Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сфінкс або Великий Сфінкс у Гізі араб أبو الهول Abū al Haul у перекладі українською Батько Жаху найдавніша монументальна

Великий Сфінкс

Великий Сфінкс

Сфінкс або Великий Сфінкс у Гізі (араб. أبو الهول‎‎ — Abū al-Haul, у перекладі українською — Батько Жаху) — найдавніша монументальна скульптура на Землі, що збереглася до нашого часу, розташована на західному березі річки Ніл у Гізі поблизу сучасного Каїра. Це висічена з монолітної вапнякової скелі скульптура, що зображає сфінкса, котрий має тіло лева з головою людини. Вважається, що його обличчя та атрибути царської влади відповідають фараону IV династії Стародавнього царства (бл. 2558–2532 рр до н. е.) — Хафрі, піраміда якого розташована позаду.

Великий Сфінкс
image
29°58′30″ пн. ш. 31°08′15″ сх. д. / 29.97527000002777697° пн. ш. 31.13768000002777825° сх. д. / 29.97527000002777697; 31.13768000002777825Координати: 29°58′30″ пн. ш. 31°08′15″ сх. д. / 29.97527000002777697° пн. ш. 31.13768000002777825° сх. д. / 29.97527000002777697; 31.13768000002777825
Країнаimage Єгипет[1]
РозташуванняГіза[1]
Типсфінкс[d]
пам'ятка і археологічна пам'ятка
Висота20,2 м
Матеріалвапняк
СтильАрхітектура Стародавнього Єгипту
Дата заснування26 століття до н. е.[2]
image
image
Великий Сфінкс
Великий Сфінкс (Єгипет)
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сфінкс (значення).

Вигляд і розташування

image
Сфінкс на тлі піраміди Хафри

Великий Сфінкс — найбільша зі скульптур сфінксів, які загалом були дуже поширені в Стародавньому Єгипті. Разом з пірамідами та храмами складає єдиний архітектурний комплекс на плато Гіза.

Скульптура висічена з монолітної вапнякової скелі, обличчя обернене від піраміди фараона Хафри. Прямо попереду скульптури розташовувався Храм Сфінкса, який однак не був завершений. Поруч міститься стародавній кар'єр, звідки добувався вапняк для будівництва пірамід. Висота Сфінкса складає 20,22 м, довжина 73,5 м, ширина 13,3 м. Лапи та низ тулуба обкладені кам'яними блоками. Впродовж історії скульпутру неодноразово частково засипало піском, а потім її розкопували. Між передніми лапами Сфінкса міститься гранітна , що описує одні з таких розкопок, здійснені за Тутмоса IV. Скульптура багато разів реконструювалася, її сучасний вигляд зумовлений реконструкцією, завершеною в 1998 році. На обличчі Сфінкса є сліди червоної фарби; це свідчить, що скульптура могла бути розмальована. Подібний монумент — Сфінкс у Мемфісі завдовжки 8 м, створений у 1700—1400 роках до н. е. з алебастру.

Обличчя Сфінкса поєднує риси негроїдної та європеоїдної рас у нехарактерних пропорціях. Це слугує ґрунтом для суперечок щодо вигляду самого Хафри, його расової належності чи наявності в нього хвороб. Голову оточує частково збережений немес, смугаста хустка, яку носили фараони. Можливо, на голові містилася корона, виготовлена окремо від скульптури, і яка не збереглася. На наявність корони вказує отвір на голові, куди могла вставлятися її основа. Також Сфінкс мав кам'яну заплетену бороду, що відвалилася в давнину, проте знайдено її фрагменти.

Назви

Давньоєгипетська назва Великого Сфінкса залишається невідомою. Слово «сфінкс» (дав.-гр. Σφίγξ) — грецьке і означає буквально «задуха», в чому криється відсилання до міфу про Едіпа, за яким сфінкс задавав мандрівникам загадки і якщо не отримував правильної відповіді, то душив невдаху. Існує думка про те, що слово «сфінкс» походить від давньоєгипетського «шесеп анх» — «живий образ», однак, вона не має достатнього обґрунтування.

Середньовічні араби іменували Великого Сфінкса «Той, хто жахливий» (араб. أبو الهول‎, буквально «Батько жаху»). Ця назва пов'язується з тим, що за середньовіччя скульптура стала асоціюватися з язичницьким синкретичним божеством Хурун-Хармахісом, яке виникло від змішання сирійсько-палестинського Хуруна з давньоєгипетським Гором.

Історія

Час створення

image
Голова статуї Хафри
image
Голова Сфінкса

Твердження про будівництво Сфінкса за фараона Хафри походить від єгиптолога Генрі Солта, який зробив факсиміле пошкодженої стели, встановленої перед статуєю пізнішим Тутмосом IV. Останній рядок на стелі містив склад «Хаф». Томас Юнг заснував на цьому матеріалі свій переклад, припускаючи, що напис містив ім'я фараона. В 1905 році Джеймс Генрі Брестед дійшов висновку, що переклад Юнга був хибним, оскільки навколо складу «Хаф» не було картуша. При цьому дослідники, що перемальовували написи зі стели пізніше, помилково додавали картуш. У 1900 році французький єгиптолог Гастон Масперо припустив, що Сфінкс уже стояв за часів брата Хафри та його попередників. У 1904 також повідомляв, що на його думку Сфінкс був давнім уже за Хафри.

Сучасний єгиптолог Райнер Штадельман дотримується думки, що за своїми художніми особливостями статую слід віднести до будівельної діяльності Хеопса. В 2004 французький вчений Васіл Добрев виступив з припущенням, що статуя зображує Хеопса, але спорудив її його син Джедефра (а наступним після Джедефри правив Хафра).

Починаючи з 1950-х рр. в популярній літературі датування Сфінкса періодом Стародавнього царства стала ставитися під сумнів. Стверджувалося, що скульптура Сфінкса має сліди ерозії, спричиненої тривалим перебуванням каменя в воді. Востаннє відповідний рівень опадів спостерігався в Єгипті на рубежі IV і III тисячоліть, що, на думку прихильників цієї теорії, вказує на створення статуї в додинастичний період або навіть раніше. У науковій літературі особливості ерозії скульптури пояснюються хімічною ерозією, низькою якістю вапняку або тим, що вологий клімат у Єгипті тривав суттєво довше. В паранауці популярне твердження, нібито Сфінкс збудований невідомою зниклою цивілізацією. За припущення Грема Хенкока про кореляції трьох пірамід із зірками в сузір'ї Оріона, Сфінкс міг би бути збудований за 12 тис. років до н. е.

Більшість сучасних дослідників погоджується, що Сфінкса збудовано близько 2550 р. до н. е. за наказом фараона Хафри. у 2001 році запропонував вирішення таємниці побудови Сфінкса: на плато стояла скеля, що вже мала від природи форму, схожу на лева з головою людини, а єгиптяни тільки обробили її, додавши чіткіших деталей.

За Нового Царства та античності

Сфінкса було занедбано за Старого Царства і близько 1100 років він був засипаний піском. Тутмос IV розпорядився розкопати скульптуру, обкласти її нижню частину кам'яними блоками та заповнити поглиблення від ерозії — імовірно блоками каміння, взятими з дороги, прокладеної Хафрою. За XXVI династії, ще через 800 років, реставрувався хвіст і немес Сфінкса. За римського панування (між 30 роком до н. е. та 200 н. е.) Сфінкса було знову розчищено від піску, територію навколо вимощено, та додано блоки, що підтримували лапи й боки.

За античності вперше Сфінкса згадує Пліній Старший, вже за римського панування над Єгиптом, тоді як ні Геродот, ні Діодор, хоча писали про піраміди, Сфінкса не описували. За імператора Феодосія в IV ст. відвідування Сфінкса було заборонено як язичницький обряд, і скульптуру почало засипати піском. Значною мірою це посприяло збереженню скульптури в той час як навколишні храми Гізи розбиралися для будівництв нових споруд у Каїрі.

Від середньовіччя до Нового часу

image
Великий Сфінкс близько 1880 року, частково під піском

Середньовічні арабські історики й мандрівники неодноразово згадували Сфінкса, але як голову. Про неї писали зокрема Макризі, Муваффак ад‑Дін ібн Юсуф аль‑Багдаді, Муртада ібн аль-Афіф. З XI століття про Сфінкса також згадували юдейські та християнські пілігрими, що подорожували в Святу Землю, такі як Веніамін Тудельський. Згідно з арабськими хроніками, в 1378 році в Сфінкса було відбито ніс, як у язичницького ідола. Про Сфінкса писали в XVI–XVII століттях Просперо Альпіні, , , , , а у XVIII — і .

Італійський археолог Джованні Кавілья в 1816–1817 роках намагався розкопати тіло Сфінкса. Хоча спроба в цілому не увінчалася успіхом через обсипання піску, в ході розкопок було знайдено фрагменти бороди Сфінкса та немеса. Також Кавілья знайшов між лапами Сфінкса стелу та сходи, що вели до скульптури, споруджені римлянами.

У 1838 році британський єгиптолог намагався пробурити тунель попереду Сфінкса, щоб з'ясувати чи є в скульптурі порожнини. Пробуривши 27 футів свердлами, він не досягнув жодної порожнини. Свердла застрягли в камені, Вайз намагався зрушити їх вибухівкою, але марно. В 1840-і й 1880-і Сфінкса вкотре розчищали від піску, але скульптуру знову засипало.

Тільки після розкопок 1920–1930-х років Сфінкс більше не бував засипаний піском.

Реставрація та збереження

У 1926 році частина немеса обвалилася через ерозію вапняку. Крім того ерозія до того часу суттєво пошкодила шию. Французька влада того ж року почала розчищення Сфінкса від піску, в ході чого відбулася знахідка римської кам'яної кладки. Голову скульптури укріпили цементом і вапняковими блоками, було відновлено нижнє облицювання скульптури. Керував реставрацією французький єгиптолог Еміль Барайз. Невеликі реставраційні роботи відбувалися в 1955, 1977 та 1979 роках.

Впродовж XX століття Сфінкс пошкодився сильніше, ніж за попередні віки, значною мірою через забруднення повітря, вібрації з сусідніх кар'єрів, прокладання труб і кабелів для світлових шоу, стічні води та невдалі методи реставрацій та консервації скульптури. На додаток Сфінкс продовжив зазнавати впливу атмосферних опадів, ґрунтових вод і кристалізації солей та гіпсу, що руйнували вапняк зсередини. Зокрема, цемент, використаний в 1926 році, відкладав кристали гіпсу. В жовтні з північної задньої лапи відвалилися тонкі шматки вапняку. З 1981 по 1987 роки низ Сфінкса було заново облицьовано вапняковими блоками, цементний розчин між якими посилив руйнування пам'ятки. Для сповільнення відкладення гіпсу камінь у той же час оброблявся полівінілацетатом і гідроксидом барію. Це не дало очікуваного результату і в лютому 1987 року від правого боку скульптури відвалився великий шматок. Пізніше головними недоліками реставрацій вказувалися відсутність генерального плану та використання невідповідних хімікатів. Також, на північ від Сфінкса було «відновлено» стіну, існування якої в давнину не підтверджувалося археологічними знахідками. Вилучені в ході реставрації камені не описувалися й не зберігалися, як належало б. Робітники крім того відсікли кігті Сфінкса, що були частиною скульптури ще з часів Стародавнього Єгипту. В лютому 1988 ще один шматок відвалився від північного плеча. Це руйнування здобуло розголос у ЗМІ, що перенесло проблему збереження Сфінкса в сферу політики.

З 1989 по 1998 тривала ретельніша реставрація. Було використано фото Сфінкса від 1841 року, щоб вручну вирізьбити 12 478 шматків вапняку, якомога ближчого за складом до матеріалу Сфінкса. Цими шматками було замінено фрагменти, додані в 1980-і роки. В 1990 році на стегні Сфінкса встановлено мініатюрну метеостанцію, що відстежує зміни температури, вітру, вологості та забруднення повітря. На конференції 1992 року, скликаній для пошуків методів збереження скульптури, пропонувалося укріпити її хімікатами, залізним стрижнем, накрити куполом, відновити бороду, що підтримувала б голову.

У 2007 році з'ясувалося, що Сфінкс продовжує руйнуватися через підняття ґрунтових вод, спричинене стічними водами з Каїру. В 2009 році було завершено точні вимірювання скульптури, що дозволило створити її детальну тривимірну модель для майбутніх реставраторів. Біля Сфінкса встановили насоси, які відкачують ґрунтові води.

Руйнування

image
Обличчя Сфінкса зі слідами ерозії та без корони, носа й бороди

Відсутні частини

У статуї відсутній ніс завширшки біля основи 1 м. Поширена легенда, що цю деталь статуї збили гарматним ядром під час наполеонівської битви з турками біля пірамід 1798 року; в інших версіях легенди місце Наполеона займають мамелюки. На хибність цієї думки вказують малюнки данського мандрівника Фредеріка Нурдена, який бачив безносого Сфінкса вже у 1737 р.

Хоча відсутність носа можна пояснити природною ерозією каменю, вірогідним видається пояснення середньовічного каїрського історика аль-Макризі. Він писав, що у 1378 році суфійський фанатик Саїм аль-Дар, заставши фелахів, що приносили дари Сфінксу в надії збільшити свій урожай, розгнівався і відбив у Сфінкса ніс, як у язичницького ідола.

Сфінкс дійшов до наших днів не тільки без носа, але й без накладної церемоніальною бороди у формі куба або завитих кісок, фрагменти якої можна побачити в Британському та Каїрському музеї. Ці фрагменти було передано музею ще в 1818 році, проте майже століття вони лишалися недослідженими. Питання про їх повернення в Єгипет лишається невирішеним ще з 1983 року, хоча формально угода була укладена. Час появи у Сфінкса бороди викликає суперечки. Одні автори відносять її монтаж до Нового царства за правління Тутмоса IV. На думку інших, борода Сфінкса була природною частиною скелі, бо технічна складність висотних робіт з монтажу бороди перевершувала можливості будівельників того часу.

Також, Сфінкс міг увінчуватися короною, виготовленою окремо від решти скульптури з каменю, дерева чи металу. На її наявність у давнину свідчить отвір зверху голови, куди могла вставлятися основа корони.

Порівняно невеликі розміри голови спонукали американського письменника Роберта Темпла припустити, що у статуї спочатку була морда лева чи шакала, і таким чином Сфінкс зображав бога Анубіса. Потім цю ідею розвивав американський геолог Роберт Шох.

Природна ерозія

image
Ерозія на Сфінксі та навколишніх скелях

На тілі статуї видно глибокі горизонтальні борозни, розташовані по всій її висоті. В 1990-і роки набула популярності думка, що ці борозни утворені не вітровою ерозією, а водною. Утвердженню цієї думки посприяли дослідження геолога Роберта Шоха та археолога й екскурсовода Джона Ентоні Веста.

Джон Вест, враховуючи ступінь ерозії Сфінкса та час, коли на плато був вологіший клімат, визначив час створення Сфінкса між 7000 і 5000 роками до н. е.,коли в цій місцевості йшли рясні дощі. Група археологів, очолювана Робертом Шохом, погодилася з його висновками. В той же час думка про водну ерозію скульптури не отримала переконливого обґрунтування. Пізніше Вест посунув дату створення Сфінкса до 10500 року до н. е., спираючись на ідею французького містика Рене Шваллера де Любіча про те, що зміні клімату передувала велика цивілізація, котра і створила Сфінкса. З початку 2000-х років популярніша думка про те, що вапняк руйнувало відкладення солі, що вбиралася піском, який оточував Сфінкса. Геолог Август Маттузен зауважував, що вапнякова скеля, з якої вирізьблено Сфінкса, шарувата і різні шари мають різну щільність, відповідно ерозія під дією тих самих чинників відбувалася на різних частинах скульптури неоднаково.

Данський геолог Йорн Крістіансен писав, що коректніше говорити не про ерозію скульптури, а самої скелі, позаяк її частина не була оброблена. Таким чином, на Сфінксі є сліди ерозії, що відбувалася в часи, коли це була просто скеля. Німецькі кліматологи Рудольф Купер та Стефан Крепелін вважають, що клімат Єгипту змінився на посушливіший порівняно нещодавно, в період 3500–1500 років до н. е. Американський єгиптолог Марк Леннер погоджується, що клімат був вологим ще за Старого Царства, отже Сфінкс іще міг зазнати водної ерозії.

Великий Сфінкс у культурі

image
«Той, хто питає у Сфінкса», Еліу Веддер, 1836 р.

Згідно з легендою, Тутмос IV одного разу під час полювання зупинився відпочити в тіні засипаного піском Сфінкса, де й заснув. Уві сні Сфінкс з'явився йому та пообіцяв, що якщо той розчистить його від піску, то Сфінкс зробить його фараоном обох земель Єгипту: Верхнього та Нижнього. Ця легенда закарбована на гранітній стелі, встановленій Тутмосом IV між лапами Сфінкса, за що стела отримала назву «Стела сну». Продовження легенди, однак, погано збереглося і його неможливо прочитати.

Середньовічні арабські легенди стверджували, що Сфінкс міг обернути долю людини, котра погляне на нього: багатий стане бідним, а хто втратив яку-небудь здатність, після цього віднайде її. В місцевих віруваннях вважалося, що околиці Сфінкса населяють злі духи та гулі.

В європейській культурі сфінкс загалом слугує символом таємниці. З одного боку це зумовлено загадкою сфінкса з міфу про Едіпа, з іншого — таємницею походження єгипетського монумента. Художник Еліу Веддер популяризував Великого Сфінкса як уособлення вічної таємниці законів природи, перед якими людина безсила, картиною «Той, хто питає у Сфінкса» (1836). Сфінкс здобув також популярність у декадентів як символ таємниці. На картині «Чорний ідол» (1900–1903) Франтішека Купки фантастично перебільшена скульптура Сфінкса височіє над пустелею як могутнє, проте недосяжне для людини божество. Великому Сфінксу присвятила вірш «Сфінкс» (1900) Леся Українка.

Оповідання Говарда Лавкрафта «Похований з фараонами» (1924) описує, що в давнину Великий Сфінкс нібито зображав чудовисько, котре трапилося зустріти в підземеллях під пірамідами Гаррі Гудіні.

Містик, окультист вважав, що під Сфінксом містяться приховані кімнати. Едгар Кейсі в 1930-і популяризував думку, начебто під Сфінксом сховано кімнату з записами Атлантиди. Вона суттєво вплинула на рух нью-ейдж завдяки таким особам як Грем Хенкок і . Археологічні дослідження, проте, не виявили під скульптурою жодних кімнат. У відеогрі Assassin's Creed Origins (2017) можна відвідати таку кімнату, де сховані записи зниклої цивілізації.

В Китаї, у містах Ланьчжоу та Чучжоу, встановлено зменшені монументальні копії Великого сфінкса.

Галерея

  • image
    Сфінкс на гравюрі 1802 року
  • image
    Наполеон перед Сфінксом на картині Жана-Леона Жерома, 1867–1868 роки
  • image
    Огюст Маріетт і перед Сфінксом, 1871 рік
  • image
    Частково розкопаний Великий Сфінкс, 1878 рік
  • image
    Розкопки Сфінкса 1880 року
  • image
    Сучасний вигляд Великого Сфінкса
  • image
    Фрагмент бороди Сфінкса
  • image
    Стела сну
  • image
    Хвіст Сфінкса
  • image
    Залишки храму Сфінкса перед скульптурою

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Make Lists, Not War — 2013.
    d:Track:Q97309629
  3. Zivie-Coche, Christiane (2004). (англ.). Cornell University Press. с. 1—3. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  4. Who Built the Sphinx?. Т. VOL. 18 NO. 1. AERAGRAM. 2017. с. 2—6.
  5. Lacovara, Peter (2004). (англ.). Bunker Hill Publishing, Inc. с. 10. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  6. Rigano, Charles (19 грудня 2014). (англ.). AuthorHouse. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  7. . www.phouka.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  8. M. Galassi, Francesco (July 2014). . ResearchGate. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  9. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  10. Schoch, Robert M.; Bauval, Robert (16 березня 2017). (англ.). Simon and Schuster. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  11. . web.archive.org. 18 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 4 червня 2021.
  12. Zivie-Coche, Christiane (2004). (англ.). Cornell University Press. с. 10—12. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  13. Hassan, S. (1953). The Great Sphinx and its Secrets. Historical Studies in the Light of Recent Excavations (Giza VIII)). Cairo. с. 155—156.
  14. . jcolavito.tripod.com. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  15. . The Independent (англ.). 9 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  16. . GEO ExPro. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  17. . Smithsonian Magazine (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
  18. . www.bbc.co.uk. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  19. Bayman, James; Stark, Miriam T. (2000). (англ.). Carolina Academic Press. с. 181. ISBN . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  20. . www.bu.edu. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  21. Rigano, Charles (19 грудня 2014). (англ.). AuthorHouse. с. 10. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  22. Zivie-Coche, Christiane (2004). (англ.). Cornell University Press. с. 14—17. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  23. Rigano, Charles (19 грудня 2014). (англ.). AuthorHouse. с. 8. ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  24. Kenney, Karen Latchana (15 грудня 2015). (англ.). ABDO. с. 12. ISBN . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  25. Kenney, Karen Latchana (15 грудня 2015). (англ.). ABDO. с. 13—14. ISBN . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  26. . The New York Times (амер.). 26 грудня 1979. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  27. . www.guardians.net. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  28. Wahby, W.S. (2005). Restoring and preserving egypt’s sphinx: the polymers option. 10th Canadian Masonry Symposium.
  29. . www.pbs.org (амер.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  30. Greenfield, Jeanette (26 січня 1996). (англ.). Cambridge University Press. с. 113—117. ISBN . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  31. . www.robertschoch.com. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  32. Kenney, Karen Latchana (15 грудня 2015). (англ.). ABDO. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  33. . victorianweb.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2021.
  34. . www.l-ukrainka.name. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  35. Лавкрафт, Говард (2019). Крізь браму срібного ключа (збірка). Переклад з англійської: Євген Тарнавський. Харків: Фоліо.
  36. MacDonald, Sally; Rice, Michael (12 жовтня 2012). (англ.). Taylor & Francis. с. 180—181, 190. ISBN . Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  37. Stille, Alexander. . The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  38. Feder, Kenneth L. (2014). Frauds, myths, and mysteries : science and pseudoscience in archaeology (вид. Eighth edition). New York. с. 213. ISBN . OCLC 825049150.
  39. . Red Bull (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  40. . BBC News (брит.). 2 червня 2016. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  41. . Newsweek (англ.). 12 липня 2018. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Great Sphinx of Giza
  • Katheryn A. Bard. Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt. — Routledge, 1999. — .
  • Ian Shaw. The Oxford History of Ancient Egypt. — Oxford University Press, 2003. — .
  • Peter Lacovara. The Pyramids, the Sphinx: Tombs and Temples of Giza. — Bunker Hill Publishing, 2004. — .
  • Gerard C. A. Fonte. Building the Great Pyramid in a Year. — Algora Publishing, 2007. — .


image Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sfinks abo Velikij Sfinks u Gizi arab أبو الهول Abu al Haul u perekladi ukrayinskoyu Batko Zhahu najdavnisha monumentalna skulptura na Zemli sho zbereglasya do nashogo chasu roztashovana na zahidnomu berezi richki Nil u Gizi poblizu suchasnogo Kayira Ce visichena z monolitnoyi vapnyakovoyi skeli skulptura sho zobrazhaye sfinksa kotrij maye tilo leva z golovoyu lyudini Vvazhayetsya sho jogo oblichchya ta atributi carskoyi vladi vidpovidayut faraonu IV dinastiyi Starodavnogo carstva bl 2558 2532 rr do n e Hafri piramida yakogo roztashovana pozadu Velikij Sfinks29 58 30 pn sh 31 08 15 sh d 29 97527000002777697 pn sh 31 13768000002777825 sh d 29 97527000002777697 31 13768000002777825 Koordinati 29 58 30 pn sh 31 08 15 sh d 29 97527000002777697 pn sh 31 13768000002777825 sh d 29 97527000002777697 31 13768000002777825Krayina Yegipet 1 RoztashuvannyaGiza 1 Tipsfinks d pam yatka i arheologichna pam yatkaVisota20 2 mMaterialvapnyakStilArhitektura Starodavnogo YegiptuData zasnuvannya26 stolittya do n e 2 Velikij SfinksVelikij Sfinks Yegipet Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sfinks znachennya Viglyad i roztashuvannyaSfinks na tli piramidi Hafri Velikij Sfinks najbilsha zi skulptur sfinksiv yaki zagalom buli duzhe poshireni v Starodavnomu Yegipti Razom z piramidami ta hramami skladaye yedinij arhitekturnij kompleks na plato Giza Skulptura visichena z monolitnoyi vapnyakovoyi skeli oblichchya obernene vid piramidi faraona Hafri Pryamo poperedu skulpturi roztashovuvavsya Hram Sfinksa yakij odnak ne buv zavershenij Poruch mistitsya starodavnij kar yer zvidki dobuvavsya vapnyak dlya budivnictva piramid Visota Sfinksa skladaye 20 22 m dovzhina 73 5 m shirina 13 3 m Lapi ta niz tuluba obkladeni kam yanimi blokami Vprodovzh istoriyi skulputru neodnorazovo chastkovo zasipalo piskom a potim yiyi rozkopuvali Mizh perednimi lapami Sfinksa mistitsya granitna sho opisuye odni z takih rozkopok zdijsneni za Tutmosa IV Skulptura bagato raziv rekonstruyuvalasya yiyi suchasnij viglyad zumovlenij rekonstrukciyeyu zavershenoyu v 1998 roci Na oblichchi Sfinksa ye slidi chervonoyi farbi ce svidchit sho skulptura mogla buti rozmalovana Podibnij monument Sfinks u Memfisi zavdovzhki 8 m stvorenij u 1700 1400 rokah do n e z alebastru Oblichchya Sfinksa poyednuye risi negroyidnoyi ta yevropeoyidnoyi ras u neharakternih proporciyah Ce sluguye gruntom dlya superechok shodo viglyadu samogo Hafri jogo rasovoyi nalezhnosti chi nayavnosti v nogo hvorob Golovu otochuye chastkovo zberezhenij nemes smugasta hustka yaku nosili faraoni Mozhlivo na golovi mistilasya korona vigotovlena okremo vid skulpturi i yaka ne zbereglasya Na nayavnist koroni vkazuye otvir na golovi kudi mogla vstavlyatisya yiyi osnova Takozh Sfinks mav kam yanu zapletenu borodu sho vidvalilasya v davninu prote znajdeno yiyi fragmenti NazviDavnoyegipetska nazva Velikogo Sfinksa zalishayetsya nevidomoyu Slovo sfinks dav gr Sfig3 grecke i oznachaye bukvalno zaduha v chomu kriyetsya vidsilannya do mifu pro Edipa za yakim sfinks zadavav mandrivnikam zagadki i yaksho ne otrimuvav pravilnoyi vidpovidi to dushiv nevdahu Isnuye dumka pro te sho slovo sfinks pohodit vid davnoyegipetskogo shesep anh zhivij obraz odnak vona ne maye dostatnogo obgruntuvannya Serednovichni arabi imenuvali Velikogo Sfinksa Toj hto zhahlivij arab أبو الهول bukvalno Batko zhahu Cya nazva pov yazuyetsya z tim sho za serednovichchya skulptura stala asociyuvatisya z yazichnickim sinkretichnim bozhestvom Hurun Harmahisom yake viniklo vid zmishannya sirijsko palestinskogo Huruna z davnoyegipetskim Gorom IstoriyaChas stvorennya Golova statuyi HafriGolova Sfinksa Tverdzhennya pro budivnictvo Sfinksa za faraona Hafri pohodit vid yegiptologa Genri Solta yakij zrobiv faksimile poshkodzhenoyi steli vstanovlenoyi pered statuyeyu piznishim Tutmosom IV Ostannij ryadok na steli mistiv sklad Haf Tomas Yung zasnuvav na comu materiali svij pereklad pripuskayuchi sho napis mistiv im ya faraona V 1905 roci Dzhejms Genri Brested dijshov visnovku sho pereklad Yunga buv hibnim oskilki navkolo skladu Haf ne bulo kartusha Pri comu doslidniki sho peremalovuvali napisi zi steli piznishe pomilkovo dodavali kartush U 1900 roci francuzkij yegiptolog Gaston Maspero pripustiv sho Sfinks uzhe stoyav za chasiv brata Hafri ta jogo poperednikiv U 1904 takozh povidomlyav sho na jogo dumku Sfinks buv davnim uzhe za Hafri Suchasnij yegiptolog Rajner Shtadelman dotrimuyetsya dumki sho za svoyimi hudozhnimi osoblivostyami statuyu slid vidnesti do budivelnoyi diyalnosti Heopsa V 2004 francuzkij vchenij Vasil Dobrev vistupiv z pripushennyam sho statuya zobrazhuye Heopsa ale sporudiv yiyi jogo sin Dzhedefra a nastupnim pislya Dzhedefri praviv Hafra Pochinayuchi z 1950 h rr v populyarnij literaturi datuvannya Sfinksa periodom Starodavnogo carstva stala stavitisya pid sumniv Stverdzhuvalosya sho skulptura Sfinksa maye slidi eroziyi sprichinenoyi trivalim perebuvannyam kamenya v vodi Vostannye vidpovidnij riven opadiv sposterigavsya v Yegipti na rubezhi IV i III tisyacholit sho na dumku prihilnikiv ciyeyi teoriyi vkazuye na stvorennya statuyi v dodinastichnij period abo navit ranishe U naukovij literaturi osoblivosti eroziyi skulpturi poyasnyuyutsya himichnoyu eroziyeyu nizkoyu yakistyu vapnyaku abo tim sho vologij klimat u Yegipti trivav suttyevo dovshe V paranauci populyarne tverdzhennya nibito Sfinks zbudovanij nevidomoyu znikloyu civilizaciyeyu Za pripushennya Grema Henkoka pro korelyaciyi troh piramid iz zirkami v suzir yi Oriona Sfinks mig bi buti zbudovanij za 12 tis rokiv do n e Bilshist suchasnih doslidnikiv pogodzhuyetsya sho Sfinksa zbudovano blizko 2550 r do n e za nakazom faraona Hafri u 2001 roci zaproponuvav virishennya tayemnici pobudovi Sfinksa na plato stoyala skelya sho vzhe mala vid prirodi formu shozhu na leva z golovoyu lyudini a yegiptyani tilki obrobili yiyi dodavshi chitkishih detalej Za Novogo Carstva ta antichnosti Sfinksa bulo zanedbano za Starogo Carstva i blizko 1100 rokiv vin buv zasipanij piskom Tutmos IV rozporyadivsya rozkopati skulpturu obklasti yiyi nizhnyu chastinu kam yanimi blokami ta zapovniti pogliblennya vid eroziyi imovirno blokami kaminnya vzyatimi z dorogi prokladenoyi Hafroyu Za XXVI dinastiyi she cherez 800 rokiv restavruvavsya hvist i nemes Sfinksa Za rimskogo panuvannya mizh 30 rokom do n e ta 200 n e Sfinksa bulo znovu rozchisheno vid pisku teritoriyu navkolo vimosheno ta dodano bloki sho pidtrimuvali lapi j boki Za antichnosti vpershe Sfinksa zgaduye Plinij Starshij vzhe za rimskogo panuvannya nad Yegiptom todi yak ni Gerodot ni Diodor hocha pisali pro piramidi Sfinksa ne opisuvali Za imperatora Feodosiya v IV st vidviduvannya Sfinksa bulo zaboroneno yak yazichnickij obryad i skulpturu pochalo zasipati piskom Znachnoyu miroyu ce pospriyalo zberezhennyu skulpturi v toj chas yak navkolishni hrami Gizi rozbiralisya dlya budivnictv novih sporud u Kayiri Vid serednovichchya do Novogo chasu Velikij Sfinks blizko 1880 roku chastkovo pid piskom Serednovichni arabski istoriki j mandrivniki neodnorazovo zgaduvali Sfinksa ale yak golovu Pro neyi pisali zokrema Makrizi Muvaffak ad Din ibn Yusuf al Bagdadi Murtada ibn al Afif Z XI stolittya pro Sfinksa takozh zgaduvali yudejski ta hristiyanski piligrimi sho podorozhuvali v Svyatu Zemlyu taki yak Veniamin Tudelskij Zgidno z arabskimi hronikami v 1378 roci v Sfinksa bulo vidbito nis yak u yazichnickogo idola Pro Sfinksa pisali v XVI XVII stolittyah Prospero Alpini a u XVIII i Italijskij arheolog Dzhovanni Kavilya v 1816 1817 rokah namagavsya rozkopati tilo Sfinksa Hocha sproba v cilomu ne uvinchalasya uspihom cherez obsipannya pisku v hodi rozkopok bulo znajdeno fragmenti borodi Sfinksa ta nemesa Takozh Kavilya znajshov mizh lapami Sfinksa stelu ta shodi sho veli do skulpturi sporudzheni rimlyanami U 1838 roci britanskij yegiptolog namagavsya proburiti tunel poperedu Sfinksa shob z yasuvati chi ye v skulpturi porozhnini Proburivshi 27 futiv sverdlami vin ne dosyagnuv zhodnoyi porozhnini Sverdla zastryagli v kameni Vajz namagavsya zrushiti yih vibuhivkoyu ale marno V 1840 i j 1880 i Sfinksa vkotre rozchishali vid pisku ale skulpturu znovu zasipalo Tilki pislya rozkopok 1920 1930 h rokiv Sfinks bilshe ne buvav zasipanij piskom Restavraciya ta zberezhennya U 1926 roci chastina nemesa obvalilasya cherez eroziyu vapnyaku Krim togo eroziya do togo chasu suttyevo poshkodila shiyu Francuzka vlada togo zh roku pochala rozchishennya Sfinksa vid pisku v hodi chogo vidbulasya znahidka rimskoyi kam yanoyi kladki Golovu skulpturi ukripili cementom i vapnyakovimi blokami bulo vidnovleno nizhnye oblicyuvannya skulpturi Keruvav restavraciyeyu francuzkij yegiptolog Emil Barajz Neveliki restavracijni roboti vidbuvalisya v 1955 1977 ta 1979 rokah Vprodovzh XX stolittya Sfinks poshkodivsya silnishe nizh za poperedni viki znachnoyu miroyu cherez zabrudnennya povitrya vibraciyi z susidnih kar yeriv prokladannya trub i kabeliv dlya svitlovih shou stichni vodi ta nevdali metodi restavracij ta konservaciyi skulpturi Na dodatok Sfinks prodovzhiv zaznavati vplivu atmosfernih opadiv gruntovih vod i kristalizaciyi solej ta gipsu sho rujnuvali vapnyak zseredini Zokrema cement vikoristanij v 1926 roci vidkladav kristali gipsu V zhovtni z pivnichnoyi zadnoyi lapi vidvalilisya tonki shmatki vapnyaku Z 1981 po 1987 roki niz Sfinksa bulo zanovo oblicovano vapnyakovimi blokami cementnij rozchin mizh yakimi posiliv rujnuvannya pam yatki Dlya spovilnennya vidkladennya gipsu kamin u toj zhe chas obroblyavsya polivinilacetatom i gidroksidom bariyu Ce ne dalo ochikuvanogo rezultatu i v lyutomu 1987 roku vid pravogo boku skulpturi vidvalivsya velikij shmatok Piznishe golovnimi nedolikami restavracij vkazuvalisya vidsutnist generalnogo planu ta vikoristannya nevidpovidnih himikativ Takozh na pivnich vid Sfinksa bulo vidnovleno stinu isnuvannya yakoyi v davninu ne pidtverdzhuvalosya arheologichnimi znahidkami Vilucheni v hodi restavraciyi kameni ne opisuvalisya j ne zberigalisya yak nalezhalo b Robitniki krim togo vidsikli kigti Sfinksa sho buli chastinoyu skulpturi she z chasiv Starodavnogo Yegiptu V lyutomu 1988 she odin shmatok vidvalivsya vid pivnichnogo plecha Ce rujnuvannya zdobulo rozgolos u ZMI sho pereneslo problemu zberezhennya Sfinksa v sferu politiki Z 1989 po 1998 trivala retelnisha restavraciya Bulo vikoristano foto Sfinksa vid 1841 roku shob vruchnu virizbiti 12 478 shmatkiv vapnyaku yakomoga blizhchogo za skladom do materialu Sfinksa Cimi shmatkami bulo zamineno fragmenti dodani v 1980 i roki V 1990 roci na stegni Sfinksa vstanovleno miniatyurnu meteostanciyu sho vidstezhuye zmini temperaturi vitru vologosti ta zabrudnennya povitrya Na konferenciyi 1992 roku sklikanij dlya poshukiv metodiv zberezhennya skulpturi proponuvalosya ukripiti yiyi himikatami zaliznim strizhnem nakriti kupolom vidnoviti borodu sho pidtrimuvala b golovu U 2007 roci z yasuvalosya sho Sfinks prodovzhuye rujnuvatisya cherez pidnyattya gruntovih vod sprichinene stichnimi vodami z Kayiru V 2009 roci bulo zaversheno tochni vimiryuvannya skulpturi sho dozvolilo stvoriti yiyi detalnu trivimirnu model dlya majbutnih restavratoriv Bilya Sfinksa vstanovili nasosi yaki vidkachuyut gruntovi vodi RujnuvannyaOblichchya Sfinksa zi slidami eroziyi ta bez koroni nosa j borodi Vidsutni chastini U statuyi vidsutnij nis zavshirshki bilya osnovi 1 m Poshirena legenda sho cyu detal statuyi zbili garmatnim yadrom pid chas napoleonivskoyi bitvi z turkami bilya piramid 1798 roku v inshih versiyah legendi misce Napoleona zajmayut mamelyuki Na hibnist ciyeyi dumki vkazuyut malyunki danskogo mandrivnika Frederika Nurdena yakij bachiv beznosogo Sfinksa vzhe u 1737 r Hocha vidsutnist nosa mozhna poyasniti prirodnoyu eroziyeyu kamenyu virogidnim vidayetsya poyasnennya serednovichnogo kayirskogo istorika al Makrizi Vin pisav sho u 1378 roci sufijskij fanatik Sayim al Dar zastavshi felahiv sho prinosili dari Sfinksu v nadiyi zbilshiti svij urozhaj rozgnivavsya i vidbiv u Sfinksa nis yak u yazichnickogo idola Sfinks dijshov do nashih dniv ne tilki bez nosa ale j bez nakladnoyi ceremonialnoyu borodi u formi kuba abo zavitih kisok fragmenti yakoyi mozhna pobachiti v Britanskomu ta Kayirskomu muzeyi Ci fragmenti bulo peredano muzeyu she v 1818 roci prote majzhe stolittya voni lishalisya nedoslidzhenimi Pitannya pro yih povernennya v Yegipet lishayetsya nevirishenim she z 1983 roku hocha formalno ugoda bula ukladena Chas poyavi u Sfinksa borodi viklikaye superechki Odni avtori vidnosyat yiyi montazh do Novogo carstva za pravlinnya Tutmosa IV Na dumku inshih boroda Sfinksa bula prirodnoyu chastinoyu skeli bo tehnichna skladnist visotnih robit z montazhu borodi perevershuvala mozhlivosti budivelnikiv togo chasu Takozh Sfinks mig uvinchuvatisya koronoyu vigotovlenoyu okremo vid reshti skulpturi z kamenyu dereva chi metalu Na yiyi nayavnist u davninu svidchit otvir zverhu golovi kudi mogla vstavlyatisya osnova koroni Porivnyano neveliki rozmiri golovi sponukali amerikanskogo pismennika Roberta Templa pripustiti sho u statuyi spochatku bula morda leva chi shakala i takim chinom Sfinks zobrazhav boga Anubisa Potim cyu ideyu rozvivav amerikanskij geolog Robert Shoh Prirodna eroziya Eroziya na Sfinksi ta navkolishnih skelyah Na tili statuyi vidno gliboki gorizontalni borozni roztashovani po vsij yiyi visoti V 1990 i roki nabula populyarnosti dumka sho ci borozni utvoreni ne vitrovoyu eroziyeyu a vodnoyu Utverdzhennyu ciyeyi dumki pospriyali doslidzhennya geologa Roberta Shoha ta arheologa j ekskursovoda Dzhona Entoni Vesta Dzhon Vest vrahovuyuchi stupin eroziyi Sfinksa ta chas koli na plato buv vologishij klimat viznachiv chas stvorennya Sfinksa mizh 7000 i 5000 rokami do n e koli v cij miscevosti jshli ryasni doshi Grupa arheologiv ocholyuvana Robertom Shohom pogodilasya z jogo visnovkami V toj zhe chas dumka pro vodnu eroziyu skulpturi ne otrimala perekonlivogo obgruntuvannya Piznishe Vest posunuv datu stvorennya Sfinksa do 10500 roku do n e spirayuchis na ideyu francuzkogo mistika Rene Shvallera de Lyubicha pro te sho zmini klimatu pereduvala velika civilizaciya kotra i stvorila Sfinksa Z pochatku 2000 h rokiv populyarnisha dumka pro te sho vapnyak rujnuvalo vidkladennya soli sho vbiralasya piskom yakij otochuvav Sfinksa Geolog Avgust Mattuzen zauvazhuvav sho vapnyakova skelya z yakoyi virizbleno Sfinksa sharuvata i rizni shari mayut riznu shilnist vidpovidno eroziya pid diyeyu tih samih chinnikiv vidbuvalasya na riznih chastinah skulpturi neodnakovo Danskij geolog Jorn Kristiansen pisav sho korektnishe govoriti ne pro eroziyu skulpturi a samoyi skeli pozayak yiyi chastina ne bula obroblena Takim chinom na Sfinksi ye slidi eroziyi sho vidbuvalasya v chasi koli ce bula prosto skelya Nimecki klimatologi Rudolf Kuper ta Stefan Krepelin vvazhayut sho klimat Yegiptu zminivsya na posushlivishij porivnyano neshodavno v period 3500 1500 rokiv do n e Amerikanskij yegiptolog Mark Lenner pogodzhuyetsya sho klimat buv vologim she za Starogo Carstva otzhe Sfinks ishe mig zaznati vodnoyi eroziyi Velikij Sfinks u kulturi Toj hto pitaye u Sfinksa Eliu Vedder 1836 r Zgidno z legendoyu Tutmos IV odnogo razu pid chas polyuvannya zupinivsya vidpochiti v tini zasipanogo piskom Sfinksa de j zasnuv Uvi sni Sfinks z yavivsya jomu ta poobicyav sho yaksho toj rozchistit jogo vid pisku to Sfinks zrobit jogo faraonom oboh zemel Yegiptu Verhnogo ta Nizhnogo Cya legenda zakarbovana na granitnij steli vstanovlenij Tutmosom IV mizh lapami Sfinksa za sho stela otrimala nazvu Stela snu Prodovzhennya legendi odnak pogano zbereglosya i jogo nemozhlivo prochitati Serednovichni arabski legendi stverdzhuvali sho Sfinks mig obernuti dolyu lyudini kotra poglyane na nogo bagatij stane bidnim a hto vtrativ yaku nebud zdatnist pislya cogo vidnajde yiyi V miscevih viruvannyah vvazhalosya sho okolici Sfinksa naselyayut zli duhi ta guli V yevropejskij kulturi sfinks zagalom sluguye simvolom tayemnici Z odnogo boku ce zumovleno zagadkoyu sfinksa z mifu pro Edipa z inshogo tayemniceyu pohodzhennya yegipetskogo monumenta Hudozhnik Eliu Vedder populyarizuvav Velikogo Sfinksa yak uosoblennya vichnoyi tayemnici zakoniv prirodi pered yakimi lyudina bezsila kartinoyu Toj hto pitaye u Sfinksa 1836 Sfinks zdobuv takozh populyarnist u dekadentiv yak simvol tayemnici Na kartini Chornij idol 1900 1903 Frantisheka Kupki fantastichno perebilshena skulptura Sfinksa visochiye nad pusteleyu yak mogutnye prote nedosyazhne dlya lyudini bozhestvo Velikomu Sfinksu prisvyatila virsh Sfinks 1900 Lesya Ukrayinka Opovidannya Govarda Lavkrafta Pohovanij z faraonami 1924 opisuye sho v davninu Velikij Sfinks nibito zobrazhav chudovisko kotre trapilosya zustriti v pidzemellyah pid piramidami Garri Gudini Mistik okultist vvazhav sho pid Sfinksom mistyatsya prihovani kimnati Edgar Kejsi v 1930 i populyarizuvav dumku nachebto pid Sfinksom shovano kimnatu z zapisami Atlantidi Vona suttyevo vplinula na ruh nyu ejdzh zavdyaki takim osobam yak Grem Henkok i Arheologichni doslidzhennya prote ne viyavili pid skulpturoyu zhodnih kimnat U videogri Assassin s Creed Origins 2017 mozhna vidvidati taku kimnatu de shovani zapisi znikloyi civilizaciyi V Kitayi u mistah Lanchzhou ta Chuchzhou vstanovleno zmensheni monumentalni kopiyi Velikogo sfinksa GalereyaSfinks na gravyuri 1802 roku Napoleon pered Sfinksom na kartini Zhana Leona Zheroma 1867 1868 roki Ogyust Mariett i pered Sfinksom 1871 rik Chastkovo rozkopanij Velikij Sfinks 1878 rik Rozkopki Sfinksa 1880 roku Suchasnij viglyad Velikogo Sfinksa Fragment borodi Sfinksa Stela snu Hvist Sfinksa Zalishki hramu Sfinksa pered skulpturoyuPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Make Lists Not War 2013 d Track Q97309629 Zivie Coche Christiane 2004 angl Cornell University Press s 1 3 ISBN 978 0 8014 8954 9 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Who Built the Sphinx T VOL 18 NO 1 AERAGRAM 2017 s 2 6 Lacovara Peter 2004 angl Bunker Hill Publishing Inc s 10 ISBN 978 1 59373 022 2 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Rigano Charles 19 grudnya 2014 angl AuthorHouse s 9 ISBN 978 1 4969 5248 6 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 www phouka com Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 6 chervnya 2021 M Galassi Francesco July 2014 ResearchGate Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 8 lipnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Schoch Robert M Bauval Robert 16 bereznya 2017 angl Simon and Schuster ISBN 978 1 62055 526 2 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 web archive org 18 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2015 Procitovano 4 chervnya 2021 Zivie Coche Christiane 2004 angl Cornell University Press s 10 12 ISBN 978 0 8014 8954 9 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Hassan S 1953 The Great Sphinx and its Secrets Historical Studies in the Light of Recent Excavations Giza VIII Cairo s 155 156 jcolavito tripod com Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 The Independent angl 9 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 GEO ExPro 9 sichnya 2015 Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2021 Smithsonian Magazine angl Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 5 chervnya 2021 www bbc co uk Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 6 chervnya 2021 Bayman James Stark Miriam T 2000 angl Carolina Academic Press s 181 ISBN 978 0 89089 699 0 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 www bu edu Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Rigano Charles 19 grudnya 2014 angl AuthorHouse s 10 ISBN 978 1 4969 5248 6 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Zivie Coche Christiane 2004 angl Cornell University Press s 14 17 ISBN 978 0 8014 8954 9 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Rigano Charles 19 grudnya 2014 angl AuthorHouse s 8 ISBN 978 1 4969 5248 6 Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 4 chervnya 2021 Kenney Karen Latchana 15 grudnya 2015 angl ABDO s 12 ISBN 978 1 68077 244 9 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Kenney Karen Latchana 15 grudnya 2015 angl ABDO s 13 14 ISBN 978 1 68077 244 9 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 The New York Times amer 26 grudnya 1979 ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 www guardians net Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Wahby W S 2005 Restoring and preserving egypt s sphinx the polymers option 10th Canadian Masonry Symposium www pbs org amer Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Greenfield Jeanette 26 sichnya 1996 angl Cambridge University Press s 113 117 ISBN 978 0 521 47746 8 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 www robertschoch com Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Kenney Karen Latchana 15 grudnya 2015 angl ABDO s 9 ISBN 978 1 68077 244 9 Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 victorianweb org Arhiv originalu za 15 veresnya 2020 Procitovano 6 chervnya 2021 www l ukrainka name Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 6 chervnya 2021 Lavkraft Govard 2019 Kriz bramu sribnogo klyucha zbirka Pereklad z anglijskoyi Yevgen Tarnavskij Harkiv Folio MacDonald Sally Rice Michael 12 zhovtnya 2012 angl Taylor amp Francis s 180 181 190 ISBN 978 1 135 39390 8 Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Stille Alexander The New Yorker amer Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 Feder Kenneth L 2014 Frauds myths and mysteries science and pseudoscience in archaeology vid Eighth edition New York s 213 ISBN 978 0 07 803507 4 OCLC 825049150 Red Bull angl Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 BBC News brit 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Newsweek angl 12 lipnya 2018 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Great Sphinx of Giza Katheryn A Bard Encyclopedia of the Archaeology of Ancient Egypt Routledge 1999 ISBN 0415185890 Ian Shaw The Oxford History of Ancient Egypt Oxford University Press 2003 ISBN 0192804588 Peter Lacovara The Pyramids the Sphinx Tombs and Temples of Giza Bunker Hill Publishing 2004 ISBN 1593730225 Gerard C A Fonte Building the Great Pyramid in a Year Algora Publishing 2007 ISBN 0875865224 Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Yegipet Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