Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бурундук | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Рудий бурундук (Tamias rufus) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Підроди | ||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бурунду́к (Tamias) — рід гризунів з родини вивіркових (Sciuridae). Об'єднує невеликих тварин, які мають характерне смугасте забарвлення, за розмірами тіла трохи менші за вивірок, а за способом життя є перехідними між дендрофільними вивірками та наземними ховрахами.
Зовнішній вигляд
Характерною рисою бурундуків, що відрізняє їх від інших представників родини, є наявність п'яти поздовжніх темних смуг на рудому, пісковому або світло-сірому тлі. При цьому темні відмітини присутні також і на мордочці, а середня темна смуга зі спини заходить на потилицю, що відрізняє бурундуків від ксерусів.
Загальна довжина тіла у різних видів коливається від 16 до 30 см, при цьому 9-15 см припадає на хвіст. Хвіст пухнастий, на решті тіла шерсть більш-менш щільно прилягає до тіла.
Еволюція та систематика
Родова назва Tamias латиною означає «накопичувач», що віддзеркалює таку рису поведінки, як заготівля істотних запасів до зими. Назва «бурундук» має тюркське походження й прийшло до нас посередництвом російської, зокрема татарською мовою назва сибірського виду (Eutamias sibiricus) — бурундук.
Палеонтологічні, морфологічні та молекулярно-біологічні дані свідчать, що рід бурундук відокремився від інших вивіркових в олігоцені; починаючи з верхнього міоцену в ньому виділились три гілки, які дають початок сучасним підродам Tamias, Eutamias та Neotamias.
Бурундук сибірський (Tamias sibiricus) та американський східний бурундук, відповідно до молекулярно-генетичних досліджень, є більш спорідненими один до одного, ніж до решти 23-х видів, що складають підрід Neotamias; у минулому, з огляду на це, бурундуків навіть поділяли на два окремі роди, Eutamias та Tamias. Загалом, відповідно до прийнятої класифікації роду, наявний в Євразії сибірський бурундук формує монотиповий підрід Eutamias, східний бурундук належить до, також монотипового, підроду Tamias, а решта видів зведені у підрід Neotamias, в якому виділяють кілька «видових груп».
Розповсюдження
Сибірський бурундук водиться на територіях Європи та Азії від Кіровської області та Республіки Комі (Росія), що є західною межею його ареалу, до верхів'їв р. Анадир, Сахаліну та Курильських островів на сході (на півострові Камчатка відсутній). Південна межа ареалу проходить через Татарстан, південний Урал, північно-східний Казахстан, північну Монголію, центральний Китай та острів Хонсю (Японія).
В Північній Америці смугастий (або східноамериканський) бурундук (Tamias striatus) населяє схід США та південний схід Канади; види підроду Neotamias розповсюджені в західній частині континенту, від річок Юкон та Макензі в Канаді, до Каліфорнії та Мексиканських штатів Дюранго та Сонора (див. карту [ 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.]).
Бурундук зустрічається також на Шрі-Ланці.
На території України види роду бурундук не зустрічаються.
Спосіб життя
Бурундуки живуть в хвойних та мішаних лісах (у чисто широколистяних зазвичай відсутні), віддаючи перевагу узліссям, зарослим вирубкам з галявинами, вітровалам та захламленням; на півночі ареалу зустрічаються в лісотундрі, на півдні — в лісостепу та, на Американському континенті, в сухих чагарниках. Тварини найактивніші вранці та ввечері, але ведуть активне життя також протягом всього світлового дня. Сліди бурундука схожі на сліди вивірки та політухи, але менші за розміром; відбитки передніх лап чотирипалі, задніх — п'ятипалі.
Соціальна організація
Всі бурундуки є територіальними видами, з територією площею від 0,04 до 1,5 га. Ці індивідуальні ділянки можуть значно перекриватися; але кожна тварина в межах своєї ділянки має так звану «зону домінування», що охоплює нору та її найближчі околиці: з цієї зони хазяїн нори проганяє всіх інших бурундуків, і навпаки, опинившись у зоні домінування іншого бурундука, звичайно намагається полишити його ділянку якнайшвидше. Загалом, розмір особистої території в бурундуків залежить від кількості їжі (при її малій кількості територія розширюється); окрім того, у дорослих тварин індивідуальна територія звичайно більша, ніж у молодих, а у самців більша, ніж у самок.
Харчування
Бурундуки живляться переважно насінням; у шпилькових лісах віддають перевагу насінню ялин і кедрів, від врожаю якого великою мірою залежить їхнє виживання взимку. Навесні бурундуки старанно відшукують у лісовій підстилці будь-яке насіння, що лишилось з минулої осені. З огляду на значну обмеженість такого трофічного ресурсу, тварини в цей період вдаються до живлення молодим листям та пагонами. Окрім того, протягом всього року, поряд з насінням, бурундуки можуть споживати також комах, земляних черв'яків, квіти, ягоди, фрукти, гриби, лишайники, а в деяких випадках — навіть пташині яйця та падло. Трапляються повідомлення, що бурундуки полювали на птахів та дрібних ссавців.
Лущачи шишки, бурундук обгризає їхні луски до половини, а не до основи, як це роблять вивірки.
На зиму бурундуки запасають до 5 кг відбірного насіння; загалом, більшу частину дня ці тварини проводять, збираючи їстівне насіння та розносячи його на свої «склади». Збираючи їжу, бурундук кладе її (особливо тверде насіння) в защічні мішки, які можуть значно розтягуватись. При цьому, попередньо, за допомогою довгих спрямованих вперед різців тварина вилущує насіння із стручків, бобів, та складних плодів інших типів. Коли защічні мішки заповнюються, бурундук складає назбиране насіння в житловій норі або закопує в неглибокі ямки в ґрунті, прикриваючи їх ґрунтом, листям, гілочками, та іншим лісовим опадом.
Нори
Більшість бурундуків риє нору тунельного або тунельно-камерного типу, вхід до якої звичайно добре замаскований під камінням, у чагарнику або під поваленими деревами. Кілька видів, що живуть у західній частині Північної Америки, проводять велику частину дня у кронах дерев і часом можуть влаштовувати гнізда в дуплах. У західноамериканських бурундуків нора зазвичай складається з нерозгалуженого тунелю, що йде вниз під кутом до глибини 45-85 см, і закінчується сферичною гніздовою камерою, приблизно 15 см у діаметрі. В цій камері бурундук будує гніздо з використанням теплоізолюючих матеріалів (сухої трави, пір'я, шерсті, пухнастих оболонок насіння деяких рослин, і т.ін.). Насіння та горіхи при цьому складаються в задній частині камери та під підстилкою, і споживаються протягом холодної пори року. У сибірського бурундука нори звичайно глибші (50-150 см), основний тунель може робити 2-3 повороти, а в гніздах, де вирощується потомство, бувають ще 2-3 додаткові камери з запасами їжі; також сибірські бурундуки, на відміну від американських, часто влаштовують в гнізді короткі бічні відгалуження, які використовуються для випорожнення.
Сплячка
Для всіх видів бурундуків характерна зимова сплячка, навіть в найпівденніших частинах їхнього ареалу. Близько середини липня тварини починають збирати та складати в норі велику кількість насіння та горіхів, пристосованих до тривалого зберігання. Приблизно в жовтні кожен бурундук запасає достатньо їжі для живлення протягом зими.
Після настання холодів бурундуки припиняють з'являтись на поверхні землі. Наразі в різних джерелах існують розбіжності щодо протікання їхньої зимової сплячки. Відповідно до однієї точки зору, тварини відразу впадають до торпору. Періоди торпору тривають від одного до восьми днів, а часом і більше. Між ними тварина прокидається та живиться запасеною їжею, при цьому іноді з'являючись на поверхні землі в теплі сонячні зимові дні. Згідно з іншою точкою зору, бурундук не впадає у сплячку до тих пір, поки не використає всі наявні запаси їжі. Навесні самці пробуджуються зазвичай десь на тиждень раніше за самок.
Розмноження
Парування бурундуків відбувається навесні, через 2-3 тижні після прокидання звірів після сплячки. Кілька самців можуть намагатись паруватись з однією самкою, і кожен із самців може паруватись більш ніж з однією самицею протягом шлюбного сезону.
Вагітність триває близько 30 діб. Народжується від двох до шести дитинчат, які доглядаються без допомоги самця. Звичайно бурундуки розмножуються один раз на рік, але в Північній Америці, у теплі та врожайні на корм роки, іноді трапляються другі виводки, народжені восени.
Бурундуки народжуються голими та сліпими, вагою близько трьох грамів. Шерсть пробивається близько десятого дня від народження, вуха та очі відкриваються приблизно через місяць. У віці близько семи тижнів молодь починає залишати нору в пошуках їжі. Розміру дорослих тварин бурундуки досягають наприкінці вересня, а статевої зрілості — наступної весни (деяка кількість тварин приступають до розмноження лише на третьому році життя).
Лімітуючі фактори
Кількість бурундуків в певній місцевості звичайно не має значних коливань з року в рік, але іноді спостерігаються локальні зниження щільності популяції, аж до майже повного зникнення.
Хижаки, що полюють (або можуть полювати) на бурундуків, є досить численними. Це яструби, ласки та інші куницеві, лисиці, койоти, змії. Зрідка бурундуки стають жертвами сов, але цьому звичайно перешкоджає денний спосіб життя бурундуків. Тим не менше, щільність популяції, характерна для бурундуків, не може забезпечити живлення жодного з перерахованих хижаків, тож ніхто з них не спеціалізується на бурундуках як на основному трофічному об'єкті.
В урбанізованих районах бурундуки стають жертвами свійських та здичавілих кішок та псів, а також доволі часто гинуть на дорогах.
Самці бурундука можуть завдати один одному серйозних поранень при сутичках за самку. Самиці нападають на інших бурундуків, відганяючи їх від гнізда. Окрім того, поранення бувають при конфліктах за територію і трофічні ресурси як між бурундуками, так і між ними та більшими тваринами, що займають схожу екологічну нішу (наприклад, вивіркою).
Популяції бурундуків також регулюються врожаєм кормових рослин, хворобами та паразитами (личинки оводів, пласкі черви, блохи, кліщі); тим не менше, масштабні епізоотії серед бурундуків невідомі — можливо, з огляду на відносно низьку (порівняно з іншими гризунами) цільність популяцій.
Тривалість життя бурундуків в природі складає в середньому 2-3 роки, в неволі — 5-8 років.
Значення для природи й людини
Бурундуки відіграють важливу роль в розповсюдженні насіння дерев та чагарників, розносячи його по своїх трофічних запасниках. У випадку великої чисельності бурундуків вони можуть перешкоджати відновленню таких порід, як ялина або сосна, виїдаючи їхнє насіння.
Охоронні категорії
Жоден з видів бурундуків не вважається таким, що є під загрозою зникнення; всі вони досить непогано пристосовуються до існування в антропогенному ландшафті поряд з людськими оселями. До Червоного Списку МСОП більшість видів бурундуків занесена як такі, що знаходяться під незначною загрозою.
Види бурундуків
|
|
Джерела
- Grzimek's Animal Life Encyclopedia, Edition 2. Volume 16, Thomson Gale, 2003.
- John O. Whitaker, Jr.; Robert Elman (1980). The Audubon Society Field Guide to North American Mammals, 2nd edition, New York: Knopf, 370. .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 305.
- L. Scott Ellis, Linda R. Maxson. Evolution of the Chipmunk Genera Eutamias and Tamias. Journal of Mammalogy, Vol. 60, No. 2, pp. 331–334.
- Antoinette J. Piaggio and Greg S. Spicer, 2000. Molecular Phylogeny of the Chipmunk Genus Tamias Based on the Mitochondrial Cytochrome Oxidase Subunit II Gene. Journal of Mammalian Evolution, Vol. 7, No. 3, рр. 147–166.[недоступне посилання з грудня 2021]
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 27 листопада 2007.
- Жизнь Животных. Т.7. М., «Просвещение», 1989 — 558с.
- Боголюбов А. С., Жданова О. В., Кравченко М. В. «Млекопитающие средней полосы России». М.: «Экосистема», 2007.
- Forsyth, A. 1985. Mammals of the Canadian wild. Camden House Publishing. Camden East, Ontario.
- Hall, E.R. 1981. Mammals of North America. John Wiley and Sons. New York.
- Види бурундуків, занесені до Червоного Списку МСОП [ 28 січня 2019 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burunduk Rudij burunduk Tamias rufus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Burunduk Tamias Illiger 1811 Pidrodi Posilannya Vikishovishe Tamias Vikividi Tamias EOL 34417 ITIS 180188 NCBI 13712 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Burunduk znachennya Burundu k Tamias rid grizuniv z rodini vivirkovih Sciuridae Ob yednuye nevelikih tvarin yaki mayut harakterne smugaste zabarvlennya za rozmirami tila trohi menshi za vivirok a za sposobom zhittya ye perehidnimi mizh dendrofilnimi vivirkami ta nazemnimi hovrahami Zovnishnij viglyadHarakternoyu risoyu burundukiv sho vidriznyaye yih vid inshih predstavnikiv rodini ye nayavnist p yati pozdovzhnih temnih smug na rudomu piskovomu abo svitlo siromu tli Pri comu temni vidmitini prisutni takozh i na mordochci a serednya temna smuga zi spini zahodit na potilicyu sho vidriznyaye burundukiv vid kserusiv Zagalna dovzhina tila u riznih vidiv kolivayetsya vid 16 do 30 sm pri comu 9 15 sm pripadaye na hvist Hvist puhnastij na reshti tila sherst bilsh mensh shilno prilyagaye do tila Evolyuciya ta sistematikaRodova nazva Tamias latinoyu oznachaye nakopichuvach sho viddzerkalyuye taku risu povedinki yak zagotivlya istotnih zapasiv do zimi Nazva burunduk maye tyurkske pohodzhennya j prijshlo do nas poserednictvom rosijskoyi zokrema tatarskoyu movoyu nazva sibirskogo vidu Eutamias sibiricus burunduk Paleontologichni morfologichni ta molekulyarno biologichni dani svidchat sho rid burunduk vidokremivsya vid inshih vivirkovih v oligoceni pochinayuchi z verhnogo miocenu v nomu vidililis tri gilki yaki dayut pochatok suchasnim pidrodam Tamias Eutamias ta Neotamias Burunduk sibirskij Tamias sibiricus ta amerikanskij shidnij burunduk vidpovidno do molekulyarno genetichnih doslidzhen ye bilsh sporidnenimi odin do odnogo nizh do reshti 23 h vidiv sho skladayut pidrid Neotamias u minulomu z oglyadu na ce burundukiv navit podilyali na dva okremi rodi Eutamias ta Tamias Zagalom vidpovidno do prijnyatoyi klasifikaciyi rodu nayavnij v Yevraziyi sibirskij burunduk formuye monotipovij pidrid Eutamias shidnij burunduk nalezhit do takozh monotipovogo pidrodu Tamias a reshta vidiv zvedeni u pidrid Neotamias v yakomu vidilyayut kilka vidovih grup RozpovsyudzhennyaSibirskij burunduk voditsya na teritoriyah Yevropi ta Aziyi vid Kirovskoyi oblasti ta Respubliki Komi Rosiya sho ye zahidnoyu mezheyu jogo arealu do verhiv yiv r Anadir Sahalinu ta Kurilskih ostroviv na shodi na pivostrovi Kamchatka vidsutnij Pivdenna mezha arealu prohodit cherez Tatarstan pivdennij Ural pivnichno shidnij Kazahstan pivnichnu Mongoliyu centralnij Kitaj ta ostriv Honsyu Yaponiya V Pivnichnij Americi smugastij abo shidnoamerikanskij burunduk Tamias striatus naselyaye shid SShA ta pivdennij shid Kanadi vidi pidrodu Neotamias rozpovsyudzheni v zahidnij chastini kontinentu vid richok Yukon ta Makenzi v Kanadi do Kaliforniyi ta Meksikanskih shtativ Dyurango ta Sonora div kartu 10 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Burunduk zustrichayetsya takozh na Shri Lanci Na teritoriyi Ukrayini vidi rodu burunduk ne zustrichayutsya Sposib zhittyaSibirskij burunduk v zvichnomu seredovishi Kolima 2007 rik Burunduki zhivut v hvojnih ta mishanih lisah u chisto shirokolistyanih zazvichaj vidsutni viddayuchi perevagu uzlissyam zaroslim virubkam z galyavinami vitrovalam ta zahlamlennyam na pivnochi arealu zustrichayutsya v lisotundri na pivdni v lisostepu ta na Amerikanskomu kontinenti v suhih chagarnikah Tvarini najaktivnishi vranci ta vvecheri ale vedut aktivne zhittya takozh protyagom vsogo svitlovogo dnya Slidi burunduka shozhi na slidi vivirki ta polituhi ale menshi za rozmirom vidbitki perednih lap chotiripali zadnih p yatipali Socialna organizaciya Vsi burunduki ye teritorialnimi vidami z teritoriyeyu plosheyu vid 0 04 do 1 5 ga Ci individualni dilyanki mozhut znachno perekrivatisya ale kozhna tvarina v mezhah svoyeyi dilyanki maye tak zvanu zonu dominuvannya sho ohoplyuye noru ta yiyi najblizhchi okolici z ciyeyi zoni hazyayin nori proganyaye vsih inshih burundukiv i navpaki opinivshis u zoni dominuvannya inshogo burunduka zvichajno namagayetsya polishiti jogo dilyanku yaknajshvidshe Zagalom rozmir osobistoyi teritoriyi v burundukiv zalezhit vid kilkosti yizhi pri yiyi malij kilkosti teritoriya rozshiryuyetsya okrim togo u doroslih tvarin individualna teritoriya zvichajno bilsha nizh u molodih a u samciv bilsha nizh u samok Harchuvannya Burunduk shidnij z napovnenimi zashichnimi mishkami Burunduki zhivlyatsya perevazhno nasinnyam u shpilkovih lisah viddayut perevagu nasinnyu yalin i kedriv vid vrozhayu yakogo velikoyu miroyu zalezhit yihnye vizhivannya vzimku Navesni burunduki staranno vidshukuyut u lisovij pidstilci bud yake nasinnya sho lishilos z minuloyi oseni Z oglyadu na znachnu obmezhenist takogo trofichnogo resursu tvarini v cej period vdayutsya do zhivlennya molodim listyam ta pagonami Okrim togo protyagom vsogo roku poryad z nasinnyam burunduki mozhut spozhivati takozh komah zemlyanih cherv yakiv kviti yagodi frukti gribi lishajniki a v deyakih vipadkah navit ptashini yajcya ta padlo Traplyayutsya povidomlennya sho burunduki polyuvali na ptahiv ta dribnih ssavciv Lushachi shishki burunduk obgrizaye yihni luski do polovini a ne do osnovi yak ce roblyat vivirki Na zimu burunduki zapasayut do 5 kg vidbirnogo nasinnya zagalom bilshu chastinu dnya ci tvarini provodyat zbirayuchi yistivne nasinnya ta roznosyachi jogo na svoyi skladi Zbirayuchi yizhu burunduk klade yiyi osoblivo tverde nasinnya v zashichni mishki yaki mozhut znachno roztyaguvatis Pri comu poperedno za dopomogoyu dovgih spryamovanih vpered rizciv tvarina vilushuye nasinnya iz struchkiv bobiv ta skladnih plodiv inshih tipiv Koli zashichni mishki zapovnyuyutsya burunduk skladaye nazbirane nasinnya v zhitlovij nori abo zakopuye v negliboki yamki v grunti prikrivayuchi yih gruntom listyam gilochkami ta inshim lisovim opadom Nori Burunduk malij bilya vhodu v noru Bilshist burundukiv riye noru tunelnogo abo tunelno kamernogo tipu vhid do yakoyi zvichajno dobre zamaskovanij pid kaminnyam u chagarniku abo pid povalenimi derevami Kilka vidiv sho zhivut u zahidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki provodyat veliku chastinu dnya u kronah derev i chasom mozhut vlashtovuvati gnizda v duplah U zahidnoamerikanskih burundukiv nora zazvichaj skladayetsya z nerozgaluzhenogo tunelyu sho jde vniz pid kutom do glibini 45 85 sm i zakinchuyetsya sferichnoyu gnizdovoyu kameroyu priblizno 15 sm u diametri V cij kameri burunduk buduye gnizdo z vikoristannyam teploizolyuyuchih materialiv suhoyi travi pir ya shersti puhnastih obolonok nasinnya deyakih roslin i t in Nasinnya ta gorihi pri comu skladayutsya v zadnij chastini kameri ta pid pidstilkoyu i spozhivayutsya protyagom holodnoyi pori roku U sibirskogo burunduka nori zvichajno glibshi 50 150 sm osnovnij tunel mozhe robiti 2 3 povoroti a v gnizdah de viroshuyetsya potomstvo buvayut she 2 3 dodatkovi kameri z zapasami yizhi takozh sibirski burunduki na vidminu vid amerikanskih chasto vlashtovuyut v gnizdi korotki bichni vidgaluzhennya yaki vikoristovuyutsya dlya viporozhnennya Splyachka Dlya vsih vidiv burundukiv harakterna zimova splyachka navit v najpivdennishih chastinah yihnogo arealu Blizko seredini lipnya tvarini pochinayut zbirati ta skladati v nori veliku kilkist nasinnya ta gorihiv pristosovanih do trivalogo zberigannya Priblizno v zhovtni kozhen burunduk zapasaye dostatno yizhi dlya zhivlennya protyagom zimi Pislya nastannya holodiv burunduki pripinyayut z yavlyatis na poverhni zemli Narazi v riznih dzherelah isnuyut rozbizhnosti shodo protikannya yihnoyi zimovoyi splyachki Vidpovidno do odniyeyi tochki zoru tvarini vidrazu vpadayut do torporu Periodi torporu trivayut vid odnogo do vosmi dniv a chasom i bilshe Mizh nimi tvarina prokidayetsya ta zhivitsya zapasenoyu yizheyu pri comu inodi z yavlyayuchis na poverhni zemli v tepli sonyachni zimovi dni Zgidno z inshoyu tochkoyu zoru burunduk ne vpadaye u splyachku do tih pir poki ne vikoristaye vsi nayavni zapasi yizhi Navesni samci probudzhuyutsya zazvichaj des na tizhden ranishe za samok RozmnozhennyaParuvannya burundukiv vidbuvayetsya navesni cherez 2 3 tizhni pislya prokidannya zviriv pislya splyachki Kilka samciv mozhut namagatis paruvatis z odniyeyu samkoyu i kozhen iz samciv mozhe paruvatis bilsh nizh z odniyeyu samiceyu protyagom shlyubnogo sezonu Vagitnist trivaye blizko 30 dib Narodzhuyetsya vid dvoh do shesti ditinchat yaki doglyadayutsya bez dopomogi samcya Zvichajno burunduki rozmnozhuyutsya odin raz na rik ale v Pivnichnij Americi u tepli ta vrozhajni na korm roki inodi traplyayutsya drugi vivodki narodzheni voseni Burunduki narodzhuyutsya golimi ta slipimi vagoyu blizko troh gramiv Sherst probivayetsya blizko desyatogo dnya vid narodzhennya vuha ta ochi vidkrivayutsya priblizno cherez misyac U vici blizko semi tizhniv molod pochinaye zalishati noru v poshukah yizhi Rozmiru doroslih tvarin burunduki dosyagayut naprikinci veresnya a statevoyi zrilosti nastupnoyi vesni deyaka kilkist tvarin pristupayut do rozmnozhennya lishe na tretomu roci zhittya Limituyuchi faktoriRozmir burunduka vidnosno lyudskoyi doloni Na zadnomu plani vivirka Kilkist burundukiv v pevnij miscevosti zvichajno ne maye znachnih kolivan z roku v rik ale inodi sposterigayutsya lokalni znizhennya shilnosti populyaciyi azh do majzhe povnogo zniknennya Hizhaki sho polyuyut abo mozhut polyuvati na burundukiv ye dosit chislennimi Ce yastrubi laski ta inshi kunicevi lisici kojoti zmiyi Zridka burunduki stayut zhertvami sov ale comu zvichajno pereshkodzhaye dennij sposib zhittya burundukiv Tim ne menshe shilnist populyaciyi harakterna dlya burundukiv ne mozhe zabezpechiti zhivlennya zhodnogo z pererahovanih hizhakiv tozh nihto z nih ne specializuyetsya na burundukah yak na osnovnomu trofichnomu ob yekti V urbanizovanih rajonah burunduki stayut zhertvami svijskih ta zdichavilih kishok ta psiv a takozh dovoli chasto ginut na dorogah Samci burunduka mozhut zavdati odin odnomu serjoznih poranen pri sutichkah za samku Samici napadayut na inshih burundukiv vidganyayuchi yih vid gnizda Okrim togo poranennya buvayut pri konfliktah za teritoriyu i trofichni resursi yak mizh burundukami tak i mizh nimi ta bilshimi tvarinami sho zajmayut shozhu ekologichnu nishu napriklad vivirkoyu Populyaciyi burundukiv takozh regulyuyutsya vrozhayem kormovih roslin hvorobami ta parazitami lichinki ovodiv plaski chervi blohi klishi tim ne menshe masshtabni epizootiyi sered burundukiv nevidomi mozhlivo z oglyadu na vidnosno nizku porivnyano z inshimi grizunami cilnist populyacij Trivalist zhittya burundukiv v prirodi skladaye v serednomu 2 3 roki v nevoli 5 8 rokiv Znachennya dlya prirodi j lyudiniBurunduki vidigrayut vazhlivu rol v rozpovsyudzhenni nasinnya derev ta chagarnikiv roznosyachi jogo po svoyih trofichnih zapasnikah U vipadku velikoyi chiselnosti burundukiv voni mozhut pereshkodzhati vidnovlennyu takih porid yak yalina abo sosna viyidayuchi yihnye nasinnya Ohoronni kategoriyiZhoden z vidiv burundukiv ne vvazhayetsya takim sho ye pid zagrozoyu zniknennya vsi voni dosit nepogano pristosovuyutsya do isnuvannya v antropogennomu landshafti poryad z lyudskimi oselyami Do Chervonogo Spisku MSOP bilshist vidiv burundukiv zanesena yak taki sho znahodyatsya pid neznachnoyu zagrozoyu Vidi burundukiv Tamias alpinus Burunduk sosnovij Tamias amoenus Tamias bulleri Tamias canipes Tamias cinereicollis Tamias dorsalis Tamias durangae Tamias merriami Burunduk malij Tamias minimus Tamias obscurus Tamias ochrogenys Tamias palmeri Tamias panamintinus Tamias quadrimaculatus Tamias quadrivittatus Burunduk chervonohvostij Tamias ruficaudus Burunduk rudij Tamias rufus Tamias senex Burunduk sibirskij Tamias sibiricus Tamias siskiyou Tamias sonomae Tamias speciosus Burunduk shidnij Tamias striatus Burunduk Taunsenda Tamias townsendii Tamias umbrinusDzherelaGrzimek s Animal Life Encyclopedia Edition 2 Volume 16 Thomson Gale 2003 John O Whitaker Jr Robert Elman 1980 The Audubon Society Field Guide to North American Mammals 2nd edition New York Knopf 370 ISBN 0 394 50762 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in S 305 L Scott Ellis Linda R Maxson Evolution of the Chipmunk Genera Eutamias and Tamias Journal of Mammalogy Vol 60 No 2 pp 331 334 Antoinette J Piaggio and Greg S Spicer 2000 Molecular Phylogeny of the Chipmunk Genus Tamias Based on the Mitochondrial Cytochrome Oxidase Subunit II Gene Journal of Mammalian Evolution Vol 7 No 3 rr 147 166 nedostupne posilannya z grudnya 2021 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 27 listopada 2007 Zhizn Zhivotnyh T 7 M Prosveshenie 1989 558s Bogolyubov A S Zhdanova O V Kravchenko M V Mlekopitayushie srednej polosy Rossii M Ekosistema 2007 Forsyth A 1985 Mammals of the Canadian wild Camden House Publishing Camden East Ontario Hall E R 1981 Mammals of North America John Wiley and Sons New York Vidi burundukiv zaneseni do Chervonogo Spisku MSOP 28 sichnya 2019 u Wayback Machine