Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пері́од (грец. περίοδος — кружний шлях, обертання, чергування) — невелика закінчена музична побудова, що входить до складу більших форм, або має самостійне значення. Основна функція періоду — викладення відносно закінченої музичної думки (теми). Термін «музичний період» застосовується переважно стосовно творів , в той час як стосовно поліфонічних форм (напр. у фуг) та значної частини музики другої половини XX століття, написаної з використанням новітніх композиторських технік, цей термін не вживається.
Структура
Зустрічаються періоди різної структури. Одна з них може бути визначена як основна, нормативна. Це період, в якому виникає симетрія двох складаючих його . Вони починаються однаково (або подібно), а завершуються різними кадансами, менш завершеним в першому і більш завершеним в другій. Як правило, перша пропозиція закінчується на домінанті, а друге — на тоніці, хоча, як виняток, співвідношення кадансів може бути протилежним. Зустрічаються також періоди з однаковими кадансами.
В залежності від музичного матеріалу речень, що входять до складу періоду, розрізняють періоди повторної структури (з однаковою мелодичною основою обох пропозицій) та періоди неповторної структури (з різною мелодичною основою обох речень).
В окремих випадках період може й не поділятися на речення, проте побудова залишається періодом, якщо вона викладає певний тематичний матеріал і займає у структурі цілого таке саме місце, як і нормативний період. Існують також періоди, що складаються з трьох речень з різним співвідношенням тематичного матеріалу.
Тональний план
В залежності від тонального плану, розрізняють однотональний період, що завершується в тій самій тональності, в якій почався та модулюючий, в якому друге речення кадансує в іншій тональності, частіше домінантової сфери. Модуляція динамізує форму, відтак модулюючий період застосовується як елемент більш великих форм.
Метрична основа
Важливу роль грає метрична основа періоду. Типовою для багатьох стилів і жанрів європейської музики є квадратна структура, при якій кількість тактів в кожній пропозиції та в кожному періоді дорівнює ступеню числа 2 (4,8,16 і т. д.). Квадратна структура виникає завдяки постійній зміні сильного і слабкого тактів.
Проте симетрія двох квадратних пропозицій може бути порушена розширенням останнього. Так виникають розширені періоди (4 + 5, 4 + 6, 4 + 7 і т. д.). Рідше зустрічається скорочення другого речення. Існують періоди, в яких неквадратна структура виникає не через подолання квадрата, а сама по собі, як властивість, притаманна даній музиці. Співвідношення тактів при цьому може бути різним (5 + 5, 5 + 7 і т. д.)
Виникнення і еволюція
Період виник в європейській професійній музиці в епоху зародження , що прийшов на зміну поліфонічному (XVI–XVII століття). Велику роль у його формуванні відігравали народні й побутові танцювальні та пісенно-танцювальні жанри. Звідси й тенденція до квадрата, що складає основу танцювальної музики. В цьому відобразилася і національна специфіка музичного мистецтва західноєвропейських країн, в пісенному фольклорі яких також переважають квадратні структури. В той же час для протяжних пісень східнослов'янських народів квадратні структури не характерні, що відобразилося перш за все на творчості російських класиків — М. Мусоргського, С. Рахманінова.
Починаючи з Ф. Шопена, період використовується не тільки як частина більш великої форми, але й як форма самостійного твору. У вокальній музиці період часто використовується як форма куплету в пісні. Проте існують і некуплетні романси, написані у формі періоду (напр. С. Рахманінов — «Здесь хорошо»)
Див. також
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Краткий музыкальный словарь, М.1966
Посилання
- Період музичний // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 144-148
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peri od grec periodos kruzhnij shlyah obertannya cherguvannya nevelika zakinchena muzichna pobudova sho vhodit do skladu bilshih form abo maye samostijne znachennya Osnovna funkciya periodu vikladennya vidnosno zakinchenoyi muzichnoyi dumki temi Termin muzichnij period zastosovuyetsya perevazhno stosovno tvoriv v toj chas yak stosovno polifonichnih form napr u fug ta znachnoyi chastini muziki drugoyi polovini XX stolittya napisanoyi z vikoristannyam novitnih kompozitorskih tehnik cej termin ne vzhivayetsya StrukturaZustrichayutsya periodi riznoyi strukturi Odna z nih mozhe buti viznachena yak osnovna normativna Ce period v yakomu vinikaye simetriya dvoh skladayuchih jogo Voni pochinayutsya odnakovo abo podibno a zavershuyutsya riznimi kadansami mensh zavershenim v pershomu i bilsh zavershenim v drugij Yak pravilo persha propoziciya zakinchuyetsya na dominanti a druge na tonici hocha yak vinyatok spivvidnoshennya kadansiv mozhe buti protilezhnim Zustrichayutsya takozh periodi z odnakovimi kadansami V zalezhnosti vid muzichnogo materialu rechen sho vhodyat do skladu periodu rozriznyayut periodi povtornoyi strukturi z odnakovoyu melodichnoyu osnovoyu oboh propozicij ta periodi nepovtornoyi strukturi z riznoyu melodichnoyu osnovoyu oboh rechen V okremih vipadkah period mozhe j ne podilyatisya na rechennya prote pobudova zalishayetsya periodom yaksho vona vikladaye pevnij tematichnij material i zajmaye u strukturi cilogo take same misce yak i normativnij period Isnuyut takozh periodi sho skladayutsya z troh rechen z riznim spivvidnoshennyam tematichnogo materialu Tonalnij planV zalezhnosti vid tonalnogo planu rozriznyayut odnotonalnij period sho zavershuyetsya v tij samij tonalnosti v yakij pochavsya ta modulyuyuchij v yakomu druge rechennya kadansuye v inshij tonalnosti chastishe dominantovoyi sferi Modulyaciya dinamizuye formu vidtak modulyuyuchij period zastosovuyetsya yak element bilsh velikih form Metrichna osnovaVazhlivu rol graye metrichna osnova periodu Tipovoyu dlya bagatoh stiliv i zhanriv yevropejskoyi muziki ye kvadratna struktura pri yakij kilkist taktiv v kozhnij propoziciyi ta v kozhnomu periodi dorivnyuye stupenyu chisla 2 4 8 16 i t d Kvadratna struktura vinikaye zavdyaki postijnij zmini silnogo i slabkogo taktiv Prote simetriya dvoh kvadratnih propozicij mozhe buti porushena rozshirennyam ostannogo Tak vinikayut rozshireni periodi 4 5 4 6 4 7 i t d Ridshe zustrichayetsya skorochennya drugogo rechennya Isnuyut periodi v yakih nekvadratna struktura vinikaye ne cherez podolannya kvadrata a sama po sobi yak vlastivist pritamanna danij muzici Spivvidnoshennya taktiv pri comu mozhe buti riznim 5 5 5 7 i t d Viniknennya i evolyuciyaPeriod vinik v yevropejskij profesijnij muzici v epohu zarodzhennya sho prijshov na zminu polifonichnomu XVI XVII stolittya Veliku rol u jogo formuvanni vidigravali narodni j pobutovi tancyuvalni ta pisenno tancyuvalni zhanri Zvidsi j tendenciya do kvadrata sho skladaye osnovu tancyuvalnoyi muziki V comu vidobrazilasya i nacionalna specifika muzichnogo mistectva zahidnoyevropejskih krayin v pisennomu folklori yakih takozh perevazhayut kvadratni strukturi V toj zhe chas dlya protyazhnih pisen shidnoslov yanskih narodiv kvadratni strukturi ne harakterni sho vidobrazilosya persh za vse na tvorchosti rosijskih klasikiv M Musorgskogo S Rahmaninova Pochinayuchi z F Shopena period vikoristovuyetsya ne tilki yak chastina bilsh velikoyi formi ale j yak forma samostijnogo tvoru U vokalnij muzici period chasto vikoristovuyetsya yak forma kupletu v pisni Prote isnuyut i nekupletni romansi napisani u formi periodu napr S Rahmaninov Zdes horosho Div takozhMelodiko sintaksichni strukturiDzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Kratkij muzykalnyj slovar M 1966PosilannyaPeriod muzichnij Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 144 148