«Фон дер Танн» (нім. Großer Kreuzer SMS Von der Tann) — перший лінійний крейсер ВМС Німецької імперії епохи Першої світової війни. Названий на честь баварського воєначальника XIX століття .
«Фон дер Танн» | ||
---|---|---|
SMS Von der Tann | ||
Служба | ||
Тип/клас | Лінійний крейсер | |
Попередній клас | «SMS Blücher» | |
Наступний клас | «Мольтке» | |
Держава прапора | Німецька імперія | |
Корабельня | «Блом унд Фосс» (Гамбург) | |
Замовлено | 26 вересня 1907 року | |
Закладено | 21 березня 1908 року | |
Спущено на воду | 20 березня 1909 року | |
Введено в експлуатацію | 19 лютого 1911 року | |
Виведений зі складу флоту | 21 червня 1919 року | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 19 370 т (нормальний) 21 300 т (повний) | |
Довжина | 171,7 м | |
Ширина | 26,6 м | |
Висота | 13,28 м (висота борту на міделі) | |
Осадка | 8,91 м (носом), 9,17 м (кормою) | |
Бронювання | пояс: 100—250 мм палуба: 50 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 18 котлів типу Шульц-Торнікрофта; 4 турбіни типу Парсонса | |
Гвинти | 4 | |
Потужність | 79 007 к. с. (58 109 кВт) на випробуваннях | |
Швидкість | 27,4 вузлів (максимальна) | |
Дальність плавання | 4400 миль (на 14 вузлах) 2500 миль (на 22,5 вузлах) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 2 280-мм/45 скорострільних АУ 10 × 150-мм/45 16 × 88-мм/45 | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм ТА (11 торпед) | |
Зенітне озброєння | 2 × 1 88-мм зенітні гармати (з 1916 року) |
Став відповіддю на британські лінійні крейсери типу «Інвінсібл». Так само як і «Інвінсібл», був оснащений паротурбінною силовою установкою і мав високу швидкість ходу. Німецький крейсер традиційно був озброєний гарматами дещо меншого калібру — 280-мм проти 305-мм, але це компенсувалося більшою початковою швидкістю і кращою якістю німецьких снарядів.
У порівнянні з британськими крейсерами мав значно краще бронювання (борт 250 мм проти 152 мм) і досконалішу систему протиторпедного захисту. Платою за це стало збільшення водотоннажності. Якщо британський крейсер був менший за лінкор «Дредноут», то «Фон дер Танн» вийшов крупнішим за сучасний йому лінкора «Нассау».
Але за рахунок кращого бронювання фахівці визнають, що «Фон дер Танн» за своїми бойовими якостями перевершує всі британські лінійні крейсери з 305-мм гарматами. Це було підтверджено результатами Ютландської битви, коли в дуелі з «Індефетігеблом» німецький крейсер за 15 хвилин пустив на дно свого візаві.
Передумови створення
На початку XX-го століття кораблями основних бойових класів (англ. Capital ships) у флотах провідних світових держав вважалися броненосці і броненосні крейсери. В офіційній німецькій класифікації броненосному крейсеру приблизно відповідав «великий крейсер» (нім. Großer Kreuzer). Амбіції Німецької імперії вимагали створення сильного флоту, і між Німеччиною та Великою Британією, чий флот вважався найкращим, спалахнуло військово-морське суперництво. За «законом про флот» (англ. German Naval Laws) і рядом поправок до нього, німецький флот мав складатися з двадцяти «великих» крейсерів, і тому приблизно кожен рік закладалося по одному новому крейсеру. Розвиток британських броненосних і німецьких «великих» крейсерів в кінцевому рахунку призвело до появи нового класу крейсерів — лінійних.
Але створення німецького лінійного крейсера йшло інакшим шляхом, ніж у Великій Британії. У порівнянні з попередніми броненосними крейсерами типу «Мінотавр» британські лінійні крейсери типу «Інвінсібл» стали революційним кроком вперед. Завдяки збільшенню калібру гармат з 234 мм до 305 мм, збільшенню кількості гармат головного калібру з чотирьох до восьми, відмови від проміжного калібру та використання парової турбіни бойові можливості нового крейсера зросли в багато разів. У німецькому ж флоті чітко простежувалася лінія еволюційного розвитку. Від корабля до корабля йшло постійне зростання водотоннажності — «Йорк» мав водотоннажність 9530 т, «Шарнхорст» — 11 600 т, водотоннажність новітнього броненосного крейсера програми 1906 року, майбутнього «Блюхера», досягла 15 840 тонн. При цьому його озброєння хоч і складалося з дванадцяти гармат єдиного головного калібру, розташованих за гексагональною схемою, але це були гармати калібром всього 210 мм. У порівнянні з іншими броненосними крейсерами того часу, озброєними 234-мм гарматами, він виглядав цілком на рівні. Але в порівнянні з озброєним 305-мм гарматами «Інвінсіблом» програвав по всіх статтях. До того ж «Блюхер» був оснащений паровою машиною і, хоч і вважався найшвидшим кораблем з таким типом силової установки, але по швидкості все ж поступався британському супернику, оснащеному паровими турбінами.
Тому, коли від німецького аташе в Лондоні надійшли відомості про тактико-технічні характеристики нового британського крейсера, стало зрозуміло, що «Блюхер» серйозно йому програє і що його захист явно не відповідає 305-мм британським гарматам. Але роботи по проекту «Блюхера» були вже на завершальній стадії, і вносити до нього зміни було вже пізно. Тому було вирішено, що «Блюхер» добудовуватиметься за початковим проектом, а відповіддю британцям буде вже крейсер 1907 бюджетного року, який отримав будівельний індекс F.
Однією з принципових відмінностей стала концепція застосування. Британський крейсер створювався саме для крейсерських функцій — в першу чергу для боротьби з крейсерами противника як при діях спільно з ескадрою лінкорів, так і на комунікаціях. Він не був розрахований на бій основних сил флотів, і участь у ньому обмежувалася лише оточенням противника і добиванням відсталих кораблів.
У німецькому флоті крейсерам відводилася й інша роль. Ще в січні 1904 року кайзер Вільгельм II заявив, що оскільки за кількістю одиниць німецький лінійний флот поступається британському, німецькі великі крейсери повинні бути здатні брати участь в лінійному бою в одній лінії з лінкорами. І хоча військово-морський міністр, гроссадмірал Тірпіц, був противником такого використання, наполягаючи на чисто крейсерських функціях, вимога участі в лінійному бою враховувалося при опрацюванні проекту нового крейсера.
Розробка проекту крейсера F тривала з серпня 1906 по червень 1907 року. Розглядалися безліч варіантів, у тому числі з озброєнням з 305 і 343-мм гармат. Однак при наявності фінансових обмежень, для дотримання балансу швидкості, озброєння та захисту, було вирішено зупинитися на гарматах калібру 280-мм. Тим більше, що цей же калібр був обраний для німецьких дредноутів «Нассау». Не останню роль тут зіграла й думка Тірпіца про превалювання крейсерських функцій. 280-мм гармати він вважав достатніми для цієї ролі. Для забезпечення високої максимальної швидкості ходу крейсер був вперше в німецькому флоті оснащений паровими турбінами. 22 червня 1907 року кайзер затвердив замовлення на будівництво крейсера F, майбутнього «Фон дер Танна».
Конструкція
Корпус, надбудови, мореплавність, керованість, екіпаж
Нормальна водотоннажність «Фон дер Танна» склала 19370 т, повна — 21 300 т. Крейсер мав корпус з півбаком, що займав приблизно третину довжини корабля. Довжина корпусу між перпендикулярами становила 171,5 м, ширина — 26,6 м, максимальна ширина по укладці протиторпедної сітки — 27,17 м. При повній водотоннажності осадка носом дорівнювала 8,91 м, кормою — 9,17 м. Висота корпусу на міделі — 13,28 м. При нормальній водотоннажності висота надводного борту в носі становила 8,1 м, в кормі — 5,8 м. Збільшенню осадки на 1 см відповідало збільшення водотоннажності на 30,58 т.
Корпус крейсера розділили водонепроникними перегородками на 15 основних відсіків. Подвійне дно простягалося на 75 % довжини корабля. Спосіб зв'язків силових конструкцій корпусу — змішаний.
Після побудови на крейсері була змонтована система активного заспокоєння хитавиці — цистерни Фрамма, що містили 231 т води. Вода потужними насосами перекачувалася між цистернами у протифазі хитавиці. Це дозволило зменшити крен на коливанні з 17° до 11°. Період бортової хитавиці становив 11 секунд. Пізніше замість цистерн Фрамма стали використовувати скулові кілі, а ємності були використані для зберігання додаткових 200 т пального.
За проектом були закладені ґратчасті щогли, але їх вже в процесі будівництва замінили на звичайні трубчасті. Після Ютландської битви, коли «Дерфлінгер» мало не заплутався у власних протиторпедних сітках, з усіх німецьких кораблів, у тому числі і з «Фон дер Танна», вони були зняті.
Крейсер оснащувався чотирма гвинтами і двома паралельними стернами, що забезпечувало хорошу маневреність і керованість. Але повороткість судна і керованість на задньому ходу були незадовільними. Втрата керованості наставала при перекладці стерна понад 60°, з виникненням крену 8°. При нормальній водотоннажності метацентрична висота становила 2,11 м. Остійність була максимальною при крені в 30° і нульовою при 70°.
На «Фон дер Танні», так само як і на британському «Інвінсіблі», був проведений експеримент зі зміни розміщення кают офіцерів. Замість корми їх розмістили на півбак, вважаючи, що так офіцерам буде зручніше добиратися до місць бойового чергування. Але за результатами експлуатації з'ясувалося, що таке рішення було помилковим, і більше на жодному німецькому кораблі таке розташування кают не використовувалося. На крейсері розташовувалися додаткові приміщення для розміщення флагмана і його штабу.
За штатним розписом мирного часу екіпаж складався з 923 осіб, у тому числі 41 офіцера. При використанні як флагмана екіпаж досягав 999 осіб, збільшуючись на 14 офіцерів і 62 особи нижчих чинів. Під час війни екіпаж збільшувався за рахунок резервістів. Так, під час Ютландської битви екіпаж нараховував 1174 особи.
Бронювання
Бронювання життєво важливих частин корпусу виконувалося з круппівської цементованої броні. Загальна вага бронювання досягала 33,3 % від нормальної водотоннажності. Головний броньовий пояс йшов від переднього краю носової башти до заднього краю кормової. Пояс мав постійну товщину 250 мм на висоті 1,22 м, заглиблюючись під воду на 0,35 м. Далі він поступово тоншав до 150 мм на 1,6 м нижче ватерлінії. Пояс розташовувався на підкладці тикового дерева товщиною 50 мм. У краях він закінчувався 180-мм траверзами. У ніс він продовжувався 120-мм поясом, тоншаючи до 100 мм. У кормі він йшов товщиною 120 мм і закінчувався за 3,5 метра від корми 100-мм перегородкою. Далі в корму йшов 100-мм пояс з нижньою кромкою у 80 мм.
Над головним поясом в районі цитаделі йшов верхній пояс товщиною 225 мм. Каземат гармат середнього калібру прикривався 150-мм поясом. Між гарматами були встановлені протиуламкові перегородки товщиною 20 мм, а за гарматами — 20-мм протиуламкові екрани.
Лобова і задня плити башт головного калібру мали товщину 230 мм, а стінки — 180 мм. Похила передня частина даху башти була завтовшки 89 мм, а горизонтальна частина даху — 60 мм. Настил башти мав товщину 50 мм. Барбети башт з внутрішнім діаметром 8100 мм мали товщину 200 мм. Носова та кормова башти мали зовнішню стінку товщиною 230 мм, а внутрішню — 170 мм. Нижче головного броньового пояса товщина барбетів зменшувалася до 30 мм.
Носова броньова рубка мала товщину стінок 250 мм, а даху — 80 мм. У кормової ці значення були 200 і 50 мм відповідно.
Горизонтальне бронювання складалося з двох броньових палуб. Верхня призначалася для зведення детонаторів і передчасного розриву снарядів, а нижня — для уловлювання осколків. Пласка частина броньованої палуби була розташована на рівні середньої палуби за головним 250-мм броньовим поясом зі скосами товщиною 50 мм. У носовій частині вона була пласкою (товщиною 50 мм) на рівні нижньої палуби і розташовувалася ще нижче в кормі, де її товщина становила 80 мм в пласкій частині з двома 25-мм скосами. Головна палуба мала товщину 25 мм над головним поясом за межами батареї. Верхня палуба мала товщину 25 мм над батареєю. Крім цього, палуба півбака в районі носових погребів мала товщину 23 мм.
Підводний захист був добре продуманий. По всій довжині головного броньового поясу йшла броньова протиторпедна перегородка товщиною 25-30 мм. На міделі вона відстояла від борту на 4 м. Між бортом і протиторпедною перегородкою розташовувалася ще одна перегородка, що ділила цей об'єм навпіл. Зовнішня частина відсіку була порожньою і виконувала при вибуху роль розширювальної камери, а внутрішня була заповнена вугіллям, що забезпечувало додатковий захист.
Озброєння
Озброєння корабля складалося з восьми 280-мм скорострільних гармат SK L/45 з довжиною ствола 45 калібрів в чотирьох двогарматних баштах. По одній башті стояло в носі і кормі в діаметральної площині. Дві башти розміщувалися ешелоновано — побортно, зі зміщенням одна відносно другої.
Нарізка була прогресивної (зростаючої) крутизни — від 45 калібрів на оберт біля казенної частини до 30 біля дульного зрізу. Відмінною особливістю німецьких гармат було використання клинового вертикального затвора. Скорострільність досягала 3 пострілів на хвилину. Гармати комплектувалися бронебійними і фугасними снарядами масою 302 кг. Заряд складався з двох частин — основного і додаткового зарядів. Для надійної обтюрації при використанні клинового затвора основний заряд з 79 кг метальної речовини розміщувався в латунній гільзі. Додатковий заряд важив 26 кг і розміщувався в шовковому картузі. Це забезпечувало снарядам початкову швидкість 855 м/с.
Гармати розміщувалися в баштових установках, що мали позначення Drh. LC / 1907 (Drh. L. — скорочене від Drehscheiben Lafette, лафет, що обертається, С — рік прийняття на озброєння). Забезпечувалися кути нахилу і піднесення від -8° до + 20°. При максимальному куті піднесення в 20° забезпечувалася дальність стрільби 18 900 м. У 1915 році була збільшений вага заряду, і максимальна дальність виросла до 20 400 м.
Бортові башти могли стріляти на протилежний борт в секторі 125°, що в теорії забезпечувало бортовий залп з восьми гармат, такий же як у «Нассау» з його 12 гарматами. У носовій башті осі гармат були розташовані в 9,9 м від урізу води, у решти — 7,7 м. Усі башти оснащувалися електричними приводами вертикального і горизонтального наведення. Башта, перевантажувальне відділення, подавальна труба і нижній підйомник були об'єднані в єдину обертальну конструкцію. Розташування погребів відрізнялося по баштах. У кормової башти снарядний погріб розміщувався над пороховим, на інших розташування було протилежним. Загальний боєкомплект становив 660 снарядів — по 165 на башту.
Кожна башта оснащувалися далекоміром для індивідуального керування вогнем. У червні 1915 року для головного і середнього калібру були встановлені прилади центрального керування вогнем для вертикального і горизонтального наведення гармат.
Середній калібр складали десять 150-мм 45-каліберних гармат SK L/45 в установках MPL C/1906. Вони розташовувалися в броньованому казематі на середній палубі. Загальний боєкомплект становив 1500 бронебійних і фугасних снарядів. Снаряди мали масу 45,3 кг і початкову швидкість 835 м/с. Кути нахилу/піднесення від -7° до + 20°.
Допоміжна артилерія складалася з 16 скорострільних гармат калібру 88 мм з довжиною ствола 45 калібрів в установках MPL C/1906. Вони розміщувалася в носовій і кормовій надбудовах, на півбаку, а також в кормі корабля. Їх боєкомплект становив 3200 фугасних снарядів. На початку 1916 року чотири гармати в кормовій надбудові замінили двома 88-мм зенітними гарматами в установках MPL C/1906 з кутом піднесення 70°. У 1916 році було демонтовано 12 незенітних 88-мм гармат, що лишалися.
Торпедне озброєння складалося з чотирьох підводних торпедних апаратів калібру 450 мм — носового, кормового і двох бортових апаратів. Бортові апарати розміщувалися перед барбетом носової башти поза протиторпедною перегородкою. Загальний боєкомплект становив 11 торпед.
Енергетична установка
Крейсер вперше в німецькому флоті отримав паротурбінну силову установку. Пару для неї виробляли 18 котлів німецького військово-морського типу (Шульце-Торнікрофта), розташованих у п'яти відсіках. Кожен відсік поділявся перегородкою в діаметральній площині на два відділення. У перших двох відділеннях стояло по одному котлу. У наступних восьми — по два. Котли були водотрубними, з тонкостінними трубками малого діаметра, працювали на вугільному опаленні. З 1916 року котли були обладнані форсунками для впорскування нафти. Вони мали загальну поверхню нагріву в 10405 м² і забезпечували тиск пари в 16 кгс / см².
Турбіни Парсонса мали прямий привід на вали. Машинні відділення займали три відсіки. Типовою особливістю установки Парсонса було те, що вона вимагала наявності чотирьох валів. Комплект турбін одного борту складався з турбін високого тиску з приводом на один вал і турбін низького тиску з приводом на другий вал. На «Фон дер Танні» діаметр ротора турбіни високого тиску становив 2100 мм, турбін низького тиску відповідно від 2920 до 2820 мм. Турбіна високого тиску лівого борту обертала зовнішній вал, а правого — внутрішній. Всі чотири гвинти були трилопатевими і мали діаметр 3,6 м.
Номінальна проектна потужність на валах становила 42 000 к. с. або 1,97 к. с. / т водотоннажності, що при середній частоті обертання валів в 300 об/хв мало забезпечити швидкість в 24,8 вузла. При випробуваннях на Нейкрузькій мірній милі ці параметри крейсер значно перевершив. Силова установка розвинула форсовану потужність 79007 к. с., що при частоті обертання гребних валів в 324 об/хв дозволило крейсеру розвинути швидкість в 27,4 вузла.
Нормальний запас вугілля становив 1000 т, повний — 2600 т. У 1916 році запас пального був збільшений на 200 т нафти для впорскування в котли при форсуванні. Дальність плавання крейсера «Фон дер Танн» сягала 4400 морських миль при швидкості 14 вузлів або 2500 морських миль при швидкості 22,5 вузла. Витрати пального становили від 0,64 до 1,15 кг / к. с. на годину залежно від режиму ходу.
Електроенергію кораблю забезпечували шість турбогенераторів загальною потужністю 1200 кВт, напругою 225 вольт.
Історія будівництва
Корабель будувався за кораблебудівною програмою 1907 року на судноверфі (Гамбург) під індексом «F» (будівельний номер — 198). Кіль корабля був закладений 21 березня 1908 року. Німецькі кораблі традиційно отримували ім'я при спуску на воду. Крейсер вирішено було назвати «Фон дер Танн» на честь Людвіга фон дер Танна-Расзамгаузена — баварського генерала, командира піхотного корпусу і начальника штабу шлезвіг-гольштейнської армії під час визвольної війни 1848—1850 років. Пізніше, під час франко-прусської війни, він командував 1-м баварським піхотним корпусом.
20 березня 1909 року був проведений обряд хрещення, і крейсер спущений на воду. Обряд хрещення був проведений командиром 3-го баварського піхотного корпусу Луїтпольдом фон дер танном-Расзамгаузеном, племінником Людвіга. «Фон дер Танн» після завершення шестимісячних випробувань ввели до складу флоту 19 лютого 1911 року. Вартість будівництва корабля склала 36 523 млн марок або 18 262 млн рублів золотом.
Служба
Командири
Кораблем командували:
- капітан-цур-зее Мішке (вересень 1910 — вересень 1912);
- капітан-цур-зее Ган (вересень 1912 — лютий 1916);
- капітан-цур-зее Ценкер (лютий 1916 — квітень 1917 року);
- капітан-цур-зее Момзен (квітень 1917 — липень 1918 року);
- капітан-цур-зее Фельдман (липень 1918 — грудень 1918 року);
- капітан-лейтенант Волланке (в період інтернування).
Служба до війни
Після випробувань 20 лютого 1911 року крейсер вийшов з Кіля в похід до Південної Америки. Зустрівшись в Ріо-де-Жанейро з крейсером «Бремен», «Фон дер Танн» пробув тут з 14 по 23 березня 1911 року. За цей час його відвідав президент Бразилії. Після цього він вирушив до Аргентини, де 30 березня 1911 року група офіцерів на чолі з командиром крейсера Мішке відвідала Буенос-Айрес. На зворотному шляху на батьківщину між островами Тенерифе і Гельголанд крейсер пройшов 1913 миль з середньою швидкістю 24 вузла.
6 травня крейсер повернувся до Вільгельмсгафена і 8 травня був зарахований до складу 1-ї розвідувальної групи, замість «Гнейзенау», який пішов у Східну Азію. У червні 1911 року «Фон дер Танн» з Біссінгена доставив до Англії на коронацію англійського короля Георга V німецького кронпринца Вільгельма і кронпринцесу Сессіле. Під час візиту, що тривав з 20 по 29 червня, він брав участь у параді на Спітхедском рейді.
На початку серпня 1911 року він офіційно увійшов до складу флоту і з 28 вересня 1912 року став флагманським кораблем командувача 1-ї розвідувальної групи віце-адмірала Бахмана. На час поточного ремонту «Фон дер Танна» з 13 березня по 3 квітня 1912 року Бахман переніс свій прапор на броненосний крейсер «Йорк», а на «Фон дер Танні» тимчасово тримав свій прапор 2-й флагман контр-адмірал Гіппер. 23 червня 1912 року «Фон дер Танн» пішов для ремонту машин до Вільгельмсгафена, і Бахман був змушений перенести свій прапор спочатку на легкий крейсер «Кольберг», а потім на новий лінійний крейсер . Деякий час «Фон дер Танн» був рядовим кораблем 1-ї розвідгрупи.
1 жовтня 1912 року в 1-й розвідувальній групі було створено посаду третього флагмана. Цю посаду обійняв капітан 1-го рангу Функе, що підняв свій прапор на «Фон дер Танні». 1 жовтня 1913 року Функе, який на той час став контр-адміралом, отримав посаду 2-го флагмана, залишивши свій прапор на крейсері.
1 березня 1914 року Функе був призначений тимчасовим командувачем 3-ї ескадри лінкорів, і на «Фон дер Танні» підняв свій прапор 3-й флагман контр-адмірал Тапкен.
Початок Першої світової війни
З початком бойових дій на 1-шу розвідувальну групу було покладено завдання охорони Німецької бухти, начальником охорони якої став контр-адмірал Тапкен. Разом з легкими крейсерами «Майнц», «Штральзунд» і 6-ю флотилією міноносців «Фон дер Танн» увійшов до резерву бойової охорони на лінії Вангерооге — Гельголанд — Ейдер. 31 липня 1914 року «Фон дер Танн» брав участь у складі флоту в першому бойовому виході.
28 серпня 1914 року, після бою біля Гельголанда, «Фон дер Танн» вийшов на допомогу своїм легким крейсерам, які зазнавали поразки. Але до того моменту британські лінійні крейсери вже пішли. З осені 1914 року німецькі лінійні крейсери почали обстріл британського узбережжя, до яких підключився і «Фон дер Танн».
З 2 по 3 листопада «Фон дер Танн» разом з іншими кораблями 1-ї розвідувальної групи обстрілював Ярмут, а 15-16 грудня Скарборо та Вітбі. 6 грудня командир «Фон дер Танна» запропонував використовувати свій крейсер як рейдер у північній Атлантиці, але цю пропозицію було відхилено. З 25 грудня 1914 року посаду третього флагмана було скасовано, і «Фон дер Танн» став рядовим кораблем 1-ї групи. 24 січня 1-ша розвідувальна група вступила в бойову сутичку з британськими лінійними крейсерами біля Доггер-банки. Але «Фон дер Танн» не взяв участі в цьому бою, оскільки перебував на ремонті.
У серпні 1915 року «Фон дер Танн» у складі 1- розвідувальної групи взяв участь у спробі німецького флоту прорватися в Ризьку затоку. 1-ша розвідувальна група повинна була придушити берегові батареї на острові Утьо 10 серпня 1915 року. Для цього був виділений легкий крейсер «Кольберг», але він відволікся на переслідування російських есмінців, і для обстрілу був направлений «Фон дер Танн». Він відкрив вогонь о 5:56, спочатку обстрілявши з дистанції 15 000 м російський крейсер , який стояв за Утьо і був змушений відступити. Потім, коли в бій вступили берегові батареї, о 6:01 «Фон дер Танн» почав з ними перестрілку. Берегові батареї були озброєні лише гарматами середнього та малого калібрів, тому були швидко придушені. Лише один 152-мм снаряд влучив крейсеру в трубу, заподіявши незначні пошкодження.
О 6:18 вогонь був припинений, оскільки бойова задача була виконана, і з'явилася небезпека атаки підводного човна. З міноносців і лінійного крейсера доповідали про перископи. У цьому районі перебували російські підводні човни , . 19 серпня британський підводний човен торпедував лінійний крейсер , і 21 серпня 1915 року операція Флоту відкритого моря в Ризькій затоці була перервана.
Після повернення з Балтики «Фон дер Танн» разом з іншими крейсерами 1-ї розвідувальної групи продовжив операції в Північному морі і набіги на узбережжя Англії. 11-12 вересня 1915 року лінійні крейсери прикривали мінну постановку в районі банки Терхшелінг. 23-24 жовтня 1915 року був здійснений бойовий похід флоту до широти Ейсберга. 3-4 лютого «Фон дер Танн» прикривав повернення рейдера «Мьове». З 5 по 7 березня 1915 року 1-ша розвідувальна група обстріляла англійський Хуфден, а 24-25 квітня — Лоустофт і Ярмут. Враховуючи налагоджену британцями систему радіоперехоплення, рано чи пізно ці набіги повинні були призвести до зіткнення британського і німецького флотів. І воно відбулося 31 травня 1916 року.
Ютландська битва
У Ютландському бою «Фон дер Танн» перебував під командуванням капітана 1-го рангу Ценкера, який змінив на цій посаді капітана 1-го рангу Гана ще в лютому 1916 року. Лінійні крейсери 1-ї розвідувальної групи під командуванням Гіппера становили авангард Флоту відкритого моря. «Фон дер Танн» замикав стрій, йдучи п'ятим після «Лютцова», , і «Мольтке». Німці припускали, що на перехоплення групи Хіппера буде спрямована частина британського флоту. Завданням авангарду було виманити британські кораблі і вивести їх на основні сили під командування Шеєра, що йшли слідом. Німці не знали, що в морі перебував весь Гранд Фліт з таким же завданням. В результаті битва вилилася в чотири основні фази — «біг на південь», коли британський авангард під командуванням Бітті переслідував ескадру Хіппера, потім «біг на північ», коли весь Флот відкритого моря влаштував гонитву за британським авангардом, і на завершення відбулися денні та нічні бої основних сил флотів.
О 15:10 легкі сили супротивників виявили один одного і вступили в бій. О 16:30 в бій вступили лінійні крейсери. Хіппер вирішив дати бій на відході. Його крейсери лягли на курс до своїх основних сил. Їх переслідували шість лінійних крейсерів Бітті і відстала від лінійних крейсерів 5-та ескадра у складі чотирьох швидкохідних лінкорів типу «Квін Елізабет».
Крейсери супротивників відкрили вогонь о 16:48. «Фон дер Танн» вів перестрілку з британським лінійним крейсером «Індефетігебл». Дистанція в цій частині бою становила 14 600—12 300 метрів. «Фон дер Танн» вів вогонь з 280-мм і 150-мм гармат. О 17:02 три 280-мм снаряди влучили в «Індефетігебл» в районі ґрот-щогли. Він випав зі строю вправо, з помітним креном на лівий борт. Очевидно, на ньому вийшло з ладу стернове керування. Потім в нього влучили ще два 280-мм снаряда в район носової частини — один снаряд в корпус і один в район носової башти головного калібру. Після цього стався вибух носових погребів боєзапасу. Над носовою частиною «Індефетігебла» піднявся величезний стовп полум'я, і все заволокло димом. Коли дим розсіявся, на поверхні британського крейсера вже не було. З його екіпажу врятувалися лише дві особи. За цей час «Фон дер Танн» випустив 52 280-мм снаряда, домігшись 9,6 % влучень. З приблизно 40 снарядів, випущених «Індефетігеблом», жоден не влучив.
О 17:05 вогонь був перенесений на «Нью Зіленд», що став останнімв британській колоні . Той у свою чергу припинив обстрілювати «Мольтке» і вступив у перестрілку з «Фон дер танном». А ще за кілька хвилин ситуація для «Фон дер Танна» кардинально погіршилась. По-перше, помилково замість «Мольтке» його почав обстрілювати «Тайгер». По-друге, до місця подій підтяглася 5-та британська ескадра Евана-Томаса, і лінкори, озброєні 381-мм гарматами, почали свою пристрілку по німецьким крейсерам з «Фон дер Танна», по мірі наближення переносячи вогонь на більш дальні німецькі кораблі.
О 17:18 «Фон дер Танн» переніс свій вогонь на головний в колоні 5-ї ескадри «Бархем». Але ще до цього, о 17:09 він отримав перше пошкодження. 381-мм снаряд з «Бархема» з дистанції 93 каб (17300 м) розірвався в кормі на стику 100-мм і 80-мм плит. Вони були розірвані, і крейсер, набравши близько 600 т води, отримав крен 2° на лівий борт.
О 17:20 другий снаряд — 343-мм з «Тайгера» — розірвався на краю 200-мм барбета носової башти, утворивши пробоїну 900 × 550 мм. Броню втиснуло всередину, башту заклинило в одному положенні, і вона вийшла з ладу до кінця бою. О 17:23 третій снаряд (343-мм з «Тайгера») знайшов слабке місце в захисті «Фон дер Танна».
Снаряд в районі кормової башти пройшов вище броньового пояса і, пробивши 25-мм головну палубу і дві неброньовані перегородки, розірвався в 1 м від задньої стінки барбета. Барбет в цьому місці мав товщину всього лише 30 мм. В результаті розриву снаряда утворилася пробоїна 3,7 × 2,3 м, і шматки барбета заклинили башту на 3,5 години. На додачу уламками були пошкоджені механізми подачі снарядів.
«Фон дер Танн» тепер міг обстрілювати «Бархем» тільки з однієї лівої бортової башти. Тому о 17:24 вогонь знову був перенесений на «Нью Зіленд». За цей час «Фон дер Танн» здійснив по «Бархему» 34 постріли, домігшись о 17:24 одного влучення в броньовий пояс, яке не заподіяло ніякої шкоди.
О 17:26 він домігся влучання в башту «Х» «Нью Зіленда», щоправда, воно не завдало серйозних ушкоджень. А о 17:35 заклинило механізми відкату на перегрітих гарматах правої бортової башти, і «Фон дер Танн» міг тепер вести вогонь тільки через борт з лівої бортової башти до 20:30. Та ж проблема виникла і у правої гармати лівої бортової башти. До цього часу крейсери Бітті, відхилившись убік, вийшли із зони дії гармат «Фон дер Танна», і вогонь єдиної гармати вівся по «Малайї» зі складу 5-ї ескадри.
Близько 17:50 британські есмінці вийшли в торпедну атаку, і «Фон дер Танну» довелося ухилятися від двох торпед, випущених HMS Nerissa. «Лютцов» і «Дерфлінгер» також уникли влучань, але «Зейдіицу» пощастило менше — о 17:57 він зазнав торпедного влучання. До цього моменту Хіппер вивів ескадру Бітті на основні сили німецького Флоту відкритого моря. Тепер уже Бітті змушений був розвертатися і рятуватися втечею. Лінійні крейсери Бітті, переслідувані Хіппером, досить швидко вийшли із зони дії німецькі артилерії. 5-та британська ескадра прогавила поворот і опинилася під вогнем німецьких лінкорів. Однак, уникнувши фатальних ушкоджень, вона розвернулася і повела за собою німецькі кораблі на зустріч з Гранд Флітом. Почався «Біг на північ».
5-та британська ескадра при повороті потрапила під зосереджений обстріл німецької 3-й дивізії лінкорів і хоча й отримала влучання 11 305-мм і двома 280-мм снарядами, але уникла фатальних ушкоджень. Лінійні крейсери Бітті йшли на швидкості близько 25 вузлів і в результаті ряду маневрів до 8:10 вийшли із зони дії вогню крейсерів Хіппера, які їх переслідували. До цього часу отримані пошкодження, втома кочегарів і зашлакованість топок не дозволяли німецьким лінійним крейсерам розвивати швидкість понад 23 вузлів. Німецькі лінкори навіть при форсуванні машин не могли видати понад 22-23 вузлів. Щоправда, ескадра Евана-Томаса хоча і йшла майже 25-вузловим ходом, не могла відірватися, оскільки йшла спочатку по дузі, а потім курсами, що сходились з німецькими кораблями.
Але незважаючи на невигідне становище, четвірка британських лінкорів показала всі переваги хорошого бронювання і потужного озброєння разом з хорошим керуванням вогнем. Бій вівся на граничних дистанціях, і у фазі гонитви рідкісні влучання німецьких кораблів не завдавали сильних пошкоджень. При цьому британські лінкори на цих дистанціях вели прекрасний вогонь і завдали ряд важких ушкоджень німецьким лінкорам і крейсерам. По лінійним крейсерам вели вогонь «Бархем» і «Веліант». На щастя для «Фон дер Танна», вогонь британських лінкорів зосередився на головних кораблях німецької колони — «Лютцов», «Дерфлінгер» і «Зейдліц» зазнали 13 влучань 381-мм снарядами.
З 18:00 «Фон дер Танн» вів вогонь з єдиної вцілілої гармати по «Малайї». На короткий час було полагоджено другу гармату правої башти, і вогонь вівся з двох гармат. Всього було зроблено 10 залпів по «Малайї» і ще шість по есмінцям. Але о 18:15 остання башта вийшла з ладу, і крейсер залишився тільки з 150-мм гарматами. Проте він залишився в лінії, продовжуючи вести вогонь по цілях, що перебували в зоні дії його гармат.
О 19:15 Флот відкритого моря вийшов на головні сили Гранд-Фліту, і в сутінках та вночі стався ряд боїв. О 19:19 «Фон дер Танн» отримав четверте влучання — 381-мм снарядом з «Рівенджа». Снаряд влучив у задню бойову рубку, вбивши і поранивши всіх, хто в ній був, і зруйнувавши вентиляційні шахти правого переднього машинного відділення, внаслідок чого воно наповнилося димом і газами. О 19:30 вдалося ввести в дію кормову башту, щоправда, оскільки механізми обертання башти вийшли з ладу, це доводилося здійснювати вручну. О 20:30 ввели в дію праву бортову башту, а о 21:00 знову запрацювала і ліва. Але «Фон дер Танну» більше не вдалося домогтися жодного влучання, оскільки на темній стороні горизонту він уже просто не бачив цілей.
Всього за час бою «Фон дер Танн» витратив 170 280-мм і 98 150-мм снарядів. Останні були випущені в основному по есмінцям. До кінця дня крейсер вже насилу давав 18 вузлів. Втрати екіпажу «Фон дер Танна» склали 11 чоловік убитими і 35 пораненими.
Кінець війни і доля корабля
Ремонт крейсер проходив на державній верфі у Вільгельмсгафені з 2 червня по 29 липня 1916 року. Але при стрільбі носова башта постійно виходила з ладу, тому фактично в бойову готовність він був приведений лише до 2 серпня 1917 року. За цей час він брав участь у бойових походах флоту 18-19 серпня і 25-26 вересня 1916 року. Влітку 1916 року боєготовними залишалися лише лінійні крейсери «Фон дер Танн» і «Мольтке», тому тимчасово до складу 1-ї розвідувальної групи були включені дредноути «Баєрн», «Маркграф» і «Гроссер Курфюрст».
З 15 жовтня 1916 року «Фон дер Танн» став флагманським кораблем контр-адмірала Бедікера — 2-го флагмана 1-ї розвідувальної групи. «Фон дер Танн» брав участь також у бойових виходах флоту 18-19 жовтня, 23-24 жовтня 1916 року і 23-24 березня 1917 року. За цей час сталися дві великі аварії з турбінами. Тому з 13 листопада по 29 грудня 1916 року і з 31 травня по 22 червня 1917 року він перебував у ремонті.
21 січня 1918 року Бедікера на посту 2-го флагмана змінив контр-адмірал Рейтер. Під його прапором «Фон дер Танн» взяв участь у виходах флоту 23-24 квітня 1918 року і 8-9 червня 1918 року. 11 серпня Хиппер був призначений командувачем Флоту відкритого моря, і Рейтер прийняв на себе командування 1-ю розвідувальною групою. 2-го флагмана не призначали, і його обов'язки виконував командир «Фон дер Танна» Фельдман. Кінець війни крейсер зустрів на рейді Шиллінг, повністю готовий до бойових дій.
Згідно з умовами перемир'я, «Фон дер Танн» підлягав інтернуванню. 19 листопада 1918 року він у складі ескадри переданих для інтернування кораблів німецького військово-морського флоту прибув до британської бази в затоці Ферт-оф-Форт. А 24 листопада 1918 року німецькі кораблі перейшли до Скапа-Флоу на Оркнейських островах. «Фон дер Танн» перебував на якірній стоянці на схід від острова Кава.
Командував німецькими кораблями контр-адмірал Людвіг фон Рейтер. Він побоювався передачі кораблів союзникам, тому вони були таємно підготовлені до затоплення. 21 червня 1919 року надійшов наказ Рейтера, і на дно Скапа-Флоу лягли 10 лінкорів, 5 лінійних крейсерів, 5 легких крейсерів і 32 міноносця. «Фон дер Танн» ліг на дно кілем вгору.
Комісія Адміралтейства, яка обстежила затонулі кораблі, дійшла висновку, що підняти їх неможливо. На той час просто не існувало надійних способів підйому з дна настільки великих кораблів. А оскільки вони не заважали судноплавству, було прийняте рішення залишити їх лежати на дні. Але в 1924 році кораблі, що лежали на дні, викупив продавець металобрухту Ернест Кокс. Організована ним компанія дослідним шляхом розробляла технології підйому суден. На той момент, коли приступили до робіт над «Фон дер танном», вже були підняті «Мольтке», «Зейдліц», «Кайзер», «Гінденбург» і відпрацьовані всі операції.
Корабель піднімався з дна днищем вгору. Оскільки далі в такому ж положенні його буксували і встановлювали в док, виступаючі частини — щогли, труби, надбудови, башти головного калібру — зрізались газовими різаками або підривними зарядами. Перед підйомом водолази законопачували всі отвори і підбивали труби від повітряних насосів. У ряді відсіків робилися шлюзи для заходу всередину корпусу людей. Для виготовлення шлюзу використовувалися старі парові котли, приварювані до корпуса. Від котла до поверхні йшла труба, по якій спускалися всередину корпусу люди. Спочатку всередину корпусу починало подаватися стиснене повітря в об'ємі, недостатньому для спливання корпусу. Всередину через шлюзи заходили люди і герметизували водонепроникні перегородки, щоб уникнути перетікання повітря і води між відсіками. Так забезпечувалась стійкість корабля при спливанні. Після цього на повну потужність включали насоси, що нагнітали повітря, і корабель піднімався на поверхню.
«Фон дер Танн» лежав на глибині 27 метрів догори днищем з креном 17° на правий борт. Роботи з його підйому почалися ще до буксування до місця порізки щойно піднятого «Гінденбурга». Не обійшлося і без труднощів. По-перше, труби до шлюзів були дуже великої довжини. А по-друге, при початку відкачування повітря з відсіків крейсера потягнуло неймовірним смородом від водоростей і морських організмів, що розкладалися. Його намагалися вивітрити прокачуванням повітря, але це не допомогло. При роботі з ацетиленовими пальниками всередині корпусу періодично виникали невеликі пожежі і вибухи накопичених горючих газів. Тому відсіки обробили спеціальною хімічною сполукою. Запах від неї був чи не гірший, але це повинно було запобігти утворенню газів. В результаті і це мало допомогло. При герметизації останнього відсіку стався сильний вибух накопичених продуктів розкладання. Помічника Кокса Маккензі викинуло з відсіку, при цьому він ударився головою об кришку люка. Коли його підібрали, він плава у воді вниз головою. Ще трьох осіб довелося визволяти з наповненого водою відсіку, розрізаючи автогеном корпус. Наприкінці листопада 1930 року «Фон дер Танн» було піднято на поверхню і 5 лютого 1931 року відбуксовано в Лайнесс для порізки на метал.
Оцінка проекту
«Фон дер Танн» став відповіддю на британський «Інвінсібл». Обидва кораблі на порядок перевершували броненосні крейсери того часу і стали представниками нового класу — лінійних крейсерів. Основні відмінності в конструкції британського та німецького крейсерів обумовлені розбіжностями у концепції застосування. «Інвінсібл» спочатку планувався в першу чергу для виконання крейсерських функцій — ведення розвідки при ескадрі і боротьби з крейсерами противника. Проектування бойового корабля завжди є пошуком компромісу між рівнем озброєння, бронювання і швидкістю. Професор Массачусетської школи кораблебудування в США Говгард в 1905 році передбачив, що ескадрений крейсер для виконання своїх завдань повинен мати озброєння і бронювання як у броненосця, а швидкість у нього повинна бути вищою. Це однозначно приводило до висновку, що його водотоннажність повинна бути більшою. Перший британський крейсер був обмежений по водотоннажності. Його творець лорд Фішер вважав за необхідне наявність сильного озброєння і високої швидкості для виконання крейсерських функцій, а тому бронюванням довелося пожертвувати. І хоча він і був на рівні найкращих броненосних крейсерів того часу, бронювання було непорівнюване з лінкорами.
«Мінотавр» | «Інвінсібл» | «Дредноут» | «Фон дер Танн» | «Фон дер Танн» | «Нассау»
| |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік закладення/введення в стрій | 1905/1908 | 1906/1908 | 1905/1906 | 1908/1910 | 1907/1909 | |||||||
Потужність СУ, к. с. (швидкість, вузли) | 27 000 (23) | 41 000 (25) | 23 000 (21) | 42 000 (24,8) | 22 000 (19) | |||||||
Розміри | 161,2×22,86×7,92 | 172,8×23,9×8 | 160,6×25×9,4 | 171,7×26,6×8,91 | 146,1×26,9×8,57 | |||||||
Вагові показники, у відсотках до нормальної водотоннажності | ||||||||||||
Обчислення за британською системою | Обчислення за німецькою системою | |||||||||||
Корпус і корабельні механізми | 5609 | 37,81 % | 6300 | 35,94 % | 6198 | 34,08 % | 6004 | 30,7 % | 6100 | 31,09 % | 6328,6 | 33,54 % |
Бронювання | 2835 | 19,11 % | 3516 | 20,06 % | 5080 | 27,93 % | 5693 | 29,39 % | 6300 | 32,11 % | 7463,6 | 39,56 % |
Енергетична установка | 2571 | 17,33 % | 3445 | 19,65 % | 2083 | 11,45 % | 3034 | 15,66 % | 2850 | 14,52 % | 1376,7 | 7,30 % |
Озброєння з баштами | 2099 | 14,14 % | 2480 | 14,14 % | 3150 | 17,32 % | 2604 | 13,44 % | 2130 | 10,85 % | 2697,5 | 14,30 % |
Пальне | 1016 | 6,85 % | 1016 | 5,8 % | 915 | 5,03 % | 1000 | 5,16 % | 1000 | 5,1 % | 1000 | 5,30 % |
Команда і провізія | 605 | 4,08 % | 671 | 3,83 % | 661 | 3,63 % | 1240 | ? | 6,32 % | ? | ||
Запас водотоннажності | 102 | 0,68 % | 102 | 0,58 % | 102 | 0,56 % | — | — | — | |||
УСЬОГО | 14 837 | 100 % | 17 530 | 100 % | 18 189 | 100 % | 19 575 | 100 % | 19 620 | 100 % | 18 866,4 т | 100 % |
Німецький крейсер спочатку проектувався в тому числі для бою в лінії проти британських дредноутів, тому, крім високої швидкості і сильного озброєння, мав хороший захист. Він становив 33 % від нормальної водотоннажності і по цьому рівню наближався до лінкорів. Платою за це стало збільшення водотоннажності — у «Фон дер Танна» воно було більше, ніж у сучасного йому німецького дредноута «Нассау».
При цьому німецьким інженерам вдалося підсилити бронювання, не особливо жертвуючи швидкістю і озброєнням. Проектна швидкість британського крейсера була лише на 0,2 вузла вищою. Незважаючи на ряд «дитячих хвороб», турбіни німецького крейсера в експлуатації показали себе досить надійними. Так, під час повернення в 1911 році з Південної Америки «Фон дер Танн» пройшов 1913 миль з середньою швидкістю 24 вузла.
На перший погляд озброєння німецького крейсера було слабкіше, ніж в «Інвінсібла». Але на практиці 280-мм гармати «Фон дер Танна» були еквівалентні 305-мм гарматам британця. Якщо британський 386-кг бронебійний снаряд мав початкову швидкість 831 м / с, то німецький 302-кг розганявся до 855 м / с. До того ж німці більше уваги приділяли якості снарядів і артилерійської стрільби. Тому німецькі снаряди не розколювалися при зустрічі з перешкодою і мали надійний детонатор, а точність стрільби німецьких кораблів під час війни була вищою, ніж у британських. Сектори обстрілу у німецького крейсера також були трохи кращі — схема розміщення бортових башт на обох кораблях була діагональною, але у «Фон дер Танна», за рахунок більшого рознесення по довжині, ці башти мали великі сектори обстрілу на протилежний борт — 125° проти 75°. За рахунок цього «Фон дер Танн» мав ті ж вісім гармат у бортовому залпі, що і дванадцятигарматний «Нассау».
«Фон дер Танн» був позбавлений ще одного недоліку «Інвінсібла». У британського крейсера 102-мм калібру, обраного для протимінної артилерії, було явно недостатньо. Спочатку німецький крейсер був озброєний 150-мм гарматами. Вони виявилися дуже вдалими як протимінні і застосовувалися на всіх наступних німецьких дредноутах і лінійних крейсерах. Правда, виявилося, що установка на додачу до них 88-мм гармат була зайвою, тому пізніше їх зняли, встановивши пару зенітних. Висота стволів 150-мм батареї над рівнем моря становила лише 4,3 м, як і на крейсері «Фрідріх Карл» (закладений у 1901 році), що для великого корабля було явно недостатньо.
Захист «Фон дер Танна» був на порядок кращий, ніж у «Інвінсібла». Там, де у британця був вузький пояс товщиною 152 мм, у німецького крейсера був дворівневий броньовий пояс товщиною 250—225 мм. Це було практично еквівалентно 279-мм поясу британського лінкора «Дредноут». Чудовим був і протиторпедний захист. Установка броньованої протиторпедної перегородки, перегородки в діаметральної площині, грамотна розбивка на водонепроникні відсіки і хороша організація боротьби за живучість приводили до того, що там, де німецькі кораблі після вибуху зберігали хід, британські кораблі зазнавали краху і гинули .
Дещо псувало картину те, що німецький крейсер був спроектований ідеальним для умов бою в Північному морі — бою на обмеженій дистанції в 8000—10 000 м. Його мореплавність і умови проживання екіпажу були дещо гірші, ніж у британських крейсерів, що розраховувалися для боротьби на протяжних комунікаціях британської імперії. До того ж за час Першої світової війни дистанції бою сильно зросли і в Ютландській битві досягли 18 000 м. На цій дистанції почав виявлятися недостатній горизонтальний захист німецького крейсера. До того ж, на такій дистанції снаряди падали під великим кутом, і вони проходили над броньовим поясом і вражали барбети башт головного калібру в місцях, де їх захист був занадто тонким.
Але в цілому німецька концепція виявилася кращою за британську. І «Фон дер Танн» вийшов більш збалансованим і володів вищими бойовими якостями, ніж британські лінійні крейсери з 305-мм артилерією — типу «Інвінсібл» і наступного за ним типу «Індефетігебл». При одгакових швидкостях концепція Фішера «швидкість — кращий захист» вже не спрацьовувала. І в дуельній ситуації Ютландської битви німецький крейсер, захищений більш товстою бронею, вийшов переможцем у бою проти британського «Індефетігебла».
«Цукуба» | «Мінотавр» | «Шарнхорст» | «Рюрик II» | «Теннессі» | «Блюхер» | «Інвінсібл» | «Фон дер Танн» | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Закладений | 1905 г. | 1905 г. | 1905 г. | 1905 г. | 1903 г. | 1907 г. | 1905 г. | 1908 г. |
Став до строю | 1907 г. | 1908 г. | 1907 г. | 1908 г. | 1906 г. | 1909 г. | 1908 г. | 1910 г. |
Розміри, м (Д×Ш×О) | 137,1×23×8 | 158,2×22,7×7,91 | 144,6×21,6×8,17 | 161,2×22,86×7,92 | 153,8×22,2×7,62 | 161,8×24,5×8,56 | 172,8×24×8,13 | 171,7×26,6×9,04 |
Водотоннажність нормальна | 13 750 т | 14 595 ts | 11 616 т | 15 170 т | 14 500 ts | 15 842 т | 18 200 ts | 19 370 т |
Повна | 15 400 т | 16 085 ts | 12 985 т | 18 500 т | 15 715 ts | 17 500 т | 20 730 ts | 21 300 т |
Силова установка | ||||||||
Потужність номінальна, к. с. (швидкість, вузли) | 20 500 (20,5) | 27 000 (23) | 26 000 (22,5) | 19 700 (21) | 27 500 (22) | 32 000 (24,5) | 41 000 (25) | 42 000 (24,8) |
Максимальна, к. с. (швидкість, вузли) | 20 736 (20,5) | 28 783 (23,6) | 20 580 (21,43) | 38 323 (25,4) | 46 500 (26,64) | 79 007 (27,4) | ||
Дальність плавання, (при швидкості, вузлів) | 2920 (20,5) 8150 (10) | 4800 (14) 5120 (12) | 6500 (10) | 3520 (18) 6600 (12) | 2300 (23) | 4400 (14) | ||
Бронювання, мм | ||||||||
Борт | 178 | 152 | 150 | 152 | 127 | 180 | 152 | 250 |
Палуба | 76 | 38 | 60 | 38 + 25 | 76 | 70 | 65 | 50 |
Башти | 178 | 203 | 170 | 203 | 229 | 180 | 178 | 230 |
Озброєння | 4×305-мм 12×152-мм | 4×234-мм 10×190-мм | 8×210-мм 6×150-мм | 4×254-мм 8×203-мм | 4×254-мм 16×152-мм | 12×210-мм 8×150-мм | 8×305-мм | 8×280-мм 10×150-мм |
Примітки
- В офіційній німецькій класифікації того часу не було поняття «лінійний крейсер» (нім. Schlachtkreuzer), і він разом з броненосними крейсерами класифікувався як «великий крейсер» (нім. Großer Kreuzer).
- «Великим крейсерам» німецького флоту в британському флоті відповідали крейсери 1-го рангу. Ними були бронепалубні крейсери від «Кайзерін Августи» до «Принца Генріха», усі броненосні крейсери від «Принца Адальберта» до «Блюхера» і лінійні крейсери.
- У німецькому флоті звання капітан цур зеє відповідає капітану 1-го рангу.
- Час у статті відповідає вказаному в німецьких джерелах — берлінському або GMT+1. В англомовних джерелах час відповідає часовому поясу GMT. Час, деталі влучань і пошкоджень «Фон дер Танна» відрізняються у джерелах і подані в основному по Campbell, John (1998). Jutland: An Analysis of the Fighting. Lyons Press. .
- У порівнянні з джерелом в таблиці здійснено ряд змін: 1) Ваги переведені з англійських (довгих) тонн в метричні; 2) Статті «корпус» (6240 д. т) і «устаткування» (798 д. т) об'єднані в одну — «Корпус і корабельні механізми»; 3) Згідно з Campbell, German dreadnoughts and their protection (Warship vol1 No 4) і Norman Friedman, Battleship Design and Development 1905—1945 з статті «корпус» вага включеної туди броньової палуби — 822 т — перенесена до статті «бронювання».
- Обчислення за системами двох флотів дещо відрізнялося. Так, британці броню башт, що оберталась, включали до статті «озброєння», німці — до «бронювання». Вага броньових палуб за британською системою обчислення входила до статті «бронювання», а за німецькою системою — до статті «корпус». Існували і менш суттєві відмінності, тому порівняння «Фон дер Танна» з «Нассау» подано в німецькому варианті обчислення.
- Після підриву на міні лінійний крейсер «Зейдліц», у якого була подібна система протиторпедного захисту, самостійно дістався до бази. Після отримання торпедного влучання в Ютландському бою він продовжив вести бій, практично не зменшивши хід. У тому ж Ютландському бою британський лінкор «Мальборо» після торпедного влучання вийшов з бою, втративши хід. А новітній лінкор «Одейшес» після підриву на міні, незважаючи на всі заходи з порятунку, затонув.
- На скосах 102 мм.
Використана література і джерела
- Staff, 2006, с. 3.
- Staff, 2006, с. 3-4.
- Staff, 2006, с. 4-5.
- Мужеников, 1998, с. 25.
- Gröner, 1982, с. 81.
- Campbell, 1978, с. 20.
- Мужеников, 1998, с. 20-21.
- Мужеников, 1998, с. 21.
- Мужеников, 1998, с. 26.
- Staff, 2006, с. 7.
- Staff, 2006, с. 8.
- Мужеников, 1998, с. 23.
- Campbell, 1978, с. 20-21.
- Campbell, 1978, с. 19.
- Staff, 2006, с. 5.
- Staff, 2006, с. 5-6.
- Мужеников, 1998, с. 22.
- Staff, 2006, с. 6.
- Мужеников, 1998, с. 24.
- Мужеников, 1998, с. 24-25.
- Gröner, 1982, с. 80.
- Мужеников, 1998, с. 20.
- Staff, 2006, с. 9.
- Мужеников, 1998, с. 26-27.
- Мужеников, 1998, с. 27.
- Мужеников, 1998, с. 30.
- Мужеников, 1998, с. 30-31.
- Мужеников, 1998, с. 31.
- Вильсон, 2002, с. 129-161.
- Мужеников, 1998, с. 31-33.
- Мужеников, 1998, с. 33.
- Вильсон, 2002, с. 145.
- Вильсон, 2002, с. 147-148.
- Staff, 2006, с. 11.
- Мужеников, 1998, с. 34.
- Горз, 1978, с. 126.
- Горз, 1978, с. 127-150.
- Горз, 1978, с. 151-152.
- Феттер, 1996, с. 43.
- Breyer, 1980, с. 290.
- Breyer, 1980, с. 286.
- Мужеников, 1998, с. 2.
- Мужеников, 1998, с. 3.
- Мужеников, 1998, с. 23-24.
- Campbell, 1978, с. 21.
- Мужеников, 1998, с. 32.
- Феттер, 1996, с. 5.
- Gröner, 1982, с. 78-80.
- Феттер, 1996, с. 6.
- Феттер, 1996, с. 7.
- Gröner, 1982, с. 80-81.
Література
російською мовою
- Мужеников В. Б. Линейные крейсера Германии. — СПб., 1998. — 152 с. — (Боевые корабли мира)
- Горз, Джозеф Н. Подъем затонувших кораблей / Пер. с англ. — М. : Судостроение, 1978. — 352 с.
- Ю. Корбетт. Операции английского флота в мировую войну = sir Julian S. Korbett: "Naval Operations", vol.3 — Longmans, Green & Co, London, 1928. / Перевод М.Л. Бертенсона. — М.,Л. : Военмориздат, 1941. — Т. 3. — 566 с.
- Апальков Ю. В. ВМС Германии 1914-1918. Справочник по корабельному составу. — Приложение к журналу «Моделист-конструктор». — М — 32 с. — («Морская коллекция» № 3(9)/1996)
- Вильсон Х. Линкоры в бою. 1914-1918 гг. — М. : Изографус, ЭКСМО,, 2002. — 432 с. — (Военно-морская библиотека) — 7000 прим. — .
- Дж. Э. Т. Харпер. [Приложение к книге Рейнгарда Шеера Германский флот в Мировую войну 1914-1918 гг. Правда об Ютландском бое] = Harper J. E. T., The Truth about Jutland. — London, 1927.. — М. : Эксмо, Изографус, Terra Fantastica, 2002. — 672 с. — (Военно-морская библиотека) — 5100 прим. — .
- Шеер Рейнхард. Германский флот в Мировую войну 1914—1918 гг = Scheer R. Deutschlands Hochseeflotte im Weltkrieg. Persönliche Erinnerungen. — Berlin, Scherl, 1920.. — М. : Эксмо, 2002. — 672 с. — (Военно-морская библиотека) — 5100 прим. — .
- Феттер А.Ю. Линейные крейсера Британского королевского флота типа «Invincible». — СПб. : Санкт-Петербургская секция любителей флота, 1996. — 41 с.
англійською мовою
- Gray, Randal (ed.). Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906—1921. — London : Conway Maritime Press, 1985. — 439 p. — .
- Staff, Gary. German Battlecruisers: 1914–1918. — Oxford : Osprey Books, 2006. — 48 p. — .
- Campbell N. J. M. Battlecruisers. — London : Conway Maritime Press, 1978. — 72 p. — (Warship Special No. 1) — .
німецькою мовою
- Gröner, Erich. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote // Die deutschen Kriegsschiffe 1815-1945. — Bernard & Graefe Verlag, 1982. — 180 p. — .
