Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єврейсько-слов'янські мо́ви (Кенааніт, Хааніт, Кнааніт, Qna'anith; Leshon Knaan, самоназв. Lešoneynu «наша мова») — умовна назва кількох діалектів і регістрів слов'янських мов, на яких говорили євреї, які жили у Середньовіччя в слов'янських країнах. Всі відомі єврейсько-слов'янські діалекти були витіснені їдишом або оточуючими слов'янськими мовами до кінця Середньовіччя.
| Кнааніт [Qna`anith]. | |
|---|---|
| Lešoneynu | |
 Мапа імовірного первинного поширення кнаанської мови | |
| Поширена в | Речі Посполитій (Литовському князівстві, Польському королівстві), Чехословаччині |
| Регіон | Центральна Європа, Східна Європа |
| Носії | ≈ |
| Місце | Мертва, розвинулася в їдиш під впливом верхньонімецьких діалектів |
| Писемність | єврейська |
| Класифікація | Індо-Європейські • Слов'янські |
| Час розходження | приблизно в XII–XIII ст. |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | cz |
| ISO 639-2 | sla |
| ISO 639-3 | czk |
| SIL | CZK |
Найбільш відомий єврейсько-чеський варіант старочеської мови, на якому говорили богемські та моравські євреї до масового напливу їдишськомовних ашкеназів з Німеччини і потім переселення і тих, і інших на схід та північний схід в межі Речі Посполитої. Однак нічого не відомо про його відмінності від мови навколишнього населення. Швидше за все, як і у випадку з іншими середньовічними єврейськими мовами Європи, відмінності були мінімальні і обмежувалися вкрапленням давньоєврейських й арамейських слів та використанням єврейського алфавіту.
Є відомості про існування євреїв в Київській Русі, які, можливо, також говорили на єврейському варіанті давньоруської мови в XI–XIII століттях, і можливо аж до XV століття. Водночас, через те що давньоруські євреї походили основним чином з Хозарії, їх розмовною мовою могла бути і хозарська мова, що побічно підтверджується Київським листом.
Назва та походження
Назва кнааніт (англ. Knaanic) пов'язана з позначенням слов'янських країн терміном Qna'an (др.-євр. כנען, воно також здавна позначає Палестину — Ханаан), яке трапляється в єврейських текстах (наприклад, Веніамін Тудельський в XII столітті називає Давньоруську державу «Земля Ханаан»). Причина подібного ототожнення може бути у значенні «Землі обітованої» — гідної для життя, святої місцевості. Ізраїльський лінгвіст [en] на противагу поглядам Макса Вайнрайха про пізні слов'янські запозичення в їдиші висунув гіпотезу про слов'янське (лужицьке) походження мови їдиш за допомогою германізації кнааніта.
Ідентифікація
Можливий ранній приклад кнаанської дається в листі IX століття на адресу єврейської громади Русі.
Найчастіше приймаються як кнаанські написи, ті, які зроблені на монетах виданих Мешком III Старим та Лешком Білим, польськими лідерами XII та XIII століття.
-
![image]()
Монета карбування Мешка III. -
![image]()
Кнаанська (за винятком власного імені) виділена.
| Кнаанська | משקא קרל פלסק |
| Переклад латиною | mškɔ krl plsk |
| Польська інтерпретація | Mieszko, król Polski |
| Переклад українською | Мешко, король Польщі |
Написи на монетах коливаються в широких межах. Деякі з них — єврейські імена, можливо, майстра карбування. Деякі з них є назвою міста, в якому знаходився монетний двір, наприклад, Каліш; місце поховання Мешко Старого. Деякі з них мають ім'я князя. Один в Національному банку нумізматичної колекції Польщі містить слово «Браха», благословення на івриті.
Література
- Bondyová, Ruth. Mezi námi řečeno. Jak mluvili Židé v Čechách a na Moravě (Між нами кажучи. Як розмовляли євреї в Чехії та Моравії). Society of Franz Kafka [ 13 травня 2022 у Wayback Machine.] 2003, . (В книзі йдеться про мову чеських євреїв XII—XX століть. чеською, стор. 28-33.(чес.)
- Knaanic на , 15th edition. SIL International.(англ.)
- Weinreich, Max. History of the Yiddish Language, 1980, (англ.)
- Кенааніти // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Див. також
Примітки
- , Z dziejów Żydów w Polsce, Wydawnictwo Interpress, Varsovie, 1983, p. 6.(пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єврейсько-слов'янські мови |
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Слов'янські мови. |
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrejsko slov yanski mo vi Kenaanit Haanit Knaanit Qna anith Leshon Knaan samonazv Lesoneynu nasha mova umovna nazva kilkoh dialektiv i registriv slov yanskih mov na yakih govorili yevreyi yaki zhili u Serednovichchya v slov yanskih krayinah Vsi vidomi yevrejsko slov yanski dialekti buli vitisneni yidishom abo otochuyuchimi slov yanskimi movami do kincya Serednovichchya Knaanit Qna anith LesoneynuMapa imovirnogo pervinnogo poshirennya knaanskoyi moviPoshirena vRechi Pospolitij Litovskomu knyazivstvi Polskomu korolivstvi ChehoslovachchiniRegionCentralna Yevropa Shidna YevropaNosiyi MisceMertva rozvinulasya v yidish pid vplivom verhnonimeckih dialektivPisemnistyevrejskaKlasifikaciyaIndo Yevropejski Slov yanski Zahidnoslov yanski Chesko slovacki moviChas rozhodzhennyapriblizno v XII XIII st Oficijnij statusKodi moviISO 639 1czISO 639 2slaISO 639 3czkSILCZK Najbilsh vidomij yevrejsko cheskij variant starocheskoyi movi na yakomu govorili bogemski ta moravski yevreyi do masovogo naplivu yidishskomovnih ashkenaziv z Nimechchini i potim pereselennya i tih i inshih na shid ta pivnichnij shid v mezhi Rechi Pospolitoyi Odnak nichogo ne vidomo pro jogo vidminnosti vid movi navkolishnogo naselennya Shvidshe za vse yak i u vipadku z inshimi serednovichnimi yevrejskimi movami Yevropi vidminnosti buli minimalni i obmezhuvalisya vkraplennyam davnoyevrejskih j aramejskih sliv ta vikoristannyam yevrejskogo alfavitu Ye vidomosti pro isnuvannya yevreyiv v Kiyivskij Rusi yaki mozhlivo takozh govorili na yevrejskomu varianti davnoruskoyi movi v XI XIII stolittyah i mozhlivo azh do XV stolittya Vodnochas cherez te sho davnoruski yevreyi pohodili osnovnim chinom z Hozariyi yih rozmovnoyu movoyu mogla buti i hozarska mova sho pobichno pidtverdzhuyetsya Kiyivskim listom Nazva ta pohodzhennyaNazva knaanit angl Knaanic pov yazana z poznachennyam slov yanskih krayin terminom Qna an dr yevr כנען vono takozh zdavna poznachaye Palestinu Hanaan yake traplyayetsya v yevrejskih tekstah napriklad Veniamin Tudelskij v XII stolitti nazivaye Davnorusku derzhavu Zemlya Hanaan Prichina podibnogo ototozhnennya mozhe buti u znachenni Zemli obitovanoyi gidnoyi dlya zhittya svyatoyi miscevosti Izrayilskij lingvist en na protivagu poglyadam Maksa Vajnrajha pro pizni slov yanski zapozichennya v yidishi visunuv gipotezu pro slov yanske luzhicke pohodzhennya movi yidish za dopomogoyu germanizaciyi knaanita IdentifikaciyaMozhlivij rannij priklad knaanskoyi dayetsya v listi IX stolittya na adresu yevrejskoyi gromadi Rusi Najchastishe prijmayutsya yak knaanski napisi ti yaki zrobleni na monetah vidanih Meshkom III Starim ta Leshkom Bilim polskimi liderami XII ta XIII stolittya Moneta karbuvannya Meshka III Knaanska za vinyatkom vlasnogo imeni vidilena Knaanska משקא קרל פלסקPereklad latinoyu mskɔ krl plskPolska interpretaciya Mieszko krol PolskiPereklad ukrayinskoyu Meshko korol PolshiMoneti polskih yevreyiv Napisi na monetah kolivayutsya v shirokih mezhah Deyaki z nih yevrejski imena mozhlivo majstra karbuvannya Deyaki z nih ye nazvoyu mista v yakomu znahodivsya monetnij dvir napriklad Kalish misce pohovannya Meshko Starogo Deyaki z nih mayut im ya knyazya Odin v Nacionalnomu banku numizmatichnoyi kolekciyi Polshi mistit slovo Braha blagoslovennya na ivriti LiteraturaBondyova Ruth Mezi nami receno Jak mluvili Zide v Cechach a na Morave Mizh nami kazhuchi Yak rozmovlyali yevreyi v Chehiyi ta Moraviyi Society of Franz Kafka 13 travnya 2022 u Wayback Machine 2003 ISBN 80 85844 88 5 V knizi jdetsya pro movu cheskih yevreyiv XII XX stolit cheskoyu stor 28 33 ches Knaanic na 15th edition SIL International angl Weinreich Max History of the Yiddish Language 1980 ISBN 0 226 88604 2 angl Kenaaniti Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Div takozhCheska mova Starocerkovnoslov yanska mova Staroukrayinska mova Starocheska movaPrimitki Z dziejow Zydow w Polsce Wydawnictwo Interpress Varsovie 1983 p 6 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yevrejsko slov yanski moviU Vikislovniku ye storinka Kategoriya Slov yanski movi Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi