Катерина II (рос. Екатерина II; 21 квітня (2 травня) 1729 — 6 (17) листопада 1796) — російська імператриця (1762–1796). Представниця німецького роду Ангальт-Цербст. Народилася в Щецині, Пруссія. Дружина російського імператора Петра III (з 1745). Перейшла з лютеранства в православ'я. Народила майбутнього російського імператора Павла І.
Катерина ІІ | ||
Портрет Катерини II (1780, Олександр Рослін) | ||
| ||
---|---|---|
28 червня (9 липня) 1762 — 6 (17) листопада 1796 | ||
Коронація: | 22 вересня (3 жовтня) 1762 | |
Попередник: | Петро III | |
Наступник: | Павло I | |
Народження: | 2 травня 1729 Штетін, Пруссія | |
Смерть: | 17 листопада 1796 (67 років) Санкт-Петербург, Росія | |
Причина смерті: | інсульт | |
Поховання: | Петропавлівський собор | |
Національність: | німкеня | |
Релігія: | лютеранка (до 1744) православ'я (з 1744) | |
Рід: | Q124079217? | |
Батько: | Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | |
Мати: | Йоганна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | |
Шлюб: | Петро III | |
Діти: | Павло I, , , | |
Автограф: | ||
Монограма: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Зійшла на трон внаслідок палацового перевороту і вбивства чоловіка (1762). Була прихильницею абсолютизму і просвітництва, шанувальницею античності. Реформувала суспільно-політичне життя в імперії, скерувавши його в русло централізації й уніфікації. Реорганізувала Сенат (1763). Запровадила єдиний адміністративний поділ на намісництва (1775–1795). Скасувала автономію російського православ'я: секуляризувала церковно-монастирські землеволодіння (з 1763).
Вела активну й успішну зовнішню політику. Перемогла у війнах проти Османської імперії (1768–1774, 1787–1792), приєднала українське Причорномор'я та Крим. Остаточно поглинула Україну: знищила Гетьманщину (1764) і Січ (1775), запровадила кріпацтво, розформувала слобідське козацтво, придушила козацьке повстання Пугачова (1775). У союзі із Пруссією і Австрією ліквідувала одвічного ворога московської держави — Річ Посполиту (1772, 1793, 1795), приєднавши Волинь, Поділля і Білорусь. Здійснила приєднання Курляндії (1795), збільшивши питому частку німців у імперії. Дозволяла німецьким підданим сповідувати лютеранство і використовувати німецьку мову в освіті й науці, але на українсько-білоруських землях нищила греко-католицьку церкву (1793–1796), проводила русифікацію. Здійснила подорож на південь України і в Крим (1787). Підтримувала союз із Йозефом ІІ, імператором Священної Римської імперії, сприяла розробці так званого грецького проєкту — відновлення Візантійської імперії під скіпетром свого онука Костянтина. Перед смертю планувала похід для приборкання Французької революції.
Вела розкішний спосіб життя. Окрім чоловіка мала численних коханців-фаворитів: Понятовського (1755—1758), (1760—1772), Потьомкіна (1774—1776), Завадовського (1776—1777), Зубова (1789—1796) та інших. Померла в Царському Селі, Росія. Похована у Петропавлівському соборі Санкт-Петербурга. Прізвисько — Велика (рос. Великая, за розширення і зміцнення держави). У традиційній російській історіографії описується як національна героїня. В українській історіографії сприймається негативно, так само як Петро І; як писав Тарас Шевченко: «Це той Первий, що розпинав Нашу Україну, А Вторая доконала Вдову-сиротину».
Імена
- Софія-Августа-Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурзька (нім. Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg) — власне німецьке ім'я.
- Катерина Олексіївна (рос. Екатерина Алексеевна) — російське ім'я з 1744 року.
- Катерина II — з порядковим номером правителя.
- Катерина Велика (рос. Екатерина Великая) — з прізвиськом.
Родовід
Рудольф Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Йоганн VI Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Магдалена Ольденбурґ | ||||||||||||||||
Іоанн Людвіг I | ||||||||||||||||
Фредерік III | ||||||||||||||||
Софія Августа Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Марія Єлизавета Саксонська | ||||||||||||||||
Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | ||||||||||||||||
Крістіан фон Цойч | ||||||||||||||||
Георгій Фольрат фон Цойч | ||||||||||||||||
Лукреція фон Шпіґель | ||||||||||||||||
Крістіна Елеонора фон Цойч | ||||||||||||||||
Георгій фон Вессенбах | ||||||||||||||||
Крістіна фон Вессенбах | ||||||||||||||||
Марта фон Кьонрітц | ||||||||||||||||
Катерина II | ||||||||||||||||
Фредерік III | ||||||||||||||||
Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Марія Єлизавета Саксонська | ||||||||||||||||
Крістіан Авґуст Гольштейн-Готторпський | ||||||||||||||||
Фредерік III | ||||||||||||||||
Фредеріка Амалія Данська | ||||||||||||||||
Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька | ||||||||||||||||
Іоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Фредерік VI | ||||||||||||||||
Фредерік VII | ||||||||||||||||
Крістіна Магдалена Пфальц-Цвайбрюкен-Клеєбурзька | ||||||||||||||||
Альбертіна Фредеріка Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||
Фредерік III | ||||||||||||||||
Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська | ||||||||||||||||
Марія Єлизавета Саксонська | ||||||||||||||||
Походження та молоді роки
Принцеса Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбург (в історичній літературі звичайно зветься Софія Ангальт-Цербстська), народилася 2 травня 1729 року в місті Штетін (нім. Stettin) у Пруссії (зараз Щецин у Польщі).
Була дочкою князя Христіана Авґуста Ангальт-Цербстського зі шляхетського роду Асканіїв, губернатора тодішньої прусської провінції Штетін та принцеси Йоганни Єлизавети з роду Гольштайн-Готторпів.
9 липня 1744 року вона прийняла православ'я й отримала ім'я Катерина Олексіївна на честь Катерини I. У 1745 році вийшла заміж за великого князя Петра, наступника російського престолу. Молода пара оселилась у резиденції Оранієнбаум поблизу Петербурга.
Граф Андрій Шувалов, камергер Катерини, який близько знав письменника й мемуариста Джеймса Босвела поділився з ним подробицями інтимного життя російських правителів. Йшлося про те, що цар Петро мав роман з Єлізаветою Воронцовою, в той час як Катерина мала інтимні стосунки з Сергієм Салтиковим (ймовірно, батьком майбутнього царя Павла І), (від якого мала сина), Станіславом Понятовським, а також караульним корнетом Олександром Васильчиковим і багатьма іншими. У той час Катерина близько зійшлася з княгинею Катериною Дашковою, сестрою коханки чоловіка, через яку вийшла на представників впливових родин, які були в опозиції до Петра ІІІ і незабаром стали їй у пригоді. Маючи дещо своєрідний характер, Петро надокучав мешканцям палацу, влаштовував перевірки всім особам чоловічої статі, які заходили до Катерини та розважалися з нею допізна. У 1759 році Катерина завагітніла другою дитиною, Анною, яка, однак прожила лише чотири місяці. Оскільки стосунки Катерини з різними чоловіками були досить явними, Петро не мав підстав вірити в те, що він є батьком дитини. Відомо, що коли між ними виникла суперечка з цього приводу, він крикнув Катерині: «—Йди до чорта!». Не маючи доброго контакту з чоловіком, Катерина багато часу проводила в своїх покоях.
Захоплення влади
У 1762 році Петро III став імператором, та вже за 6 місяців був скинутий своєю дружиною внаслідок палацового перевороту. В ніч на 9 липня 1762 року, коли російський імператор знаходився в Оранієнбаумі, Катерина таємно прибула до Петербурга і в казармах Ізмайловського полку була проголошена самодержавною імператрицею. Незабаром до повсталих приєдналися солдати інших полків. Звістка про сходження Катерини на престол швидко рознеслася по місту і була із захопленням зустрінута петербуржцями[].
Вірні Катерині офіцери вивели свої гвардійські полки на присягу «Імператриці і самодержиці Всеросійської». Причому Ізмайлівський і завдяки зусиллям братів Орлових підтримали переворот відразу і беззастережно. А ось на підтримку Кінної гвардії надії було мало, бо в полку на стороні Катерини діяли тільки офіцери з маленькими чинами (зокрема, секунд-ротмістр Хитрово і вахмістр Потьомкін). Проте вони змогли переконати товаришів приєднатися до перевороту. Слідом за гвардією в короткий час присягнули Сенат і Синод, а також частина населення, після чого гвардія виступила зі столиці в бік Петергофа.
Для попередження дій імператора Петра ІІІ були послані гінці в армію і в Кронштадт. Тим часом Петро, дізнавшись про те, що сталося, став посилати до Катерини пропозиції про переговори, проте вони були відкинуті. Сама імператриця на чолі гвардійських полків виступила в Петербург і по дорозі отримала письмове зречення Петра від престолу. Незабаром після того колишнього імператора перевезли на Ропшинську мизу, де він 17 липня 1762 року був убитий офіцерами гвардії.
Правління
На чолі імперії Катерина ІІ провела реорганізацію Сенату (1763), церковну реформу (секуляризацію земель) (1763–1764), скасувала гетьманство в Україні (1764). Очолювала «Комісію з Уложення» («Комиссия об Уложении», 1767–1769). Видала «Установу для управління губерній…» («Учреждение для управления губерний…», 1775), «Жалувану грамоту дворянству» (1785) та «Жалувану грамоту містам» (1785).
За її правління відбулася Селянська війна 1773–1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова.
За Катерини II внаслідок російсько-турецьких воєн 1768–74 та 1787–91 рр. Російська імперія розширила свої кордони та закріпилася на Чорному морі, незаконно анексувала Кримське ханство, яке за Кючук-Кайнарджійським мирним договором визнавалося незалежним. Прийняла під російський протекторат Картвело-Кахетинське царство (Східну Грузію, 1783). Під час її правління за активної участі Росії відбулися три поділи Речі Посполитої (у 1772-му, 1793-му, 1795-му роках) і приєднання Курляндії.
Листувалася з Вольтером, Дені Дідро та іншими діячами французького Просвітництва, але вона сама про листування з Дені Дідро говорила наступне: «…його думка була більш цікавою для мене, аніж корисною. Якби я послухалася його порад, я б перевернула усю імперію догори дном; законодавство, адміністрацію, політику, фінанси — усе це довелося б поламати й замінити теоретичними мріями».
Політика щодо України
Свої погляди щодо України Катерина ІІ виклала на початку свого правління у секретній інструкції (лютий 1764) новопризначенному генерал-прокурору Сенату Олександру Вяземському, в якій вона наказувала проводити політику зросійщення України та викорінення гетьманства:
… Мала Росія, Ліфляндія та Фінляндія суть провінції, які правляться конфірмованими їм привілеями, і порушити оні відмовою всіх раптом дуже непристойно б було, проте ж і називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій підставі є більш, ніж помилкою, а можна назвати з достовірністю, дурістю. Ці провінції, також Смоленську, слід найлегшими способами привести до того, щоб вони обрусіли й перестали б дивитись, як вовк до лісу. До того почин вельми легкий, якщо розумні люди обрані будуть начальниками в тих провінціях; коли ж у Малоросії гетьмана не буде, то мусимо намагатися, щоб навіки й ім’я гетьманів зникло, не то що б персона яка була удостоєна на цю посаду… |
Того ж 1764 року було скасовано гетьманство, 1765 року розформовано козацькі полки на Слобожанщині, 1775 року ліквідовано Запорозьку Січ, 1782 року в Гетьманщині ліквідовано полкову та сотенну адміністрацію, запроваджено поділ на три намісництва. 1783 року розформовані козацькі полки на Лівобережжі і юридично запроваджено кріпацтво. 1785 року, видавши «Жалувану грамоту дворянству», Катерина II законодавчо оформила права та привілеї російського дворянства, прирівняла до нього українську козацьку старшину, закріпивши за нею земельні володіння. Українські землі були повністю інтегровані до складу Російської імперії.
Вона особисто віддавала накази про придушення антикріпацьких виступів в Україні — Коліївщини (1768) та Турбаївського повстання 1789—1793 років.
У 1783 році Кримське ханство було захоплене та анексоване Російською імперією. Після зникнення загрози з боку Кримського ханства почався стрімкий розвиток господарства на півдні України. Були засновані нові або, частіше, перейменовані (з метою стерти згадку про доімперську історію цих поселень) такі міста як Катеринослав, Херсон, Павловськ, Севастополь, Сімферополь, Миколаїв, Одеса, Луганськ. Розвивались мануфактури й торгівля — за одночасного погіршення життя селян північніших українських земель. Проводилася політика заселення Півдня України російськими переселенцями з закріпаченої частини Російської імперії, а також православними переселенцями з Османської імперії (болгари, серби, греки, румуни), переселенцями з різних німецьких князівств, євреями з земель Речі Посполитої.
Правління Катерини II позначилося подальшою русифікацією України. 1783 року в Києво-Могилянській академії запровадили російську мову викладання.
1786 року проведено секуляризацію церковних земель, що підірвало економічну незалежність православної церкви від держави, зокрема, в Україні. Церква знову перетворилася на частину імперського державного апарату.
1787 року для інспекції новоприєднаних земель на півдні України здійснила туди подорож, до якої приєдналися також європейські дипломати й австрійський імператор Йосиф II.
Після включення до складу Російської імперії Правобережної України уряд Катерини II проводив тут політику, спрямовану на ліквідацію Української греко-католицької церкви.
О. Волович наводить цілий список злодіянь Катерини ІІ супроти українського народу, зокрема:
- 1763 р. — Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.
- 1764 р. — Скасування Катериною II українського гетьманства, а також ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.
- 1764 р. — 1765 р. — Скасування Катериною ІІ української держави Гетьманщини та ліквідація козацького устрою на Слобожанщині.
- 1766 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати букварі і церковні книги українською мовою і без дозволу Синоду.
- 1775 p. — Підступний напад московських військ на Запорозьку Січ і її зруйнування після вирішальної допомоги запорожців у російсько-турецькій війні 1768–74 pp.
- 1777 р. — Виселення кримських татар з Криму та українців — з України, а на обжиті ними місця переселення московитів.
- 1780 р. — Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Східної Європи.
- 1781 р. — Знищення решток козацького самоврядування на Лівобережжі та запровадження російської системи управління.
- 1783 р. — Остаточне закріпачення селян Лівобережної України. Придушення Катериною ІІ українського національно-визвольного руху — Коліївщини у 1768 році та Турбаївського повстання 1789–1793 років.
- 1795 р. — Ліквідація Української Державності.
Мистецтво та культура
Цариця Катерина II, всупереч церковним канонам, сама причащалась біля вівтаря (за священничим чином), і з метою возвеличення світського правителя навіть ставили питання про те, щоб оголосити царське миропомазання «восьмим таїнством».
Просвітницька діяльність
Катерина ІІ започаткувавши народні та міські училища в Російській імперії, потурбувалась ще про один навчальний предмет, який називався «рос. О должностях человека и гражданина», за яким учням викладали те, що потрібно робити кожному, щоб зберегти своє здоров'я і бути приємним в життєвому обходженні. Вперше виданий підручник з цього предмета в 1783 році під назвою: «рос. О должностях человека и гражданина, книга к чтению, определенная в народных и городских училищах Российской империи, изданная по высочайшему повелению Императрицы Екатерины второй». В підручнику мова йде не про посадові крісла, а про гігієну і етику. На той час гігієну більше зв'язували з етикою — філософською дисципліною, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.Гігієна з біологією в Росії злились в одному підручнику в ХІХ столітті. Глава «рос. О благопристойности» описувала як треба ходити, сидіти, вести себе за столом, лице і руки вмивати, «нігті обрізати, а не кусати, голову в чистоті тримати і волосся причісувати, а простим людям так підстригати, щоб вони на очі не висіли, краще всього волосся заплітати і зав'язувати».
Європейська мода. Листування
Катерина ІІ намагалась не відставати від європейської моди. Вона писала відомому французькому письменнику-філософу Вольтеру:
Я пристрасно люблю тепер сади в англійському смаку, криві лінії, пологі схили, ставки у формі озер; глибоко зневажаю прямі лінії. Ненавиджу фонтани, які мчать воду, даючи їй течію, противну її природі. Оригінальний текст (рос.) «Я страстно люблю теперь сады в английском вкусе, кривые линии, пологие скаты, пруды в форме озер; глубоко презираю прямые линии. Ненавижу фонтаны, которые мчат воду, давая ей течение, противное ее природе». |
У цьому листі відчувається манірність і фальш капризної жінки, яка хоче видаватись сентиментальною.
Мистецтво
В Англії, в 1774 році, для Єкатерини ІІ був зроблений Дж. Веджвудом «сервіз з зеленою жабкою», на 1300 предметах якого було намальовано найгарніші пейзажі 47 найкращих англійських парків. Цей сервіз — своєрідна і рідкісна колекція замальовок парків Англії XVIII століття.
Єкатериненський парк
У Царському Селі Катерина спорудила розкішний парк. Більшість російських поетів жили в Царському Селі. У парку багато обелісків, поставлених у пам'ять перемог імператорських військ.
Коли війна ця продовжиться, то царсько-сільський мій сад скидатиметься на іграшку. Після кожного військового діяння споруджується в ньому пристойний пам'ятник. Оригінальний текст (рос.) «Когда война сия продолжится, то царско-сельский мой сад будет походить на игрушечку. После каждого воинского деяния воздвигнется в нем приличный памятник». |
Кладовище собак і коней Катерини ІІ
У Царському Селі біля гранітної піраміди розташоване кладовище собак, улюбленців Катерини ІІ — Земіри, Сір Тома Андерсона і Дюшес. Біля конюшень для старих імператорських коней, які відслужили свій термін, було кладовище для коней. На кладовищі пам'ятники і мармурові плити зі зворушливими написами і описами заслуг. Наступники Катерини ІІ не відставали в самодурстві і показній сентиментальності: для імператорських коней були встановлені пенсії.
Титул
- 1762
- рос. Божіею поспѣшествующею милостію Мы, Екатерина II, Императрица и Самодержица Всероссійская, Московская, Кіевская, Владимірская, Новгородская, Царица Казанская, Царица Астраханская, Царица Сибирская, Государыня Псковская, и Великая Княгиня Смоленская, Княгиня Эстляндская, Лифляндская, Корельская, Тверская, Югорская, Пермская, Вятская, Болгарская и иныхъ Государыня, и Великая Княгиня Новагорода, Низовскія земли, Черниговская, Рязанская, Ростовская, Ярославская, Бѣлоозерская, Удорская, Обдорская, Кондійская и всея Сѣверныя страны Повелительница и Государыня, Иверскія земли, Карталинскихъ и Грузинскихъ Царей и Кабардинскія земли, Черкасскихъ и Горскихъ Князей, и иныхъ наслѣдная Государыня и Обладательница.
- 1784
- рос. Божіею поспѣшествующею милостію Мы Екатерина Вторая, Императрица и Самодержица Всероссійская: Московская, Кіевская, Владимірская, Новгородская, Царица Казанская, Царица Астраханская, Царица Сибирская, Царица Херсониса Таврическаго, Государыня Псковская и Великая Княгиня Смоленская, Княгиня Эстляндская, Лифляндская, Корельская, Тверская, Югорская, Пермская, Вятская, Болгарская и иныхъ; Государыня, и Великая Княгиня Новагорода Низовскія земли, Черниговская, Рязанская, Полоцкая, Ростовская, Ярославская, Бѣлоозерская, Удорская, Обдорская, Кондійская, Витебская, Мстиславская, и всея сѣверныя страны Повелительница, и Государыня Иверскія земли, Карталинскихъ и Грузинскихъ Царей и Кабардинскія земли, Черкаскихъ и Горскихъ Князей, и иныхъ наслѣдная Государыня и Обладательница.
Родина
- Чоловік: імператор Петро III
- Син: Павло Петрович, імператор Павло I
Фаворити
Імператриця Катерина II була відома також наявністю багатьох фаворитів. За підрахунками, вона перебувала у зв'язках із 23-ма чоловіками-фаворитами. Найвідоміші з них:
- Петро III
- Сергій Васильович Салтиков — російський посланник в Гамбурзі, Парижі та Дрездені.
- Станіслав Август Понятовський
- Граф Розумовський.
- князь Потьомкін. З Григорієм Потьомкіним вона навіть була таємно обвінчана. джерело?
- Ясновельможний князь Григорій Григорович Орлов — генерал-фельдцейхмейстер.
- Шувалов.
- 25 травня 1788 року фаворит Єкатерини II А. М. Дмитрієв-Мамонов отримав титул графа.
- У 1793 році фаворит Єкатерини ІІ Платон Зубов зведений у графську гідність.
- Іван Миколаєвич Корсаков.
- Г. Г. Орлов.
- Васільчиков Александр Семенович — дворянин
- Завадовський Петро Васильович
- Семен Гаврилович Зорич — російський військовий
- Стахієв (Страхов). Можливо, дві окремі людини
- Стоянов (Станов). Можливо, дві окремі людини
- Ранцов (Ронцов) Іван Романович
- Василь Іванович Левашов — генерал від інфантерії і обер-егермейстер, командир Семенівського полку
- Висоцький Микола Петрович — генерал-майор, флігель-ад'ютант Катерини II. Племінник князя Потьомкіна
- Олександр Дмитрович Ланской — генерал-поручик, генерал-ад'ютант.
- Мордвінов
- Олександр Петрович Єрмолов — російський офіцер. Вийшов у відставку в чині генерал-поручика
- Мілорадович
- Міклашевський
Образ у культурі
Поезія
Притаманні персонально Катерині, але також символічно-характерні для всієї її епохи риси російського дворянства і аристократії: суміш агресивності й загарбництва, віроломства і підступності під маскою лібералізму, добродійності, добропорядності та простодушності — іронічно змалював відомий російський лірик XIX ст. граф А. К. Толстой у своїй історико-сатиричній поемі «История государства российского от Гостомысла до Тимашева»:
- …Какая ж тут причина: И где же корень зла,
- Сама Екатерина: Постигнуть не могла.
- Лишь надобно народу,
- Которому вы мать,
- Скорее дать свободу,
- Скорей свободу дать».
- «Messieurs,- им возразила: Она,- vous me comblez»,-
- И тотчас прикрепила: Украинцев к земле.
Знищення Запорізької Січі і запровадження кріпацтва залишило великий слід в свідомості українського народу, через це образ Катерини II набув поширення в усній народній творчості. Наприклад, у пісні «Ой з-за гори, з-за лиману» про неї згадується так:
- Катерино, суча дочко!
- Що ж ти наробила?
- Край веселий запорозький: Та й занапастила!
Про Катерину II неодноразово згадував в своїй творчості Тарас Шевченко, наприклад у поемі «Великий льох»:
- Що тая цариця —
- Лютий ворог України,
- Голодна вовчиця!…
Кінематограф
- «Заборонений рай», 1924.
- «Пропала грамота», 1972 — Лідія Бєлозьорова (Вакула)
- «Катерина», 2014—2023 — Марія Александрова
Нагороди
- Орден Святої Катерини (21 лютого 1744)
- Орден Андрія Первозванного (9 липня 1762)
- Орден Святого Олександра Невського (9 липня 1762)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (9 липня 1762)
- Орден Святого Георгія 1-го ступеня (7 грудня 1769)
- Орден Святого Володимира 1-го ступеня (3 жовтня 1782)
- Орден Чорного орла (1762)
- Орден Червоного орла, великий хрест (1762)
Інші країни
- Орден Серафимів (Швеція; 30 квітня 1763)
- Орден Білого Орла (Річ Посполита; 1787)
Праці
- Der Betrüger. Der Verblendete. Der sibirische Schaman. Drey Lustspiele wider Schwärmerey und Aberglauben. Berlin-Stettin: Friedrich Nicolai, 1788.
- Записки императрицы Екатерины II. Москва, 1990 (Репринтне відтворення вид. Лондон, 1859).
Див. також
- Русифікація України
- 6955 Катерина — астероїд, який назвали на честь імператриці.
- Поділи Речі Посполитої
- Російсько-турецька війна (1768—1774)
- Російсько-турецька війна (1787—1792)
Примітки
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: у 6 т. Київ, 2003. Т. 1: Сон [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Sergeant, Philip W. The Courtships of Catherine the Great (Kessinger Publishing, 2004), 34.
- Sergeant, Philip W. The Courtships of Catherine the Great (Kessinger Publishing, 2004), 62.
- Катерина ІІ про необхідність обрусіння Малоросії та викорінення гетьманства сайт проєкту Лікбез. Історичний фронт. Першоджерело - Сборник русского исторического общества. Том VII. СПб.: Типография Императорской Академии наук, 1871. С.348.
- Біля Адміністрації президента активісти вимагали особливого статусу для української мови Радіо Свобода
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- Річинський Арсен Васильович. Проблеми української релігійної свідомості / А. Колодний, О. Саган. — 3-тє. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. — С. 176. — .
- Кандидат педагогических наук Р. Д. Маш. О должностях человека и гражданина / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, № 1. ISSN 0130-5972 (с.: 81)
- Верзилин Николай Михайлович. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с. (с.: 410, 412, 413, 417)
- Полное Собраніе законовъ Россійской Имперіи. Съ 1649 года, томъ XVI, стр. 6–7. № 11.590, 1762, Іюля 2. Форма о титулахъ Императрицы Екатерины II.
- Полное Собраніе законовъ Россійской Имперіи. Съ 1649 года, томъ XXII, стр. 17. № 15.919, 1784, Февраля 2 (того же дня учреждена Таврическая Область). Форма полнаго титула Ея Императорскаго Величества.
- К. Валишевский. Роман императрицы // Ч. 1. Кн. 1. Гл. 3. Вторичное воспитание Екатерины[недоступне посилання з квітня 2019]
- З «Записок Катерини II»: "Під час одного з цих концертів (у Чоглокова) Сергій Салтиков дав мені зрозуміти, яка була причина його частих відвідувань. Я не відразу йому відповіла; коли він знову став говорити зі мною про те ж, я запитала його: на що ж він сподівається? Тоді він став малювати мені настільки ж чарівну, наскільки повну пристрасті картину щастя, на яке він розраховував … ". Далі вона детально описує зближення з ним восени 1752, вагітність, яка закінчилася викиднем по дорозі до Москви в грудні, нова вагітність і викидень в травні 1753-го, охолодження коханця, примушувало страждати Катерину, суворий нагляд, встановлений за вагітною великою княгинею в квітні 1754, видалення Сергія Салтикова.
- Понятовський згадував про їхню зустріч: «Їй було двадцять п'ять років. Вона лише недавно оправилася після перших пологів і перебувала в тому фазисі краси, який є найвищою точкою її для жінок, взагалі наділених нею. Брюнетка, вона була сліпучої білизни: брови у неї були чорні і дуже довгі; ніс грецький, рот як би кличе поцілунки, дивовижної краси руки і ноги, тонка талія, зростання швидше високий, хода надзвичайно легка і в той же час благородна, приємний тембр голосу і сміх такий же веселий, як і характер, що дозволяв їй з однаковою легкістю переходити від самих пустотливих ігор до таблиці чисел».
- Записки Императрицы Екатерины II. Изданые Искандера. Переводъ съ Французскаго. London. Trübner & Co., Paternoster Row. 1859. (с.: 80)
- B. von Bilbassoff. / Исторія Екатерины Второй. — 1895. (с.: 236)
- Записки Императорской академии наукъ. Томъ первый. Съ портретомъ М. В. Остроградскаго, со снимками почерка Ломоносова, Сумарокова и Бибикова и картой Балтійскаго моря. — Санктпетербургъ, 1871. (с.: 19)
- За 7 років до розриву Беранже доносив з Петербурга герцогу Пралену: «Цей російський відкрито порушує закони любові по відношенню до імператриці. У нього є коханки в місті, які не тільки не накликають на себе гнів государині за свою податливість Орлову, але, навпаки, користуються її заступництвом. Сенатор Муравйов, що застав з ним свою дружину, мало не справив скандалу, вимагаючи розлучення; але цариця умиротворила його, подарувавши йому землі в Ліфляндії».
- Василий Алексеевич Бильбасов / Исторія Екатерины Второй: Екатерина до воцаренія, 1729—1762. — Тип. И. Н. Скороходова, 1890
- Санкт-Петербург. Хроника трех столетий / Сост. А. В. Доливо-Добровольский, Н. О. Харламова. — СПб.: Издательский дом «Нева», 2003. — 720с. (с.: 208, 217)
- Ермолаев И. П. / Рюриковичи. Прошлое в лицах (IX—XVI вв.). Биографический словарь. Науч.ред. И. Н. Данилевский . — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 192 с. (с.:115)
- Николай Дмитриевич Чечулин / Внѣшняя политика Россій в началѣ царствованія Екатерины II, 1762—1774. — Тип. Главнаго управленія удѣлов, 1896—468 стор. (с.: 40)
- Вѣстник Европы. Журналъ исторіи, политики, литературы. Шестой годъ. Томъ ІІІ. — Редакція «Вѣстника Европы»: Галерная, 20. — Санктпетербургъ, 1871. (с.: 903)
- Алексей Толстой: Антология русской поэзии [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- фр. - Мсьє, ви мені робите комплімент!
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 9 жовтня 2009.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Бібліографія
Джерела
- Ассебург А. Ф. фон дер. Записка о воцарении Екатерины Второй // Русский архив, 1879, Кн. 1, Вып. 3, С. 362—369.
- Журнал Адмиралтейств-коллегии 1766 г. (Извлечение) // Русская старина, 1896, Т. 88, № 11, С. 434—435.
- Журнал высочайшего путешествия её величества государыни императрицы Екатерины II, самодержицы Всероссийской, в полуденные страны России в 1787 году. Москва: В универс. тип., 1787.
- Записка современника, грузинского архиерея, о вступлении на престол императрицы Екатерины II // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских, 1900. Кн. 4 (195), Отд. 4, С. 17-24.
- Иоанна-Елизавета Ангальт-Цербстская. Известия, писанные княгиней Иоанной-Елизаветой Ангальт-Цербстской, матерью императрицы Екатерины, о прибытии её с дочерью в Россию и о торжествах по случаю присоединения к православию и бракосочетания последней. 1744—1745 годы // Сборник Российского исторического общества, 1871, Т. 7, С. 7-67.
- Исторические материалы, хранящиеся в Библиотеке дворца города Павловска. // Русская старина, 1873, Т. 8, № 11, С. 649—690; № 12, С. 853—884; 1874, Т. 9, № 1, С. 37-56; № 2, С. 277—300; № 3, С. 465—512; № 4, С. 667—684; Т. 10, № 5, С. 60-70; № 6, С. 309—320; № 7, С. 549—560; № 8, С. 735—742.
- Кирьяк Т. П. Письмо к И. М. Долгорукову от 9 ноября 1796 г. / Сообщ. Л. И. Долгоруков // Русский архив, 1867, Вып. 10, Стб. 1266—1275.
- Лангер К. О пределах и важнейших представителях политической науки: Торжественное слово по случаю празднования Августейшей и Могущественной Всероссийской императрицы и самодержицы Екатерины II Великой, 1771 г., апреля 22 дня / Сост. А. В. Топычканова. — М.: Издательство Московского университета, 2011.
- Массон К. Мемуары Массона о России. / Извлечения / Пер. П. Степановой // Голос минувшего, 1916, № 4, С. 157—171., № 5-6, С. 157—180., № 7-8, С. 341—354., № 10, С. 23-44.
- Месяцослов с росписью чиновных особ в государстве на лето от Рождества Христова 1779. Часть первая. Санкт-Петербург: Типография при Императорской Академии наук, 1779.
- Нассау-Зиген К.-Г. Императрица Екатерина II в Крыму. 1787 г. Отрывки из дневника и переписки / Перевод и публ. В. В. Т. // Русская старина, 1893, Т. 80, № 11, С. 283—299.
- Нассау-Зиген К.-Г. Рассказ очевидца о путешествии Екатерины II в Крым. Извлечение // Исторический вестник, 1893, Т. 53, № 9, С. 819—821.
- Описание коронации, миропомазания и причащения императрицы Екатерины II-й // Русская старина, 1893, Т. 80, № 12, С. 487—496.
- Похождение известных петербургских действ / Публ. А. Лазаревского // Осьмнадцатый век. Кн. 2, Москва, 1868, С. 631—633.
- Протасьев Н. Пребывание Екатерины Второй в 1767 году в Костроме / Публ. А. Н. Протасьевой // Русский вестник, 1810, Ч. 9, № 2, С. 74-99.
- Ростопчин Ф. В. Последний день жизни императрицы Екатерины II-й и первый день царствования императора Павла I-го // Архив князя Воронцова, Кн. 8, Москва, 1876, С. 158—174.
- Рунич П. С. Заметки Рунича о царствовании Екатерины II // Русская старина, 1870, Т. 2, Изд. 3-е, Санкт-Петербург, 1875, С. 163—174.
- Санглен, Яков Иванович де. Записки Якова Ивановича де-Санглена. 1776—1831 гг. / Сообщ. М. И. Богданович // Русская старина, 1882, Т. 36, № 12, С. 443—498.
- Сподвижники Екатерины II. Материалы // Русская старина, 1873, Т. 8, № 11, С. 691—733; № 12, С. 885—909.
- Трофимович Р. С. Запись современника о кончине Екатерины Великой // Русский архив, 1909, Кн. 3, Вып. 11, С. 202—203.
- Экстракт из журнала плавания её императорского величества на галерах по реке Волге, от Твери до Симбирска, в 1767 году // Русская старина, 1896, Т. 88, № 11, С. 436—441. — В ст.: Бильбасов В. А. Походы Екатерины II по Волге и Днепру (1767 и 1787 гг.).
Монографії. Статті
- Богданович М. И. Русская армия в век Императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург: Типография Департамента уделов, 1873.
- Борзаковский П. К. Императрица Екатерина Вторая Великая. Москва: Панорама, 1991.
- Брикнер А. Г. История Екатерины II: в 3 т. Санкт-Петербург, 1885 (репринт: Москва, 1991).
- Грибовский А. М. Записки о императрице Екатерине Великой: репринтное воспроизведение издания 1864 года. Москва.: Прометей, 1989.
- Грот Я. К. Воспитание Екатерины II // Древняя и новая Россия, 1875, Т. 1, № 2, С. 110—125.
- Екатерина II и её время: Современный взгляд / Философский век, альманах. № 11. Санкт-Петербург, 1999.
- Екатерина: Путь к власти / Я. Штелин, Мизере, Т. Димсдейл и др. 2-е изд. Москва: Фонд Сергея Дубова, 2012.
- Заичкин И. А., Почкаев И. Н. Русская история: От Екатерины Великой до Александра II. Москва: Мысль, 1994.
- Исабель де Мадариага. Россия в эпоху Екатерины Великой. Москва, 2002.
- Каменский А. Б. Жизнь и судьба императрицы Екатерины Великой. Москва, 1997.
- Каменский А. Б. «Под сению Екатерины…»: Вторая половина XVIII века. Санкт-Петербург, 1992.
- Ключевский В. О. Курс Русской истории, часть V. Москва, 1937.
- Колюпанов Н. Очерк внутреннего управления в России при императрице Екатерине II // Русская мысль, 1883, Кн. 2, февраль, С. 63-99.
- Лаппо-Данилевский, А. С. Очерк внутренней политики императрицы Екатерины II. Санкт-Петербург, Тип. М. М. Стасюлевича, 1898.
- Омельченко О. А. «Законная монархия» Екатерины Второй. Москва, 1993.
- Павленко Н. И. Екатерина Великая. Москва: Молодая гвардия, 2000.
- Переворот 1762 года. Москва: Образование, 1909.
- Петрова М. А. Екатерина II и Иосиф II: Формирование российско-австрийского союза: 1780—1790. Москва: Наука, 2011.
- Тургенев А. М. Рассказы А. М. Тургенева об императрице Екатерине II // Русская старина, 1897, Т. 89, № 1, С. 171—176.
- Чечулин Н. Д. Очерки по истории русских финансов в царствование Екатерины II. Санкт-Петербург: Сенатская типография, 1906.
- Юрезанский В. Т. Исчезнувшее село. Исторический роман о казаках во времена Екатерины II. Москва, ЗИФ, 1930.
Довідники
- Путро, О. І. Катерина II [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 132. — .
- Катерина II // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.191-194
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катерина II
- Зв'язок Катерини II з Києвом [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Російсько-шведська війна 1788—1790 рр. і «фінська авантюра» Катерини ІІ [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Katerina ta Katerina II znachennya Katerina II ros Ekaterina II 21 kvitnya 2 travnya 1729 17290502 6 17 listopada 1796 rosijska imperatricya 1762 1796 Predstavnicya nimeckogo rodu Angalt Cerbst Narodilasya v Shecini Prussiya Druzhina rosijskogo imperatora Petra III z 1745 Perejshla z lyuteranstva v pravoslav ya Narodila majbutnogo rosijskogo imperatora Pavla I Katerina IIPortret Katerini II 1780 Oleksandr Roslin Imperatricya i samoderzhicya Vserosijska28 chervnya 9 lipnya 1762 6 17 listopada 1796Koronaciya 22 veresnya 3 zhovtnya 1762Poperednik Petro IIINastupnik Pavlo I Narodzhennya 2 travnya 1729 1729 05 02 Shtetin PrussiyaSmert 17 listopada 1796 1796 11 17 67 rokiv Sankt Peterburg RosiyaPrichina smerti insultPohovannya Petropavlivskij soborNacionalnist nimkenyaReligiya lyuteranka do 1744 pravoslav ya z 1744 Rid Q124079217 Batko Hristian Avgust Angalt CerbstskijMati Joganna Yelizaveta Golshtejn GottorpskaShlyub Petro IIIDiti Pavlo I Avtograf Monograma Nagorodi Orden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orlaOrden Bilogo Orla Rich Pospolita Orden Svyatoyi Katerini 1 stupenya Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u Vikidzherelah Zijshla na tron vnaslidok palacovogo perevorotu i vbivstva cholovika 1762 Bula prihilniceyu absolyutizmu i prosvitnictva shanuvalniceyu antichnosti Reformuvala suspilno politichne zhittya v imperiyi skeruvavshi jogo v ruslo centralizaciyi j unifikaciyi Reorganizuvala Senat 1763 Zaprovadila yedinij administrativnij podil na namisnictva 1775 1795 Skasuvala avtonomiyu rosijskogo pravoslav ya sekulyarizuvala cerkovno monastirski zemlevolodinnya z 1763 Vela aktivnu j uspishnu zovnishnyu politiku Peremogla u vijnah proti Osmanskoyi imperiyi 1768 1774 1787 1792 priyednala ukrayinske Prichornomor ya ta Krim Ostatochno poglinula Ukrayinu znishila Getmanshinu 1764 i Sich 1775 zaprovadila kripactvo rozformuvala slobidske kozactvo pridushila kozacke povstannya Pugachova 1775 U soyuzi iz Prussiyeyu i Avstriyeyu likviduvala odvichnogo voroga moskovskoyi derzhavi Rich Pospolitu 1772 1793 1795 priyednavshi Volin Podillya i Bilorus Zdijsnila priyednannya