Афрасіяб Бадалбек огли Бадалбейлі (азерб. Əfrasiyab Bədəlbəy oğlu Bədəlbəyli; 6 (19) квітня 1907, Баку — 6 січня 1976, Баку) — азербайджанський композитор, диригент, музикознавець і публіцист, народний артист Азербайджанської РСР (1960). Брат режисера [az].
Афрасіяб Бадалбейлі | |
---|---|
азерб. Əfrasiyab Bədəlbəy oğlu Bədəlbəyli | |
Основна інформація | |
Дата народження | 6 (19) квітня 1907[1] |
Місце народження | Баку, Російська імперія |
Дата смерті | 6 січня 1976[1](68 років) |
Місце смерті | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія, Азербайджанська Демократична Республіка і СРСР |
Віросповідання | іслам |
Професії | диригент, музикознавець, композитор, лібретист, музичний критик |
Освіта | Бакинський державний університет і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Жанри | опера |
Нагороди | |
Батько | Q4074909? |
Файли у Вікісховищі |
Автор музики та лібрето першого азербайджанського балету і першого балету на мусульманському Сході«Дівоча вежа», опер, таких як «Нізамі» (), (), творів для симфонічного оркестру, музики до низки п'єс.
Відомий також працями та статтями в галузі музикознавства. Популярним є його тлумачний-монографічний музичний словник, у якому поряд із відомими музичними термінами зібрано й розроблені ним азербайджанські терміни.
Бадалбейлі, крім рідної азербайджанської, володів також перською, арабською та російською мовами.
Життєпис
Дитинство і юність
Афрасіяб Бадалбейлі народився 19 квітня 1907 року в Баку в сім'ї вихідців із міста Шуша. Його мати Рагіма Каджар була онукою принца . У дитинстві вона, захоплюючись поезією, відвідувала меджліси Хуршидбану Натаван, де читала вірші.
Його батько [ru] закінчив Закавказьку вчительську семінарію в Горі. Пізніше він переїхав до Баку, де заснував Російсько-мусульманську школу в районі вулиці Радянської, яку також називали «Школа Бадалбека». Уряд Азербайджанської Демократичної Республіки нерідко доручав йому займатися питаннями освіти.
Бувши двоюрідним братом Узеїра Гаджибекова, Бадалбек допоміг йому в організації першого в Азербайджані музичного театру. Він також виконував роль Меджнуна в опері «Лейлі та Меджнун» у 1907—1908 роках. Він також допоміг Гаджибекову, вмовивши свого брата [ru] виступати в ролі Лейлі, оскільки відмовився співати цю жіночу партію через гоніння противників театру.
Афрасіяб був старшим із шести дітей у сім'ї. Його єдиною сестрою була Мастура. Афрасіяб почав грати на тарі, коли йому ще не було шести років. 1916 року у віці дев'яти років він пішов до щойно відкритої 6-ї мусульмансько-російської музичної школи, директором якої був його батько.
Від 1916 до 1924 року навчається в 1-му Реальному училищі Зразковій Школі 2-го ступеня при Державному педагогічному інституті, одночасно, від 1921 до 1923 року, працює в канцелярії школи праці № 20 I ступеня міста Баку.
Від 1922 до 1928 року в Азербайджанському державному тюркському музичному технікумі Афрасіяб відвідував також уроки за класом скрипки та музичної теорії, де виконував азербайджанські народні мелодії та мугами.
Навчання та кар'єра
Бувши студентом Азербайджанського державного університету, Афрасіяб Бадалбейлі працював перекладачем у газеті «Комуніст», що видавалася азербайджанською мовою. Після закінчення Азербайджанського театрального училища (нині Бакинський державний музичний технікум), його запросили в Азербайджанський драматичний театр на посаду завідувача музичної частини. Тут Афрасіяб починає складати музику до основних спектаклів поточного репертуару. Узеїр Гаджибеков стверджував, що «цей молодий композитор ще в роки навчання прагнув не лише опанувати технікою музичного письма, але й глибоко вивчати творчість народу, плідно вчитися в нього».
1930 року почав працювати диригентом у Азербайджанському театрі опери і балету. Того ж року закінчив факультет «Східні мови» Азербайджанського державного університету за спеціальністю сходознавець-філолог. Від 1931 року — диригент симфонічних концертів.
Протягом 1932—1933 років навчався в Московській консерваторії за класом диригування [ru]. За час навчання написав 8 варіацій, сонатину для віолончелі та фортепіано, етюд для фортепіано, сюїту для симфонічного оркестру в трьох частинах, (квартет) для двох скрипок, альта та віолончелі.
У вересні 1934 року вступає на композиторське відділення музичного технікуму при Ленінградській державній консерваторії ім. М. Римського-Корсакова. З метою підвищення диригентської майстерності, одночасно працює асистентом диригента в Ленінградському державному театрі опери та балету. Його керівником був головний диригент театру Володимир Дранішніков.
1938 року закінчив музичне училище при Ленінградській консерваторії за класом композиції [ru].
У цей же період, 1931 року одружився зі вже відомою першою азербайджанською балериною Гамер Алмасзаде, яка продовжувала навчання в Ленінградському хореографічному училищі в класі [ru]. На батьківщину, в Азербайджан, подружжя повернулося із задумом створити перший азербайджанський класичний балет. Цього ж року почав працювати на посаді диригента в Азербайджанському театрі опери та балету.
1940 року склав перший азербайджанський балет «Дівоча вежа», присвячений дружині, який став першим балетом на мусульманському Сході. А самому Бадалбейлі 23 квітня 1940 указом Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР присуджено звання «Заслужений діяч мистецтв», за видатні заслуги в галузі мистецтва.
, разом із своїм учителем Борисом Зейдманом, який переїхав із Москви до Баку, написав оперу «Гнів народний». Також працював над оперою «Нізамі», прем'єру постановки якої на сцені Театру опери та балету приурочив до ювілейної дати — 800-річчя мислителя та поета XII століття Нізамі Генджеві. Оперу поставлено 12 грудня .
У той же час, диригуючи на сцені оперного театру, знайомив глядачів із творчістю таких класиків, як Гаджибеков і [ru], Чайковський, Римський-Корсаков, Глазунов, Бородін, Глієр і Верді, Россіні, Пуччіні, Бізе та інші.
У травні-червні 1942 року працює на Бакинській кіностудії над озвучуванням та музичним оформленням фільму «Бахтіяр», присвяченого герою Другої світової війни Бахтіяру Керімову. Від 1943 до 1946 року був художнім керівником Азербайджанської філармонії. Член КПРС від 1945 року.
