Королівство Рюкю́ (яп. 琉球王国, Ryūkyū Ōkoku, рюк. 琉球國; кит. трад. 琉球國, спр. 琉球国, піньїнь: Liúqiúguó, акад. Люцюґо) — монархічна держава на островах Рюкю в Східній Азії. Існувала протягом 1429—1872 (1879) років. Контролювала незначну територію островів Окінава, Амамі та Сакісіма, з населенням близько 250 тисяч осіб. Основою господарства була посередницька морська торгівля між країнами Східної та Південно-Східної Азії. Визнавала себе васалом Китаю династій Мін та Цін. Керувалася ванами (Цінванго з кит. 親王國 дослівно королівство) Рюкю з аристократичного роду Сьо, які отримували титулатуру від китайських імператорів. 1609 року японськими самураями роду Сімадзу, після чого увійшла до складу удільного володіння Сацума-хан, ставши васалом Японії. Незважаючи на подвійну васальну залежність від Китаю та Японії, зберігала незалежність у відносинах з іноземними державами. 1872 року перейменована на японське удільне володіння Рюкю-хан. 1879 року анексована японським урядом і перетворена на префектуру Окінава. Відіграла важливу роль у міжкультурному обміні держав регіону, які століттями дотримувалися політики ізоляції.
Цінванго Рюкю | ||||
Данник Китаю Васал Сацума-хан | ||||
| ||||
Емблема роду Сьо | ||||
Столиця | Шюрі | |||
Мови | Рюкюська, Японська, Китайська | |||
Релігії | Буддизм, Конфуціанство, , Синто | |||
Форма правління | Монархія | |||
Ван | ||||
- 1429 — 1439 | Сьо Хасі (перший) | |||
- 1848 — 1879 | Сьо Тай (останній) | |||
Історія | ||||
- Об'єднання | 1429 | |||
- | 5 квітня 1609 | |||
- | 1871 | |||
- Анексія Японською імперією | 11 березня 1879 | |||
- Битва за Окінаву | 1 квітня — 21 червня 1945 | |||
Площа | ||||
- 1879 | 2223 км2 | |||
Населення | ||||
- 1879 | 286 787 осіб | |||
Густота | 129 осіб/км² | |||
|
Назва
У японській та китайській історіографії зустрічається також сполучення «Ванго Рюкю» (琉球王国), для підкреслення титулу головного правителя — вана.[] У західній науковій літературі це сполучення часто перекладають як «Королівство Рюкю».
Уперше назва «Держава Рюкю» (流求國) зустрічається в китайській історичній хроніці (7 століття). У ній згадується, що 610 року Рюкю стало васалом китайської династії Суй. Ця держава була розташована на південний схід від Китаю, у Східному морі, на віддаленому острові. Згодом фонетичне сполучення «Рюкю» (流求) стали записувати омонімічними ієрогліфами «Рюкю» (琉球) — «край самоцвітів». Достеменно невідомо, чи позначало тогочасне Рюкю острів Окінава — центр архіпелагу Рюкю, чи острів Тайвань. До 14 століття в китайській писемній традиції словом «Рюкю» окреслювали всі острови регіону. Лише після прибуття до Ціньмінського Китаю данницького посольства з Окінави її стали називати «Великим Рюкю» (大琉球) або просто «Рюкю», а Тайвань — «Малим Рюкю» (小琉球) або «Тайванем».
Історія
Цінванго Рюкю було створене 1492 року внаслідок об'єднання трьох протодержав острова Окінава. Першим правителем держави був ван Сьо Хасі з першої династії Сьо. Країна не мала потужного централізованого державного управління, оскільки об'єднання острова було проведено на федеративних засадах. Місцеві володарі мали широку автономію й часто піднімали повстання проти ванського двору. Вани династії Сьо визнавали себе данниками китайських імператорів і вели активну торгівлю з Китаєм.
Через 63 роки після заснування держави перша династія була знищена в результаті перевороту. Лідер заколотників Сьо Ен проголосив себе новим ваном Рюкю й започаткував другу династію Сьо. Правителі цієї династії взяли курс на централізацію управління й переселили всіх дрібних володарів до своєї столиці в . 1571 року рюкюські війська підкорили тубільні племена островів Амамі на північ від Окінави. Рюкю залишалося державою-данником Китаю в системі китаєцентричного світового порядку. Вона грала роль торговельного посередника між країнами Азії.
1609 року держава Рюкю була завойована 3-тисячним військом роду Сімадзу, самурайських володарів з південнояпонського уділу Сацума. Завойовники зберегли політично-соціальний устрій держави, змусивши ванів місцевої династії визнати себе васалами Імператора і сьоґуна Японії. Сацумці також дозволи населенню Рюкю сплачувати данину Китаю, з метою отримання прибутків від торгівлі Рюкю з Китаєм.
1853 року Рюкю відвідала американська військова ескадра на чолі з Меттью Перрі з вимогою укласти двосторонні відносини. 1854 року, під час повторного візиту американців, було укладено нерівноправний американо-рюкюський договір про дружбу.
1871 року, з метою встановлення японського суверенітету над Рюкю, японський уряд в односторонньому порядку оголосив про перетворення королівства Рюкю на автономний уділ Японської імперії — Рюкю-хан. 1879 року японці провели анексію Рюкю, ліквідувавши державу й заснувавши на її місці префектуру Окінава. Останній ван Рюкю Сьо Тай разом із родиною отримав права японської титулованої шляхти й пожиттєву пенсію.
Державний устрій
Трон | Ван | |||||||||
Рада | Тронна | Регент | ||||||||
Три міністри | ||||||||||
Палацова | П'ятнадцять чиновників | |||||||||
Центральний уряд | Управління | Радники у справах | ||||||||
Ресурсів | Витрат | Скарбу | Правосуддя | Населення | Мистецтв і ремесел | Дипломатії |
Примітки
- 『沖縄門中事典』, 宮里朝光 監修、那覇出版社, 2001.
- Стаття «Рюкю», Розділ «Східні варвари», Частина 46 «Збірка переказів», Том 81 (『隋書』卷81列傳第46東夷流求國條 [ 17 червня 2011 у Wayback Machine.])
Джерела та література
Королівство Рюкю // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Королівство Рюкю |
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ryukyu Korolivstvo Ryukyu yap 琉球王国 Ryukyu Ōkoku ryuk 琉球國 kit trad 琉球國 spr 琉球国 pinyin Liuqiuguo akad Lyucyugo monarhichna derzhava na ostrovah Ryukyu v Shidnij Aziyi Isnuvala protyagom 1429 1872 1879 rokiv Kontrolyuvala neznachnu teritoriyu ostroviv Okinava Amami ta Sakisima z naselennyam blizko 250 tisyach osib Osnovoyu gospodarstva bula poserednicka morska torgivlya mizh krayinami Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Viznavala sebe vasalom Kitayu dinastij Min ta Cin Keruvalasya vanami Cinvango z kit 親王國 doslivno korolivstvo Ryukyu z aristokratichnogo rodu So yaki otrimuvali titulaturu vid kitajskih imperatoriv 1609 roku yaponskimi samurayami rodu Simadzu pislya chogo uvijshla do skladu udilnogo volodinnya Sacuma han stavshi vasalom Yaponiyi Nezvazhayuchi na podvijnu vasalnu zalezhnist vid Kitayu ta Yaponiyi zberigala nezalezhnist u vidnosinah z inozemnimi derzhavami 1872 roku perejmenovana na yaponske udilne volodinnya Ryukyu han 1879 roku aneksovana yaponskim uryadom i peretvorena na prefekturu Okinava Vidigrala vazhlivu rol u mizhkulturnomu obmini derzhav regionu yaki stolittyami dotrimuvalisya politiki izolyaciyi Cinvango RyukyuDannik Kitayu Vasal Sacuma han1429 1879Emblema rodu SoRyukyu istorichni kordoni na kartiStolicya ShyuriMovi Ryukyuska Yaponska KitajskaReligiyi Buddizm Konfucianstvo SintoForma pravlinnya MonarhiyaVan 1429 1439 So Hasi pershij 1848 1879 So Taj ostannij Istoriya Ob yednannya 1429 5 kvitnya 1609 1871 Aneksiya Yaponskoyu imperiyeyu 11 bereznya 1879 Bitva za Okinavu 1 kvitnya 21 chervnya 1945Plosha 1879 2223 km2Naselennya 1879 286 787 osib Gustota 129 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo RyukyuNazvaU yaponskij ta kitajskij istoriografiyi zustrichayetsya takozh spoluchennya Vango Ryukyu 琉球王国 dlya pidkreslennya titulu golovnogo pravitelya vana dzherelo U zahidnij naukovij literaturi ce spoluchennya chasto perekladayut yak Korolivstvo Ryukyu Upershe nazva Derzhava Ryukyu 流求國 zustrichayetsya v kitajskij istorichnij hronici 7 stolittya U nij zgaduyetsya sho 610 roku Ryukyu stalo vasalom kitajskoyi dinastiyi Suj Cya derzhava bula roztashovana na pivdennij shid vid Kitayu u Shidnomu mori na viddalenomu ostrovi Zgodom fonetichne spoluchennya Ryukyu 流求 stali zapisuvati omonimichnimi iyeroglifami Ryukyu 琉球 kraj samocvitiv Dostemenno nevidomo chi poznachalo togochasne Ryukyu ostriv Okinava centr arhipelagu Ryukyu chi ostriv Tajvan Do 14 stolittya v kitajskij pisemnij tradiciyi slovom Ryukyu okreslyuvali vsi ostrovi regionu Lishe pislya pributtya do Cinminskogo Kitayu dannickogo posolstva z Okinavi yiyi stali nazivati Velikim Ryukyu 大琉球 abo prosto Ryukyu a Tajvan Malim Ryukyu 小琉球 abo Tajvanem IstoriyaDokladnishe Aneksiya Ryukyu Zamok Shyuri golovna rezidenciya ryukyuskih vaniv Cinvango Ryukyu bulo stvorene 1492 roku vnaslidok ob yednannya troh protoderzhav ostrova Okinava Pershim pravitelem derzhavi buv van So Hasi z pershoyi dinastiyi So Krayina ne mala potuzhnogo centralizovanogo derzhavnogo upravlinnya oskilki ob yednannya ostrova bulo provedeno na federativnih zasadah Miscevi volodari mali shiroku avtonomiyu j chasto pidnimali povstannya proti vanskogo dvoru Vani dinastiyi So viznavali sebe dannikami kitajskih imperatoriv i veli aktivnu torgivlyu z Kitayem Cherez 63 roki pislya zasnuvannya derzhavi persha dinastiya bula znishena v rezultati perevorotu Lider zakolotnikiv So En progolosiv sebe novim vanom Ryukyu j zapochatkuvav drugu dinastiyu So Praviteli ciyeyi dinastiyi vzyali kurs na centralizaciyu upravlinnya j pereselili vsih dribnih volodariv do svoyeyi stolici v 1571 roku ryukyuski vijska pidkorili tubilni plemena ostroviv Amami na pivnich vid Okinavi Ryukyu zalishalosya derzhavoyu dannikom Kitayu v sistemi kitayecentrichnogo svitovogo poryadku Vona grala rol torgovelnogo poserednika mizh krayinami Aziyi 1609 roku derzhava Ryukyu bula zavojovana 3 tisyachnim vijskom rodu Simadzu samurajskih volodariv z pivdennoyaponskogo udilu Sacuma Zavojovniki zberegli politichno socialnij ustrij derzhavi zmusivshi vaniv miscevoyi dinastiyi viznati sebe vasalami Imperatora i soguna Yaponiyi Sacumci takozh dozvoli naselennyu Ryukyu splachuvati daninu Kitayu z metoyu otrimannya pributkiv vid torgivli Ryukyu z Kitayem 1853 roku Ryukyu vidvidala amerikanska vijskova eskadra na choli z Mettyu Perri z vimogoyu uklasti dvostoronni vidnosini 1854 roku pid chas povtornogo vizitu amerikanciv bulo ukladeno nerivnopravnij amerikano ryukyuskij dogovir pro druzhbu 1871 roku z metoyu vstanovlennya yaponskogo suverenitetu nad Ryukyu yaponskij uryad v odnostoronnomu poryadku ogolosiv pro peretvorennya korolivstva Ryukyu na avtonomnij udil Yaponskoyi imperiyi Ryukyu han 1879 roku yaponci proveli aneksiyu Ryukyu likviduvavshi derzhavu j zasnuvavshi na yiyi misci prefekturu Okinava Ostannij van Ryukyu So Taj razom iz rodinoyu otrimav prava yaponskoyi titulovanoyi shlyahti j pozhittyevu pensiyu Derzhavnij ustrijTron VanRada Tronna RegentTri ministriPalacova P yatnadcyat chinovnikivCentralnij uryad Upravlinnya Radniki u spravahResursiv Vitrat Skarbu Pravosuddya Naselennya Mistectv i remesel DiplomatiyiPrimitki 沖縄門中事典 宮里朝光 監修 那覇出版社 2001 Stattya Ryukyu Rozdil Shidni varvari Chastina 46 Zbirka perekaziv Tom 81 隋書 卷81列傳第46東夷流求國條 17 chervnya 2011 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaKorolivstvo Ryukyu 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Ryukyu yap yap yap