Мазурський діалект (пол. Mazurski; нім. Masurisch) діалект польської мови, яким говорили мазури в Східній Пруссії, нинішній Польщі. Мазури вважаються нащадками мазовшан.
Історія
З 14 століття поселенці з Мазовії почали селитися на півдні Пруссії, спустошеної хрестовими походами тевтонських лицарів проти давніх пруссів. За іншими джерелами, мазовшани не селилися в південній Пруссії до протестантської реформації у Пруссії 1525 року. Мазури були головним чином протестантами, на відміну від сусідніх католицьких народів Мазовецького князівства, включеного до складу Польського королівства 1526 року. Новий діалект виник в Пруссії, ізольований від решти польськомовних території. Мазурський діалект ввібрав багато німецьких і давньопрусських слів, додавши до них польські закінчення.
Починаючи з 1870-х років чиновники Німецької імперії в східних провінціях Пруссії обмежили використання інших мов окрім німецької. 1880 року мазури ще вважалися поляками Німецької імперії, на рубежі століть німецька влада зробила низку заходів для онімеччення і відділення їх від польського народу створенням окремої нації. Після Першої світової війни 11 липня 1920 року проведено , відповідно до Версальського договору, в якому мазури повинні були вирішити, чи хочуть вони бути частиною Другої Речі Посполитої, або залишитися в німецькій Східній Пруссії, приблизно 98 % населення проголосували за Німеччину.
До початку 20 століття більшість мазурів розмовляли німецькою мовою і мазурським діалектом; в деяких регіонах приблизно половина вдома говорили діалектом. 1925 року лише 40.869 мазурів володіли діалектом; багато хто вважав німецьку мову рідною, а мазурський діалект — місцевим діалектом. На початку 1930их років в Мазурії доволі великою підтримкою користувалась Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, особливо на виборах 1932 і 1933 років. Під час передвиборчих кампаній нацистські мітинги проводились мазурським діалектом.
Мазурський діалект ще не витіснився німецькою мовою на час завоювання Радянською Червоною Армією Східної Пруссії в січні 1945 року під час Другої світової війни. Ця територія перейшла Польщі відповідно до рішень Потсдамської конференції. Під час війни і повоєнних депортацій в наступні десятиліття більшість мазуромовного населення виїхало з Мазурії до західної Німеччини, особливо до повоєнної ФРН, де вони швидко асимілювалися німцями. У результаті мазурський діалект практично зник в 70ті i 80ті роки XX століття через від'їзд приблизно 160 000 мазурів до Німеччини.
Вважається, що нині мазурським діалектом спілкується від 10 000 до 15 000 осіб.
Особливості діалекту
- , перехід ряду cz, sz, dż, ż в c, s, dz, z
- Асинхронна вимова приголосних b', p', f', w' — bj/bź, pj/pś, fj/fś, wj/wź
- Іноді інтенсивне пом'якшення k, g, ch w ć, dź, ś (цей процес аналогічний пом'якшенню в кашубському діалекті).
- Лабіалізація голосного о , (іноді u) під наголосом
- Голосна Y відповідає і
- Перед приголосною Ł голосна і вимовляються як u, наприклад: buł , zuł (był , żył)
- Відносно носові голосні ą i ę вимовляються як o i e.
- В частині говору ę переходить в ã (a носове), яке через деназалізацію вимовлялось як an
- Á (a похиле), в розмові вимовляється як о
- Наявність é (e похиле), найчастіше в закінченнях прикметників: nasémi, dobrémi
- В родовому відмінку i давальному відмінку іменників жіночого роду в однині закінчення -ej переходить в -i: nasi, dobri.
- Ó (o похиле) вимовлялось або як ů (голосний між o i u) або як u (як голосний ó).
- Перехід в наголосі ja- в je- i ra- в re-.
- Перехід a в e або e в a
- M' (м'яке m) вимовлялось або як mń або ń: mniasto/niasto (miasto)
- Ř (rz) вимовлялось як rż: grżip (grzyb), але з часом стало вимовляться як ż (як в офіційній мові), але це мазурація
- Заміна подвійних приголосних kt в cht: chto (kto)
- Перехід -jd- в -ńd-: przyńdo (przyjdą)
- Сильна підтримка мобільного e на кінці: -ek: Łek - Łku,Наприклад: офіційне lek - leku.
- Гіпотетичне виникнення ë (Шва кашубське): brële, mlëko (okulary, mleko)
- Багато германізмів (з ) i балтизмів (з прусської і ятвязької мов), звичайні навіть в побутовій лексиці.
Мазурський діалект має багато спільного з і діалектами.
Див. також
Посилання
- (2006). Iron Kingdom: The Rise and Downfall of Prussia 1600–1947. Cambridge: Belknap Press of Harvard. с. 776. ISBN .
- Becoming German: Lessons from the Past for the Present Brian McCook in Leitkultur and Nationalstolz-Tabu -German Phenomena? Bonn, April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33-42
- Ulrich Mai (2005). (German) . Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 25 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2009. Процитовано 11 листопада 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mazurskij dialekt pol Mazurski nim Masurisch dialekt polskoyi movi yakim govorili mazuri v Shidnij Prussiyi ninishnij Polshi Mazuri vvazhayutsya nashadkami mazovshan Mazurskij dialekt na mapi mazoveckih govorivIstoriyaZ 14 stolittya poselenci z Mazoviyi pochali selitisya na pivdni Prussiyi spustoshenoyi hrestovimi pohodami tevtonskih licariv proti davnih prussiv Za inshimi dzherelami mazovshani ne selilisya v pivdennij Prussiyi do protestantskoyi reformaciyi u Prussiyi 1525 roku Mazuri buli golovnim chinom protestantami na vidminu vid susidnih katolickih narodiv Mazoveckogo knyazivstva vklyuchenogo do skladu Polskogo korolivstva 1526 roku Novij dialekt vinik v Prussiyi izolovanij vid reshti polskomovnih teritoriyi Mazurskij dialekt vvibrav bagato nimeckih i davnoprusskih sliv dodavshi do nih polski zakinchennya Pochinayuchi z 1870 h rokiv chinovniki Nimeckoyi imperiyi v shidnih provinciyah Prussiyi obmezhili vikoristannya inshih mov okrim nimeckoyi 1880 roku mazuri she vvazhalisya polyakami Nimeckoyi imperiyi na rubezhi stolit nimecka vlada zrobila nizku zahodiv dlya onimechchennya i viddilennya yih vid polskogo narodu stvorennyam okremoyi naciyi Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 11 lipnya 1920 roku provedeno vidpovidno do Versalskogo dogovoru v yakomu mazuri povinni buli virishiti chi hochut voni buti chastinoyu Drugoyi Rechi Pospolitoyi abo zalishitisya v nimeckij Shidnij Prussiyi priblizno 98 naselennya progolosuvali za Nimechchinu Do pochatku 20 stolittya bilshist mazuriv rozmovlyali nimeckoyu movoyu i mazurskim dialektom v deyakih regionah priblizno polovina vdoma govorili dialektom 1925 roku lishe 40 869 mazuriv volodili dialektom bagato hto vvazhav nimecku movu ridnoyu a mazurskij dialekt miscevim dialektom Na pochatku 1930ih rokiv v Mazuriyi dovoli velikoyu pidtrimkoyu koristuvalas Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini osoblivo na viborah 1932 i 1933 rokiv Pid chas peredviborchih kampanij nacistski mitingi provodilis mazurskim dialektom Mazurskij dialekt she ne vitisnivsya nimeckoyu movoyu na chas zavoyuvannya Radyanskoyu Chervonoyu Armiyeyu Shidnoyi Prussiyi v sichni 1945 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Cya teritoriya perejshla Polshi vidpovidno do rishen Potsdamskoyi konferenciyi Pid chas vijni i povoyennih deportacij v nastupni desyatilittya bilshist mazuromovnogo naselennya viyihalo z Mazuriyi do zahidnoyi Nimechchini osoblivo do povoyennoyi FRN de voni shvidko asimilyuvalisya nimcyami U rezultati mazurskij dialekt praktichno znik v 70ti i 80ti roki XX stolittya cherez vid yizd priblizno 160 000 mazuriv do Nimechchini Vvazhayetsya sho nini mazurskim dialektom spilkuyetsya vid 10 000 do 15 000 osib Osoblivosti dialektu perehid ryadu cz sz dz z v c s dz z Asinhronna vimova prigolosnih b p f w bj bz pj ps fj fs wj wz Inodi intensivne pom yakshennya k g ch w c dz s cej proces analogichnij pom yakshennyu v kashubskomu dialekti Labializaciya golosnogo o inodi u pid nagolosom Golosna Y vidpovidaye i Pered prigolosnoyu L golosna i vimovlyayutsya yak u napriklad bul zul byl zyl Vidnosno nosovi golosni a i e vimovlyayutsya yak o i e V chastini govoru e perehodit v a a nosove yake cherez denazalizaciyu vimovlyalos yak an A a pohile v rozmovi vimovlyayetsya yak o Nayavnist e e pohile najchastishe v zakinchennyah prikmetnikiv nasemi dobremi V rodovomu vidminku i davalnomu vidminku imennikiv zhinochogo rodu v odnini zakinchennya ej perehodit v i nasi dobri o o pohile vimovlyalos abo yak u golosnij mizh o i u abo yak u yak golosnij o Perehid v nagolosi ja v je i ra v re Perehid a v e abo e v a M m yake m vimovlyalos abo yak mn abo n mniasto niasto miasto R rz vimovlyalos yak rz grzip grzyb ale z chasom stalo vimovlyatsya yak z yak v oficijnij movi ale ce mazuraciya Zamina podvijnih prigolosnih kt v cht chto kto Perehid jd v nd przyndo przyjda Silna pidtrimka mobilnogo e na kinci ek Lek Lku Napriklad oficijne lek leku Gipotetichne viniknennya e Shva kashubske brele mleko okulary mleko Bagato germanizmiv z i baltizmiv z prusskoyi i yatvyazkoyi mov zvichajni navit v pobutovij leksici Mazurskij dialekt maye bagato spilnogo z i dialektami Div takozhDialekti polskoyi moviPosilannya 2006 Iron Kingdom The Rise and Downfall of Prussia 1600 1947 Cambridge Belknap Press of Harvard s 776 ISBN 067402385 4 Becoming German Lessons from the Past for the PresentBrian McCook in Leitkultur and Nationalstolz Tabu German Phenomena Bonn April 2002 Alexander von Humboldt Foundation pages 33 42 Ulrich Mai 2005 German Arhiv originalu za 20 lyutogo 2021 Procitovano 25 travnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2009 Procitovano 11 listopada 2009