Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сулейма́н Руста́м (азерб. Süleyman Əliabbas oğlu Rüstəmzadə; 1906—1989) — азербайджанський радянський поет і драматург, громадський діяч.. Один з авторів слів Гімну Азербайджанської РСР (разом з Самедом Вургуном і Гусейном Арифом).
| Сулейман Рустам | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Süleyman Əliabbas oğlu Rüstəmzadə | ||||
 | ||||
| Народився | 12 березня 1906[1] Новхани, Бакинський повіт, Бакинська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 10 червня 1989[2](83 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Алея честі | |||
| Країна |  Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР | |||
| Діяльність | мовознавець, поет, перекладач, публіцист, драматург, головний редактор | |||
| Alma mater | МДУ і Бакинський державний університет | |||
| Заклад | Азербайджанський Державний Академічний Драматичний Театр[3] | |||
| Мова творів | азербайджанська | |||
| Жанр | вірш і d | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |             | |||
| | ||||
 Сулейман Рустам у Вікісховищі | ||||
(1960). Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950). Герой Соціалістичної Праці (1976). Член ВКП(б) з 1940 року.
Життєпис
Народився 12 березня1906 року в селі Новхани (нині Апшеронський район, Азербайджан) у родині коваля.
До революції навчався в російсько-татарській школі. В школі директором і педагогом тоді був Сулейман Сані Ахундов, який пробудив, як писав С. Рустам, інтерес до літератури, а зміцнили цей інтерес відомі педагоги тих часів — М. Везіров, Р. Таїров, А. Ісрафілбейлі. Після він вступає до Бакинського електротехнікуму, потім — на східний факультет Азербайджанського державного університету, де його однокурсниками були Джафар Джабарли, А. Бадалбейлі, [ru], їх педагогом був видатний письменник Абдулрагімбек Ахвердов.
1929 року продовжує освіту на факультеті літератури і мистецтва I-го Московського державного університету. Від 1937 року працював директором Азербайджанського державного драматичного театру ім. М. Азізбекова. Був депутатом усіх скликань парламенту радянського Азербайджану, протягом 1971 — 1989 років він — голова Верховної Ради АзРСР.
Сулейман Рустам був не тільки поетом, але й перекладачем, літератором. Він перекладав на рідну мову «Скарбниця таємниць» Нізамі (спільно з Аббасалі Саровлу), твори Т. Г. Шевченка, І. А. Крилова, О. С. Грибоєдова, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, М. О. Некрасова та ін. Переклав азербайджанською мовою «Заповіт» Т. Шевченка.
Твори Рустама перекладено багатьма мовами світу, в тому числі на російську. Член ВКП(б) з 1940 року.
Рустам працював головним редактором газети «Эдебийет газети» («Літературна газета»). Лауреат багатьох престижних премій Азербайджану, СРСР.
Помер 10 червня 1989 року. Похований в Баку на Алеї честі.
Пам'ять
Творчість
Перший збірник віршів — «Від печалі до радості», написаний 1927 року, як і багато віршів поета, створених у 20-ті роки («Партизан Алі», «Безрукий герой») присвячені комсомолу, громадянській війні, відвазі борців за Радянську владу.
Головною тематикою творів, створених поетом у 1930-ті роки («Романтика ночі») було відтворення романтики колективної праці. Поема «Хороший товариш» присвячена трудовим подвигам бавовнярів у Муганських степах.
У 1939—1940 роках С. Рустам створив п'єсу «Гачаг Набі». Поет використав народні сказання про Гачага Набі, розширив і поглибив їх соціально-історично, надав п'єсі сучасного звучання. Основні герої п'єси — уславлений ватажок народного руху XIX століття Гачаг Набі, його смілива дружина і сподвижниця Хаджар.
Син бідного селянина Набі, що батракував у бека, не витримує жорстокості і грубості господаря, біжить у гори, стає «гачагом» (гачаг — дослівно — утікач, вигнанець), збирає навколо себе незадоволених селян, мстить за зганьблений народ, забирає у багатіїв гроші й товари і роздає біднякам. Його підтримує вся округа, він хоробро чинить опір царським чиновникам і жандармам і довгий час тримає в страху поміщиків. Але, як будь-який стихійний селянський рух, терпить крах і заколот «благородного розбійника» Набі.
