Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія гончарства
За даними Прусевича в 1913 р. керамічним промислом в Подільській губернії було охоплено 143 населених пункти: 3 міста (Бар, Летичів, Гайсин), 27 містечок, 113 сіл. У виготовленні виробів було задіяно 2029 дворів та 3145 гончарів, що становило 0,08 % населення губернії. В XVI — XVII ст. створювалися перші цехи гончарів — громадсько-професійні і релігійні спілки, які були скасовані у 1900 р., хоча у багатьох осередках цехові традиції продовжували зберігатися і в 1913 р.
В 1912-13 рр. в Україні було 12045 гончарів, у 1922 — 15043. Найбільше гончарів було у Подільській губернії — 2850 (20 %). В 1924 гончарі становили 7,73 % від усіх кустарів на Поділлі, а у 1913 — 3,9 %. Гончарне виробництво мало родинний характер з залученням найманої праці. Бідніші майстри продавали невипалені вироби скупникам або заможнішим майстрам. Передача майстерності відбувалася у родині, були також і учні.
На Поділлі в 1926 р. існувало 3 артілі. Після 1927 р., коли на XV з'їзду ВКП(б) курсу на колективізацію, гончарів, як і ін. кустарників примушували вступати до колгоспів або працювати у колгоспних гончарнях або артілях. У 1929 р. почався масовий колгоспний рух. В більшості гончарних осередків кількість гончарів скоротилася в кілька раз, а в деяких залишилося по 1-2 гончарі. Тільки майстри, які працювали в колгоспних майстернях чи артілях, мали змогу займатися гончарством і вдома - у вільний час. Зникли вироби з підполивяним малюванням, бо вони були дозволені лише в артілях. Припинили існування також великі майстерні з найманою працею. На гончарів були накладені великі податки, за порушення закону руйнували горна і гончарні круги. Важких втрат зазнали гончарі під час Голодомору 1932-33 рр.. Тоді загинув Яків Бацуца з Адамівки.
Деяких подільських майстрів запросили до експериментальної художньої майстерні в Києві при Державному музеї українського образотворчого мистецтва: Івана Гончара (Крищинці), братів Якова і Якима Герасименків (Бубнівка) та Прокопа Лавренюка-Полив'яного (Жерденівка). Їхні роботи демонструвалися на Першій республіканській виставці українського народного мистецтва.
В 1950—1960 рр. продовжується подальший занепад домашнього гончарства. Знизилась і якість виробів: мало орнаментації, грубі черепки. Згідно з постановою 1960 р. артілі було реорганізовані в фабрики, що негативно позначилося на якості виробів.
Протягом 1970-1980 рр. якість виробів знижувалась, не вистачало фахівців, кількість домашніх майстрів продовжувала скорочуватись, зникали гончарські осередки. У більшості осередків залишилось по 2 майстри, на Поділлі найкраще був розвинений осередок в Адамівці та Смотричі.
Під час доби незалежності інтерес до гончарства зріс. Але ця доба позначена руйнуванням усіх фабрик та заводів. Кількість майстрів продовжує скорочуватись. Так у 2014 у Смотричі пішов з життя останній гончар, а у Адамівці останній майстрині — 77 років.
Гончарні осередки
Бар
Типовим для цього гончарного осередка у місті Бар були білі миски, полумиски, баньки, дзбанки з рослинним орнаментом, зображеннями птахів і сюжетними розписами. В першій третині ХХ ст. відбулися зміни в декорі барської кераміки. Вироби другої половини 1910-х –1920 — х років відрізняються від типових. У цей час з'явилося темно-брунатне (майже чорне) або коричнево-вохристе (без обливання) тло та зникло контурне малювання. Використовували в цей час також техніку фляндрування та надавали перевагу геометричним мотивам. Найвідоміші барські гончарі — Петро Лукашенко, Петро Маніта, Григорій та Олександр Решітники, Павло Самолович, Григорій Круликовський, Франко і Йосип Врублевські, Стах, Франко та Іван Желеховські.
Бубнівка
Розквіт гончарства в с. Бубнівка (Вінницької обл.) відбувався до поч. 1930 х років. Крім мальованої кераміки виробляли тут також звичайний посуд (горщики, глечики, макітри, ринки). В ангобному розписі, крім смуг, цяток, рисок, «кривульок», концентричних ліній, рядів крапочок, були акож рослинні мотиви (квіти, «сосонки», гілочки, «косиці»). Кольоровою поливою — зеленою, жовтою, брунатно-вишневою — вкривали барила, калачі, баклаги. Створювали бубнівські майстри й фігурні посудини у вигляді баранців, каганці, ліхтарі на свічки, іграшку та ін. Серед рослинних мотивів популярними були «косиці», «сосонки», ліроподібні «вилоги», «індичі хвости», квіти, виноград. Геометрична орнаментика складала: «стовпчики», «спускавки», «карбики» (косі риски), «колосок» (вузька смуга фляндрівки), «кривульки». На декор бубнівських гончарів, виконаний у техніках контурного малювання та фляндрування, найчастіше поєднаних в одному виробі. Головна особливість бубніської мальованої кераміки — густе заповнення тла, яскравий червоно-вохристий колір з кольорами розписів — білим, часто з жовтуватим відтінком, зеленим, темно-брунатним. Майстрами бубнівської караміки на початку ХХ століття були брати Яким та Яків Герасименки, продовжила їх справу племінниця Фросина Міщенко, яка в свою чергу навчила мистецтву бубнівської кераміки Тетяну Шпак, Тетяну Дмитренко та Валентину Живко.
Кіблич
Гончарний промисел у с. Кіблич, який відомий мисками й полумисками, функціонував до кінця 1970 — х років. У декорі застосовувалась техніка фляндрування, якою виконували також і зображальні мотиви. Для кіблицьких мисок типовим є пружок по середині стінок, який підкреслювали концентричними лініями чи рядом великих крапок, які якби обрамлювали композицію із «сосонок», «косиць», фляндрованих квіток й розміщених на дні та в нижній частині стінок. На вінцях були рисочки-«карбики», під ними — «спускавки». Тло в мисках було переважно біле, а інколи червоно-вохристе. Майстрами Кіблича були Сафон Цвігун, Никифор та Юхим Ямкові, Марко й Павло Онищуки, Юхим Шимковий, Арсеній Низкогуз, Саусин Гетьман.
Майдан-Бобрик
Серед виробів східноподільських осередків особливе місце посідають миски с. Майдан-Бобрик (Літинського р-ну), оздоблені окремими гілочками з квітами, пуп'янками, виноградом, листочками, виконаними в техніці підполив'яного контурного малювання. Інколи на гілці зображали невелику пташку або її розміщали по центру миски в оточені рослинних мотивів. Зображували інколи кілька гілочок або квітів. В окремих мисках три або чотири мотиви розміщували на стінках миски широкою смугою. Найчастіше контур малюнка виконували білим ангобом на червоно-вохристому тлі. Контур доповнювали зеленим і брунатним ангобами. За Прусевичем в 1913 р в с. Майдан-Бобрик працювало 32 гончарі. Гончарювали і ближніх селах, таких як Кам'яногірка, Павлівка, Гущинці, Іванів, але там виготовляли переважно простий посуд. Гончарі с. Майдан-Бобрик, крім мисок та полумисків, виготовляли глеки, гладущики, макітри, друшляки, вазони для квітів, кухлики для церкви, ринки з ручками й без ручок, ринки для печива. 1939 року в селі було організовано гончарську артіль. В сер. ХХ ст. гончарство в Майдані-Бобрику занепало, хоча в 1940—1950 — х роках ще працювали окремі майстри: Григорій Григус, Данило Гончар.
Високохудожніми фляндрованими мисками відомі й інші осередки Східного Поділля. Серед них вирізняються села Торканівка, Горишківка, Крищинці, Василівка, Берлінці Лісові та Рахни Лісові.
Смотрич
Відомим осередком подільського гончарства у ХХ столітті залишався Смотрич — давнє містечко. Тут виробляли теракотовий, димлений, полив'яний і мальований посуд. Найкращі зразки смотрицької мальованої кераміки належать до першої третини ХХ ст. Це роботи Романа Червоняка (1886—1933), Дмитра Качуровського (1885—1948), батька й сина Тимофія (1855—1933) та Дмитра (1899—1977) Небесних, Карпа Білоокого (1888—1974), Григорія Бродзянського (1903-?). Назви смотрицьких мотивів — «гребінець», «виноград», «шишка», «смеречка», «когутик» . Характерною для Смотрича є зображення пташки на гілці з листочками, трапляються також дві пташки, які розміщені симетрично відносно гілки.
В останніх десятиліттях ХХ ст. в Смотричі мальованих мисок вже не робили. Останні виконано 1979 року сином К. Білоокого — Василем, але їхній декор відрізняється від класичних У. Білоокої. У 1980–1990 -х роках в смотричі працював Михайло Карпович (1927-р. н.), який робив теракотовий і полив'яний посуд, традицію продовжив його син (1952—2014). Підполив'яним малюванням ніхто в містечку вже не займався.
Інша група виробів гончарів Смотрича — «смугасті» миски, які декорувалися кількома широкими різнокольоровими смугами зеленого, вохристого, темно-брунатного й білого ангобів з нанесеними на них концентричними лініями та «кривульками». Одним з авторів таких мисок був Д. Качуровський.
Миньківці
Багато спільного з декором мисок Смотрича мають вироби із с. Миньківці, де склалася своєрідна школа підполив'яного малювання в техніці фляндрування з використанням великих крапок, фляндрованих розет на денці, рядів арочок, високих «спускавок», «карбиків» та «кривульок».
В ряді осередків існувала також і подільська неполив'яна кераміка. Це такі осередки, як Тимар, Тиманівка (Тульчинський район), Тростянець, Воєводчинці, Павлівка, Верхівка, Ладижин (Вінницької обл.), Адамівка, Пирогівка (Віньковецький район), Заміхів, Меджибіж, Ставниця (Хмельницької обл.), Гончарівка (Монастириський район), Струсів та Будзанів (Тернопільської обл.) відомі чудовим тонкостінним неполив'яним посудом, зокрема горщиками, глечиками, баньками, , макітрами, двійнятами.
Зіньків
Адамівка, м. Зіньків, с. Пирогівка, на початку ХХ ст. щодо кількості гончарів посідали перше місце в Подільській губернії — 867 осіб . Особливо відомим став адамівський осередок завдяки виробам сім'ї гончаря Якова Бацуци. Майстри цього осередку — Марія Бугаз, сестри Ганна Гаврилюк та Марія Матанчук, Іван і Марія Зозуляки, Федір та Явдоха Касіянчуки, Євгенія Трембовецька,Трохим Матущак та інші — створювали макітри, , «вазони», горнятка, горщики, баньки, збанки, слоїки. Переважали тоді теракотові вироби з червонувато-вохристим відтінком. Розпис робили «кривульоками», косими рисками, смугами; розпис виконували брунатною фіолетовим відтінком фарбою.
Пирогівка
У с. Пирогівка (Віньковецького р-ну) на початку ХХ ст. працювало близько ста гончарів, які виробляли неполив'яний посуд. На початку 1980 х років промислом займалися лише троє. Зокрема, Іван Мазуренко (1920 р. н.) робив теракотовий і димлений посуд, оздоблений лискуванням.
Заміхів
У с. Заміхів і с. Жабинці (Новоушицького р-ну) в 1913 р. проживало більше ста гончарських родин. На початку 1980 — х рр., тут виробляли простий посуд (горщики, макітри, гладущики, збанки, бабники, мисочки, вазони), оздоблений розписом темно-брунатним ангобом. Поверхня мала переважно світло-вохристий колір. Мотивами розпису були риски, смужки, дуги, «кривульки», часто нанесені на концентричні лінії, які ділили декор на яруси. Робили рідко і полив'яні вироби.
Підполивяний розпис був добре розвинений в с. Товстому (Гусятинського р-ну), в м. Бережанах, в м. Копичинцях та м. Підгайцях.
Оригінальними підходами до оздоблення відзначалися поліхромні вироби з с. Золотий Потік та з с. Устечко. Гончарні традиції у Товстому відродив Талановитий майстер, випускник Косівського художнього технікуму — Василь Бардачевський (р. н. 1950). Виготовляє різноманітний ужитковий посуд та художні вироби в теракоті, розписані, покриті поливою, димлені. Імена майстрів кераміки Гусятинщини Івана Черниша (1895 p. м. Копичинці -?), Євгена Куцярського (1932 с. Новосілка — 1985) — проживав в с. Кут, Василя Бардачевського — відомі далеко за межами України.
Відомим центром виготовлення чорної кераміки було с. Гончарівка, в якому наприкінці ХХ ст. працював майстер Іван Бойко.
Література
Примітки
- Лідія Мельничук. Династія подільських гончарів - Якима та Якова Герасименків. Журнал "Етнічна історія народів Європи" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра етнології та краєзнавства.), 2001 р., випуск №8,. с. 43.
- (PDF) http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2001/8/articles/8.pdf.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Гайсинська централізована бібліотечна система (ЦБС). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано (25.03.2021).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glechik z roslinnim ornamentom Barska keramika poch HH st zibrannya Vinnickogo oblasnogo hudozhnogo muzeyuSmotricki gornyataSmotrickij gorshikSmotrickij gorshikIstoriya goncharstvaZa danimi Prusevicha v 1913 r keramichnim promislom v Podilskij guberniyi bulo ohopleno 143 naselenih punkti 3 mista Bar Letichiv Gajsin 27 mistechok 113 sil U vigotovlenni virobiv bulo zadiyano 2029 dvoriv ta 3145 gonchariv sho stanovilo 0 08 naselennya guberniyi V XVI XVII st stvoryuvalisya pershi cehi gonchariv gromadsko profesijni i religijni spilki yaki buli skasovani u 1900 r hocha u bagatoh oseredkah cehovi tradiciyi prodovzhuvali zberigatisya i v 1913 r V 1912 13 rr v Ukrayini bulo 12045 gonchariv u 1922 15043 Najbilshe gonchariv bulo u Podilskij guberniyi 2850 20 V 1924 gonchari stanovili 7 73 vid usih kustariv na Podilli a u 1913 3 9 Goncharne virobnictvo malo rodinnij harakter z zaluchennyam najmanoyi praci Bidnishi majstri prodavali nevipaleni virobi skupnikam abo zamozhnishim majstram Peredacha majsternosti vidbuvalasya u rodini buli takozh i uchni Na Podilli v 1926 r isnuvalo 3 artili Pislya 1927 r koli na XV z yizdu VKP b kursu na kolektivizaciyu gonchariv yak i in kustarnikiv primushuvali vstupati do kolgospiv abo pracyuvati u kolgospnih goncharnyah abo artilyah U 1929 r pochavsya masovij kolgospnij ruh V bilshosti goncharnih oseredkiv kilkist gonchariv skorotilasya v kilka raz a v deyakih zalishilosya po 1 2 gonchari Tilki majstri yaki pracyuvali v kolgospnih majsternyah chi artilyah mali zmogu zajmatisya goncharstvom i vdoma u vilnij chas Znikli virobi z pidpolivyanim malyuvannyam bo voni buli dozvoleni lishe v artilyah Pripinili isnuvannya takozh veliki majsterni z najmanoyu praceyu Na gonchariv buli nakladeni veliki podatki za porushennya zakonu rujnuvali gorna i goncharni krugi Vazhkih vtrat zaznali gonchari pid chas Golodomoru 1932 33 rr Todi zaginuv Yakiv Bacuca z Adamivki Deyakih podilskih majstriv zaprosili do eksperimentalnoyi hudozhnoyi majsterni v Kiyevi pri Derzhavnomu muzeyi ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Ivana Gonchara Krishinci brativ Yakova i Yakima Gerasimenkiv Bubnivka ta Prokopa Lavrenyuka Poliv yanogo Zherdenivka Yihni roboti demonstruvalisya na Pershij respublikanskij vistavci ukrayinskogo narodnogo mistectva V 1950 1960 rr prodovzhuyetsya podalshij zanepad domashnogo goncharstva Znizilas i yakist virobiv malo ornamentaciyi grubi cherepki Zgidno z postanovoyu 1960 r artili bulo reorganizovani v fabriki sho negativno poznachilosya na yakosti virobiv Protyagom 1970 1980 rr yakist virobiv znizhuvalas ne vistachalo fahivciv kilkist domashnih majstriv prodovzhuvala skorochuvatis znikali goncharski oseredki U bilshosti oseredkiv zalishilos po 2 majstri na Podilli najkrashe buv rozvinenij oseredok v Adamivci ta Smotrichi Pid chas dobi nezalezhnosti interes do goncharstva zris Ale cya doba poznachena rujnuvannyam usih fabrik ta zavodiv Kilkist majstriv prodovzhuye skorochuvatis Tak u 2014 u Smotrichi pishov z zhittya ostannij gonchar a u Adamivci ostannij majstrini 77 rokiv Goncharni oseredkiBar Dokladnishe Barska keramika Miska z roslinnim ornamentom Barska keramika kin HIH st zibrannya Muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini Tipovim dlya cogo goncharnogo oseredka u misti Bar buli bili miski polumiski banki dzbanki z roslinnim ornamentom zobrazhennyami ptahiv i syuzhetnimi rozpisami V pershij tretini HH st vidbulisya zmini v dekori barskoyi keramiki Virobi drugoyi polovini 1910 h 1920 h rokiv vidriznyayutsya vid tipovih U cej chas z yavilosya temno brunatne majzhe chorne abo korichnevo vohriste bez oblivannya tlo ta zniklo konturne malyuvannya Vikoristovuvali v cej chas takozh tehniku flyandruvannya ta nadavali perevagu geometrichnim motivam Najvidomishi barski gonchari Petro Lukashenko Petro Manita Grigorij ta Oleksandr Reshitniki Pavlo Samolovich Grigorij Krulikovskij Franko i Josip Vrublevski Stah Franko ta Ivan Zhelehovski Bubnivka Rozkvit goncharstva v s Bubnivka Vinnickoyi obl vidbuvavsya do poch 1930 h rokiv Krim malovanoyi keramiki viroblyali tut takozh zvichajnij posud gorshiki glechiki makitri rinki V angobnomu rozpisi krim smug cyatok risok krivulok koncentrichnih linij ryadiv krapochok buli akozh roslinni motivi kviti sosonki gilochki kosici Kolorovoyu polivoyu zelenoyu zhovtoyu brunatno vishnevoyu vkrivali barila kalachi baklagi Stvoryuvali bubnivski majstri j figurni posudini u viglyadi baranciv kaganci lihtari na svichki igrashku ta in Sered roslinnih motiviv populyarnimi buli kosici sosonki liropodibni vilogi indichi hvosti kviti vinograd Geometrichna ornamentika skladala stovpchiki spuskavki karbiki kosi riski kolosok vuzka smuga flyandrivki krivulki Na dekor bubnivskih gonchariv vikonanij u tehnikah konturnogo malyuvannya ta flyandruvannya najchastishe poyednanih v odnomu virobi Golovna osoblivist bubniskoyi malovanoyi keramiki guste zapovnennya tla yaskravij chervono vohristij kolir z kolorami rozpisiv bilim chasto z zhovtuvatim vidtinkom zelenim temno brunatnim Majstrami bubnivskoyi karamiki na pochatku HH stolittya buli brati Yakim ta Yakiv Gerasimenki prodovzhila yih spravu pleminnicya Frosina Mishenko yaka v svoyu chergu navchila mistectvu bubnivskoyi keramiki Tetyanu Shpak Tetyanu Dmitrenko ta Valentinu Zhivko Kiblich Goncharnij promisel u s Kiblich yakij vidomij miskami j polumiskami funkcionuvav do kincya 1970 h rokiv U dekori zastosovuvalas tehnika