Kurlyandiyi 1795 zbilshivshi pitomu chastku nimciv u imperiyi Dozvolyala nimeckim piddanim spoviduvati lyuteranstvo i vikoristovuvati nimecku movu v osviti j nauci ale na ukrayinsko biloruskih zemlyah nishila greko katolicku cerkvu 1793 1796 provodila rusifikaciyu Zdijsnila podorozh na pivden Ukrayini i v Krim 1787 Pidtrimuvala soyuz iz Jozefom II imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi spriyala rozrobci tak zvanogo greckogo proyektu vidnovlennya Vizantijskoyi imperiyi pid skipetrom svogo onuka Kostyantina Pered smertyu planuvala pohid dlya priborkannya Francuzkoyi revolyuciyi Vela rozkishnij sposib zhittya Okrim cholovika mala chislennih kohanciv favoritiv Ponyatovskogo 1755 1758 1760 1772 Potomkina 1774 1776 Zavadovskogo 1776 1777 Zubova 1789 1796 ta inshih Pomerla v Carskomu Seli Rosiya Pohovana u Petropavlivskomu sobori Sankt Peterburga Prizvisko Velika ros Velikaya za rozshirennya i zmicnennya derzhavi U tradicijnij rosijskij istoriografiyi opisuyetsya yak nacionalna geroyinya V ukrayinskij istoriografiyi sprijmayetsya negativno tak samo yak Petro I yak pisav Taras Shevchenko Ce toj Pervij sho rozpinav Nashu Ukrayinu A Vtoraya dokonala Vdovu sirotinu ImenaSofiya Avgusta Frederika Angalt Cerbst Dornburzka nim Sophie Auguste Friederike von Anhalt Zerbst Dornburg vlasne nimecke im ya Katerina Oleksiyivna ros Ekaterina Alekseevna rosijske im ya z 1744 roku Katerina II z poryadkovim nomerom pravitelya Katerina Velika ros Ekaterina Velikaya z prizviskom Rodovid Rudolf Angalt Cerbstskij Jogann VI Angalt Cerbstskij Magdalena Oldenburg Ioann Lyudvig I Frederik III Sofiya Avgusta Golshtejn Gottorpska Mariya Yelizaveta Saksonska Hristian Avgust Angalt Cerbstskij Kristian fon Cojch Georgij Folrat fon Cojch Lukreciya fon Shpigel Kristina Eleonora fon Cojch Georgij fon Vessenbah Kristina fon Vessenbah Marta fon Konritc Katerina II Frederik III Kristian Albreht Golshtejn Gottorpskij Mariya Yelizaveta Saksonska Kristian Avgust Golshtejn Gottorpskij Frederik III Frederika Amaliya Danska Sofiya Amaliya Braunshvejg Lyuneburzka Ioanna Yelizaveta Golshtejn Gottorpska Frederik VI Frederik VII Kristina Magdalena Pfalc Cvajbryuken Kleyeburzka Albertina Frederika Baden Durlahska Frederik III Avgusta Mariya Golshtejn Gottorpska Mariya Yelizaveta Saksonska Pohodzhennya ta molodi rokiPrincesa Sofiya Avgusta Frederika Angalt Cerbst Dornburg v istorichnij literaturi zvichajno zvetsya Sofiya Angalt Cerbstska narodilasya 2 travnya 1729 roku v misti Shtetin nim Stettin u Prussiyi zaraz Shecin u Polshi Velika knyaginya Katerina Oleksiyivna Bula dochkoyu knyazya Hristiana Avgusta Angalt Cerbstskogo zi shlyahetskogo rodu Askaniyiv gubernatora todishnoyi prusskoyi provinciyi Shtetin ta princesi Joganni Yelizaveti z rodu Golshtajn Gottorpiv 9 lipnya 1744 roku vona prijnyala pravoslav ya j otrimala im ya Katerina Oleksiyivna na chest Katerini I U 1745 roci vijshla zamizh za velikogo knyazya Petra nastupnika rosijskogo prestolu Moloda para oselilas u rezidenciyi Oraniyenbaum poblizu Peterburga Graf Andrij Shuvalov kamerger Katerini yakij blizko znav pismennika j memuarista Dzhejmsa Bosvela podilivsya z nim podrobicyami intimnogo zhittya rosijskih praviteliv Jshlosya pro te sho car Petro mav roman z Yelizavetoyu Voroncovoyu v toj chas yak Katerina mala intimni stosunki z Sergiyem Saltikovim jmovirno batkom majbutnogo carya Pavla I vid yakogo mala sina Stanislavom Ponyatovskim a takozh karaulnim kornetom Oleksandrom Vasilchikovim i bagatma inshimi U toj chas Katerina blizko zijshlasya z knyagineyu Katerinoyu Dashkovoyu sestroyu kohanki cholovika cherez yaku vijshla na predstavnikiv vplivovih rodin yaki buli v opoziciyi do Petra III i nezabarom stali yij u prigodi Mayuchi desho svoyeridnij harakter Petro nadokuchav meshkancyam palacu vlashtovuvav perevirki vsim osobam cholovichoyi stati yaki zahodili do Katerini ta rozvazhalisya z neyu dopizna U 1759 roci Katerina zavagitnila drugoyu ditinoyu Annoyu yaka odnak prozhila lishe chotiri misyaci Oskilki stosunki Katerini z riznimi cholovikami buli dosit yavnimi Petro ne mav pidstav viriti v te sho vin ye batkom ditini Vidomo sho koli mizh nimi vinikla superechka z cogo privodu vin kriknuv Katerini Jdi do chorta Ne mayuchi dobrogo kontaktu z cholovikom Katerina bagato chasu provodila v svoyih pokoyah Zahoplennya vladiPortret imperatrici Katerini II 1762 roku Hudozhnik Ivan Argunov U 1762 roci Petro III stav imperatorom ta vzhe za 6 misyaciv buv skinutij svoyeyu druzhinoyu vnaslidok palacovogo perevorotu V nich na 9 lipnya 1762 roku koli rosijskij imperator znahodivsya v Oraniyenbaumi Katerina tayemno pribula do Peterburga i v kazarmah Izmajlovskogo polku bula progoloshena samoderzhavnoyu imperatriceyu Nezabarom do povstalih priyednalisya soldati inshih polkiv Zvistka pro shodzhennya Katerini na prestol shvidko rozneslasya po mistu i bula iz zahoplennyam zustrinuta peterburzhcyami dzherelo Virni Katerini oficeri viveli svoyi gvardijski polki na prisyagu Imperatrici i samoderzhici Vserosijskoyi Prichomu Izmajlivskij i zavdyaki zusillyam brativ Orlovih pidtrimali perevorot vidrazu i bezzasterezhno A os na pidtrimku Kinnoyi gvardiyi nadiyi bulo malo bo v polku na storoni Katerini diyali tilki oficeri z malenkimi chinami zokrema sekund rotmistr Hitrovo i vahmistr Potomkin Prote voni zmogli perekonati tovarishiv priyednatisya do perevorotu Slidom za gvardiyeyu v korotkij chas prisyagnuli Senat i Sinod a takozh chastina naselennya pislya chogo gvardiya vistupila zi stolici v bik Petergofa Dlya poperedzhennya dij imperatora Petra III buli poslani ginci v armiyu i v Kronshtadt Tim chasom Petro diznavshis pro te sho stalosya stav posilati do Katerini propoziciyi pro peregovori prote voni buli vidkinuti Sama imperatricya na choli gvardijskih polkiv vistupila v Peterburg i po dorozi otrimala pismove zrechennya Petra vid prestolu Nezabarom pislya togo kolishnogo imperatora perevezli na Ropshinsku mizu de vin 17 lipnya 1762 roku buv ubitij oficerami gvardiyi PravlinnyaNa choli imperiyi Katerina II provela reorganizaciyu Senatu 1763 cerkovnu reformu sekulyarizaciyu zemel 1763 1764 skasuvala getmanstvo v Ukrayini 1764 Ocholyuvala Komisiyu z Ulozhennya Komissiya ob Ulozhenii 1767 1769 Vidala Ustanovu dlya upravlinnya gubernij Uchrezhdenie dlya upravleniya gubernij 1775 Zhaluvanu gramotu dvoryanstvu 1785 ta Zhaluvanu gramotu mistam 1785 Za yiyi pravlinnya vidbulasya Selyanska vijna 1773 1775 rr pid provodom Omelyana Pugachova Za Katerini II vnaslidok rosijsko tureckih voyen 1768 74 ta 1787 91 rr Rosijska imperiya rozshirila svoyi kordoni ta zakripilasya na Chornomu mori nezakonno aneksuvala Krimske hanstvo yake za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom viznavalosya nezalezhnim Prijnyala pid rosijskij protektorat Kartvelo Kahetinske carstvo Shidnu Gruziyu 1783 Pid chas yiyi pravlinnya za aktivnoyi uchasti Rosiyi vidbulisya tri podili Rechi Pospolitoyi u 1772 mu 1793 mu 1795 mu rokah i priyednannya Kurlyandiyi Listuvalasya z Volterom Deni Didro ta inshimi diyachami francuzkogo Prosvitnictva ale vona sama pro listuvannya z Deni Didro govorila nastupne jogo dumka bula bilsh cikavoyu dlya mene anizh korisnoyu Yakbi ya posluhalasya jogo porad ya b perevernula usyu imperiyu dogori dnom zakonodavstvo administraciyu politiku finansi use ce dovelosya b polamati j zaminiti teoretichnimi mriyami Politika shodo Ukrayini Svoyi poglyadi shodo Ukrayini Katerina II viklala na pochatku svogo pravlinnya u sekretnij instrukciyi lyutij 1764 novopriznachennomu general prokuroru Senatu Oleksandru Vyazemskomu v yakij vona nakazuvala provoditi politiku zrosijshennya Ukrayini ta vikorinennya getmanstva Mala Rosiya Liflyandiya ta Finlyandiya sut provinciyi yaki pravlyatsya konfirmovanimi yim privileyami i porushiti oni vidmovoyu vsih raptom duzhe nepristojno b bulo prote zh i nazivati yih chuzhozemnimi i povoditisya z nimi na takij pidstavi ye bilsh nizh pomilkoyu a mozhna nazvati