Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Варіаці йна форма музична форма що являє собою проведення завершеної за формою теми та ряд її проведень у повному обсязі

Варіаційна форма

Варіаці́йна форма — музична форма, що являє собою проведення завершеної за формою теми та ряд її проведень у повному обсязі, але у видозміненому вигляді. Кожне таке проведення називається варіа́цією. Твір, написаний у варіаційній формі часто називається варіа́ціями або те́мою з варіа́ціями.

Історія

Витоки варіаційнї форми сягають глибин фольклору. В народній пісні через варіювання наспіву — у співі чи грі — розкривалася творча фантазія анонімних авторів та виконавців. У пісенному фольклорі багатьох народів виникла куплетно-варіаційна форма, її аналогом в інструментальному фольклорі стала вільно імпровізована обробка популярного наспіву з мелодичними орнаментованими «візерунками» на канві повторюваної поспіль у ряді куплетів «теми» (зокрема в Україні у виконавській традиції троїстих музик, у бойків, і гуц. коломийках «до танцю» тощо).

У професійній музиці форма варіацій досягла найбільшого розквіту у XVII–XVIII столітті. Тема варіацій являла собою цілком закінчену побудову, звичайно в формі періоду. Кожна з варіацій зберігала цю побудову в точності і разом із ним тональність та гармонічну основу теми, але по-новому розроблювала її фактуру, підсилюючи віртуозний елемент. Часто саме в цьому композитори та слухачі бачили основне призначення варіацій, внаслідок чого варіації нерідко створювалися не на власну, а на запозичену чи задану тему. Такі варіації іноді виникали в процесі імпровізації та в концертах композиторів-віртуозів.

Пізніше встановився інший тип варіацій, в якому прагнення наповнити п'єсу єдиним, безперервним змістовним розвитком приводить до все значнішої зміни теми в кожній із варіацій, її характеру й об'єму, до смислового об'єднання ряду варіацій і зникнення чіткої границі між ними. Такі варіації спираються на теми більшого об'єму і складнішої будови.

У XX століття варіаційна форма представлена всім широким стилістичним спектром, характеризується паралельним співіснуванням та взаємоперехрещенням різних типів варіаційних структур, переосмисленням їхніх закономірностей у стилістичних моделях неокласицизму й необароко, неоромантизму та неофольклоризму тощо.

Застосування

Варіаційна форма нерідко виступає як самостійна композиційна форма, так і як складова в циклічній формі. Відомими приклади застосування варіаційної форми у барокових сюїтах є Пасакалія соль мінор Ґ. Ф. Генделя і скрипкова Чакона ре мінор Й. С. Баха. В класичну епоху варіаціями нерідко стає одна з частин сонатно-симфонічного циклу.

У післякласичну епоху показовою є тенденція впровадження варіацій у середину самостійної композійної структури, вбудовування варіаційного циклу в одну з її частин або нашарування варіацій на тлі 3-частинної чи сонатної композицій, іноді й синхронна їх взаємодія (як у фортепіанних прелюдіях, баладах, сонатах Б. Лятошинського).

В українській музиці варіаційна форма знайшла своє використання у вокальних та вокально-інструментальних композиціях на народному матеріалі, зокрема це «Галицькі пісні» Л. Ревуцького, «Зоре моя вечірняя» П. Майбороди, «Глибокий колодязю» Є. Станковича, куплетно-варіаційні обробки народних пісень Леонтовича.

Принципи побудови

Кожний історичний період розвитку варіацій пропонував свою версію форми, своє розуміння логіки й цілості варіаційної композиції. Найтрадиційнішою є форма, коли тема варіацій подається на початку твору. Інколи варіації не тільки починаються, але й закінчуються темою. Оригінальною версією є відсутність теми в «експозиційній» ділянці форми й поява її натомість лише наприкінці варіаційного циклу. У XX ст. тема як індивідуалізована та структурно оформлена тематична ідея втрачає свою актуальність, її місце займає «центральний елемент системи»: додекафонна серія як «будівельний матеріал», з якого викристалізовуються варіації, або одне співзвуччя, як своєрідний cantus firmus музичної композиції. Зрештою виникають варіаційні композиції, цілковито емансиповані від теми, як власне «варіації без теми».

Класифікація варіацій

Варіації розрізняють:

  • за ступенем відходу від теми:
    • строгі (зберігаються тональність, гармонічний план і форма)
    • вільні (широкий діапазон змін, у тому числі гармонії, форми, жанрового вигляду тощо; зв'язок із темою часом умовний: кожна варіація може досягати самостійності як п'єса з індивідуальним змістом);
  • за методами варіювання:
    • орнаментальні (або фігураційні)
    • жанрово-характерні
  • за кількістю тем:
    • однотемні
    • подвійні (потрійні),
  • особливими видами варіацій є

Існує також класифікація В. Задерацького

1) з tenore ostinato на основі техніки з cantus firmus;
2) з basso ostinato;
3) з soprano ostinato;
4) поліостінатні форми;
5) тема з варіаціями (клас, тип);
6) тема з варіаціями (романтичний, характерний тип);
7) симфонізовані варіації на класичній основі;
8) злито-варіаційні форми на основі теми в музиці 20 ст.;
9) Варіаційна форма на ґрунті серійної техніки;
10) У XX ст. з новим трактуванням фактора теми.

Література

  • Протопопов В. Вариационные процессы в музыкальной форме. — М., 1967;
  • Його ж. Очерки по истории инструментальных форм XVI — начала XIX вв. — М., 1979;
  • Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. — Ленинград, 1971;
  • Головинский Г. Куплетная, вариационная форма и форма рондо. — М., 1971;
  • Цуккерман В. Анализ музыкальных произведений. Вариационная форма. — М., 1974;
  • Пэрриш К., Оул Дж. Образцы музыкальных форм от григорианского хорала до Баха. — Ленинград, 1975;
  • Задерацкий В. Музыкальная форма. — М., 1995. — Вып. 1; Якубяк Я. Аналіз музичних творів (Музичні форми). — Тернопіль, 1999; Холопова В. Формы музыкальных произведений. — С.Пб., 2001;
  • Медушевский В. Динамические возможности вариационного принципа в современной музыке // Вопросы муз. формы. — М., 1966. — Вып. 1;
  • Каи, Б. Об ограниченности вариационного цикла // СМ. — 1974. — № 2;
  • Іванченко В. Про фактурно-тематичне варіювання в епічних симфоніях С. Прокоф'єва і В. Губаренка // Укр. муз-во. — К., 1976. — Вип. 11;
  • Генова Т. Из истории basso ostinato XVII–XVIII веков (Монте- верди, Перселл, Бах и др.) // Вопросы музыкальной формы. — М., 1977. — Вып. 3;
  • Левандо М. Об остинатности в музыке XX века // Анализ, концепции, критика. — Ленинград, 1977;
  • Ігнатченко Г. Про взаємозв'язок фактурного розвитку і форми // Укр. муз-во. — К., 1989. — Вип. 15;
  • Albrecht A. Die Klaviervariation im 20 Jahrhundert. — Кбіп, 1961; Altmann G. Musikalische Formeniehre; 2 Aufl. — Miinchen, 1989;
  • Muller-Blattau J. M. Beethoven und die Variation // Neues Beethoven-Jahrbuch, V. — Bonn, 1933;
  • Nelson R. U. Stravinsky's concept of variation ;/ "МСГ.Там само. -V. XLVIII. — 1962. — N 3;
  • Його ж. Schonberg's variation !' Там само. — V. L. — 1964. — N 2.

