Рюкю́-ха́н (яп. 琉球藩, りゅうきゅうはん, МФА: [ɾʲuːkʲuː haɴ]) — автономний уділ в Японії, на території колишньої Рюкюської держави. Утворений японським урядом часів реставрації Мейдзі. Існував протягом 1872—1879 років, до часу остаточної анексії Рюкю японцями.
Короткі відомості
Утворення Рюкю-хану було пов'язане з бажанням японського уряду заявити на міжнародному рівні про приналежність Рюкюського архіпелагу до Японії.
1871 року стався тайванський інцидент, в результаті якого моряки з рюкюського острова Міяко, що зазнали аварії, були вбиті . Для того, аби засвідчити, що усі мешканці Рюкю є , а саме Рюкю знаходиться в межах Японської держави, 14 вересня 1872 року Рюкюська держава було перейменоване Імператорським рескриптом на автономний уділ — Рюкю-хан. Колишній рюкюський ван Сьо Тай призначався удільним ваном), зараховувався до числа японської титулованої шляхти й отримував титул маркіза.
1871 року японський уряд ліквідував на території Японії автономні хани і на їхньому місці заснував префектури, що напряму підпорядковувалися центру. Проте Рюкю отримало перехідний статус хану, аби в майбутньому Японія могла здійснити остаточну анексію Рюкюського архіпелагу. Титул удільного вана був обраний з дипломатичних мотивів, аби не сполошити Цінський Китай. В самому Рюкю місцева аристократія була занепокоєна діями Японії.
1875 року японський уряд призначив дипломата відповідальним за анексію Рюкю і розпочав переговори з приєднання Рюкюської держави до Японії. У відповідь рюкюська сторона заходилася чинити опір, затягуючи переговорний процес. Одночасно з цим Цінський Китай заявив свої права на Рюкю і ввів економічні санкції щодо Японії.
11 березня 1879 року Мацуда проголосив від імені Імператора Японії ліквідацію автономного уділу Рюкю-хан і заснування на його місці нової адміністративної одиниці — префектури Окінава. Під тиском загонів японського війська і поліції він прийняв здачу ванського палацу Шюрі. Незважаючи на зміну назви Рюкю, була збережена традиційна рюкюська система управління на чолі з ваном. Останній став головою префектури, а його аристократи сформували міський чиновницький апарат. Разом із ліквідацією Рюкю-хану перестала існувати Рюкюська держава.
Примітки
Джерела та література
Рюкю-хан // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- (яп.) Заснування Рюкю-хану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ryukyu ha n yap 琉球藩 りゅうきゅうはん MFA ɾʲuːkʲuː haɴ avtonomnij udil v Yaponiyi na teritoriyi kolishnoyi Ryukyuskoyi derzhavi Utvorenij yaponskim uryadom chasiv restavraciyi Mejdzi Isnuvav protyagom 1872 1879 rokiv do chasu ostatochnoyi aneksiyi Ryukyu yaponcyami Korotki vidomostiUtvorennya Ryukyu hanu bulo pov yazane z bazhannyam yaponskogo uryadu zayaviti na mizhnarodnomu rivni pro prinalezhnist Ryukyuskogo arhipelagu do Yaponiyi 1871 roku stavsya tajvanskij incident v rezultati yakogo moryaki z ryukyuskogo ostrova Miyako sho zaznali avariyi buli vbiti Dlya togo abi zasvidchiti sho usi meshkanci Ryukyu ye a same Ryukyu znahoditsya v mezhah Yaponskoyi derzhavi 14 veresnya 1872 roku Ryukyuska derzhava bulo perejmenovane Imperatorskim reskriptom na avtonomnij udil Ryukyu han Kolishnij ryukyuskij van So Taj priznachavsya udilnim vanom zarahovuvavsya do chisla yaponskoyi titulovanoyi shlyahti j otrimuvav titul markiza 1871 roku yaponskij uryad likviduvav na teritoriyi Yaponiyi avtonomni hani i na yihnomu misci zasnuvav prefekturi sho napryamu pidporyadkovuvalisya centru Prote Ryukyu otrimalo perehidnij status hanu abi v majbutnomu Yaponiya mogla zdijsniti ostatochnu aneksiyu Ryukyuskogo arhipelagu Titul udilnogo vana buv obranij z diplomatichnih motiviv abi ne spoloshiti Cinskij Kitaj V samomu Ryukyu misceva aristokratiya bula zanepokoyena diyami Yaponiyi 1875 roku yaponskij uryad priznachiv diplomata vidpovidalnim za aneksiyu Ryukyu i rozpochav peregovori z priyednannya Ryukyuskoyi derzhavi do Yaponiyi U vidpovid ryukyuska storona zahodilasya chiniti opir zatyaguyuchi peregovornij proces Odnochasno z cim Cinskij Kitaj zayaviv svoyi prava na Ryukyu i vviv ekonomichni sankciyi shodo Yaponiyi 11 bereznya 1879 roku Macuda progolosiv vid imeni Imperatora Yaponiyi likvidaciyu avtonomnogo udilu Ryukyu han i zasnuvannya na jogo misci novoyi administrativnoyi odinici prefekturi Okinava Pid tiskom zagoniv yaponskogo vijska i policiyi vin prijnyav zdachu vanskogo palacu Shyuri Nezvazhayuchi na zminu nazvi Ryukyu bula zberezhena tradicijna ryukyuska sistema upravlinnya na choli z vanom Ostannij stav golovoyu prefekturi a jogo aristokrati sformuvali miskij chinovnickij aparat Razom iz likvidaciyeyu Ryukyu hanu perestala isnuvati Ryukyuska derzhava PrimitkiTakara Kurajosi Ryukyu han Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 yap 藩王 はんおう MFA haɴ oː Dzherela ta literaturaRyukyu han 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya yap Zasnuvannya Ryukyu hanu