z dostovirnistyu duristyu Ci provinciyi takozh Smolensku slid najlegshimi sposobami privesti do togo shob voni obrusili j perestali b divitis yak vovk do lisu Do togo pochin velmi legkij yaksho rozumni lyudi obrani budut nachalnikami v tih provinciyah koli zh u Malorosiyi getmana ne bude to musimo namagatisya shob naviki j im ya getmaniv zniklo ne to sho b persona yaka bula udostoyena na cyu posadu Katerina II ta imitaciya yiyi instrukciyi general prokuroru Senatu pro neobhidnist obrusinnya Malorosiyi bilya Administraciyi Prezidenta Ukrayini Performans proti rusifikaciyi ta z vimogoyu zakonodavchogo zahistu ukrayinskoyi movi sho buv provedenij ruhom Vidsich u Den ukrayinskoyi pisemnosti ta movi 2015 roku Togo zh 1764 roku bulo skasovano getmanstvo 1765 roku rozformovano kozacki polki na Slobozhanshini 1775 roku likvidovano Zaporozku Sich 1782 roku v Getmanshini likvidovano polkovu ta sotennu administraciyu zaprovadzheno podil na tri namisnictva 1783 roku rozformovani kozacki polki na Livoberezhzhi i yuridichno zaprovadzheno kripactvo 1785 roku vidavshi Zhaluvanu gramotu dvoryanstvu Katerina II zakonodavcho oformila prava ta privileyi rosijskogo dvoryanstva pririvnyala do nogo ukrayinsku kozacku starshinu zakripivshi za neyu zemelni volodinnya Ukrayinski zemli buli povnistyu integrovani do skladu Rosijskoyi imperiyi Vona osobisto viddavala nakazi pro pridushennya antikripackih vistupiv v Ukrayini Koliyivshini 1768 ta Turbayivskogo povstannya 1789 1793 rokiv U 1783 roci Krimske hanstvo bulo zahoplene ta aneksovane Rosijskoyu imperiyeyu Pislya zniknennya zagrozi z boku Krimskogo hanstva pochavsya strimkij rozvitok gospodarstva na pivdni Ukrayini Buli zasnovani novi abo chastishe perejmenovani z metoyu sterti zgadku pro doimpersku istoriyu cih poselen taki mista yak Katerinoslav Herson Pavlovsk Sevastopol Simferopol Mikolayiv Odesa Lugansk Rozvivalis manufakturi j torgivlya za odnochasnogo pogirshennya zhittya selyan pivnichnishih ukrayinskih zemel Provodilasya politika zaselennya Pivdnya Ukrayini rosijskimi pereselencyami z zakripachenoyi chastini Rosijskoyi imperiyi a takozh pravoslavnimi pereselencyami z Osmanskoyi imperiyi bolgari serbi greki rumuni pereselencyami z riznih nimeckih knyazivstv yevreyami z zemel Rechi Pospolitoyi Pravlinnya Katerini II poznachilosya podalshoyu rusifikaciyeyu Ukrayini 1783 roku v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi zaprovadili rosijsku movu vikladannya 1786 roku provedeno sekulyarizaciyu cerkovnih zemel sho pidirvalo ekonomichnu nezalezhnist pravoslavnoyi cerkvi vid derzhavi zokrema v Ukrayini Cerkva znovu peretvorilasya na chastinu imperskogo derzhavnogo aparatu 1787 roku dlya inspekciyi novopriyednanih zemel na pivdni Ukrayini zdijsnila tudi podorozh do yakoyi priyednalisya takozh yevropejski diplomati j avstrijskij imperator Josif II Pislya vklyuchennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Pravoberezhnoyi Ukrayini uryad Katerini II provodiv tut politiku spryamovanu na likvidaciyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi O Volovich navodit cilij spisok zlodiyan Katerini II suproti ukrayinskogo narodu zokrema 1763 r Ukaz Katerini II pro zaboronu vikladannya ukrayinskoyu movoyu u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi 1764 r Skasuvannya Katerinoyu II ukrayinskogo getmanstva a takozh likvidaciya ukrayinskih navchalno kulturnih zakladiv ta usunennya vid vladi ukrayinskomovnih chinovnikiv 1764 r 1765 r Skasuvannya Katerinoyu II ukrayinskoyi derzhavi Getmanshini ta likvidaciya kozackogo ustroyu na Slobozhanshini 1766 r Zaborona Kiyevo Pecherskij lavri drukuvati bukvari i cerkovni knigi ukrayinskoyu movoyu i bez dozvolu Sinodu 1775 p Pidstupnij napad moskovskih vijsk na Zaporozku Sich i yiyi zrujnuvannya pislya virishalnoyi dopomogi zaporozhciv u rosijsko tureckij vijni 1768 74 pp 1777 r Viselennya krimskih tatar z Krimu ta ukrayinciv z Ukrayini a na obzhiti nimi miscya pereselennya moskovitiv 1780 r Spalennya knigozbirni Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi sho zbiralasya ponad 150 rokiv i bula odniyeyu z najbagatshih bibliotek Shidnoyi Yevropi 1781 r Znishennya reshtok kozackogo samovryaduvannya na Livoberezhzhi ta zaprovadzhennya rosijskoyi sistemi upravlinnya 1783 r Ostatochne zakripachennya selyan Livoberezhnoyi Ukrayini Pridushennya Katerinoyu II ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Koliyivshini u 1768 roci ta Turbayivskogo povstannya 1789 1793 rokiv 1795 r Likvidaciya Ukrayinskoyi Derzhavnosti Mistectvo ta kultura Caricya Katerina II vsuperech cerkovnim kanonam sama prichashalas bilya vivtarya za svyashennichim chinom i z metoyu vozvelichennya svitskogo pravitelya navit stavili pitannya pro te shob ogolositi carske miropomazannya vosmim tayinstvom Prosvitnicka diyalnist Katerina II zapochatkuvavshi narodni ta miski uchilisha v Rosijskij imperiyi poturbuvalas she pro odin navchalnij predmet yakij nazivavsya ros O dolzhnostyah cheloveka i grazhdanina za yakim uchnyam vikladali te sho potribno robiti kozhnomu shob zberegti svoye zdorov ya i buti priyemnim v zhittyevomu obhodzhenni Vpershe vidanij pidruchnik z cogo predmeta v 1783 roci pid nazvoyu ros O dolzhnostyah cheloveka i grazhdanina kniga k chteniyu opredelennaya v narodnyh i gorodskih uchilishah Rossijskoj imperii izdannaya po vysochajshemu poveleniyu Imperatricy Ekateriny vtoroj V pidruchniku mova jde ne pro posadovi krisla a pro gigiyenu i etiku Na toj chas gigiyenu bilshe zv yazuvali z etikoyu filosofskoyu disciplinoyu yaka vivchaye moral suspilni normi povedinki zvichayi Gigiyena z biologiyeyu v Rosiyi zlilis v odnomu pidruchniku v HIH stolitti Glava ros O blagopristojnosti opisuvala yak treba hoditi siditi vesti sebe za stolom lice i ruki vmivati nigti obrizati a ne kusati golovu v chistoti trimati i volossya prichisuvati a prostim lyudyam tak pidstrigati shob voni na ochi ne visili krashe vsogo volossya zaplitati i zav yazuvati Yevropejska moda Listuvannya Katerina II namagalas ne vidstavati vid yevropejskoyi modi Vona pisala vidomomu francuzkomu pismenniku filosofu Volteru Ya pristrasno lyublyu teper sadi v anglijskomu smaku krivi liniyi pologi shili stavki u formi ozer gliboko znevazhayu pryami liniyi Nenavidzhu fontani yaki mchat vodu dayuchi yij techiyu protivnu yiyi prirodi Originalnij tekst ros Ya strastno lyublyu teper sady v anglijskom vkuse krivye linii pologie skaty prudy v forme ozer gluboko prezirayu pryamye linii Nenavizhu fontany kotorye mchat vodu davaya ej techenie protivnoe ee prirode U comu listi vidchuvayetsya manirnist i falsh kapriznoyi zhinki yaka hoche vidavatis sentimentalnoyu Mistectvo V Angliyi v 1774 roci dlya Yekaterini II buv zroblenij Dzh Vedzhvudom serviz z zelenoyu zhabkoyu na 1300 predmetah yakogo bulo namalovano najgarnishi pejzazhi 47 najkrashih anglijskih parkiv Cej serviz svoyeridna i ridkisna kolekciya zamalovok parkiv Angliyi XVIII stolittya Yekaterinenskij park U Carskomu Seli Katerina sporudila rozkishnij park Bilshist rosijskih poetiv zhili v Carskomu Seli U parku bagato obeliskiv postavlenih u pam yat peremog imperatorskih vijsk Koli vijna cya prodovzhitsya to carsko silskij mij sad skidatimetsya na igrashku Pislya kozhnogo vijskovogo diyannya sporudzhuyetsya v nomu pristojnij pam yatnik Originalnij tekst ros Kogda vojna siya prodolzhitsya to carsko selskij moj sad budet pohodit na igrushechku Posle kazhdogo voinskogo deyaniya vozdvignetsya v nem prilichnyj pamyatnik Kladovishe sobak i konej Katerini II U Carskomu Seli bilya granitnoyi piramidi roztashovane kladovishe sobak ulyublenciv Katerini II Zemiri Sir Toma Andersona i Dyushes Bilya konyushen dlya starih imperatorskih konej yaki vidsluzhili svij termin bulo kladovishe dlya konej Na kladovishi pam yatniki i marmurovi pliti zi zvorushlivimi napisami i opisami zaslug Nastupniki Katerini II ne vidstavali v samodurstvi i pokaznij sentimentalnosti dlya imperatorskih konej buli vstanovleni pensiyi Titul1762ros