Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ернст Толлер нім Ernst Toller 1 грудня 1893 22 травня 1939 німецький поет драматург революціонер антифашист голова Бавар

Ернст Толлер

Ернст Толлер

Ернст Толлер (нім. Ernst Toller, 1 грудня 1893 — 22 травня 1939) — німецький поет, драматург, революціонер, антифашист, голова Баварської Радянської Республіки, одна з найяскравіших постатей експресіонізму.

Ернст Толлер
нім. Ernst Toller
image
Ернст Толлер
Народився 1 грудня 1893(1893-12-01)
Шамоцин
Помер 22 травня 1939(1939-05-22)[1][2][…] (45 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
·повішення
Поховання d[4]
Громадянство Німеччина
Діяльність драматург, політик, письменник, сценарист, поет-адвокат, поет
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов їдиш, англійська і німецька[2][5]
Учасник Перша світова війна
Magnum opus d, d, d, d і d
Посада d
Партія Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з d
IMDb ID 0866116
Сайт ernst-toller.de
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Толлер.

Біографія

Ернст Толлер народився в прусському містечку Шамоцин в провінції Позен (нині Польща) в купецькій єврейській родині. Після школи він вступив у Гренобльський університет у Франції, де його і застала Перша світова війна.

Перша світова

Повернувшись у Німеччину, Толлер добровольцем пішов на фронт, тринадцять місяців він провів на передовій, де його ура-патріотизм змінився жахом перед безглуздим вбивством; додому він повернувся пацифістом. На фронті Толлер почав писати свою першу п'єсу — «Преображення» (нім. Die Wandlung).

Демобілізований через хворобу, він попрямував до Берліну, де зблизився з радикально миследумниv Максом Вебером. Однак і погляди Вебера не задовольняють Толлера, вважає, що недостатньо повалити кайзера і змінити виборчу систему — треба, щоб змінилась людина.

Намагаючись продовжити навчання, Толлер вирушив до Гайдельберга. Там разом з іншими студентами він незабаром створює антивоєнну організацію — «Культурно-політичний союз німецької молоді». На Союз відразу ж обрушуються звинувачення в зраді батьківщині, військова влада Німеччини забороняє його, членів відправляють на фронт, а Толлера садять у військову в'язницю. Пізніше стараннями матері, яка не вірила, що її син зрадник, Ернста переводять в психіатричну лікарню, де він довго не витримує і домагається зворотного переведення у в'язницю.

Вийшовши на свободу, Толлер вирушив до Мюнхена, де спалахнув антивоєнний страйк. Він знайомиться з лідером незалежних соціал-демократів Куртом Айснером, допомагає робітникам складати декларації, читає на мітингах свою першу п'єсу. Незважаючи на молодість, Толлер виявляє потужну харизму, здатність переконувати людей, обирається членом страйкового комітету мюнхенських робітників і мимоволі стає одним з лідерів страйку. Стайк викликає великий відгук на фронті, солдатські бунти і братання. Толлера знову саджають у в'язницю — нібито за дезертирство. У переповненій дезертирами в'язниці панує атмосфера божевілля і відчаю:

«Осколками скла вони розкривають собі вени, розривають простирадла і звивають з полотнищ мотузки, кидаються в кам'яні прольоти сходів. Я ніколи не забуду пронизливого тваринного крику, який увірвався одного разу вранці в мій сон; я схопився і теж закричав і, чужий сам собі, кричав і кричав, не перестаючи...»12[]

У цій атмосфері Толлер починає писати вірші (майбутня книга «Пісні ув'язнених» (нім. Gedichte der Gefangenen). Вийшовши з в'язниці, він у 1919 році закінчив експрісіоністську антивоєнну п'єсу «Преображення», одну з головних12[] п'єс німецького експресіонізму. «Переображення» відразу стає дуже популярним12[], його багато разів ставлять у Берліні, а потім і в інших країнах, зокрема, в Радянській Росії.

Баварська Радянська Республіка

Тим часом війна закінчилася поразкою, в листопаді 1918 року в Німеччині сталася Листопадова революція, кайзер біжить в Голландію. У Баварії до влади приходять ліві соціалісти на чолі з Куртом Айснером, проголошується Баварська соціалістична республіка. Толлер їде в Мюнхен, допомагати Айснеру, але незабаром вбиває офіцер-монархіст . Починаються заворушення, в результаті яких на початку квітня 1919 року владу беруть робочі Ради — і Толлер в 25 років стає одним з лідерів республіки (разом з поетом Еріхом Мюзамом, філософом-анархістом і революціонером російського походження ).

До цього часу в Берліні вже були вбиті лідери «Союзу Спартака» Карл Лібкнехт і Роза Люксембург, в країні почалася хвиля репресій. Берлін не визнав Радянську республіку і направив в Баварію війська. Генералітет, бажаючи відігратися за програну війну, кидає на Мюнхен величезні сили з артилерією і бронепоїздами. Починається громадянська війна, і переконаний пацифіст Толлер стає керівником оборони.

Ставши командиром Червоної армії, в першому ж бою Толлер здобув перемогу: червоноармійці змусили фрайкори відступити і полонили 50 офіцерів, яких він розпорядився звільнити. Він також заборонив вести артилерійський вогонь по місту, зайнятій супротивником, — адже там були і мирні жителі. Прихильник безкровної революції, Толлер щосили намагається обійтися без зайвих жертв, веде переговори, виступає проти введення смертної кари, нікого не розстрілює, відпускає полонених солдатів і офіцерів додому і т. д. Втім, протилежна сторона в переговорах не зацікавлена і продовжує наступ.

В результаті такої політики, внутрішніх чвар і нерівності сил (кілька тисяч робітників проти 60-тисячної армії) республіка Рад тримається менш як місяць. Коли стає ясно, що становище безнадійне, Толлер пропонує уряду піти на переговори про капітуляцію. Проте комуністи відмовляють йому. Толлер йде з посади командувача і стає рядовим червоноармійцем.

1 травня 1919 р. німецькі війська та загони фрайкору взяли Мюнхен і влаштовують масовий терор. Багато сотень невинних людей і майже всі керівники республіки розстріляні. Однак Толлер кілька місяців переховується (серед інших йому допомагає Райнер Марія Рільке). Його знайшли вже після закінчення розправ і в червні 1919 року засудили на п'ять років тюрми.

Тюрма і розквіт творчості

В тюрмі для політв'язнів у Нідершененфельді Толлер написав свої кращі експресіоністські драми — «Людина-Маса» (Masse-Mensch) і «Німецький каліка» (Der deutsche Hinkemann) (а також п'єси «Руйнівники машин», «Звільнений Вотан», «Помста осміяних коханців») У розпал роботи над «Німецьким калікою» Толлеру пропонують бігти. Шанси на успіх великі — але Толлер так захоплений п'єсою, що, помучившись, відмовляється і залишається у в'язниці ще на три роки. Тут же він створює кілька збірок віршів. Ромен Роллан писав про ці вірші:

«Оголені нерви, болісно, судомно реагують на найменше зіткнення із зовнішнім світом. Сутінкові тіні і відблиски заходу оживляють тюремну камеру п'янкими танцями; все наповнюється життям і рухом; цілий всесвіт вирує у вузькому просторі камери. Він здобув чудову здатність втілюватися у все, що його оточує. Він почуває себе братом ось цієї дівчини — майбутньої матері, що проходить по тюремному подвір'ї, братом навіть своїх вартою. Більш того, він брат всього сущого, бо все життя — дощ, каміння, зів'яла квітка, весняна зелень, пробивається крізь бруд тюремного двору...»

image
Ернст Толлер в ув'язненні

Толлер стає найзнаменитішим німецьким драматургом та політв'язнем. Його п'єси безупинно йдуть в Німеччині, вистави перетворюються на стихійні мітинги. Драми переводять на багато мов, ставлять кращі режисери авангардного театру, такі як і Всеволод Мейєрхольд. У 1919 році в Берліні виставою «Преображення» відкривається спеціальний экспрессионистский театр «Трибуна». Толлер і його товариші революціонізують театр, який бачиться їм духовним братством глядачів і акторів, будинком містерії, що змінює людину. Велику роль у постановках починають грати світлові ефекти, гротескні сцени, виплеск емоцій. Від акторів потрібно не характерність, а навпаки, вираження глибинної суті людини в момент найвищої напруги духовних сил.

