Рід Сімадзу (яп. 島津氏, しまずし, сімадзу-сі) — японський самурайський рід періодів Камакура, Муроматі, Сенґоку й Едо.
Рід Сімадзу | |
Герб | |
Місце походження роду | d |
---|---|
Засновник | d |
Рід Сімадзу у Вікісховищі |
Короткі відомості
За родовою легендою, Сімадзу є нащадком прадавніх переселенців з Китаю, які виводили свій родовід від Цінь Ши Хуан-ді. Ці переселенці дали початок роду Коремуне, відгалуженням якого були Сімадзу. Засновником роду вважається Сімадзу Тадахіса (1179—1227), володар земель на півдні острова Кюсю — Сацуми, Осумі та Хюги.
З 15 по 16 століття Сімадзу вступили у боротьбу за встановлення контролю над островом Кюсю. У 1578 році у битві на річці Міміґава їх війська розбили рід конкурента Отомо, а у 1584 році у битві при Окітанавате — рід Рюдзодзі. Однак у 1587 році об'єднанню Кюсю завадило вторгнення до острова всеяпонського лідера Тойотомі Хідейосі. В результаті конфлікту, Сімадзу капітулювали перед Хідейосі, а їхні родові володіння були урізані до однієї провінції Сацума.
У 1592—1598 війська Сімадзу Йосіхіро були задіяні у корейських походах. За високі бойові якості і лиху вдачу кюсюських військ, вороги називали їх «дияволами Сімадзу».
У битві при Секіґахара 1600 Сімадзу виступили на боці «західної коаліції» під керівництвом Ісіди Міцунарі проти армії Токуґави Іеясу. «Західники» програли битву, а їх володіння були конфісковані переможцями. Виняток становив лише рід Сімадзу, війська якого не тікали з поля бою, а атакували противника і, прорвавши декілька десятків ворожих рядів, включаючи полки самого Іеясу, змогли відступити з поля бою. За мужність Токуґава залишив за Сімадзу їхні землі — Сацума-хан. Зі свого боку, Сімадзу визнали себе васалами майбутнього сьоґуна.
У 1609 році, з дозволу сьоґунату Токуґава, рід Сімадзу успішно провів завоювання королівства Рюкю на острові Окінава. Завдяки цьому він зміг поставити свій контроль торгівлю з Китаєм та Південно-Східною Азією. Впродовж періоду Едо (1603—1867) родина Сімадзу спромоглася накопичити багатства більші аніж їх мав центральний уряд.
У 1867 році Сімадзу, за головування Сімадзу Хісамацу, разом із родом Морі з Тьосю-хану та родом з Тоса-хану, розв'язали війну проти сьоґунату, яка закінчилася їх перемогою та проведенням реставрації прямого імператорського правління. Представники кюсюського роду увійшли до нового уряду створеної ними Японської імперії. Рід Сімадзу й особи, пов'язані з ним, продовжували впливати на японську політику до 1945.
Цікаво, що експрем'єр Японії Коідзумі Дзюнітіро походив з сім'ї, яка століттями служила роду Сімадзу у провінції Сацума.
Голови роду Сімадзу
Сацума-хан
№ | Українською | Японською | Мон | Статус | Період | Дохід |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 島津家久 | тодзама | 1602 — 1638 | 770 000 | ||
2 | 島津光久 | тодзама | 1638 — 1687 | 770 000 | ||
3 | 島津綱貴 | тодзама | 1687 — 1704 | 770 000 | ||
4 | 島津吉貴 | тодзама | 1704 — 1721 | 770 000 | ||
5 | 島津継豊 | тодзама | 1721 — 1746 | 770 000 | ||
6 | 島津宗信 | тодзама | 1746 — 1749 | 770 000 | ||
7 | 島津重年 | тодзама | 1749 — 1755 | 770 000 | ||
8 | 島津重豪 | тодзама | 1755 — 1787 | 770 000 | ||
9 | 島津斉宣 | тодзама | 1787 — 1809 | 770 000 | ||
10 | 島津斉興 | тодзама | 1809 — 1851 | 770 000 | ||
11 | 島津斉彬 | тодзама | 1851 — 1858 | 770 000 | ||
12 | 島津忠義 | тодзама | 1858 — 1871 | 770 000 |
Див. також
Примітки
- Порядкові номери подані за родами. Якщо в управління ханом вступає новий рід, нумерація починається з 1.
