Рі́д Сьо́ (яп. 尚氏, しょうし, МФА: [ɕoː uɕi]) — рюкюський аристократичний рід, монарша династія Рюкюської держави.
Рід Сьо | |
Цей список перелічує | людина |
---|---|
Категорія цього списку | |
Рід Сьо у Вікісховищі |
Короткі відомості
Ім'я «Сьо» (尚) було надане рюкюським монархам китайськими імператорами в 1430 році. Початково воно мало характер титулу, який означав «управитель». З кінця 17 століття це ім'я перетворилося на спадкове прізвище. До 1691 року бокові лінії роду рюкюських монархів не мали права використовувати ієрогліф «Сьо».
В історії Рюкю виділяють два монарші роди Сьо. Перші Сьо правили державою півстоліття, протягом 7 поколінь, від вана Сьо Сісьо (1406—1421) до вана Сьо Току (1461—1469). Після перевороту до влади прийшли Другі Сьо. Вони правили 4 століття, впродовж 19 поколінь, від вана Сьо Ена (1470—1476) до вана Сьо Тая (1848—1879). 1872 року останній ван цієї династії отримав від японського уряду титул «удільного вана Рюкю» (琉球藩王), а 1879 року, після анексії Рюкю Японією, став японським маркізом і був прирівняний до стану титулованої шляхти.
В усіх офіційних міжнародних документах рюкюські вани роду традиційно використовували Сьо як своє монарше прізвище. Проте в японських та китайських посланнях, адресованих до Рюкю, їх називали «ванами Середньогір'я» (中山王). Управителі Шімадзу, що захопили Рюкюську державу в 1609 році, деякий час іменували рюкюських монархів «провінційними головами».
Сучасні прізвища, що походять від Сьо
Сьо, .
Примітки
- Рід Сьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела і література
Рід Сьо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рід Сьо |
- (яп.) Історія Окінави
- (яп.) Рід Сьо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina So znachennya Ri d So yap 尚氏 しょうし MFA ɕoː uɕi ryukyuskij aristokratichnij rid monarsha dinastiya Ryukyuskoyi derzhavi Rid SoCej spisok perelichuyelyudinaKategoriya cogo spiskuKategoriya Vani Ryukyu Rid So u VikishovishiMon roduKorotki vidomostiIm ya So 尚 bulo nadane ryukyuskim monarham kitajskimi imperatorami v 1430 roci Pochatkovo vono malo harakter titulu yakij oznachav upravitel Z kincya 17 stolittya ce im ya peretvorilosya na spadkove prizvishe Do 1691 roku bokovi liniyi rodu ryukyuskih monarhiv ne mali prava vikoristovuvati iyeroglif So V istoriyi Ryukyu vidilyayut dva monarshi rodi So Pershi So pravili derzhavoyu pivstolittya protyagom 7 pokolin vid vana So Siso 1406 1421 do vana So Toku 1461 1469 Pislya perevorotu do vladi prijshli Drugi So Voni pravili 4 stolittya vprodovzh 19 pokolin vid vana So Ena 1470 1476 do vana So Taya 1848 1879 1872 roku ostannij van ciyeyi dinastiyi otrimav vid yaponskogo uryadu titul udilnogo vana Ryukyu 琉球藩王 a 1879 roku pislya aneksiyi Ryukyu Yaponiyeyu stav yaponskim markizom i buv pririvnyanij do stanu titulovanoyi shlyahti V usih oficijnih mizhnarodnih dokumentah ryukyuski vani rodu tradicijno vikoristovuvali So yak svoye monarshe prizvishe Prote v yaponskih ta kitajskih poslannyah adresovanih do Ryukyu yih nazivali vanami Serednogir ya 中山王 Upraviteli Shimadzu sho zahopili Ryukyusku derzhavu v 1609 roci deyakij chas imenuvali ryukyuskih monarhiv provincijnimi golovami Suchasni prizvisha sho pohodyat vid SoSo PrimitkiRid So Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela i literaturaRid So 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rid So yap Istoriya Okinavi yap Rid So