Від 1952 до 1956 року — голова сектору «Музикознавство та музична критика» [az].
24 травня 1960 року указом Президії Верховної Ради Азербайджанської РСР «За досягнення в галузі культури» йому було надано звання народного артиста Азербайджанської РСР.
Від 1969 до 1973 року — голова . поставлено оперу [az]». Як автор музики та лібрето, режисер та диригент вистави, Бадалбейлі хотів передати враження пережите народом під час Німецько-радянської війни.
Викладач Бакинської музичної академії, кандидат мистецтвознавства , син єдиної сестри Афрасіяба — Мастури, згадує:
«Дядько був тільки на вигляд суворою небалакучою людиною. Дещо педантичний, акуратний, зібраний, він завжди пам'ятав про близьких людей, і його добрий вплив відчували на собі всі ми. Особливо я вдячний йому за те, що потай навіть від мами він попросив директора Музичної школи-десятирічки імені Бюльбюля перевести мене до азербайджанського сектору. Думаю, що спілкування з ним мало значний вплив і на сина дядька Шамсі — мого двоюрідного брата Фархада Бадалбейлі, чудового піаніста, народного артиста СРСР, нині ректора Бакинської музичної академії. Середовище, коло читання, бесіди про музику та творчість загалом — хіба це могло не ввійти в душу талановитого юнака?..»
Оригінальний текст (рос.)«Дядя был только на вид суровым неразговорчивым человеком. Несколько педантичный, аккуратный, собранный, он всегда помнил о близких людях, и его доброе влияние испытали на себе все мы. Особенно я благодарен ему за то, что по секрету даже от мамы он попросил директора Музыкальной школы-десятилетки имени Бюльбюля перевести меня в азербайджанский сектор. Думаю, что общение с ним оказало большое влияние и на сына дяди Шамси — моего двоюродного брата Фархада Бадалбейли, замечательного пианиста, народного артиста СССР, ныне ректора Бакинской музыкальной академии. Среда, круг чтения, беседы о музыке и творчестве вообще — разве это могло не войти в душу талантливого юноши?..»
До кінця життя працював на посаді головного диригента в Азербайджанському державному театрі опери та балету.
Помер 6 січня 1976 від гострої серцевої недостатності. Поховали композитора у II Алеї почесного поховання того ж дня.
Особисте життя
Був одруженим двічі. З першою дружиною, балериною Гамер Алмасзаде, познайомився в Ленінграді, де навчався в музичному училищі при Ленінградській консерваторії за класом композиції .
Перша азербайджанська балерина, Гамер навчалася тоді в Ленінградському хореографічному училищі в класі . Після весілля подружжя повернулося до Баку, де створило перший національний азербайджанський балет. Головну роль, роль Гюльянаг зіграла сама Гамер Алмасзаде. Однак згодом їхній шлюб розпався.
Вдруге одружився 1963 року з 28-річною Євгенією Орагвелідзе, яка працювала на Грузинському телебаченні. У зв'язку з приїздом до Тбілісі на гастролі Азербайджанського театру опери та балету Євгенія готувала передачу під рубрикою «Гості Тбілісі». Гостями передачі мали стати Афрасіяб Бадалбейлі, Гамер Алмасзаде, з якою Афрасіяб був уже понад десять років розлученим, [az], та інші. Домовившись про час зустрічі та обговоривши контури майбутнього прямого ефіру, Євгенія почала проводжати гостей. Афрасіяб Бадалбейлі взяв номер телефону Євгенії. Ще до початку планування ефіру вони кілька разів спілкувалися. Афрасіяб подарував Євгенії брошуру про балет «Дівоча вежа» з автографом. Одного разу він поїхав разом із Євгенією на дачу до її сина Дмитра. Тоді ж він познайомився з мамою Євгенії. Перш ніж виїхати назад до Баку (через місяць після знайомства) Афрасіяб освідчився Євгенії і заявив, що «не потерпить відмови». Євгенія та її син погодилися. Дмитра Афрасіяб записав до престижної школи з англійським ухилом. Афрасіяб та Євгенія прожили разом 12 років. Дмитро називав Афрасіяба татом.
Зі спогадів Євгенії Орагвелідзе-Бадалбейлі:
«Ми жили в скромній невеликій двокімнатній квартирі. Афрасіяб Бадалович багато працював, але вечорами до письмового столу підходив тільки після того, як Дмитрик засне на дивані, і обов'язково прикривав настільну лампу газетою, оберігаючи сон хлопчика…»
Оригінальний текст (рос.)«Мы жили в скромной небольшой двухкомнатной квартире. Афрасияб Бадалович много работал, но по вечерам к письменному столу подходил только после того, как Дима заснет на диване, и обязательно прикрывал настольную лампу газетой, оберегая сон мальчика…»
Творчість
З музичним супроводом, який написав Афрасіяб Бадалбейлі, в Азербайджанському драматичному театрі йшли п'єси [ru]» (), «Севіль» (), «Алмас» (), [ru]» (), «Яшар» (), «Сіявуш» (), «Гаджі Гара» (), (). Знавці того часу зазначали, що «музика молодого композитора збагачує театральну дію в емоційному плані і якнайкраще втілює задум драматурга — автора п'єси». Написав: опери «Гнів народний» (разом із Б. І. Зейдманом, Баку, 1941), «Нізамі» (Баку, 1948), «Верби не заплачуть» (Баку, 1971); балети — «Дівоча вежа» (Баку, 1940, 2 ред. 1959), дитячий балет «Тарлан» (1941, Баку); для оркестру — симфонічну поему «За владу Рад» (1930), «Мініатюри» (1938), 2 марші (1930, 1941); для оркестру народних інструментів — симфонієтту (1950); для голосу з фортепіано — 3 пісні (на слова сучасних поетів); музику до понад 60 спектаклів.
Автор лібрето опери С. Алексерова («Бахадур і Сона»), балетів: «Золотий ключик» і «Людина, яка сміється» Б. І. Зейдмана, «Чорнушка» [az].
Відомі також такі його літературні твори: «Розмова про музику» (азерб., Баку, 1953); «Курбан Примов» (азерб., Баку, 1956); «Словник музичних термінів» (рос.-азерб., Баку, 1956); «Азербайджанський державний ордена Леніна театр опери та балету ім. М. Ф. Ахундова» (разом із К. Касимовим; М., 1959); «Тлумачний монографічний музичний словник» (азерб., Баку, 1969).
Автор еквіритмічних перекладів азербайджанською мовою текстів низки опер з вірменської, грузинської, російської та інших мов.
Балет «Дівоча вежа»
Після повернення з Ленінграда до Баку подружжя — Афрасіяб Бадалбейлі та Гамер Алмасзаде — вирішили створити перший азербайджанський класичний балет. У Баку тоді вже працювала професійна балетна трупа, яка опанувала репертуар світового рівня. Ідею створення першого національного хореографічного твору підтримали гідні солісти та кордебалет.
Балет створено за мотивами сюжету стародавньої легенди про Дівочу вежу. Для створення музики до балету Афрасіяб Бадалбейлі вивчив багато народних танців та обрядових прийомів. У балеті використав мугами «Мансурійє» та «Ейрати». Сам автор так говорив про задум і критерії вибору матеріалу для балету:
У роботі над першим азербайджанським національним балетом я ставив завдання написати музично-хореографічний роман, який переказує засобами сучасної нам музичної мови безсмертну народну легенду про боротьбу проти тирана, боротьбу за свободу та щастя.
Узеїр Гаджибеков, який високо цінував творчість Афрасіяба Бадалбейлі, писав про балет «Дівоча вежа»:
Бадалбейлі у своєму балеті вільно розвинув композиторську думку і водночас любовно та дбайливо використав красу народних мелодій. Особливою свіжістю виділяються такі народні мелодії, як «Шалахо», [ru]», «Кікіджан», на основі яких створені емоційно насичені танці…"
Оригінальний текст (рос.)«Бадалбейли в своем балете свободно развил композиторскую мысль и в то же время любовно и бережно использовал красоты народных мелодий. Особенной свежестью выделяются такие народные мелодии, как «Шалахо», «Ай бери бах», «Кикиджан», на основе которых созданы эмоционально насыщенные танцы...»
Бадалбейлі, як і Узеїр, включив до складу оркестру народні музичні інструменти тар, зурну, деф, звучання яких в оркестрі посилювало національний колорит музики балету. У головній ролі в балеті виступила дружина композитора Гамер Алмасзаде, яку згодом відзначено званням народної артистки СРСР.
Прем'єра першого балету на мусульманському Сході відбулася на сцені Азербайджанського державного театру опери та балету 18 квітня 1940 року. У травні 1959 року балет з великим успіхом ставиться в Москві на сцені Большого театру СРСР, в рамках декади Азербайджанської літератури та мистецтва.
Внесок у культуру
Афрасіяб Бадалбейлі увійшов в історію азербайджанської музики не лише як автор першого національного балету і як відомий композитор, а й як музикознавець, лінгвіст, публіцист та перекладач. Присвятив багато статей та виступів теорії та історії азербайджанської музики та діячам музичної культури Азербайджану. У своїх працях спирався на культурну спадщину середньовічних музикознавців як Азербайджану, так і Ірану, володіючи тонкощами арабської, перської та рідної азербайджанської мов, вивчав історичні трактати з історії розвитку азербайджанської музики та зокрема мугаму.
Серед широко відомих його праць — музичний словник («Тлумачний-монографічний музичний словник» 1969 року). Тут наведено розроблені ним музичні терміни, пов'язані з професійною музикою усної традиції Азербайджану. Наведено також перелік мугамів. Висвітлено проблеми азербайджанського музикознавства. Бадалбейлі пише:
«Нестача літератури азербайджанською мовою про історію та теорію музичного мистецтва, нерозбірливість у використанні термінології в музичних підручниках, різне тлумачення одних і тих самих музичних понять на сторінках періодичної преси та в радіопередачах, формальні переклади, що зустрічаються в текстах нотних видань, свідчать про потребу уніфікації музичних термінів, висувають цю проблему на перший план, як невідкладне завдання нашого музичного життя та музичної практики»
Таким чином, намагаючись створити єдину музичну термінологічну базу азербайджанською мовою, Афрасіяб Бадалбейлі давав роз'яснення азербайджанським музичним термінам, створив понад 2000 наукових термінів, похідних з інших мов: європейських, російської тощо.
Бадалбейлі створював музику з інтонаціями народних пісень і танців, яка поєднувала мугамні імпровізації в мелодії струнних (скрипок) та дерев'яно-духових інструментів (флейти та гобоя), що також проявляється в музичному оформленні спектаклю «Фархад і Ширін» (за однойменною п'єсою Самеда Вургуна).
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора (9 червня 1959)
- Орден «Знак Пошани» (25 лютого 1946; 29 квітня 1967)
- Народний артист Азербайджанської РСР (24 травня 1960)
- Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (23 квітня 1940)
Пам'ять
1993 року про Афрасіяба Бадалбейлі знято документальний фільм (азерб. Ömrün davamı), а 2000 року — фільм «Усе як є» (азерб. Hər şey olduğu kimi. Üçüncü film. Əfrasiyab Bədəlbəyli).
Ім'ям композитора названо дитячу музичну школу № 23 міста Баку на проспекті «Азадлиг».
На стіні будинку в Баку, в якому жив Бадалбейлі, встановлено меморіальну дошку.
Фотогалерея
- Внизу, зліва направо: Афрасіяб Бадалбейлі, Рейнгольд Глієр і . Баку. 1930-ті
- Афрасіяб Бадалбейли (справа 2-й у 2-му ряду), (справа 6-й у 2-му ряду), тарист Гурбан Піримов (справа 3-й в 1-му ряду) та оперні артисти. Баку, 1930-ті
- Репетиція з музикантами симфонічного оркестру Азербайджанського театру опери та балету
- Зліва направо: А. Даніахі, Н. Владимирська, А. Бадалбейлі та вчитель Борис Зейдман. Ленінград. Травень 1938 року
- Афрасіяб Бадалбейлі (3-й у 2-му ряду) під час навчання у музичному технікумі
- Афрасіяб Бадалбейлі і Гамер Алмасзаде
Див. також
Примітки
- International Music Score Library Project — 2006.
- Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. — А — Гонг. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 1. — С. 271.
- Бадалбейлі Афрасіяб Бадалбек оґли — IMSLP. imslp.org. Процитовано 28 травня 2023.
- Азербайджанский театр оперы и балета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Betty Blair (зима 1999). [Балет «Дівоча вежа»] (англ.). Azerbaijan International. Архів оригіналу за 6 квітня 2023.
- Галина Микеладзе. (7 квітня 2007). Сын бека, потомок шаха [Син бека, нащадок шаха] (рос.). «Азербайджанские Известия». оригіналу за 23 вересня 2015.
- Життєпис (рос.). musigi-dunya.az. оригіналу за 9 січня 2011.
- Ф. Алескероглу. Фархад Бадалбейли: «„Девичья башня“ еще раз подтвердила высокий уровень нашего национального академического искусства» [Фархад Бадалбейлі: «„Дівоча вежа“ ще раз підтвердила високий рівень нашого національного академічного мистецтва»] (рос.). «Эхо». Архів оригіналу за 21 січня 2013.
- Касимов А. К.. Бадалбейли Афрасияб Бадал оглы // Театральная энциклопедия / под ред. С. С. Мокульского. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 1. з джерела 7 квітня 2022. Процитовано 2023-05-10.
- [Азербайджанські мугами] (англ.). azworld.org. 1999. Архів оригіналу за 1 вересня 2008.
- Узеїр Гаджибеков. İLK AZƏRBAYCAN BALETİNİN PREMYERASI [Про прем'єру першого азербайджанського балету] (азерб.). uzeyir.musigi-dunya.az. оригіналу за 31 березня 2022.
- Афрасіяб Бадалбейлі. [Тлумачний монографічний музичний словник] (азерб.). lugat.musigi-dunya.az. Архів оригіналу за 4 квітня 2023.
- Джаміля Гасанова. Əfrasiyab Bədəlbəylinin “Musiqi lüğəti” [«Музичний словник» Афрасіяба Бадалбейлі] (азерб.). afrasiyab.musigi-dunya.az. оригіналу за 13 квітня 2013.
- Шахла Махмудова. Əfrasiyab Bədəlbəyli və müasir musiqi terminologiyamız [Афрасіяб Бадалбейлі та сучасна азербайджанська музична термінологія] (азерб.). afrasiyab.musigi-dunya.az. оригіналу за 13 квітня 2013.
- Наиля Керимова. Из истории театральной музыки Азербайджана в 1940-45 годах [З історії театральної музики Азербайджану в 1940-45 роках] (рос.). harmony.musigi-dunya.az. Архів оригіналу за 14 серпня 2011.
- Sənədli filmlər [Документальні фільми] (азерб.). afrasiyab.musigi-dunya.az. оригіналу за 13 квітня 2013.
- Справочник предприятий. [Дитяча музична школа №23 ім. А.Бадалбейлі] (рос.). navigator.az. Архів оригіналу за 8 липня 2012.
Література
Азербайджанською мовою
- «Щодо концерту Афрасіяба» («Əfrasiyabın konserti münasibətilə») // [az] : газета. — 1933.
- Узеїр Гаджибеков. «Гарний початок» («Yaxşı başlanğıc») // [az] : газета. — 1940.
- Бюльбюль. «Цінний подарунок» («Xoreoqrafiya sənətimizin nailiyyəti») // [az] : газета. — 1940.
- М. Ібрагімов. «Цінний подарунок» // [az] : газета. — 1940.
- А. Аббасов. «Опера в дусі сучасності» («Müasir ruhlu operamız») // [az] : газета. — 1970.
- Б. Гурбанов, А. Ісазаде. «İzahlı musiqi lüğəti» («Музичний словник») // [az] : газета. — 1970.
- І. Керімов. «Söyüdlər ağlamayacaq» («Верби не заплачуть») // [az] : газета. — 1971.
- Р. Зохрабов. «Творчість — вічний пошук» = «Yaradıcılıq əbədi axtarışdır». — «Баку», 1975.
- І. Гулієв. «Türk gərənayları səslənən dəmdə...» («Верби не заплачуть») // [az] : газета. — 1991. — 25 липня.
- І. Гулієв. «Milli musiqimizin qədirşünası» («Поціновувач національної музики») // [az] : газета. — 1992. — 21 травня.
- Л. Гасанова. «Qız qalası» III minilliyə vəsiqə» («Дівоча вежа» — путівка в III тисячоліття) // «Світ музики» : газета. — 2000.
- І. Гулієв. «Bəstəkar, dirijor, alim» // «Азербайджан—Ірс» : журнал. — 2000.
- І. Гулієв. «Безсмертний майстер, видатна особистість» = «Ölməz sənətkar, görkəmli şəxsiyyət». — «Баку», 2003.
- І. Гулієв. «Серце майстра, що б'ється в ритмі національної музики» = «Milli musiqimizlə döyünən sənətkar ürəyi». — «Світ музики», 2007.
- Й. Пашаєва. «Афрасіяб Бадалбейлі і народна музика» = «Əyrasiyab Bədəlbəyli və Azərbaycan xalq musiqisi». — Баку : «Нурлан», 2002.
- А. Абдуллаєва. «Узеїр Гаджибеков і Афрасіяб Бадалбейлі: однодумці» = «Üzeyir Hacıbəyov və Əfrasiyab Bədəlbəyli: məsləkdaşlar». — «Світ музики», 2007.
Посилання
- "Genjlik reqsi" - State ensembles Dance of Azerbaijan - YouTube. web.archive.org. 13 вересня 2011. Процитовано 21 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afrasiyab Badalbek ogli Badalbejli azerb Efrasiyab Bedelbey oglu Bedelbeyli 6 19 kvitnya 1907 19070419 Baku 6 sichnya 1976 Baku azerbajdzhanskij kompozitor dirigent muzikoznavec i publicist narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1960 Brat rezhisera az Afrasiyab Badalbejliazerb Efrasiyab Bedelbey oglu BedelbeyliOsnovna informaciyaData narodzhennya6 19 kvitnya 1907 1 Misce narodzhennyaBaku Rosijska imperiyaData smerti6 sichnya 1976 1976 01 06 1 68 rokiv Misce smertiBaku Azerbajdzhanska RSR SRSRGromadyanstvoRosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika i SRSRVirospovidannyaislamProfesiyidirigent muzikoznavec kompozitor libretist muzichnij kritikOsvitaBakinskij derzhavnij universitet i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaZhanrioperaNagorodidBatkoQ4074909 Fajli u Vikishovishi Avtor muziki ta libreto pershogo azerbajdzhanskogo baletu i pershogo baletu na musulmanskomu Shodi Divocha vezha oper takih yak Nizami tvoriv dlya simfonichnogo orkestru muziki do nizki p yes Vidomij takozh pracyami ta stattyami v galuzi muzikoznavstva Populyarnim ye jogo tlumachnij monografichnij muzichnij slovnik u yakomu poryad iz vidomimi muzichnimi terminami zibrano j rozrobleni nim azerbajdzhanski termini Badalbejli krim ridnoyi azerbajdzhanskoyi volodiv takozh perskoyu arabskoyu ta rosijskoyu movami ZhittyepisDitinstvo i yunist Pradid Afrasiyaba Badalbejli ru feldmarshal Iranu general gubernator Pivdennogo Azerbajdzhanu Afrasiyab Badalbejli narodivsya 19 kvitnya 1907 roku v Baku v sim yi vihidciv iz mista Shusha Jogo mati Ragima Kadzhar bula onukoyu princa U ditinstvi vona zahoplyuyuchis poeziyeyu vidviduvala medzhlisi Hurshidbanu Natavan de chitala virshi Jogo batko ru zakinchiv Zakavkazku vchitelsku seminariyu v Gori Piznishe vin pereyihav do Baku de zasnuvav Rosijsko musulmansku shkolu v rajoni vulici Radyanskoyi yaku takozh nazivali Shkola Badalbeka Uryad Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki neridko doruchav jomu zajmatisya pitannyami osviti Batko Buvshi dvoyuridnim bratom Uzeyira Gadzhibekova Badalbek dopomig jomu v organizaciyi pershogo v Azerbajdzhani muzichnogo teatru Vin takozh vikonuvav rol Medzhnuna v operi Lejli ta Medzhnun u 1907 1908 rokah Vin takozh dopomig Gadzhibekovu vmovivshi svogo brata ru vistupati v roli Lejli oskilki vidmovivsya spivati cyu zhinochu partiyu cherez goninnya protivnikiv teatru Afrasiyab buv starshim iz shesti ditej u sim yi Jogo yedinoyu sestroyu bula Mastura Afrasiyab pochav grati na tari koli jomu she ne bulo shesti rokiv 1916 roku u vici dev yati rokiv vin pishov do shojno vidkritoyi 6 yi musulmansko rosijskoyi muzichnoyi shkoli direktorom yakoyi buv jogo batko Vid 1916 do 1924 roku navchayetsya v 1 mu Realnomu uchilishi Zrazkovij Shkoli 2 go stupenya pri Derzhavnomu pedagogichnomu instituti odnochasno vid 1921 do 1923 roku pracyuye v kancelyariyi shkoli praci 20 I stupenya mista Baku Vid 1922 do 1928 roku v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu tyurkskomu muzichnomu tehnikumi Afrasiyab vidviduvav takozh uroki za klasom skripki ta muzichnoyi teoriyi de vikonuvav azerbajdzhanski narodni melodiyi ta mugami Navchannya ta kar yera Student Afrasiyab Badalbejli u 1920 ti Buvshi studentom Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu Afrasiyab Badalbejli pracyuvav perekladachem u gazeti Komunist sho vidavalasya azerbajdzhanskoyu movoyu Pislya zakinchennya Azerbajdzhanskogo teatralnogo uchilisha nini Bakinskij derzhavnij muzichnij tehnikum jogo zaprosili v Azerbajdzhanskij dramatichnij teatr na posadu zaviduvacha muzichnoyi chastini Tut Afrasiyab pochinaye skladati muziku do osnovnih spektakliv potochnogo repertuaru Uzeyir Gadzhibekov stverdzhuvav sho cej molodij kompozitor she v roki navchannya pragnuv ne lishe opanuvati tehnikoyu muzichnogo pisma ale j gliboko vivchati tvorchist narodu plidno vchitisya v nogo Diyachi kulturi Azerbajdzhanu Stoyat zliva napravo az Sulejman Rustam Rasul Rza Dzhafar Dzhabarli Afrasiyab Badalbejli Sidyat livoruch Anton Mayilyan Abdurragim Ahverdov Gibo Kornelli az Baku 1930 rik 1930 roku pochav pracyuvati dirigentom u Azerbajdzhanskomu teatri operi i baletu Togo zh roku zakinchiv fakultet Shidni movi Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu za specialnistyu shodoznavec filolog Vid 1931 roku dirigent simfonichnih koncertiv Afrasiyab Badalbejli drugij livoruch na zadnomu plani razom iz vikonavcyami Poloveckih tanciv 25 bereznya 1931 roku Protyagom 1932 1933 rokiv navchavsya v Moskovskij konservatoriyi za klasom diriguvannya ru Za chas navchannya napisav 8 variacij sonatinu dlya violoncheli ta fortepiano etyud dlya fortepiano syuyitu dlya simfonichnogo orkestru v troh chastinah kvartet dlya dvoh skripok alta ta violoncheli U veresni 1934 roku vstupaye na kompozitorske viddilennya muzichnogo tehnikumu pri Leningradskij derzhavnij konservatoriyi im M Rimskogo Korsakova Z metoyu pidvishennya dirigentskoyi majsternosti odnochasno pracyuye asistentom dirigenta v Leningradskomu derzhavnomu teatri operi ta baletu Jogo kerivnikom buv golovnij dirigent teatru Volodimir Dranishnikov 1938 roku zakinchiv muzichne uchilishe pri Leningradskij konservatoriyi za klasom kompoziciyi ru U cej zhe period 1931 roku odruzhivsya zi vzhe vidomoyu pershoyu azerbajdzhanskoyu balerinoyu Gamer Almaszade yaka prodovzhuvala navchannya v Leningradskomu horeografichnomu uchilishi v klasi ru Na batkivshinu v Azerbajdzhan podruzhzhya povernulosya iz zadumom stvoriti pershij azerbajdzhanskij klasichnij balet Cogo zh roku pochav pracyuvati na posadi dirigenta v Azerbajdzhanskomu teatri operi ta baletu 1940 roku sklav pershij azerbajdzhanskij balet Divocha vezha prisvyachenij druzhini yakij stav pershim baletom na musulmanskomu Shodi A samomu Badalbejli 23 kvitnya 1940 ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR prisudzheno zvannya Zasluzhenij diyach mistectv za vidatni zaslugi v galuzi mistectva razom iz svoyim uchitelem Borisom Zejdmanom yakij pereyihav iz Moskvi do Baku napisav operu Gniv narodnij Takozh pracyuvav nad operoyu Nizami prem yeru postanovki yakoyi na sceni Teatru operi ta baletu priurochiv do yuvilejnoyi dati 800 richchya mislitelya ta poeta XII stolittya Nizami Gendzhevi Operu postavleno 12 grudnya U toj zhe chas diriguyuchi na sceni opernogo teatru znajomiv glyadachiv iz tvorchistyu takih klasikiv yak Gadzhibekov i ru Chajkovskij Rimskij Korsakov Glazunov Borodin Gliyer i Verdi Rossini Puchchini Bize ta inshi Afrasiyab Badalbejli diriguye simfonichnim orkestrom Azerbajdzhanskogo teatru operi ta baletu U travni chervni 1942 roku pracyuye na Bakinskij kinostudiyi nad ozvuchuvannyam ta muzichnim oformlennyam filmu Bahtiyar prisvyachenogo geroyu Drugoyi svitovoyi vijni Bahtiyaru Kerimovu Vid 1943 do 1946 roku buv hudozhnim kerivnikom Azerbajdzhanskoyi filarmoniyi Chlen KPRS vid 1945 roku Vid 1952 do 1956 roku golova sektoru Muzikoznavstvo ta muzichna kritika az 24 travnya 1960 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR Za dosyagnennya v galuzi kulturi jomu bulo nadano zvannya narodnogo artista Azerbajdzhanskoyi RSR Vid 1969 do 1973 roku golova postavleno operu az Yak avtor muziki ta libreto rezhiser ta dirigent vistavi Badalbejli hotiv peredati vrazhennya perezhite narodom pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Vikladach Bakinskoyi muzichnoyi akademiyi kandidat mistectvoznavstva sin yedinoyi sestri Afrasiyaba Masturi zgaduye Dyadko buv tilki na viglyad suvoroyu nebalakuchoyu lyudinoyu Desho pedantichnij akuratnij zibranij vin zavzhdi pam yatav pro blizkih lyudej i jogo dobrij vpliv vidchuvali na sobi vsi mi Osoblivo ya vdyachnij jomu za te sho potaj navit vid mami vin poprosiv direktora Muzichnoyi shkoli desyatirichki imeni Byulbyulya perevesti mene do azerbajdzhanskogo sektoru Dumayu sho spilkuvannya z nim malo znachnij vpliv i na sina dyadka Shamsi mogo dvoyuridnogo brata Farhada Badalbejli chudovogo pianista narodnogo artista SRSR nini rektora Bakinskoyi muzichnoyi akademiyi Seredovishe kolo chitannya besidi pro muziku ta tvorchist zagalom hiba ce moglo ne vvijti v dushu talanovitogo yunaka Originalnij tekst ros Dyadya byl tolko na vid surovym nerazgovorchivym chelovekom Neskolko pedantichnyj akkuratnyj sobrannyj on vsegda pomnil o blizkih lyudyah i ego dobroe vliyanie ispytali na sebe vse my Osobenno ya blagodaren emu za to chto po sekretu dazhe ot mamy on poprosil direktora Muzykalnoj shkoly desyatiletki imeni Byulbyulya perevesti menya v azerbajdzhanskij sektor Dumayu chto obshenie s nim okazalo bolshoe vliyanie i na syna dyadi Shamsi moego dvoyurodnogo brata Farhada Badalbejli zamechatelnogo pianista narodnogo artista SSSR nyne rektora Bakinskoj muzykalnoj akademii Sreda krug chteniya besedy o muzyke i tvorchestve voobshe razve eto moglo ne vojti v dushu talantlivogo yunoshi Do kincya zhittya pracyuvav na posadi golovnogo dirigenta v Azerbajdzhanskomu derzhavnomu teatri operi ta baletu Pomer 6 sichnya 1976 vid gostroyi sercevoyi nedostatnosti Pohovali kompozitora u II Aleyi pochesnogo pohovannya togo zh dnya Osobiste zhittya Vesillya G Almaszade ta A Badalbejli 1931 rik Buv odruzhenim dvichi Z pershoyu druzhinoyu balerinoyu Gamer Almaszade poznajomivsya v Leningradi de navchavsya v muzichnomu uchilishi pri Leningradskij konservatoriyi za klasom kompoziciyi Persha azerbajdzhanska balerina Gamer navchalasya todi v Leningradskomu horeografichnomu uchilishi v klasi Pislya vesillya podruzhzhya povernulosya do Baku de stvorilo pershij nacionalnij azerbajdzhanskij balet Golovnu rol rol Gyulyanag zigrala sama Gamer Almaszade Odnak zgodom yihnij shlyub rozpavsya Afrasiyab Badalbejli pershij livoruch ta Gamer Almaszade chetverta livoruch u Leningradi Vdruge odruzhivsya 1963 roku z 28 richnoyu Yevgeniyeyu Oragvelidze yaka pracyuvala na Gruzinskomu telebachenni U zv yazku z priyizdom do Tbilisi na gastroli Azerbajdzhanskogo teatru operi ta baletu Yevgeniya gotuvala peredachu pid rubrikoyu Gosti Tbilisi Gostyami peredachi mali stati Afrasiyab Badalbejli Gamer Almaszade z yakoyu Afrasiyab buv uzhe ponad desyat rokiv rozluchenim az ta inshi Domovivshis pro chas zustrichi ta obgovorivshi konturi majbutnogo pryamogo efiru Yevgeniya pochala provodzhati gostej Afrasiyab Badalbejli vzyav nomer telefonu Yevgeniyi She do pochatku planuvannya efiru voni kilka raziv spilkuvalisya Afrasiyab podaruvav Yevgeniyi broshuru pro balet Divocha vezha z avtografom Odnogo razu vin poyihav razom iz Yevgeniyeyu na dachu do yiyi sina Dmitra Todi zh vin poznajomivsya z mamoyu Yevgeniyi Persh nizh viyihati nazad do Baku cherez misyac pislya znajomstva Afrasiyab osvidchivsya Yevgeniyi i zayaviv sho ne poterpit vidmovi Yevgeniya ta yiyi sin pogodilisya Dmitra Afrasiyab zapisav do prestizhnoyi shkoli z anglijskim uhilom Afrasiyab ta Yevgeniya prozhili razom 12 rokiv Dmitro nazivav Afrasiyaba tatom Zi spogadiv Yevgeniyi Oragvelidze Badalbejli Mi zhili v skromnij nevelikij dvokimnatnij kvartiri Afrasiyab Badalovich bagato pracyuvav ale vechorami do pismovogo stolu pidhodiv tilki pislya togo yak Dmitrik zasne na divani i obov yazkovo prikrivav nastilnu lampu gazetoyu oberigayuchi son hlopchika Originalnij tekst ros My zhili v skromnoj nebolshoj dvuhkomnatnoj kvartire Afrasiyab Badalovich mnogo rabotal no po vecheram k pismennomu stolu podhodil tolko posle togo kak Dima zasnet na divane i obyazatelno prikryval nastolnuyu lampu gazetoj oberegaya son malchika TvorchistZ muzichnim suprovodom yakij napisav Afrasiyab Badalbejli v Azerbajdzhanskomu dramatichnomu teatri jshli p yesi ru Sevil Almas ru Yashar Siyavush Gadzhi Gara Znavci togo chasu zaznachali sho muzika molodogo kompozitora zbagachuye teatralnu diyu v emocijnomu plani i yaknajkrashe vtilyuye zadum dramaturga avtora p yesi Napisav operi Gniv narodnij razom iz B I Zejdmanom Baku 1941 Nizami Baku 1948 Verbi ne zaplachut Baku 1971 baleti Divocha vezha Baku 1940 2 red 1959 dityachij balet Tarlan 1941 Baku dlya orkestru simfonichnu poemu Za vladu Rad 1930 Miniatyuri 1938 2 marshi 1930 1941 dlya orkestru narodnih instrumentiv simfoniyettu 1950 dlya golosu z fortepiano 3 pisni na slova suchasnih poetiv muziku do ponad 60 spektakliv Avtor libreto operi S Alekserova Bahadur i Sona baletiv Zolotij klyuchik i Lyudina yaka smiyetsya B I Zejdmana Chornushka az Vidomi takozh taki jogo literaturni tvori Rozmova pro muziku azerb Baku 1953 Kurban Primov azerb Baku 1956 Slovnik muzichnih terminiv ros azerb Baku 1956 Azerbajdzhanskij derzhavnij ordena Lenina teatr operi ta baletu im M F Ahundova razom iz K Kasimovim M 1959 Tlumachnij monografichnij muzichnij slovnik azerb Baku 1969 Avtor ekviritmichnih perekladiv azerbajdzhanskoyu movoyu tekstiv nizki oper z virmenskoyi gruzinskoyi rosijskoyi ta inshih mov Balet Divocha vezha Dokladnishe Divocha vezha balet Scena postanovki baletu 1940 rik Rezhiser ru hudozhnik F Gusak Pislya povernennya z Leningrada do Baku podruzhzhya Afrasiyab Badalbejli ta Gamer Almaszade virishili stvoriti pershij azerbajdzhanskij klasichnij balet U Baku todi vzhe pracyuvala profesijna baletna trupa yaka opanuvala repertuar svitovogo rivnya Ideyu stvorennya pershogo nacionalnogo horeografichnogo tvoru pidtrimali gidni solisti ta kordebalet Balet stvoreno za motivami syuzhetu starodavnoyi legendi pro Divochu vezhu Dlya stvorennya muziki do baletu Afrasiyab Badalbejli vivchiv bagato narodnih tanciv ta obryadovih prijomiv U baleti vikoristav mugami Mansurijye ta Ejrati Sam avtor tak govoriv pro zadum i kriteriyi viboru materialu dlya baletu U roboti nad pershim azerbajdzhanskim nacionalnim baletom ya staviv zavdannya napisati muzichno horeografichnij roman yakij perekazuye zasobami suchasnoyi nam muzichnoyi movi bezsmertnu narodnu legendu pro borotbu proti tirana borotbu za svobodu ta shastya Uzeyir Gadzhibekov yakij visoko cinuvav tvorchist Afrasiyaba Badalbejli pisav pro balet Divocha vezha Badalbejli u svoyemu baleti vilno rozvinuv kompozitorsku dumku i vodnochas lyubovno ta dbajlivo vikoristav krasu narodnih melodij Osoblivoyu svizhistyu vidilyayutsya taki narodni melodiyi yak Shalaho ru Kikidzhan na osnovi yakih stvoreni emocijno nasicheni tanci Originalnij tekst ros Badalbejli v svoem balete svobodno razvil kompozitorskuyu mysl i v to zhe vremya lyubovno i berezhno ispolzoval krasoty narodnyh melodij Osobennoj svezhestyu vydelyayutsya takie narodnye melodii kak Shalaho Aj beri bah Kikidzhan na osnove kotoryh sozdany emocionalno nasyshennye tancy Badalbejli yak i Uzeyir vklyuchiv do skladu orkestru narodni muzichni instrumenti tar zurnu def zvuchannya yakih v orkestri posilyuvalo nacionalnij kolorit muziki baletu U golovnij roli v baleti vistupila druzhina kompozitora Gamer Almaszade yaku zgodom vidznacheno zvannyam narodnoyi artistki SRSR Prem yera pershogo baletu na musulmanskomu Shodi vidbulasya na sceni Azerbajdzhanskogo derzhavnogo teatru operi ta baletu 18 kvitnya 1940 roku U travni 1959 roku balet z velikim uspihom stavitsya v Moskvi na sceni Bolshogo teatru SRSR v ramkah dekadi Azerbajdzhanskoyi literaturi ta mistectva Vnesok u kulturuAfrasiyab Badalbejli uvijshov v istoriyu azerbajdzhanskoyi muziki ne lishe yak avtor pershogo nacionalnogo baletu i yak vidomij kompozitor a j yak muzikoznavec lingvist publicist ta perekladach Prisvyativ bagato statej ta vistupiv teoriyi ta istoriyi azerbajdzhanskoyi muziki ta diyacham muzichnoyi kulturi Azerbajdzhanu U svoyih pracyah spiravsya na kulturnu spadshinu serednovichnih muzikoznavciv yak Azerbajdzhanu tak i Iranu volodiyuchi tonkoshami arabskoyi perskoyi ta ridnoyi azerbajdzhanskoyi mov vivchav istorichni traktati z istoriyi rozvitku azerbajdzhanskoyi muziki ta zokrema mugamu Sered shiroko vidomih jogo prac muzichnij slovnik Tlumachnij monografichnij muzichnij slovnik 1969 roku Tut navedeno rozrobleni nim muzichni termini pov yazani z profesijnoyu muzikoyu usnoyi tradiciyi Azerbajdzhanu Navedeno takozh perelik mugamiv Visvitleno problemi azerbajdzhanskogo muzikoznavstva Badalbejli pishe Nestacha literaturi azerbajdzhanskoyu movoyu pro istoriyu ta teoriyu muzichnogo mistectva nerozbirlivist u vikoristanni terminologiyi v muzichnih pidruchnikah rizne tlumachennya odnih i tih samih muzichnih ponyat na storinkah periodichnoyi presi ta v radioperedachah formalni perekladi sho zustrichayutsya v tekstah notnih vidan svidchat pro potrebu unifikaciyi muzichnih terminiv visuvayut cyu problemu na pershij plan yak nevidkladne zavdannya nashogo muzichnogo zhittya ta muzichnoyi praktiki Takim chinom namagayuchis stvoriti yedinu muzichnu terminologichnu bazu azerbajdzhanskoyu movoyu Afrasiyab Badalbejli davav roz yasnennya azerbajdzhanskim muzichnim terminam stvoriv ponad 2000 naukovih terminiv pohidnih z inshih mov yevropejskih rosijskoyi tosho Badalbejli stvoryuvav muziku z intonaciyami narodnih pisen i tanciv yaka poyednuvala mugamni improvizaciyi v melodiyi strunnih skripok ta derev yano duhovih instrumentiv flejti ta goboya sho takozh proyavlyayetsya v muzichnomu oformlenni spektaklyu Farhad i Shirin za odnojmennoyu p yesoyu Sameda Vurguna NagorodiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora 9 