Кіблич

Про річку з тією самою назвою див. Кіблич (притока Собу).

Кі́блич — село в Україні, у Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річок Рахнянка та Кіблич за 18 км на південний схід від міста Гайсин. Населення становить 1 115 осіб (станом на 1 січня 2015 р.).

село Кіблич
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Гайсинський район
Громада	Гайсинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05040030180099834
Основні дані
Засноване	1800
Населення	▼ 1115 (01.01.2015)
Площа	2,97 км²
Поштовий індекс	23755
Телефонний код	+380 4334
Географічні дані
Географічні координати	48°43′17″ пн. ш. 29°34′11″ сх. д. / 48.72139° пн. ш. 29.56972° сх. д. / 48.72139; 29.56972Координати: 48°43′17″ пн. ш. 29°34′11″ сх. д. / 48.72139° пн. ш. 29.56972° сх. д. / 48.72139; 29.56972
Середня висота над рівнем моря	246 м
Водойми	р. Кіблич, Рахнянка
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Зятківці
Відстань до залізничної станції	11 км
Місцева влада
Адреса ради	23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7
Карта
Кіблич
Кіблич
Мапа

Історія

Назва села походить від татарського слова «кубло» або «кублан», що, нібито, означає «сотня». Що саме командир цієї сотні сотник або «кублич» заснував фортецю на трьох пагорбах біля річки. На честь нього і була названа ця фортеця — Кублич. Це було ще тоді, коли в краї панували татари. Згодом українське козацтво звільнило українські землі від чужинців, а фортеця з підземельними ходами, які ще й нині можна знайти в центрі села, залишилася. Неподалік існували три маленьких села. Нині відомо, що одне з них носило назву Гончарівка. Жителі цих сіл, боячись нових нападів татар, перебралися за вали фортеці. Саме так, за народними переказами, з'явилося село.

Кіблич вперше згадується в документах кінця XVI ст., як село Кублич Гранівського ключа, власність князів Четвертинських. У 1605 році його придбав Ієронім Синявський. Згодом, як посаг він перейшов до Чарторийських.

1672 року — Кублич, який спустошили союзні Петрові Дорошенку татари, вже названий містечком.

1744 року — король на прохання воєводи руських земель Августа Чарторийського надав Кубличу Магдебурзьке право, герб «Погоня», привілей на 12 річних ярмарків і 2 торги на тиждень, що визначило характер містечка як торговельного осередку Гайсинського повіту.

Відомі люди

• Едуард Вадимович Фере — генерал-полковник МВС України
• Касян Андрій Пилипович — гвардії капітан, Герой Радянського Союзу
• Фармагей Юрій Миколайович (1972—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Швець Антон Юрійович — український паратхеквондист.

Література

• Кі́блич // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.212-213