Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пе́рець до́вгий (Piper longum) — багаторічна рослина родини перцевих родом з Індії. В Азії є поширеною тропічною культурою, яку вирощують задля пекучих на смак плодів, що застосовують в кулінарії як пряність. У продаж плоди поступають під назвою «довгий перець», але в торговельній сфері цей вислів слід трактувати ширше ніж наукову назву виду, оскільки цим терміном також іменують плоди близьких видів — та . В аюрведі цю рослину застосовують як лікарську.
| Перець довгий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Магноліїди (Magnoliids) |
| Порядок: | Перцевоцвіті (Piperales) |
| Родина: | Перцеві (Piperaceae) |
| Рід: | Перець (рід) (Piper) |
| Вид: | Перець довгий (P. longum) |
| Біноміальна назва | |
| Piper longum L., 1753 | |
Історія відкриття та походження назви
Вже у давні часи індійці використовували плоди перцю довгого як гостру приправу до різних страв і лікувальний засіб. Від них ці знання запозичили перси. За однією з версій, від персів цю спецію завіз до Європи під час своїх завойовницьких походів Александр Македонський. Втім, слід зазначити, що грекам вона була відома і раніше (приблизно у VI—V віках до нашої ери), проте відомий давньогрецький лікар Гіппократ описував перець довгий як винятково лікарську рослину. Цілком можливо, що Александру Македонському належить першість відкриття її саме як пряної приправи.
В наступні століття перець довгий досить широко використовувався греками, від яких його запозичили римляни. Давньогрецький ботанік Теофраст у своїх працях розрізняв перець довгий і близький до нього перець чорний, оскільки греки називали перший вид peperi makron («перець великий»), а другий просто peperi («перець»). Римляни видозмінили назву власне на piper longum, проте не розрізняли цих двох спецій. Наприклад, Пліній Старший описував їх як один вид. Ця плутанина обумовлена зовнішньою та смаковою схожістю плодів обох видів. Незважаючи на це, у XII столітті перець довгий почав поступатися на ринку перцю чорному, і вже у XIV столітті став доволі рідкісним. Остаточно витіснило його з європейських кухонь відкриття гострого перцю, придатного для вирощування в помірному кліматі, а тому значно дешевшого.
У 1753 році Карл Лінней зробив перший науковий опис виду, для якого обрав уже усталену латинську назву piper longum. У більшості європейських мов, в тому числі й українській, назва цієї рослини походить саме від цього давньоримського написання.
Опис
Багаторічна рослина, що має вигляд ліани. Корені здерев'янілі. Стебла тонкі, виткі, круглі в перерізі, зеленого кольору, не надто сильно розгалужені. Листки завдовжки 4-9 см, завширшки 3-7 см, чергові, нижні широкояйцюваті, із глибоко вирізаною серцеподібною основою листкової пластинки, а верхні — видовжено-еліптичні. Листки обох типів гладкокраї. Верхній бік листкової пластинки лискучий, темно-зелений, нижній — тьмяний, білуватий. Жилкування паралельне, особливо добре помітні п'ять центральних жилок.
Рослина дводомна, тобто чоловічі та жіночі квітки розвиваються у неї на різних особинах. За своєю будовою суцвіття перцю довгого є колосом, втім за зовнішнім виглядом воно більше схоже на сережку або невеличкий початок, притаманний ароїдним рослинам. Колосся обох типів розташоване на коротких прямостоячих квітконосах, що виходять із пазух листків. Чоловічі суцвіття сягають довжини 5-8 см, зрідка можуть бути дрібнішими (від 2,5 см), жіночі у довжину не перевищують 1,7-5 см. Плоди являють собою дрібні червоні ягоди, зібрані у супліддя завширшки 2,5 см, які після висихання набувають чорного кольору. Плоди запашні, на смак пекучі, причому гостріші за широковідомий чорний перець.
Число хромосом для цього виду зазвичай складає 2n = 52, також були зафіксовані набори хромосом, що дорівнювали 26, 44 або 60.
Хімічний склад
Плоди перцю довгого містять смоли, ефірні олії та алкалоїди, з яких найбільшим вмістом відзначаються та . Слід зазначити, що остання речовина є видоспецифічною, тому її назва похідна від латинської назви перцю довгого — piper longum («піпер лонгум»). У піперлонгуміна виявлена протизапальна та (здатність вибірково стимулювати загибель старих клітин), що робить його перспективним у боротьбі із онкологічними хворобами. Гострий смак цього виду перцю обумовлюють піперін та смоли, а аромат — ефірні олії. Оскільки ефірні олії дуже леткі, при тривалому зберіганні плоди поступово втрачають запах, але зберігають гострий смак. З огляду на це радять купувати їх цілими і зберігати в такому вигляді, а подрібнювати безпосередньо перед використанням.
Поширення та екологія
Природний ареал цього виду охоплює весь півострів Індостан: від підніжжя Гімалайських гір до південного узбережжя Індії. Культурні насадження перця довгого поширюються далеко за межі цієї зони, а саме, на територію Непалу, півдня Китаю, Філіппін, Молуккських та Великих Зондських островів, В'єтнаму, Шрі-Ланки та Мадагаскару.
Рослина теплолюбна, вологолюбна, віддає перевагу ґрунтам із домішкою вапняку. Зазвичай зростає у вологих тропічних лісах, розташованих у низинах, де вона чіпляється за стовбури дерев. Розмножується насінням, у культурі застосовують вегетативний спосіб — живцювання. Цвітіння перцю довгого відбувається у сезон дощів, який припадає на початок зими, у цей же період висаджують і саджанці культурних особин.
Застосування
Кулінарія
Найпершим та найпоширенішим застосуванням перцю довгого є кулінарія. Мешканці Індії здавна використовували цю рослину як приправу для надання гострого присмаку різноманітним стравам, що зрештою призвело до того, що вона стала обов'язковою складовою традиційних пряних сумішей: карі, якою присмачують великий перелік других страв, та (pipel або pippali), яку використовують для консервування і приготування традиційної страви ніхарі.
В Європі, набувши значної популярності в античні та середньовічні часи, згодом ця рослина була витіснена з ринку більш дешевими і доступними видами перцю. В сучасній Європі перець довгий є екзотикою і продається лише у невеличких крамницях індійських трав. Натомість він зберіг свою популярність в індійській, індонезійській та малайській кухнях. У північноафриканських країнах він менш поширений, але теж доволі звичний як компонент пряних сумішей.
Медицина
Офіційна медицина цю рослину не використовує, але плоди перцю довгого (рідше — корені й нижні частини стебел) з давніх часів застосовують у традиційній індійській медицині. Так, в аюрведі він належить до одних з найбільш поширених рослин, зокрема, входить до складу лікувальної суміші трікату. Плоди перцю довгого споживають, у першу чергу, для підвищення апетиту, поліпшення травлення, як вітрогонний та жовчогінний засіб. Основна активна речовина цієї рослини — алкалоїд піперін — має виражену гіпотензивну, седативну, жарознижувальну дію, стимулює роботу нервової системи. З огляду на це плоди використовують також для лікування респіраторних захворювань, кашлю, бронхіту, бронхіальної астми, місцевих запальних процесів, гіпертонічної хвороби, гикавки, безсоння, епілепсії.
Подразливу дію і сильний аромат молотих плодів іноді використовують у нюхальних сумішах для того, щоб привести до тями людину із запамороченням. Крім того, здатністю перцю довгого уповільнювати розвиток бактерій і паразитів іноді користуються для лікування шигельозу і амебіазу, прокази, гельмінтозів. Відомо, що споживання молотих плодів поліпшує кровозабезпечення органів малого тазу, що, з одного боку, покращує самопочуття при порушеннях менструального циклу, а з іншого, може призвести до викидню.
Окремо слід наголосити на його здатності підвищувати біодоступність активних речовин інших рослин, що посилює їхні цілющі властивості.
Загалом, перець довгий охоче вирощують незаможні селяни азійських країн, оскільки ця культура не потребує великих трудозатрат. Для перцевих плантацій використовують не ріллю, а вторинні лісові насадження, де він зростає у напівдикому стані. Такі насадження не вимагають використання штучних опор, а зібраний урожай здатен зберігатися цілий рік, що дозволяє уникати сезонного демпінгу при реалізації продукції. Перше плодоношення на плантаціях настає через 3-4 роки після посадки. У перший рік збору урожаю продуктивність становить близько 560 кг/га, на третій рік вона підвищується до 1680 кг/га. Після трьох років плодоношення урожайність знижується і рослини замінюють новими саджанцями.
Таксономія
Для цього виду наводять наступні синоніми:
- Chavica longa H.Karst.
- Chavica roxburghii Miq.
- Chavica sarmentosa Miq.
- Piper roxburghii (Miq.) J.Presl (недійсний).
Джерела
- Специи и пряности / текст Я. Кибала. — Прага: Артия, 1986. — с. 160. (рос.)
- Samuel, R. & W. Morawetz. 1989. Chromosomal evolution within Piperaceae. Pl. Syst. Evol. 166: 105—117.(англ.)
- Sampathkumar, R. 1981. In Chromosome number reports LXXII. Taxon 30: 696.(англ.)
- Samuel, M. R. A. & K. V. A. Bavappa. 1981. Chromosome numbers in the genus Piper. Curr. Sci. 50: 197—198.(англ.)
- Bai, G. V. S. & D. Subramanian. 1985. Cytotaxonomical studies of south Indian Piperaceae. Cytologia 50: 583—592.(англ.)
- Piper longum. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 29 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perec Pe rec do vgij Piper longum bagatorichna roslina rodini percevih rodom z Indiyi V Aziyi ye poshirenoyu tropichnoyu kulturoyu yaku viroshuyut zadlya pekuchih na smak plodiv sho zastosovuyut v kulinariyi yak pryanist U prodazh plodi postupayut pid nazvoyu dovgij perec ale v torgovelnij sferi cej visliv slid traktuvati shirshe nizh naukovu nazvu vidu oskilki cim terminom takozh imenuyut plodi blizkih vidiv ta V ayurvedi cyu roslinu zastosovuyut yak likarsku Perec dovgij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Magnoliyidi Magnoliids Poryadok Percevocviti Piperales Rodina Percevi Piperaceae Rid Perec rid Piper Vid Perec dovgij P longum Binomialna nazva Piper longum L 1753Istoriya vidkrittya ta pohodzhennya nazviVzhe u davni chasi indijci vikoristovuvali plodi percyu dovgogo yak gostru pripravu do riznih strav i likuvalnij zasib Vid nih ci znannya zapozichili persi Za odniyeyu z versij vid persiv cyu speciyu zaviz do Yevropi pid chas svoyih zavojovnickih pohodiv Aleksandr Makedonskij Vtim slid zaznachiti sho grekam vona bula vidoma i ranishe priblizno u VI V vikah do nashoyi eri prote vidomij davnogreckij likar Gippokrat opisuvav perec dovgij yak vinyatkovo likarsku roslinu Cilkom mozhlivo sho Aleksandru Makedonskomu nalezhit pershist vidkrittya yiyi same yak pryanoyi pripravi V nastupni stolittya perec dovgij dosit shiroko vikoristovuvavsya grekami vid yakih jogo zapozichili rimlyani Davnogreckij botanik Teofrast u svoyih pracyah rozriznyav perec dovgij i blizkij do nogo perec chornij oskilki greki nazivali pershij vid peperi makron perec velikij a drugij prosto peperi perec Rimlyani vidozminili nazvu vlasne na piper longum prote ne rozriznyali cih dvoh specij Napriklad Plinij Starshij opisuvav yih yak odin vid Cya plutanina obumovlena zovnishnoyu ta smakovoyu shozhistyu plodiv oboh vidiv Nezvazhayuchi na ce u XII stolitti perec dovgij pochav postupatisya na rinku percyu chornomu i vzhe u XIV stolitti stav dovoli ridkisnim Ostatochno vitisnilo jogo z yevropejskih kuhon vidkrittya gostrogo percyu pridatnogo dlya viroshuvannya v pomirnomu klimati a tomu znachno deshevshogo U 1753 roci Karl Linnej zrobiv pershij naukovij opis vidu dlya yakogo obrav uzhe ustalenu latinsku nazvu piper longum U bilshosti yevropejskih mov v tomu chisli j ukrayinskij nazva ciyeyi roslini pohodit same vid cogo davnorimskogo napisannya OpisStari listki ta sucvittya Bagatorichna roslina sho maye viglyad liani Koreni zderev yanili Stebla tonki vitki krugli v pererizi zelenogo koloru ne nadto silno rozgaluzheni Listki zavdovzhki 4 9 sm zavshirshki 3 7 sm chergovi nizhni shirokoyajcyuvati iz gliboko virizanoyu sercepodibnoyu osnovoyu listkovoyi plastinki a verhni vidovzheno eliptichni Listki oboh tipiv gladkokrayi Verhnij bik listkovoyi plastinki liskuchij temno zelenij nizhnij tmyanij biluvatij Zhilkuvannya paralelne osoblivo dobre pomitni p yat centralnih zhilok Roslina dvodomna tobto cholovichi ta zhinochi kvitki rozvivayutsya u neyi na riznih osobinah Za svoyeyu budovoyu sucvittya percyu dovgogo ye kolosom vtim za zovnishnim viglyadom vono bilshe shozhe na serezhku abo nevelichkij pochatok pritamannij aroyidnim roslinam Kolossya oboh tipiv roztashovane na korotkih pryamostoyachih kvitkonosah sho vihodyat iz pazuh listkiv Cholovichi sucvittya syagayut dovzhini 5 8 sm zridka mozhut buti dribnishimi vid 2 5 sm zhinochi u dovzhinu ne perevishuyut 1 7 5 sm Plodi yavlyayut soboyu dribni chervoni yagodi zibrani u supliddya zavshirshki 2 5 sm yaki pislya visihannya nabuvayut chornogo koloru Plodi zapashni na smak pekuchi prichomu gostrishi za shirokovidomij chornij perec Chislo hromosom dlya cogo vidu zazvichaj skladaye 2n 52 takozh buli zafiksovani nabori hromosom sho dorivnyuvali 26 44 abo 60 Himichnij skladPlodi percyu dovgogo mistyat smoli efirni oliyi ta alkaloyidi z yakih najbilshim vmistom vidznachayutsya ta Slid zaznachiti sho ostannya rechovina ye vidospecifichnoyu tomu yiyi nazva pohidna vid latinskoyi nazvi percyu dovgogo piper longum piper longum U piperlongumina viyavlena protizapalna ta zdatnist vibirkovo stimulyuvati zagibel starih klitin sho robit jogo perspektivnim u borotbi iz onkologichnimi hvorobami Gostrij smak cogo vidu percyu obumovlyuyut piperin ta smoli a aromat efirni oliyi Oskilki efirni oliyi duzhe letki pri trivalomu zberiganni plodi postupovo vtrachayut zapah ale zberigayut gostrij smak Z oglyadu na ce radyat kupuvati yih cilimi i zberigati v takomu viglyadi a podribnyuvati bezposeredno pered vikoristannyam Poshirennya ta ekologiyaPrirodnij areal cogo vidu ohoplyuye ves pivostriv Indostan vid pidnizhzhya Gimalajskih gir do pivdennogo uzberezhzhya Indiyi Kulturni nasadzhennya percya dovgogo poshiryuyutsya daleko za mezhi ciyeyi zoni a same na teritoriyu Nepalu pivdnya Kitayu Filippin Molukkskih ta Velikih Zondskih ostroviv V yetnamu Shri Lanki ta Madagaskaru Roslina teplolyubna vologolyubna viddaye perevagu gruntam iz domishkoyu vapnyaku Zazvichaj zrostaye u vologih tropichnih lisah roztashovanih u nizinah de vona chiplyayetsya za stovburi derev Rozmnozhuyetsya nasinnyam u kulturi zastosovuyut vegetativnij sposib zhivcyuvannya Cvitinnya percyu dovgogo vidbuvayetsya u sezon doshiv yakij pripadaye na pochatok zimi u cej zhe period visadzhuyut i sadzhanci kulturnih osobin ZastosuvannyaVisusheni plodi Kulinariya Najpershim ta najposhirenishim zastosuvannyam percyu dovgogo ye kulinariya Meshkanci Indiyi zdavna vikoristovuvali cyu roslinu yak pripravu dlya nadannya gostrogo prismaku riznomanitnim stravam sho zreshtoyu prizvelo do togo sho vona stala obov yazkovoyu skladovoyu tradicijnih pryanih sumishej kari yakoyu prismachuyut velikij perelik drugih strav ta pipel abo pippali yaku vikoristovuyut dlya konservuvannya i prigotuvannya tradicijnoyi stravi nihari V Yevropi nabuvshi znachnoyi populyarnosti v antichni ta serednovichni chasi zgodom cya roslina bula vitisnena z rinku bilsh deshevimi i dostupnimi vidami percyu V suchasnij Yevropi perec dovgij ye ekzotikoyu i prodayetsya lishe u nevelichkih kramnicyah indijskih trav Natomist vin zberig svoyu populyarnist v indijskij indonezijskij ta malajskij kuhnyah U pivnichnoafrikanskih krayinah vin mensh poshirenij ale tezh dovoli zvichnij yak komponent pryanih sumishej Medicina Oficijna medicina cyu roslinu ne vikoristovuye ale plodi percyu dovgogo ridshe koreni j nizhni chastini stebel z davnih chasiv zastosovuyut u tradicijnij indijskij medicini Tak v ayurvedi vin nalezhit do odnih z najbilsh poshirenih roslin zokrema vhodit do skladu likuvalnoyi sumishi trikatu Plodi percyu dovgogo spozhivayut u pershu chergu dlya pidvishennya apetitu polipshennya travlennya yak vitrogonnij ta zhovchoginnij zasib Osnovna aktivna rechovina ciyeyi roslini alkaloyid piperin maye virazhenu gipotenzivnu sedativnu zharoznizhuvalnu diyu stimulyuye robotu nervovoyi sistemi Z oglyadu na ce plodi vikoristovuyut takozh dlya likuvannya respiratornih zahvoryuvan kashlyu bronhitu bronhialnoyi astmi miscevih zapalnih procesiv gipertonichnoyi hvorobi gikavki bezsonnya epilepsiyi Podrazlivu diyu i silnij aromat molotih plodiv inodi vikoristovuyut u nyuhalnih sumishah dlya togo shob privesti do tyami lyudinu iz zapamorochennyam Krim togo zdatnistyu percyu dovgogo upovilnyuvati rozvitok bakterij i parazitiv inodi koristuyutsya dlya likuvannya shigelozu i amebiazu prokazi gelmintoziv Vidomo sho spozhivannya molotih plodiv polipshuye krovozabezpechennya organiv malogo tazu sho z odnogo boku pokrashuye samopochuttya pri porushennyah menstrualnogo ciklu a z inshogo mozhe prizvesti do vikidnyu Okremo slid nagolositi na jogo zdatnosti pidvishuvati biodostupnist aktivnih rechovin inshih roslin sho posilyuye yihni cilyushi vlastivosti Zagalom perec dovgij ohoche viroshuyut nezamozhni selyani azijskih krayin oskilki cya kultura ne potrebuye velikih trudozatrat Dlya percevih plantacij vikoristovuyut ne rillyu a vtorinni lisovi nasadzhennya de vin zrostaye u napivdikomu stani Taki nasadzhennya ne vimagayut vikoristannya shtuchnih opor a zibranij urozhaj zdaten zberigatisya cilij rik sho dozvolyaye unikati sezonnogo dempingu pri realizaciyi produkciyi Pershe plodonoshennya na plantaciyah nastaye cherez 3 4 roki pislya posadki U pershij rik zboru urozhayu produktivnist stanovit blizko 560 kg ga na tretij rik vona pidvishuyetsya do 1680 kg ga Pislya troh rokiv plodonoshennya urozhajnist znizhuyetsya i roslini zaminyuyut novimi sadzhancyami TaksonomiyaDlya cogo vidu navodyat nastupni sinonimi Chavica longa H Karst Chavica roxburghii Miq Chavica sarmentosa Miq Piper roxburghii Miq J Presl nedijsnij DzherelaSpecii i pryanosti tekst Ya Kibala Praga Artiya 1986 s 160 ros Samuel R amp W Morawetz 1989 Chromosomal evolution within Piperaceae Pl Syst Evol 166 105 117 angl Sampathkumar R 1981 In Chromosome number reports LXXII Taxon 30 696 angl Samuel M R A amp K V A Bavappa 1981 Chromosome numbers in the genus Piper Curr Sci 50 197 198 angl Bai G V S amp D Subramanian 1985 Cytotaxonomical studies of south Indian Piperaceae Cytologia 50 583 592 angl Piper longum The Plant List angl Procitovano 29 sichnya 2017