Віджілент англ HMS Vigilant R93 військовий корабель ескадрений міноносець типу V Королівського військово морського флоту

«Віджілент» (англ. HMS Vigilant (R93) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «V» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

«Віджілент» (R93)
HMS Vigilant (R93)

Британський есмінець «Віджілент» на Тайні. 4 вересня 1943
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «V»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	одинадцятий корабель флоту на
Корабельня	Swan Hunter, Тайн-енд-Вір
Замовлено	1 вересня 1941
Закладено	31 січня 1942
Спущено на воду	22 грудня 1942
Введено в експлуатацію	10 вересня 1943
На службі	1943-1963
Перекваліфікований	на фрегат протичовнової оборони типу «15»
Статус	6 червня 1965 року списаний та проданий на брухт
Нагороди	4 бойових відзнаки
Бойовий досвід	Друга світова війна Арктичні конвої * Конвой JW 54B * Конвой JW 56A * Конвой JW 56B * Конвой RA 56 * Конвой JW 57 * Конвой RA 57 Операція «Тангстен» Операція «Маскот» Операція «Нептун» Війна на Тихому океані Бірманська кампанія Операція «Дракула»
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1 806 тонн/2 091 тонн (стандартна)
Довжина	111 м
Ширина	10,87 м
Осадка	3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	40 000 к.с.
Швидкість	37 вузлів (69 км/год)
Дальність плавання	4 860 миль (9 000 км) на швидкості 29 вузлів
Екіпаж	180 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 × 120-мм гармати
Торпедно-мінне озброєння	8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 (1 × 2) × 40-мм зенітних гармат Bofors L60 6 (2 × 2; 2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»

Ескадрений міноносець «Віджілент» закладений 31 січня 1942 року на верфі компанії Swan Hunter у Тайн-енд-Вірі. 22 грудня 1942 року він був спущений на воду, а 10 вересня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Есмінець брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці біля берегів Франції, Англії та Норвегії, забезпечував висадку союзників у Нормандії, діяв на Тихому океані біля берегів Голландської Ост-Індії й Бірми, супроводжував арктичні конвої. За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений чотирма бойовими відзнаками.

Бойовий шлях

1943

Після введення до строю, есмінець увійшов до 26-ї флотилії ескадрених міноносців Флоту метрополії. У жовтні створив ескорт з «Хаїда», «Ірокеу», «Гарді» й «Джейнес» супроводжував лінійний корабель «Енсон» для проведення операції до Шпіцбергена.

23 листопада з есмінцями есмінці «Гарді», «Севідж», «Саумарез», «Скорпіон», «Скодж», «Венус» і «Сторд» супроводжував у далекому океанському ескорті конвой JW 54B до Росії.

1944

21 січня 1944 року «Віджілент» вийшов з Акурейрі з ескортною групою конвою JW 56A, що прямував до Кольської затоки. Транспортний конвой піддався атаці 10 німецьких субмарин. 25 січня U-278 вдалось потопити американське судно Penelope Barker (16 осіб загинуло, 56 врятувалось), есмінець «Обд'юрет» отримав серйозні пошкодження через торпедну атаку іншої субмарини U-360 й був змушений вийти з похідного ордеру конвою. 26 числа судно Andrew G. Curtin було потоплено U-716 (3 чоловіки загинуло, 68 врятовані «Інконстант»), Fort Bellingham спочатку дістав пошкоджень від влучення торпед U-360, а потім було затоплено U-957 (36 осіб загинуло, 35 врятовані «Оффа»; ще 2 особи взяті в полон німецькими підводниками).

3 лютого 1944 року повернувся до Британських островів з конвоєм RA 56, на який противник не впливав протягом переходу.

У лютому-березні 1944 року супроводжував арктичний конвой JW 57. 24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця «Кеппель» та торпедоносців «Сордфіш» з борту ескортного авіаносця «Чейсер» німецький U-713 був потоплений. Наступного дня есмінець «Махратта» був уражений торпедою T5 німецького підводного човна U-990 і швидко затонув. У свою чергу літаючий човен «Каталіна» з бази у виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину U-601.

4 березня 1944 року під час супроводу конвою JW/RA-57 літаки з авіаносця «Чейсер» пошкодили німецький підводний човен U-472 (який згодом був потоплений надводними кораблями), а також потопили підводні човни U-366 (05.03.1944) та U-973 (06.03.1944).

