  8. Serhii Plokhy. The Origins of the Slavic Nations: Premodern Identities in Russia, Ukraine, and Belarus. — Cambridge University Press, 2006. — PP. 71-81, 136—140.
  9. Филюшкин А. И. Титулы русских государей. М.; СПб., 2006. С. 170—174, 191.
  10. Филюшкин А. И. Титулы русских государей. М.; СПб., 2006. С. 191.
  11. Хотимский Д. А. О титуле плана Москвы, гравированным Гесселем Герритцем // Вспомогательные исторические дисциплины в современном научном знании: Материалы XXXI международной научной конференции. Москва, 12-14 апреля 2018 года. М.: ИВИ РАН, 2018. С. 362—365
  12. Кусов В. С. История познания земель Российских. М.: «Просвещение», 2002. С. 24
  13. Снегирёв И. М. Памятники московской древности. М.: 1842—1845. С. 27
  14. Клепиков С. А. Библиография печатных планов Москвы XVI—XIX веков. М., 1956. С. 4, 12-16, 27-30
  15. Археографический ежегодник за 1966. М., 1968. С. 59.
  16. Хотимский Д. А. Тайна завитка под буквой «Д». История раскрытия, изложенная в двух частях с предисловием // Наука и жизнь (журнал) 2020, № 9. С. 64-79.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ranishe spokonvichnij gospodar vsiye Ruskoyi zemli ta korol Rusi domen abo titul yakij vikoristovuvali Veliki knyazi Kiyivski ta Galickio Volinski z starshoyi gilki rodu Monomahovichiv Romanovichi yakij yak spadok buv dobavlenij do titulu Velikij knyaz Litovskij Ruskij Zhemajtijskij ta inshih a potim do titulaturi koroliv polskih Gospodar vsiya Rusi piznishe gosudar vsiya Rusi dzherelo titul yakij vikoristovuvav Veliki knyazi Moskovski Gospodar vsiyeyi Rusi buv glavoyu Moskoviyi z chasiv Ivana III Nadali titul vikoristovuvavsya moskovskimi caryami ta viznavavsya susidami lishe v ramkah Moskoviyi Spokonvichni ruski zemli viznavalis za volodinnya pravonastupnikami Rusi Velikimi knyazyami litovskimi ta ruskimi a zgodom za korolyami polskimi Proris pechatki Yuriya I Proris pechatki Yuriya I Pechatka korolya Rusi Yuriya I mistit napis S igillum Domini Georgi Regis Rusie Pechatka gospodarya Georgiya Yuriya korolya Rusi na zvoroti S igillum Domini Georgi Ducis Ladimerie Pechatka gospodarya Georgiya Yuriya korolya Vo lodimiriyi Pohodzhennya tituluPristavku vsiya Rusi mali kiyivski mitropoliti sho cim pidkreslyuvali svoyu cerkovnu vladu nad virnimi pravoslavnoyi cerkvi Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Podibnu pristavku sho mistila pretenziyu na verhovnu svitsku vladu v mezhah usiyeyi Rusi dodavalasya do titulaturi kiyivskih knyaziv a zgodom tih volodariv yaki pretenduvali na zagalnoruskij vpliv Slovo gospodar spadshina praslov yanskoyi movi Yak titul glavi derzhavi vono vpershe zasvidcheno v ruskij kancelyariyi Kazimira III gospodar ruskoyi zemli pislya zahoplennya nim chastini Korolivstva Ruskogo Vijna za galicko volinsku spadshinu Potim u titulah Vladislava Opolchika ruskoyi zemli gospodar Yagajlo korol polskij litovskij ruskij inshih zemel gospodar Poyava titulu na ZalissiZ perenesennyam rezidenciyi cerkovnoslov yanskoyu sedalisha kiyivskogo mitropolita blizhche do stolici Ordi Vladimira nad Klyazmoyu titul vsiya Rusi pereyihav z nimi