Джерела

  • Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — 632 с.
  • Л. Анікієнко Варіації, варіаційна форма // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 305-308

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Variaci jna forma muzichna forma sho yavlyaye soboyu provedennya zavershenoyi za formoyu temi ta ryad yiyi proveden u povnomu obsyazi ale u vidozminenomu viglyadi Kozhne take provedennya nazivayetsya varia ciyeyu Tvir napisanij u variacijnij formi chasto nazivayetsya varia ciyami abo te moyu z varia ciyami IstoriyaVitoki variacijnyi formi syagayut glibin folkloru V narodnij pisni cherez variyuvannya naspivu u spivi chi gri rozkrivalasya tvorcha fantaziya anonimnih avtoriv ta vikonavciv U pisennomu folklori bagatoh narodiv vinikla kupletno variacijna forma yiyi analogom v instrumentalnomu folklori stala vilno improvizovana obrobka populyarnogo naspivu z melodichnimi ornamentovanimi vizerunkami na kanvi povtoryuvanoyi pospil u ryadi kupletiv temi zokrema v Ukrayini u vikonavskij tradiciyi troyistih muzik u bojkiv i guc kolomijkah do tancyu tosho U profesijnij muzici forma variacij dosyagla najbilshogo rozkvitu u XVII XVIII stolitti Tema variacij yavlyala soboyu cilkom zakinchenu pobudovu zvichajno v formi periodu Kozhna z variacij zberigala cyu pobudovu v tochnosti i razom iz nim tonalnist ta garmonichnu osnovu temi ale po novomu rozroblyuvala yiyi fakturu pidsilyuyuchi virtuoznij element Chasto same v comu kompozitori ta sluhachi bachili osnovne priznachennya variacij vnaslidok chogo variaciyi neridko stvoryuvalisya ne na vlasnu a na zapozichenu chi zadanu temu Taki variaciyi inodi vinikali v procesi improvizaciyi ta v koncertah kompozitoriv virtuoziv Piznishe vstanovivsya inshij tip variacij v yakomu pragnennya napovniti p yesu yedinim bezperervnim zmistovnim rozvitkom privodit do vse znachnishoyi zmini temi v kozhnij iz variacij yiyi harakteru j ob yemu do smislovogo ob yednannya ryadu variacij i zniknennya chitkoyi granici mizh nimi Taki variaciyi spirayutsya na temi bilshogo ob yemu i skladnishoyi budovi U XX stolittya variacijna forma predstavlena vsim shirokim stilistichnim spektrom harakterizuyetsya paralelnim spivisnuvannyam ta vzayemoperehreshennyam riznih tipiv variacijnih struktur pereosmislennyam yihnih zakonomirnostej u stilistichnih modelyah neoklasicizmu j neobaroko neoromantizmu ta neofolklorizmu tosho ZastosuvannyaVariacijna forma neridko vistupaye yak samostijna kompozicijna forma tak i yak skladova v ciklichnij formi Vidomimi prikladi zastosuvannya variacijnoyi formi u barokovih syuyitah ye Pasakaliya sol minor G F Gendelya i skripkova Chakona re minor J S Baha V klasichnu epohu variaciyami neridko staye odna z chastin sonatno simfonichnogo ciklu U pislyaklasichnu epohu pokazovoyu ye tendenciya vprovadzhennya variacij u seredinu samostijnoyi kompozijnoyi strukturi vbudovuvannya variacijnogo ciklu v odnu z yiyi chastin abo nasharuvannya variacij na tli 3 chastinnoyi chi sonatnoyi kompozicij inodi j sinhronna yih vzayemodiya yak u fortepiannih prelyudiyah baladah sonatah B Lyatoshinskogo V ukrayinskij muzici variacijna forma znajshla svoye vikoristannya u vokalnih ta vokalno instrumentalnih kompoziciyah na narodnomu materiali zokrema ce Galicki pisni L Revuckogo Zore moya vechirnyaya P Majborodi Glibokij kolodyazyu Ye Stankovicha kupletno variacijni obrobki narodnih pisen Leontovicha Principi pobudoviKozhnij istorichnij period rozvitku variacij proponuvav svoyu versiyu formi svoye rozuminnya logiki j cilosti variacijnoyi kompoziciyi Najtradicijnishoyu ye forma koli tema variacij podayetsya na pochatku tvoru Inkoli variaciyi ne tilki pochinayutsya ale j zakinchuyutsya temoyu Originalnoyu versiyeyu ye vidsutnist temi v ekspozicijnij dilyanci formi j poyava yiyi natomist lishe naprikinci variacijnogo ciklu U XX st tema yak individualizovana ta strukturno oformlena tematichna ideya vtrachaye svoyu aktualnist yiyi misce zajmaye centralnij element sistemi dodekafonna seriya yak budivelnij material z yakogo vikristalizovuyutsya variaciyi abo odne spivzvuchchya yak svoyeridnij cantus firmus muzichnoyi kompoziciyi Zreshtoyu vinikayut variacijni kompoziciyi cilkovito emansipovani vid temi yak vlasne variaciyi bez temi Klasifikaciya variacijVariaciyi rozriznyayut za stupenem vidhodu vid temi strogi zberigayutsya tonalnist garmonichnij plan i forma vilni shirokij diapazon zmin u tomu chisli garmoniyi formi zhanrovogo viglyadu tosho zv yazok iz temoyu chasom umovnij kozhna variaciya mozhe dosyagati samostijnosti yak p yesa z individualnim zmistom za metodami variyuvannya ornamentalni abo figuracijni zhanrovo harakterni za kilkistyu tem odnotemni podvijni potrijni osoblivimi vidami variacij ye polifonijni variaciyi ostinatni variaciyi tema povtoryuyetsya bez zmin v odnomu golosi Isnuye takozh klasifikaciya V Zaderackogo 1 z tenore ostinato na osnovi tehniki z cantus firmus 2 z basso ostinato 3 z soprano ostinato 4 poliostinatni formi 5 tema z variaciyami klas tip 6 tema z variaciyami romantichnij harakternij tip 7 simfonizovani variaciyi na klasichnij osnovi 8 zlito variacijni formi na osnovi temi v muzici 20 st 9 Variacijna forma na grunti serijnoyi tehniki 10 U XX st z novim traktuvannyam faktora temi LiteraturaProtopopov V Variacionnye processy v muzykalnoj forme M 1967 Jogo zh Ocherki po istorii instrumentalnyh form XVI nachala XIX vv M 1979 Asafev B Muzykalnaya forma kak process Leningrad 1971 Golovinskij G Kupletnaya variacionnaya forma i forma rondo M 1971 Cukkerman V Analiz muzykalnyh proizvedenij Variacionnaya forma M 1974 Perrish K Oul Dzh Obrazcy muzykalnyh form ot grigorianskogo horala do Baha Leningrad 1975 Zaderackij V Muzykalnaya forma M 1995 Vyp 1 Yakubyak Ya Analiz muzichnih tvoriv Muzichni formi Ternopil 1999 Holopova V Formy muzykalnyh proizvedenij S Pb 2001 Medushevskij V Dinamicheskie vozmozhnosti variacionnogo principa v sovremennoj muzyke Voprosy muz formy M 1966 Vyp 1 Kai B Ob ogranichennosti variacionnogo cikla SM 1974 2 Ivanchenko V Pro fakturno tematichne variyuvannya v epichnih simfoniyah S Prokof yeva i V Gubarenka Ukr muz vo K 1976 Vip 11 Genova T Iz istorii basso ostinato XVII XVIII vekov Monte verdi Persell Bah i dr Voprosy muzykalnoj formy M 1977 Vyp 3 Levando M Ob ostinatnosti v muzyke XX veka Analiz koncepcii kritika Leningrad 1977 Ignatchenko G Pro vzayemozv yazok fakturnogo rozvitku i formi Ukr muz vo K 1989 Vip 15 Albrecht A Die Klaviervariation im 20 Jahrhundert Kbip 1961 Altmann G Musikalische Formeniehre 2 Aufl Miinchen 1989 Muller Blattau J M Beethoven und die Variation Neues Beethoven Jahrbuch V Bonn 1933 Nelson R U Stravinsky s concept of variation MSG Tam samo V XLVIII 1962 N 3 Jogo zh Schonberg s variation Tam samo V L 1964 N 2 DzherelaEnciklopedicheskij muzykalnyj slovar ros sost B S Shtejnpress I M Yampolskij M Sovetskaya enciklopediya 1966 632 s L AnikiyenkoVariaciyi variacijna forma Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 305 308PosilannyaPodvijni variaciyi Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 278 279
Топ