Антифашизм

У 1925 році Толлер виходить на свободу. Незважаючи на славу, його чекає розчарування. За п'ять років Німеччина змінилася, часи катарсису, відкритості і пошуку пройшли, всі змирилися з тим, що є. Революція, будівництво нового світу вже нікого навсправжки не цікавлять. Про це Толлер пише останню зі своїх найкращих п'єс — «Ура, ми живі!» (Hoppla, wir leben!). Далі Толлер пише мало — все більше віддаючись політиці. Він пише ще кілька п'єс — «Сліпа богиня» (Die blinde Göttin), «Гаси котли!» (Feuer aus den Kesseln!), «Диво в Америці» (Wunder in America), «Світу не буде!» (Nie wieder Friede!), «Пастор Халь» (Pastor Hall) — але вони здебільшого публіцистично-антифашистські і виходять нудніше, ніж ранні речі. Для експресіонізму потрібен новий катарсис, а його немає. Головною справою Толлера стає боротьба з фашизмом. Глибоко відчуваючи колективну свідомість, він раніше за інших розуміє, що таке фашизм — загнане вглиб розчарування, сліпа дія людини, що втратила зв'язок з собою.

Ще у в'язниці Толлер написав п'єсу «Звільнений Вотан» з божевільним перукарем, виглядає як сатира на Гітлера. Те, що письменник говорить у 1930 році, здається пророцтвом: «Європу чекає царство фашизму, яке скінчиться жахливою війною». Він каже, що Гітлер, отримавши владу, ніколи її не віддасть, що опозиція буде безсила перед державою.

Цікавлячись усіма спробами будівництва нового життя, Толлер багато їздить — і в 1930 випускає книгу «Вздовж і впоперек» (Quer durch) про подорожі в СРСР, Америку, Індію і Палестину. В СРСР Толлер приїжджав двічі — в 1926 і 1934 роках. Радянська Росія, до якої Толлер ставився дуже доброзичливо, досить його розчарувала. згадував про це:

«Що я не можу передати, так це атмосферу гнітючої нудотної дурниці на письменницьких зборах, зведених до ревного служіння владі. Між нами сидів Ернст Толлер, який нещодавно вийшов з баварської в'язниці. Йому уривками переводили промову і його великі чорні очі на обличчі, повному сили і спокою, висловлювали розгубленість. Звичайно, бунтівний поет уявляв собі радянську літературу трохи інакше».

28 лютого 1933 року, у ніч підпалу рейхстагу, в квартиру Толлера увірвалося гестапо — арешту і вбивства він уникнув тільки тому, що напередодні поїхав виступати до Швейцарії. У нацистів залишився весь архів письменника.

Америка, війна в Іспанії

З Швейцарії Толлер переїжджає до Франції, Лондон, а потім в США. У 1933 році, в еміграції він випускає одну з найкращих своїх книг — спогади «Юність в Німеччині» (Eine Jugend in Deutschland). В Америці Толлер стає лідером німецьких антифашистів. Він веде агітацію, намагається об'єднати біженців, всіляко допомагає їм, вибиває візи, види на проживання і дозволи на роботу. Сам він, сподіваючись донести свої ідеї через кіно, влаштовується сценаристом в «Metro-Goldwyn-Mayer» — тому не бідує. Але пише Толлер мало — він занадто темпераментний, щоб у відриві від своєї публіки витрачати час на мистецтво. З початком війни в Іспанії Толлер розгортає потужну кампанію допомоги республіці і біженцям, збирає гроші (і сам віддає всі свої заощадження). Він зустрічається з конгресменами і президентом Франкліном Рузвельтом, намагаючись переконати їх, що Іспанія для фашистів лише репетиція великої війни.

Однак з 1937 року Толлер все сильніше страждає від депресії. Зібрана ним для республіки величезна сума грошей потрапляє в руки франкістів. Його брат і сестра перебувають у нацистському концтаборі. Перемога Франко приводить у відчай — 22 травня 1939, в день переможного маршу націоналістів в Мадриді, Толлер повісився у ванній свого номера в нью-йоркському готелі «Мейфлауер». Некрологи про нього написали Уїст Оден, Вільям Батлер Єйтс, Ліон Фейхтвангер, Томас Манн, Зигмунд Фрейд та багато інших.

Спадщина

2009 рік в Баварії неофіційно став роком пам'яті Ернста Толлера. Товариство Ернста Толлера нагородило своєю почесною премією баварського актора, кабаретиста, телеведучого і письменника Герхарда Польта (нім.). Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 9 жовтня 2020.

П'єси:

  • «Преображення» (Die Wandlung; 1919)
  • «Людина-маса» (Masse-Mensch; 1921)
  • «Руйнівники машин» (1922)
  • «Німецький каліка» (Der deutsche Hinkemann; 1923)
  • «Звільнений Вотан» (1923)
  • «Помста осміяних коханців»
  • «Гоп-ля, ми живемо!» (Hoppla, wir leben! 1927)
  • «Сліпа богиня»
  • «Гасити котли» (1930)
  • «Диво в Америці»
  • «Світу не буде»
  • «Пастор Халь»

Спогади:

  • «Юність в Німеччині» (Eine Jugend in Deutschland), публікувалася по-русски
  • «Вздовж і впоперек» (Quer durch)
  • «Правосуддя. Пережите» (Justiz. Erlebnis)

Вірші:

  • «Пісні ув'язнених» (Gedichte der Gefangenen)
  • «Книга ластівок» (Das Schwalbenbuch)
  • «Verbruderung»

Фільм:

«Пастор Халь», (Pastor Hall, США, 1940)

Примітки

  1. Толлер Эрнст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Дмитрий Трещанин. «Баварская революция победила! Мы вымели старый хлам!» [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.] // Русская планета
  7. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ernst Toller nim Ernst Toller 1 grudnya 1893 22 travnya 1939 nimeckij poet dramaturg revolyucioner antifashist golova Bavarskoyi Radyanskoyi Respubliki odna z najyaskravishih postatej ekspresionizmu Ernst Tollernim Ernst TollerErnst TollerNarodivsya 1 grudnya 1893 1893 12 01 ShamocinPomer 22 travnya 1939 1939 05 22 1 2 45 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 povishennyaPohovannya d 4 Gromadyanstvo NimechchinaDiyalnist dramaturg politik pismennik scenarist poet advokat poetAlma mater Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaZnannya mov yidish anglijska i nimecka 2 5 Uchasnik Persha svitova vijnaMagnum opus d d d d i dPosada dPartiya Nezalezhna social demokratichna partiya NimechchiniU shlyubi z dIMDb ID 0866116Sajt ernst toller de Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Toller BiografiyaErnst Toller narodivsya v prusskomu mistechku Shamocin v provinciyi Pozen nini Polsha v kupeckij yevrejskij rodini Pislya shkoli vin vstupiv u Grenoblskij universitet u Franciyi de jogo i zastala Persha svitova vijna Persha svitova Povernuvshis u Nimechchinu Toller dobrovolcem pishov na front trinadcyat misyaciv vin proviv na peredovij de jogo ura patriotizm zminivsya zhahom pered bezgluzdim vbivstvom dodomu vin povernuvsya pacifistom Na fronti Toller pochav pisati svoyu pershu p yesu Preobrazhennya nim Die Wandlung Demobilizovanij cherez hvorobu vin popryamuvav do Berlinu de zblizivsya z radikalno misledumniv Maksom Veberom Odnak i poglyadi Vebera ne zadovolnyayut Tollera vvazhaye sho nedostatno povaliti kajzera i zminiti viborchu sistemu treba shob zminilas lyudina Namagayuchis prodovzhiti navchannya Toller virushiv do Gajdelberga Tam razom z inshimi studentami vin nezabarom stvoryuye antivoyennu organizaciyu Kulturno politichnij soyuz nimeckoyi molodi Na Soyuz vidrazu zh obrushuyutsya zvinuvachennya v zradi batkivshini vijskova vlada Nimechchini zaboronyaye jogo chleniv vidpravlyayut na front a Tollera sadyat u vijskovu v yaznicyu Piznishe starannyami materi yaka ne virila sho yiyi sin zradnik Ernsta perevodyat v psihiatrichnu likarnyu de vin dovgo ne vitrimuye i domagayetsya zvorotnogo perevedennya u v yaznicyu Vijshovshi na svobodu Toller virushiv do Myunhena de spalahnuv antivoyennij strajk Vin znajomitsya z liderom nezalezhnih social demokrativ Kurtom Ajsnerom dopomagaye robitnikam skladati deklaraciyi chitaye na mitingah svoyu pershu p yesu Nezvazhayuchi na molodist Toller viyavlyaye potuzhnu harizmu zdatnist perekonuvati lyudej obirayetsya chlenom strajkovogo komitetu myunhenskih robitnikiv i mimovoli staye odnim z lideriv strajku Stajk viklikaye velikij vidguk na fronti soldatski bunti i bratannya Tollera znovu sadzhayut u v yaznicyu nibito za dezertirstvo U perepovnenij dezertirami v yaznici panuye atmosfera bozhevillya i vidchayu Oskolkami skla voni rozkrivayut sobi veni rozrivayut prostiradla i zvivayut z polotnish motuzki kidayutsya v kam yani proloti shodiv Ya nikoli ne zabudu pronizlivogo tvarinnogo kriku yakij uvirvavsya odnogo razu vranci v mij son ya shopivsya i tezh zakrichav i chuzhij sam sobi krichav i krichav ne perestayuchi 12 dzherelo U cij atmosferi Toller pochinaye pisati virshi majbutnya kniga Pisni uv yaznenih nim Gedichte der Gefangenen Vijshovshi z v yaznici vin u 1919 roci zakinchiv eksprisionistsku antivoyennu p yesu Preobrazhennya odnu z golovnih12 dzherelo p yes nimeckogo ekspresionizmu Pereobrazhennya vidrazu staye duzhe populyarnim12 dzherelo jogo bagato raziv stavlyat u Berlini a potim i v inshih krayinah zokrema v Radyanskij Rosiyi Bavarska Radyanska Respublika Tim chasom vijna zakinchilasya porazkoyu v listopadi 1918 roku v Nimechchini stalasya Listopadova revolyuciya kajzer bizhit v Gollandiyu U Bavariyi do vladi prihodyat livi socialisti na choli z Kurtom Ajsnerom progoloshuyetsya Bavarska socialistichna respublika Toller yide v Myunhen dopomagati Ajsneru ale nezabarom vbivaye oficer monarhist Pochinayutsya zavorushennya v rezultati yakih na pochatku kvitnya 1919 roku vladu berut robochi Radi i Toller v 25 rokiv staye odnim z lideriv respubliki razom z poetom Erihom Myuzamom filosofom anarhistom i revolyucionerom rosijskogo pohodzhennya Do cogo chasu v Berlini vzhe buli vbiti lideri Soyuzu Spartaka Karl Libkneht i Roza Lyuksemburg v krayini pochalasya hvilya represij Berlin ne viznav Radyansku respubliku i napraviv v Bavariyu vijska Generalitet bazhayuchi vidigratisya za progranu vijnu kidaye na Myunhen velichezni sili z artileriyeyu i bronepoyizdami Pochinayetsya gromadyanska vijna i perekonanij pacifist Toller staye kerivnikom oboroni Stavshi komandirom Chervonoyi armiyi v pershomu zh boyu Toller zdobuv peremogu chervonoarmijci zmusili frajkori vidstupiti i polonili 50 oficeriv yakih vin rozporyadivsya zvilniti Vin takozh zaboroniv vesti artilerijskij vogon po mistu zajnyatij suprotivnikom adzhe tam buli i mirni zhiteli Prihilnik bezkrovnoyi revolyuciyi Toller shosili namagayetsya obijtisya bez zajvih zhertv vede peregovori vistupaye proti vvedennya smertnoyi kari nikogo ne rozstrilyuye vidpuskaye polonenih soldativ i oficeriv dodomu i t d Vtim protilezhna storona v peregovorah ne zacikavlena i prodovzhuye nastup V rezultati takoyi politiki vnutrishnih chvar i nerivnosti sil kilka tisyach robitnikiv proti 60 tisyachnoyi armiyi respublika Rad trimayetsya mensh yak misyac Koli staye yasno sho stanovishe beznadijne Toller proponuye uryadu piti na peregovori pro kapitulyaciyu Prote komunisti vidmovlyayut jomu Toller jde z posadi komanduvacha i staye ryadovim chervonoarmijcem 1 travnya 1919 r nimecki vijska ta zagoni frajkoru vzyali Myunhen i vlashtovuyut masovij teror Bagato soten nevinnih lyudej i majzhe vsi kerivniki respubliki rozstrilyani Odnak Toller kilka misyaciv perehovuyetsya sered inshih jomu dopomagaye Rajner Mariya Rilke Jogo znajshli vzhe pislya zakinchennya