Шишкар білокрилий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Loxia leucoptera Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шишка́р білокри́лий (Loxia leucoptera) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Гніздиться у тайговій зоні Азії, Північно-Східної Європи та Північної Америки. Вид переважно осілий, проте інколи може здійснювати нальоти ((інвазії)) у віддалені регіони у пошуках їжі. В Україні рідкісний залітний взимку на території Полісся.
Опис
Морфологічні ознаки
Птах більший за горобця, дещо менший за інших шишкарів. Маса тіла 30-35 г, довжина тіла близько 15 см, довжина крила — 90—95 мм, хвоста — 62—65 мм, дзьоба — 17—20 мм, цівки — 19—20 мм. Дорослий самець майже цілком червоний; задня частина черева і підхвістя сіруваті; на темно-бурих верхніх покривних перах крила дві широкі білі смуги; махові пера темно-бурі, третьорядні — з білою верхівкою; стернові пера темно-бурі; дзьоб бурий, кінці щелеп схрещені; ноги темно-бурі. Доросла самка сірувато-зелена; на спині темна строкатість; воло, груди і черево оливково-сірі, з поздовжньою темною строкатістю. Молодий птах сірувато-білий, з густою темною строкатістю; на покривних перах крила дві вузькі білі смужки.
Від ялинового та соснового шишкарів відрізняється білими смугами на крилах.
Звуки
Інколи подає звуки, подібні до звуків ялинового шишкаря, але тихіші; характерним є приглушений свист «твіт». Пісня складається з трелей та щебетання, у цілому нагадує пісню шишкаря ялинового, але більш ніжна і мелодійна. Співати птахи починають задовго до гніздування, інколи восени.
Поширення та місця існування
Ареал: Північна Америка від центральної Аляски і тихоокеанського узбережжя на схід до атлантичного узбережжя. На північ на Алясці до 67-ї паралелі, до гирла Маккензі, північного узбережжя Великого Ведмежого озера, долини Телону, верхів'я Дубонту, звідки північна межа ареалу простягається до південного узбережжя Гудзонової затоки. На Лабрадорі на північніч у західній частині до 56-ї паралелі, у східній — до 59-ї паралелі. На південь до північного Орегону, долини північного Саскачевану, північної Міннесоти, північного Мічигану, північного Нью-Йорку, північного Вермонту, Нью-Гемпширу і Мену. Острови: Ньюфаундленд, Антикості, Кейп-Бретон, Принца Едварда, Гаїті.
Євразія від Швеції на сході до басейну Яни, західного узбережжя Охотського моря, узбережжя Татарської протоки. На північ до північної Швеції, північної Фінляндії, до середньої частини Кольського півострова, в області уральського хребта до 65-ї паралелі, на Ямалі, в долині Тазу і в долині Єнісею до 67-ї паралелі, далі на схід, ймовірно, до 68-ї паралелі. На південь до європейської частини колишнього СРСР і в Західному Сибіру до 57-ї паралелі, до Східного Саяну, південної межі , Яблоневого хребта, південного схилу Станового хребта, в басейні нижнього Амуру і в Примор'ї на південь до 46-ї паралелі. Шантарські острови.
Шишкар білокрилий є осілим птахом, проте у роки з неврожаєм насіння може здійснювати нальоти (інвазії) в регіони за межами гніздового ареалу.
В Україні рідкісний залітний взимку на території Полісся.
Населяє густі хвойні ліси та штучні насадження, які складаються головним чином з модрини або модрини та сосни. У Сибіру віддає перевагу насадженням сосни сибірської, а також ялиці і сосни та дуже рідко оселяється листяних лісах за відсутності хвойних. У східній частині Росії зустрічається головним чином в лісах модрини і ялини, на північному заході Росії та у Скандинавії — головним чином у ялинових лісах.
Підвиди
Виділяють 2 підвиди:
- Loxia leucoptera bifasciata (C. L. Brehm, 1827)
- Loxia leucoptera leucoptera J. F. Gmelin, 1789
Чисельність
У межах Європи станом на 2015 рік гніздиться 1,50 — 4,26 млн пар, що становить понад 10 % світової популяції, яка оцінюється приблизно в 30,0—85,1 млн дорослих особин. Чисельність у Північній Америці протягом останніх 40 років достовірно скорочується, в Європі — коливається.
Гніздування
Моногам. Гніздовий період триває у роки з гарним врожаєм насіння хвойних — з лютого до середини травня, у роки з поганим врожаєм — розтягується до червня — серпня. Гніздо будує зазвичай на ялинах, інколи також на модрині або березі в розвилці гілок на висоті 2—10 м. Інколи розташовує гніздо далеко відстовбура на бічній гілці. Зовнішня частина гнізда нещільна, зазвичай з ялинових гілочок, внутрішня складається з травинок, моху, лишайників і вистилається шерстю, пір'ям, волоссям і рослинним пухом. Зазвичай відкладає 3—5 яєць. Насиджування починається з відкладання першого яйця, і протягом 15—16 днів кладку насиджує самка, якій самець приносить корм. Перший тиждень після вилуплення самка перебуває з пташенятами, а надалі залишає їх, відлітаючи в пошуках їжі. Пташенята покидають гнізда на 19—23 день. Ще протягом приблизно 50 днів після цього їх підгодовують батьки, оскільки протягом цього часу триває перехрест наддзьобка і піддзьобка і пташенята стають здатними самостійно витягувати насіння з шишок.
Живлення
Живиться переважно насінням хвойних дерев (модрина, ялина). У невеликій кількості влітку вживає також бруньки, ягоди, а також безхребетних (попелиці, павуки, гусениці, п'ядуни, личинки пильщика).
Охорона
Вид включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. 2017. Loxia leucoptera (amended version of 2016 assessment). The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T22728944A111144194. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-1.RLTS.T22728944A111144194.en. Downloaded on 04 March 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shishkar bilokrilijDoroslij samecOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Shishkar Loxia Vid Shishkar bilokrilijBinomialna nazvaLoxia leucoptera Gmelin 1789Areal vidu Prozhivannya vprodovzh roku ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Category Loxia leucopteraVikividi Loxia leucopteraITIS 179268MSOP 22728944NCBI 96539 Shishka r bilokri lij Loxia leucoptera vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Gnizditsya u tajgovij zoni Aziyi Pivnichno Shidnoyi Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki Vid perevazhno osilij prote inkoli mozhe zdijsnyuvati naloti invaziyi u viddaleni regioni u poshukah yizhi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vzimku na teritoriyi Polissya OpisMorfologichni oznaki Samka Ptah bilshij za gorobcya desho menshij za inshih shishkariv Masa tila 30 35 g dovzhina tila blizko 15 sm dovzhina krila 90 95 mm hvosta 62 65 mm dzoba 17 20 mm civki 19 20 mm Doroslij samec majzhe cilkom chervonij zadnya chastina chereva i pidhvistya siruvati na temno burih verhnih pokrivnih perah krila dvi shiroki bili smugi mahovi pera temno buri tretoryadni z biloyu verhivkoyu sternovi pera temno buri dzob burij kinci shelep shresheni nogi temno buri Dorosla samka siruvato zelena na spini temna strokatist volo grudi i cherevo olivkovo siri z pozdovzhnoyu temnoyu strokatistyu Molodij ptah siruvato bilij z gustoyu temnoyu strokatistyu na pokrivnih perah krila dvi vuzki bili smuzhki Vid yalinovogo ta sosnovogo shishkariv vidriznyayetsya bilimi smugami na krilah Zvuki Inkoli podaye zvuki podibni do zvukiv yalinovogo shishkarya ale tihishi harakternim ye priglushenij svist tvit Pisnya skladayetsya z trelej ta shebetannya u cilomu nagaduye pisnyu shishkarya yalinovogo ale bilsh nizhna i melodijna Spivati ptahi pochinayut zadovgo do gnizduvannya inkoli voseni Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal Pivnichna Amerika vid centralnoyi Alyaski i tihookeanskogo uzberezhzhya na shid do atlantichnogo uzberezhzhya Na pivnich na Alyasci do 67 yi paraleli do girla Makkenzi pivnichnogo uzberezhzhya Velikogo Vedmezhogo ozera dolini Telonu verhiv ya Dubontu zvidki pivnichna mezha arealu prostyagayetsya do pivdennogo uzberezhzhya Gudzonovoyi zatoki Na Labradori na pivnichnich u zahidnij chastini do 56 yi paraleli u shidnij do 59 yi paraleli Na pivden do pivnichnogo Oregonu dolini pivnichnogo Saskachevanu pivnichnoyi Minnesoti pivnichnogo Michiganu pivnichnogo Nyu Jorku pivnichnogo Vermontu Nyu Gempshiru i Menu Ostrovi Nyufaundlend Antikosti Kejp Breton Princa Edvarda Gayiti Yevraziya vid Shveciyi na shodi do basejnu Yani zahidnogo uzberezhzhya Ohotskogo morya uzberezhzhya Tatarskoyi protoki Na pivnich do pivnichnoyi Shveciyi pivnichnoyi Finlyandiyi do serednoyi chastini Kolskogo pivostrova v oblasti uralskogo hrebta do 65 yi paraleli na Yamali v dolini Tazu i v dolini Yeniseyu do 67 yi paraleli dali na shid jmovirno do 68 yi paraleli Na pivden do yevropejskoyi chastini kolishnogo SRSR i v Zahidnomu Sibiru do 57 yi paraleli do Shidnogo Sayanu pivdennoyi mezhi Yablonevogo hrebta pivdennogo shilu Stanovogo hrebta v basejni nizhnogo Amuru i v Primor yi na pivden do 46 yi paraleli Shantarski ostrovi Shishkar bilokrilij ye osilim ptahom prote u roki z nevrozhayem nasinnya mozhe zdijsnyuvati naloti invaziyi v regioni za mezhami gnizdovogo arealu V Ukrayini ridkisnij zalitnij vzimku na teritoriyi Polissya Naselyaye gusti hvojni lisi ta shtuchni nasadzhennya yaki skladayutsya golovnim chinom z modrini abo modrini ta sosni U Sibiru viddaye perevagu nasadzhennyam sosni sibirskoyi a takozh yalici i sosni ta duzhe ridko oselyayetsya listyanih lisah za vidsutnosti hvojnih U shidnij chastini Rosiyi zustrichayetsya golovnim chinom v lisah modrini i yalini na pivnichnomu zahodi Rosiyi ta u Skandinaviyi golovnim chinom u yalinovih lisah PidvidiVidilyayut 2 pidvidi Loxia leucoptera bifasciata C L Brehm 1827 Loxia leucoptera leucoptera J F Gmelin 1789ChiselnistU mezhah Yevropi stanom na 2015 rik gnizditsya 1 50 4 26 mln par sho stanovit ponad 10 svitovoyi populyaciyi yaka ocinyuyetsya priblizno v 30 0 85 1 mln doroslih osobin Chiselnist u Pivnichnij Americi protyagom ostannih 40 rokiv dostovirno skorochuyetsya v Yevropi kolivayetsya GnizduvannyaYajce v oologichnij kolekciyi Monogam Gnizdovij period trivaye u roki z garnim vrozhayem nasinnya hvojnih z lyutogo do seredini travnya u roki z poganim vrozhayem roztyaguyetsya do chervnya serpnya Gnizdo buduye zazvichaj na yalinah inkoli takozh na modrini abo berezi v rozvilci gilok na visoti 2 10 m Inkoli roztashovuye gnizdo daleko vidstovbura na bichnij gilci Zovnishnya chastina gnizda neshilna zazvichaj z yalinovih gilochok vnutrishnya skladayetsya z travinok mohu lishajnikiv i vistilayetsya sherstyu pir yam volossyam i roslinnim puhom Zazvichaj vidkladaye 3 5 yayec Nasidzhuvannya pochinayetsya z vidkladannya pershogo yajcya i protyagom 15 16 dniv kladku nasidzhuye samka yakij samec prinosit korm Pershij tizhden pislya viluplennya samka perebuvaye z ptashenyatami a nadali zalishaye yih vidlitayuchi v poshukah yizhi Ptashenyata pokidayut gnizda na 19 23 den She protyagom priblizno 50 dniv pislya cogo yih pidgodovuyut batki oskilki protyagom cogo chasu trivaye perehrest naddzobka i piddzobka i ptashenyata stayut zdatnimi samostijno vityaguvati nasinnya z shishok ZhivlennyaZhivitsya perevazhno nasinnyam hvojnih derev modrina yalina U nevelikij kilkosti vlitku vzhivaye takozh brunki yagodi a takozh bezhrebetnih popelici pavuki gusenici p yaduni lichinki pilshika OhoronaVid vklyucheno do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International 2017 Loxia leucoptera amended version of 2016 assessment The IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T22728944A111144194 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2017 1 RLTS T22728944A111144194 en Downloaded on 04 March 2018