Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Розтока (пол. Roztoka) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 67 осіб (2011).
Село  Координати 49°36′07″ пн. ш. 22°27′42″ сх. д. / 49.602222220027776700° пн. ш. 22.461944440028° сх. д.Координати: 49°36′07″ пн. ш. 22°27′42″ сх. д. / 49.602222220027776700° пн. ш. 22.461944440028° сх. д.
 Розтока у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на відстані 11 кілометрів на південь від центру гміни села Бірчі, 30 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 59 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село Розтока вперше згадується в 1538 році. Тоді цей населений пункт був власністю Вздовських гербу Жренява (пол. Wzdowskich herbu Szreniawa), ймовірно гілки роду Кмітів (пол. Kmitów).
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Розтока відійшло до імперії Габсбургів.
На зламі XVIII та XIX віків село Розтока було власністю Адама Левицького (пол. Adama Lewickiego). В 1804 році в нього купив село Себастьян Остажевський (пол. Sebastian Ostaszewski), а після нього власністю володіла його донька Кароліна Остажевська (1809–1861), заміжня за Олександром Гнєвожем (пол. Aleksandrem Gniewoszem).
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Кузьміна Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 320 жителів, з них 285 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 20 євреїв
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Розтока, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року Розтока, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
Після депортації українського населення села Розтоки в залишені будинки заселились поляки, мешканці сусідньої Кузьмини.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 | 4 | 27 | 2 |
| Жінки | 34 | 10 | 20 | 4 |
| Разом | 67 | 14 | 47 | 6 |
Церква
В селі знаходиться дерев'яна греко-католицька церква, збудована напередодні Другої світової війни в 1936 році на місці своєї також дерев'яної попередниці, збудованої в 1822 році.
Церква належить до групи пам'ятників, в великій кількості представлених на просторах південно-східної Польщі, форма яких сформувалася як результат стилістичних шукань, котрі мають своєю кінцевою метою вироблення так званих форм універсального національного «стилю».
Церква тепер використовується як римсько-католицький дочірній (філіальний) костел Святих Апостолів Петра і Павла, який належить до парафії пв. Богоматері Неустанної Допомоги (пол. pw. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy), в Кузьмині, в (пол. Dekanat Bircza).
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розтока (Підкарпатське воєводство)
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 5 листопада 2012.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 19.
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 6 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 6 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 6 листопада 2012.
- * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 21 липня 2019.
Джерела, посилання та література
- Розтока (пол. Rostoka (7)) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 803. (пол.)
Див. також
- Різня в Бахові
- Різня в Березці
- Різня в Сівчині
- Бої в Бірчі та околицях
- Трагедія села Павлокоми
- Пискоровичі
- Різня в Сагрині
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roztoka pol Roztoka selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 67 osib 2011 Selo Roztoka pol Roztoka Koordinati 49 36 07 pn sh 22 27 42 sh d 49 602222220027776700 pn sh 22 461944440028 sh d 49 602222220027776700 22 461944440028 Koordinati 49 36 07 pn sh 22 27 42 sh d 49 602222220027776700 pn sh 22 461944440028 sh d 49 602222220027776700 22 461944440028 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1538Naselennya 67 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 744Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599570GeoNames 760196OSM r6855024 R RoztokaRoztoka Polsha RoztokaRoztoka Pidkarpatske voyevodstvo Roztoka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Roztoka Starodavnya cerkva v seli RoztokaGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 11 kilometriv na pivden vid centru gmini sela Birchi 30 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 59 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Roztoka vpershe zgaduyetsya v 1538 roci Todi cej naselenij punkt buv vlasnistyu Vzdovskih gerbu Zhrenyava pol Wzdowskich herbu Szreniawa jmovirno gilki rodu Kmitiv pol Kmitow V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Roztoka vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv Na zlami XVIII ta XIX vikiv selo Roztoka bulo vlasnistyu Adama Levickogo pol Adama Lewickiego V 1804 roci v nogo kupiv selo Sebastyan Ostazhevskij pol Sebastian Ostaszewski a pislya nogo vlasnistyu volodila jogo donka Karolina Ostazhevska 1809 1861 zamizhnya za Oleksandrom Gnyevozhem pol Aleksandrem Gniewoszem Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Kuzmina Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 320 zhiteliv z nih 285 ukrayinciv grekokatolikiv 15 ukrayinciv rimokatolikiv 20 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Roztoka sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Roztoka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi v yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Pislya deportaciyi ukrayinskogo naselennya sela Roztoki v zalisheni budinki zaselilis polyaki meshkanci susidnoyi Kuzmini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 33 4 27 2 Zhinki 34 10 20 4 Razom 67 14 47 6CerkvaDokladnishe V seli znahoditsya derev yana greko katolicka cerkva zbudovana naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v 1936 roci na misci svoyeyi takozh derev yanoyi poperednici zbudovanoyi v 1822 roci Cerkva nalezhit do grupi pam yatnikiv v velikij kilkosti predstavlenih na prostorah pivdenno shidnoyi Polshi forma yakih sformuvalasya yak rezultat stilistichnih shukan kotri mayut svoyeyu kincevoyu metoyu viroblennya tak zvanih form universalnogo nacionalnogo stilyu Cerkva teper vikoristovuyetsya yak rimsko katolickij dochirnij filialnij kostel Svyatih Apostoliv Petra i Pavla yakij nalezhit do parafiyi pv Bogomateri Neustannoyi Dopomogi pol pw Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy v Kuzmini v pol Dekanat Bircza PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Roztoka Pidkarpatske voyevodstvo GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 5 listopada 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 19 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 26 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 6 listopada 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 6 listopada 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 6 listopada 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 6 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 6 listopada 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2019 Dzherela posilannya ta literaturaRoztoka pol Rostoka 7 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 803 pol Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi