XVIII династія (1550—1292 до н. е.) — одна з найвідоміших династій фараонів Стародавнього Єгипту часів Нового царства. Першим фараоном династії став Яхмос І, який вигнав загарбників гіксосів, що правили в державі 120 років.
Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | |
Дата створення / заснування | |
---|---|
Континент | Африка |
Попередник | Сімнадцята династія єгипетських фараонів |
Наступник | XIX династія |
Час/дата початку | |
Час/дата закінчення | |
Час/дата припинення існування | |
Вісімнадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі |
Війська Яхмоса зуміли захопити місто-фортецю Аваріс, а потім продовжили переслідування гіксосів до кордонів Палестини. Тут Яхмос взяв в облогу важливу в стратегічному плані фортецю Шарухен і під кінець третього року облоги взяв її. Це стало кінцем держави гіксосів, а Яхмос та його нащадки перетворились на завойовників і значно розширили свої землі.
Головними царями завойовниками XVIII-ї династії були Аменхотеп І, що розширив Єгипет в сторону Ефіопії, Тутмос I, що зробив похід в Азію, його дочка Хатшепсут, яка направила експедицію в країну Пунт. Її пасинок Тутмос ІІІ зумів дійти до берегів Тигру і встановив свій вплив в Передній Азії, а його спадкоємці — Аменхотеп II і Аменхотеп ІІІ продовжили завоювання своїх попередників.
Для проведення активної завойовницької політики ще при перших фараонах цієї династії була реорганізована єгипетська армія. У гіксосів єгиптяни перейняли легкі колісниці з екіпажем із двох чоловік. На озброєння були прийняті нові форми мечів: масивний прямий і більш легкий серпоподібний. Для перевезення воїнів та вантажів створили військовий флот.
Наступні фараони династії
Аменхотеп І
Після смерті Яхмоса до влади прийшов його малолітній син Аменхотеп I Джесеркара. Регенткою при ньому була його мати, дружина Яхмоса I, цариця Яхмес-Нефертарі, одна з найбільших цариць-красунь Єгипту, разом з Нефертарі і Нефертіті.
Подорослішавши, Аменхотеп прагнув проводити активну військову політику, слідуючи стопами свого батька. Він зробив похід до Нубії з метою «розширити межі Єгипту». Встрічене нубійське військо було знищене, командуючий ним вождь був узятий в полон, а воїни захоплені або перебиті. Переслідуючи втікаючих нубійців і їх худобу, Аменхотеп досяг області других нільських порогів, про що свідчить напис від 8-го року правління Аменхотепа на скелі біля острова .
Окрім цього, відомо про вдалі походи Аменхотепа проти лівійських племен. Цілком імовірно, що він здійснював і походи до Сирії. В результаті цього до кінця правління царя Єгипет досяг рубежів періоду розквіту Середнього царства — від Синайського півострова на півночі, до Другого Нільського порогу на півдні.
Аменхотеп I помер, не залишивши після себе спадкоємця, тому Яхмос-Нефертарі довелося звести на трон свого зятя, чоловіка своєї дочки Мутнафрут — Тутмоса.
Тутмос І
З ім'ям Тутмоса І зв'язують початок активної військово-політичної експансії Єгиптом Передньої Азії і Нубії.
На початку правління Тутмоса відбулося загострення в Нубії. Нубійці, скориставшись зміною правителів в Єгипті підняли повстання. На другому році свого правління Тутмос I зібрав армію і відправився усмиряти непокірних південців. Не дивлячись на те, що нубійцям активно допомагали кочівники з пустелі, військо Тутмоса отримало перемогу над повстанцями. Для посилення свого впливу на Нубію Тутмос повелів заснувати тут єгипетську військову фортецю. Проте Тутмос не обмежився утихомиренням повстанців, він пройшовся всією Нубією і добився визнання покірності від всього населення, а також зібрав велику данину з місцевого населення.
Повертаючись назад, Тутмос I встановив біля 3-го нільського порогу тріумфальну стелу, в якій придворні писарі описали потужність фіванського владики, який, за їх словами, був владикою від на півдні, до Євфрата на півночі.
Після походу на південь Тутмос вирішив закріпити єгипетське панування в Азії. Він зробив звитяжний набіг на азійські держави, дійшовши до Нахаріни (Мітанні). Найпівнічнішою його точкою проникнення стала «перевернена вода» — річка, що текла, за уявленнями стародавніх єгиптян, не в тому напрямі, в якому потрібно. (У потрібному напрямі, природно, рухався Ніл). Цією річкою був, як вважають єгиптологи, Євфрат. Євфрат, насправді, тече не з півдня на північ, як Ніл, а з півночі на південь. На берегах Євфрату Тутмос повелів встановити свої переможні стели, що відзначають рубежі його імперії.
Тутмос ІІ
Спадкоємцем Тутмоса I став його син від другорядної дружини — фараон Тутмос II Аахеперенра. У рік його сходження на трон нубійці знов влаштували заколот проти своїх владик-єгиптян. Тутмос II направив в Нубію військо, яке підкорило повсталих, дійшовши до 3-го нільського порогу. Фараон відрізнявся жорстокістю у відношенні до переможених. За його наказом єгипетське військо перебило всіх чоловіків у ефіопських племен. В живих були залишені тільки діти, яких забрали в рабство.
Правління цього фараона не відмічене чим-небудь знаменним. Багато єгиптологів вважають, що цар був вельми хворобливим, з чим, ймовірно, зв'язаний вельми короткий період його правління. Судячи з усього, він правив Єгиптом не більше трьох років, і помер від якоїсь невідомої єгиптологам хвороби. Його спадкоємцем був проголошений малолітній син від наложниці Ісе — Тутмос III.
Через своє малоліття Тутмос III не міг правити самостійно. Реально Єгиптом стала правити дружина Тутмоса II і його рідна сестра — Хатшепсут.
Хатшепсут
Завойовницька експансія дещо послабла під час правління Хатшепсут. Цариця давала перевагу більш м'яким і хитрим діям. Замість завойовницького походу вона відправила в багатий благовонною смолою Пунт військово-торговельну флотилію, яка привезла численні подарунки в знак покірності тамтешніх правителів.
Хатшепсут була першою в історії жінкою-фараоном. За її правління розвертається широке будівництво храмів і пам'ятників по всьому Єгипту. Разом із зведенням нових архітектурних споруд, відновлювалися і ті, які животіли в роки гіксоського засилля. Були остаточно відновлені і значно розширені святилища в Карнаці і Луксорі. У Карнаці було зведено «Червоне святилище» для церемоніального човна Амона; було споруджено VIII пілон, а також розширений храм Мут.
Найбільш відомим і красивим архітектурним пам'ятником епохи Хатшепсут є її заупокійний храм в Дейр ель-Бахрі — Джесер-Джесеру («Свята святих»). Архітектором цього прекрасного храму був Сенмут — мудрий візир Єгипту і, можливо, коханець цариці. Храм цей багато в чому повторював набагато менший храм Ментухотепа I, побудований тут же в епоху Середнього царства.
Тутмос ІІІ
На 21-му році свого правління (якщо рахувати початок його років правління із смерті його батька) Тутмос III відновив себе у владі, і став царем замість своєї нелюбої тітки-узурпаторки, якою він вважав Хатшепсут. Відразу ж після сходження на престол, Тутмос III став позбавлятися від будь-яких згадок про Хатшепсут, і наказав переробити всі пам'ятники у Єгипті. Єгиптологи вбачають в цьому знищенні імен Хатшепсут у країні два сенси:
- перший, найпоширеніший в історіографії, говорить про те, що Тутмос III знищував згадки про свою тітку через ненависть до неї, через те, що вона захопила трон, що належав йому по праву, і не допускала його до нього;
- друга теорія будується на менталітеті стародавніх єгиптян, і є більш ймовірною. Згідно з цією теорією, Тутмос знищував імена Хатшепсут за наполяганням своїх придворних з тим, щоб восторжествувала маат (істина), і Єгипет не піддався б карі небесній. За маат правити Єгиптом може тільки Хор — чоловік, але ніяк не жінка. Тому, щоб не порушувати уселенського порядку маат потрібно було видалити записи про те, що Єгиптом якийсь час правила жінка.
Ставши повновладним і одноосібним правителем Єгипту, Тутмос приступив до активної військової політики. Він зібрав військо, чисельністю (за різними оцінками) від 10 до 25 тисяч чоловік і виступив походом проти повсталих проти єгипетського владицтва народів Азії. Повсталі народи Сирії і Палестини очолювані правителем фортеці Кадеш сподівалися на те, що в результаті зміни правителів усередині країни, Єгипту буде не до своїх азійських васалів. Проте, новий цар вирішив не давати приводу для сепаратизму і покарати повсталих.
Вибравши найшвидший, але, разом з тим, небезпечний шлях, він протягом 21 дня провів своє військо до опорного пункту повсталих — фортеці Мегіддо. У цьому поході Тутмос проявив себе і як сміливий воїн, і як блискучий полководець, що особисто керував своїми військами і особисто беручи участь в битві. Об'єднана сирійсько-палестинська армія була розбита і відступила, сховавшись за фортечні стіни Мегіддо. Проте, фортецю не вдалося узяти відразу ж. Почалася облога фортеці. Навколо мурів Мегіддо були зведені облогові стіни. Багато азійських князів зрозуміли, що Єгипет сильний при Тутмосі III так само, як і при попередніх фараонах, і з ним краще не сперечатися: деякі з них стали приходити до Тутмоса, приносячи йому данину і виявляючи покірність. Опір тих, що сховались у фортеці, вдалося зломити лише через сім місяців, — тільки після того, як у фортеці став відчуватися брак продуктів харчування. Мегіддо довелося здати. В результаті Тутмос III, як повідомляють джерела, узяв в полон 330 азійських князів, що посміли повстати проти влади Єгипту. Після узяття клятви вірності Тутмос благородно відпустив їх додому. Військова контрибуція склала більше 900 колісниць, 2 000 коней, 2 000 голів великої рогатої худоби і 20 000 голів дрібної.
Крім того, до Єгипту були взяті діти і родичі багатьох азійських князів. Така практика відома впродовж всього Нового царства: єгипетський фараон бере до Єгипту спадкоємців якого-небудь азійського князя, і це служить заставою його вірності Єгипту.
В цілому, в результаті цього, першого азійського походу Тутмоса III він підпорядкував 119 міст і селищ, а територія єгипетської експансії тягнулася на півночі тепер аж до півдня Фінікії і Дамаску.
Аменхотеп II
Наступником Тутмоса III став його син, Аменхотеп II Аахеперура від дружини Мерітра. Відразу після вступу на престол він відправився в похід, щоб придушити заколоти в Сирії і Палестині. Результатом стала смерть семи правителів міст-заколотників. Їх тіла повісили на носі царського корабля. 100 тисяч воїнів і мирних жителів було забрано в рабство. Не меншою жорстокістю відрізнялись і інші походи фараона. Тепер правителі підвладних Єгипту земель не наважувались протистояти завойовникам, даючи перевагу відкупатися багатими дарами.
Серед єгиптологів склався образ Амехотепа II як фараона-силача і спортсмена. Є свідоцтва про те, що цар володів небаченою фізичною силою. Так, наприклад, він міг наскрізь прострелити металеву ціль шириною в долоню. Його улюблений лук, який, за переказами, міг натягнути тільки він, був похоронений разом з ним і знайдений єгиптологами в його гробниці № 35 в Долині Царів.
Тутмос IV
Спадкоємцем Аменхотепа став Тутмос IV Менхеперура, що також відрізнився, як і його попередники, рядом вдалих військових походів і великомасштабним будівництвом. До наших днів дійшов цікавий переказ про сходження Тутмоса на престол. Одного разу він після полювання вирішив відпочити в тіні стародавніх Великих пірамід. Заснувши, він побачив сон, в якому до нього звертався Великий бог. Бог просив Тутмоса щоб той звільнив його від пісків, за що він обіцяв принцові трон Єгипту. Прокинувшись принц виконав прохання бога, і відрив засипаного пісками бога — Великого Сфінкса. Той, в свою чергу, як і обіцяв, зробив його царем Єгипту. На згадку про цей сон і розмову з богом Тутмос IV повелів створити стелу і повісити її біля передніх лап Сфінкса.
Аменхотеп III
Спадкоємцем Тутмоса став Аменхотеп III Небмаатра, чиє правління було на рідкість мирним. Деякі дослідники вважаю, що Аменхотеп мало цікавився політикою, захоплюючись лише царськими забавами — полюванням, спортом, палацовими звеселяннями. Вельми висувається на перший план його дружина — Тія. Серед дослідників є думка, що саме вона займалася державними справами замість свого божественного чоловіка.
Тії народила чоловіку чотирьох доньок і, як мінімум, двох синів, одним з яких був майбутній Аменхотеп IV.
Все правління Аменхотепа III було мирним, за винятком придушення невеликого повстання в Нубії на 5-му році його правління. Азійськими провінціями, що ще не забули потужності єгипетської армії, цар управляв за допомогою дипломатичного листування. На 10-му році свого правління в цілях зміцнення відносин з Хатті (могутнім гравцем на азійській політичній сцені того часу), Аменхотеп III узяв в подружжя Гилукепу, дочку Шуттарни. Трохи пізніше він узяв собі в дружини сестру князя Тушратти. Проте, не зважаючи на всі старання дипломатів Аменхотепа, змови проти Єгипту, все ж таки, стали з'являтися. На чолі антиєгипетської коаліції встало азійське князівство Амурру. Втім, протягом всього правління Аменхотепа ця змова не змогла стати серйозною проблемою для Єгипту.
Епоха правління Аменхотепа III — це також і час великомасштабного будівництва. Він спорудив ряд храмів в Нубії, на Солебі збереглися рельєфи що повідомляють про це. Він перебудував невелику капличку в Луксорі в храм з красивою колонадою. При ньому реставруються і перебудовуються храми у всьому Єгипті.
У ель-Малькаті, що розташовується південніше Медінет-Абу фараон наказав відбудувати палац. Напроти палацу було вирито штучне озеро (Біркет-Абу), розміри його були близько 1 005 метрів завширшки і 2 500 метрів в довжину.
Був також відбудований поминальний храм Аменхотепа III, архітектором якого був Аменхотеп, син Хапу, великий мудрець тієї епохи. На сьогоднішній день від храму практично нічого не залишилося, за винятком двох великих статуй, які іменуються «Колоси Мемнона».
Після смерті Аменхотеп III був похоронений в Долині Царів, проте, мумія його досі не ідентифікована. Успадковував йому його малолітній син від Тії Аменхотеп IV.
Аменхотеп IV
Приблизно через 5 років порівняно традиційного правління Аменхотеп приступає до релігійної реформи. Він переносить свою столицю в знов відбудовані місто — Ахетатон («Горизонт Атона»), міняє своє ім'я на Ехнатона («Бажаний Атону»), і проголошує Атона верховним богом. З часом Ехнатон постулював, що тільки Атон є дійсним і якнайдавнішим богом, за своєю зовнішністю у вигляді сонячного диска, а решта богів Єгипту — похідні від нього. У всій країні починаються гоніння на Амона-Ра і його жерців.
Кінець правління Ехнатона покритий непроникною таємницею. Невідомо чому, але його реформа провалилася, а сам він, видно, помер. Існує припущення, що він був отруєний, проте вбивство залишилось не доведеним. Мумію Ехнатона досі не знайшли.
Сменхкара
Спадкоємцем Ехнатона став Сменхкара (1338—1336 роки до н. е.) — вельми загадкова фігура для єгиптологів. Цілком можливо, що Сменхкара продовжував курс Ехнатона і був прихильником атонізму. Проте, незабаром фіванська партія на чолі з жерцями Амона-Ра проголосила Тутанхамона дійсним фараоном Єгипту, і через нетривалий час, захопила всю владу в Єгипті.
Тутанхамон
Тутанхамон (1336—1327 роки до н. е.), прийшовши до влади, починає реставрацію культу Амона-Ра і додає забуттю Атона і місто Ахетатон, столицею знову стають Фіви. Тутанхамон, як і його суперник Сменхкара, правив недовго. Помер він в результаті зараження, що виникло в результаті відкритої рани, отриманої їм на полюванні.
Ай
Від Тутанхамона престол перейшов до Ая (1327—1323 роки до н. е.). Ай був нецарського походження, але був в споріднених зв'язках з Тутанхамоном. За однією з гіпотез, Ай був дідом Тутанхамона і його дружини Анхесенпамон. Він довгий час був візиром. При Ехнатоні Ай був ярим прихильником атонізма і, цілком імовірно, автором знаменитого «Гімну Атону». Після ж смерті Ехнатона, Ай перейшов на фіванську сторону, і став активним прихильником боротьби з атонізмом. Після сходження на престол Тутанхамона Ай став візиром при ньому. Після його смерті він, поховавши його як годиться цареві, забрав його престол. Серед єгиптологів існує теорія про те, що для легітимізації своєї влади Ай узяв в подружжя собі дружину Тутанхамона — Анхесенпамон, проте доказів для цього дуже мало. Єдиний доказ прихильників цієї гіпотези — це два поряд начертаних картуша Анхесенпамон і Ай на каблучці, виявленій в 1930-х роках.
Ай зійшов на престол у досить похилому віці, тому правив незначний час.
Хоремхеб
Наступником Ая став Хоремхеб, який мав низьке походження. Зліт його кар'єри відбувся в роки правління Ехнатона. При Тутанхамоні ж Ай і Хоремхеб стали найголовнішими політичними фігурами Єгипту. Хормехеб в цей час займає пост воєначальника. Після смерті Ая на храмовому святі на честь Амона Хоремхеб за підтримки фіванських жерців був проголошений царем Єгипту, нібито за ініціативою самого бога.
Хоремхеб остаточно реставрував стару єгипетську релігію з Амоном-Ра на чолі. Крім того, він піддав сильному гонінню залишки атонізму. По всій країні почали вирізувати ім'я фараона-єретика Ехнатона, і його ім'я було заборонено вимовляти і писати. Ахетатон повністю спустів.
Хоремхеб правив не довго; можливо, що у нього не було синів, тому до кінця свого правління він призначив своїм співправителем немолодого візира Парамессу, який після його смерті став фараоном Рамсесом I і засновником нового, 19 царського дому.
Підсумки
В результаті правління Ехнатона і його наступників Єгипет втратив більшу частину Сирії, а заворушення в Палестині загрожували втратою і цієї території. Боротьба з могутнім Хеттським царством, а також повернення Сирії і Палестини в склад Єгипту стали основним завданням нової XIX династії.
Література
- В. Скляренко, Я. Батий, Н. Вологожина, М. Панкова. Все величайшие царственные династии. «Фолио», Москва, Харків. 2008. стор. 174—182.
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XVIII dinastiya 1550 1292 do n e odna z najvidomishih dinastij faraoniv Starodavnogo Yegiptu chasiv Novogo carstva Pershim faraonom dinastiyi stav Yahmos I yakij vignav zagarbnikiv giksosiv sho pravili v derzhavi 120 rokiv Visimnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv Data stvorennya zasnuvannya KontinentAfrika PoperednikSimnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv NastupnikXIX dinastiya Chas data pochatku Chas data zakinchennya Chas data pripinennya isnuvannya Visimnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv u Vikishovishi Vijska Yahmosa zumili zahopiti misto fortecyu Avaris a potim prodovzhili peresliduvannya giksosiv do kordoniv Palestini Tut Yahmos vzyav v oblogu vazhlivu v strategichnomu plani fortecyu Sharuhen i pid kinec tretogo roku oblogi vzyav yiyi Ce stalo kincem derzhavi giksosiv a Yahmos ta jogo nashadki peretvorilis na zavojovnikiv i znachno rozshirili svoyi zemli Golovnimi caryami zavojovnikami XVIII yi dinastiyi buli Amenhotep I sho rozshiriv Yegipet v storonu Efiopiyi Tutmos I sho zrobiv pohid v Aziyu jogo dochka Hatshepsut yaka napravila ekspediciyu v krayinu Punt Yiyi pasinok Tutmos III zumiv dijti do beregiv Tigru i vstanoviv svij vpliv v Perednij Aziyi a jogo spadkoyemci Amenhotep II i Amenhotep III prodovzhili zavoyuvannya svoyih poperednikiv Dlya provedennya aktivnoyi zavojovnickoyi politiki she pri pershih faraonah ciyeyi dinastiyi bula reorganizovana yegipetska armiya U giksosiv yegiptyani perejnyali legki kolisnici z ekipazhem iz dvoh cholovik Na ozbroyennya buli prijnyati novi formi mechiv masivnij pryamij i bilsh legkij serpopodibnij Dlya perevezennya voyiniv ta vantazhiv stvorili vijskovij flot Nastupni faraoni dinastiyiAmenhotep I Dokladnishe Amenhotep I Amenhotep I z matir yu Pislya smerti Yahmosa do vladi prijshov jogo malolitnij sin Amenhotep I Dzheserkara Regentkoyu pri nomu bula jogo mati druzhina Yahmosa I caricya Yahmes Nefertari odna z najbilshih caric krasun Yegiptu razom z Nefertari i Nefertiti Podoroslishavshi Amenhotep pragnuv provoditi aktivnu vijskovu politiku sliduyuchi stopami svogo batka Vin zrobiv pohid do Nubiyi z metoyu rozshiriti mezhi Yegiptu Vstrichene nubijske vijsko bulo znishene komanduyuchij nim vozhd buv uzyatij v polon a voyini zahopleni abo perebiti Peresliduyuchi vtikayuchih nubijciv i yih hudobu Amenhotep dosyag oblasti drugih nilskih porogiv pro sho svidchit napis vid 8 go roku pravlinnya Amenhotepa na skeli bilya ostrova Okrim cogo vidomo pro vdali pohodi Amenhotepa proti livijskih plemen Cilkom imovirno sho vin zdijsnyuvav i pohodi do Siriyi V rezultati cogo do kincya pravlinnya carya Yegipet dosyag rubezhiv periodu rozkvitu Serednogo carstva vid Sinajskogo pivostrova na pivnochi do Drugogo Nilskogo porogu na pivdni Amenhotep I pomer ne zalishivshi pislya sebe spadkoyemcya tomu Yahmos Nefertari dovelosya zvesti na tron svogo zyatya cholovika svoyeyi dochki Mutnafrut Tutmosa Tutmos I Dokladnishe Tutmos I Z im yam Tutmosa I zv yazuyut pochatok aktivnoyi vijskovo politichnoyi ekspansiyi Yegiptom Perednoyi Aziyi i Nubiyi Na pochatku pravlinnya Tutmosa vidbulosya zagostrennya v Nubiyi Nubijci skoristavshis zminoyu praviteliv v Yegipti pidnyali povstannya Na drugomu roci svogo pravlinnya Tutmos I zibrav armiyu i vidpravivsya usmiryati nepokirnih pivdenciv Ne divlyachis na te sho nubijcyam aktivno dopomagali kochivniki z pusteli vijsko Tutmosa otrimalo peremogu nad povstancyami Dlya posilennya svogo vplivu na Nubiyu Tutmos poveliv zasnuvati tut yegipetsku vijskovu fortecyu Prote Tutmos ne obmezhivsya utihomirennyam povstanciv vin projshovsya vsiyeyu Nubiyeyu i dobivsya viznannya pokirnosti vid vsogo naselennya a takozh zibrav veliku daninu z miscevogo naselennya Povertayuchis nazad Tutmos I vstanoviv bilya 3 go nilskogo porogu triumfalnu stelu v yakij pridvorni pisari opisali potuzhnist fivanskogo vladiki yakij za yih slovami buv vladikoyu vid na pivdni do Yevfrata na pivnochi Pislya pohodu na pivden Tutmos virishiv zakripiti yegipetske panuvannya v Aziyi Vin zrobiv zvityazhnij nabig na azijski derzhavi dijshovshi do Naharini Mitanni Najpivnichnishoyu jogo tochkoyu proniknennya stala perevernena voda richka sho tekla za uyavlennyami starodavnih yegiptyan ne v tomu napryami v yakomu potribno U potribnomu napryami prirodno ruhavsya Nil Ciyeyu richkoyu buv yak vvazhayut yegiptologi Yevfrat Yevfrat naspravdi teche ne z pivdnya na pivnich yak Nil a z pivnochi na pivden Na beregah Yevfratu Tutmos poveliv vstanoviti svoyi peremozhni steli sho vidznachayut rubezhi jogo imperiyi Tutmos II Dokladnishe Tutmos II Spadkoyemcem Tutmosa I stav jogo sin vid drugoryadnoyi druzhini faraon Tutmos II Aaheperenra U rik jogo shodzhennya na tron nubijci znov vlashtuvali zakolot proti svoyih vladik yegiptyan Tutmos II napraviv v Nubiyu vijsko yake pidkorilo povstalih dijshovshi do 3 go nilskogo porogu Faraon vidriznyavsya zhorstokistyu u vidnoshenni do peremozhenih Za jogo nakazom yegipetske vijsko perebilo vsih cholovikiv u efiopskih plemen V zhivih buli zalisheni tilki diti yakih zabrali v rabstvo Pravlinnya cogo faraona ne vidmichene chim nebud znamennim Bagato yegiptologiv vvazhayut sho car buv velmi hvoroblivim z chim jmovirno zv yazanij velmi korotkij period jogo pravlinnya Sudyachi z usogo vin praviv Yegiptom ne bilshe troh rokiv i pomer vid yakoyis nevidomoyi yegiptologam hvorobi Jogo spadkoyemcem buv progoloshenij malolitnij sin vid nalozhnici Ise Tutmos III Cherez svoye malolittya Tutmos III ne mig praviti samostijno Realno Yegiptom stala praviti druzhina Tutmosa II i jogo ridna sestra Hatshepsut Hatshepsut Dokladnishe Hatshepsut zaupokijnij hram Hatshepsut Zavojovnicka ekspansiya desho poslabla pid chas pravlinnya Hatshepsut Caricya davala perevagu bilsh m yakim i hitrim diyam Zamist zavojovnickogo pohodu vona vidpravila v bagatij blagovonnoyu smoloyu Punt vijskovo torgovelnu flotiliyu yaka privezla chislenni podarunki v znak pokirnosti tamteshnih praviteliv Hatshepsut bula pershoyu v istoriyi zhinkoyu faraonom Za yiyi pravlinnya rozvertayetsya shiroke budivnictvo hramiv i pam yatnikiv po vsomu Yegiptu Razom iz zvedennyam novih arhitekturnih sporud vidnovlyuvalisya i ti yaki zhivotili v roki giksoskogo zasillya Buli ostatochno vidnovleni i znachno rozshireni svyatilisha v Karnaci i Luksori U Karnaci bulo zvedeno Chervone svyatilishe dlya ceremonialnogo chovna Amona bulo sporudzheno VIII pilon a takozh rozshirenij hram Mut Najbilsh vidomim i krasivim arhitekturnim pam yatnikom epohi Hatshepsut ye yiyi zaupokijnij hram v Dejr el Bahri Dzheser Dzheseru Svyata svyatih Arhitektorom cogo prekrasnogo hramu buv Senmut mudrij vizir Yegiptu i mozhlivo kohanec carici Hram cej bagato v chomu povtoryuvav nabagato menshij hram Mentuhotepa I pobudovanij tut zhe v epohu Serednogo carstva Tutmos III Dokladnishe Tutmos III Na 21 mu roci svogo pravlinnya yaksho rahuvati pochatok jogo rokiv pravlinnya iz smerti jogo batka Tutmos III vidnoviv sebe u vladi i stav carem zamist svoyeyi nelyuboyi titki uzurpatorki yakoyu vin vvazhav Hatshepsut Vidrazu zh pislya shodzhennya na prestol Tutmos III stav pozbavlyatisya vid bud yakih zgadok pro Hatshepsut i nakazav pererobiti vsi pam yatniki u Yegipti Yegiptologi vbachayut v comu znishenni imen Hatshepsut u krayini dva sensi pershij najposhirenishij v istoriografiyi govorit pro te sho Tutmos III znishuvav zgadki pro svoyu titku cherez nenavist do neyi cherez te sho vona zahopila tron sho nalezhav jomu po pravu i ne dopuskala jogo do nogo druga teoriya buduyetsya na mentaliteti starodavnih yegiptyan i ye bilsh jmovirnoyu Zgidno z ciyeyu teoriyeyu Tutmos znishuvav imena Hatshepsut za napolyagannyam svoyih pridvornih z tim shob vostorzhestvuvala maat istina i Yegipet ne piddavsya b kari nebesnij Za maat praviti Yegiptom mozhe tilki Hor cholovik ale niyak ne zhinka Tomu shob ne porushuvati uselenskogo poryadku maat potribno bulo vidaliti zapisi pro te sho Yegiptom yakijs chas pravila zhinka Stavshi povnovladnim i odnoosibnim pravitelem Yegiptu Tutmos pristupiv do aktivnoyi vijskovoyi politiki Vin zibrav vijsko chiselnistyu za riznimi ocinkami vid 10 do 25 tisyach cholovik i vistupiv pohodom proti povstalih proti yegipetskogo vladictva narodiv Aziyi Povstali narodi Siriyi i Palestini ocholyuvani pravitelem forteci Kadesh spodivalisya na te sho v rezultati zmini praviteliv useredini krayini Yegiptu bude ne do svoyih azijskih vasaliv Prote novij car virishiv ne davati privodu dlya separatizmu i pokarati povstalih Karta Yegipetskoyi imperiyi za chasiv pravlinnya Tutmosa III Vibravshi najshvidshij ale razom z tim nebezpechnij shlyah vin protyagom 21 dnya proviv svoye vijsko do opornogo punktu povstalih forteci Megiddo U comu pohodi Tutmos proyaviv sebe i yak smilivij voyin i yak bliskuchij polkovodec sho osobisto keruvav svoyimi vijskami i osobisto beruchi uchast v bitvi Ob yednana sirijsko palestinska armiya bula rozbita i vidstupila shovavshis za fortechni stini Megiddo Prote fortecyu ne vdalosya uzyati vidrazu zh Pochalasya obloga forteci Navkolo muriv Megiddo buli zvedeni oblogovi stini Bagato azijskih knyaziv zrozumili sho Yegipet silnij pri Tutmosi III tak samo yak i pri poperednih faraonah i z nim krashe ne sperechatisya deyaki z nih stali prihoditi do Tutmosa prinosyachi jomu daninu i viyavlyayuchi pokirnist Opir tih sho shovalis u forteci vdalosya zlomiti lishe cherez sim misyaciv tilki pislya togo yak u forteci stav vidchuvatisya brak produktiv harchuvannya Megiddo dovelosya zdati V rezultati Tutmos III yak povidomlyayut dzherela uzyav v polon 330 azijskih knyaziv sho posmili povstati proti vladi Yegiptu Pislya uzyattya klyatvi virnosti Tutmos blagorodno vidpustiv yih dodomu Vijskova kontribuciya sklala bilshe 900 kolisnic 2 000 konej 2 000 goliv velikoyi rogatoyi hudobi i 20 000 goliv dribnoyi Krim togo do Yegiptu buli vzyati diti i rodichi bagatoh azijskih knyaziv Taka praktika vidoma vprodovzh vsogo Novogo carstva yegipetskij faraon bere do Yegiptu spadkoyemciv yakogo nebud azijskogo knyazya i ce sluzhit zastavoyu jogo virnosti Yegiptu V cilomu v rezultati cogo pershogo azijskogo pohodu Tutmosa III vin pidporyadkuvav 119 mist i selish a teritoriya yegipetskoyi ekspansiyi tyagnulasya na pivnochi teper azh do pivdnya Finikiyi i Damasku Amenhotep II Dokladnishe Amenhotep II Nastupnikom Tutmosa III stav jogo sin Amenhotep II Aaheperura vid druzhini Meritra Vidrazu pislya vstupu na prestol vin vidpravivsya v pohid shob pridushiti zakoloti v Siriyi i Palestini Rezultatom stala smert semi praviteliv mist zakolotnikiv Yih tila povisili na nosi carskogo korablya 100 tisyach voyiniv i mirnih zhiteliv bulo zabrano v rabstvo Ne menshoyu zhorstokistyu vidriznyalis i inshi pohodi faraona Teper praviteli pidvladnih Yegiptu zemel ne navazhuvalis protistoyati zavojovnikam dayuchi perevagu vidkupatisya bagatimi darami Sered yegiptologiv sklavsya obraz Amehotepa II yak faraona silacha i sportsmena Ye svidoctva pro te sho car volodiv nebachenoyu fizichnoyu siloyu Tak napriklad vin mig naskriz prostreliti metalevu cil shirinoyu v dolonyu Jogo ulyublenij luk yakij za perekazami mig natyagnuti tilki vin buv pohoronenij razom z nim i znajdenij yegiptologami v jogo grobnici 35 v Dolini Cariv Tutmos IV Dokladnishe Tutmos IV Spadkoyemcem Amenhotepa stav Tutmos IV Menheperura sho takozh vidriznivsya yak i jogo poperedniki ryadom vdalih vijskovih pohodiv i velikomasshtabnim budivnictvom Do nashih dniv dijshov cikavij perekaz pro shodzhennya Tutmosa na prestol Odnogo razu vin pislya polyuvannya virishiv vidpochiti v tini starodavnih Velikih piramid Zasnuvshi vin pobachiv son v yakomu do nogo zvertavsya Velikij bog Bog prosiv Tutmosa shob toj zvilniv jogo vid piskiv za sho vin obicyav princovi tron Yegiptu Prokinuvshis princ vikonav prohannya boga i vidriv zasipanogo piskami boga Velikogo Sfinksa Toj v svoyu chergu yak i obicyav zrobiv jogo carem Yegiptu Na zgadku pro cej son i rozmovu z bogom Tutmos IV poveliv stvoriti stelu i povisiti yiyi bilya perednih lap Sfinksa Amenhotep III Dokladnishe Amenhotep III Spadkoyemcem Tutmosa stav Amenhotep III Nebmaatra chiye pravlinnya bulo na ridkist mirnim Deyaki doslidniki vvazhayu sho Amenhotep malo cikavivsya politikoyu zahoplyuyuchis lishe carskimi zabavami polyuvannyam sportom palacovimi zveselyannyami Velmi visuvayetsya na pershij plan jogo druzhina Tiya Sered doslidnikiv ye dumka sho same vona zajmalasya derzhavnimi spravami zamist svogo bozhestvennogo cholovika Tiyi narodila choloviku chotiroh donok i yak minimum dvoh siniv odnim z yakih buv majbutnij Amenhotep IV Vse pravlinnya Amenhotepa III bulo mirnim za vinyatkom pridushennya nevelikogo povstannya v Nubiyi na 5 mu roci jogo pravlinnya Azijskimi provinciyami sho she ne zabuli potuzhnosti yegipetskoyi armiyi car upravlyav za dopomogoyu diplomatichnogo listuvannya Na 10 mu roci svogo pravlinnya v cilyah zmicnennya vidnosin z Hatti mogutnim gravcem na azijskij politichnij sceni togo chasu Amenhotep III uzyav v podruzhzhya Gilukepu dochku Shuttarni Trohi piznishe vin uzyav sobi v druzhini sestru knyazya Tushratti Prote ne zvazhayuchi na vsi starannya diplomativ Amenhotepa zmovi proti Yegiptu vse zh taki stali z yavlyatisya Na choli antiyegipetskoyi koaliciyi vstalo azijske knyazivstvo Amurru Vtim protyagom vsogo pravlinnya Amenhotepa cya zmova ne zmogla stati serjoznoyu problemoyu dlya Yegiptu Epoha pravlinnya Amenhotepa III ce takozh i chas velikomasshtabnogo budivnictva Vin sporudiv ryad hramiv v Nubiyi na Solebi zbereglisya relyefi sho povidomlyayut pro ce Vin perebuduvav neveliku kaplichku v Luksori v hram z krasivoyu kolonadoyu Pri nomu restavruyutsya i perebudovuyutsya hrami u vsomu Yegipti U el Malkati sho roztashovuyetsya pivdennishe Medinet Abu faraon nakazav vidbuduvati palac Naproti palacu bulo virito shtuchne ozero Birket Abu rozmiri jogo buli blizko 1 005 metriv zavshirshki i 2 500 metriv v dovzhinu Buv takozh vidbudovanij pominalnij hram Amenhotepa III arhitektorom yakogo buv Amenhotep sin Hapu velikij mudrec tiyeyi epohi Na sogodnishnij den vid hramu praktichno nichogo ne zalishilosya za vinyatkom dvoh velikih statuj yaki imenuyutsya Kolosi Memnona Pislya smerti Amenhotep III buv pohoronenij v Dolini Cariv prote mumiya jogo dosi ne identifikovana Uspadkovuvav jomu jogo malolitnij sin vid Tiyi Amenhotep IV Amenhotep IV Dokladnishe Amenhotep IV Priblizno cherez 5 rokiv porivnyano tradicijnogo pravlinnya Amenhotep pristupaye do religijnoyi reformi Vin perenosit svoyu stolicyu v znov vidbudovani misto Ahetaton Gorizont Atona minyaye svoye im ya na Ehnatona Bazhanij Atonu i progoloshuye Atona verhovnim bogom Z chasom Ehnaton postulyuvav sho tilki Aton ye dijsnim i yaknajdavnishim bogom za svoyeyu zovnishnistyu u viglyadi sonyachnogo diska a reshta bogiv Yegiptu pohidni vid nogo U vsij krayini pochinayutsya goninnya na Amona Ra i jogo zherciv Kinec pravlinnya Ehnatona pokritij neproniknoyu tayemniceyu Nevidomo chomu ale jogo reforma provalilasya a sam vin vidno pomer Isnuye pripushennya sho vin buv otruyenij prote vbivstvo zalishilos ne dovedenim Mumiyu Ehnatona dosi ne znajshli Smenhkara Dokladnishe Smenhkara Spadkoyemcem Ehnatona stav Smenhkara 1338 1336 roki do n e velmi zagadkova figura dlya yegiptologiv Cilkom mozhlivo sho Smenhkara prodovzhuvav kurs Ehnatona i buv prihilnikom atonizmu Prote nezabarom fivanska partiya na choli z zhercyami Amona Ra progolosila Tutanhamona dijsnim faraonom Yegiptu i cherez netrivalij chas zahopila vsyu vladu v Yegipti Tutanhamon Dokladnishe Tutanhamon Tutanhamon 1336 1327 roki do n e prijshovshi do vladi pochinaye restavraciyu kultu Amona Ra i dodaye zabuttyu Atona i misto Ahetaton stoliceyu znovu stayut Fivi Tutanhamon yak i jogo supernik Smenhkara praviv nedovgo Pomer vin v rezultati zarazhennya sho viniklo v rezultati vidkritoyi rani otrimanoyi yim na polyuvanni Aj Dokladnishe Aj faraon Vid Tutanhamona prestol perejshov do Aya 1327 1323 roki do n e Aj buv necarskogo pohodzhennya ale buv v sporidnenih zv yazkah z Tutanhamonom Za odniyeyu z gipotez Aj buv didom Tutanhamona i jogo druzhini Anhesenpamon Vin dovgij chas buv vizirom Pri Ehnatoni Aj buv yarim prihilnikom atonizma i cilkom imovirno avtorom znamenitogo Gimnu Atonu Pislya zh smerti Ehnatona Aj perejshov na fivansku storonu i stav aktivnim prihilnikom borotbi z atonizmom Pislya shodzhennya na prestol Tutanhamona Aj stav vizirom pri nomu Pislya jogo smerti vin pohovavshi jogo yak goditsya carevi zabrav jogo prestol Sered yegiptologiv isnuye teoriya pro te sho dlya legitimizaciyi svoyeyi vladi Aj uzyav v podruzhzhya sobi druzhinu Tutanhamona Anhesenpamon prote dokaziv dlya cogo duzhe malo Yedinij dokaz prihilnikiv ciyeyi gipotezi ce dva poryad nachertanih kartusha Anhesenpamon i Aj na kabluchci viyavlenij v 1930 h rokah Aj zijshov na prestol u dosit pohilomu vici tomu praviv neznachnij chas Horemheb Dokladnishe Horemheb Nastupnikom Aya stav Horemheb yakij mav nizke pohodzhennya Zlit jogo kar yeri vidbuvsya v roki pravlinnya Ehnatona Pri Tutanhamoni zh Aj i Horemheb stali najgolovnishimi politichnimi figurami Yegiptu Hormeheb v cej chas zajmaye post voyenachalnika Pislya smerti Aya na hramovomu svyati na chest Amona Horemheb za pidtrimki fivanskih zherciv buv progoloshenij carem Yegiptu nibito za iniciativoyu samogo boga Horemheb ostatochno restavruvav staru yegipetsku religiyu z Amonom Ra na choli Krim togo vin piddav silnomu goninnyu zalishki atonizmu Po vsij krayini pochali virizuvati im ya faraona yeretika Ehnatona i jogo im ya bulo zaboroneno vimovlyati i pisati Ahetaton povnistyu spustiv Horemheb praviv ne dovgo mozhlivo sho u nogo ne bulo siniv tomu do kincya svogo pravlinnya vin priznachiv svoyim spivpravitelem nemolodogo vizira Paramessu yakij pislya jogo smerti stav faraonom Ramsesom I i zasnovnikom novogo 19 carskogo domu PidsumkiV rezultati pravlinnya Ehnatona i jogo nastupnikiv Yegipet vtrativ bilshu chastinu Siriyi a zavorushennya v Palestini zagrozhuvali vtratoyu i ciyeyi teritoriyi Borotba z mogutnim Hettskim carstvom a takozh povernennya Siriyi i Palestini v sklad Yegiptu stali osnovnim zavdannyam novoyi XIX dinastiyi LiteraturaV Sklyarenko Ya Batij N Vologozhina M Pankova Vse velichajshie carstvennye dinastii Folio Moskva Harkiv 2008 stor 174 182 ISBN 978 5 17 054420 2PrimitkiUsi roki podani do nashoyi eri