chervnya 1959 Orden Znak Poshani 25 lyutogo 1946 29 kvitnya 1967 Narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 24 travnya 1960 Zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 23 kvitnya 1940 Pam yat1993 roku pro Afrasiyaba Badalbejli znyato dokumentalnij film azerb Omrun davami a 2000 roku film Use yak ye azerb Her sey oldugu kimi Ucuncu film Efrasiyab Bedelbeyli Im yam kompozitora nazvano dityachu muzichnu shkolu 23 mista Baku na prospekti Azadlig Na stini budinku v Baku v yakomu zhiv Badalbejli vstanovleno memorialnu doshku FotogalereyaFoto z Nacionalnogo Derzhavnogo arhivu literaturi ta mistectva Azerbajdzhanskoyi Respubliki im Vnizu zliva napravo Afrasiyab Badalbejli Rejngold Gliyer i Baku 1930 ti Afrasiyab Badalbejli sprava 2 j u 2 mu ryadu sprava 6 j u 2 mu ryadu tarist Gurban Pirimov sprava 3 j v 1 mu ryadu ta operni artisti Baku 1930 ti Repeticiya z muzikantami simfonichnogo orkestru Azerbajdzhanskogo teatru operi ta baletu Zliva napravo A Daniahi N Vladimirska A Badalbejli ta vchitel Boris Zejdman Leningrad Traven 1938 rokuFoto z Azerbajdzhanskogo Derzhavnogo muzeyu muzichnoyi kulturi Afrasiyab Badalbejli 3 j u 2 mu ryadu pid chas navchannya u muzichnomu tehnikumi Afrasiyab Badalbejli i Gamer AlmaszadeDiv takozhDivocha vezha balet Tarlan balet PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh A Gong Sovetskaya enciklopediya 1973 T 1 S 271 Badalbejli Afrasiyab Badalbek ogli IMSLP imslp org Procitovano 28 travnya 2023 Azerbajdzhanskij teatr opery i baleta Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Betty Blair zima 1999 Balet Divocha vezha angl Azerbaijan International Arhiv originalu za 6 kvitnya 2023 Galina Mikeladze 7 kvitnya 2007 Syn beka potomok shaha Sin beka nashadok shaha ros Azerbajdzhanskie Izvestiya originalu za 23 veresnya 2015 Zhittyepis ros musigi dunya az originalu za 9 sichnya 2011 F Aleskeroglu Farhad Badalbejli Devichya bashnya eshe raz podtverdila vysokij uroven nashego nacionalnogo akademicheskogo iskusstva Farhad Badalbejli Divocha vezha she raz pidtverdila visokij riven nashogo nacionalnogo akademichnogo mistectva ros Eho Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Kasimov A K Badalbejli Afrasiyab Badal ogly Teatralnaya enciklopediya pod red S S Mokulskogo M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 1 z dzherela 7 kvitnya 2022 Procitovano 2023 05 10 Azerbajdzhanski mugami angl azworld org 1999 Arhiv originalu za 1 veresnya 2008 Uzeyir Gadzhibekov ILK AZERBAYCAN BALETININ PREMYERASI Pro prem yeru pershogo azerbajdzhanskogo baletu azerb uzeyir musigi dunya az originalu za 31 bereznya 2022 Afrasiyab Badalbejli Tlumachnij monografichnij muzichnij slovnik azerb lugat musigi dunya az Arhiv originalu za 4 kvitnya 2023 Dzhamilya Gasanova Efrasiyab Bedelbeylinin Musiqi lugeti Muzichnij slovnik Afrasiyaba Badalbejli azerb afrasiyab musigi dunya az originalu za 13 kvitnya 2013 Shahla Mahmudova Efrasiyab Bedelbeyli ve muasir musiqi terminologiyamiz Afrasiyab Badalbejli ta suchasna azerbajdzhanska muzichna terminologiya azerb afrasiyab musigi dunya az originalu za 13 kvitnya 2013 Nailya Kerimova Iz istorii teatralnoj muzyki Azerbajdzhana v 1940 45 godah Z istoriyi teatralnoyi muziki Azerbajdzhanu v 1940 45 rokah ros harmony musigi dunya az Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Senedli filmler Dokumentalni filmi azerb afrasiyab musigi dunya az originalu za 13 kvitnya 2013 Spravochnik predpriyatij Dityacha muzichna shkola 23 im A Badalbejli ros navigator az Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 LiteraturaAzerbajdzhanskoyu movoyu Shodo koncertu Afrasiyaba Efrasiyabin konserti munasibetile az gazeta 1933 Uzeyir Gadzhibekov Garnij pochatok Yaxsi baslangic az gazeta 1940 Byulbyul Cinnij podarunok Xoreoqrafiya senetimizin nailiyyeti az gazeta 1940 M Ibragimov Cinnij podarunok az gazeta 1940 A Abbasov Opera v dusi suchasnosti Muasir ruhlu operamiz az gazeta 1970 B Gurbanov A Isazade Izahli musiqi lugeti Muzichnij slovnik az gazeta 1970 I Kerimov Soyudler aglamayacaq Verbi ne zaplachut az gazeta 1971 R Zohrabov Tvorchist vichnij poshuk Yaradiciliq ebedi axtarisdir Baku 1975 I Guliyev Turk gerenaylari seslenen demde Verbi ne zaplachut az gazeta 1991 25 lipnya I Guliyev Milli musiqimizin qedirsunasi Pocinovuvach nacionalnoyi muziki az gazeta 1992 21 travnya L Gasanova Qiz qalasi III minilliye vesiqe Divocha vezha putivka v III tisyacholittya Svit muziki gazeta 2000 I Guliyev Bestekar dirijor alim Azerbajdzhan Irs zhurnal 2000 I Guliyev Bezsmertnij majster vidatna osobistist Olmez senetkar gorkemli sexsiyyet Baku 2003 I Guliyev Serce majstra sho b yetsya v ritmi nacionalnoyi muziki Milli musiqimizle doyunen senetkar ureyi Svit muziki 2007 J Pashayeva Afrasiyab Badalbejli i narodna muzika Eyrasiyab Bedelbeyli ve Azerbaycan xalq musiqisi Baku Nurlan 2002 A Abdullayeva Uzeyir Gadzhibekov i Afrasiyab Badalbejli odnodumci Uzeyir Hacibeyov ve Efrasiyab Bedelbeyli meslekdaslar Svit muziki 2007 Posilannya Genjlik reqsi State ensembles Dance of Azerbaijan YouTube web archive org 13 veresnya 2011 Procitovano 21 travnya 2023