Написані в роки німецько-рядянської війни патріотичні вірші («Настане день», «Синам Азербайджану», «Відповідь старого») присвячені мужності і самовідданості радянських людей, їх непохитній вірі в перемогу над ворогом. Значну популярність здобув вірш С. Рустама «Мати і листоноша» (1942). Мати довгих чотири місяці чекає звістки від сина — фронтовика, жене листоношу: «Не буде листа мені… більше не приходь». Листоноша йде засмучений, але він не ображений, йому гірко за страждання старої матері. У свою чергу мати глибоко переживає свій вчинок. Нарешті, листоноша приносить довгоочікуваного листа, і цій події разом з матір'ю радіють і листоноша, і вся округа. Це вірш, написаний з великою емоційною силою, глибоко хвилює читача, пробуджує в нього світлі почуття.
У повоєнні роки поет написав збірку віршів «Два береги», присвячений важкому життю азербайджанських бідняків в Ірані і післявоєнному розквіту Радянського Азербайджану. У поемі «Серце Гафура» відтворено образ героя війни Гафура Мамедова, який грудьми затулив свого командира від ворожих куль.
Твори
- Настане день. Москва, 1943
- Меч і вірш. Баку, 1943
- «Два береги». Баку, 1949
- «Два береги». Москва, 1950
- Вірші. Баку, 1954
- Вірші. Москва, 1958
- Бажання серця. Москва, 1959
- Два береги. Баку, 1986
- Серце Гафура. Баку, 1950
- Слово про російською брата. 1960
- Не можу забути. Москва, 1963
- Відкритий лист. Баку, 1963
- Друга весна. Москва, 1967
- Каспійські хвилі. Москва, 1971
- Душа. Москва, 1974
- Залізні рядки. Москва, 1982
Нагороди та премії
- Сталінська премія другого ступеня (1950) — за збірку віршів «Два береги» (1949)
- Герой Соціалістичної Праці (15.06.1976)
- три ордени Леніна (зокрема 15.06.1976)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (зокрема 29.10.1956)
- орден Дружби народів (16.11.1984)
- народний поет Азербайджанської РСР (1960)
- заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1943)
- Державна премія Азербайджанської РСР
Примітки
- Сүлейман Рүстәм (библиография) — Bakı: 1950. — С. 8. — 94 с.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Герои страны — 2000.
- (рос.). Большая советская энциклопедия. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 19 лютого 2010.
- Постановление Совета Министров СССР «O присуждении Сталинских премий за выдающиеся работы в области искусства и литературы за 1949 год» // Правда: газета. — 1950. — 9 март.
- Гулиев А. К. Сүлейман Рүстәм (библиография) : ( )[азерб.]. — Б. : Гызыл Шәрг, 1950. — С. 8. — 94 с.
- К 100-летию со дня рождения Сулеймана Рустама (рос.). Издание Всероссийского Азербайджанского Конгресса. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 17 лютого 2010.
- Введенский Б.А. Большая советская энциклопедия Том 37=Большая советская энциклопедия Второе издание (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 23 лютого 2010.
- Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
- Памятники Азербайджана[недоступне посилання з Октябрь 2019]
- М. А. Дадашзаде. История Азербайджанской литературы. Издательство: «Маариф» — 1987
Джерела
- М. А. Дадашзаде «Історія Азербайджанської літератури» Видавництво «Маариф» — 1987
Посилання
- Рустам Сулейман // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 605-606.
- Сулейман Рустам. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 31 липня 2016.
- Азербайджанська Література — Сулейман Рустам (1906—1989) [ 19 січня 2008 у Wayback Machine.]
- До 100-річчя з дня народження Сулеймана Рустама [Архівовано 22 липня 2012 у Archive.is]
- Suleyman Rustam [ 23 липня 2021 у Wayback Machine.](азерб.)
- Сулейман Рустам [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sulejma n Rusta m azerb Suleyman Eliabbas oglu Rustemzade 1906 1989 azerbajdzhanskij radyanskij poet i dramaturg gromadskij diyach Odin z avtoriv sliv Gimnu Azerbajdzhanskoyi RSR razom z Samedom Vurgunom i Gusejnom Arifom Sulejman Rustamazerb Suleyman Eliabbas oglu RustemzadeNarodivsya12 bereznya 1906 1906 03 12 1 Novhani Bakinskij povit Bakinska guberniya Rosijska imperiyaPomer10 chervnya 1989 1989 06 10 2 83 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRPohovannyaAleya chestiKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistmovoznavec poet perekladach publicist dramaturg golovnij redaktorAlma materMDU i Bakinskij derzhavnij universitetZakladAzerbajdzhanskij Derzhavnij Akademichnij Dramatichnij Teatr 3 Mova tvorivazerbajdzhanskaZhanrvirsh i dChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSNagorodi Sulejman Rustam u VikishovishiSulejman Aliabbas oglu Rustamzade Sulejma n Rusta mPoshtova marka Azerbajdzhanu 2006 rik 1960 Laureat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1950 Geroj Socialistichnoyi Praci 1976 Chlen VKP b z 1940 roku ZhittyepisNarodivsya 12 bereznya1906 roku v seli Novhani nini Apsheronskij rajon Azerbajdzhan u rodini kovalya Do revolyuciyi navchavsya v rosijsko tatarskij shkoli V shkoli direktorom i pedagogom todi buv Sulejman Sani Ahundov yakij probudiv yak pisav S Rustam interes do literaturi a zmicnili cej interes vidomi pedagogi tih chasiv M Vezirov R Tayirov A Israfilbejli Pislya vin vstupaye do Bakinskogo elektrotehnikumu potim na shidnij fakultet Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu de jogo odnokursnikami buli Dzhafar Dzhabarli A Badalbejli ru yih pedagogom buv vidatnij pismennik Abdulragimbek Ahverdov 1929 roku prodovzhuye osvitu na fakulteti literaturi i mistectva I go Moskovskogo derzhavnogo universitetu Vid 1937 roku pracyuvav direktorom Azerbajdzhanskogo derzhavnogo dramatichnogo teatru im M Azizbekova Buv deputatom usih sklikan parlamentu radyanskogo Azerbajdzhanu protyagom 1971 1989 rokiv vin golova Verhovnoyi Radi AzRSR Sulejman Rustam buv ne tilki poetom ale j perekladachem literatorom Vin perekladav na ridnu movu Skarbnicya tayemnic Nizami spilno z Abbasali Sarovlu tvori T G Shevchenka I A Krilova O S Griboyedova O S Pushkina M Yu Lermontova M O Nekrasova ta in Pereklav azerbajdzhanskoyu movoyu Zapovit T Shevchenka Tvori Rustama perekladeno bagatma movami svitu v tomu chisli na rosijsku Chlen VKP b z 1940 roku Rustam pracyuvav golovnim redaktorom gazeti Edebijet gazeti Literaturna gazeta Laureat bagatoh prestizhnih premij Azerbajdzhanu SRSR Pomer 10 chervnya 1989 roku Pohovanij v Baku na Aleyi chesti Pam yat2006 roku bulo vipusheno poshtovu marku Azerbajdzhanu prisvyachenu Rustamzade U Baku jomu vstanovleno memorialnu doshku Jogo im yam nazvano vulicyu v Baku TvorchistPershij zbirnik virshiv Vid pechali do radosti napisanij 1927 roku yak i bagato virshiv poeta stvorenih u 20 ti roki Partizan Ali Bezrukij geroj prisvyacheni komsomolu gromadyanskij vijni vidvazi borciv za Radyansku vladu Golovnoyu tematikoyu tvoriv stvorenih poetom u 1930 ti roki Romantika nochi bulo vidtvorennya romantiki kolektivnoyi praci Poema Horoshij tovarish prisvyachena trudovim podvigam bavovnyariv u Muganskih stepah U 1939 1940 rokah S Rustam stvoriv p yesu Gachag Nabi Poet vikoristav narodni skazannya pro Gachaga Nabi rozshiriv i poglibiv yih socialno istorichno nadav p yesi suchasnogo zvuchannya Osnovni geroyi p yesi uslavlenij vatazhok narodnogo ruhu XIX stolittya Gachag Nabi jogo smiliva druzhina i spodvizhnicya Hadzhar Sin bidnogo selyanina Nabi sho batrakuvav u beka ne vitrimuye zhorstokosti i grubosti gospodarya bizhit u gori staye gachagom gachag doslivno utikach vignanec zbiraye navkolo