Джерела та література
- 藩法研究會編 『鹿児島藩』(藩法集 8)、東京: 創文社、1969年
- 上原兼善著 『鎖国と藩貿易 : 薩摩藩の琉球密貿易』、東 : 八重岳書房、1981年
- 徳永和喜著 『薩摩藩対外交渉史の研究』、福岡: 九州大学出版会、2005年
- 秀村選三編 『薩摩藩の構造と展開』、福岡: 西日本文化協会、1976年
- 佐々木克著 『幕末政治と薩摩藩』、東京: 吉川弘文館、2004年
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Shimazu clan |
- Загальна інформація про рід Сімадзу (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rid Simadzu yap 島津氏 しまずし simadzu si yaponskij samurajskij rid periodiv Kamakura Muromati Sengoku j Edo Rid Simadzu Gerb Misce pohodzhennya rodud Zasnovnikd Rid Simadzu u VikishovishiKorotki vidomostiZa rodovoyu legendoyu Simadzu ye nashadkom pradavnih pereselenciv z Kitayu yaki vivodili svij rodovid vid Cin Shi Huan di Ci pereselenci dali pochatok rodu Koremune vidgaluzhennyam yakogo buli Simadzu Zasnovnikom rodu vvazhayetsya Simadzu Tadahisa 1179 1227 volodar zemel na pivdni ostrova Kyusyu Sacumi Osumi ta Hyugi Z 15 po 16 stolittya Simadzu vstupili u borotbu za vstanovlennya kontrolyu nad ostrovom Kyusyu U 1578 roci u bitvi na richci Mimigava yih vijska rozbili rid konkurenta Otomo a u 1584 roci u bitvi pri Okitanavate rid Ryudzodzi Odnak u 1587 roci ob yednannyu Kyusyu zavadilo vtorgnennya do ostrova vseyaponskogo lidera Tojotomi Hidejosi V rezultati konfliktu Simadzu kapitulyuvali pered Hidejosi a yihni rodovi volodinnya buli urizani do odniyeyi provinciyi Sacuma U 1592 1598 vijska Simadzu Josihiro buli zadiyani u korejskih pohodah Za visoki bojovi yakosti i lihu vdachu kyusyuskih vijsk vorogi nazivali yih diyavolami Simadzu U bitvi pri Sekigahara 1600 Simadzu vistupili na boci zahidnoyi koaliciyi pid kerivnictvom Isidi Micunari proti armiyi Tokugavi Ieyasu Zahidniki prograli bitvu a yih volodinnya buli konfiskovani peremozhcyami Vinyatok stanoviv lishe rid Simadzu vijska yakogo ne tikali z polya boyu a atakuvali protivnika i prorvavshi dekilka desyatkiv vorozhih ryadiv vklyuchayuchi polki samogo Ieyasu zmogli vidstupiti z polya boyu Za muzhnist Tokugava zalishiv za Simadzu yihni zemli Sacuma han Zi svogo boku Simadzu viznali sebe vasalami majbutnogo soguna U 1609 roci z dozvolu sogunatu Tokugava rid Simadzu uspishno proviv zavoyuvannya korolivstva Ryukyu na ostrovi Okinava Zavdyaki comu vin zmig postaviti svij kontrol torgivlyu z Kitayem ta Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu Vprodovzh periodu Edo 1603 1867 rodina Simadzu spromoglasya nakopichiti bagatstva bilshi anizh yih mav centralnij uryad U 1867 roci Simadzu za golovuvannya Simadzu Hisamacu razom iz rodom Mori z Tosyu hanu ta rodom z Tosa hanu rozv yazali vijnu proti sogunatu yaka zakinchilasya yih peremogoyu ta provedennyam restavraciyi pryamogo imperatorskogo pravlinnya Predstavniki kyusyuskogo rodu uvijshli do novogo uryadu stvorenoyi nimi Yaponskoyi imperiyi Rid Simadzu j osobi pov yazani z nim prodovzhuvali vplivati na yaponsku politiku do 1945 Cikavo sho eksprem yer Yaponiyi Koidzumi Dzyunitiro pohodiv z sim yi yaka stolittyami sluzhila rodu Simadzu u provinciyi Sacuma Golovi rodu SimadzuSacuma han Ukrayinskoyu Yaponskoyu Mon Status Period Dohid 1 島津家久 todzama 1602 1638 770 000 2 島津光久 todzama 1638 1687 770 000 3 島津綱貴 todzama 1687 1704 770 000 4 島津吉貴 todzama 1704 1721 770 000 5 島津継豊 todzama 1721 1746 770 000 6 島津宗信 todzama 1746 1749 770 000 7 島津重年 todzama 1749 1755 770 000 8 島津重豪 todzama 1755 1787 770 000 9 島津斉宣 todzama 1787 1809 770 000 10 島津斉興 todzama 1809 1851 770 000 11 島津斉彬 todzama 1851 1858 770 000 12 島津忠義 todzama 1858 1871 770 000Div takozhSacuma hanPrimitkiPoryadkovi nomeri podani za rodami Yaksho v upravlinnya hanom vstupaye novij rid numeraciya pochinayetsya z 1 Dzherela ta literatura藩法研究會編 鹿児島藩 藩法集 8 東京 創文社 1969年 上原兼善著 鎖国と藩貿易 薩摩藩の琉球密貿易 東 八重岳書房 1981年 徳永和喜著 薩摩藩対外交渉史の研究 福岡 九州大学出版会 2005年 秀村選三編 薩摩藩の構造と展開 福岡 西日本文化協会 1976年 佐々木克著 幕末政治と薩摩藩 東京 吉川弘文館 2004年PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Shimazu clan Zagalna informaciya pro rid Simadzu yap