Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шишкар сосновий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Loxia pytyopsittacus Borkhausen, 1793 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шишка́р сосно́вий (Loxia pytyopsittacus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Гніздиться у Скандинавії і на північному сході Європи. Вид переважно осілий, проте інколи може здійснювати нальоти ((інвазії)) у віддалені регіони. В Україні залітний взимку на території Полісся.
Опис
Морфологічні ознаки
Птах більший за горобця. Маса тіла 35-50 г, довжина тіла близько 18 см, довжина крила — 104—108 мм, хвоста — 62—68 мм, дзьоба — 19—22 мм, цівки — 21—23 мм. Дуже подібний до шишкаря ялинового. Дорослий самець майже цілком червоний; задня частина черева і підхвістя сіруваті; на бурих покривних перах крил червоний відтінок; махові і стернові пера бурі; дзьоб масивний, бурий, кінці щелеп схрещені; ноги бурі. Доросла самка сірувато- зелена, на спині помірна темна строкатість; поперек і надхвістя жовтувато-зелені. Молодий птах сірувато- білий, з густою темною строкатістю.
Від білокрилого шишкаря відрізняється відсутністю білих смуг на крилах, від ялинового шишкаря — масивнішим дзьобом і дещо більшими розмірами.
Звуки
Голос трохи нижчий за тональністю і грубіший, ніж у ялинового шишкаря.
Поширення та місця існування
Ареал: Північно-Західна Євразія від Скандинавії і Данії і долини Іртиша на сході. На півночі в Скандинавії до 67-ї паралелі, у Фінляндії до 65-ї паралелі, до південної частини Кольського півострова, між східним берегом Білого моря і Уральським хребтом до 66-ї паралелі, звідки північна межа ареалу простягається до району Тюмені. На південь до Мекленбургу, північної Польщі, до Мінської, Смоленської, Тверської, Владимирської, Ульяновської областей, звідки південна межа ареалу простягається до району Тюмені. Взимку кочує на схід до Єнісею.
Шишкар сосновий є переважно осілим птахом. Проте в окремі роки, за нестачі їжі, може здійснювати нальоти (інвазії), хоча вони мають меншу інтенсивність, ніж у ялинового шишкаря. Протягом останніх десятиліть найбільші інвазії спостерігались в 1962, 1982 та 1990 роках. У 1962 птахи досягли Бельгії та Великої Британії; у 1982 птахи досягли західної Британії та Мекленбургу в Німеччині; у 1990 інвазія була більшою — шишкарі були відмічені у Великій Британії, Бельгії, східній Франції та південно-західній Німеччині.
Шишкар сосновий мешкає переважно в соснових лісах, але іноді зустрічається серед інших хвойних дерев, наприклад, ялин. Досить рідко трапляється в мішаних хвойно-листяних лісах, оскільки його основним кормом є насіння сосни. Зустрічається також серед штучних хвойних насаджень.
В Україні залітний взимку птах на території Полісся.
Чисельність
У межах Європи станом на 2015 рік гніздиться 425 тис. — 1,56 млн пар, що становить понад 95 % світової популяції. Чисельність у цілому стабільна, проте в окремі роки може сильно коливатись.
Гніздування
Моногам. Гніздиться переважно в соснових лісах, гніздо влаштовує на краю лісу. Період гніздування триває з грудня до кінця червня, проте здебільшого — з середини березня до середини квітня. Гніздо — груба, товстостінна споруда із сухих гілочок, кори, лишайників і хвої; всередині м'яка вистилка з пір'я або шерсті. Гніздо менше, ніж у ялинового шишкаря. Зазвичай гніздо будує біля совбуру, на бічній гілці або в розвилці на висоті до 20 м від землі. Зазвичай відкладає 3—4 яйця. Період інкубації триває від 14 до 16 днів. Під час висиджування кладки і вигодовування пташенят самка не залишає гніздо. Самець постійно годує самку і пташенят. Пташенята залишають гніздо через 18-22 дні після вилуплення. Ще протягом місяця після цього їх підгодовують батьки, оскільки у молодих птахів наддзьобок і піддзьобок не перехрещені і вони не здатні самостійно витягувати насіння з шишок.
Живлення
Живляться насінням шишок сосни звичайної але за браком їжі споживає також насіння європейської кедрової сосни та сосни сибірської. Іноді їжею є насіння вільхи і модрини, але рідко — ялини. Інколи шишкар сосновий живиться зеленими шишками. Ягоди (особливо кущові) і сережки вільхи доповнюють його раціон. Пташенят вигодовують комахами, а також насінням з шишок, які відригують для них батьки.
Охорона
Вид включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- . Planet of Birds. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 лютого 2018.
- BirdLife International. 2016. Loxia pytyopsittacus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22720638A88651987. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22720638A88651987.en. Downloaded on 01 March 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shishkar sosnovij Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Shishkar Loxia Vid Shishkar sosnovij Binomialna nazva Loxia pytyopsittacus Borkhausen 1793 Posilannya Vikishovishe Category Loxia pytyopsittacus Vikividi Loxia pytyopsittacus ITIS 560889 MSOP 22720638 NCBI 127974 Shishka r sosno vij Loxia pytyopsittacus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Gnizditsya u Skandinaviyi i na pivnichnomu shodi Yevropi Vid perevazhno osilij prote inkoli mozhe zdijsnyuvati naloti invaziyi u viddaleni regioni V Ukrayini zalitnij vzimku na teritoriyi Polissya OpisMorfologichni oznaki Samka Ptah bilshij za gorobcya Masa tila 35 50 g dovzhina tila blizko 18 sm dovzhina krila 104 108 mm hvosta 62 68 mm dzoba 19 22 mm civki 21 23 mm Duzhe podibnij do shishkarya yalinovogo Doroslij samec majzhe cilkom chervonij zadnya chastina chereva i pidhvistya siruvati na burih pokrivnih perah kril chervonij vidtinok mahovi i sternovi pera buri dzob masivnij burij kinci shelep shresheni nogi buri Dorosla samka siruvato zelena na spini pomirna temna strokatist poperek i nadhvistya zhovtuvato zeleni Molodij ptah siruvato bilij z gustoyu temnoyu strokatistyu Vid bilokrilogo shishkarya vidriznyayetsya vidsutnistyu bilih smug na krilah vid yalinovogo shishkarya masivnishim dzobom i desho bilshimi rozmirami Zvuki Golos trohi nizhchij za tonalnistyu i grubishij nizh u yalinovogo shishkarya Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal Pivnichno Zahidna Yevraziya vid Skandinaviyi i Daniyi i dolini Irtisha na shodi Na pivnochi v Skandinaviyi do 67 yi paraleli u Finlyandiyi do 65 yi paraleli do pivdennoyi chastini Kolskogo pivostrova mizh shidnim beregom Bilogo morya i Uralskim hrebtom do 66 yi paraleli zvidki pivnichna mezha arealu prostyagayetsya do rajonu Tyumeni Na pivden do Meklenburgu pivnichnoyi Polshi do Minskoyi Smolenskoyi Tverskoyi Vladimirskoyi Ulyanovskoyi oblastej zvidki pivdenna mezha arealu prostyagayetsya do rajonu Tyumeni Vzimku kochuye na shid do Yeniseyu Shishkar sosnovij ye perevazhno osilim ptahom Prote v okremi roki za nestachi yizhi mozhe zdijsnyuvati naloti invaziyi hocha voni mayut menshu intensivnist nizh u yalinovogo shishkarya Protyagom ostannih desyatilit najbilshi invaziyi sposterigalis v 1962 1982 ta 1990 rokah U 1962 ptahi dosyagli Belgiyi ta Velikoyi Britaniyi u 1982 ptahi dosyagli zahidnoyi Britaniyi ta Meklenburgu v Nimechchini u 1990 invaziya bula bilshoyu shishkari buli vidmicheni u Velikij Britaniyi Belgiyi shidnij Franciyi ta pivdenno zahidnij Nimechchini Shishkar sosnovij meshkaye perevazhno v sosnovih lisah ale inodi zustrichayetsya sered inshih hvojnih derev napriklad yalin Dosit ridko traplyayetsya v mishanih hvojno listyanih lisah oskilki jogo osnovnim kormom ye nasinnya sosni Zustrichayetsya takozh sered shtuchnih hvojnih nasadzhen V Ukrayini zalitnij vzimku ptah na teritoriyi Polissya ChiselnistU mezhah Yevropi stanom na 2015 rik gnizditsya 425 tis 1 56 mln par sho stanovit ponad 95 svitovoyi populyaciyi Chiselnist u cilomu stabilna prote v okremi roki mozhe silno kolivatis GnizduvannyaYajce v oologichnij kolekciyi Monogam Gnizditsya perevazhno v sosnovih lisah gnizdo vlashtovuye na krayu lisu Period gnizduvannya trivaye z grudnya do kincya chervnya prote zdebilshogo z seredini bereznya do seredini kvitnya Gnizdo gruba tovstostinna sporuda iz suhih gilochok kori lishajnikiv i hvoyi vseredini m yaka vistilka z pir ya abo shersti Gnizdo menshe nizh u yalinovogo shishkarya Zazvichaj gnizdo buduye bilya sovburu na bichnij gilci abo v rozvilci na visoti do 20 m vid zemli Zazvichaj vidkladaye 3 4 yajcya Period inkubaciyi trivaye vid 14 do 16 dniv Pid chas visidzhuvannya kladki i vigodovuvannya ptashenyat samka ne zalishaye gnizdo Samec postijno goduye samku i ptashenyat Ptashenyata zalishayut gnizdo cherez 18 22 dni pislya viluplennya She protyagom misyacya pislya cogo yih pidgodovuyut batki oskilki u molodih ptahiv naddzobok i piddzobok ne perehresheni i voni ne zdatni samostijno vityaguvati nasinnya z shishok ZhivlennyaZhivlyatsya nasinnyam shishok sosni zvichajnoyi ale za brakom yizhi spozhivaye takozh nasinnya yevropejskoyi kedrovoyi sosni ta sosni sibirskoyi Inodi yizheyu ye nasinnya vilhi i modrini ale ridko yalini Inkoli shishkar sosnovij zhivitsya zelenimi shishkami Yagodi osoblivo kushovi i serezhki vilhi dopovnyuyut jogo racion Ptashenyat vigodovuyut komahami a takozh nasinnyam z shishok yaki vidriguyut dlya nih batki OhoronaVid vklyucheno do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Planet of Birds Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2018 BirdLife International 2016 Loxia pytyopsittacus The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22720638A88651987 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22720638A88651987 en Downloaded on 01 March 2018