Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніаді — великий місячний ударний кратер, який лежить у південній півкулі на зворотному боці Місяця. Кратер перетинає південно-східний край кратера [en], трохи меншого утворення, яке значно більше еродоване. До східного краю Антоніаді примикає [en], інший великий стародавній кратер, схожий на Міннаерт. На південь від Антоніаді є невеликий кратер [en].
| Антоніаді | |
|---|---|
| Координати | 69°18′00″ пд. ш. 173°03′36″ зх. д. / 69.30000000002777937879727688° пд. ш. 173.06000000002777028° зх. д. |
| Довгота ранкового термінатора | 172° |
| Епонім | Ежен Мішель Антоніаді |
  Антоніаді | |
Антоніаді — один із найбільших кратерів верхньоімбрійського періоду.
Географія
Зовнішній край Антоніаді, як правило, круглий, з неправильним краєм, який має численні заглиблення по всьому периметру. Стіна лише злегка еродована, і зберігає чіткий вал і терасування на внутрішніх стінах. Лише один невеликий кратер, який можна побачити, лежить на внутрішній стіні біля південно-східного краю.
Антоніаді — один із небагатьох кратерів на Місяці, який має як друге внутрішнє кільце, так і [en]. Це внутрішнє кільцеве утворення становить приблизно половину діаметра зовнішньої стіни, і зараз залишилися лише нерівні гірські сегменти кільця на півночі та півдні. Західна частина внутрішнього кільця майже не існує, а на сході залишилося лише кілька незначних пагорбів.
Дно біля внутрішньої стіни надзвичайно рівне та гладке, причому центральна вершина є єдиною помітною особливістю. Дно за межами внутрішнього кільця набагато грубіше за текстурою. Найпомітніший кратер на внутрішньому дні лежить на східному краю південного внутрішнього кільця.
Найнижча точка на Місяці
Дно невеликого безіменного кратера в кратері Антоніаді було виміряно лазерним альтиметром (LALT) на борту японського супутника Selenological and Engineering Explorer (SELENE), є найнижчою точкою Місяця на місячній широті 70,43° пд., довготі 187,42° сх.д. Точка знаходиться на 9,178 км нижче середнього місячного геоїда. Вимірювання були підтверджені даними лазерної альтиметрії з орбітального апарату Чан'е-1, який додатково уточнив місцезнаходження до широти 70,368° пд.ш., довготи 172,413° зх.д.
Примітки
- Mark Robinson, "Great Wall!", LROC (Lunar Reconnaissance Orbiter Camera), February 26, 2016. Retrieved March 11 2019.
- The geologic history of the Moon. USGS Professional Paper 1348. By , John F. McCauley, and Newell J. Trask. U.S. Government Printing Office, Washington: 1987. Table 11.2.
- Archived at Ghostarchive and the . YouTube. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 14 березня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (): The highest and lowest points on the Moon. YouTube. - Chunlai Li et al., «Laser altimetry data of Chang'E-1 and the global lunar DEM model», Science China Earth Science 53 (11), pp 1582—1593. Nov 2011. DOI: 10.1007/s11430-010-4020-1
Джерела
- . Ohio State University. Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 12 лютого 2009.
- Andersson, L. E.; (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.
- Blue, Jennifer (25 липня 2007). Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Процитовано 5 серпня 2007.
- ; (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN .
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN .
- McDowell, Jonathan (15 липня 2007). Lunar Nomenclature. . Процитовано 24 жовтня 2007.
- Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU. Space Science Reviews. 12 (2): 136—186. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. S2CID 122125855.
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. . ISBN .
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. ISBN .
- Rükl, Antonín (1990). Atlas of the Moon. . ISBN .
- (1962). Celestial Objects for Common Telescopes (вид. 6th revised). Dover. ISBN .
- (1999). Mapping and Naming the Moon. Cambridge University Press. ISBN .
- Wlasuk, Peter T. (2000). Observing the Moon. Springer. ISBN .
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніаді (місячний кратер)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antoniadi velikij misyachnij udarnij krater yakij lezhit u pivdennij pivkuli na zvorotnomu boci Misyacya Krater peretinaye pivdenno shidnij kraj kratera en trohi menshogo utvorennya yake znachno bilshe erodovane Do shidnogo krayu Antoniadi primikaye en inshij velikij starodavnij krater shozhij na Minnaert Na pivden vid Antoniadi ye nevelikij krater en Harakteristiki krateraAntoniadiKoordinati69 18 00 pd sh 173 03 36 zh d 69 30000000002777937879727688 pd sh 173 06000000002777028 zh d 69 30000000002777937879727688 173 06000000002777028Dovgota rankovogo terminatora172 EponimEzhen Mishel AntoniadiAntoniadi Kosij viglyad chastini inter yeru Antoniadi z LRO Menshij krater poblizu centru zobrazhennya mistit najnizhchu tochku na Misyaci Zobrazhennya z Lunar Orbiter 5 na zahid vid Antoniadi vishe centru i Numerova nizhche centru Antoniadi odin iz najbilshih krateriv verhnoimbrijskogo periodu GeografiyaZovnishnij kraj Antoniadi yak pravilo kruglij z nepravilnim krayem yakij maye chislenni zagliblennya po vsomu perimetru Stina lishe zlegka erodovana i zberigaye chitkij val i terasuvannya na vnutrishnih stinah Lishe odin nevelikij krater yakij mozhna pobachiti lezhit na vnutrishnij stini bilya pivdenno shidnogo krayu Antoniadi odin iz nebagatoh krateriv na Misyaci yakij maye yak druge vnutrishnye kilce tak i en Ce vnutrishnye kilceve utvorennya stanovit priblizno polovinu diametra zovnishnoyi stini i zaraz zalishilisya lishe nerivni girski segmenti kilcya na pivnochi ta pivdni Zahidna chastina vnutrishnogo kilcya majzhe ne isnuye a na shodi zalishilosya lishe kilka neznachnih pagorbiv Dno bilya vnutrishnoyi stini nadzvichajno rivne ta gladke prichomu centralna vershina ye yedinoyu pomitnoyu osoblivistyu Dno za mezhami vnutrishnogo kilcya nabagato grubishe za teksturoyu Najpomitnishij krater na vnutrishnomu dni lezhit na shidnomu krayu pivdennogo vnutrishnogo kilcya Najnizhcha tochka na Misyaci Dno nevelikogo bezimennogo kratera v krateri Antoniadi bulo vimiryano lazernim altimetrom LALT na bortu yaponskogo suputnika Selenological and Engineering Explorer SELENE ye najnizhchoyu tochkoyu Misyacya na misyachnij shiroti 70 43 pd dovgoti 187 42 sh d Tochka znahoditsya na 9 178 km nizhche serednogo misyachnogo geoyida Vimiryuvannya buli pidtverdzheni danimi lazernoyi altimetriyi z orbitalnogo aparatu Chan e 1 yakij dodatkovo utochniv misceznahodzhennya do shiroti 70 368 pd sh dovgoti 172 413 zh d PrimitkiMark Robinson Great Wall LROC Lunar Reconnaissance Orbiter Camera February 26 2016 Retrieved March 11 2019 The geologic history of the Moon USGS Professional Paper 1348 By John F McCauley and Newell J Trask U S Government Printing Office Washington 1987 Table 11 2 Archived at Ghostarchive and the YouTube Arhiv originalu za 18 travnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya The highest and lowest points on the Moon YouTube Chunlai Li et al Laser altimetry data of Chang E 1 and the global lunar DEM model Science China Earth Science 53 11 pp 1582 1593 Nov 2011 DOI 10 1007 s11430 010 4020 1Dzherela Ohio State University Arhiv originalu za 23 chervnya 2010 Procitovano 12 lyutogo 2009 Andersson L E 1982 NASA Catalogue of Lunar Nomenclature NASA RP 1097 Blue Jennifer 25 lipnya 2007 Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Procitovano 5 serpnya 2007 2004 The Clementine Atlas of the Moon New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81528 4 Cocks Elijah E Cocks Josiah C 1995 Who s Who on the Moon A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature Tudor Publishers ISBN 978 0 936389 27 1 McDowell Jonathan 15 lipnya 2007 Lunar Nomenclature Procitovano 24 zhovtnya 2007 Menzel D H Minnaert M Levin B Dollfus A Bell B 1971 Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU Space Science Reviews 12 2 136 186 Bibcode 1971SSRv 12 136M doi 10 1007 BF00171763 S2CID 122125855 Moore Patrick 2001 On the Moon ISBN 978 0 304 35469 6 Price Fred W 1988 The Moon Observer s Handbook Cambridge University Press ISBN 978 0 521 33500 3 Rukl Antonin 1990 Atlas of the Moon ISBN 978 0 913135 17 4 1962 Celestial Objects for Common Telescopes vid 6th revised Dover ISBN 978 0 486 20917 3 1999 Mapping and Naming the Moon Cambridge University Press ISBN 978 0 521 62248 6 Wlasuk Peter T 2000 Observing the Moon Springer ISBN 978 1 85233 193 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Antoniadi misyachnij krater