Біласо́виця — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Нижньоворітської сільської громади.
село Біласовиця | |
---|---|
Вид на Біласовицю | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Нижньоворітська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA21040190030016700 |
Основні дані | |
Засноване | 1280 |
Населення | 516 |
Площа | 1,636 км² |
Густота населення | 315,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89111 |
Телефонний код | +380 3136 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°50′05″ пн. ш. 23°02′39″ сх. д. / 48.83472° пн. ш. 23.04417° сх. д.Координати: 48°50′05″ пн. ш. 23°02′39″ сх. д. / 48.83472° пн. ш. 23.04417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 598 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89111, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Біласовиця,23 |
Карта | |
Біласовиця | |
Біласовиця | |
Мапа | |
Біласовиця у Вікісховищі |
Назва
Офіційні назви: 1689: Bileczovech (ComBer. 16), 1727: Bilatzovicze (там само), Bilahzovicza (там же 122), 1773: Bilas(z)owicza (LexLoc. 54), 1808: Bilászowicza, Bilásowicá (LIPSZKY 59), 1851: Bilazovicza (FÉNYES 1: 133), 1913: Bagolyháza (Hnt.), 1925: Bilasovice, 1930: Bělasovice (ComBer. 16), 1941: Bilaszovica (Hnt.), 1946: Біласовиця, Беласовица (СРСР).
Історія
Назва села походить від слов’янського особового імені Білас.
Навколишня територія села і гора Пікуй знаходяться на стику двох торгових шляхів з Північного Причорномор'я і Балтики до Балкан у тому числі так зв. Руська Путь (фрагмент шляху від Біласовиця до Лихобори вздовж Буковецької полонини). Повз ці землі транзитом проходили татаро-монгольська орда хана Батия.
Заселення території і заснування Біласовиці виходить з діяльності короля Данила Галицького, який проводив активно політику на зміцнення прикордонних рубежів Галицько-Волинської держави і заселення спустошених монголами земель. Так, на запрошення короля Данила на кордоні з Угорщиною з'являються поселення-гнізда вільнонайманих лицарів роду Драго-Сасів. Одним з таких поселень стала Біласовиця як прикордонний пост для контролю за торговими шляхами. Драго-Саси прибули на службу до короля Данила, а пізніше до його сина Лева.. Осівши в руській землі, завели сім'ї і в різних родах тим гербом користувалися, мали свої печатки та самого Гуйда батьком звали (хроніка 1584 авт. Б. Папроцький). Далі хроніст підкреслюючи, каже, що «… великим числом загін лицарів з хоругвою … вливається в ряди його (князя) дружини», або «…прибула численна рать лицарів-бойовиків, які друкувалися гербом Сас», або, як подає В.Стрепа «граф Гуйда … з чималим військом прибув до руського княжича».
У хроніці р.1584 також уточнюється, що близько 1236 р. до короля Данила прибув на службу Комес Гуйда з власною хоругвою лицарів. В обох випадках прибульці мали герб із жовтим півмісяцем ріжками вгору і двома жовтими зірками над ним, і стрілою з направленим вгору вістрям. Всі елементи герба розміщені на блакитному полі. (За участь у хрестових походах Драго-Саси отримали право на додаток до свого герба «підкореним півмісяцем»)
За своїм походженням рід Драго-Сасів походить з Саксонії, тимчасово після Хрестових походів вони оселилися у верхів'ях річки Тиса (зараз Закарпатська область) на запрошення угорських королів. Осівши Драго-Саси користувалися принесеним ними правом, укладеним Енріке фон Репговим Сас, яке в Галичині називали Саське (зводу законів «Саксонське зерцало»). За цим правом провіднику надавався земельний наділ, забезпечувалося місцеве самоврядування. Землі обкладалися невеликим податком при обов'язковому відбуванні військової служби. Драго-Саси підпорядковувалися безпосередньо князю (королю), мали право розвивати торгівлю та різні підприємства.
За твердженням польського історика Францішека Пєкосінського, найдавніші згадки про герб Сас у Польщі походять з 15 ст., а найдавніше збережене зображення на печатці — з 1462 р. Більшість родин — дрібна галицька шляхта.
