Мю́нхен (нім. München, бав. Minga, заст. Монахів) — місто на річці Ізар на півдні Німеччини, у федеральній землі Баварія. Вільне місто (нім. kreisfreie Stadt), яке одночасно є столицею Баварії та адміністративного округу Верхня Баварія.
Мюнхен нім. München | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
48°08′15″ пн. ш. 11°34′30″ сх. д. / 48.1375000000277780° пн. ш. 11.57500000002777618° сх. д.Координати: 48°08′15″ пн. ш. 11°34′30″ сх. д. / 48.1375000000277780° пн. ш. 11.57500000002777618° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Баварія | |||||||
Столиця для | Баварія[3], Мюнхен і Верхня Баварія | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | в 1158 році | |||||||
Перша згадка | 14 червня 1158[4][5] | |||||||
Площа | 310,43 км² | |||||||
Населення | ▲ 1 424 604 (станом на 30.09.2014) | |||||||
· густота | 4743 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 519 м | |||||||
Географічна зона | d | |||||||
Водойма | Ізар, d, d, d, d, d, d, d, d, d | |||||||
Назва мешканців | нім. Münchner, нім. Münchnerin, нім. Münchnerinnen, есп. Munkenano, фр. Munichoise[6], фр. Munichois[6], рос. мюнхенец, рос. мюнхенцы, мюнхенець, мюнхенка, мюнхенці, рум. münchenez і італ. monacensi | |||||||
Міста-побратими | Единбург, з 1954 Верона, з 17 березня 1960 Бордо, з 30 травня 1964 Саппоро, з 28 серпня 1972 Цинцинаті, з 18 вересня 1989 Київ, з 6 жовтня 1989 Хараре, з 1996 (офіційно призупинено з 1999 до квітня 2002 у зв'язку з порушеннями прав людини в Зімбабве) | |||||||
Телефонний код | (+49) 89 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | M і MUC[7] | |||||||
GeoNames | 6559171 | |||||||
OSM | r62428 ·R | |||||||
Поштові індекси | 80331-81929 | |||||||
Міська влада | ||||||||
d | Дітер Райтер (з 2014) (СДП) | |||||||
Вебсайт | www.muenchen.de | |||||||
Мапа | ||||||||
Мюнхен Мюнхен (Німеччина) | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Мюнхен у Вікісховищі |
Назва міста походить від давньоверхньонім. Munichen — «у ченців». Населення Мюнхена — 1 402 455 осіб (станом на 30.09.2013). Таким чином, Мюнхен є найбільшим містом Баварії і третім, після Берліна та Гамбурга, містом Німеччини. В Мюнхені міститься уряд Баварії, уряд краю Верхня Баварія, а також уряд мюнхенського округу.
Мюнхен славиться своїми броварськими традиціями. У місті стоять шість великих броварень, що постачають пивом відомий на ввесь світ Октоберфест — свято пива, кренделів, смажених курочок і каруселей, котре щорічно проводиться в кінці вересня — початку жовтня на Терезиній луці.
Сучасний Мюнхен — не тільки осередок культурних та музейних цінностей, а й великий промисловий і дослідницький центр. Завдяки знаменитим університетам, одній із найбільших у Європі Баварській державній книгозбірні, що налічує 6 мільйонів томів, інститутам імені Макса Планка та імені Гайнца Майєра-Лейбніца, ядерному науково-дослідному реактору й багатьом іншим установам Мюнхен утримує міцні позиції в європейській науці.
Історія
Середньовіччя
Історія Мюнхена починається з VIII століття, коли на Петровім пагорбі (нім. Petersbergl) оселилися монахи з Тегернзейського монастиря, що стояв неподалік. Сьогодні на місці поселення стоїть (нім. Sankt-Peter-Kirche). Вперше місто згадувано в документах 1158 року під назвою Villa Munichen; однак, уже в 1175 році Мюнхену надано статус міста та споруджено міські стіни. В 1240 році Мюнхен перейшов під володарювання Віттельсбахів і після розділу Баварії в 1255 році був їхньою резиденцією в Верхній Баварії до 1918 року. З об'єднанням Баварії в 1507 році Мюнхен став її столицею, а в 1806 році — столицею Королівства Баварія. Сьогодні Мюнхенська резиденція Віттельсбахів функціонує як публічний музей.
Новий час
17 жовтня 1810 року на честь весілля кронпринца Людвіга (в майбутньому король Людвиг I) і принцеси Терези Саксонської-Хільдбурхаугзької були влаштовані кінні перегони, які поклали початок щорічному пивному фестивалю Октоберфест.
Веймарська республіка
В 1916 році, під час Першої світової війни, місто зазнало першого бомбардування: на місто впали три французькі бомби.
Післявоєнний період став важким для Мюнхена: у листопаді 1918 року Людвіг III з сім'єю втік із міста, а після вбивства першого республіканського прем'єр-міністра Баварії Курта Айснера, 13 квітня 1919 року, у Мюнхені була проголошена Баварська Радянська Республіка (лідер Ернст Толлер), яка 3 травня 1919 року була розгромлена загонами фрайкора. Після цього Баварія стала частиною Веймарської республіки.
24 лютого 1920 року у пивній [de] Німецька робітнича партія (нім. Deutsche Arbeiterpartei) була перейменована на Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію (нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei) та була прийнята її Програма. У 1923 році в Мюнхені в пивній «» стався Пивний путч, коли прихильники Гітлера зробили спробу здійснити переворот; проте, тоді Веймарська республіка встояла, і тепер про цю подію нагадує меморіальна плита на . Гітлер був арештований (пізніше — випущений достроково в 1924 році), а НСДАП, на той момент практично невідома за межами Мюнхена — тимчасово заборонена на території всієї Німеччини. Незважаючи на події 1923 року, Мюнхен продовжував залишатися столицею НСДАП.
Мюнхен за часів Третього Рейху
На виборах у Рейхстаг 5 березня 1933 року НСДАП показала себе найвпливовішою серед правих партій. Однак число голосів, поданих за неї, було найменшим: 37 % проти середнього числа 44 % по Німеччині. Незважаючи на це, Міська рада виявилася нацистською.
У 1934 році Гітлер розправився зі своїми політичними противниками: тільки за офіційними даними нацистського уряду, у ході Ночі довгих ножів було вбито понад 60 осіб.
У 1935 році Гітлер назвав Мюнхен «Столицею руху», маючи на увазі мюнхенський путч. До того ж тут починали свою кар'єру такі видатні діячі нацистської партії, як Гейдріх та Гіммлер, який був шефом поліції. Поруч із містом був заснований в 1933 році перший Концентраційний табір у Дахау.
Мюнхен став підписання договору 1938 року між Німеччиною, Італією, Великою Британією та Францією, у результаті якого частина території Чехословаччини (Судетська область) перейшла до Німеччини (чехословацький уряд був поставлений перед фактом і прийняв капітуляцію), і Гітлер де-факто отримав контроль над рештою Чехословаччини за умови не просування далі. Через рік Георг Ельзер зробив невдалу спробу вбивства Гітлера у пивному залі «» під час щорічного послання на честь роковин Пивного путчу.
Водночас у Німеччині немає іншого міста, у якому існувало таке масове неприйняття нацизму, як тут і настільки різноманітні прояви Руху опору. Тут функціонувала організація «Біла троянда», у якій брали участь та Софі Шолль, а також . У квітні 1945 року військові перекладачі, бажаючи уникнути кровопролиття, організували («Freiheitsaktion Bayern») із захопленням радіостанцій та низки урядових будівель. Хоча акція в результаті була пригнічена есесівцями, своїх цілей вона досягла — американські солдати увійшли в місто навесні 1945 року без бою, жоден міст не був підірваний.
Четверта частина населення міста загинула, 60 % будівель було зруйновано. Історичний центр міста практично повністю знищений. З 815 000 жителів у місті залишилося лише 480 000. З 10 000 євреїв у місті залишилося лише 746 осіб.
За часи Другої світової війни Мюнхен 71 раз піддавався бомбардуванням і був сильно зруйнований. Але влітку 1945 року Міська рада ухвалила рішення про відновлення історичного центру в колишньому вигляді. У ході післявоєнного відновлення було вирішено зберегти первісне вуличне планування.
Післявоєнний період
У 1957 році населення Мюнхена перевищило 1 мільйон чоловік.
З 1962 року в Мюнхені щороку у першій декаді лютого проводиться Міжнародна конференція з питань політики та безпеки.
У 1972 році в Мюнхені проводилися XX літні Олімпійські ігри, при підготовці до яких був реконструйований центр міста, побудовані олімпійське селище і метро, а також значно розширена транспортна мережа.
Клімат
Мюнхен має помірний клімат, з перехідним від морського до континентального. Цьому, зокрема, сприяє відносно м'яка малосніжна зима (середня температура січня біля −1 °C), і не спекотне дощове літо з середньою температурою близько 18 °C з великою кількістю опадів і домінуючою похмурою погодою.
Зима в Мюнхені зазвичай мінлива, і сильні морози бувають рідко. Однак при вторгненні сибірського антициклону бувають іноді і великі морози: найнижча температура була зафіксована 12 лютого 1929 і склала −31,6 °C. Сніговий покрив відносно нестійкий, але зберігається як мінімум на кілька тижнів. Спекотна погода в Мюнхені також буває рідко, проте 13 серпня 2003 температура склала +37,0 °C, ставши найвищою за всю історію метеоспостережень.
Клімат Мюнхена | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 18,3 | 21 | 24 | 28,7 | 32,2 | 34,8 | 36,2 | 37 | 32 | 28,2 | 24,1 | 19,6 | 37 |
Середній максимум, °C | 3,2 | 4,6 | 9,4 | 14 | 19 | 21,7 | 24,3 | 23,8 | 19,2 | 14,1 | 7,5 | 3,8 | 13,7 |
Середня температура, °C | −0,9 | 0 | 4,3 | 8,5 | 13,4 | 16,4 | 18,4 | 17,9 | 13,6 | 9 | 3,4 | 0,3 | 8,7 |
Середній мінімум, °C | −3,2 | −2,8 | 0,8 | 4 | 8,3 | 11,6 | 13,6 | 13,3 | 9,5 | 5,8 | 1,1 | −1,9 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | −29 | −31,6 | −20,3 | −10 | −5,5 | −0,1 | 3,7 | 3,2 | −2,5 | −8,2 | −14 | −25,3 | −31,6 |
Норма опадів, мм | 48 | 41 | 58 | 57 | 91 | 107 | 116 | 97 | 74 | 57 | 55 | 59 | 858 |
Джерело: Погода і Клімат(рос.) |
Економіка
Виробництво автомобілів (BMW), літаків, електронних пристроїв (Сіменс), пива; німецькі і міжнародні фінансові установи; міжнародне патентне управління; страхування; найбільше видавниче місто в Європі; місце розташування головних офісів багатьох компаній (як McDonald's і Microsoft); великий транспортний вузол, особливо авіаційний, центр біотехнологій, програмного забезпечення тощо.
Освіта
- Університет Людвіга-Максиміліана (Ludwig-Maximilians-Universität München)
- Технічний Університет Мюнхена (Technische Universität München)
- Академія мистецтв (Akademie der Bildenden Künste München)
- Університет збройних сил (Universität der Bundeswehr München)
- Вища школа політики (Hochschule für Politik)
- Вища школа прикладних наук (Hochschule München)
- Український вільний університет (Ukrainische Freie Universität München)
- Мюнхенська бізнес школа (Munich Business School)
- Мюнхенська вища школа музики і театру (Hochschule für Musik und Theater München)
- Вища школа телебачення та кінематографу (Hochschule für Fernsehen und Film München)
- Вища школа економіки та менеджменту (Fachhochschule für Oekonomie & Management)
- Католицький університет (Katholische Stiftungsfachhochschule München)
- Євро бізнес коледж (Euro Business College)
- АКАД (AKAD)
- Українська Суботня Школа м. Мюнхен (Schulverein Ukrainische Samstagsschule München e.V.)
Спорт
Культура
Мюнхен налічує багато закладів для підтримки культури. Це численні музеї (Пінакотеки — Стара і Нова, Гліптотека, Ленбаххаус, Німецький музей, Музей Вітта), Баварський національний музей, найбільший у Європі парк (Англійський сад), багато театрів (Баварська державна опера, Мюнхенський театр маріонеток і численні інші) та фестивалів, славнозвісні музичні колективи — Мюнхенський симфонічний та філармонічний оркестр.
Транспорт
Громадський транспорт
Основу громадського транспорту Мюнхена складає мережа швидких поїздів (нім. Schnellbahnnetz), що складається з міської електрички (нім. S-Bahn) та метрополітену (нім. U-Bahn). Мережа міської електрички покриває практично всі околиці Мюнхена радіально (в радіусі 40 км), з'єднуючись у центрі міста тунелем (який, як і метрополітен, побудований до Олімпійських ігор 1972 року). Крім того, місто має розвинену мережу і маршрутів. Мюнхен, як і більшість великих німецьких міст, утворює разом зі своїми найближчими передмістями єдину тарифну мережу, при цьому Мюнхенська тарифна мережа розділена на 4 зони, кожна з яких ділиться на 4 кільця. Плата за проїзд залежить, за деякими винятками, не від кількості пересадок і видів транспорту, використаних для поїздки, а тільки від кількості пересічених зон.
Залізничний транспорт
Головний вокзал Мюнхена є основною станцією міста. Регіональні поїзди, що прямують у південно-східному напрямку, і швидкісні поїзди, що прямують до Австрії та Італії, роблять зупинку на Східному вокзалі.
На заході Мюнхена є третій вокзал «Мюнхен-Пазінг», через який проходять потяги далекого та регіонального сполучення від Головного вокзалу в південному, південно-західному та західному напрямках, а також роблять зупинку швидкісні поїзди, що прямують до Швейцарії, Франції та країни Бенілюксу.
Пам'ятки історії та культури
- Фрауенкірхе (Мюнхен)
- Міські брами XIII ст.
- Церква Азамкірхе (XVIII ст.)
- Стара ратуша XV ст.
- Палац (резиденція електора) XVI—XIX ст.
- Бароковий палацово-парковий комплекс Німфенбург
- Комплекс олімпійських будівель (споруджений до Олімпійських ігор 1972 року).
Свята та фестивалі
Наприкінці вересня в Мюнхені розпочинається Октоберфест — найбільший у світі пивний фестиваль у світі (триває два тижні).
Українці в Мюнхені
Починаючи з Другої світової війни, у Мюнхені існує значна та активна українська діаспора. Тут діють українські громадські та культурні установи, найвідомішою серед них є Український вільний університет, котрий працює у Мюнхені з 1946 р.
Шкільна освіта
Для дітей дошкільного та шкільного віку функціонує Українська Суботня Школа м. Мюнхен (Schulverein Ukrainische Samstagsschule München e.V.)
Релігія
- Собор Покрови Пресвятої Богородиці та святого Андрія Первозваного — кафедральний собор Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії Української греко-католицької церкви.
- з 1945 p. Українська Православна Церква, Свято-Покровська Парафія та Парафія Св. первоверховних Апостолів Петра і Павла.
Спорт
Цей розділ містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
2010 року був створений футбольний клуб «Україна» (Мюнхен), коли декілька любителів футболу вирішили створити футбольну команду, яка б об'єднувала українців за межами Батьківщини. В 2010 році вперше командаподала заявку на участь у Королівській Баварській Лізі (Royal Bavarian Liga, надалі — RBL), а також у кубку-AZ (AZ-Cup) де виступає і до сьогодні. Із початку, почавши з найнижчої п'ятої ліги ФК «Україна» (Мюнхен) піднялась у третю лігу, де в сезоні 2015 року зайняла 4 місце. Від часу заснування ФК «Україна» в команді спробували свої сили близько 70 любителів футболу. На даний момент у команді 23 активні гравці і 99 % — це українці.
За час свого існування ФК «Україна» стала не лише спортивним товариством, але й веде активне громадське, просвітницьке та культурне життя, створюючи та примножуючи хороший імідж України в Німеччині та Європі. Команда пишається дружбою з однодумцями з Відня, Копенгагена, Чикаго, Лондона, Лісабона та багатьох українських команд. Були й міжнародні контакти, наприклад, товариський турнір до Євро 2012, де зустрічались ФК «Україна» та FC Polonia у травні 2012 року, товариські матчі з іншими національними командами.
ФК «Україна» не є політичною організацією і не підтримує публічно будь-яку політичну силу, але клуб виявив свою підтримку проєвропейському вектору розвитку України, організовуючи та беручи активну участь у загальноміських протестах Мюнхену проти окупації Криму і підтримкою сепаратистів на сході України Російською Федерацією. Також під час війни на сході ФК «Україна» вела і веде активну волонтерську діяльність, відправляючи матеріальну та фінансову допомогу українським бійцям. Фінансується команда, на даний момент, виключно внесками активних гравців. Свої домашні ігри ФК «Україна» Мюнхен проводить на полях футбольного комплексу за адресою: München-80939, Bauernfeindstraße 19, біля зупинки U6 Kieferngarten. Тренування в літній період проходять за адресою: München-81671, Joseph-Hörwick-Weg, біля зупинки U2 та U5 Insbrucker Ring. Тренування в зимовий період відбуваються в комплексі Sporttraum за адресою: Kirchheim-85551, Hürderstraße 2.
Особистості
Народилися
- (1765—1841) — німецький філософ, природодослідник, представник філософського романтизму та неортодоксального католицизму
- Курд Юрґенс (1915—1982) — австрійський театральний та кіноактор німецько-французького походження
- Розмарі Мерфі (1925—2014) — американська актриса театру, кіно і телебачення.
- Мія Юлія Брюкнер (нар. 1986) — німецька порноакторка, [de]-співачка та еротична модель.
Жили та працювали
- Видатні українські державні та культурні діячі: Г. Ващенко, отець І. Гриньох, І. Кошелівець, Е. Андієвська, Г. Крук, О. Кульчицький, А. Лівицький, І. Мазепа, Степан Бандера, В. Петров, Я. Стецько, Л. Храплива-Щур, В. Щербаківський, Я. Бенцаль-Євшан, О. Бойдуник, І. Бутковський, Д. Дорошенко, Ю. Семенко, М. Стиранка, З. Пеленський, С. Іваницький, Д. Миськів, М. Капустянський, М. Коновалець, С. Ленкавський, Д. Штикало, Є. Ростислав, В. Леник, Платон (Корниляк), Є. Цимбалістий.
Навчалися
У Мюнхенській академії мистецтв відомі українські митці: Олександр Мурашко, Михайло Бойчук.
Померли
- Від рук радянського агента НКВС Богдана Сташинського в Мюнхені загинули лідери ОУН Степан Бандера (1959) і Лев Ребет (1957).
- Білас Ростислав-Едмунд — полковник УГА, санітарний референт Державного секретаріату військових справ, керівник медичної служби УГА.
- Павликовський Юліан — провідний галицький кооператор і агроном, громадсько-політичний діяч, економіст і публіцист.
- Соколюк Зиновій — науковець-правник, професор УВУ з 1961 року. Проректор та декан факультету права та суспільно-політичних наук.
- Спєх Степан — співак і композитор
- Стечишин Микола Климентович — військовий діяч, штабс-капітан російської армії, підполковник Армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції), активіст в українізації російського війська.
- Федик Ярослав — Лицар Золотого хреста бойової заслуги 1-го класу.
Іноземці в Мюнхені
2004 року в Мюнхені легально мешкали майже 300 тисяч іноземних громадян, тобто кожен четвертий мюнхенець. З метою повноцінної інтеграції іноземців у місцеве середовище 1974 року в Мюнхені було створено Раду у справах іноземних громадян. Із 39 її членів 26 були іноземцями, обраними до Ради колегіями виборців. З 1991 року іноземні громадяни обирають своїх представників до Ради прямим голосуванням. Навесні 2004 року вперше за час існування до Ради по справам іноземних громадян Мюнхена були обрані громадяни України: Тетяна Мамедова, колишній лікар Самбірської центральної районної лікарні та Михайло Маргуліс колишній киянин.
Дипломатичне представництво України
У Мюнхені розташоване генеральне консульство України, котре розглядає питання громадян України, що постійно або тимчасово мешкають на півдні Німеччини — у землях Баварія або Баден-Вюртемберг. Контактні дані консульства на сторінках МЗС України.
Галерея
-
Панорама міста -
на Лугу Терези -
на -
- Колона Св. Марії
- Дощовий день
-
-
-
-
-
-
Статуя Ангела миру -
-
-
Телевежа Мюнхена -
-
-
Примітки
- Bayerisches Landesamt für Statistik und Datenverarbeitung. (German) . Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 01 червня 2015.
- [. muenchen.de. Архів (нім.) оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 16 жовтня 2009.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
()(нім.) Die Partnerstädte von München: Bordeaux, Cincinnati, Edinburgh, Harare, Kiew, Sapporo, Verona]. muenchen.de. Процитовано 16 жовтня 2009.{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - Deutsche Nationalbibliothek Record #4127793-4 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- München in Zahlen
- Augsburger Schied
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.muenchen.de/verkehr/aktuell/muc-kennzeichen-fuer-muenchner-fahrzeuge-ab-dezember-2023
- Мюнхен. DuMont Reiseverlag, Köln 6., aktualisierte Auflage 2002
- München Hbf Ausstattungsmerkmale [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.](нім.)
- . Архів оригіналу за 26 травня 2010. Процитовано 31 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 29 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 29 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Група «FC Ukrajina München» на Facebook
Посилання
- Карта Мюнхена
- Мюнхен
- Транспорт Мюнхена (MVV)
- Мюнхен для українця
Джерела інформації
- Сторінка МЗС України, інформація про генеральне консульство у м. Мюнхен.
- Журнал «Місто. Поліс», № 5—6, червень 2004, с. 36—39.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Munich |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Myunhen znachennya Myu nhen nim Munchen bav Minga zast Monahiv misto na richci Izar na pivdni Nimechchini u federalnij zemli Bavariya Vilne misto nim kreisfreie Stadt yake odnochasno ye stoliceyu Bavariyi ta administrativnogo okrugu Verhnya Bavariya Myunhen nim MunchenGerb Myunhena praporMyunhenOsnovni dani48 08 15 pn sh 11 34 30 sh d 48 1375000000277780 pn sh 11 57500000002777618 sh d 48 1375000000277780 11 57500000002777618 Koordinati 48 08 15 pn sh 11 34 30 sh d 48 1375000000277780 pn sh 11 57500000002777618 sh d 48 1375000000277780 11 57500000002777618Krayina NimechchinaRegion BavariyaStolicya dlya Bavariya 3 Myunhen i Verhnya BavariyaMezhuye z susidni nas punktiMyunhen Dahau Fyurstenfeldbruk Garhing baj Myunhen Q55278376 Q55278629 Nojbiberg Obershlyajsgajm Ismaning Unterfering Ashgajm Feldkirhen Gaar Pucbrunn Untergahing Gryunvald Pullah Nojrid Planegg Grefelfing Podil d d d d d d d d d d d d Bogenhauzen d d d d d d d Pasing Obermencing d d d Lajm d Zasnovano v 1158 rociPersha zgadka 14 chervnya 1158 4 5 Plosha 310 43 km Naselennya 1 424 604 stanom na 30 09 2014 gustota 4743 osib km Visota NRM 519 mGeografichna zona dVodojma Izar d d d d d d d d dNazva meshkanciv nim Munchner nim Munchnerin nim Munchnerinnen esp Munkenano fr Munichoise 6 fr Munichois 6 ros myunhenec ros myunhency myunhenec myunhenka myunhenci rum munchenez i ital monacensiMista pobratimi Edinburg z 1954 Verona z 17 bereznya 1960 Bordo z 30 travnya 1964 Sapporo z 28 serpnya 1972 Cincinati z 18 veresnya 1989 Kiyiv z 6 zhovtnya 1989 Harare z 1996 oficijno prizupineno z 1999 do kvitnya 2002 u zv yazku z porushennyami prav lyudini v Zimbabve Telefonnij kod 49 89Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv M i MUC 7 GeoNames 6559171OSM r62428 RPoshtovi indeksi 80331 81929Miska vladad Diter Rajter z 2014 SDP Vebsajt www muenchen deMapaMyunhenMyunhen Nimechchina Myunhen u Vikishovishi Nazva mista pohodit vid davnoverhnonim Munichen u chenciv Naselennya Myunhena 1 402 455 osib stanom na 30 09 2013 Takim chinom Myunhen ye najbilshim mistom Bavariyi i tretim pislya Berlina ta Gamburga mistom Nimechchini V Myunheni mistitsya uryad Bavariyi uryad krayu Verhnya Bavariya a takozh uryad myunhenskogo okrugu Myunhen slavitsya svoyimi brovarskimi tradiciyami U misti stoyat shist velikih brovaren sho postachayut pivom vidomij na vves svit Oktoberfest svyato piva krendeliv smazhenih kurochok i karuselej kotre shorichno provoditsya v kinci veresnya pochatku zhovtnya na Terezinij luci Suchasnij Myunhen ne tilki oseredok kulturnih ta muzejnih cinnostej a j velikij promislovij i doslidnickij centr Zavdyaki znamenitim universitetam odnij iz najbilshih u Yevropi Bavarskij derzhavnij knigozbirni sho nalichuye 6 miljoniv tomiv institutam imeni Maksa Planka ta imeni Gajnca Majyera Lejbnica yadernomu naukovo doslidnomu reaktoru j bagatom inshim ustanovam Myunhen utrimuye micni poziciyi v yevropejskij nauci IstoriyaSerednovichchya Myunhen Mariyenplac 1700 r Istoriya Myunhena pochinayetsya z VIII stolittya koli na Petrovim pagorbi nim Petersbergl oselilisya monahi z Tegernzejskogo monastirya sho stoyav nepodalik Sogodni na misci poselennya stoyit nim Sankt Peter Kirche Vpershe misto zgaduvano v dokumentah 1158 roku pid nazvoyu Villa Munichen odnak uzhe v 1175 roci Myunhenu nadano status mista ta sporudzheno miski stini V 1240 roci Myunhen perejshov pid volodaryuvannya Vittelsbahiv i pislya rozdilu Bavariyi v 1255 roci buv yihnoyu rezidenciyeyu v Verhnij Bavariyi do 1918 roku Z ob yednannyam Bavariyi v 1507 roci Myunhen stav yiyi stoliceyu a v 1806 roci stoliceyu Korolivstva Bavariya Sogodni Myunhenska rezidenciya Vittelsbahiv funkcionuye yak publichnij muzej Novij chas 17 zhovtnya 1810 roku na chest vesillya kronprinca Lyudviga v majbutnomu korol Lyudvig I i princesi Terezi Saksonskoyi Hildburhaugzkoyi buli vlashtovani kinni peregoni yaki poklali pochatok shorichnomu pivnomu festivalyu Oktoberfest Vejmarska respublika Centr mista na listivci pochinayuchi z kincya XIX stolittya V 1916 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni misto zaznalo pershogo bombarduvannya na misto vpali tri francuzki bombi Pislyavoyennij period stav vazhkim dlya Myunhena u listopadi 1918 roku Lyudvig III z sim yeyu vtik iz mista a pislya vbivstva pershogo respublikanskogo prem yer ministra Bavariyi Kurta Ajsnera 13 kvitnya 1919 roku u Myunheni bula progoloshena Bavarska Radyanska Respublika lider Ernst Toller yaka 3 travnya 1919 roku bula rozgromlena zagonami frajkora Pislya cogo Bavariya stala chastinoyu Vejmarskoyi respubliki 24 lyutogo 1920 roku u pivnij de Nimecka robitnicha partiya nim Deutsche Arbeiterpartei bula perejmenovana na Nacional socialistichnu nimecku robitnichu partiyu nim Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei ta bula prijnyata yiyi Programa U 1923 roci v Myunheni v pivnij stavsya Pivnij putch koli prihilniki Gitlera zrobili sprobu zdijsniti perevorot prote todi Vejmarska respublika vstoyala i teper pro cyu podiyu nagaduye memorialna plita na Gitler buv areshtovanij piznishe vipushenij dostrokovo v 1924 roci a NSDAP na toj moment praktichno nevidoma za mezhami Myunhena timchasovo zaboronena na teritoriyi vsiyeyi Nimechchini Nezvazhayuchi na podiyi 1923 roku Myunhen prodovzhuvav zalishatisya stoliceyu NSDAP Myunhen za chasiv Tretogo Rejhu Parad na 1938 r Na viborah u Rejhstag 5 bereznya 1933 roku NSDAP pokazala sebe najvplivovishoyu sered pravih partij Odnak chislo golosiv podanih za neyi bulo najmenshim 37 proti serednogo chisla 44 po Nimechchini Nezvazhayuchi na ce Miska rada viyavilasya nacistskoyu U 1934 roci Gitler rozpravivsya zi svoyimi politichnimi protivnikami tilki za oficijnimi danimi nacistskogo uryadu u hodi Nochi dovgih nozhiv bulo vbito ponad 60 osib U 1935 roci Gitler nazvav Myunhen Stoliceyu ruhu mayuchi na uvazi myunhenskij putch Do togo zh tut pochinali svoyu kar yeru taki vidatni diyachi nacistskoyi partiyi yak Gejdrih ta Gimmler yakij buv shefom policiyi Poruch iz mistom buv zasnovanij v 1933 roci pershij Koncentracijnij tabir u Dahau Myunhen stav pidpisannya dogovoru 1938 roku mizh Nimechchinoyu Italiyeyu Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu u rezultati yakogo chastina teritoriyi Chehoslovachchini Sudetska oblast perejshla do Nimechchini chehoslovackij uryad buv postavlenij pered faktom i prijnyav kapitulyaciyu i Gitler de fakto otrimav kontrol nad reshtoyu Chehoslovachchini za umovi ne prosuvannya dali Cherez rik Georg Elzer zrobiv nevdalu sprobu vbivstva Gitlera u pivnomu zali pid chas shorichnogo poslannya na chest rokovin Pivnogo putchu Vodnochas u Nimechchini nemaye inshogo mista u yakomu isnuvalo take masove neprijnyattya nacizmu yak tut i nastilki riznomanitni proyavi Ruhu oporu Tut funkcionuvala organizaciya Bila troyanda u yakij brali uchast ta Sofi Sholl a takozh U kvitni 1945 roku vijskovi perekladachi bazhayuchi uniknuti krovoprolittya organizuvali Freiheitsaktion Bayern iz zahoplennyam radiostancij ta nizki uryadovih budivel Hocha akciya v rezultati bula prignichena esesivcyami svoyih cilej vona dosyagla amerikanski soldati uvijshli v misto navesni 1945 roku bez boyu zhoden mist ne buv pidirvanij Chetverta chastina naselennya mista zaginula 60 budivel bulo zrujnovano Istorichnij centr mista praktichno povnistyu znishenij Z 815 000 zhiteliv u misti zalishilosya lishe 480 000 Z 10 000 yevreyiv u misti zalishilosya lishe 746 osib Za chasi Drugoyi svitovoyi vijni Myunhen 71 raz piddavavsya bombarduvannyam i buv silno zrujnovanij Ale vlitku 1945 roku Miska rada uhvalila rishennya pro vidnovlennya istorichnogo centru v kolishnomu viglyadi U hodi pislyavoyennogo vidnovlennya bulo virisheno zberegti pervisne vulichne planuvannya Pislyavoyennij period U 1957 roci naselennya Myunhena perevishilo 1 miljon cholovik Z 1962 roku v Myunheni shoroku u pershij dekadi lyutogo provoditsya Mizhnarodna konferenciya z pitan politiki ta bezpeki U 1972 roci v Myunheni provodilisya XX litni Olimpijski igri pri pidgotovci do yakih buv rekonstrujovanij centr mista pobudovani olimpijske selishe i metro a takozh znachno rozshirena transportna merezha KlimatMyunhen maye pomirnij klimat z perehidnim vid morskogo do kontinentalnogo Comu zokrema spriyaye vidnosno m yaka malosnizhna zima serednya temperatura sichnya bilya 1 C i ne spekotne doshove lito z serednoyu temperaturoyu blizko 18 C z velikoyu kilkistyu opadiv i dominuyuchoyu pohmuroyu pogodoyu Zima v Myunheni zazvichaj minliva i silni morozi buvayut ridko Odnak pri vtorgnenni sibirskogo anticiklonu buvayut inodi i veliki morozi najnizhcha temperatura bula zafiksovana 12 lyutogo 1929 i sklala 31 6 C Snigovij pokriv vidnosno nestijkij ale zberigayetsya yak minimum na kilka tizhniv Spekotna pogoda v Myunheni takozh buvaye ridko prote 13 serpnya 2003 temperatura sklala 37 0 C stavshi najvishoyu za vsyu istoriyu meteosposterezhen Klimat MyunhenaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 18 3 21 24 28 7 32 2 34 8 36 2 37 32 28 2 24 1 19 6 37Serednij maksimum C 3 2 4 6 9 4 14 19 21 7 24 3 23 8 19 2 14 1 7 5 3 8 13 7Serednya temperatura C 0 9 0 4 3 8 5 13 4 16 4 18 4 17 9 13 6 9 3 4 0 3 8 7Serednij minimum C 3 2 2 8 0 8 4 8 3 11 6 13 6 13 3 9 5 5 8 1 1 1 9 5Absolyutnij minimum C 29 31 6 20 3 10 5 5 0 1 3 7 3 2 2 5 8 2 14 25 3 31 6Norma opadiv mm 48 41 58 57 91 107 116 97 74 57 55 59 858Dzherelo Pogoda i Klimat ros EkonomikaRols Rojs Fantom seriyi II Virobnictvo avtomobiliv BMW litakiv elektronnih pristroyiv Simens piva nimecki i mizhnarodni finansovi ustanovi mizhnarodne patentne upravlinnya strahuvannya najbilshe vidavniche misto v Yevropi misce roztashuvannya golovnih ofisiv bagatoh kompanij yak McDonald s i Microsoft velikij transportnij vuzol osoblivo aviacijnij centr biotehnologij programnogo zabezpechennya tosho OsvitaUniversitet Lyudviga Maksimiliana Ludwig Maximilians Universitat Munchen Tehnichnij Universitet Myunhena Technische Universitat Munchen Akademiya mistectv Akademie der Bildenden Kunste Munchen Universitet zbrojnih sil Universitat der Bundeswehr Munchen Visha shkola politiki Hochschule fur Politik Visha shkola prikladnih nauk Hochschule Munchen Ukrayinskij vilnij universitet Ukrainische Freie Universitat Munchen Myunhenska biznes shkola Munich Business School Myunhenska visha shkola muziki i teatru Hochschule fur Musik und Theater Munchen Visha shkola telebachennya ta kinematografu Hochschule fur Fernsehen und Film Munchen Visha shkola ekonomiki ta menedzhmentu Fachhochschule fur Oekonomie amp Management Katolickij universitet Katholische Stiftungsfachhochschule Munchen Yevro biznes koledzh Euro Business College AKAD AKAD Ukrayinska Subotnya Shkola m Myunhen Schulverein Ukrainische Samstagsschule Munchen e V SportBavariya Myunhen Ismaning futbolnij klub KulturaBavarskij nacionalnij muzej golovnij fasad Myunhen nalichuye bagato zakladiv dlya pidtrimki kulturi Ce chislenni muzeyi Pinakoteki Stara i Nova Gliptoteka Lenbahhaus Nimeckij muzej Muzej Vitta Bavarskij nacionalnij muzej najbilshij u Yevropi park Anglijskij sad bagato teatriv Bavarska derzhavna opera Myunhenskij teatr marionetok i chislenni inshi ta festivaliv slavnozvisni muzichni kolektivi Myunhenskij simfonichnij ta filarmonichnij orkestr TransportGromadskij transport Osnovu gromadskogo transportu Myunhena skladaye merezha shvidkih poyizdiv nim Schnellbahnnetz sho skladayetsya z miskoyi elektrichki nim S Bahn ta metropolitenu nim U Bahn Merezha miskoyi elektrichki pokrivaye praktichno vsi okolici Myunhena radialno v radiusi 40 km z yednuyuchis u centri mista tunelem yakij yak i metropoliten pobudovanij do Olimpijskih igor 1972 roku Krim togo misto maye rozvinenu merezhu i marshrutiv Myunhen yak i bilshist velikih nimeckih mist utvoryuye razom zi svoyimi najblizhchimi peredmistyami yedinu tarifnu merezhu pri comu Myunhenska tarifna merezha rozdilena na 4 zoni kozhna z yakih dilitsya na 4 kilcya Plata za proyizd zalezhit za deyakimi vinyatkami ne vid kilkosti peresadok i vidiv transportu vikoristanih dlya poyizdki a tilki vid kilkosti peresichenih zon Zaliznichnij transport Golovnij vokzal Myunhena ye osnovnoyu stanciyeyu mista Regionalni poyizdi sho pryamuyut u pivdenno shidnomu napryamku i shvidkisni poyizdi sho pryamuyut do Avstriyi ta Italiyi roblyat zupinku na Shidnomu vokzali Na zahodi Myunhena ye tretij vokzal Myunhen Pazing cherez yakij prohodyat potyagi dalekogo ta regionalnogo spoluchennya vid Golovnogo vokzalu v pivdennomu pivdenno zahidnomu ta zahidnomu napryamkah a takozh roblyat zupinku shvidkisni poyizdi sho pryamuyut do Shvejcariyi Franciyi ta krayini Benilyuksu Pam yatki istoriyi ta kulturiFrauenkirhe Myunhen Miski brami XIII st Cerkva Azamkirhe XVIII st Stara ratusha XV st Palac rezidenciya elektora XVI XIX st Barokovij palacovo parkovij kompleks Nimfenburg Kompleks olimpijskih budivel sporudzhenij do Olimpijskih igor 1972 roku Svyata ta festivaliNaprikinci veresnya v Myunheni rozpochinayetsya Oktoberfest najbilshij u sviti pivnij festival u sviti trivaye dva tizhni Ukrayinci v MyunheniPochinayuchi z Drugoyi svitovoyi vijni u Myunheni isnuye znachna ta aktivna ukrayinska diaspora Tut diyut ukrayinski gromadski ta kulturni ustanovi najvidomishoyu sered nih ye Ukrayinskij vilnij universitet kotrij pracyuye u Myunheni z 1946 r Shkilna osvita Dlya ditej doshkilnogo ta shkilnogo viku funkcionuye Ukrayinska Subotnya Shkola m Myunhen Schulverein Ukrainische Samstagsschule Munchen e V Religiya Sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta Sv Andriya PervozvanogoSobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta svyatogo Andriya Pervozvanogo kafedralnij sobor Apostolskogo ekzarhatu v Nimechchini ta Skandinaviyi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 1945 p Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Svyato Pokrovska Parafiya ta Parafiya Sv pervoverhovnih Apostoliv Petra i Pavla Sport Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 2010 roku buv stvorenij futbolnij klub Ukrayina Myunhen koli dekilka lyubiteliv futbolu virishili stvoriti futbolnu komandu yaka b ob yednuvala ukrayinciv za mezhami Batkivshini V 2010 roci vpershe komandapodala zayavku na uchast u Korolivskij Bavarskij Lizi Royal Bavarian Liga nadali RBL a takozh u kubku AZ AZ Cup de vistupaye i do sogodni Iz pochatku pochavshi z najnizhchoyi p yatoyi ligi FK Ukrayina Myunhen pidnyalas u tretyu ligu de v sezoni 2015 roku zajnyala 4 misce Vid chasu zasnuvannya FK Ukrayina v komandi sprobuvali svoyi sili blizko 70 lyubiteliv futbolu Na danij moment u komandi 23 aktivni gravci i 99 ce ukrayinci Za chas svogo isnuvannya FK Ukrayina stala ne lishe sportivnim tovaristvom ale j vede aktivne gromadske prosvitnicke ta kulturne zhittya stvoryuyuchi ta primnozhuyuchi horoshij imidzh Ukrayini v Nimechchini ta Yevropi Komanda pishayetsya druzhboyu z odnodumcyami z Vidnya Kopengagena Chikago Londona Lisabona ta bagatoh ukrayinskih komand Buli j mizhnarodni kontakti napriklad tovariskij turnir do Yevro 2012 de zustrichalis FK Ukrayina ta FC Polonia u travni 2012 roku tovariski matchi z inshimi nacionalnimi komandami FK Ukrayina ne ye politichnoyu organizaciyeyu i ne pidtrimuye publichno bud yaku politichnu silu ale klub viyaviv svoyu pidtrimku proyevropejskomu vektoru rozvitku Ukrayini organizovuyuchi ta beruchi aktivnu uchast u zagalnomiskih protestah Myunhenu proti okupaciyi Krimu i pidtrimkoyu separatistiv na shodi Ukrayini Rosijskoyu Federaciyeyu Takozh pid chas vijni na shodi FK Ukrayina vela i vede aktivnu volontersku diyalnist vidpravlyayuchi materialnu ta finansovu dopomogu ukrayinskim bijcyam Finansuyetsya komanda na danij moment viklyuchno vneskami aktivnih gravciv Svoyi domashni igri FK Ukrayina Myunhen provodit na polyah futbolnogo kompleksu za adresoyu Munchen 80939 Bauernfeindstrasse 19 bilya zupinki U6 Kieferngarten Trenuvannya v litnij period prohodyat za adresoyu Munchen 81671 Joseph Horwick Weg bilya zupinki U2 ta U5 Insbrucker Ring Trenuvannya v zimovij period vidbuvayutsya v kompleksi Sporttraum za adresoyu Kirchheim 85551 Hurderstrasse 2 OsobistostiNarodilisya 1765 1841 nimeckij filosof prirododoslidnik predstavnik filosofskogo romantizmu ta neortodoksalnogo katolicizmu Kurd Yurgens 1915 1982 avstrijskij teatralnij ta kinoaktor nimecko francuzkogo pohodzhennya Rozmari Merfi 1925 2014 amerikanska aktrisa teatru kino i telebachennya Miya Yuliya Bryukner nar 1986 nimecka pornoaktorka de spivachka ta erotichna model Zhili ta pracyuvali Vidatni ukrayinski derzhavni ta kulturni diyachi G Vashenko otec I Grinoh I Koshelivec E Andiyevska G Kruk O Kulchickij A Livickij I Mazepa Stepan Bandera V Petrov Ya Stecko L Hrapliva Shur V Sherbakivskij Ya Bencal Yevshan O Bojdunik I Butkovskij D Doroshenko Yu Semenko M Stiranka Z Pelenskij S Ivanickij D Miskiv M Kapustyanskij M Konovalec S Lenkavskij D Shtikalo Ye Rostislav V Lenik Platon Kornilyak Ye Cimbalistij Navchalisya U Myunhenskij akademiyi mistectv vidomi ukrayinski mitci Oleksandr Murashko Mihajlo Bojchuk Pomerli Vid ruk radyanskogo agenta NKVS Bogdana Stashinskogo v Myunheni zaginuli lideri OUN Stepan Bandera 1959 i Lev Rebet 1957 Bilas Rostislav Edmund polkovnik UGA sanitarnij referent Derzhavnogo sekretariatu vijskovih sprav kerivnik medichnoyi sluzhbi UGA Pavlikovskij Yulian providnij galickij kooperator i agronom gromadsko politichnij diyach ekonomist i publicist Sokolyuk Zinovij naukovec pravnik profesor UVU z 1961 roku Prorektor ta dekan fakultetu prava ta suspilno politichnih nauk Spyeh Stepan spivak i kompozitor Stechishin Mikola Klimentovich vijskovij diyach shtabs kapitan rosijskoyi armiyi pidpolkovnik Armiyi UNR general horunzhij v emigraciyi aktivist v ukrayinizaciyi rosijskogo vijska Fedik Yaroslav Licar Zolotogo hresta bojovoyi zaslugi 1 go klasu Inozemci v Myunheni 2004 roku v Myunheni legalno meshkali majzhe 300 tisyach inozemnih gromadyan tobto kozhen chetvertij myunhenec Z metoyu povnocinnoyi integraciyi inozemciv u misceve seredovishe 1974 roku v Myunheni bulo stvoreno Radu u spravah inozemnih gromadyan Iz 39 yiyi chleniv 26 buli inozemcyami obranimi do Radi kolegiyami viborciv Z 1991 roku inozemni gromadyani obirayut svoyih predstavnikiv do Radi pryamim golosuvannyam Navesni 2004 roku vpershe za chas isnuvannya do Radi po spravam inozemnih gromadyan Myunhena buli obrani gromadyani Ukrayini Tetyana Mamedova kolishnij likar Sambirskoyi centralnoyi rajonnoyi likarni ta Mihajlo Margulis kolishnij kiyanin Diplomatichne predstavnictvo UkrayiniU Myunheni roztashovane generalne konsulstvo Ukrayini kotre rozglyadaye pitannya gromadyan Ukrayini sho postijno abo timchasovo meshkayut na pivdni Nimechchini u zemlyah Bavariya abo Baden Vyurtemberg Kontaktni dani konsulstva na storinkah MZS Ukrayini GalereyaPalac Nimfenburg Panorama mista na Lugu Terezi na Sobor svyatoyi Bogorodici Kolona Sv Mariyi Doshovij den Kenigsplac Stara ratusha Zamok Blyutenburg Statuya Angela miru Palac Pravosuddya Televezha Myunhena Muzej BMW Olimpijskij stadion Alyanc ArenaPrimitkiBayerisches Landesamt fur Statistik und Datenverarbeitung German Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 01 chervnya 2015 muenchen de Arhiv nim originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka nim Die Partnerstadte von Munchen Bordeaux Cincinnati Edinburgh Harare Kiew Sapporo Verona muenchen de Procitovano 16 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka Deutsche Nationalbibliothek Record 4127793 4 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Munchen in Zahlen Augsburger Schied d Track Q760561 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www muenchen de verkehr aktuell muc kennzeichen fuer muenchner fahrzeuge ab dezember 2023 Myunhen DuMont Reiseverlag Koln 6 aktualisierte Auflage 2002 ISBN 3 7701 2670 X Munchen Hbf Ausstattungsmerkmale 30 veresnya 2017 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 26 travnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2011 Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 29 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2017 Procitovano 29 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Grupa FC Ukrajina Munchen na FacebookPosilannyaKarta Myunhena Myunhen Transport Myunhena MVV Myunhen dlya ukrayincyaDzherela informaciyiStorinka MZS Ukrayini informaciya pro generalne konsulstvo u m Myunhen Zhurnal Misto Polis 5 6 cherven 2004 s 36 39 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Munich