sebe nezadovolenih selyan mstit za zganblenij narod zabiraye u bagatiyiv groshi j tovari i rozdaye bidnyakam Jogo pidtrimuye vsya okruga vin horobro chinit opir carskim chinovnikam i zhandarmam i dovgij chas trimaye v strahu pomishikiv Ale yak bud yakij stihijnij selyanskij ruh terpit krah i zakolot blagorodnogo rozbijnika Nabi Napisani v roki nimecko ryadyanskoyi vijni patriotichni virshi Nastane den Sinam Azerbajdzhanu Vidpovid starogo prisvyacheni muzhnosti i samoviddanosti radyanskih lyudej yih nepohitnij viri v peremogu nad vorogom Znachnu populyarnist zdobuv virsh S Rustama Mati i listonosha 1942 Mati dovgih chotiri misyaci chekaye zvistki vid sina frontovika zhene listonoshu Ne bude lista meni bilshe ne prihod Listonosha jde zasmuchenij ale vin ne obrazhenij jomu girko za strazhdannya staroyi materi U svoyu chergu mati gliboko perezhivaye svij vchinok Nareshti listonosha prinosit dovgoochikuvanogo lista i cij podiyi razom z matir yu radiyut i listonosha i vsya okruga Ce virsh napisanij z velikoyu emocijnoyu siloyu gliboko hvilyuye chitacha probudzhuye v nogo svitli pochuttya U povoyenni roki poet napisav zbirku virshiv Dva beregi prisvyachenij vazhkomu zhittyu azerbajdzhanskih bidnyakiv v Irani i pislyavoyennomu rozkvitu Radyanskogo Azerbajdzhanu U poemi Serce Gafura vidtvoreno obraz geroya vijni Gafura Mamedova yakij grudmi zatuliv svogo komandira vid vorozhih kul TvoriNastane den Moskva 1943 Mech i virsh Baku 1943 Dva beregi Baku 1949 Dva beregi Moskva 1950 Virshi Baku 1954 Virshi Moskva 1958 Bazhannya sercya Moskva 1959 Dva beregi Baku 1986 Serce Gafura Baku 1950 Slovo pro rosijskoyu brata 1960 Ne mozhu zabuti Moskva 1963 Vidkritij list Baku 1963 Druga vesna Moskva 1967 Kaspijski hvili Moskva 1971 Dusha Moskva 1974 Zalizni ryadki Moskva 1982Nagorodi ta premiyiStalinska premiya drugogo stupenya 1950 za zbirku virshiv Dva beregi 1949 Geroj Socialistichnoyi Praci 15 06 1976 tri ordeni Lenina zokrema 15 06 1976 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora zokrema 29 10 1956 orden Druzhbi narodiv 16 11 1984 narodnij poet Azerbajdzhanskoyi RSR 1960 zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1943 Derzhavna premiya Azerbajdzhanskoyi RSRPrimitkiSүlejman Rүstәm bibliografiya Baki 1950 S 8 94 s d Track Q9248 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Geroi strany 2000 d Track Q3892199 ros Bolshaya sovetskaya enciklopediya Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 19 lyutogo 2010 Postanovlenie Soveta Ministrov SSSR O prisuzhdenii Stalinskih premij za vydayushiesya raboty v oblasti iskusstva i literatury za 1949 god Pravda gazeta 1950 9 mart Guliev A K Sүlejman Rүstәm bibliografiya azerb B Gyzyl Shәrg 1950 S 8 94 s K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Sulejmana Rustama ros Izdanie Vserossijskogo Azerbajdzhanskogo Kongressa Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2010 Vvedenskij B A Bolshaya sovetskaya enciklopediya Tom 37 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Vtoroe izdanie ros Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2010 T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Pamyatniki Azerbajdzhana nedostupne posilannya z Oktyabr 2019 M A Dadashzade Istoriya Azerbajdzhanskoj literatury Izdatelstvo Maarif 1987DzherelaM A Dadashzade Istoriya Azerbajdzhanskoyi literaturi Vidavnictvo Maarif 1987PosilannyaRustam Sulejman Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 605 606 Sulejman Rustam Sajt Geroi strany ros Procitovano 31 lipnya 2016 Azerbajdzhanska Literatura Sulejman Rustam 1906 1989 19 sichnya 2008 u Wayback Machine Do 100 richchya z dnya narodzhennya Sulejmana Rustama Arhivovano 22 lipnya 2012 u Archive is Suleyman Rustam 23 lipnya 2021 u Wayback Machine azerb Sulejman Rustam 14 serpnya 2011 u Wayback Machine