pidkreslyuyuchi jogo povnovazhennya na vsyu Kiyivsku mitropoliyu Pid vplivom mitropolichogo titulu vladimirski knyazi yaki peretenduvali na liderstvo u Zalissi tezh stali imenuvatisya knyazyami vsiyeyi Rusi Zgodom v dokumentah yaki ne mali mizhnarodnogo vidnoshennya tak periodichno sebe nazivali deyaki zaliski knyazi yaki volodili titulom Velikogo knyazya vladimirskogo tverskij knyaz Mihajlo Yaroslavovich prinajmni tak zvertavsya do nogo v oficijnomu listi konstantinopolskij patriarh moskovski knyazi Ivan Kalita Simeon Gordij Vasil Dmitrovich U moskovskij period titul usiyeyi Rusi spochatku simvolizuvav ne pretenziyi na poyednannya vsih kolishnih zemel ruskoyi derzhavi Kiyivskoyi Rusi a pretenziyi na pidnesennya nad inshimi miscevimi knyazyami v pidvladnih Zolotij Ordi knyazivstvah U politichnij sferi cej titul vpershe vikoristanij u zv yazku z pretenziyeyu na Velikij Novgorod yakij formalno pidporyadkovuvsya Vladimirskim knyazyam U vidnosinah z boyarskoyu respublikoyu moskovski knyazi spiralisya na rozshirene tlumachennya svoyeyi vladi yak velikogo knyazhinnya Vladimirskogo i vsiyeyi Rusi Tendenciya zh vidnositi syudi i zemli sho nalezhat Velikomu knyazivstvu Litovskomu prostezhuyetsya ne ranishe 1480 90 h rokiv za chasiv Ivana III sho bulo pov yazano z zagostrennyam protirich mizh derzhavami koli v superechkah z Litvoyu moskovski knyazi stali spiratisya na ideyu vsiyeyi Rusi yak rodovoyi votchini Ryurikovichiv Veliki knyazi Litovski ta koroli Polski yaki volodili cim velikoknyazivskim ta korolivskim domenom Rus u vidpovidnosti do spadkovogo prava ne viznavali cyu pristavku do titulu za moskovskimi monarhami Nosiyi tituluZa litovsko polskim prikladom gospodaryami volodaryami takozh nazivali sebe deyaki knyazi Zalissya napriklad knyazi velikogo knyazivstva Tverskogo ta Novgorodska respublika Gospodar Velikij Novgorod Pershim gospodarem volodarem vsiyeyi Rusi u vsyakomu razi pershim yakij vipustiv monetu z takim napisom stav Dmitro Shemyaka yakij do cogo imenuvav sebe prosto velikij knyaz vsiyeyi Rusi Pislya Dmitra Shemyaki titul gospodar vsiyeyi Rusi nosili sered inshih svoyih tituliv Vasil II Temnij Ivan III Vasilovich Vasil III Ivanovich U carskij chasNa rannih monetah Ivana Groznogo buv napis knyaz velikij Ivan Vasilovich gospodar vsiya Rusi Pislya vprovadzhennya carskogo titulu slovo gospodar a potim gosudar vhodilo v titul rosijskih cariv ale vzhe bilshe nikoli ne stoyalo vpritul do sliv usiyeyi Rusi Napriklad povnij titul gosudarya Oleksiya Mihajlovicha zvuchav tak Bozhiyu milistyu Mi Velikij Gosudar Car i Velikij Knyaz Oleksij Mihajlovich vsiya Velikoyi i Maloyi ta Biloyi Rusiyi Samoderzhec Moskovskij Kiyivskij Volodimirskij Novgorodskij Car Kazanskij Car Astrahanskij Car Astrahanskij Permskij Vyatskij Bolgarskij ta inshih Gosudar i Velikij Knyaz Novagorodskih Nizovskih zemel Chernigivskij Ryazanskij Rostovskij Yaroslavskij Biloozerskij Udorskij Obdorskij Kondinskij i vsiyeyi Pivnichni krayini Povelitel i Gosudar i Cherkaskih i Gorskih Knyaziv ta inshih bagatom Derzhav i Zemlyam Shidnim i Zahidnim i Pivnichnim Otchich i Didich i Spadkoyemec i Gosudar i Vlasnik U roboti Andrasha Zoltana pokazano sho napisannya gosudar vpershe z yavilosya v pismovomu moskovskomu dzhereli lishe 1645 roku Do cogo buli poshireni lishe napisannya starovinnimi literami gospodar ospodar ta skorochennya gdr Bagato perevidavciv vid piznih perepisuvachiv litopisiv do profesijnih istorikiv zamist gdr gospodar pisali rozshifrovku gosudaryu sho i stalo prichinoyu dumki nibi napisannya gosudar z yavilosya ranishe 2018 roku D Hotimskij predstaviv slovo gospodarstvah v tituli gravirovanogo planu Moskvi Gesselya Gerritsa Amsterdam bl 1613 rozglyanuvshi v nomu vikonanomu vigadlivoyu ruskoyu v yazzyu kirilichnu bukvu P yaku na samomu znamenitomu plani starovinnoyi Moskvi za pivtora stolittya nihto ne pomitiv Comu planu znajdenomu 1837 roku sered paperiv Petra I bulo dano im ya Petrove kreslennya Vsi doslidniki M Snegirov M Tihomirov i S Klepikov P Goldenberg ta bagato inshih zvertayuchis do titulnogo napisu planu Moskvi vidtvorenoyi yevropejcem ne piznishe 1613 roku bachili v nij slovo gosudarstvah zamist napisanogo gospodarstvah Div takozhGospodar znachennya Volodar znachennya Gosudar Car i Velikij knyaz vsiyeyi RusiyiPrimitki Arhiv originalu za 24 travnya 2011 Procitovano 4 chervnya 2011 In search of historical truth Mykola Chobatyj 1889 1975 ukr Shevchenko Scientific Society 1987 Procitovano 13 zhovtnya 2022 Zoltan A K predystorii russk gosudar Iz istorii russkoj kultury Kievskaya i Moskovskaya Rus Sostaviteli A F Litvina F B Uspenskij M Yazyki slavyanskoj kultury 2002 T II Kn 1 7 lipnya S 554 590 M Dyakonov Kto byl pervyj velikij knyaz vseya Rusi Bibliograf 1889 N I SPb s 12 Zhalovannaya gramota velikogo knyazya Ivana Danilovicha Kality pechorskim sokolnikam Akty socialno ekonomicheskoj istorii Severo Vostochnoj Rusi konca XIV nachala XVI v T Z M L 1964 S 15 U Simeona Gordogo na odnoj storone pechati izobrazhenie svyatogo Simeona na drugoj nadpis Pechat knyazya velikogo Semenova vseya Rusi S M Solovev Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Lib ru Biblioteka Maksima Moshkova Filyushkin A I Tituly russkih gosudarej M SPb 2006 S 190 191 Serhii Plokhy The Origins of the Slavic Nations Premodern Identities in Russia Ukraine and Belarus Cambridge University Press 2006 PP 71 81 136 140 Filyushkin A I Tituly russkih gosudarej M SPb 2006 S 170 174 191 Filyushkin A I Tituly russkih gosudarej M SPb 2006 S 191 Hotimskij D A O titule plana Moskvy gravirovannym Gesselem Gerritcem Vspomogatelnye istoricheskie discipliny v sovremennom nauchnom znanii Materialy XXXI mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Moskva 12 14 aprelya 2018 goda M IVI RAN 2018 S 362 365 Kusov V S Istoriya poznaniya zemel Rossijskih M Prosveshenie 2002 S 24 Snegiryov I M Pamyatniki moskovskoj drevnosti M 1842 1845 S 27 Klepikov S A Bibliografiya pechatnyh planov Moskvy XVI XIX vekov M 1956 S 4 12 16 27 30 Arheograficheskij ezhegodnik za 1966 M 1968 S 59 Hotimskij D A Tajna zavitka pod bukvoj D Istoriya raskrytiya izlozhennaya v dvuh chastyah s predisloviem Nauka i zhizn zhurnal 2020 9 S 64 79

Дата публікації:
Топ