Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пізньоімбрійська епоха від Mare Imbrium латинської назви Моря Дощів епоха геологічної історії Місяця друга частина імбрі

Пізньоімбрійська епоха

Пізньоімбрійська епоха

Пізньоімбрійська епоха (від Mare Imbrium — латинської назви Моря Дощів) — епоха геологічної історії Місяця, друга частина імбрійського періоду. Настала після ранньоімбрійської епохи, змінилася ератосфенівським періодом.

image
Басейн Моря Східного, одразу після утворення якого почалася пізньоімбрійська епоха
image
Архімед — кратер пізньоімбрійського віку

Початок цієї епохи — відкладення викидів басейну Моря Східного (ці викиди та сам басейн відносять до попередньої епохи). Визначення кінця більш непевне. За однією з пропозицій він визначається за ступенем згладженості рельєфу кратерів. Утворення кратера Ератосфен, на честь якого названо наступний період, для ролі межі цих відрізків часу підходить погано, бо не було подією глобального масштабу. Більш важливою подією було падіння інтенсивності вивержень морської лави; можливо, згодом воно ляже в основу визначення цієї межі.

Датування початку епохи — від 3,80 до 3,72 млрд років, а кінця — від 3,24 до 3,11 млрд років. Таким чином, вона тривала 0,5–0,7 млрд років.

Поділ імбрійського періоду на ранньоімбрійську та пізньоімбрійську епоху ввів у широкий вжиток американський геолог [en] 1987 року, хоча цей поділ іноді використовувався й раніше.

Ідентифікація об'єктів пізньоімбрійського віку

Нижня межа пізньоімбрійської епохи відмічена викидами басейну Моря Східного, що розповсюджені на величезній площі. За їх перекриттям із іншими деталями рельєфу можна дізнатися, старші чи молодші ці деталі за цей басейн. Для верхньої межі епохи подібного стратиграфічного орієнтира нема. Тому визначення цієї межі базується на ступеню згладженості рельєфу кратерів: згладження внутрішніх схилів до похилу в 1° відбулося для тих кратерів такого віку, що мають діаметр <240±10 м.

Важливий спосіб визначення віку деталей поверхні небесних тіл заснований на підрахунку кратерів, що накопичилися на цих деталях за час їх існування. Концентрація кратерів діаметром >1 км на поверхнях пізньоімбрійського віку — від 2500 до 22 000 на млн км2, а кратерів діаметром >20 км — близько 28 штук на млн км2.

Об'єкти, що утворилися протягом епохи

Пізньоімбрійська епоха — час найбільших виливів лави на місячну поверхню. Протягом неї з'явилося більшість вулканів на морях і материках. В цей час утворилося 2/3 поверхні морів видимого боку Місяця. До цього астероїдне бомбардування було надто інтенсивним, і тому моря тих часів збереглися погано. Породи пізньоімбрійської епохи разом називаються верхньоімбрійським відділом (англ. Upper Imbrian Series). До них належить більшість зразків місячних порід, привезених на Землю. В основному це зразки морських порід.

До морів, сучасна поверхня яких збереглася з цієї епохи, належать моря Ясності, Спокою, Криз, Нектару, Достатку, Вологості, Хмар, Пізнане, східна частина Моря Дощів, західна — Океану Бур, а також іще деякі морські ділянки, в тому числі більшість (але не всі) — зворотного боку.

Жодного імпактного басейну в цій епосі, а також після неї, не з'явилося, але тривало накопичення менших кратерів. Зокрема, до пізньоімбрійської епохи належать кратери, схожі з Архімедом, які утворилися після появи басейнів Моря Дощів і Моря Східного, але до заповнення їх базальтами або синхронно з виливами. Всього протягом цієї епохи утворилося близько 170 кратерів діаметром >30 км. Це дещо менше, ніж у попередній — ранньоімбрійській — епосі, незважаючи на те, що остання була значно коротшою. Таким чином, частота зіткнень в ті часи швидко падала. У пізньоімбрійській епосі швидкість накопичення таких кратерів складала близько 290 штук на мільярд років — менше 1/10 значення для попередньої епохи, але в кілька разів більше, ніж для наступного періоду.

Найбільші кратери цієї епохи:

Примітки

  1. Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 275–298. — . — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
  2. Wilhelms D. Chapter 11. Upper Imbrian Series // [1] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 29 вересня 2013
  3. Wilhelms D. Chapter 7. Relative Ages // [2] — 1987. — P. 123. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 6 квітня 2014
  4. Wilhelms D. Chapter 10. Lower Imbrian Series // [3] — 1987. — P. 195–226. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 жовтня 2013
  5. Суханов А. Л. (1991). Геологическое строение Луны. Астрономический вестник. 25 (4). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  6. Lakdawalla E. (30 вересня 2013). Relative and absolute ages in the histories of Earth and the Moon: The Geologic Time Scale (англ.) . The Planetary Society. оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  7. Stöffler, D.; Ryder, G. (2001). Stratigraphy and Isotope Ages of Lunar Geologic Units: Chronological Standard for the Inner Solar System. Space Science Reviews. 96 (1-4). Bibcode:2001SSRv...96....9S. doi:10.1023/A:1011937020193.
  8. Wilhelms D. Chapter 14. Summary // [4] — 1987. — P. 280. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 14 травня 2013
  9. Yingst, R. A.; Head, J. W. (1997). . Journal of Geophysical Research. 102 (E5): 10909—10932. Bibcode:1997JGR...10210909Y. doi:10.1029/97JE00717. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 6 березня 2015.
  10. Sruthi, U.; Senthil Kumar, P. (2014). . Icarus. 242: 249—268. Bibcode:2014Icar..242..249S. doi:10.1016/j.icarus.2014.07.030. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
  11. Wood C. A. (14 серпня 2004). . lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 10 лютого 2015.
  12. Wilhelms D. Plates 09A, 09B. Upper Imbrian series // [5] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014

Література

  • Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 275–298. — . — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
  • Wilhelms D. Chapter 11. Upper Imbrian Series // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
  • Wilhelms D. Plates 09A, 09B. Upper Imbrian series // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу. — карта деталей поверхні Місяця, що утворилися протягом пізньоімбрійської епохи

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Piznoimbrijska epoha vid Mare Imbrium latinskoyi nazvi Morya Doshiv epoha geologichnoyi istoriyi Misyacya druga chastina imbrijskogo periodu Nastala pislya rannoimbrijskoyi epohi zminilasya eratosfenivskim periodom Basejn Morya Shidnogo odrazu pislya utvorennya yakogo pochalasya piznoimbrijska epohaArhimed krater piznoimbrijskogo viku Pochatok ciyeyi epohi vidkladennya vikidiv basejnu Morya Shidnogo ci vikidi ta sam basejn vidnosyat do poperednoyi epohi Viznachennya kincya bilsh nepevne Za odniyeyu z propozicij vin viznachayetsya za stupenem zgladzhenosti relyefu krateriv Utvorennya kratera Eratosfen na chest yakogo nazvano nastupnij period dlya roli mezhi cih vidrizkiv chasu pidhodit pogano bo ne bulo podiyeyu globalnogo masshtabu Bilsh vazhlivoyu podiyeyu bulo padinnya intensivnosti viverzhen morskoyi lavi mozhlivo zgodom vono lyazhe v osnovu viznachennya ciyeyi mezhi Datuvannya pochatku epohi vid 3 80 do 3 72 mlrd rokiv a kincya vid 3 24 do 3 11 mlrd rokiv Takim chinom vona trivala 0 5 0 7 mlrd rokiv Podil imbrijskogo periodu na rannoimbrijsku ta piznoimbrijsku epohu vviv u shirokij vzhitok amerikanskij geolog en 1987 roku hocha cej podil inodi vikoristovuvavsya j ranishe Identifikaciya ob yektiv piznoimbrijskogo vikuNizhnya mezha piznoimbrijskoyi epohi vidmichena vikidami basejnu Morya Shidnogo sho rozpovsyudzheni na velicheznij ploshi Za yih perekrittyam iz inshimi detalyami relyefu mozhna diznatisya starshi chi molodshi ci detali za cej basejn Dlya verhnoyi mezhi epohi podibnogo stratigrafichnogo oriyentira nema Tomu viznachennya ciyeyi mezhi bazuyetsya na stupenyu zgladzhenosti relyefu krateriv zgladzhennya vnutrishnih shiliv do pohilu v 1 vidbulosya dlya tih krateriv takogo viku sho mayut diametr lt 240 10 m Vazhlivij sposib viznachennya viku detalej poverhni nebesnih til zasnovanij na pidrahunku krateriv sho nakopichilisya na cih detalyah za chas yih isnuvannya Koncentraciya krateriv diametrom gt 1 km na poverhnyah piznoimbrijskogo viku vid 2500 do 22 000 na mln km2 a krateriv diametrom gt 20 km blizko 28 shtuk na mln km2 Ob yekti sho utvorilisya protyagom epohiPiznoimbrijska epoha chas najbilshih viliviv lavi na misyachnu poverhnyu Protyagom neyi z yavilosya bilshist vulkaniv na moryah i materikah V cej chas utvorilosya 2 3 poverhni moriv vidimogo boku Misyacya Do cogo asteroyidne bombarduvannya bulo nadto intensivnim i tomu morya tih chasiv zbereglisya pogano Porodi piznoimbrijskoyi epohi razom nazivayutsya verhnoimbrijskim viddilom angl Upper Imbrian Series Do nih nalezhit bilshist zrazkiv misyachnih porid privezenih na Zemlyu V osnovnomu ce zrazki morskih porid Do moriv suchasna poverhnya yakih zbereglasya z ciyeyi epohi nalezhat morya Yasnosti Spokoyu Kriz Nektaru Dostatku Vologosti Hmar Piznane shidna chastina Morya Doshiv zahidna Okeanu Bur a takozh ishe deyaki morski dilyanki v tomu chisli bilshist ale ne vsi zvorotnogo boku Zhodnogo impaktnogo basejnu v cij eposi a takozh pislya neyi ne z yavilosya ale trivalo nakopichennya menshih krateriv Zokrema do piznoimbrijskoyi epohi nalezhat krateri shozhi z Arhimedom yaki utvorilisya pislya poyavi basejniv Morya Doshiv i Morya Shidnogo ale do zapovnennya yih bazaltami abo sinhronno z vilivami Vsogo protyagom ciyeyi epohi utvorilosya blizko 170 krateriv diametrom gt 30 km Ce desho menshe nizh u poperednij rannoimbrijskij eposi nezvazhayuchi na te sho ostannya bula znachno korotshoyu Takim chinom chastota zitknen v ti chasi shvidko padala U piznoimbrijskij eposi shvidkist nakopichennya takih krateriv skladala blizko 290 shtuk na milyard rokiv menshe 1 10 znachennya dlya poperednoyi epohi ale v kilka raziv bilshe nizh dlya nastupnogo periodu Najbilshi krateri ciyeyi epohi na vidimomu boci zatoplenij krater Zatoki Rajdugi Gumboldt Platon Shomberger Posidonij jmovirno jmovirno Atlas Arhimed Laperuz Gejl na zvorotnomu boci Antoniadi jmovirno Ejtken Sklodovska Plaskett Kovalevska Langemak Dzhenner ta inshi PrimitkiTanaka K L Hartmann W K Chapter 15 The Planetary Time Scale The Geologic Time Scale F M Gradstein J G Ogg M D Schmitz G M Ogg Elsevier Science Limited 2012 P 275 298 ISBN 978 0 444 59425 9 DOI 10 1016 B978 0 444 59425 9 00015 9 Wilhelms D Chapter 11 Upper Imbrian Series 1 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 29 veresnya 2013 Wilhelms D Chapter 7 Relative Ages 2 1987 P 123 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 6 kvitnya 2014 Wilhelms D Chapter 10 Lower Imbrian Series 3 1987 P 195 226 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 8 zhovtnya 2013 Suhanov A L 1991 Geologicheskoe stroenie Luny Astronomicheskij vestnik 25 4 Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 19 serpnya 2014 Lakdawalla E 30 veresnya 2013 Relative and absolute ages in the histories of Earth and the Moon The Geologic Time Scale angl The Planetary Society originalu za 22 kvitnya 2014 Procitovano 19 serpnya 2014 Stoffler D Ryder G 2001 Stratigraphy and Isotope Ages of Lunar Geologic Units Chronological Standard for the Inner Solar System Space Science Reviews 96 1 4 Bibcode 2001SSRv 96 9S doi 10 1023 A 1011937020193 Wilhelms D Chapter 14 Summary 4 1987 P 280 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 14 travnya 2013 Yingst R A Head J W 1997 Journal of Geophysical Research 102 E5 10909 10932 Bibcode 1997JGR 10210909Y doi 10 1029 97JE00717 Arhiv originalu za 9 grudnya 2017 Procitovano 6 bereznya 2015 Sruthi U Senthil Kumar P 2014 Icarus 242 249 268 Bibcode 2014Icar 242 249S doi 10 1016 j icarus 2014 07 030 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2015 Wood C A 14 serpnya 2004 lpod org Arhiv originalu za 7 serpnya 2014 Procitovano 10 lyutogo 2015 Wilhelms D Plates 09A 09B Upper Imbrian series 5 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 z dzherela 8 kvitnya 2014LiteraturaTanaka K L Hartmann W K Chapter 15 The Planetary Time Scale The Geologic Time Scale F M Gradstein J G Ogg M D Schmitz G M Ogg Elsevier Science Limited 2012 P 275 298 ISBN 978 0 444 59425 9 DOI 10 1016 B978 0 444 59425 9 00015 9 Wilhelms D Chapter 11 Upper Imbrian Series Geologic History of the Moon 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 Arhiv originalu Wilhelms D Plates 09A 09B Upper Imbrian series Geologic History of the Moon 1987 United States Geological Survey Professional Paper 1348 Arhiv originalu karta detalej poverhni Misyacya sho utvorilisya protyagom piznoimbrijskoyi epohi

Дата публікації:
Топ