rozprav i v chervni 1919 roku zasudili na p yat rokiv tyurmi Tyurma i rozkvit tvorchosti V tyurmi dlya politv yazniv u Nidershenenfeldi Toller napisav svoyi krashi ekspresionistski drami Lyudina Masa Masse Mensch i Nimeckij kalika Der deutsche Hinkemann a takozh p yesi Rujnivniki mashin Zvilnenij Votan Pomsta osmiyanih kohanciv U rozpal roboti nad Nimeckim kalikoyu Tolleru proponuyut bigti Shansi na uspih veliki ale Toller tak zahoplenij p yesoyu sho pomuchivshis vidmovlyayetsya i zalishayetsya u v yaznici she na tri roki Tut zhe vin stvoryuye kilka zbirok virshiv Romen Rollan pisav pro ci virshi Ogoleni nervi bolisno sudomno reaguyut na najmenshe zitknennya iz zovnishnim svitom Sutinkovi tini i vidbliski zahodu ozhivlyayut tyuremnu kameru p yankimi tancyami vse napovnyuyetsya zhittyam i ruhom cilij vsesvit viruye u vuzkomu prostori kameri Vin zdobuv chudovu zdatnist vtilyuvatisya u vse sho jogo otochuye Vin pochuvaye sebe bratom os ciyeyi divchini majbutnoyi materi sho prohodit po tyuremnomu podvir yi bratom navit svoyih vartoyu Bilsh togo vin brat vsogo sushogo bo vse zhittya dosh kaminnya ziv yala kvitka vesnyana zelen probivayetsya kriz brud tyuremnogo dvoru Ernst Toller v uv yaznenni Toller staye najznamenitishim nimeckim dramaturgom ta politv yaznem Jogo p yesi bezupinno jdut v Nimechchini vistavi peretvoryuyutsya na stihijni mitingi Drami perevodyat na bagato mov stavlyat krashi rezhiseri avangardnogo teatru taki yak i Vsevolod Mejyerhold U 1919 roci v Berlini vistavoyu Preobrazhennya vidkrivayetsya specialnij ekspressionistskij teatr Tribuna Toller i jogo tovarishi revolyucionizuyut teatr yakij bachitsya yim duhovnim bratstvom glyadachiv i aktoriv budinkom misteriyi sho zminyuye lyudinu Veliku rol u postanovkah pochinayut grati svitlovi efekti groteskni sceni viplesk emocij Vid aktoriv potribno ne harakternist a navpaki virazhennya glibinnoyi suti lyudini v moment najvishoyi naprugi duhovnih sil Antifashizm U 1925 roci Toller vihodit na svobodu Nezvazhayuchi na slavu jogo chekaye rozcharuvannya Za p yat rokiv Nimechchina zminilasya chasi katarsisu vidkritosti i poshuku projshli vsi zmirilisya z tim sho ye Revolyuciya budivnictvo novogo svitu vzhe nikogo navspravzhki ne cikavlyat Pro ce Toller pishe ostannyu zi svoyih najkrashih p yes Ura mi zhivi Hoppla wir leben Dali Toller pishe malo vse bilshe viddayuchis politici Vin pishe she kilka p yes Slipa boginya Die blinde Gottin Gasi kotli Feuer aus den Kesseln Divo v Americi Wunder in America Svitu ne bude Nie wieder Friede Pastor Hal Pastor Hall ale voni zdebilshogo publicistichno antifashistski i vihodyat nudnishe nizh ranni rechi Dlya ekspresionizmu potriben novij katarsis a jogo nemaye Golovnoyu spravoyu Tollera staye borotba z fashizmom Gliboko vidchuvayuchi kolektivnu svidomist vin ranishe za inshih rozumiye sho take fashizm zagnane vglib rozcharuvannya slipa diya lyudini sho vtratila zv yazok z soboyu She u v yaznici Toller napisav p yesu Zvilnenij Votan z bozhevilnim perukarem viglyadaye yak satira na Gitlera Te sho pismennik govorit u 1930 roci zdayetsya proroctvom Yevropu chekaye carstvo fashizmu yake skinchitsya zhahlivoyu vijnoyu Vin kazhe sho Gitler otrimavshi vladu nikoli yiyi ne viddast sho opoziciya bude bezsila pered derzhavoyu Cikavlyachis usima sprobami budivnictva novogo zhittya Toller bagato yizdit i v 1930 vipuskaye knigu Vzdovzh i vpoperek Quer durch pro podorozhi v SRSR Ameriku Indiyu i Palestinu V SRSR Toller priyizhdzhav dvichi v 1926 i 1934 rokah Radyanska Rosiya do yakoyi Toller stavivsya duzhe dobrozichlivo dosit jogo rozcharuvala zgaduvav pro ce Sho ya ne mozhu peredati tak ce atmosferu gnityuchoyi nudotnoyi durnici na pismennickih zborah zvedenih do revnogo sluzhinnya vladi Mizh nami sidiv Ernst Toller yakij neshodavno vijshov z bavarskoyi v yaznici Jomu urivkami perevodili promovu i jogo veliki chorni ochi na oblichchi povnomu sili i spokoyu vislovlyuvali rozgublenist Zvichajno buntivnij poet uyavlyav sobi radyansku literaturu trohi inakshe 28 lyutogo 1933 roku u nich pidpalu rejhstagu v kvartiru Tollera uvirvalosya gestapo areshtu i vbivstva vin uniknuv tilki tomu sho naperedodni poyihav vistupati do Shvejcariyi U nacistiv zalishivsya ves arhiv pismennika Amerika vijna v Ispaniyi Z Shvejcariyi Toller pereyizhdzhaye do Franciyi London a potim v SShA U 1933 roci v emigraciyi vin vipuskaye odnu z najkrashih svoyih knig spogadi Yunist v Nimechchini Eine Jugend in Deutschland V Americi Toller staye liderom nimeckih antifashistiv Vin vede agitaciyu namagayetsya ob yednati bizhenciv vsilyako dopomagaye yim vibivaye vizi vidi na prozhivannya i dozvoli na robotu Sam vin spodivayuchis donesti svoyi ideyi cherez kino vlashtovuyetsya scenaristom v Metro Goldwyn Mayer tomu ne biduye Ale pishe Toller malo vin zanadto temperamentnij shob u vidrivi vid svoyeyi publiki vitrachati chas na mistectvo Z pochatkom vijni v Ispaniyi Toller rozgortaye potuzhnu kampaniyu dopomogi respublici i bizhencyam zbiraye groshi i sam viddaye vsi svoyi zaoshadzhennya Vin zustrichayetsya z kongresmenami i prezidentom Franklinom Ruzveltom namagayuchis perekonati yih sho Ispaniya dlya fashistiv lishe repeticiya velikoyi vijni Odnak z 1937 roku Toller vse silnishe strazhdaye vid depresiyi Zibrana nim dlya respubliki velichezna suma groshej potraplyaye v ruki frankistiv Jogo brat i sestra perebuvayut u nacistskomu konctabori Peremoga Franko privodit u vidchaj 22 travnya 1939 v den peremozhnogo marshu nacionalistiv v Madridi Toller povisivsya u vannij svogo nomera v nyu jorkskomu goteli Mejflauer Nekrologi pro nogo napisali Uyist Oden Vilyam Batler Yejts Lion Fejhtvanger Tomas Mann Zigmund Frejd ta bagato inshih Spadshina2009 rik v Bavariyi neoficijno stav rokom pam yati Ernsta Tollera Tovaristvo Ernsta Tollera nagorodilo svoyeyu pochesnoyu premiyeyu bavarskogo aktora kabaretista televeduchogo i pismennika Gerharda Polta nim Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2020 P yesi Preobrazhennya Die Wandlung 1919 Lyudina masa Masse Mensch 1921 Rujnivniki mashin 1922 Nimeckij kalika Der deutsche Hinkemann 1923 Zvilnenij Votan 1923 Pomsta osmiyanih kohanciv Gop lya mi zhivemo Hoppla wir leben 1927 Slipa boginya Gasiti kotli 1930 Divo v Americi Svitu ne bude Pastor Hal Spogadi Yunist v Nimechchini Eine Jugend in Deutschland publikuvalasya po russki Vzdovzh i vpoperek Quer durch Pravosuddya Perezhite Justiz Erlebnis Virshi Pisni uv yaznenih Gedichte der Gefangenen Kniga lastivok Das Schwalbenbuch Verbruderung Film Pastor Hal Pastor Hall SShA 1940 PrimitkiToller Ernst Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Find a Grave 1996 d Track Q63056 CONOR Sl d Track Q16744133 Dmitrij Treshanin Bavarskaya revolyuciya pobedila My vymeli staryj hlam 31 travnya 2018 u Wayback Machine Russkaya planeta Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020

Дата публікації:
Топ