Сьо́ Та́й (яп. 尚泰, しょうたい; 3 серпня 1843 — 19 серпня 1901) — 25-й ван Рюкю в 1847—1872 роках, 19-й і останній ван з Другої династії Сьо, перший і останній правитель Рюкю-хана в 1872—1879 роках.
Сьо Тай | |
---|---|
яп. 尚泰王 | |
Народився | 3 серпня 1843 Сюрі, Окінава |
Помер | 19 серпня 1901 (58 років) Токіо, Японія |
Громадянство | Японія |
Національність | рюкюсець |
Діяльність | політик |
Знання мов | японська |
Титул | ван Рюкю |
Посада | d і d |
Рід | d |
Батько | Сьо Іку |
Мати | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d і d |
|
Біографія
Сьо Тай народився 1843 року. Він був другим сином рюкюського правителя Сьо Іку. 1847 року, через смерть свого старшого брата, 4-річний Тай був оголошений наступним ваном Рюкю. 1866 року посланець Цінського імператора привіз йому ярлик та регалії вана.
Тай правив у неспокійну для Рюкю епоху. Державна скарбниця була майже пуста, а рюкюські селяни потерпали від нестачі землі та неврожаїв. Берегові води країни постійно турбували імперіалістичні держави Європи та США. Японія ж вимагала негайного приєднання до себе та розриву стосунків з Китаєм.
1872 року японський уряд перейменував Рюкюську державу на автономний уділ Рюкю-хан, а Тая проголосив удільним ваном. Правителя також прирівняли до японської титулованої шляхти й дарували титул маркіза. 1879 року японський емісар Мацуда Мітіюкі силою змусив Тая визнати анексію Рюкю й заснування префектури Окінава. Правитель зі своїм урядом був змушений покинути столичний замок Сюрі.
Решту життя колишній рюкюський ван провів у своїй садибі в Токіо. Він помер 19 серпня 1901 року. Тая поховали у мавзолеї , «Палаці монарших душ» на Окінаві.
Примітки
- Сьо Тай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
Джерела та література
Сьо Тай // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.) Біографія Сьо Тая [ 27 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So Ta j yap 尚泰 しょうたい 3 serpnya 1843 19 serpnya 1901 25 j van Ryukyu v 1847 1872 rokah 19 j i ostannij van z Drugoyi dinastiyi So pershij i ostannij pravitel Ryukyu hana v 1872 1879 rokah So Tajyap 尚泰王Narodivsya3 serpnya 1843 1843 08 03 Syuri OkinavaPomer19 serpnya 1901 1901 08 19 58 rokiv Tokio YaponiyaGromadyanstvoYaponiyaNacionalnistryukyusecDiyalnistpolitikZnannya movyaponskaTitulvan RyukyuPosadad i dRiddBatkoSo IkuMatidBrati sestrid i dU shlyubi zdDitid d d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSo Taj narodivsya 1843 roku Vin buv drugim sinom ryukyuskogo pravitelya So Iku 1847 roku cherez smert svogo starshogo brata 4 richnij Taj buv ogoloshenij nastupnim vanom Ryukyu 1866 roku poslanec Cinskogo imperatora priviz jomu yarlik ta regaliyi vana Taj praviv u nespokijnu dlya Ryukyu epohu Derzhavna skarbnicya bula majzhe pusta a ryukyuski selyani poterpali vid nestachi zemli ta nevrozhayiv Beregovi vodi krayini postijno turbuvali imperialistichni derzhavi Yevropi ta SShA Yaponiya zh vimagala negajnogo priyednannya do sebe ta rozrivu stosunkiv z Kitayem 1872 roku yaponskij uryad perejmenuvav Ryukyusku derzhavu na avtonomnij udil Ryukyu han a Taya progolosiv udilnim vanom Pravitelya takozh pririvnyali do yaponskoyi titulovanoyi shlyahti j daruvali titul markiza 1879 roku yaponskij emisar Macuda Mitiyuki siloyu zmusiv Taya viznati aneksiyu Ryukyu j zasnuvannya prefekturi Okinava Pravitel zi svoyim uryadom buv zmushenij pokinuti stolichnij zamok Syuri Reshtu zhittya kolishnij ryukyuskij van proviv u svoyij sadibi v Tokio Vin pomer 19 serpnya 1901 roku Taya pohovali u mavzoleyi Palaci monarshih dush na Okinavi PrimitkiSo Taj Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaSo Taj 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya yap Biografiya So Taya 27 kvitnya 2013 u Wayback Machine