30 березня 1944 року «Віджілент» увійшов до складу сил, що готувались до проведення операції «Тангстен» — атаці палубною авіацією королівського військово-морського флоту Великої Британії німецького лінкора «Тірпіц», здійснена 3 квітня 1944 року. Британське командування побоювалося, що цей єдиний лінкор, що лишився у німців і переховувався в Алта-фіорді, після ремонту знову стане загрозою стратегічно важливим арктичним конвоям, які доставляли вантажі до Радянського Союзу. Знищення лінкора дозволило б звільнити кілька важких бойових кораблів, що дислокувалися у Північному морі для протидії «Тірпіцу». 3 квітня літаки з п'яти авіаносців завдали удару по «Тірпіцу». Британські льотчики на 42 пікіруючих бомбардувальниках Fairey Barracuda у супроводі 80 винищувачів зустріли серйозний опір німців. Й хоча п'ятнадцять авіабомб вразили ціль, німецькому лінійному кораблю не були завдані суттєвих збитків. Через два місяці він знову увійшов до строю. Втрати британців склали чотири літаки, дев'ять льотчиків загинули.

17 липня разом з іншими кораблями британського флоту прикривав авіаносну групу з авіаносців «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», що проводили чергову спробу атакувати німецький лінійний корабель «Тірпіц» у норвезькому фіорді Каафіорд.

1945

Після закінчення активної фази боїв біля берегів Франції та Норвегії, есмінець продовжував патрулювання та супроводження конвоїв у східному Атлантичному океані. 15 січня 1945 року розпочав похід на Далекий Схід. У лютому прибув до Східного флоту.

22 лютого прибув до Тринкомалі на Цейлоні, де приєднався до кораблів оперативної групи № 62. 28 числа 62-га оперативна група бойових кораблів союзників вийшла до Андаманських та Нікобарських островів для зачищення прилеглих акваторій від японських надводних сил.

10 травня 1945 року есмінець у складі оперативної групи флоту брав участь у , коли об'єднаний флот союзників намагався зірвати проходження загону японських бойових кораблів крізь протоку з Сінгапуру до Андаманських островів. Результатом бою стало затоплення есмінцями 26-ї флотилії японського важкого крейсера .

2 липня 1945 року разом з есмінцями та «Ескімо» вийшов на супровід авіаносців «Емір» та «Емперор», які вийшли в моря для прикриття 6-ї флотилії тральщиків, які зачищали від мін Малаккську протоку.

Після капітуляції японського гарнізону в Сінгапурі, ескадрений міноносець «Віджілант» повернувся до Англії. У січні 1946 року він прибув до Гаріджа, а згодом перейшов до Лондондеррі, де увійшов до протичовнової флотилії. Згодом проходив службу на Середземноморському флоті Британської імперії, 1947 році виведений до резерву. З 1951 до 1952 пройшов процес модернізації та був перекваліфікований на фрегат ПЧО типу «15». 27 жовтня 1954 року зіткнувся в морі з фрегатом ПЧО , унаслідок чого дістав серйозних пошкоджень. Після ремонту був визначений навчально-тренувальним кораблем для морських кадетів. Продовжував службу до 1963 року, потім виведений до резерву у Девонпорт. 6 червня 1965 року списаний та проданий на брухт.

Див. також

Посилання

. на uboat.net. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)
. на naval-history.net. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2018. (англ.)

Література

Critchley, Mike (1982). British Warships Since 1945: Part 3: Destroyers. Liskeard, UK: Maritime Books. ISBN .
Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN .
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN .

Примітки

Виноски

У перекладі «Пильний».
4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1943-1944), за висадку в Нормандії (1944), за Малайську кампанію (1945), за Бірманську кампанію (1945).
До складу ескорту конвою JW 56A входили: важкі крейсери «Кент» і «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Інконстант», «Обд'юрет», «Оффа», «Севідж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», корвети та тральщики.
До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці «Опорт'юн», «Оффа», «Севідж», «Віджілент», «Венус», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Мушкетер», «Скодж», «Гурон».
До складу сил ескорту входили: ескортний авіаносець «Чейсер», легкий крейсер «Блек Прінс», і есмінці «Мілн», «Метеор», «Махратта», «Матчлес», «Оффа», «Обідіент», «Онслот», «Орібі», «Савідж», «Серапіс», «Свіфт», «Верулам», «Віджілент».
Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори «Герцог Йоркський» під прапором адмірала Б. Фрезера та «Енсон» під прапором віце-адмірала Г.Мура, 6 авіаносців «Вікторіос», «Фьюріос», «Імперор», «Фенсер», «Серчер» та «Персьюер», 4 крейсери: «Белфаст», «Рояліст», «Шеффілд» і «Ямайка»; 16 есмінців «Віджілент», «Вейкфул», «Віраго», «Верулам», «Матчлес», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Урса», «Андонтед», «Онслот», «Джавелін», «Свіфт», канадські «Алгонкін» і «Сіу», польський ORP «Піорун».
До складу ударного угруповання флоту на операцію «Маскот» входили: лінкор «Герцог Йоркський», авіаносці «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», крейсери «Беллона», «Кент», «Девоншир» і «Джамайка», есмінці: «Марна», «Матчлес», «Мілн», «Мушкетір», «Нубіан», «Скордж», «Верулам», «Віджілент», «Віраго», «Волейдж», «Бульдог», «Алгонкін» та «Сіу»; фрегати , і .
Склад оперативної групи: лінійний корабель HMS «Квін Елізабет», ескортні авіаносці «Хантер», «Шах» і «Імперор», крейсери «Камберленд», «Рояліст» та голландський «Тромп», 8 есмінців: «Тартар», «Ротердам», «Нубіан», «Саумарез», «Венус», «Віраго», «Віджілант» і «Верулам».

Джерела

. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2018.
JW 56A^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[1] У перекладі «Пильний».

[2] 4 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за арктичні конвої (1943-1944), за висадку в Нормандії (1944), за Малайську кампанію (1945), за Бірманську кампанію (1945).

[4] До складу ескорту конвою JW 56A входили: важкі крейсери «Кент» і «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Інконстант», «Обд'юрет», «Оффа», «Севідж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», корвети та тральщики.

[6] До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці «Опорт'юн», «Оффа», «Севідж», «Віджілент», «Венус», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Мушкетер», «Скодж», «Гурон».

[7] До складу сил ескорту входили: ескортний авіаносець «Чейсер», легкий крейсер «Блек Прінс», і есмінці «Мілн», «Метеор», «Махратта», «Матчлес», «Оффа», «Обідіент», «Онслот», «Орібі», «Савідж», «Серапіс», «Свіфт», «Верулам», «Віджілент».

[8] Загалом до операції «Тангстен» залучались: лінкори «Герцог Йоркський» під прапором адмірала Б. Фрезера та «Енсон» під прапором віце-адмірала Г.Мура, 6 авіаносців «Вікторіос», «Фьюріос», «Імперор», «Фенсер», «Серчер» та «Персьюер», 4 крейсери: «Белфаст», «Рояліст», «Шеффілд» і «Ямайка»; 16 есмінців «Віджілент», «Вейкфул», «Віраго», «Верулам», «Матчлес», «Марна», «Метеор», «Мілн», «Урса», «Андонтед», «Онслот», «Джавелін», «Свіфт», канадські «Алгонкін» і «Сіу», польський ORP «Піорун».

[9] До складу ударного угруповання флоту на операцію «Маскот» входили: лінкор «Герцог Йоркський», авіаносці «Формідабл», «Індіфатігебл» та «Фьюріос», крейсери «Беллона», «Кент», «Девоншир» і «Джамайка», есмінці: «Марна», «Матчлес», «Мілн», «Мушкетір», «Нубіан», «Скордж», «Верулам», «Віджілент», «Віраго», «Волейдж», «Бульдог», «Алгонкін» та «Сіу»; фрегати , і .

[10] Склад оперативної групи: лінійний корабель HMS «Квін Елізабет», ескортні авіаносці «Хантер», «Шах» і «Імперор», крейсери «Камберленд», «Рояліст» та голландський «Тромп», 8 есмінців: «Тартар», «Ротердам», «Нубіан», «Саумарез», «Венус», «Віраго», «Віджілант» і «Верулам».

[naval-history.net-3] . Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2018.

[5] JW 56A^{[недоступне посилання з червня 2019]}