Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ужо́к — село в Україні, у Ужгородському районі Закарпатської області.
| село Ужок | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Ужоцька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1582 |
| Населення | 772 |
| Площа | 22,769 км² |
| Густота населення | 33,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89031 |
| Телефонний код | +380 03135 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′05″ пн. ш. 22°51′53″ сх. д. / 48.98472° пн. ш. 22.86472° сх. д.Координати: 48°59′05″ пн. ш. 22°51′53″ сх. д. / 48.98472° пн. ш. 22.86472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 567 м |
| Водойми | р. Уж |
| Відстань до обласного центру | 84 км |
| Відстань до районного центру | 42 км |
| Найближча залізнична станція | Ужок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Ужок |
| Карта | |
  Ужок | |
 Ужок | |
| Мапа | |
| | |
Географічні дані
Село розташоване під Ужоцьким перевалом, де бере початок річка Уж і де починається Закарпатська область. Населення Ужка станом на 2011 рік — 722 особи. Центр сільської ради. Крайнє східне село Лемківщини.
Охороняються три джерела мінводи. Джерело — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні.
Одне з джерел носило назву Гераклове - начебто вода звідти дарувала людям силу, якою славився античний герой. Скульптура Геракла, яка зараз прикрашає двір Ужгородського замку, колись знаходилась саме там, аж поки в 1915 році курорту не прийшов кінець. Чия саме артилерія використала відпочинкову зону (два санаторні будинки з 30 купальнями, військова лікарня та п’ять вілл) в якості мішені, і дотепер невідомо.
Історія
Про те, що територія села була заселена з давніх часів свідчать археологічні знахідки, зокрема бронзовий меч 11-10 ст. до н.е.Р
У грамоті, датованій 1582 роком, є чіткий напис, що Ужок згідно зі спадковим правом належить родині Другетів (власникам Ужгородсько-Невицької замкової домінії). Тоді в Ужку жив лише шолтис з родиною, так як у податкових списках не опубліковано жодного залежного селянського господарства. Звідси виходить, що село Ужок було засноване приблизно у 1582 році. Назву поселення отримало від річки Ужка, яка тут бере свій початок.
У 1631 році в Ужку господарювали два шолтеські, сім селянських кріпацьких та 21 желярське газдівства. В другій половині XVII-на початку XVIII століть кількість мешканців села зменшилася.
Ужок та війни
На Ужоцькому перевалі знаходиться пам'ятний знак та братські могили воїнів, які загинули в боях за Ужоцький перевал у Першій світовій. Не дарма Ужоцький перевал кілька разів фігурує в романі Ярослава Гашека про бравого вояка Швейка. В 1914-1915 рр. фронт кілька разів проходив перевалом, нищачи на своєму шляху все живе. Солдати генерала Брусилова близько шести місяців тримали оборону на Черемсі. 15 сіл неподалік від Ужоцького перевалу стояли в руїнах.
Перевал бачив і австрійську армію, і російських вояків, і січових стрільців- усусусів. Вони воювали на боці Австро-Угорщини: наказ ввести легіон УСС в бої в Карпатах на початку вересня 1915 р. віддав генерал Гофман після того, як австрійці втратили понад 400 тисяч людей (з них сто тисяч потрапила в полон). Сотня стрільців отамана В. Дідушка стояла на Верецькому перевалі, ще одна сотня - на Ужоцькому. Саме їм випала доля першими зустріти в бою козаків з 2 кубанської дивізії. 22 січових стрільця навіки залишилися на Ужоцькому перевалі.
Після одного з боїв жителі села Ужка зібрали тіла загиблих і поховали разом 6 російських та 6 угорських офіцерів, а також 351 солдата з армій, що ворогували. Панахиду по їх душам відслужили в дерев’яній Михайлівській церкві. Восени 2007 року монумент-піраміду відновили, встановили на ній таблицю українською мовою та поновили зниклий в радянські часи німецькомовний напис, упорядкували військове кладовище поруч.
Тут же пам'ятник бійцям Червоної Армії, які загинули в боях за Ужоцький перевал у жовтні 1944 року.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 827 осіб, з яких 396 чоловіків та 431 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 753 особи.
Станом на 2011 рік прописано 722 особи, постійних мешканців близько 500 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 768 | 99.48% |
| російська | 4 | 0.52% |
| Усього | 772 | 100% |
Релігія
Дві дерев’яні будівлі, зведені 1745 р., – Михайлівська церква і розташована на північний захід від неї двоярусна дзвіниця – розташовані на одному з найвищих пагорбів неподалік Ужоцького перевалу, ефектно домінуючи над навколишніми гірськими краєвидами.
Михайлівська церква належить до однієї з найсвоєрідніших локальних груп закарпатських дерев’яних храмів – ужоцької – з властивим для неї поєднанням рис бойківського та лемківського типів. Відповідно до традиційних церков Бойківщини споруда складається з трьох прямокутних у плані зрубів, причому центральний перевищує бічні за розмірами та висотою. Домінантна роль центрального зрубу – нави – виявлена у її завершенні, яке являє собою типовий для бойківських храмів чотиригранний верх з трьома невисокими заломами та монументальним пірамідальним наметом вінчання. Схожою є також структура чотиригранного верху вівтарного зрубу, проте він має лише два заломи й помітно поступається центральному за висотою. Значно нижча від центрального об’єму західна частина Михайлівської церкви, яка складається з низького безвіконного бабинця та розташованої над ним емпори з невисокою каркасною дзвіницею з наметовим завершенням. Двоярусна структура західного об’єму та каркасна конструкція дзвіниці над бабинцем споріднюють будівлю з дерев’яними церквами Лемківщини, проте симетричний характер усієї композиції пам’ятки наближає її до традиційних бойківських храмів. Значною мірою цьому сприяє також влаштування навколо будівлі пластичного піддашшя на фігурних кронштейнах.
Ще послідовніше традиційна симетрична структура бойківських храмів виявлена в інтер’єрі Михайлівської церкви, композиційною домінантою якого виступає розвинений угору й добре освітлений простір нави. Важлива роль цього приміщення в інтер’єрі пам’ятки підкреслюється також розташуванням тут більшості елементів її внутрішнього оздоблення – іконостаса, фігурного вирізу й інших елементів. Ці особливості споруди, помножені на вишукані пропорції та мальовничий силует, перетворюють її на один з найкращих зразків дерев’яних храмів ужоцької групи в Закарпатті.
Дзвіниця розташована на північний захід від храму й органічно вписується в загальну архітектурно-просторову організацію ансамблю. Являє собою один з найпоширеніших в Україні різновидів дерев’яної дзвіниці “четверик на четверику”, нижній ярус якої, оперезаний піддашшям, є зрубним, а 2-й ярус – відкритою аркадою-галереєю з наметовим завершенням.
Єврейський цвинтар
Місцеве населення багато століть жили з євреями, які традиційно займалися тут торгівлею і різною комерційною діяльністю. Судячи із записів на деяких надгробних плитах, яких тут кілька десятків повалених часом на землю і зарослих травою, кладовище тут вже з 18 століття.
Це місце ніколи не обстежували, тому цілком можливо що тут знаходяться старіші поховання.
Туристичні місця
1. Храм Святого Архістратига Михаїла, с. Ужок, XVII ст
2. Подивитись на рух поїздів віадуками та тунелями
3.Відвідати Ужанський національний природний парк
4. Букові праліси
5. Ужоцький перевал (883 м).
6. На Ужоцькому перевалі знаходиться пам'ятний знак та братські могили воїнів, які загинули в боях за Ужоцький перевал у Першій світовій.
В зимовий період на території села діє однойменна гірськолижна база.
Єврейський цвинтар
Протягом XVIII-XIX століть на території села діяв санаторій, лікування пацієнтів якого відбувалося за допомогою мінеральних вод, що поширені в даному регіоні. Навколо курортних установ шумів липовий парк, прикрашений статуями. Мінеральні джерела за старим звичаєм називалися людськими іменами: "Ласло", "Бела", "Марча". Мінеральні джерела збереглися і дотепер, тож сюди можна приїжджати не тільки за новими враженнями, а й для оздоровлення. В цьому плані може допомогти популярна база відпочинку «Ужанські купелі».
мінеральні джерела:
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Тетяна Грицищук (5 лютого 2023). Карпатський об‘єктив (українською) . Процитовано 26 травня 2024.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Література
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 62-64
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М.: Искусство, 1971 г., с. 12-13
Інтернет-ресурси
- В селі Ужок знайдено найстаріше єврейське кладовище на Закарпатті[недоступне посилання з травня 2019]
- Церква в селі Ужок на сайті «Дерев'яні храми України»
- http://www.castles.com.ua/uzhok.html
- Владислав Никитенко. Великоберезнянский район. Ужок
Посилання
- Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. Náchod: Konting, 2008. 168s. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzho k selo v Ukrayini u Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selo Uzhok Uzhok i dovkolishni goriUzhok i dovkolishni gori Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Uzhocka silska rada Osnovni dani Zasnovane 1582 Naselennya 772 Plosha 22 769 km Gustota naselennya 33 91 osib km Poshtovij indeks 89031 Telefonnij kod 380 03135 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 05 pn sh 22 51 53 sh d 48 98472 pn sh 22 86472 sh d 48 98472 22 86472 Koordinati 48 59 05 pn sh 22 51 53 sh d 48 98472 pn sh 22 86472 sh d 48 98472 22 86472 Serednya visota nad rivnem morya 567 m Vodojmi r Uzh Vidstan do oblasnogo centru 84 km Vidstan do rajonnogo centru 42 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Uzhok Misceva vlada Adresa radi s Uzhok Karta Uzhok Uzhok Mapa Uzhok u VikishovishiGeografichni daniSelo roztashovane pid Uzhockim perevalom de bere pochatok richka Uzh i de pochinayetsya Zakarpatska oblast Naselennya Uzhka stanom na 2011 rik 722 osobi Centr silskoyi radi Krajnye shidne selo Lemkivshini Ohoronyayutsya tri dzherela minvodi Dzherelo gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya v Ukrayini Odne z dzherel nosilo nazvu Geraklove nachebto voda zvidti daruvala lyudyam silu yakoyu slavivsya antichnij geroj Skulptura Gerakla yaka zaraz prikrashaye dvir Uzhgorodskogo zamku kolis znahodilas same tam azh poki v 1915 roci kurortu ne prijshov kinec Chiya same artileriya vikoristala vidpochinkovu zonu dva sanatorni budinki z 30 kupalnyami vijskova likarnya ta p yat vill v yakosti misheni i doteper nevidomo IstoriyaPro te sho teritoriya sela bula zaselena z davnih chasiv svidchat arheologichni znahidki zokrema bronzovij mech 11 10 st do n e R U gramoti datovanij 1582 rokom ye chitkij napis sho Uzhok zgidno zi spadkovim pravom nalezhit rodini Drugetiv vlasnikam Uzhgorodsko Nevickoyi zamkovoyi dominiyi Todi v Uzhku zhiv lishe sholtis z rodinoyu tak yak u podatkovih spiskah ne opublikovano zhodnogo zalezhnogo selyanskogo gospodarstva Zvidsi vihodit sho selo Uzhok bulo zasnovane priblizno u 1582 roci Nazvu poselennya otrimalo vid richki Uzhka yaka tut bere svij pochatok U 1631 roci v Uzhku gospodaryuvali dva sholteski sim selyanskih kripackih ta 21 zhelyarske gazdivstva V drugij polovini XVII na pochatku XVIII stolit kilkist meshkanciv sela zmenshilasya Uzhok ta vijni Na Uzhockomu perevali znahoditsya pam yatnij znak ta bratski mogili voyiniv yaki zaginuli v boyah za Uzhockij pereval u Pershij svitovij Ne darma Uzhockij pereval kilka raziv figuruye v romani Yaroslava Gasheka pro bravogo voyaka Shvejka V 1914 1915 rr front kilka raziv prohodiv perevalom nishachi na svoyemu shlyahu vse zhive Soldati generala Brusilova blizko shesti misyaciv trimali oboronu na Cheremsi 15 sil nepodalik vid Uzhockogo perevalu stoyali v ruyinah Pereval bachiv i avstrijsku armiyu i rosijskih voyakiv i sichovih strilciv usususiv Voni voyuvali na boci Avstro Ugorshini nakaz vvesti legion USS v boyi v Karpatah na pochatku veresnya 1915 r viddav general Gofman pislya togo yak avstrijci vtratili ponad 400 tisyach lyudej z nih sto tisyach potrapila v polon Sotnya strilciv otamana V Didushka stoyala na Vereckomu perevali she odna sotnya na Uzhockomu Same yim vipala dolya pershimi zustriti v boyu kozakiv z 2 kubanskoyi diviziyi 22 sichovih strilcya naviki zalishilisya na Uzhockomu perevali Pislya odnogo z boyiv zhiteli sela Uzhka zibrali tila zagiblih i pohovali razom 6 rosijskih ta 6 ugorskih oficeriv a takozh 351 soldata z armij sho voroguvali Panahidu po yih dusham vidsluzhili v derev yanij Mihajlivskij cerkvi Voseni 2007 roku monument piramidu vidnovili vstanovili na nij tablicyu ukrayinskoyu movoyu ta ponovili zniklij v radyanski chasi nimeckomovnij napis uporyadkuvali vijskove kladovishe poruch Tut zhe pam yatnik bijcyam Chervonoyi Armiyi yaki zaginuli v boyah za Uzhockij pereval u zhovtni 1944 roku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 827 osib z yakih 396 cholovikiv ta 431 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 753 osobi Stanom na 2011 rik propisano 722 osobi postijnih meshkanciv blizko 500 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 768 99 48 rosijska 4 0 52 Usogo 772 100 ReligiyaDerev yana cerkva Arhangela Mihayila z dzviniceyu Cerkva sv arh Mihayila 1745 Cerkva sv Mihajla z dzviniceyu 1745 rik Dvi derev yani budivli zvedeni 1745 r Mihajlivska cerkva i roztashovana na pivnichnij zahid vid neyi dvoyarusna dzvinicya roztashovani na odnomu z najvishih pagorbiv nepodalik Uzhockogo perevalu efektno dominuyuchi nad navkolishnimi girskimi krayevidami Mihajlivska cerkva nalezhit do odniyeyi z najsvoyeridnishih lokalnih grup zakarpatskih derev yanih hramiv uzhockoyi z vlastivim dlya neyi poyednannyam ris bojkivskogo ta lemkivskogo tipiv Vidpovidno do tradicijnih cerkov Bojkivshini sporuda skladayetsya z troh pryamokutnih u plani zrubiv prichomu centralnij perevishuye bichni za rozmirami ta visotoyu Dominantna rol centralnogo zrubu navi viyavlena u yiyi zavershenni yake yavlyaye soboyu tipovij dlya bojkivskih hramiv chotirigrannij verh z troma nevisokimi zalomami ta monumentalnim piramidalnim nametom vinchannya Shozhoyu ye takozh struktura chotirigrannogo verhu vivtarnogo zrubu prote vin maye lishe dva zalomi j pomitno postupayetsya centralnomu za visotoyu Znachno nizhcha vid centralnogo ob yemu zahidna chastina Mihajlivskoyi cerkvi yaka skladayetsya z nizkogo bezvikonnogo babincya ta roztashovanoyi nad nim empori z nevisokoyu karkasnoyu dzviniceyu z nametovim zavershennyam Dvoyarusna struktura zahidnogo ob yemu ta karkasna konstrukciya dzvinici nad babincem sporidnyuyut budivlyu z derev yanimi cerkvami Lemkivshini prote simetrichnij harakter usiyeyi kompoziciyi pam yatki nablizhaye yiyi do tradicijnih bojkivskih hramiv Znachnoyu miroyu comu spriyaye takozh vlashtuvannya navkolo budivli plastichnogo piddashshya na figurnih kronshtejnah She poslidovnishe tradicijna simetrichna struktura bojkivskih hramiv viyavlena v inter yeri Mihajlivskoyi cerkvi kompozicijnoyu dominantoyu yakogo vistupaye rozvinenij ugoru j dobre osvitlenij prostir navi Vazhliva rol cogo primishennya v inter yeri pam yatki pidkreslyuyetsya takozh roztashuvannyam tut bilshosti elementiv yiyi vnutrishnogo ozdoblennya ikonostasa figurnogo virizu j inshih elementiv Ci osoblivosti sporudi pomnozheni na vishukani proporciyi ta malovnichij siluet peretvoryuyut yiyi na odin z najkrashih zrazkiv derev yanih hramiv uzhockoyi grupi v Zakarpatti Dzvinicya roztashovana na pivnichnij zahid vid hramu j organichno vpisuyetsya v zagalnu arhitekturno prostorovu organizaciyu ansamblyu Yavlyaye soboyu odin z najposhirenishih v Ukrayini riznovidiv derev yanoyi dzvinici chetverik na chetveriku nizhnij yarus yakoyi operezanij piddashshyam ye zrubnim a 2 j yarus vidkritoyu arkadoyu galereyeyu z nametovim zavershennyam Yevrejskij cvintar Misceve naselennya bagato stolit zhili z yevreyami yaki tradicijno zajmalisya tut torgivleyu i riznoyu komercijnoyu diyalnistyu Sudyachi iz zapisiv na deyakih nadgrobnih plitah yakih tut kilka desyatkiv povalenih chasom na zemlyu i zaroslih travoyu kladovishe tut vzhe z 18 stolittya Ce misce nikoli ne obstezhuvali tomu cilkom mozhlivo sho tut znahodyatsya starishi pohovannya Turistichni miscya1 Hram Svyatogo Arhistratiga Mihayila s Uzhok XVII st 2 Podivitis na ruh poyizdiv viadukami ta tunelyami 3 Vidvidati Uzhanskij nacionalnij prirodnij park 4 Bukovi pralisi 5 Uzhockij pereval 883 m 6 Na Uzhockomu perevali znahoditsya pam yatnij znak ta bratski mogili voyiniv yaki zaginuli v boyah za Uzhockij pereval u Pershij svitovij V zimovij period na teritoriyi sela diye odnojmenna girskolizhna baza Yevrejskij cvintar Protyagom XVIII XIX stolit na teritoriyi sela diyav sanatorij likuvannya paciyentiv yakogo vidbuvalosya za dopomogoyu mineralnih vod sho poshireni v danomu regioni Navkolo kurortnih ustanov shumiv lipovij park prikrashenij statuyami Mineralni dzherela za starim zvichayem nazivalisya lyudskimi imenami Laslo Bela Marcha Mineralni dzherela zbereglisya i doteper tozh syudi mozhna priyizhdzhati ne tilki za novimi vrazhennyami a j dlya ozdorovlennya V comu plani mozhe dopomogti populyarna baza vidpochinku Uzhanski kupeli mineralni dzherela Dzherelo 1 Uzhok Dzherelo 2 Uzhok Dzherelo 3 Uzhok PrimitkiUzhok u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Uzhok u Vikishovishi database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Tetyana Gricishuk 5 lyutogo 2023 Karpatskij ob yektiv ukrayinskoyu Procitovano 26 travnya 2024 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 LiteraturaLogvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 s 62 64 Pop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 g s 12 13Internet resursiV seli Uzhok znajdeno najstarishe yevrejske kladovishe na Zakarpatti nedostupne posilannya z travnya 2019 Cerkva v seli Uzhok na sajti Derev yani hrami Ukrayini http www castles com ua uzhok html Vladislav Nikitenko Velikobereznyanskij rajon UzhokPosilannyaPetr Stepanek Podkarpatska Rus v letech 1919 1939 Nachod Konting 2008 168s ISBN 978 80 9033 082 5