flyandruvannya yakoyu vikonuvali takozh i zobrazhalni motivi Dlya kiblickih misok tipovim ye pruzhok po seredini stinok yakij pidkreslyuvali koncentrichnimi liniyami chi ryadom velikih krapok yaki yakbi obramlyuvali kompoziciyu iz sosonok kosic flyandrovanih kvitok j rozmishenih na dni ta v nizhnij chastini stinok Na vincyah buli risochki karbiki pid nimi spuskavki Tlo v miskah bulo perevazhno bile a inkoli chervono vohriste Majstrami Kiblicha buli Safon Cvigun Nikifor ta Yuhim Yamkovi Marko j Pavlo Onishuki Yuhim Shimkovij Arsenij Nizkoguz Sausin Getman Majdan Bobrik Sered virobiv shidnopodilskih oseredkiv osoblive misce posidayut miski s Majdan Bobrik Litinskogo r nu ozdobleni okremimi gilochkami z kvitami pup yankami vinogradom listochkami vikonanimi v tehnici pidpoliv yanogo konturnogo malyuvannya Inkoli na gilci zobrazhali neveliku ptashku abo yiyi rozmishali po centru miski v otocheni roslinnih motiviv Zobrazhuvali inkoli kilka gilochok abo kvitiv V okremih miskah tri abo chotiri motivi rozmishuvali na stinkah miski shirokoyu smugoyu Najchastishe kontur malyunka vikonuvali bilim angobom na chervono vohristomu tli Kontur dopovnyuvali zelenim i brunatnim angobami Za Prusevichem v 1913 r v s Majdan Bobrik pracyuvalo 32 gonchari Goncharyuvali i blizhnih selah takih yak Kam yanogirka Pavlivka Gushinci Ivaniv ale tam vigotovlyali perevazhno prostij posud Gonchari s Majdan Bobrik krim misok ta polumiskiv vigotovlyali gleki gladushiki makitri drushlyaki vazoni dlya kvitiv kuhliki dlya cerkvi rinki z ruchkami j bez ruchok rinki dlya pechiva 1939 roku v seli bulo organizovano goncharsku artil V ser HH st goncharstvo v Majdani Bobriku zanepalo hocha v 1940 1950 h rokah she pracyuvali okremi majstri Grigorij Grigus Danilo Gonchar Visokohudozhnimi flyandrovanimi miskami vidomi j inshi oseredki Shidnogo Podillya Sered nih viriznyayutsya sela Torkanivka Gorishkivka Krishinci Vasilivka Berlinci Lisovi ta Rahni Lisovi Smotrich Vidomim oseredkom podilskogo goncharstva u HH stolitti zalishavsya Smotrich davnye mistechko Tut viroblyali terakotovij dimlenij poliv yanij i malovanij posud Najkrashi zrazki smotrickoyi malovanoyi keramiki nalezhat do pershoyi tretini HH st Ce roboti Romana Chervonyaka 1886 1933 Dmitra Kachurovskogo 1885 1948 batka j sina Timofiya 1855 1933 ta Dmitra 1899 1977 Nebesnih Karpa Bilookogo 1888 1974 Grigoriya Brodzyanskogo 1903 Nazvi smotrickih motiviv grebinec vinograd shishka smerechka kogutik Harakternoyu dlya Smotricha ye zobrazhennya ptashki na gilci z listochkami traplyayutsya takozh dvi ptashki yaki rozmisheni simetrichno vidnosno gilki V ostannih desyatilittyah HH st v Smotrichi malovanih misok vzhe ne robili Ostanni vikonano 1979 roku sinom K Bilookogo Vasilem ale yihnij dekor vidriznyayetsya vid klasichnih U Bilookoyi U 1980 1990 h rokah v smotrichi pracyuvav Mihajlo Karpovich 1927 r n yakij robiv terakotovij i poliv yanij posud tradiciyu prodovzhiv jogo sin 1952 2014 Pidpoliv yanim malyuvannyam nihto v mistechku vzhe ne zajmavsya Insha grupa virobiv gonchariv Smotricha smugasti miski yaki dekoruvalisya kilkoma shirokimi riznokolorovimi smugami zelenogo vohristogo temno brunatnogo j bilogo angobiv z nanesenimi na nih koncentrichnimi liniyami ta krivulkami Odnim z avtoriv takih misok buv D Kachurovskij Minkivci Bagato spilnogo z dekorom misok Smotricha mayut virobi iz s Minkivci de sklalasya svoyeridna shkola pidpoliv yanogo malyuvannya v tehnici flyandruvannya z vikoristannyam velikih krapok flyandrovanih rozet na denci ryadiv arochok visokih spuskavok karbikiv ta krivulok V ryadi oseredkiv isnuvala takozh i podilska nepoliv yana keramika Ce taki oseredki yak Timar Timanivka Tulchinskij rajon Trostyanec Voyevodchinci Pavlivka Verhivka Ladizhin Vinnickoyi obl Adamivka Pirogivka Vinkoveckij rajon Zamihiv Medzhibizh Stavnicya Hmelnickoyi obl Goncharivka Monastiriskij rajon Strusiv ta Budzaniv Ternopilskoyi obl vidomi chudovim tonkostinnim nepoliv yanim posudom zokrema gorshikami glechikami bankami makitrami dvijnyatami Zinkiv Adamivka m Zinkiv s Pirogivka na pochatku HH st shodo kilkosti gonchariv posidali pershe misce v Podilskij guberniyi 867 osib Osoblivo vidomim stav adamivskij oseredok zavdyaki virobam sim yi goncharya Yakova Bacuci Majstri cogo oseredku Mariya Bugaz sestri Ganna Gavrilyuk ta Mariya Matanchuk Ivan i Mariya Zozulyaki Fedir ta Yavdoha Kasiyanchuki Yevgeniya Trembovecka Trohim Matushak ta inshi stvoryuvali makitri vazoni gornyatka gorshiki banki zbanki sloyiki Perevazhali todi terakotovi virobi z chervonuvato vohristim vidtinkom Rozpis robili krivulokami kosimi riskami smugami rozpis vikonuvali brunatnoyu fioletovim vidtinkom farboyu Pirogivka U s Pirogivka Vinkoveckogo r nu na pochatku HH st pracyuvalo blizko sta gonchariv yaki viroblyali nepoliv yanij posud Na pochatku 1980 h rokiv promislom zajmalisya lishe troye Zokrema Ivan Mazurenko 1920 r n robiv terakotovij i dimlenij posud ozdoblenij liskuvannyam Zamihiv U s Zamihiv i s Zhabinci Novoushickogo r nu v 1913 r prozhivalo bilshe sta goncharskih rodin Na pochatku 1980 h rr tut viroblyali prostij posud gorshiki makitri gladushiki zbanki babniki misochki vazoni ozdoblenij rozpisom temno brunatnim angobom Poverhnya mala perevazhno svitlo vohristij kolir Motivami rozpisu buli riski smuzhki dugi krivulki chasto naneseni na koncentrichni liniyi yaki dilili dekor na yarusi Robili ridko i poliv yani virobi Pidpolivyanij rozpis buv dobre rozvinenij v s Tovstomu Gusyatinskogo r nu v m Berezhanah v m Kopichincyah ta m Pidgajcyah Originalnimi pidhodami do ozdoblennya vidznachalisya polihromni virobi z s Zolotij Potik ta z s Ustechko Goncharni tradiciyi u Tovstomu vidrodiv Talanovitij majster vipusknik Kosivskogo hudozhnogo tehnikumu Vasil Bardachevskij r n 1950 Vigotovlyaye riznomanitnij uzhitkovij posud ta hudozhni virobi v terakoti rozpisani pokriti polivoyu dimleni Imena majstriv keramiki Gusyatinshini Ivana Chernisha 1895 p m Kopichinci Yevgena Kucyarskogo 1932 s Novosilka 1985 prozhivav v s Kut Vasilya Bardachevskogo vidomi daleko za mezhami Ukrayini Vidomim centrom vigotovlennya chornoyi keramiki bulo s Goncharivka v yakomu naprikinci HH st pracyuvav majster Ivan Bojko LiteraturaPrimitkiLidiya Melnichuk Dinastiya podilskih gonchariv Yakima ta Yakova Gerasimenkiv Zhurnal Etnichna istoriya narodiv Yevropi Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka istorichnij fakultet kafedra etnologiyi ta krayeznavstva 2001 r vipusk 8 s 43 PDF http ethnic history univ kiev ua data 2001 8 articles 8 pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Gajsinska centralizovana bibliotechna sistema CBS Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 25 03 2021