Можемо також припускати, що в цей час також вже могло існувати поселення на місці села Біласовиця — на межі Галичини з Угорщиною в 1280 р. Швидше за все, що це було військове поселення з двором-хутором, у якому жили смоляки — люди, які захищали підступи до кордону — бої, воїни. Біля таких поселень стояли дерев'яні вежі на яких, у разі небезпеки, смоляки запалювали сигнальні вогні, даючи знати про наближення ворога.
Повз гору Пікуй проходить шлях через так зв. перевал Руська Путь. Цим безпечним шляхом користувалися для своїх походів Великі князі та королі Русі. Король Данило цим шляхом йшов походом 1269 р. У Верхній Висоцькій є потік під назвою Данчин. За переказами, тут король Данило, якого в народі називали Дань, зупинився перепочити і освіжитися цілющою карпатською водою. Неодноразово цим шляхом зі своїм військом здійснював походи син Данила король Лев. У 1250 році він одружився з дочкою угорського короля Бели IV Констанцією. Очевидно, тоді, як би скріплюючи свою вірність до коханої, він залишив свій напис на камені на вершині гори Пікуй. Також польський історик Ян Длугош стверджує, що король Лев на самому верху гори Пікуй поставив кам'яний стовп з руським написом, який означав кордон його володінь. У 1258 році Руським шляхом король Лев пішов походом, щоб приєднати до своєї держави Закарпаття. У горах, які полюбив понад усе, залишився Лев на вічний свій відпочинок, як монах в 1301 році. Похований він у Лаврівському монастирі поблизу древнього шляху через Карпати.
Після занепаду і втрати державності 1340 р. Галицька земля перейшла під контроль Польщі. Ймовірно поселення Біласовиця перейшло у володіння угорської корони трохи згодом, оскільки кордон між королівствами проходив по Верховинському Вододільному хребту.
З 1526 року навколишні території потрапили під контроль турецьких васалів князів Трансільванії. У 1657 р. трансільванський князь Ракоці Юрій II «пересадив через Бескид» (Верецький перевал) 30.000 війська з СемиГороддя — проти польської шляхти, на допомогу козацькому гетьману Богдану Хмельницькому. За це, у тому ж році польський гетьман Любомирський знищив СемиГороддя, помстившись трансільванцям за їхній виступ проти Польщі. Польський сучасник пише: «Любомирський все винищив — волосся на голові встає…». Планомірні «пацифікації» — приборкання — каральні акції нечуваної жорстокості, що тяглися до самого 1660 р., а край піддався спустошення.
Його назва вперше згадується в 1689 році як Bileczovech.
Село було засноване сім'єю Bilasz у другій половині 1600-х років.
У 1754 році члени сім'ї Поповичів перебрали управління, але родина Шенборн відібрали це від них і повернули право спадкоємцям сім'ї Білаш.
Надалі сільська громада знову з'являється в епіцентрі військових подій Першої світової війни. Під час Брусилівського прориву загін Січових Стрільців у складі австро-угорських військ обороняв Верецький перевал від натиску російської армії. Однак, росіянам вдалося захопити тимчасово території по лінії Ужок-Гусний-Біласовиця завдяки обходу через Руську путь.
Біласовиця як поселення прикордонників набуває подальшого розвитку після створення Чехословацької республіки 1919 року.
.
Агресивна політика сусідніх держав і надмірна кількість терористичних атак на землях Підкарпатської Русі змушувало керівництво Чехословаччини до перебудови військових оборонних об'єктів. У 1936 році на території громади побудовано двоповерхову укріплену казарму з вбудованими дзотами для прикордонної варти. Об'єкт чеської військової інженерної думки ледь не єдиний в регіоні зберігся до наших днів практично без змін. До речі, на вершині гори Пікуй в 1936 році жителі села Гусний встановили обеліск на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика в подяку за розвиток верховинського краю.
Після приєднання Підкарпатської Русі до Угорщини 1939 р. оборонні споруди використовувалися за призначенням на польсько-угорському кордоні. А під час наступу Червоної Армії 1944 р. (1 гвардійської армії у складі 4-го Українського фронту для обходу лінії Арпада, протягом 18 днів штурмувала цю ділянку без підтримки артилерії, оскільки гарматні трактори та колісні тягачі не могли здолати місцеві скельні підйоми) фортифікаційні об'єкти були інтегровані в оборонну систему лінії Арпада.
Присілки
Борсучина
Борсучина — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Об'єднане з селом Біласовиця рішенням облвиконкому Закарпатської області № 264 від 13.05.1960
Борсучина вперше згадується в 1648 році як Borszuchina. Походження назви: Назва Боршучина має слов'янське походження, що випливає з назви борсук. Селище, можливо, було названо на честь характерної тварини навколишніх лісів у першій половині XVII століття, але можна припустити, що воно є назвою річки, оскільки найменування Борс або Борж часто згадується в назвах карпатських потічків.
Першу згадку про церковну громаду села записано в 1692 р. У 1778 р. збудовано храм в Борсучині.
Мішкаревиця
Мішкаревиця — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Об'єднане з селом Біласовиця рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
Перша згадка 1648: Miskarovica (DEZSŐ 260), 1773: Miskarovicza (LexLoc. 54), 1808: Miskárovicza, Misskárowica (LIPSZKY: Rep. 428), 1851: Miskarovicza (FÉNYES 3: 92), 1873: Miskarovica (Hnt.), 1913: Miskafalva (Hnt.), 1925: Miškarovice (ComBer. 108), 1944: Miskarovica, Мишкаровица (Hnt.), 1946: Мишкаревиця (ZO).
Храм св. Миколи Чудотворця. 1890. Давню дерев'яну церкву згадують у церковних документах за 1778 р. До цієї церкви Євангеліє купив Микола Кориш з дружиною Фецею 24 вересня 1749 р. Анфологіон купив Дмитрій Микитович з дружиною Агафією для бистрянської церкви Св. Духа 21 жовтня 1743 р.
Коритовиця
Коритовиця — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Об'єднане з селом Біласовиця
Згадки: 1648: Karitovica, 1691: Karitovicza, 1700: Karitovicsa
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 632 особи, з яких 345 чоловіків та 287 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 527 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,42 % |
російська | 0,58 % |
Туристичні місця
- Церква св. Миколи Чудотворця. 1890. Давню дерев'яну церкву згадують у церковних документах за 1778 р. До цієї церкви Євангеліє купив Микола Кориш з дружиною Фецею 24 вересня 1749 р. Анфологіон купив Дмитрій Микитович з дружиною Агафією для бистрянської церкви Св. Духа 21 жовтня 1743 р. Нині село приєднано до Біласовиці. Теперішню дерев'яну церкву і дзвіницю збудовано в повній відповідності зі стилевими особливостями регіону як з конструктивного, так і з художнього боку. Церква гарно розташована на схилі пагорба, але суцільна обшивка бляхою відчутно псує враження від споруди. Як розповів цер-ківник Михайло Халус (1921 р. н.), батько і дідо якого теж були церківниками, церкву збудували майстри з Лазів Василь Ломаґа та Василь (?) Далекорей. Дерево закупили в Маткові на Галичині і там же його порізали на пилі в єврея (за іншою версією — на пилі в сусідньому з Матковом Гусному). Очевидно, спочатку в церкві був старий іконостас з попередньої церкви, а ікони до другого іконостаса намалював німий художник з Галичини. У 1970-х роках встановлено нові, посереднього малювання ікони. Напис на процесійному хресті повідомляє, що купив його Іван Халус у 1860 р. Біля церкви стоїть типова для долини Латориці дерев'яна двоярусна дзвіниця з трьома дзвонами. Два дзвони — без написів, виготовлені, за словами цер-ківника, в Ужгороді, а найбільший відлито в 1924 р. у Хомутові фірмою «Ріхард Герольд» на пожертви Гребіня і Калитича. Тоді ж спорудили і дзвіницю, для цього
- Пікуй — ботанічний заказник місцевого значення
- Туркомплекс «Пікуй» знаходиться біля підніжжя гори, у якій і запозичив свою назву. Триповерховий корпус бази розташований у центрі мальовничого гірського села на висоті 650 метрів над рівнем моря. Для проживання тут пропонують одно- і двокімнатні комфортабельні номери класу економ зі зручностями на поверсі, а також напівлюкс і люкс зі зручностями в номері. Кімнати дво-, три- і чотиримісні, деякі з балконом. На території є бювет із мінеральною водою (аналог «Нарзану»). В їдальні здійснюється триразове харчування. У меню представлено страви закарпатської кухні. Є також кафе-бар. Обладнано спортмайданчики. Поруч є два бугельні витяги (200 та 300 метрів), трансфер на гірськолижний комплекс «Плай» (30 кілометрів).
- Присілки (колишні села) Боржа (Борсучина) увійшла до складу Біласовиці у 1960 році. Борсучина вперше згадується в 1648 році як Borszuchina. Походження назви: Назва Боршучина походить має слов'янське походження, що випливає з назви борсук. Селище, можливо, було названо на честь характерної тварини навколишніх лісів у першій половині XVII століття, але можна припустити, що воно є назвою річки, оскільки найменування Борс або Борж часто згадується в назвах карпатських потічків. Мішкаровиця Мішка або Мішкаровиця вперше згадується в 1648 році як Miskarovic, увійшла до складу Біласовиці у 1960 році. Походження його назви: назва Мішкаровиця — русинсько-словацька, яка часто згадується у комітаті Земплен. Засновано село, Представниками сім'ї Мішкар (у 1699 році — Мішкар Кузьма, в 1772 році — Маркус Мішкар). Назва прізвища — це ім'я словацького походження miškár~русинське мешкаръ ’herélő’, до якого додається суфікс -ica.
- джерело мінводи
- сироварня
- залишки І-світової війни
- дерев'яна двоярусна дзвіниця з трьома дзвонами.
- У 1936 році на території громади побудовано двоповерхову укріплену казарму з вбудованими дзотами для прикордонної варти. Об'єкт чеської військової інженерної думки ледь не єдиний в регіоні зберігся до наших днів практично без змін.
Постаті
- Калитич Георгій Ілліч (нар. 1936) — доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.
Примітки
- Sebestyén, Zsolt (2020). Kárpátalja helységnevei [Назви населених пунктів Закарпаття] (PDF) (угорською) . Nyíregyháza. с. 57—58. ISBN . Процитовано 13 травня 2024.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 13 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011.
- Розселення роду Сасів // дослідження
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Біласовицька загальноосвітня школа: http://bilaschooll.klasna.com/ [ 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilaso vicya selo v Ukrayini u Mukachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Vhodit do skladu Nizhnovoritskoyi silskoyi gromadi selo BilasovicyaVid na BilasovicyuVid na BilasovicyuKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Nizhnovoritska silska gromadaKod KATOTTG UA21040190030016700Osnovni daniZasnovane 1280Naselennya 516Plosha 1 636 km Gustota naselennya 315 4 osib km Poshtovij indeks 89111Telefonnij kod 380 3136Geografichni daniGeografichni koordinati 48 50 05 pn sh 23 02 39 sh d 48 83472 pn sh 23 04417 sh d 48 83472 23 04417 Koordinati 48 50 05 pn sh 23 02 39 sh d 48 83472 pn sh 23 04417 sh d 48 83472 23 04417Serednya visota nad rivnem morya 598 mMisceva vladaAdresa radi 89111 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Bilasovicya 23KartaBilasovicyaBilasovicyaMapa Bilasovicya u VikishovishiNazvaOficijni nazvi 1689 Bileczovech ComBer 16 1727 Bilatzovicze tam samo Bilahzovicza tam zhe 122 1773 Bilas z owicza LexLoc 54 1808 Bilaszowicza Bilasowica LIPSZKY 59 1851 Bilazovicza FENYES 1 133 1913 Bagolyhaza Hnt 1925 Bilasovice 1930 Belasovice ComBer 16 1941 Bilaszovica Hnt 1946 Bilasovicya Belasovica SRSR IstoriyaNazva sela pohodit vid slov yanskogo osobovogo imeni Bilas Navkolishnya teritoriya sela i gora Pikuj znahodyatsya na stiku dvoh torgovih shlyahiv z Pivnichnogo Prichornomor ya i Baltiki do Balkan u tomu chisli tak zv Ruska Put fragment shlyahu vid Bilasovicya do Lihobori vzdovzh Bukoveckoyi polonini Povz ci zemli tranzitom prohodili tataro mongolska orda hana Batiya Zaselennya teritoriyi i zasnuvannya Bilasovici vihodit z diyalnosti korolya Danila Galickogo yakij provodiv aktivno politiku na zmicnennya prikordonnih rubezhiv Galicko Volinskoyi derzhavi i zaselennya spustoshenih mongolami zemel Tak na zaproshennya korolya Danila na kordoni z Ugorshinoyu z yavlyayutsya poselennya gnizda vilnonajmanih licariv rodu Drago Sasiv Odnim z takih poselen stala Bilasovicya yak prikordonnij post dlya kontrolyu za torgovimi shlyahami Drago Sasi pribuli na sluzhbu do korolya Danila a piznishe do jogo sina Leva Osivshi v ruskij zemli zaveli sim yi i v riznih rodah tim gerbom koristuvalisya mali svoyi pechatki ta samogo Gujda batkom zvali hronika 1584 avt B Paprockij Dali hronist pidkreslyuyuchi kazhe sho velikim chislom zagin licariv z horugvoyu vlivayetsya v ryadi jogo knyazya druzhini abo pribula chislenna rat licariv bojovikiv yaki drukuvalisya gerbom Sas abo yak podaye V Strepa graf Gujda z chimalim vijskom pribuv do ruskogo knyazhicha U hronici r 1584 takozh utochnyuyetsya sho blizko 1236 r do korolya Danila pribuv na sluzhbu Komes Gujda z vlasnoyu horugvoyu licariv V oboh vipadkah pribulci mali gerb iz zhovtim pivmisyacem rizhkami vgoru i dvoma zhovtimi zirkami nad nim i striloyu z napravlenim vgoru vistryam Vsi elementi gerba rozmisheni na blakitnomu poli Za uchast u hrestovih pohodah Drago Sasi otrimali pravo na dodatok do svogo gerba pidkorenim pivmisyacem Gerb rodini Drago Za svoyim pohodzhennyam rid Drago Sasiv pohodit z Saksoniyi timchasovo pislya Hrestovih pohodiv voni oselilisya u verhiv yah richki Tisa zaraz Zakarpatska oblast na zaproshennya ugorskih koroliv Osivshi Drago Sasi koristuvalisya prinesenim nimi pravom ukladenim Enrike fon Repgovim Sas yake v Galichini nazivali Saske zvodu zakoniv Saksonske zercalo Za cim pravom providniku nadavavsya zemelnij nadil zabezpechuvalosya misceve samovryaduvannya Zemli obkladalisya nevelikim podatkom pri obov yazkovomu vidbuvanni vijskovoyi sluzhbi Drago Sasi pidporyadkovuvalisya bezposeredno knyazyu korolyu mali pravo rozvivati torgivlyu ta rizni pidpriyemstva Za tverdzhennyam polskogo istorika Francisheka Pyekosinskogo najdavnishi zgadki pro gerb Sas u Polshi pohodyat z 15 st a najdavnishe zberezhene zobrazhennya na pechatci z 1462 r Bilshist rodin dribna galicka shlyahta Mozhemo takozh pripuskati sho v cej chas takozh vzhe moglo isnuvati poselennya na misci sela Bilasovicya na mezhi Galichini z Ugorshinoyu v 1280 r Shvidshe za vse sho ce bulo vijskove poselennya z dvorom hutorom u yakomu zhili smolyaki lyudi yaki zahishali pidstupi do kordonu boyi voyini Bilya takih poselen stoyali derev yani vezhi na yakih u razi nebezpeki smolyaki zapalyuvali signalni vogni dayuchi znati pro nablizhennya voroga Povz goru Pikuj prohodit shlyah cherez tak zv pereval Ruska Put Cim bezpechnim shlyahom koristuvalisya dlya svoyih pohodiv Veliki knyazi ta koroli Rusi Korol Danilo cim shlyahom jshov pohodom 1269 r U Verhnij Visockij ye potik pid nazvoyu Danchin Za perekazami tut korol Danilo yakogo v narodi nazivali Dan zupinivsya perepochiti i osvizhitisya cilyushoyu karpatskoyu vodoyu Neodnorazovo cim shlyahom zi svoyim vijskom zdijsnyuvav pohodi sin Danila korol Lev U 1250 roci vin odruzhivsya z dochkoyu ugorskogo korolya Beli IV Konstanciyeyu Ochevidno todi yak bi skriplyuyuchi svoyu virnist do kohanoyi vin zalishiv svij napis na kameni na vershini gori Pikuj Takozh polskij istorik Yan Dlugosh stverdzhuye sho korol Lev na samomu verhu gori Pikuj postaviv kam yanij stovp z ruskim napisom yakij oznachav kordon jogo volodin U 1258 roci Ruskim shlyahom korol Lev pishov pohodom shob priyednati do svoyeyi derzhavi Zakarpattya U gorah yaki polyubiv ponad use zalishivsya Lev na vichnij svij vidpochinok yak monah v 1301 roci Pohovanij vin u Lavrivskomu monastiri poblizu drevnogo shlyahu cherez Karpati Pislya zanepadu i vtrati derzhavnosti 1340 r Galicka zemlya perejshla pid kontrol Polshi Jmovirno poselennya Bilasovicya perejshlo u volodinnya ugorskoyi koroni trohi zgodom oskilki kordon mizh korolivstvami prohodiv po Verhovinskomu Vododilnomu hrebtu Z 1526 roku navkolishni teritoriyi potrapili pid kontrol tureckih vasaliv knyaziv Transilvaniyi U 1657 r transilvanskij knyaz Rakoci Yurij II peresadiv cherez Beskid Vereckij pereval 30 000 vijska z SemiGoroddya proti polskoyi shlyahti na dopomogu kozackomu getmanu Bogdanu Hmelnickomu Za ce u tomu zh roci polskij getman Lyubomirskij znishiv SemiGoroddya pomstivshis transilvancyam za yihnij vistup proti Polshi Polskij suchasnik pishe Lyubomirskij vse vinishiv volossya na golovi vstaye Planomirni pacifikaciyi priborkannya karalni akciyi nechuvanoyi zhorstokosti sho tyaglisya do samogo 1660 r a kraj piddavsya spustoshennya Jogo nazva vpershe zgaduyetsya v 1689 roci yak Bileczovech Selo bulo zasnovane sim yeyu Bilasz u drugij polovini 1600 h rokiv U 1754 roci chleni sim yi Popovichiv perebrali upravlinnya ale rodina Shenborn vidibrali ce vid nih i povernuli pravo spadkoyemcyam sim yi Bilash Nadali silska gromada znovu z yavlyayetsya v epicentri vijskovih podij Pershoyi svitovoyi vijni Pid chas Brusilivskogo prorivu zagin Sichovih Strilciv u skladi avstro ugorskih vijsk oboronyav Vereckij pereval vid natisku rosijskoyi armiyi Odnak rosiyanam vdalosya zahopiti timchasovo teritoriyi po liniyi Uzhok Gusnij Bilasovicya zavdyaki obhodu cherez Rusku put Bilasovicya yak poselennya prikordonnikiv nabuvaye podalshogo rozvitku pislya stvorennya Chehoslovackoyi respubliki 1919 roku Kazarma z vbudovanim dzotom Agresivna politika susidnih derzhav i nadmirna kilkist teroristichnih atak na zemlyah Pidkarpatskoyi Rusi zmushuvalo kerivnictvo Chehoslovachchini do perebudovi vijskovih oboronnih ob yektiv U 1936 roci na teritoriyi gromadi pobudovano dvopoverhovu ukriplenu kazarmu z vbudovanimi dzotami dlya prikordonnoyi varti Ob yekt cheskoyi vijskovoyi inzhenernoyi dumki led ne yedinij v regioni zberigsya do nashih dniv praktichno bez zmin Do rechi na vershini gori Pikuj v 1936 roci zhiteli sela Gusnij vstanovili obelisk na chest pershogo prezidenta Chehoslovachchini Tomasha Masarika v podyaku za rozvitok verhovinskogo krayu Pislya priyednannya Pidkarpatskoyi Rusi do Ugorshini 1939 r oboronni sporudi vikoristovuvalisya za priznachennyam na polsko ugorskomu kordoni A pid chas nastupu Chervonoyi Armiyi 1944 r 1 gvardijskoyi armiyi u skladi 4 go Ukrayinskogo frontu dlya obhodu liniyi Arpada protyagom 18 dniv shturmuvala cyu dilyanku bez pidtrimki artileriyi oskilki garmatni traktori ta kolisni tyagachi ne mogli zdolati miscevi skelni pidjomi fortifikacijni ob yekti buli integrovani v oboronnu sistemu liniyi Arpada PrisilkiBorsuchina Borsuchina kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Bilasovicya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 264 vid 13 05 1960 Borsuchina vpershe zgaduyetsya v 1648 roci yak Borszuchina Pohodzhennya nazvi Nazva Borshuchina maye slov yanske pohodzhennya sho viplivaye z nazvi borsuk Selishe mozhlivo bulo nazvano na chest harakternoyi tvarini navkolishnih lisiv u pershij polovini XVII stolittya ale mozhna pripustiti sho vono ye nazvoyu richki oskilki najmenuvannya Bors abo Borzh chasto zgaduyetsya v nazvah karpatskih potichkiv Pershu zgadku pro cerkovnu gromadu sela zapisano v 1692 r U 1778 r zbudovano hram v Borsuchini Mishkarevicya Mishkarevicya kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Bilasovicya rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka 1648 Miskarovica DEZSO 260 1773 Miskarovicza LexLoc 54 1808 Miskarovicza Misskarowica LIPSZKY Rep 428 1851 Miskarovicza FENYES 3 92 1873 Miskarovica Hnt 1913 Miskafalva Hnt 1925 Miskarovice ComBer 108 1944 Miskarovica Mishkarovica Hnt 1946 Mishkarevicya ZO Hram sv Mikoli Chudotvorcya 1890 Davnyu derev yanu cerkvu zgaduyut u cerkovnih dokumentah za 1778 r Do ciyeyi cerkvi Yevangeliye kupiv Mikola Korish z druzhinoyu Feceyu 24 veresnya 1749 r Anfologion kupiv Dmitrij Mikitovich z druzhinoyu Agafiyeyu dlya bistryanskoyi cerkvi Sv Duha 21 zhovtnya 1743 r Koritovicya Koritovicya kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Ob yednane z selom Bilasovicya Zgadki 1648 Karitovica 1691 Karitovicza 1700 KaritovicsaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 632 osobi z yakih 345 cholovikiv ta 287 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 527 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 42 rosijska 0 58 Turistichni miscyaCerkva sv Mikoli Chudotvorcya 1890 Davnyu derev yanu cerkvu zgaduyut u cerkovnih dokumentah za 1778 r Do ciyeyi cerkvi Yevangeliye kupiv Mikola Korish z druzhinoyu Feceyu 24 veresnya 1749 r Anfologion kupiv Dmitrij Mikitovich z druzhinoyu Agafiyeyu dlya bistryanskoyi cerkvi Sv Duha 21 zhovtnya 1743 r Nini selo priyednano do Bilasovici Teperishnyu derev yanu cerkvu i dzvinicyu zbudovano v povnij vidpovidnosti zi stilevimi osoblivostyami regionu yak z konstruktivnogo tak i z hudozhnogo boku Cerkva garno roztashovana na shili pagorba ale sucilna obshivka blyahoyu vidchutno psuye vrazhennya vid sporudi Yak rozpoviv cer kivnik Mihajlo Halus 1921 r n batko i dido yakogo tezh buli cerkivnikami cerkvu zbuduvali majstri z Laziv Vasil Lomaga ta Vasil Dalekorej Derevo zakupili v Matkovi na Galichini i tam zhe jogo porizali na pili v yevreya za inshoyu versiyeyu na pili v susidnomu z Matkovom Gusnomu Ochevidno spochatku v cerkvi buv starij ikonostas z poperednoyi cerkvi a ikoni do drugogo ikonostasa namalyuvav nimij hudozhnik z Galichini U 1970 h rokah vstanovleno novi poserednogo malyuvannya ikoni Napis na procesijnomu hresti povidomlyaye sho kupiv jogo Ivan Halus u 1860 r Bilya cerkvi stoyit tipova dlya dolini Latorici derev yana dvoyarusna dzvinicya z troma dzvonami Dva dzvoni bez napisiv vigotovleni za slovami cer kivnika v Uzhgorodi a najbilshij vidlito v 1924 r u Homutovi firmoyu Rihard Gerold na pozhertvi Grebinya i Kaliticha Todi zh sporudili i dzvinicyu dlya cogo Pikuj botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Turkompleks Pikuj znahoditsya bilya pidnizhzhya gori u yakij i zapozichiv svoyu nazvu Tripoverhovij korpus bazi roztashovanij u centri malovnichogo girskogo sela na visoti 650 metriv nad rivnem morya Dlya prozhivannya tut proponuyut odno i dvokimnatni komfortabelni nomeri klasu ekonom zi zruchnostyami na poversi a takozh napivlyuks i lyuks zi zruchnostyami v nomeri Kimnati dvo tri i chotirimisni deyaki z balkonom Na teritoriyi ye byuvet iz mineralnoyu vodoyu analog Narzanu V yidalni zdijsnyuyetsya trirazove harchuvannya U menyu predstavleno stravi zakarpatskoyi kuhni Ye takozh kafe bar Obladnano sportmajdanchiki Poruch ye dva bugelni vityagi 200 ta 300 metriv transfer na girskolizhnij kompleks Plaj 30 kilometriv Prisilki kolishni sela Borzha Borsuchina uvijshla do skladu Bilasovici u 1960 roci Borsuchina vpershe zgaduyetsya v 1648 roci yak Borszuchina Pohodzhennya nazvi Nazva Borshuchina pohodit maye slov yanske pohodzhennya sho viplivaye z nazvi borsuk Selishe mozhlivo bulo nazvano na chest harakternoyi tvarini navkolishnih lisiv u pershij polovini XVII stolittya ale mozhna pripustiti sho vono ye nazvoyu richki oskilki najmenuvannya Bors abo Borzh chasto zgaduyetsya v nazvah karpatskih potichkiv Mishkarovicya Mishka abo Mishkarovicya vpershe zgaduyetsya v 1648 roci yak Miskarovic uvijshla do skladu Bilasovici u 1960 roci Pohodzhennya jogo nazvi nazva Mishkarovicya rusinsko slovacka yaka chasto zgaduyetsya u komitati Zemplen Zasnovano selo Predstavnikami sim yi Mishkar u 1699 roci Mishkar Kuzma v 1772 roci Markus Mishkar Nazva prizvisha ce im ya slovackogo pohodzhennya miskar rusinske meshkar herelo do yakogo dodayetsya sufiks ica dzherelo minvodi sirovarnya zalishki I svitovoyi vijni derev yana dvoyarusna dzvinicya z troma dzvonami U 1936 roci na teritoriyi gromadi pobudovano dvopoverhovu ukriplenu kazarmu z vbudovanimi dzotami dlya prikordonnoyi varti Ob yekt cheskoyi vijskovoyi inzhenernoyi dumki led ne yedinij v regioni zberigsya do nashih dniv praktichno bez zmin PostatiKalitich Georgij Illich nar 1936 doktor ekonomichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini PrimitkiSebestyen Zsolt 2020 Karpatalja helysegnevei Nazvi naselenih punktiv Zakarpattya PDF ugorskoyu Nyiregyhaza s 57 58 ISBN 978 973 0 31294 2 Procitovano 13 travnya 2024 Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 12 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Rozselennya rodu Sasiv doslidzhennya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaInformaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini 13 sichnya 2021 u Wayback Machine Bilasovicka zagalnoosvitnya shkola http bilaschooll klasna com 6 veresnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi