Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії. Тривав близько п'яти століть, приблизно між 500 та 1000 роками. В епоху раннього Середньовіччя сталося Велике переселення народів, з'явилися вікінги, виникли королівства остготів в Італії й вестготів в Аквітанії й на Піренейському півострові й утворилася Франкська держава, що в період свого розквіту займала велику частину Західної Європи. Північна Африка й Іспанія увійшли до складу арабського Халіфату, на Британських островах існували численні невеликі держави англів, саксів і кельтів, з'явилися держави в Скандинавії, а також в центральній і східній Європі: Велика Моравія і Київська Русь.
Падіння Риму
Починаючи з II ст. могутність Римської імперії пішла на спад — поступово занепали морська торгівля і розвиток міст, скоротився приріст населення. У 150 році населення імперії дорівнювало приблизно 65 мільйонам, а до 400 року ця цифра зменшилася до 50 мільйонів. Ймовірно, це було пов'язано зі зміною клімату в Європі і зниженням середньорічних температур, що призвело до втрат врожаїв.
З II століття в Римській імперії почалася криза. Після успіхів Марка Ульпія Нерви Траяна, в 117 році до влади прийшов Публій Елій Адріан. При ньому імперія втратила Месопотамію. У III столітті починаються сутички з германцями. Рим втрачає Дакію, колись ледве завойовану Траяном. У 330 році імператор Костянтин переносить столицю до міста на березі Босфору. Воно було засноване в VII столітті до н. е. і називалося Візантій. На його місці закладається Константинополь (себто місто Костянтина, укр. Царгород). Це місто оголошується Новим Римом.
У 395 році останній загальноримський імператор Феодосій ділить імперію між двома синами — Аркадієм і Гонорієм. Імператором Західної Римської імперії з центром у Римі стає 11-річний Гонорій, а імператором Східної Римської імперії (Візантійської, від «Візантій», Візантії, Ромейської, «Римської») з центром у Константинополі — 18-річний Аркадій. Перший Рим починає втрачати свою важливість і через деякий час піддається розграбуванню. Феодосій волів жити в Медіолані, але з 402 р. столиця Західної імперії, що постійно піддавалася нашестю варварів, переноситься до невеликого, але добре укріпленого міста Равенна.
У 410 році Рим зазнав нападу вестготів і був сильно зруйнований. У 455 Рим був захоплений вандалами, іншим германським плем'ям, яке до того часу заснувало незалежну державу в Римській Північній Африці. Вони не тільки пограбували місто, а й знищили багато пам'яток архітектури і мистецтва, які не могли вивезти з Італії до Африки, тому їхня назва стала вживатися як символ варвара-руйнівника. Остаточне падіння Західної імперії було інспіроване візантійським імператором Зеноном. 23 серпня (4 вересня) 476 року в ході чергової міжусобної війни полководець Одоакр захопив Рим, а 16-річний останній римський імператор Ромул Август (або Августул — маленький Август) був скинений. За згодою Зенона Одоакр визнав імператором Заходу попередника Ромула Августула імператора Юлія на прізвисько Непот («племінник», оскільки слабкий Непот правив Заходом як ставленик візантійського імператора, свого родича; у наш час непотизмом називають зайняття посад завдяки родинним зв'язкам, кумівство). Проте 480 року Непот був убитий власними охоронцями, а його корону відіслали до Візантії, після чого Зенон вирішив надалі західних імператорів не призначати.
Більшість учених вважають 476 рік початком Середньовіччя. Інші стверджують, що Середньовіччя почалося в 313 році, коли в Римській імперії були заборонені переслідування християн, і християнство перетворилося на панівну релігію.
Велике переселення народів
Візантійська імперія
Поширення християнства. Відродження Європи
Християнізація германських племен почалася в IV столітті з навернення готів і тривала впродовж усього періоду раннього Середньовіччя. У VI і VII ст. християнську віру поширювали ірландські й шотландські місіонери (, св. Колумба), у VIII і IX століття — англосаксонські, які подібно Алкуїну, зіграли важливу роль у формуванні епохи Каролінзького відродження. До 1000 року християнство поширилося всією Європою, за винятком віддалених теренів Скандинавії та Балтики, навернення яких відбулося пізніше, в період Високого середньовіччя.
Зростання ісламського впливу
Каролінги
Вікінги
Епоха вікінгів охоплює період з 793 по 1066 рік. За два з половиною століття цей народ під час військових рейдів і торгових подорожей досліджував значну частину Європи, південний захід Азії, північ Африки і північно-східне узбережжя Північної Америки.
Заснування Русі
Заснування Священної Римської імперії
Див. також
Література
- Войтович Л. Середні віки в Україні: Хронологія, проблеми періодизації. «УІЖ», 2003, № 4
Посилання
- Войтович Л.В. СЕРЕДНІ ВІКИ період [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Seredni_v [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 12.05.2021)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раннє середньовіччя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SerednovichchyaU temahVijni Serednovichna kultura Serednovichna literatura Serednovichna medicina Serednovichna muzika Serednovichna osvita Serednovichna filosofiyaPeriodizaciyaRannye Serednovichchya Visoke Serednovichchya Piznye Serednovichchya Rannye Serednovichchya period yevropejskoyi istoriyi sho rozpochavsya pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Trivav blizko p yati stolit priblizno mizh 500 ta 1000 rokami V epohu rannogo Serednovichchya stalosya Velike pereselennya narodiv z yavilisya vikingi vinikli korolivstva ostgotiv v Italiyi j vestgotiv v Akvitaniyi j na Pirenejskomu pivostrovi j utvorilasya Frankska derzhava sho v period svogo rozkvitu zajmala veliku chastinu Zahidnoyi Yevropi Pivnichna Afrika j Ispaniya uvijshli do skladu arabskogo Halifatu na Britanskih ostrovah isnuvali chislenni neveliki derzhavi angliv saksiv i keltiv z yavilisya derzhavi v Skandinaviyi a takozh v centralnij i shidnij Yevropi Velika Moraviya i Kiyivska Rus Padinnya RimuDokladnishe Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pochinayuchi z II st mogutnist Rimskoyi imperiyi pishla na spad postupovo zanepali morska torgivlya i rozvitok mist skorotivsya pririst naselennya U 150 roci naselennya imperiyi dorivnyuvalo priblizno 65 miljonam a do 400 roku cya cifra zmenshilasya do 50 miljoniv Jmovirno ce bulo pov yazano zi zminoyu klimatu v Yevropi i znizhennyam serednorichnih temperatur sho prizvelo do vtrat vrozhayiv Z II stolittya v Rimskij imperiyi pochalasya kriza Pislya uspihiv Marka Ulpiya Nervi Trayana v 117 roci do vladi prijshov Publij Elij Adrian Pri nomu imperiya vtratila Mesopotamiyu U III stolitti pochinayutsya sutichki z germancyami Rim vtrachaye Dakiyu kolis ledve zavojovanu Trayanom U 330 roci imperator Kostyantin perenosit stolicyu do mista na berezi Bosforu Vono bulo zasnovane v VII stolitti do n e i nazivalosya Vizantij Na jogo misci zakladayetsya Konstantinopol sebto misto Kostyantina ukr Cargorod Ce misto ogoloshuyetsya Novim Rimom U 395 roci ostannij zagalnorimskij imperator Feodosij dilit imperiyu mizh dvoma sinami Arkadiyem i Gonoriyem Imperatorom Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi z centrom u Rimi staye 11 richnij Gonorij a imperatorom Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Vizantijskoyi vid Vizantij Vizantiyi Romejskoyi Rimskoyi z centrom u Konstantinopoli 18 richnij Arkadij Pershij Rim pochinaye vtrachati svoyu vazhlivist i cherez deyakij chas piddayetsya rozgrabuvannyu Feodosij voliv zhiti v Mediolani ale z 402 r stolicya Zahidnoyi imperiyi sho postijno piddavalasya nashestyu varvariv perenositsya do nevelikogo ale dobre ukriplenogo mista Ravenna U 410 roci Rim zaznav napadu vestgotiv i buv silno zrujnovanij U 455 Rim buv zahoplenij vandalami inshim germanskim plem yam yake do togo chasu zasnuvalo nezalezhnu derzhavu v Rimskij Pivnichnij Africi Voni ne tilki pograbuvali misto a j znishili bagato pam yatok arhitekturi i mistectva yaki ne mogli vivezti z Italiyi do Afriki tomu yihnya nazva stala vzhivatisya yak simvol varvara rujnivnika Ostatochne padinnya Zahidnoyi imperiyi bulo inspirovane vizantijskim imperatorom Zenonom 23 serpnya 4 veresnya 476 roku v hodi chergovoyi mizhusobnoyi vijni polkovodec Odoakr zahopiv Rim a 16 richnij ostannij rimskij imperator Romul Avgust abo Avgustul malenkij Avgust buv skinenij Za zgodoyu Zenona Odoakr viznav imperatorom Zahodu poperednika Romula Avgustula imperatora Yuliya na prizvisko Nepot pleminnik oskilki slabkij Nepot praviv Zahodom yak stavlenik vizantijskogo imperatora svogo rodicha u nash chas nepotizmom nazivayut zajnyattya posad zavdyaki rodinnim zv yazkam kumivstvo Prote 480 roku Nepot buv ubitij vlasnimi ohoroncyami a jogo koronu vidislali do Vizantiyi pislya chogo Zenon virishiv nadali zahidnih imperatoriv ne priznachati Bilshist uchenih vvazhayut 476 rik pochatkom Serednovichchya Inshi stverdzhuyut sho Serednovichchya pochalosya v 313 roci koli v Rimskij imperiyi buli zaboroneni peresliduvannya hristiyan i hristiyanstvo peretvorilosya na panivnu religiyu Velike pereselennya narodivDokladnishe Velike pereselennya narodivVizantijska imperiyaDokladnishe Vizantijska imperiyaPoshirennya hristiyanstva Vidrodzhennya YevropiDokladnishe Hristiyanstvo Hristiyanizaciya germanskih plemen pochalasya v IV stolitti z navernennya gotiv i trivala vprodovzh usogo periodu rannogo Serednovichchya U VI i VII st hristiyansku viru poshiryuvali irlandski j shotlandski misioneri sv Kolumba u VIII i IX stolittya anglosaksonski yaki podibno Alkuyinu zigrali vazhlivu rol u formuvanni epohi Karolinzkogo vidrodzhennya Do 1000 roku hristiyanstvo poshirilosya vsiyeyu Yevropoyu za vinyatkom viddalenih tereniv Skandinaviyi ta Baltiki navernennya yakih vidbulosya piznishe v period Visokogo serednovichchya Zrostannya islamskogo vplivuDokladnishe KarolingiDokladnishe Karolinzka imperiyaVikingiDokladnishe Epoha vikingiv Epoha vikingiv ohoplyuye period z 793 po 1066 rik Za dva z polovinoyu stolittya cej narod pid chas vijskovih rejdiv i torgovih podorozhej doslidzhuvav znachnu chastinu Yevropi pivdennij zahid Aziyi pivnich Afriki i pivnichno shidne uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Zasnuvannya RusiDokladnishe RusZasnuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiDokladnishe Svyashenna Rimska imperiyaDiv takozhSerednovichchya Temni stolittya serednovichchyaLiteraturaVojtovich L Seredni viki v Ukrayini Hronologiya problemi periodizaciyi UIZh 2003 4PosilannyaVojtovich L V SEREDNI VIKI period Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www history org ua termin Seredni v 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine ostannij pereglyad 12 05 2021 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rannye serednovichchya