Хозарська мова

Хозарська мова — мертва мова хозарів. Належить до тюркських мов, імовірно, до булгарської групи.

Хозарська
Поширена в	була поширена в Понтійському степу
Регіон	Мертва мова
Писемність	давньотюркське рунічне письмо
Класифікація	Алтайська  Тюркська   Булгарська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	none
ISO 639-3	zkz

Текстів не виявлено. Відомо три твори хозарського походження, написаних давньоєврейською мовою, що нею послуговувалась еліта, яка сповідувала юдаїзм (див. , Київський лист). Самі хозари користувалися різновидом рунічної писемності, що відома по окремих епіграфічних написах, але поки не дешифрована.

, використана в Київському листі

З іншомовних письмових джерел (насамперед арабських і візантійських) відомо близько 60 хозарських особистих імен і кілька географічних назв. Серед них виділяються окремі іменники, наприклад, bulan — «лось», čiček — «квітка», прикметники: alp — «доблесний», позначення кольорів: sār — «білий», sārïg — «жовтий» тощо. Більшість неюдейських імен і титулів — тюркські. Висновок про належність хозарської до булгарської підгрупи, яка, у свою чергу, є найархаїчнішою серед західних тюркських мов, базується на аналізі слова «Саркел», що вважається еталонним (тобто достовірно не запозиченим) і має характерні ознаки цієї гілки (ротацизм і ); а також на свідченні арабських авторів ал-Істахрі та Ібн-Хаукаля, що відзначали схожість мов булгарів і хозарів з одного боку, і несхожість хозарської мови з говірками інших тюрків — з іншого.

Із сучасних мов найближча до хозарської — чуваська.

Посилання

• Khazaria.com