- Breyer, Siegfried. Battleships of the world, 1905-1970. — Mayflower Books, 1980. — 400 p. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fon der Tann nim Grosser Kreuzer SMS Von der Tann pershij linijnij krejser VMS Nimeckoyi imperiyi epohi Pershoyi svitovoyi vijni Nazvanij na chest bavarskogo voyenachalnika XIX stolittya Fon der Tann SMS Von der Tann Sluzhba Tip klas Linijnij krejser Poperednij klas SMS Blucher Nastupnij klas Moltke Derzhava prapora Nimecka imperiya Korabelnya Blom und Foss Gamburg Zamovleno 26 veresnya 1907 roku Zakladeno 21 bereznya 1908 roku Spusheno na vodu 20 bereznya 1909 roku Vvedeno v ekspluataciyu 19 lyutogo 1911 roku Vivedenij zi skladu flotu 21 chervnya 1919 roku Identifikaciya Parametri Tonnazh 19 370 t normalnij 21 300 t povnij Dovzhina 171 7 m Shirina 26 6 m Visota 13 28 m visota bortu na mideli Osadka 8 91 m nosom 9 17 m kormoyu Bronyuvannya poyas 100 250 mm paluba 50 mm bashti GK 230 mm kazemati 150 mm komandirska rubka 250 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 18 kotliv tipu Shulc Tornikrofta 4 turbini tipu Parsonsa Gvinti 4 Potuzhnist 79 007 k s 58 109 kVt na viprobuvannyah Shvidkist 27 4 vuzliv maksimalna Dalnist plavannya 4400 mil na 14 vuzlah 2500 mil na 22 5 vuzlah Ozbroyennya Artileriya 4 2 280 mm 45 skorostrilnih AU 10 150 mm 45 16 88 mm 45 Torpedno minne ozbroyennya 4 450 mm TA 11 torped Zenitne ozbroyennya 2 1 88 mm zenitni garmati z 1916 roku Stav vidpoviddyu na britanski linijni krejseri tipu Invinsibl Tak samo yak i Invinsibl buv osnashenij paroturbinnoyu silovoyu ustanovkoyu i mav visoku shvidkist hodu Nimeckij krejser tradicijno buv ozbroyenij garmatami desho menshogo kalibru 280 mm proti 305 mm ale ce kompensuvalosya bilshoyu pochatkovoyu shvidkistyu i krashoyu yakistyu nimeckih snaryadiv U porivnyanni z britanskimi krejserami mav znachno krashe bronyuvannya bort 250 mm proti 152 mm i doskonalishu sistemu protitorpednogo zahistu Platoyu za ce stalo zbilshennya vodotonnazhnosti Yaksho britanskij krejser buv menshij za linkor Drednout to Fon der Tann vijshov krupnishim za suchasnij jomu linkora Nassau Ale za rahunok krashogo bronyuvannya fahivci viznayut sho Fon der Tann za svoyimi bojovimi yakostyami perevershuye vsi britanski linijni krejseri z 305 mm garmatami Ce bulo pidtverdzheno rezultatami Yutlandskoyi bitvi koli v dueli z Indefetigeblom nimeckij krejser za 15 hvilin pustiv na dno svogo vizavi Peredumovi stvorennyaNa pochatku XX go stolittya korablyami osnovnih bojovih klasiv angl Capital ships u flotah providnih svitovih derzhav vvazhalisya bronenosci i bronenosni krejseri V oficijnij nimeckij klasifikaciyi bronenosnomu krejseru priblizno vidpovidav velikij krejser nim Grosser Kreuzer Ambiciyi Nimeckoyi imperiyi vimagali stvorennya silnogo flotu i mizh Nimechchinoyu ta Velikoyu Britaniyeyu chij flot vvazhavsya najkrashim spalahnulo vijskovo morske supernictvo Za zakonom pro flot angl German Naval Laws i ryadom popravok do nogo nimeckij flot mav skladatisya z dvadcyati velikih krejseriv i tomu priblizno kozhen rik zakladalosya po odnomu novomu krejseru Rozvitok britanskih bronenosnih i nimeckih velikih krejseriv v kincevomu rahunku prizvelo do poyavi novogo klasu krejseriv linijnih Ale stvorennya nimeckogo linijnogo krejsera jshlo inakshim shlyahom nizh u Velikij Britaniyi U porivnyanni z poperednimi bronenosnimi krejserami tipu Minotavr britanski linijni krejseri tipu Invinsibl stali revolyucijnim krokom vpered Zavdyaki zbilshennyu kalibru garmat z 234 mm do 305 mm zbilshennyu kilkosti garmat golovnogo kalibru z chotiroh do vosmi vidmovi vid promizhnogo kalibru ta vikoristannya parovoyi turbini bojovi mozhlivosti novogo krejsera zrosli v bagato raziv U nimeckomu zh floti chitko prostezhuvalasya liniya evolyucijnogo rozvitku Vid korablya do korablya jshlo postijne zrostannya vodotonnazhnosti Jork mav vodotonnazhnist 9530 t Sharnhorst 11 600 t vodotonnazhnist novitnogo bronenosnogo krejsera programi 1906 roku majbutnogo Blyuhera dosyagla 15 840 tonn Pri comu jogo ozbroyennya hoch i skladalosya z dvanadcyati garmat yedinogo golovnogo kalibru roztashovanih za geksagonalnoyu shemoyu ale ce buli garmati kalibrom vsogo 210 mm U porivnyanni z inshimi bronenosnimi krejserami togo chasu ozbroyenimi 234 mm garmatami vin viglyadav cilkom na rivni Ale v porivnyanni z ozbroyenim 305 mm garmatami Invinsiblom progravav po vsih stattyah Do togo zh Blyuher buv osnashenij parovoyu mashinoyu i hoch i vvazhavsya najshvidshim korablem z takim tipom silovoyi ustanovki ale po shvidkosti vse zh postupavsya britanskomu superniku osnashenomu parovimi turbinami Tomu koli vid nimeckogo atashe v Londoni nadijshli vidomosti pro taktiko tehnichni harakteristiki novogo britanskogo krejsera stalo zrozumilo sho Blyuher serjozno jomu prograye i sho jogo zahist yavno ne vidpovidaye 305 mm britanskim garmatam Ale roboti po proektu Blyuhera buli vzhe na zavershalnij stadiyi i vnositi do nogo zmini bulo vzhe pizno Tomu bulo virisheno sho Blyuher dobudovuvatimetsya za pochatkovim proektom a vidpoviddyu britancyam bude vzhe krejser 1907 byudzhetnogo roku yakij otrimav budivelnij indeks F Odniyeyu z principovih vidminnostej stala koncepciya zastosuvannya Britanskij krejser stvoryuvavsya same dlya krejserskih funkcij v pershu chergu dlya borotbi z krejserami protivnika yak pri diyah spilno z eskadroyu linkoriv tak i na komunikaciyah Vin ne buv rozrahovanij na bij osnovnih sil flotiv i uchast u nomu obmezhuvalasya lishe otochennyam protivnika i dobivannyam vidstalih korabliv U nimeckomu floti krejseram vidvodilasya j insha rol She v sichni 1904 roku kajzer Vilgelm II zayaviv sho oskilki za kilkistyu odinic nimeckij linijnij flot postupayetsya britanskomu nimecki veliki krejseri povinni buti zdatni brati uchast v linijnomu boyu v odnij liniyi z linkorami I hocha vijskovo morskij ministr grossadmiral Tirpic buv protivnikom takogo vikoristannya napolyagayuchi na chisto krejserskih funkciyah vimoga uchasti v linijnomu boyu vrahovuvalosya pri opracyuvanni proektu novogo krejsera Rozrobka proektu krejsera F trivala z serpnya 1906 po cherven 1907 roku Rozglyadalisya bezlich variantiv u tomu chisli z ozbroyennyam z 305 i 343 mm garmat Odnak pri nayavnosti finansovih obmezhen dlya dotrimannya balansu shvidkosti ozbroyennya ta zahistu bulo virisheno zupinitisya na garmatah kalibru 280 mm Tim bilshe sho cej zhe kalibr buv obranij dlya nimeckih drednoutiv Nassau Ne ostannyu rol tut zigrala j dumka Tirpica pro prevalyuvannya krejserskih funkcij 280 mm garmati vin vvazhav dostatnimi dlya ciyeyi roli Dlya zabezpechennya visokoyi maksimalnoyi shvidkosti hodu krejser buv vpershe v nimeckomu floti osnashenij parovimi turbinami 22 chervnya 1907 roku kajzer zatverdiv zamovlennya na budivnictvo krejsera F majbutnogo Fon der Tanna KonstrukciyaKorpus nadbudovi moreplavnist kerovanist ekipazh Fon der Tann Shema Normalna vodotonnazhnist Fon der Tanna sklala 19370 t povna 21 300 t Krejser mav korpus z pivbakom sho zajmav priblizno tretinu dovzhini korablya Dovzhina korpusu mizh perpendikulyarami stanovila 171 5 m shirina 26 6 m maksimalna shirina po ukladci protitorpednoyi sitki 27 17 m Pri povnij vodotonnazhnosti osadka nosom dorivnyuvala 8 91 m kormoyu 9 17 m Visota korpusu na mideli 13 28 m Pri normalnij vodotonnazhnosti visota nadvodnogo bortu v nosi stanovila 8 1 m v kormi 5 8 m Zbilshennyu osadki na 1 sm vidpovidalo zbilshennya vodotonnazhnosti na 30 58 t Korpus krejsera rozdilili vodoneproniknimi peregorodkami na 15 osnovnih vidsikiv Podvijne dno prostyagalosya na 75 dovzhini korablya Sposib zv yazkiv silovih konstrukcij korpusu zmishanij Pislya pobudovi na krejseri bula zmontovana sistema aktivnogo zaspokoyennya hitavici cisterni Framma sho mistili 231 t vodi Voda potuzhnimi nasosami perekachuvalasya mizh cisternami u protifazi hitavici Ce dozvolilo zmenshiti kren na kolivanni z 17 do 11 Period bortovoyi hitavici stanoviv 11 sekund Piznishe zamist cistern Framma stali vikoristovuvati skulovi kili a yemnosti buli vikoristani dlya zberigannya dodatkovih 200 t palnogo Za proektom buli zakladeni gratchasti shogli ale yih vzhe v procesi budivnictva zaminili na zvichajni trubchasti Pislya Yutlandskoyi bitvi koli Derflinger malo ne zaplutavsya u vlasnih protitorpednih sitkah z usih nimeckih korabliv u tomu chisli i z Fon der Tanna voni buli znyati Krejser osnashuvavsya chotirma gvintami i dvoma paralelnimi sternami sho zabezpechuvalo horoshu manevrenist i kerovanist Ale povorotkist sudna i kerovanist na zadnomu hodu buli nezadovilnimi Vtrata kerovanosti nastavala pri perekladci sterna ponad 60 z viniknennyam krenu 8 Pri normalnij vodotonnazhnosti metacentrichna visota stanovila 2 11 m Ostijnist bula maksimalnoyu pri kreni v 30 i nulovoyu pri 70 Na Fon der Tanni tak samo yak i na britanskomu Invinsibli buv provedenij eksperiment zi zmini rozmishennya kayut oficeriv Zamist kormi yih rozmistili na pivbak vvazhayuchi sho tak oficeram bude zruchnishe dobiratisya do misc bojovogo cherguvannya Ale za rezultatami ekspluataciyi z yasuvalosya sho take rishennya bulo pomilkovim i bilshe na zhodnomu nimeckomu korabli take roztashuvannya kayut ne vikoristovuvalosya Na krejseri roztashovuvalisya dodatkovi primishennya dlya rozmishennya flagmana i jogo shtabu Za shtatnim rozpisom mirnogo chasu ekipazh skladavsya z 923 osib u tomu chisli 41 oficera Pri vikoristanni yak flagmana ekipazh dosyagav 999 osib zbilshuyuchis na 14 oficeriv i 62 osobi nizhchih chiniv Pid chas vijni ekipazh zbilshuvavsya za rahunok rezervistiv Tak pid chas Yutlandskoyi bitvi ekipazh narahovuvav 1174 osobi Bronyuvannya Zriz po midelyu Bronyuvannya zhittyevo vazhlivih chastin korpusu vikonuvalosya z kruppivskoyi cementovanoyi broni Zagalna vaga bronyuvannya dosyagala 33 3 vid normalnoyi vodotonnazhnosti Golovnij bronovij poyas jshov vid perednogo krayu nosovoyi bashti do zadnogo krayu kormovoyi Poyas mav postijnu tovshinu 250 mm na visoti 1 22 m zagliblyuyuchis pid vodu na 0 35 m Dali vin postupovo tonshav do 150 mm na 1 6 m nizhche vaterliniyi Poyas roztashovuvavsya na pidkladci tikovogo dereva tovshinoyu 50 mm U krayah vin zakinchuvavsya 180 mm traverzami U nis vin prodovzhuvavsya 120 mm poyasom tonshayuchi do 100 mm U kormi vin jshov tovshinoyu 120 mm i zakinchuvavsya za 3 5 metra vid kormi 100 mm peregorodkoyu Dali v kormu jshov 100 mm poyas z nizhnoyu kromkoyu u 80 mm Nad golovnim poyasom v rajoni citadeli jshov verhnij poyas tovshinoyu 225 mm Kazemat garmat serednogo kalibru prikrivavsya 150 mm poyasom Mizh garmatami buli vstanovleni protiulamkovi peregorodki tovshinoyu 20 mm a za garmatami 20 mm protiulamkovi ekrani Lobova i zadnya pliti basht golovnogo kalibru mali tovshinu 230 mm a stinki 180 mm Pohila perednya chastina dahu bashti bula zavtovshki 89 mm a gorizontalna chastina dahu 60 mm Nastil bashti mav tovshinu 50 mm Barbeti basht z vnutrishnim diametrom 8100 mm mali tovshinu 200 mm Nosova ta kormova bashti mali zovnishnyu stinku tovshinoyu 230 mm a vnutrishnyu 170 mm Nizhche golovnogo bronovogo poyasa tovshina barbetiv zmenshuvalasya do 30 mm Nosova bronova rubka mala tovshinu stinok 250 mm a dahu 80 mm U kormovoyi ci znachennya buli 200 i 50 mm vidpovidno Gorizontalne bronyuvannya skladalosya z dvoh bronovih palub Verhnya priznachalasya dlya zvedennya detonatoriv i peredchasnogo rozrivu snaryadiv a nizhnya dlya ulovlyuvannya oskolkiv Plaska chastina bronovanoyi palubi bula roztashovana na rivni serednoyi palubi za golovnim 250 mm bronovim poyasom zi skosami tovshinoyu 50 mm U nosovij chastini vona bula plaskoyu tovshinoyu 50 mm na rivni nizhnoyi palubi i roztashovuvalasya she nizhche v kormi de yiyi tovshina stanovila 80 mm v plaskij chastini z dvoma 25 mm skosami Golovna paluba mala tovshinu 25 mm nad golovnim poyasom za mezhami batareyi Verhnya paluba mala tovshinu 25 mm nad batareyeyu Krim cogo paluba pivbaka v rajoni nosovih pogrebiv mala tovshinu 23 mm Pidvodnij zahist buv dobre produmanij Po vsij dovzhini golovnogo bronovogo poyasu jshla bronova protitorpedna peregorodka tovshinoyu 25 30 mm Na mideli vona vidstoyala vid bortu na 4 m Mizh bortom i protitorpednoyu peregorodkoyu roztashovuvalasya she odna peregorodka sho dilila cej ob yem navpil Zovnishnya chastina vidsiku bula porozhnoyu i vikonuvala pri vibuhu rol rozshiryuvalnoyi kameri a vnutrishnya bula zapovnena vugillyam sho zabezpechuvalo dodatkovij zahist Ozbroyennya Ozbroyennya korablya skladalosya z vosmi 280 mm skorostrilnih garmat SK L 45 z dovzhinoyu stvola 45 kalibriv v chotiroh dvogarmatnih bashtah Po odnij bashti stoyalo v nosi i kormi v diametralnoyi ploshini Dvi bashti rozmishuvalisya eshelonovano pobortno zi zmishennyam odna vidnosno drugoyi Narizka bula progresivnoyi zrostayuchoyi krutizni vid 45 kalibriv na obert bilya kazennoyi chastini do 30 bilya dulnogo zrizu Vidminnoyu osoblivistyu nimeckih garmat bulo vikoristannya klinovogo vertikalnogo zatvora Skorostrilnist dosyagala 3 postriliv na hvilinu Garmati komplektuvalisya bronebijnimi i fugasnimi snaryadami masoyu 302 kg Zaryad skladavsya z dvoh chastin osnovnogo i dodatkovogo zaryadiv Dlya nadijnoyi obtyuraciyi pri vikoristanni klinovogo zatvora osnovnij zaryad z 79 kg metalnoyi rechovini rozmishuvavsya v latunnij gilzi Dodatkovij zaryad vazhiv 26 kg i rozmishuvavsya v shovkovomu kartuzi Ce zabezpechuvalo snaryadam pochatkovu shvidkist 855 m s Garmati rozmishuvalisya v bashtovih ustanovkah sho mali poznachennya Drh LC 1907 Drh L skorochene vid Drehscheiben Lafette lafet sho obertayetsya S rik prijnyattya na ozbroyennya Zabezpechuvalisya kuti nahilu i pidnesennya vid 8 do 20 Pri maksimalnomu kuti pidnesennya v 20 zabezpechuvalasya dalnist strilbi 18 900 m U 1915 roci bula zbilshenij vaga zaryadu i maksimalna dalnist virosla do 20 400 m Bortovi bashti mogli strilyati na protilezhnij bort v sektori 125 sho v teoriyi zabezpechuvalo bortovij zalp z vosmi garmat takij zhe yak u Nassau z jogo 12 garmatami U nosovij bashti osi garmat buli roztashovani v 9 9 m vid urizu vodi u reshti 7 7 m Usi bashti osnashuvalisya elektrichnimi privodami vertikalnogo i gorizontalnogo navedennya Bashta perevantazhuvalne viddilennya podavalna truba i nizhnij pidjomnik buli ob yednani v yedinu obertalnu konstrukciyu Roztashuvannya pogrebiv vidriznyalosya po bashtah U kormovoyi bashti snaryadnij pogrib rozmishuvavsya nad porohovim na inshih roztashuvannya bulo protilezhnim Zagalnij boyekomplekt stanoviv 660 snaryadiv po 165 na bashtu Kozhna bashta osnashuvalisya dalekomirom dlya individualnogo keruvannya vognem U chervni 1915 roku dlya golovnogo i serednogo kalibru buli vstanovleni priladi centralnogo keruvannya vognem dlya vertikalnogo i gorizontalnogo navedennya garmat Serednij kalibr skladali desyat 150 mm 45 kalibernih garmat SK L 45 v ustanovkah MPL C 1906 Voni roztashovuvalisya v bronovanomu kazemati na serednij palubi Zagalnij boyekomplekt stanoviv 1500 bronebijnih i fugasnih snaryadiv Snaryadi mali masu 45 3 kg i pochatkovu shvidkist 835 m s Kuti nahilu pidnesennya vid 7 do 20 Dopomizhna artileriya skladalasya z 16 skorostrilnih garmat kalibru 88 mm z dovzhinoyu stvola 45 kalibriv v ustanovkah MPL C 1906 Voni rozmishuvalasya v nosovij i kormovij nadbudovah na pivbaku a takozh v kormi korablya Yih boyekomplekt stanoviv 3200 fugasnih snaryadiv Na pochatku 1916 roku chotiri garmati v kormovij nadbudovi zaminili dvoma 88 mm zenitnimi garmatami v ustanovkah MPL C 1906 z kutom pidnesennya 70 U 1916 roci bulo demontovano 12 nezenitnih 88 mm garmat sho lishalisya Torpedne ozbroyennya skladalosya z chotiroh pidvodnih torpednih aparativ kalibru 450 mm nosovogo kormovogo i dvoh bortovih aparativ Bortovi aparati rozmishuvalisya pered barbetom nosovoyi bashti poza protitorpednoyu peregorodkoyu Zagalnij boyekomplekt stanoviv 11 torped Energetichna ustanovka Krejser vpershe v nimeckomu floti otrimav paroturbinnu silovu ustanovku Paru dlya neyi viroblyali 18 kotliv nimeckogo vijskovo morskogo tipu Shulce Tornikrofta roztashovanih u p yati vidsikah Kozhen vidsik podilyavsya peregorodkoyu v diametralnij ploshini na dva viddilennya U pershih dvoh viddilennyah stoyalo po odnomu kotlu U nastupnih vosmi po dva Kotli buli vodotrubnimi z tonkostinnimi trubkami malogo diametra pracyuvali na vugilnomu opalenni Z 1916 roku kotli buli obladnani forsunkami dlya vporskuvannya nafti Voni mali zagalnu poverhnyu nagrivu v 10405 m i zabezpechuvali tisk pari v 16 kgs sm Turbini Parsonsa mali pryamij privid na vali Mashinni viddilennya zajmali tri vidsiki Tipovoyu osoblivistyu ustanovki Parsonsa bulo te sho vona vimagala nayavnosti chotiroh valiv Komplekt turbin odnogo bortu skladavsya z turbin visokogo tisku z privodom na odin val i turbin nizkogo tisku z privodom na drugij val Na Fon der Tanni diametr rotora turbini visokogo tisku stanoviv 2100 mm turbin nizkogo tisku vidpovidno vid 2920 do 2820 mm Turbina visokogo tisku livogo bortu obertala zovnishnij val a pravogo vnutrishnij Vsi chotiri gvinti buli trilopatevimi i mali diametr 3 6 m Nominalna proektna potuzhnist na valah stanovila 42 000 k s abo 1 97 k s t vodotonnazhnosti sho pri serednij chastoti obertannya valiv v 300 ob hv malo zabezpechiti shvidkist v 24 8 vuzla Pri viprobuvannyah na Nejkruzkij mirnij mili ci parametri krejser znachno perevershiv Silova ustanovka rozvinula forsovanu potuzhnist 79007 k s sho pri chastoti obertannya grebnih valiv v 324 ob hv dozvolilo krejseru rozvinuti shvidkist v 27 4 vuzla Normalnij zapas vugillya stanoviv 1000 t povnij 2600 t U 1916 roci zapas palnogo buv zbilshenij na 200 t nafti dlya vporskuvannya v kotli pri forsuvanni Dalnist plavannya krejsera Fon der Tann syagala 4400 morskih mil pri shvidkosti 14 vuzliv abo 2500 morskih mil pri shvidkosti 22 5 vuzla Vitrati palnogo stanovili vid 0 64 do 1 15 kg k s na godinu zalezhno vid rezhimu hodu Elektroenergiyu korablyu zabezpechuvali shist turbogeneratoriv zagalnoyu potuzhnistyu 1200 kVt naprugoyu 225 volt Istoriya budivnictvaKorabel buduvavsya za korablebudivnoyu programoyu 1907 roku na sudnoverfi Blom und Foss Gamburg pid indeksom F budivelnij nomer 198 Kil korablya buv zakladenij 21 bereznya 1908 roku Nimecki korabli tradicijno otrimuvali im ya pri spusku na vodu Krejser virisheno bulo nazvati Fon der Tann na chest Lyudviga fon der Tanna Raszamgauzena bavarskogo generala komandira pihotnogo korpusu i nachalnika shtabu shlezvig golshtejnskoyi armiyi pid chas vizvolnoyi vijni 1848 1850 rokiv Piznishe pid chas franko prusskoyi vijni vin komanduvav 1 m bavarskim pihotnim korpusom 20 bereznya 1909 roku buv provedenij obryad hreshennya i krejser spushenij na vodu Obryad hreshennya buv provedenij komandirom 3 go bavarskogo pihotnogo korpusu Luyitpoldom fon der tannom Raszamgauzenom pleminnikom Lyudviga Fon der Tann pislya zavershennya shestimisyachnih viprobuvan vveli do skladu flotu 19 lyutogo 1911 roku Vartist budivnictva korablya sklala 36 523 mln marok abo 18 262 mln rubliv zolotom SluzhbaKomandiri Korablem komanduvali kapitan cur zee Mishke veresen 1910 veresen 1912 kapitan cur zee Gan veresen 1912 lyutij 1916 kapitan cur zee Cenker lyutij 1916 kviten 1917 roku kapitan cur zee Momzen kviten 1917 lipen 1918 roku kapitan cur zee Feldman lipen 1918 gruden 1918 roku kapitan lejtenant Vollanke v period internuvannya Sluzhba do vijni Pislya viprobuvan 20 lyutogo 1911 roku krejser vijshov z Kilya v pohid do Pivdennoyi Ameriki Zustrivshis v Rio de Zhanejro z krejserom Bremen Fon der Tann probuv tut z 14 po 23 bereznya 1911 roku Za cej chas jogo vidvidav prezident Braziliyi Pislya cogo vin virushiv do Argentini de 30 bereznya 1911 roku grupa oficeriv na choli z komandirom krejsera Mishke vidvidala Buenos Ajres Na zvorotnomu shlyahu na batkivshinu mizh ostrovami Tenerife i Gelgoland krejser projshov 1913 mil z serednoyu shvidkistyu 24 vuzla Fon der Tann u 1911 roci 6 travnya krejser povernuvsya do Vilgelmsgafena i 8 travnya buv zarahovanij do skladu 1 yi rozviduvalnoyi grupi zamist Gnejzenau yakij pishov u Shidnu Aziyu U chervni 1911 roku Fon der Tann z Bissingena dostaviv do Angliyi na koronaciyu anglijskogo korolya Georga V nimeckogo kronprinca Vilgelma i kronprincesu Sessile Pid chas vizitu sho trivav z 20 po 29 chervnya vin brav uchast u paradi na Spithedskom rejdi Na pochatku serpnya 1911 roku vin oficijno uvijshov do skladu flotu i z 28 veresnya 1912 roku stav flagmanskim korablem komanduvacha 1 yi rozviduvalnoyi grupi vice admirala Bahmana Na chas potochnogo remontu Fon der Tanna z 13 bereznya po 3 kvitnya 1912 roku Bahman perenis svij prapor na bronenosnij krejser Jork a na Fon der Tanni timchasovo trimav svij prapor 2 j flagman kontr admiral Gipper 23 chervnya 1912 roku Fon der Tann pishov dlya remontu mashin do Vilgelmsgafena i Bahman buv zmushenij perenesti svij prapor spochatku na legkij krejser Kolberg a potim na novij linijnij krejser Deyakij chas Fon der Tann buv ryadovim korablem 1 yi rozvidgrupi 1 zhovtnya 1912 roku v 1 j rozviduvalnij grupi bulo stvoreno posadu tretogo flagmana Cyu posadu obijnyav kapitan 1 go rangu Funke sho pidnyav svij prapor na Fon der Tanni 1 zhovtnya 1913 roku Funke yakij na toj chas stav kontr admiralom otrimav posadu 2 go flagmana zalishivshi svij prapor na krejseri 1 bereznya 1914 roku Funke buv priznachenij timchasovim komanduvachem 3 yi eskadri linkoriv i na Fon der Tanni pidnyav svij prapor 3 j flagman kontr admiral Tapken Pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Bitva na Baltijskomu mori 1914 1918 Z pochatkom bojovih dij na 1 shu rozviduvalnu grupu bulo pokladeno zavdannya ohoroni Nimeckoyi buhti nachalnikom ohoroni yakoyi stav kontr admiral Tapken Razom z legkimi krejserami Majnc Shtralzund i 6 yu flotiliyeyu minonosciv Fon der Tann uvijshov do rezervu bojovoyi ohoroni na liniyi Vangerooge Gelgoland Ejder 31 lipnya 1914 roku Fon der Tann brav uchast u skladi flotu v pershomu bojovomu vihodi 28 serpnya 1914 roku pislya boyu bilya Gelgolanda Fon der Tann vijshov na dopomogu svoyim legkim krejseram yaki zaznavali porazki Ale do togo momentu britanski linijni krejseri vzhe pishli Z oseni 1914 roku nimecki linijni krejseri pochali obstril britanskogo uzberezhzhya do yakih pidklyuchivsya i Fon der Tann Z 2 po 3 listopada Fon der Tann razom z inshimi korablyami 1 yi rozviduvalnoyi grupi obstrilyuvav Yarmut a 15 16 grudnya Skarboro ta Vitbi 6 grudnya komandir Fon der Tanna zaproponuvav vikoristovuvati svij krejser yak rejder u pivnichnij Atlantici ale cyu propoziciyu bulo vidhileno Z 25 grudnya 1914 roku posadu tretogo flagmana bulo skasovano i Fon der Tann stav ryadovim korablem 1 yi grupi 24 sichnya 1 sha rozviduvalna grupa vstupila v bojovu sutichku z britanskimi linijnimi krejserami bilya Dogger banki Ale Fon der Tann ne vzyav uchasti v comu boyu oskilki perebuvav na remonti U serpni 1915 roku Fon der Tann u skladi 1 rozviduvalnoyi grupi vzyav uchast u sprobi nimeckogo flotu prorvatisya v Rizku zatoku 1 sha rozviduvalna grupa povinna bula pridushiti beregovi batareyi na ostrovi Uto 10 serpnya 1915 roku Dlya cogo buv vidilenij legkij krejser Kolberg ale vin vidvoliksya na peresliduvannya rosijskih esminciv i dlya obstrilu buv napravlenij Fon der Tann Vin vidkriv vogon o 5 56 spochatku obstrilyavshi z distanciyi 15 000 m rosijskij krejser yakij stoyav za Uto i buv zmushenij vidstupiti Potim koli v bij vstupili beregovi batareyi o 6 01 Fon der Tann pochav z nimi perestrilku Beregovi batareyi buli ozbroyeni lishe garmatami serednogo ta malogo kalibriv tomu buli shvidko pridusheni Lishe odin 152 mm snaryad vluchiv krejseru v trubu zapodiyavshi neznachni poshkodzhennya O 6 18 vogon buv pripinenij oskilki bojova zadacha bula vikonana i z yavilasya nebezpeka ataki pidvodnogo chovna Z minonosciv i linijnogo krejsera dopovidali pro periskopi U comu rajoni perebuvali rosijski pidvodni chovni 19 serpnya britanskij pidvodnij choven torpeduvav linijnij krejser i 21 serpnya 1915 roku operaciya Flotu vidkritogo morya v Rizkij zatoci bula perervana Pislya povernennya z Baltiki Fon der Tann razom z inshimi krejserami 1 yi rozviduvalnoyi grupi prodovzhiv operaciyi v Pivnichnomu mori i nabigi na uzberezhzhya Angliyi 11 12 veresnya 1915 roku linijni krejseri prikrivali minnu postanovku v rajoni banki Terhsheling 23 24 zhovtnya 1915 roku buv zdijsnenij bojovij pohid flotu do shiroti Ejsberga 3 4 lyutogo Fon der Tann prikrivav povernennya rejdera Move Z 5 po 7 bereznya 1915 roku 1 sha rozviduvalna grupa obstrilyala anglijskij Hufden a 24 25 kvitnya Loustoft i Yarmut Vrahovuyuchi nalagodzhenu britancyami sistemu radioperehoplennya rano chi pizno ci nabigi povinni buli prizvesti do zitknennya britanskogo i nimeckogo flotiv I vono vidbulosya 31 travnya 1916 roku Yutlandska bitva Dokladnishe Yutlandska bitva U Yutlandskomu boyu Fon der Tann perebuvav pid komanduvannyam kapitana 1 go rangu Cenkera yakij zminiv na cij posadi kapitana 1 go rangu Gana she v lyutomu 1916 roku Linijni krejseri 1 yi rozviduvalnoyi grupi pid komanduvannyam Gippera stanovili avangard Flotu vidkritogo morya Fon der Tann zamikav strij jduchi p yatim pislya Lyutcova i Moltke Nimci pripuskali sho na perehoplennya grupi Hippera bude spryamovana chastina britanskogo flotu Zavdannyam avangardu bulo vimaniti britanski korabli i vivesti yih na osnovni sili pid komanduvannya Sheyera sho jshli slidom Nimci ne znali sho v mori perebuvav ves Grand Flit z takim zhe zavdannyam V rezultati bitva vililasya v chotiri osnovni fazi big na pivden koli britanskij avangard pid komanduvannyam Bitti peresliduvav eskadru Hippera potim big na pivnich koli ves Flot vidkritogo morya vlashtuvav gonitvu za britanskim avangardom i na zavershennya vidbulisya denni ta nichni boyi osnovnih sil flotiv O 15 10 legki sili suprotivnikiv viyavili odin odnogo i vstupili v bij O 16 30 v bij vstupili linijni krejseri Hipper virishiv dati bij na vidhodi Jogo krejseri lyagli na kurs do svoyih osnovnih sil Yih peresliduvali shist linijnih krejseriv Bitti i vidstala vid linijnih krejseriv 5 ta eskadra u skladi chotiroh shvidkohidnih linkoriv tipu Kvin Elizabet Indefetigebl tone pislya ushkodzhennya snaryadami Fon der Tanna Krejseri suprotivnikiv vidkrili vogon o 16 48 Fon der Tann viv perestrilku z britanskim linijnim krejserom Indefetigebl Distanciya v cij chastini boyu stanovila 14 600 12 300 metriv Fon der Tann viv vogon z 280 mm i 150 mm garmat O 17 02 tri 280 mm snaryadi vluchili v Indefetigebl v rajoni grot shogli Vin vipav zi stroyu vpravo z pomitnim krenom na livij bort Ochevidno na nomu vijshlo z ladu sternove keruvannya Potim v nogo vluchili she dva 280 mm snaryada v rajon nosovoyi chastini odin snaryad v korpus i odin v rajon nosovoyi bashti golovnogo kalibru Pislya cogo stavsya vibuh nosovih pogrebiv boyezapasu Nad nosovoyu chastinoyu Indefetigebla pidnyavsya velicheznij stovp polum ya i vse zavoloklo dimom Koli dim rozsiyavsya na poverhni britanskogo krejsera vzhe ne bulo Z jogo ekipazhu vryatuvalisya lishe dvi osobi Za cej chas Fon der Tann vipustiv 52 280 mm snaryada domigshis 9 6 vluchen Z priblizno 40 snaryadiv vipushenih Indefetigeblom zhoden ne vluchiv O 17 05 vogon buv perenesenij na Nyu Zilend sho stav ostannimv britanskij koloni Toj u svoyu chergu pripiniv obstrilyuvati Moltke i vstupiv u perestrilku z Fon der tannom A she za kilka hvilin situaciya dlya Fon der Tanna kardinalno pogirshilas Po pershe pomilkovo zamist Moltke jogo pochav obstrilyuvati Tajger Po druge do miscya podij pidtyaglasya 5 ta britanska eskadra Evana Tomasa i linkori ozbroyeni 381 mm garmatami pochali svoyu pristrilku po nimeckim krejseram z Fon der Tanna po miri nablizhennya perenosyachi vogon na bilsh dalni nimecki korabli O 17 18 Fon der Tann perenis svij vogon na golovnij v koloni 5 yi eskadri Barhem Ale she do cogo o 17 09 vin otrimav pershe poshkodzhennya 381 mm snaryad z Barhema z distanciyi 93 kab 17300 m rozirvavsya v kormi na stiku 100 mm i 80 mm plit Voni buli rozirvani i krejser nabravshi blizko 600 t vodi otrimav kren 2 na livij bort O 17 20 drugij snaryad 343 mm z Tajgera rozirvavsya na krayu 200 mm barbeta nosovoyi bashti utvorivshi proboyinu 900 550 mm Bronyu vtisnulo vseredinu bashtu zaklinilo v odnomu polozhenni i vona vijshla z ladu do kincya boyu O 17 23 tretij snaryad 343 mm z Tajgera znajshov slabke misce v zahisti Fon der Tanna Snaryad v rajoni kormovoyi bashti projshov vishe bronovogo poyasa i probivshi 25 mm golovnu palubu i dvi nebronovani peregorodki rozirvavsya v 1 m vid zadnoyi stinki barbeta Barbet v comu misci mav tovshinu vsogo lishe 30 mm V rezultati rozrivu snaryada utvorilasya proboyina 3 7 2 3 m i shmatki barbeta zaklinili bashtu na 3 5 godini Na dodachu ulamkami buli poshkodzheni mehanizmi podachi snaryadiv Fon der Tann teper mig obstrilyuvati Barhem tilki z odniyeyi livoyi bortovoyi bashti Tomu o 17 24 vogon znovu buv perenesenij na Nyu Zilend Za cej chas Fon der Tann zdijsniv po Barhemu 34 postrili domigshis o 17 24 odnogo vluchennya v bronovij poyas yake ne zapodiyalo niyakoyi shkodi O 17 26 vin domigsya vluchannya v bashtu H Nyu Zilenda shopravda vono ne zavdalo serjoznih ushkodzhen A o 17 35 zaklinilo mehanizmi vidkatu na peregritih garmatah pravoyi bortovoyi bashti i Fon der Tann mig teper vesti vogon tilki cherez bort z livoyi bortovoyi bashti do 20 30 Ta zh problema vinikla i u pravoyi garmati livoyi bortovoyi bashti Do cogo chasu krejseri Bitti vidhilivshis ubik vijshli iz zoni diyi garmat Fon der Tanna i vogon yedinoyi garmati vivsya po Malajyi zi skladu 5 yi eskadri Blizko 17 50 britanski esminci vijshli v torpednu ataku i Fon der Tannu dovelosya uhilyatisya vid dvoh torped vipushenih HMS Nerissa Lyutcov i Derflinger takozh unikli vluchan ale Zejdiicu poshastilo menshe o 17 57 vin zaznav torpednogo vluchannya Do cogo momentu Hipper viviv eskadru Bitti na osnovni sili nimeckogo Flotu vidkritogo morya Teper uzhe Bitti zmushenij buv rozvertatisya i ryatuvatisya vtecheyu Linijni krejseri Bitti peresliduvani Hipperom dosit shvidko vijshli iz zoni diyi nimecki artileriyi 5 ta britanska eskadra progavila povorot i opinilasya pid vognem nimeckih linkoriv Odnak uniknuvshi fatalnih ushkodzhen vona rozvernulasya i povela za soboyu nimecki korabli na zustrich z Grand Flitom Pochavsya Big na pivnich 5 ta britanska eskadra pri povoroti potrapila pid zoseredzhenij obstril nimeckoyi 3 j diviziyi linkoriv i hocha j otrimala vluchannya 11 305 mm i dvoma 280 mm snaryadami ale unikla fatalnih ushkodzhen Linijni krejseri Bitti jshli na shvidkosti blizko 25 vuzliv i v rezultati ryadu manevriv do 8 10 vijshli iz zoni diyi vognyu krejseriv Hippera yaki yih peresliduvali Do cogo chasu otrimani poshkodzhennya vtoma kochegariv i zashlakovanist topok ne dozvolyali nimeckim linijnim krejseram rozvivati shvidkist ponad 23 vuzliv Nimecki linkori navit pri forsuvanni mashin ne mogli vidati ponad 22 23 vuzliv Shopravda eskadra Evana Tomasa hocha i jshla majzhe 25 vuzlovim hodom ne mogla vidirvatisya oskilki jshla spochatku po duzi a potim kursami sho shodilis z nimeckimi korablyami Ale nezvazhayuchi na nevigidne stanovishe chetvirka britanskih linkoriv pokazala vsi perevagi horoshogo bronyuvannya i potuzhnogo ozbroyennya razom z horoshim keruvannyam vognem Bij vivsya na granichnih distanciyah i u fazi gonitvi ridkisni vluchannya nimeckih korabliv ne zavdavali silnih poshkodzhen Pri comu britanski linkori na cih distanciyah veli prekrasnij vogon i zavdali ryad vazhkih ushkodzhen nimeckim linkoram i krejseram Po linijnim krejseram veli vogon Barhem i Veliant Na shastya dlya Fon der Tanna vogon britanskih linkoriv zoseredivsya na golovnih korablyah nimeckoyi koloni Lyutcov Derflinger i Zejdlic zaznali 13 vluchan 381 mm snaryadami Z 18 00 Fon der Tann viv vogon z yedinoyi vcililoyi garmati po Malajyi Na korotkij chas bulo polagodzheno drugu garmatu pravoyi bashti i vogon vivsya z dvoh garmat Vsogo bulo zrobleno 10 zalpiv po Malajyi i she shist po esmincyam Ale o 18 15 ostannya bashta vijshla z ladu i krejser zalishivsya tilki z 150 mm garmatami Prote vin zalishivsya v liniyi prodovzhuyuchi vesti vogon po cilyah sho perebuvali v zoni diyi jogo garmat O 19 15 Flot vidkritogo morya vijshov na golovni sili Grand Flitu i v sutinkah ta vnochi stavsya ryad boyiv O 19 19 Fon der Tann otrimav chetverte vluchannya 381 mm snaryadom z Rivendzha Snaryad vluchiv u zadnyu bojovu rubku vbivshi i poranivshi vsih hto v nij buv i zrujnuvavshi ventilyacijni shahti pravogo perednogo mashinnogo viddilennya vnaslidok chogo vono napovnilosya dimom i gazami O 19 30 vdalosya vvesti v diyu kormovu bashtu shopravda oskilki mehanizmi obertannya bashti vijshli z ladu ce dovodilosya zdijsnyuvati vruchnu O 20 30 vveli v diyu pravu bortovu bashtu a o 21 00 znovu zapracyuvala i liva Ale Fon der Tannu bilshe ne vdalosya domogtisya zhodnogo vluchannya oskilki na temnij storoni gorizontu vin uzhe prosto ne bachiv cilej Vsogo za chas boyu Fon der Tann vitrativ 170 280 mm i 98 150 mm snaryadiv Ostanni buli vipusheni v osnovnomu po esmincyam Do kincya dnya krejser vzhe nasilu davav 18 vuzliv Vtrati ekipazhu Fon der Tanna sklali 11 cholovik ubitimi i 35 poranenimi Kinec vijni i dolya korablya Remont krejser prohodiv na derzhavnij verfi u Vilgelmsgafeni z 2 chervnya po 29 lipnya 1916 roku Ale pri strilbi nosova bashta postijno vihodila z ladu tomu faktichno v bojovu gotovnist vin buv privedenij lishe do 2 serpnya 1917 roku Za cej chas vin brav uchast u bojovih pohodah flotu 18 19 serpnya i 25 26 veresnya 1916 roku Vlitku 1916 roku boyegotovnimi zalishalisya lishe linijni krejseri Fon der Tann i Moltke tomu timchasovo do skladu 1 yi rozviduvalnoyi grupi buli vklyucheni drednouti Bayern Markgraf i Grosser Kurfyurst Z 15 zhovtnya 1916 roku Fon der Tann stav flagmanskim korablem kontr admirala Bedikera 2 go flagmana 1 yi rozviduvalnoyi grupi Fon der Tann brav uchast takozh u bojovih vihodah flotu 18 19 zhovtnya 23 24 zhovtnya 1916 roku i 23 24 bereznya 1917 roku Za cej chas stalisya dvi veliki avariyi z turbinami Tomu z 13 listopada po 29 grudnya 1916 roku i z 31 travnya po 22 chervnya 1917 roku vin perebuvav u remonti 21 sichnya 1918 roku Bedikera na postu 2 go flagmana zminiv kontr admiral Rejter Pid jogo praporom Fon der Tann vzyav uchast u vihodah flotu 23 24 kvitnya 1918 roku i 8 9 chervnya 1918 roku 11 serpnya Hipper buv priznachenij komanduvachem Flotu vidkritogo morya i Rejter prijnyav na sebe komanduvannya 1 yu rozviduvalnoyu grupoyu 2 go flagmana ne priznachali i jogo obov yazki vikonuvav komandir Fon der Tanna Feldman Kinec vijni krejser zustriv na rejdi Shilling povnistyu gotovij do bojovih dij Nimecki linijni krejseri jdut do Skapa Flou Fon der Tann p yatij u koloni pislya Zejdlica Moltke Gindenburga ta Derflingera Zgidno z umovami peremir ya Fon der Tann pidlyagav internuvannyu 19 listopada 1918 roku vin u skladi eskadri peredanih dlya internuvannya korabliv nimeckogo vijskovo morskogo flotu pribuv do britanskoyi bazi v zatoci Fert of Fort A 24 listopada 1918 roku nimecki korabli perejshli do Skapa Flou na Orknejskih ostrovah Fon der Tann perebuvav na yakirnij stoyanci na shid vid ostrova Kava Komanduvav nimeckimi korablyami kontr admiral Lyudvig fon Rejter Vin poboyuvavsya peredachi korabliv soyuznikam tomu voni buli tayemno pidgotovleni do zatoplennya 21 chervnya 1919 roku nadijshov nakaz Rejtera i na dno Skapa Flou lyagli 10 linkoriv 5 linijnih krejseriv 5 legkih krejseriv i 32 minonoscya Fon der Tann lig na dno kilem vgoru Komisiya Admiraltejstva yaka obstezhila zatonuli korabli dijshla visnovku sho pidnyati yih nemozhlivo Na toj chas prosto ne isnuvalo nadijnih sposobiv pidjomu z dna nastilki velikih korabliv A oskilki voni ne zavazhali sudnoplavstvu bulo prijnyate rishennya zalishiti yih lezhati na dni Ale v 1924 roci korabli sho lezhali na dni vikupiv prodavec metalobruhtu Ernest Koks Organizovana nim kompaniya doslidnim shlyahom rozroblyala tehnologiyi pidjomu suden Na toj moment koli pristupili do robit nad Fon der tannom vzhe buli pidnyati Moltke Zejdlic Kajzer Gindenburg i vidpracovani vsi operaciyi Korabel pidnimavsya z dna dnishem vgoru Oskilki dali v takomu zh polozhenni jogo buksuvali i vstanovlyuvali v dok vistupayuchi chastini shogli trubi nadbudovi bashti golovnogo kalibru zrizalis gazovimi rizakami abo pidrivnimi zaryadami Pered pidjomom vodolazi zakonopachuvali vsi otvori i pidbivali trubi vid povitryanih nasosiv U ryadi vidsikiv robilisya shlyuzi dlya zahodu vseredinu korpusu lyudej Dlya vigotovlennya shlyuzu vikoristovuvalisya stari parovi kotli privaryuvani do korpusa Vid kotla do poverhni jshla truba po yakij spuskalisya vseredinu korpusu lyudi Spochatku vseredinu korpusu pochinalo podavatisya stisnene povitrya v ob yemi nedostatnomu dlya splivannya korpusu Vseredinu cherez shlyuzi zahodili lyudi i germetizuvali vodonepronikni peregorodki shob uniknuti peretikannya povitrya i vodi mizh vidsikami Tak zabezpechuvalas stijkist korablya pri splivanni Pislya cogo na povnu potuzhnist vklyuchali nasosi sho nagnitali povitrya i korabel pidnimavsya na poverhnyu Fon der Tann lezhav na glibini 27 metriv dogori dnishem z krenom 17 na pravij bort Roboti z jogo pidjomu pochalisya she do buksuvannya do miscya porizki shojno pidnyatogo Gindenburga Ne obijshlosya i bez trudnoshiv Po pershe trubi do shlyuziv buli duzhe velikoyi dovzhini A po druge pri pochatku vidkachuvannya povitrya z vidsikiv krejsera potyagnulo nejmovirnim smorodom vid vodorostej i morskih organizmiv sho rozkladalisya Jogo namagalisya vivitriti prokachuvannyam povitrya ale ce ne dopomoglo Pri roboti z acetilenovimi palnikami vseredini korpusu periodichno vinikali neveliki pozhezhi i vibuhi nakopichenih goryuchih gaziv Tomu vidsiki obrobili specialnoyu himichnoyu spolukoyu Zapah vid neyi buv chi ne girshij ale ce povinno bulo zapobigti utvorennyu gaziv V rezultati i ce malo dopomoglo Pri germetizaciyi ostannogo vidsiku stavsya silnij vibuh nakopichenih produktiv rozkladannya Pomichnika Koksa Makkenzi vikinulo z vidsiku pri comu vin udarivsya golovoyu ob krishku lyuka Koli jogo pidibrali vin plava u vodi vniz golovoyu She troh osib dovelosya vizvolyati z napovnenogo vodoyu vidsiku rozrizayuchi avtogenom korpus Naprikinci listopada 1930 roku Fon der Tann bulo pidnyato na poverhnyu i 5 lyutogo 1931 roku vidbuksovano v Lajness dlya porizki na metal Ocinka proektu Fon der Tann stav vidpoviddyu na britanskij Invinsibl Obidva korabli na poryadok perevershuvali bronenosni krejseri togo chasu i stali predstavnikami novogo klasu linijnih krejseriv Osnovni vidminnosti v konstrukciyi britanskogo ta nimeckogo krejseriv obumovleni rozbizhnostyami u koncepciyi zastosuvannya Invinsibl spochatku planuvavsya v pershu chergu dlya vikonannya krejserskih funkcij vedennya rozvidki pri eskadri i borotbi z krejserami protivnika Proektuvannya bojovogo korablya zavzhdi ye poshukom kompromisu mizh rivnem ozbroyennya bronyuvannya i shvidkistyu Profesor Massachusetskoyi shkoli korablebuduvannya v SShA Govgard v 1905 roci peredbachiv sho eskadrenij krejser dlya vikonannya svoyih zavdan povinen mati ozbroyennya i bronyuvannya yak u bronenoscya a shvidkist u nogo povinna buti vishoyu Ce odnoznachno privodilo do visnovku sho jogo vodotonnazhnist povinna buti bilshoyu Pershij britanskij krejser buv obmezhenij po vodotonnazhnosti Jogo tvorec lord Fisher vvazhav za neobhidne nayavnist silnogo ozbroyennya i visokoyi shvidkosti dlya vikonannya krejserskih funkcij a tomu bronyuvannyam dovelosya pozhertvuvati I hocha vin i buv na rivni najkrashih bronenosnih krejseriv togo chasu bronyuvannya bulo neporivnyuvane z linkorami Minotavr Invinsibl Drednout Fon der Tann Fon der Tann Nassau Rik zakladennya vvedennya v strij 1905 1908 1906 1908 1905 1906 1908 1910 1907 1909 Potuzhnist SU k s shvidkist vuzli 27 000 23 41 000 25 23 000 21 42 000 24 8 22 000 19 Rozmiri 161 2 22 86 7 92 172 8 23 9 8 160 6 25 9 4 171 7 26 6 8 91 146 1 26 9 8 57 Vagovi pokazniki u vidsotkah do normalnoyi vodotonnazhnosti Obchislennya za britanskoyu sistemoyu Obchislennya za nimeckoyu sistemoyu Korpus i korabelni mehanizmi 5609 37 81 6300 35 94 6198 34 08 6004 30 7 6100 31 09 6328 6 33 54 Bronyuvannya 2835 19 11 3516 20 06 5080 27 93 5693 29 39 6300 32 11 7463 6 39 56 Energetichna ustanovka 2571 17 33 3445 19 65 2083 11 45 3034 15 66 2850 14 52 1376 7 7 30 Ozbroyennya z bashtami 2099 14 14 2480 14 14 3150 17 32 2604 13 44 2130 10 85 2697 5 14 30 Palne 1016 6 85 1016 5 8 915 5 03 1000 5 16 1000 5 1 1000 5 30 Komanda i proviziya 605 4 08 671 3 83 661 3 63 1240 6 32 Zapas vodotonnazhnosti 102 0 68 102 0 58 102 0 56 USOGO 14 837 100 17 530 100 18 189 100 19 575 100 19 620 100 18 866 4 t 100 Nimeckij krejser spochatku proektuvavsya v tomu chisli dlya boyu v liniyi proti britanskih drednoutiv tomu krim visokoyi shvidkosti i silnogo ozbroyennya mav horoshij zahist Vin stanoviv 33 vid normalnoyi vodotonnazhnosti i po comu rivnyu nablizhavsya do linkoriv Platoyu za ce stalo zbilshennya vodotonnazhnosti u Fon der Tanna vono bulo bilshe nizh u suchasnogo jomu nimeckogo drednouta Nassau Pri comu nimeckim inzheneram vdalosya pidsiliti bronyuvannya ne osoblivo zhertvuyuchi shvidkistyu i ozbroyennyam Proektna shvidkist britanskogo krejsera bula lishe na 0 2 vuzla vishoyu Nezvazhayuchi na ryad dityachih hvorob turbini nimeckogo krejsera v ekspluataciyi pokazali sebe dosit nadijnimi Tak pid chas povernennya v 1911 roci z Pivdennoyi Ameriki Fon der Tann projshov 1913 mil z serednoyu shvidkistyu 24 vuzla Na pershij poglyad ozbroyennya nimeckogo krejsera bulo slabkishe nizh v Invinsibla Ale na praktici 280 mm garmati Fon der Tanna buli ekvivalentni 305 mm garmatam britancya Yaksho britanskij 386 kg bronebijnij snaryad mav pochatkovu shvidkist 831 m s to nimeckij 302 kg rozganyavsya do 855 m s Do togo zh nimci bilshe uvagi pridilyali yakosti snaryadiv i artilerijskoyi strilbi Tomu nimecki snaryadi ne rozkolyuvalisya pri zustrichi z pereshkodoyu i mali nadijnij detonator a tochnist strilbi nimeckih korabliv pid chas vijni bula vishoyu nizh u britanskih Sektori obstrilu u nimeckogo krejsera takozh buli trohi krashi shema rozmishennya bortovih basht na oboh korablyah bula diagonalnoyu ale u Fon der Tanna za rahunok bilshogo roznesennya po dovzhini ci bashti mali veliki sektori obstrilu na protilezhnij bort 125 proti 75 Za rahunok cogo Fon der Tann mav ti zh visim garmat u bortovomu zalpi sho i dvanadcyatigarmatnij Nassau Fon der Tann buv pozbavlenij she odnogo nedoliku Invinsibla U britanskogo krejsera 102 mm kalibru obranogo dlya protiminnoyi artileriyi bulo yavno nedostatno Spochatku nimeckij krejser buv ozbroyenij 150 mm garmatami Voni viyavilisya duzhe vdalimi yak protiminni i zastosovuvalisya na vsih nastupnih nimeckih drednoutah i linijnih krejserah Pravda viyavilosya sho ustanovka na dodachu do nih 88 mm garmat bula zajvoyu tomu piznishe yih znyali vstanovivshi paru zenitnih Visota stvoliv 150 mm batareyi nad rivnem morya stanovila lishe 4 3 m yak i na krejseri Fridrih Karl zakladenij u 1901 roci sho dlya velikogo korablya bulo yavno nedostatno Zahist Fon der Tanna buv na poryadok krashij nizh u Invinsibla Tam de u britancya buv vuzkij poyas tovshinoyu 152 mm u nimeckogo krejsera buv dvorivnevij bronovij poyas tovshinoyu 250 225 mm Ce bulo praktichno ekvivalentno 279 mm poyasu britanskogo linkora Drednout Chudovim buv i protitorpednij zahist Ustanovka bronovanoyi protitorpednoyi peregorodki peregorodki v diametralnoyi ploshini gramotna rozbivka na vodonepronikni vidsiki i horosha organizaciya borotbi za zhivuchist privodili do togo sho tam de nimecki korabli pislya vibuhu zberigali hid britanski korabli zaznavali krahu i ginuli Desho psuvalo kartinu te sho nimeckij krejser buv sproektovanij idealnim dlya umov boyu v Pivnichnomu mori boyu na obmezhenij distanciyi v 8000 10 000 m Jogo moreplavnist i umovi prozhivannya ekipazhu buli desho girshi nizh u britanskih krejseriv sho rozrahovuvalisya dlya borotbi na protyazhnih komunikaciyah britanskoyi imperiyi Do togo zh za chas Pershoyi svitovoyi vijni distanciyi boyu silno zrosli i v Yutlandskij bitvi dosyagli 18 000 m Na cij distanciyi pochav viyavlyatisya nedostatnij gorizontalnij zahist nimeckogo krejsera Do togo zh na takij distanciyi snaryadi padali pid velikim kutom i voni prohodili nad bronovim poyasom i vrazhali barbeti basht golovnogo kalibru v miscyah de yih zahist buv zanadto tonkim Ale v cilomu nimecka koncepciya viyavilasya krashoyu za britansku I Fon der Tann vijshov bilsh zbalansovanim i volodiv vishimi bojovimi yakostyami nizh britanski linijni krejseri z 305 mm artileriyeyu tipu Invinsibl i nastupnogo za nim tipu Indefetigebl Pri odgakovih shvidkostyah koncepciya Fishera shvidkist krashij zahist vzhe ne spracovuvala I v duelnij situaciyi Yutlandskoyi bitvi nimeckij krejser zahishenij bilsh tovstoyu broneyu vijshov peremozhcem u boyu proti britanskogo Indefetigebla Cukuba Minotavr Sharnhorst Ryurik II Tennessi Blyuher Invinsibl Fon der Tann Zakladenij 1905 g 1905 g 1905 g 1905 g 1903 g 1907 g 1905 g 1908 g Stav do stroyu 1907 g 1908 g 1907 g 1908 g 1906 g 1909 g 1908 g 1910 g Rozmiri m D Sh O 137 1 23 8 158 2 22 7 7 91 144 6 21 6 8 17 161 2 22 86 7 92 153 8 22 2 7 62 161 8 24 5 8 56 172 8 24 8 13 171 7 26 6 9 04 Vodotonnazhnist normalna 13 750 t 14 595 ts 11 616 t 15 170 t 14 500 ts 15 842 t 18 200 ts 19 370 t Povna 15 400 t 16 085 ts 12 985 t 18 500 t 15 715 ts 17 500 t 20 730 ts 21 300 t Silova ustanovka Potuzhnist nominalna k s shvidkist vuzli 20 500 20 5 27 000 23 26 000 22 5 19 700 21 27 500 22 32 000 24 5 41 000 25 42 000 24 8 Maksimalna k s shvidkist vuzli 20 736 20 5 28 783 23 6 20 580 21 43 38 323 25 4 46 500 26 64 79 007 27 4 Dalnist plavannya pri shvidkosti vuzliv 2920 20 5 8150 10 4800 14 5120 12 6500 10 3520 18 6600 12 2300 23 4400 14 Bronyuvannya mm Bort 178 152 150 152 127 180 152 250 Paluba 76 38 60 38 25 76 70 65 50 Bashti 178 203 170 203 229 180 178 230 Ozbroyennya 4 305 mm 12 152 mm 4 234 mm 10 190 mm 8 210 mm 6 150 mm 4 254 mm 8 203 mm 4 254 mm 16 152 mm 12 210 mm 8 150 mm 8 305 mm 8 280 mm 10 150 mmPrimitkiV oficijnij nimeckij klasifikaciyi togo chasu ne bulo ponyattya linijnij krejser nim Schlachtkreuzer i vin razom z bronenosnimi krejserami klasifikuvavsya yak velikij krejser nim Grosser Kreuzer Velikim krejseram nimeckogo flotu v britanskomu floti vidpovidali krejseri 1 go rangu Nimi buli bronepalubni krejseri vid Kajzerin Avgusti do Princa Genriha usi bronenosni krejseri vid Princa Adalberta do Blyuhera i linijni krejseri U nimeckomu floti zvannya kapitan cur zeye vidpovidaye kapitanu 1 go rangu Chas u statti vidpovidaye vkazanomu v nimeckih dzherelah berlinskomu abo GMT 1 V anglomovnih dzherelah chas vidpovidaye chasovomu poyasu GMT Chas detali vluchan i poshkodzhen Fon der Tanna vidriznyayutsya u dzherelah i podani v osnovnomu po Campbell John 1998 Jutland An Analysis of the Fighting Lyons Press ISBN 1 55821 759 2 U porivnyanni z dzherelom v tablici zdijsneno ryad zmin 1 Vagi perevedeni z anglijskih dovgih tonn v metrichni 2 Statti korpus 6240 d t i ustatkuvannya 798 d t ob yednani v odnu Korpus i korabelni mehanizmi 3 Zgidno z Campbell German dreadnoughts and their protection Warship vol1 No 4 i Norman Friedman Battleship Design and Development 1905 1945 z statti korpus vaga vklyuchenoyi tudi bronovoyi palubi 822 t perenesena do statti bronyuvannya Obchislennya za sistemami dvoh flotiv desho vidriznyalosya Tak britanci bronyu basht sho obertalas vklyuchali do statti ozbroyennya nimci do bronyuvannya Vaga bronovih palub za britanskoyu sistemoyu obchislennya vhodila do statti bronyuvannya a za nimeckoyu sistemoyu do statti korpus Isnuvali i mensh suttyevi vidminnosti tomu porivnyannya Fon der Tanna z Nassau podano v nimeckomu varianti obchislennya Pislya pidrivu na mini linijnij krejser Zejdlic u yakogo bula podibna sistema protitorpednogo zahistu samostijno distavsya do bazi Pislya otrimannya torpednogo vluchannya v Yutlandskomu boyu vin prodovzhiv vesti bij praktichno ne zmenshivshi hid U tomu zh Yutlandskomu boyu britanskij linkor Malboro pislya torpednogo vluchannya vijshov z boyu vtrativshi hid A novitnij linkor Odejshes pislya pidrivu na mini nezvazhayuchi na vsi zahodi z poryatunku zatonuv Na skosah 102 mm Vikoristana literatura i dzherelaStaff 2006 s 3 Staff 2006 s 3 4 Staff 2006 s 4 5 Muzhenikov 1998 s 25 Groner 1982 s 81 Campbell 1978 s 20 Muzhenikov 1998 s 20 21 Muzhenikov 1998 s 21 Muzhenikov 1998 s 26 Staff 2006 s 7 Staff 2006 s 8 Muzhenikov 1998 s 23 Campbell 1978 s 20 21 Campbell 1978 s 19 Staff 2006 s 5 Staff 2006 s 5 6 Muzhenikov 1998 s 22 Staff 2006 s 6 Muzhenikov 1998 s 24 Muzhenikov 1998 s 24 25 Groner 1982 s 80 Muzhenikov 1998 s 20 Staff 2006 s 9 Muzhenikov 1998 s 26 27 Muzhenikov 1998 s 27 Muzhenikov 1998 s 30 Muzhenikov 1998 s 30 31 Muzhenikov 1998 s 31 Vilson 2002 s 129 161 Muzhenikov 1998 s 31 33 Muzhenikov 1998 s 33 Vilson 2002 s 145 Vilson 2002 s 147 148 Staff 2006 s 11 Muzhenikov 1998 s 34 Gorz 1978 s 126 Gorz 1978 s 127 150 Gorz 1978 s 151 152 Fetter 1996 s 43 Breyer 1980 s 290 Breyer 1980 s 286 Muzhenikov 1998 s 2 Muzhenikov 1998 s 3 Muzhenikov 1998 s 23 24 Campbell 1978 s 21 Muzhenikov 1998 s 32 Fetter 1996 s 5 Groner 1982 s 78 80 Fetter 1996 s 6 Fetter 1996 s 7 Groner 1982 s 80 81 Literaturarosijskoyu movoyu Muzhenikov V B Linejnye krejsera Germanii SPb 1998 152 s Boevye korabli mira Gorz Dzhozef N Podem zatonuvshih korablej Per s angl M Sudostroenie 1978 352 s Yu Korbett Operacii anglijskogo flota v mirovuyu vojnu sir Julian S Korbett Naval Operations vol 3 Longmans Green amp Co London 1928 Perevod M L Bertensona M L Voenmorizdat 1941 T 3 566 s Apalkov Yu V VMS Germanii 1914 1918 Spravochnik po korabelnomu sostavu Prilozhenie k zhurnalu Modelist konstruktor M 32 s Morskaya kollekciya 3 9 1996 Vilson H Linkory v boyu 1914 1918 gg M Izografus EKSMO 2002 432 s Voenno morskaya biblioteka 7000 prim ISBN 5 946610 16 3 Dzh E T Harper Prilozhenie k knige Rejngarda Sheera Germanskij flot v Mirovuyu vojnu 1914 1918 gg Pravda ob Yutlandskom boe Harper J E T The Truth about Jutland London 1927 M Eksmo Izografus Terra Fantastica 2002 672 s Voenno morskaya biblioteka 5100 prim ISBN 5 699 01683 X Sheer Rejnhard Germanskij flot v Mirovuyu vojnu 1914 1918 gg Scheer R Deutschlands Hochseeflotte im Weltkrieg Personliche Erinnerungen Berlin Scherl 1920 M Eksmo 2002 672 s Voenno morskaya biblioteka 5100 prim ISBN 5 7921 0502 9 Fetter A Yu Linejnye krejsera Britanskogo korolevskogo flota tipa Invincible SPb Sankt Peterburgskaya sekciya lyubitelej flota 1996 41 s anglijskoyu movoyu Gray Randal ed Conway s All The Worlds Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 439 p ISBN 0 85177 245 5 Staff Gary German Battlecruisers 1914 1918 Oxford Osprey Books 2006 48 p ISBN 1846030099 Campbell N J M Battlecruisers London Conway Maritime Press 1978 72 p Warship Special No 1 ISBN 0851771300 nimeckoyu movoyu Groner Erich Band 1 Panzerschiffe Linienschiffe Schlachschiffe Flugzeugtrager Kreuzer Kanonenboote Die deutschen Kriegsschiffe 1815 1945 Bernard amp Graefe Verlag 1982 180 p ISBN 978 3763748006 Breyer Siegfried Battleships of the world 1905 1970 Mayflower Books 1980 400 p ISBN 978 0831707054