Bozhieyu pospѣshestvuyusheyu milostiyu My Ekaterina II Imperatrica i Samoderzhica Vserossijskaya Moskovskaya Kievskaya Vladimirskaya Novgorodskaya Carica Kazanskaya Carica Astrahanskaya Carica Sibirskaya Gosudarynya Pskovskaya i Velikaya Knyaginya Smolenskaya Knyaginya Estlyandskaya Liflyandskaya Korelskaya Tverskaya Yugorskaya Permskaya Vyatskaya Bolgarskaya i inyh Gosudarynya i Velikaya Knyaginya Novagoroda Nizovskiya zemli Chernigovskaya Ryazanskaya Rostovskaya Yaroslavskaya Bѣloozerskaya Udorskaya Obdorskaya Kondijskaya i vseya Sѣvernyya strany Povelitelnica i Gosudarynya Iverskiya zemli Kartalinskih i Gruzinskih Carej i Kabardinskiya zemli Cherkasskih i Gorskih Knyazej i inyh naslѣdnaya Gosudarynya i Obladatelnica 1784ros Bozhieyu pospѣshestvuyusheyu milostiyu My Ekaterina Vtoraya Imperatrica i Samoderzhica Vserossijskaya Moskovskaya Kievskaya Vladimirskaya Novgorodskaya Carica Kazanskaya Carica Astrahanskaya Carica Sibirskaya Carica Hersonisa Tavricheskago Gosudarynya Pskovskaya i Velikaya Knyaginya Smolenskaya Knyaginya Estlyandskaya Liflyandskaya Korelskaya Tverskaya Yugorskaya Permskaya Vyatskaya Bolgarskaya i inyh Gosudarynya i Velikaya Knyaginya Novagoroda Nizovskiya zemli Chernigovskaya Ryazanskaya Polockaya Rostovskaya Yaroslavskaya Bѣloozerskaya Udorskaya Obdorskaya Kondijskaya Vitebskaya Mstislavskaya i vseya sѣvernyya strany Povelitelnica i Gosudarynya Iverskiya zemli Kartalinskih i Gruzinskih Carej i Kabardinskiya zemli Cherkaskih i Gorskih Knyazej i inyh naslѣdnaya Gosudarynya i Obladatelnica RodinaDokladnishe Romanovi MonogramaCholovik imperator Petro III Sin Pavlo Petrovich imperator Pavlo IFavoriti Imperatricya Katerina II bula vidoma takozh nayavnistyu bagatoh favoritiv Za pidrahunkami vona perebuvala u zv yazkah iz 23 ma cholovikami favoritami Najvidomishi z nih Petro III Sergij Vasilovich Saltikov rosijskij poslannik v Gamburzi Parizhi ta Drezdeni Stanislav Avgust Ponyatovskij Graf Rozumovskij knyaz Potomkin Z Grigoriyem Potomkinim vona navit bula tayemno obvinchana dzherelo Yasnovelmozhnij knyaz Grigorij Grigorovich Orlov general feldcejhmejster Shuvalov 25 travnya 1788 roku favorit Yekaterini II A M Dmitriyev Mamonov otrimav titul grafa U 1793 roci favorit Yekaterini II Platon Zubov zvedenij u grafsku gidnist Ivan Mikolayevich Korsakov G G Orlov Vasilchikov Aleksandr Semenovich dvoryanin Zavadovskij Petro Vasilovich Semen Gavrilovich Zorich rosijskij vijskovij Stahiyev Strahov Mozhlivo dvi okremi lyudini Stoyanov Stanov Mozhlivo dvi okremi lyudini Rancov Roncov Ivan Romanovich Vasil Ivanovich Levashov general vid infanteriyi i ober egermejster komandir Semenivskogo polku Visockij Mikola Petrovich general major fligel ad yutant Katerini II Pleminnik knyazya Potomkina Oleksandr Dmitrovich Lanskoj general poruchik general ad yutant Mordvinov Oleksandr Petrovich Yermolov rosijskij oficer Vijshov u vidstavku v chini general poruchika Miloradovich MiklashevskijObraz u kulturiPoeziya Odesa Pam yatnik Katerini II v 1900 1920 rr vidnovlenij u 2007 r i povtorno znesenij u 2022Katerina II na banknoti Rosijskoyi imperiyi zrazka 1910 r Pritamanni personalno Katerini ale takozh simvolichno harakterni dlya vsiyeyi yiyi epohi risi rosijskogo dvoryanstva i aristokratiyi sumish agresivnosti j zagarbnictva virolomstva i pidstupnosti pid maskoyu liberalizmu dobrodijnosti dobroporyadnosti ta prostodushnosti ironichno zmalyuvav vidomij rosijskij lirik XIX st graf A K Tolstoj u svoyij istoriko satirichnij poemi Istoriya gosudarstva rossijskogo ot Gostomysla do Timasheva Kakaya zh tut prichina I gde zhe koren zla Sama Ekaterina Postignut ne mogla Madame pri vas na divo Poryadok rascvetet Pisali ej uchtivo Volter i Diderot Lish nadobno narodu Kotoromu vy mat Skoree dat svobodu Skorej svobodu dat Messieurs im vozrazila Ona vous me comblez I totchas prikrepila Ukraincev k zemle Znishennya Zaporizkoyi Sichi i zaprovadzhennya kripactva zalishilo velikij slid v svidomosti ukrayinskogo narodu cherez ce obraz Katerini II nabuv poshirennya v usnij narodnij tvorchosti Napriklad u pisni Oj z za gori z za limanu pro neyi zgaduyetsya tak Katerino sucha dochko Sho zh ti narobila Kraj veselij zaporozkij Ta j zanapastila Pro Katerinu II neodnorazovo zgaduvav v svoyij tvorchosti Taras Shevchenko napriklad u poemi Velikij loh Sho taya caricya Lyutij vorog Ukrayini Golodna vovchicya Kinematograf Zaboronenij raj 1924 Propala gramota 1972 Lidiya Byelozorova Vakula Katerina 2014 2023 Mariya AleksandrovaNagorodiRosijska imperiya Orden Svyatoyi Katerini 21 lyutogo 1744 Orden Andriya Pervozvannogo 9 lipnya 1762 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 9 lipnya 1762 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 9 lipnya 1762 Orden Svyatogo Georgiya 1 go stupenya 7 grudnya 1769 Orden Svyatogo Volodimira 1 go stupenya 3 zhovtnya 1782 Korolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla 1762 Orden Chervonogo orla velikij hrest 1762 Inshi krayini Orden Serafimiv Shveciya 30 kvitnya 1763 Orden Bilogo Orla Rich Pospolita 1787 PraciDer Betruger Der Verblendete Der sibirische Schaman Drey Lustspiele wider Schwarmerey und Aberglauben Berlin Stettin Friedrich Nicolai 1788 Zapiski imperatricy Ekateriny II Moskva 1990 Reprintne vidtvorennya vid London 1859 Div takozhRusifikaciya Ukrayini 6955 Katerina asteroyid yakij nazvali na chest imperatrici Podili Rechi Pospolitoyi Rosijsko turecka vijna 1768 1774 Rosijsko turecka vijna 1787 1792 PrimitkiTaras Shevchenko Zibrannya tvoriv u 6 t Kiyiv 2003 T 1 Son 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine Sergeant Philip W The Courtships of Catherine the Great Kessinger Publishing 2004 34 Sergeant Philip W The Courtships of Catherine the Great Kessinger Publishing 2004 62 Katerina II pro neobhidnist obrusinnya Malorosiyi ta vikorinennya getmanstva sajt proyektu Likbez Istorichnij front Pershodzherelo Sbornik russkogo istoricheskogo obshestva Tom VII SPb Tipografiya Imperatorskoj Akademii nauk 1871 S 348 Bilya Administraciyi prezidenta aktivisti vimagali osoblivogo statusu dlya ukrayinskoyi movi Radio Svoboda PDF Arhiv originalu PDF za 18 sichnya 2022 Procitovano 27 bereznya 2022 Richinskij Arsen Vasilovich Problemi ukrayinskoyi religijnoyi svidomosti A Kolodnij O Sagan 3 tye Ternopil Ukrmedkniga 2002 S 176 ISBN 966 7742 00 8 Kandidat pedagogicheskih nauk R D Mash O dolzhnostyah cheloveka i grazhdanina Himiya i zhizn Nauchno populyarnyj zhurnal Akademii Nauk SSSR 1990 1 ISSN 0130 5972 s 81 Verzilin Nikolaj Mihajlovich Po sledam Robinzona Sady i parki mira L Detskaya literatura 1964 576 s s 410 412 413 417 Polnoe Sobranie zakonov Rossijskoj Imperii S 1649 goda tom XVI str 6 7 11 590 1762 Iyulya 2 Forma o titulah Imperatricy Ekateriny II Polnoe Sobranie zakonov Rossijskoj Imperii S 1649 goda tom XXII str 17 15 919 1784 Fevralya 2 togo zhe dnya uchrezhdena Tavricheskaya Oblast Forma polnago titula Eya Imperatorskago Velichestva K Valishevskij Roman imperatricy Ch 1 Kn 1 Gl 3 Vtorichnoe vospitanie Ekateriny nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Z Zapisok Katerini II Pid chas odnogo z cih koncertiv u Choglokova Sergij Saltikov dav meni zrozumiti yaka bula prichina jogo chastih vidviduvan Ya ne vidrazu jomu vidpovila koli vin znovu stav govoriti zi mnoyu pro te zh ya zapitala jogo na sho zh vin spodivayetsya Todi vin stav malyuvati meni nastilki zh charivnu naskilki povnu pristrasti kartinu shastya na yake vin rozrahovuvav Dali vona detalno opisuye zblizhennya z nim voseni 1752 vagitnist yaka zakinchilasya vikidnem po dorozi do Moskvi v grudni nova vagitnist i vikiden v travni 1753 go oholodzhennya kohancya primushuvalo strazhdati Katerinu suvorij naglyad vstanovlenij za vagitnoyu velikoyu knyagineyu v kvitni 1754 vidalennya Sergiya Saltikova Ponyatovskij zgaduvav pro yihnyu zustrich Yij bulo dvadcyat p yat rokiv Vona lishe nedavno opravilasya pislya pershih pologiv i perebuvala v tomu fazisi krasi yakij ye najvishoyu tochkoyu yiyi dlya zhinok vzagali nadilenih neyu Bryunetka vona bula slipuchoyi bilizni brovi u neyi buli chorni i duzhe dovgi nis greckij rot yak bi kliche pocilunki divovizhnoyi krasi ruki i nogi tonka taliya zrostannya shvidshe visokij hoda nadzvichajno legka i v toj zhe chas blagorodna priyemnij tembr golosu i smih takij zhe veselij yak i harakter sho dozvolyav yij z odnakovoyu legkistyu perehoditi vid samih pustotlivih igor do tablici chisel Zapiski Imperatricy Ekateriny II Izdanye Iskandera Perevod s Francuzskago London Trubner amp Co Paternoster Row 1859 s 80 B von Bilbassoff Istoriya Ekateriny Vtoroj 1895 s 236 Zapiski Imperatorskoj akademii nauk Tom pervyj S portretom M V Ostrogradskago so snimkami pocherka Lomonosova Sumarokova i Bibikova i kartoj Baltijskago morya Sanktpeterburg 1871 s 19 Za 7 rokiv do rozrivu Beranzhe donosiv z Peterburga gercogu Pralenu Cej rosijskij vidkrito porushuye zakoni lyubovi po vidnoshennyu do imperatrici U nogo ye kohanki v misti yaki ne tilki ne naklikayut na sebe gniv gosudarini za svoyu podatlivist Orlovu ale navpaki koristuyutsya yiyi zastupnictvom Senator Muravjov sho zastav z nim svoyu druzhinu malo ne spraviv skandalu vimagayuchi rozluchennya ale caricya umirotvorila jogo podaruvavshi jomu zemli v Liflyandiyi Vasilij Alekseevich Bilbasov Istoriya Ekateriny Vtoroj Ekaterina do vocareniya 1729 1762 Tip I N Skorohodova 1890 Sankt Peterburg Hronika treh stoletij Sost A V Dolivo Dobrovolskij N O Harlamova SPb Izdatelskij dom Neva 2003 720s ISBN 5 7654 2665 4 s 208 217 Ermolaev I P Ryurikovichi Proshloe v licah IX XVI vv Biograficheskij slovar Nauch red I N Danilevskij M OLMA PRESS 2002 192 s ISBN 5 224 03862 6 s 115 Nikolaj Dmitrievich Chechulin Vnѣshnyaya politika Rossij v nachalѣ carstvovaniya Ekateriny II 1762 1774 Tip Glavnago upravleniya udѣlov 1896 468 stor s 40 Vѣstnik Evropy Zhurnal istorii politiki literatury Shestoj god Tom III Redakciya Vѣstnika Evropy Galernaya 20 Sanktpeterburg 1871 s 903 Aleksej Tolstoj Antologiya russkoj poezii 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros fr Msye vi meni robite kompliment Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 9 zhovtnya 2009 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 BibliografiyaDzherela Asseburg A F fon der Zapiska o vocarenii Ekateriny Vtoroj Russkij arhiv 1879 Kn 1 Vyp 3 S 362 369 Zhurnal Admiraltejstv kollegii 1766 g Izvlechenie Russkaya starina 1896 T 88 11 S 434 435 Zhurnal vysochajshego puteshestviya eyo velichestva gosudaryni imperatricy Ekateriny II samoderzhicy Vserossijskoj v poludennye strany Rossii v 1787 godu Moskva V univers tip 1787 Zapiska sovremennika gruzinskogo arhiereya o vstuplenii na prestol imperatricy Ekateriny II Chteniya v Imperatorskom Obshestve istorii i drevnostej rossijskih 1900 Kn 4 195 Otd 4 S 17 24 Ioanna Elizaveta Angalt Cerbstskaya Izvestiya pisannye knyaginej Ioannoj Elizavetoj Angalt Cerbstskoj materyu imperatricy Ekateriny o pribytii eyo s docheryu v Rossiyu i o torzhestvah po sluchayu prisoedineniya k pravoslaviyu i brakosochetaniya poslednej 1744 1745 gody Sbornik Rossijskogo istoricheskogo obshestva 1871 T 7 S 7 67 Istoricheskie materialy hranyashiesya v Biblioteke dvorca goroda Pavlovska Russkaya starina 1873 T 8 11 S 649 690 12 S 853 884 1874 T 9 1 S 37 56 2 S 277 300 3 S 465 512 4 S 667 684 T 10 5 S 60 70 6 S 309 320 7 S 549 560 8 S 735 742 Kiryak T P Pismo k I M Dolgorukovu ot 9 noyabrya 1796 g Soobsh L I Dolgorukov Russkij arhiv 1867 Vyp 10 Stb 1266 1275 Langer K O predelah i vazhnejshih predstavitelyah politicheskoj nauki Torzhestvennoe slovo po sluchayu prazdnovaniya Avgustejshej i Mogushestvennoj Vserossijskoj imperatricy i samoderzhicy Ekateriny II Velikoj 1771 g aprelya 22 dnya Sost A V Topychkanova M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 2011 Masson K Memuary Massona o Rossii Izvlecheniya Per P Stepanovoj Golos minuvshego 1916 4 S 157 171 5 6 S 157 180 7 8 S 341 354 10 S 23 44 Mesyacoslov s rospisyu chinovnyh osob v gosudarstve na leto ot Rozhdestva Hristova 1779 Chast pervaya Sankt Peterburg Tipografiya pri Imperatorskoj Akademii nauk 1779 Nassau Zigen K G Imperatrica Ekaterina II v Krymu 1787 g Otryvki iz dnevnika i perepiski Perevod i publ V V T Russkaya starina 1893 T 80 11 S 283 299 Nassau Zigen K G Rasskaz ochevidca o puteshestvii Ekateriny II v Krym Izvlechenie Istoricheskij vestnik 1893 T 53 9 S 819 821 Opisanie koronacii miropomazaniya i prichasheniya imperatricy Ekateriny II j Russkaya starina 1893 T 80 12 S 487 496 Pohozhdenie izvestnyh peterburgskih dejstv Publ A Lazarevskogo Osmnadcatyj vek Kn 2 Moskva 1868 S 631 633 Protasev N Prebyvanie Ekateriny Vtoroj v 1767 godu v Kostrome Publ A N Protasevoj Russkij vestnik 1810 Ch 9 2 S 74 99 Rostopchin F V Poslednij den zhizni imperatricy Ekateriny II j i pervyj den carstvovaniya imperatora Pavla I go Arhiv knyazya Voroncova Kn 8 Moskva 1876 S 158 174 Runich P S Zametki Runicha o carstvovanii Ekateriny II Russkaya starina 1870 T 2 Izd 3 e Sankt Peterburg 1875 S 163 174 Sanglen Yakov Ivanovich de Zapiski Yakova Ivanovicha de Sanglena 1776 1831 gg Soobsh M I Bogdanovich Russkaya starina 1882 T 36 12 S 443 498 Spodvizhniki Ekateriny II Materialy Russkaya starina 1873 T 8 11 S 691 733 12 S 885 909 Trofimovich R S Zapis sovremennika o konchine Ekateriny Velikoj Russkij arhiv 1909 Kn 3 Vyp 11 S 202 203 Ekstrakt iz zhurnala plavaniya eyo imperatorskogo velichestva na galerah po reke Volge ot Tveri do Simbirska v 1767 godu Russkaya starina 1896 T 88 11 S 436 441 V st Bilbasov V A Pohody Ekateriny II po Volge i Dnepru 1767 i 1787 gg Monografiyi Statti Bogdanovich M I Russkaya armiya v vek Imperatricy Ekateriny II Sankt Peterburg Tipografiya Departamenta udelov 1873 Borzakovskij P K Imperatrica Ekaterina Vtoraya Velikaya Moskva Panorama 1991 Brikner A G Istoriya Ekateriny II v 3 t Sankt Peterburg 1885 reprint Moskva 1991 Gribovskij A M Zapiski o imperatrice Ekaterine Velikoj reprintnoe vosproizvedenie izdaniya 1864 goda Moskva Prometej 1989 Grot Ya K Vospitanie Ekateriny II Drevnyaya i novaya Rossiya 1875 T 1 2 S 110 125 Ekaterina II i eyo vremya Sovremennyj vzglyad Filosofskij vek almanah 11 Sankt Peterburg 1999 Ekaterina Put k vlasti Ya Shtelin Mizere T Dimsdejl i dr 2 e izd Moskva Fond Sergeya Dubova 2012 Zaichkin I A Pochkaev I N Russkaya istoriya Ot Ekateriny Velikoj do Aleksandra II Moskva Mysl 1994 Isabel de Madariaga Rossiya v epohu Ekateriny Velikoj Moskva 2002 Kamenskij A B Zhizn i sudba imperatricy Ekateriny Velikoj Moskva 1997 Kamenskij A B Pod seniyu Ekateriny Vtoraya polovina XVIII veka Sankt Peterburg 1992 Klyuchevskij V O Kurs Russkoj istorii chast V Moskva 1937 Kolyupanov N Ocherk vnutrennego upravleniya v Rossii pri imperatrice Ekaterine II Russkaya mysl 1883 Kn 2 fevral S 63 99 Lappo Danilevskij A S Ocherk vnutrennej politiki imperatricy Ekateriny II Sankt Peterburg Tip M M Stasyulevicha 1898 Omelchenko O A Zakonnaya monarhiya Ekateriny Vtoroj Moskva 1993 Pavlenko N I Ekaterina Velikaya Moskva Molodaya gvardiya 2000 Perevorot 1762 goda Moskva Obrazovanie 1909 Petrova M A Ekaterina II i Iosif II Formirovanie rossijsko avstrijskogo soyuza 1780 1790 Moskva Nauka 2011 Turgenev A M Rasskazy A M Turgeneva ob imperatrice Ekaterine II Russkaya starina 1897 T 89 1 S 171 176 Chechulin N D Ocherki po istorii russkih finansov v carstvovanie Ekateriny II Sankt Peterburg Senatskaya tipografiya 1906 Yurezanskij V T Ischeznuvshee selo Istoricheskij roman o kazakah vo vremena Ekateriny II Moskva ZIF 1930 Dovidniki Putro O I Katerina II 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 132 ISBN 978 966 00 0692 8 Katerina II Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 191 194PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katerina II Zv yazok Katerini II z Kiyevom 12 chervnya 2021 u Wayback Machine ros Rosijsko shvedska vijna 1788 1790 rr i finska avantyura Katerini II 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine