Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кузьми на пол Kuźmina село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 400 осіб 2

Кузьмина

Кузьмина

Кузьми́на (пол. Kuźmina) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 400 осіб (2011).

Село
Кузьмина
пол. Kuźmina
image

Координати 49°37′00″ пн. ш. 22°25′44″ сх. д. / 49.6168300000277753270° пн. ш. 22.42910000002777693° сх. д. / 49.6168300000277753270; 22.42910000002777693Координати: 49°37′00″ пн. ш. 22°25′44″ сх. д. / 49.6168300000277753270° пн. ш. 22.42910000002777693° сх. д. / 49.6168300000277753270; 22.42910000002777693

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1497
Населення 400 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
SIMC 0599310
GeoNames 766931
OSM r6855025  ·R
image
image
Кузьмина
Кузьмина (Польща)
image
image
Кузьмина
Кузьмина (Підкарпатське воєводство)
image Кузьмина у Вікісховищі
image
На задньому плані стародавня церква святого Дмитра в Кузьмині. На передньому плані кладовище польських солдатів
image
Цвинтарна римо-католицька каплиця в Кузьмині

До 1954 року існувала .

В Кузьмині знаходиться найглибша в Польщі бурова свердловина Кузьмина-1 глибиною 7541 метр. Була то дослідницька свердловина, що мала на меті дослідити геологічну будову Карпат. До кристалічного щита дійшли на глибині понад 7300 метрів.

Географія

Село розташоване на відстані 12 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 33 кілометри на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 57 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Перша письмова згадка про село Кузьмина відносяться до 1497 року, наступна до 1500 року.

Першу церкву збудовано в 1526 році.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Крайна відійшло до імперії Габсбургів.

В 19 столітті село було власністю Песьоровських (пол. Pieciorowskich). На схід від села знаходяться фрагменти двірської фортифікації.

Під кінець 19 століття село поділялося на чотири частини: Кузьмина гірська, Маргел, Кічера і Кам'янка, яку також звали Вапнисько (пол. Kuźminę górną, Margel, Kiczerę i Kamionkę zwaną również Wapienisko).

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це частково населене українцями село Надсяння окупувала Польща, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

1 серпня 1934 року село стало центром гміни Кузьмина в складі добромильського повіту львівського воєводства. До складу гміни, крім власне Кузьмини, входили також населені пункти Лещава-Горішня, Лещавка, Розтока (тепер вони входять в склад гміни Бірча), Креців, Ляхава, Розпуття (тепер входять в склад гміни Тирява Волоська).

В 1938 році село стало місцем кількаденних протистоянь українського населення з Кузьмини та околиць, що боролося за відібрану в них римо-католиками , з поляками. Після декількох днів зіткнень в село прибули відділи жандармерії, стягнені з Добромиля, Сянока і Перемишля. Кількадесят осіб, серед них жінки і діти, внаслідок побиття отримали тілесні ушкодження, а декілька осіб закатовано на смерть. Церква святого Дмитра була польською владою зачинена, а повернула та відкрила доступ до неї вірним УГКЦ щойно окупаційна німецька влада в 1941 році.

У 1939 році в селі проживало 1 080 мешканців, з них 220 українців-грекокатоликів (частина українців переписались на поляків), 845 поляків і 15 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Кузьмина, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 4 грудня 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато насильну мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Кузьмина, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі і село опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками. Вночі з 21 на 22 жовтня 1945 року сотня Громенка в кількості понад 200 вояків та дві чоти сотні сотенного Барона виконали акцію на село Кузьмина, де перебували майже 600 вояків ВП та 40 МО. В цьому бою впав чотовий Барон — поручник 1 УД УНА, а з сотні Громенка було 4 вбитих і 9 ранених. Скільки втрат мали поляки не вдалось ствердити, бо вони вбитих відвезли до Перемишля. 2 листопада 1945 року село Кузьмина було заатаковане сотнею УПА «Громенки». В результаті атаки 11 поляків загинуло і 4 особи було поранено.

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 208 41 142 25
Жінки 192 36 109 47
Разом 400 77 251 72
  • 1785 — 103 греко-католики, 265 римо-католиків та 5 юдеїв
  • 1840 — 250 греко-католиків
  • 1859 — 250 греко-католиків
  • 1880 — 90 греко-католиків, 560 римо-католиків
  • 1899 — 144 греко-католики
  • 1900 — 234 греко-католики і 644 римо-католиків
  • 1926 — 320 греко-католиків
  • 1929 — 924 мешканці
  • 1938 — 246 греко-католиків
    • (відсутні дані про мешканців інших конфесій)
  • 2006 — 480 мешканців

Віровизнання

Католики східного обряду (УГКЦ)

В Кузьмині знаходиться стародавня церква святого Дмитра, збудована в 1804 році коштом Возняків (пол. Woźniaków). В 1880 році церковна громада налічувала 90 вірних, літургії відбувалися нерегулярно. До 1926 року церква підлягала греко-католицькій парафії в Лещаві-Горішній Бірчанського деканату Перемишльської єпархії, потім — греко-католицькій парафії в Крецові, після Другої світової війни влада Польщі передала церкву у власність римо-католикам.

Докладніше:

Католики латинського обряду (РКЦ)

В 1880 році римо-католицька парафія в Тиряві Волоській налічувала 560 вірних з Кузьмини.

Див. також

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кузьмина

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 7 листопада 2018.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18, 118.
  4. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  7. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  8. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 15 жовтня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 15 жовтня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 15 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
  14. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kuzmi na pol Kuzmina selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 400 osib 2011 Selo Kuzmina pol Kuzmina Koordinati 49 37 00 pn sh 22 25 44 sh d 49 6168300000277753270 pn sh 22 42910000002777693 sh d 49 6168300000277753270 22 42910000002777693 Koordinati 49 37 00 pn sh 22 25 44 sh d 49 6168300000277753270 pn sh 22 42910000002777693 sh d 49 6168300000277753270 22 42910000002777693 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1497Naselennya 400 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599310GeoNames 766931OSM r6855025 RKuzminaKuzmina Polsha KuzminaKuzmina Pidkarpatske voyevodstvo Kuzmina u VikishovishiNa zadnomu plani starodavnya cerkva svyatogo Dmitra v Kuzmini Na perednomu plani kladovishe polskih soldativCvintarna rimo katolicka kaplicya v Kuzmini Do 1954 roku isnuvala V Kuzmini znahoditsya najglibsha v Polshi burova sverdlovina Kuzmina 1 glibinoyu 7541 metr Bula to doslidnicka sverdlovina sho mala na meti dosliditi geologichnu budovu Karpat Do kristalichnogo shita dijshli na glibini ponad 7300 metriv GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 12 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 33 kilometri na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 57 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Persha pismova zgadka pro selo Kuzmina vidnosyatsya do 1497 roku nastupna do 1500 roku Pershu cerkvu zbudovano v 1526 roci V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Krajna vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv V 19 stolitti selo bulo vlasnistyu Pesorovskih pol Pieciorowskich Na shid vid sela znahodyatsya fragmenti dvirskoyi fortifikaciyi Pid kinec 19 stolittya selo podilyalosya na chotiri chastini Kuzmina girska Margel Kichera i Kam yanka yaku takozh zvali Vapnisko pol Kuzmine gorna Margel Kiczere i Kamionke zwana rowniez Wapienisko Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce chastkovo naselene ukrayincyami selo Nadsyannya okupuvala Polsha sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku 1 serpnya 1934 roku selo stalo centrom gmini Kuzmina v skladi dobromilskogo povitu lvivskogo voyevodstva Do skladu gmini krim vlasne Kuzmini vhodili takozh naseleni punkti Leshava Gorishnya Leshavka Roztoka teper voni vhodyat v sklad gmini Bircha Kreciv Lyahava Rozputtya teper vhodyat v sklad gmini Tiryava Voloska V 1938 roci selo stalo miscem kilkadennih protistoyan ukrayinskogo naselennya z Kuzmini ta okolic sho borolosya za vidibranu v nih rimo katolikami z polyakami Pislya dekilkoh dniv zitknen v selo pribuli viddili zhandarmeriyi styagneni z Dobromilya Syanoka i Peremishlya Kilkadesyat osib sered nih zhinki i diti vnaslidok pobittya otrimali tilesni ushkodzhennya a dekilka osib zakatovano na smert Cerkva svyatogo Dmitra bula polskoyu vladoyu zachinena a povernula ta vidkrila dostup do neyi virnim UGKC shojno okupacijna nimecka vlada v 1941 roci U 1939 roci v seli prozhivalo 1 080 meshkanciv z nih 220 ukrayinciv grekokatolikiv chastina ukrayinciv perepisalis na polyakiv 845 polyakiv i 15 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Kuzmina sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 4 grudnya 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato nasilnu mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Kuzmina yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi i selo opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Vnochi z 21 na 22 zhovtnya 1945 roku sotnya Gromenka v kilkosti ponad 200 voyakiv ta dvi choti sotni sotennogo Barona vikonali akciyu na selo Kuzmina de perebuvali majzhe 600 voyakiv VP ta 40 MO V comu boyu vpav chotovij Baron poruchnik 1 UD UNA a z sotni Gromenka bulo 4 vbitih i 9 ranenih Skilki vtrat mali polyaki ne vdalos stverditi bo voni vbitih vidvezli do Peremishlya 2 listopada 1945 roku selo Kuzmina bulo zaatakovane sotneyu UPA Gromenki V rezultati ataki 11 polyakiv zaginulo i 4 osobi bulo poraneno Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 208 41 142 25Zhinki 192 36 109 47Razom 400 77 251 721785 103 greko katoliki 265 rimo katolikiv ta 5 yudeyiv 1840 250 greko katolikiv 1859 250 greko katolikiv 1880 90 greko katolikiv 560 rimo katolikiv 1899 144 greko katoliki 1900 234 greko katoliki i 644 rimo katolikiv 1926 320 greko katolikiv 1929 924 meshkanci 1938 246 greko katolikiv vidsutni dani pro meshkanciv inshih konfesij 2006 480 meshkancivViroviznannyaKatoliki shidnogo obryadu UGKC V Kuzmini znahoditsya starodavnya cerkva svyatogo Dmitra zbudovana v 1804 roci koshtom Voznyakiv pol Wozniakow V 1880 roci cerkovna gromada nalichuvala 90 virnih liturgiyi vidbuvalisya neregulyarno Do 1926 roku cerkva pidlyagala greko katolickij parafiyi v Leshavi Gorishnij Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi potim greko katolickij parafiyi v Krecovi pislya Drugoyi svitovoyi vijni vlada Polshi peredala cerkvu u vlasnist rimo katolikam Dokladnishe Katoliki latinskogo obryadu RKC V 1880 roci rimo katolicka parafiya v Tiryavi Voloskij nalichuvala 560 virnih z Kuzmini Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kuzmina GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 7 listopada 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 118 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 13 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 15 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaKuzmina Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 10 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