Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Avro Canada канадська авіабудівна компанія що існувала з 1945 по 1962 По завершенню другої світової війни Британська кор

Avro Canada

Avro Canada

Avro Canada — канадська авіабудівна компанія, що існувала з 1945 по 1962 . По завершенню другої світової війни, Британська корпорація [en], придбавши в Канаді державний авіаційний завод Victory Aircraft, заснувала на його базі свою дочірню компанію «A.V. Roe Canada Ltd». На початку своєї діяльності, Avro Canada, займалась ремонтом, та обслуговуванням літаків часів другої світової війни (Hawker Sea Fury, North American B-25 Mitchell та Avro Lancaster), але з часом, купуючи інші компанії та активно інвестуючи в новітні дослідження — Avro Canada стала третьою за величинию компанією Канади і увійшла до сотні найбільших компаній світу.

Avro Canada
A.V. Roe Canada Ltd
image
Логотип
image
Типдочірнє підприємство
Організаційно-правова форма господарюваннякорпорація[d]
Галузьавіаційна промисловість
Спеціалізаціяаерокосмонавтика
Попередник(и)[en]
Наступник(и)
(спадкоємці)		[en]
Засновано1945
Закриття (ліквідація)1962
Штаб-квартираТоронто, image Канада
Ключові особи[en]
[en]
[en]
[en]
Продукціялітальні апарати, авіаційні двигуни
Співробітники50 000 (1958)
Холдингова компанія[en]
Дочірні компаніїAvro Aircraft
[en]
[en]
Canadian Applied Research
[en]
Canadian Steel Improvement
Canadian Steel Wheel
Canadian Thermo Control Co
[en]
image Avro Canada у Вікісховищі

Історія

Передумови

Авіабудівний завод в Малтоні (селище Малтон стало частиною міста Міссісога в 1974 році), Онтаріо, був заснований корпорацією [en], в 1938 році. Це був один з так званих [en], збудованих під прикриттям звичайної машинобудівної компанії, не пов'язаної з авіаційною галуззю. Додатковою перевагою цього підприємства, було його розміщення в Канаді, що убезпечувало його від ворожих авіанальотів під час другої світової війни. Завод виготовляв, ліцензійні, британські військові літаки. У виробництві були багатоцільові літаки Avro Anson, бомбардувальники Handley Page Hampden, винищувачі Hawker Hurricane та допоміжні літаки Westland Lysander. Згодом було прийнято рішення, запустити, на заводі, виробництво важких, чотиримоторних бомбардувальників Avro Lancaster, але компанія виявилася неспроможною самостійно налагодити випуск такого великого й складного літака, і тому в листопаді 1942 року, завод був націоналізований урядом Канади і підпорядкований новоствореній державній корпорації [en].

Початок діяльності

Уряд Канади, 1944 року, створює «Консультативний комітет з авіабудування». Директор авіаційного виробництва Канади, [en], зазначав в своїй доповіді, що для Канади, є надзвичайно важливим, створити свою власну авіаційну промисловість, яка б могла забезпечити замкнутий цикл, проектування і виготовлення літаків та двигунів до них, всередині Канади. В цей же час, британська компанія Avro, шукає можливості для свого післявоєнного розвитку, проте, зі слів представників Avro, міністерство національної оборони Канади, на той час, не бажало розглядати нічого більшого за ліцензійне виробництво літаків і двигунів до них. Ситуація змінилась, в жовтні 1944 року, коли Кларенс Хоу, отримав посаду міністра реконструкції, в уряді Маккензі Кінга. На цій посаді Кларенс Хоу був відповідальним за матеріальне та наукове забезпечення повоєнної конверсії, а також за приватизацію державних підприємств. Він посприяв укладенню угоди, між урядом і британською Корпорацією Hawker Siddeley, згідно з якою Hawker Siddeley придбала державний завод Victory Aircraft, на базі якого заснувала «A.V. Roe Canada Ltd», як філію в Канаді, своєї дочірньої, авіабудівної компанії «A.V. Roe and Company». На початку своєї діяльності, Avro Canada виконувала роботи з ремонту й обслуговування військових літаків, часів другої світової війни. Паралельно з цим, в компанії було започатковано ряд нових, інноваційних, амбітних проектів розрахованих на використання реактивної тяги.

Розширення та диверсифікація

image
Представник Avro, Рой Харді Добсон і керівник Avro Canada, Гордон Кроуфорд, в ангарі з CF-105 Arrow, 1957 рік

З часом, A.V. Roe Canada Ltd, було реорганізовано в холдингову компанію, що складалась з двох дочірніх підприємств: Avro Aircraft (проектування і виробництво літаків) і Orenda Engines (проектування і виробництво авіаційних двигунів), які почали працювати під цими назвами з 1 січня 1955 року. Будівлі компаній були розташовані один навпроти одного в комплексі, по периметру аеропорту Малтон. Загальна чисельність персоналу двох авіаційних компаній досягла 15 000 чоловік у 1958 році.

В той же період, під керівництвом [en] A.V. Roe Canada Ltd, придбала ряд компаній, серед яких [en], Canadian Applied Research, [en], Canadian Steel Improvement, Canadian Steel Wheel, Canadian Thermo Control Co, [en], та багато інших. До 1958 року A. V. Roe Canada Ltd. перетворилась на промислового гіганта із понад 50 000 співробітників в 44 дочірніх компаніях, які займалися видобутком вугілля, виробництвом сталі, залізничним рухомим складом, літаками та авіаційними двигунами, а також комп'ютерами та електронікою. 1956 року прибутки A.V. Roe Canada Ltd, склали 45 % доходу Hawker Siddeley. Річний дохід становив приблизно 450 мільйонів доларів США. 1958 року, A. V. Roe Canada Ltd зайняла трете місце за капіталізацією в Канаді.

Загибель корпорації

Avro Aircraft, основний авіаційний підрозділ A.V. Roe Canada Ltd, наприкінці 50-х років, займався реалізацією амбітного і коштовного проекту надзвукового винищувача CF-105 Arrow. Основним замовником літака мали бути Королівські військово-повітряні сили Канади (англ. Royal Canadian Air Force (RCAF)). Фінансування також відбувалось переважно з бюджету Канади. 1958 року, за результатами федеральних виборів, до влади в Канаді прийшла прогресивно-консервативна партія, на чолі з Джоном Діфенбейкером. Після перемоги на виборах, посівши посаду прем'єр-міністра, Джон Діфенбейкер скасував фінансування проекту CF-105 Arrow, віддавши перевагу підписанню угоди про створення командування повітряно-космічної оборони Північної Америки NORAD спільно з Сполученими Штатами Америки. Діфенбейкер стверджував, що рішення ґрунтувалося на «ретельному дослідженні» загроз і оборонних можливостей, а також вартості різних систем оборони. Про скасування розробки CF-105 Arrow було оголошено 20 лютого 1959 року. Цей день став відомий як «чорна п'ятниця» канадської авіації. В результаті цієї події, без роботи опинились майже 15 000 співробітників Avro Aircraft та Orenda Engines, і ще приблизно стільки ж людей, втратили роботу в компаніях-постачальниках Avro Canada. Провідні інженери Avro Aircraft, почали масово залишати компанію. Протягом двох місяців після скасування проекту всі літаки, двигуни та виробниче оснащення було списано на металобрухт. Офіційною причиною наказу про знищення матеріалів та обладнання — було вказано, запобігання витоку інформації, про секретні технології і матеріали, використані у програмах «Arrow» та «Iroquois».

1962 року Hawker Siddeley розпустила A.V. Roe Canada Ltd і передала всі активи до своєї, новоствореної дочірньої компанії Hawker Siddeley Canada. Підрозділ з виробництва літаків, Avro Aircraft було ліквідовано. Того ж року авіаційний завод у Малтоні був проданий компанії [en]. З часом активи DOSCO були націоналізовані. Canadian Car and Foundry було ліквідовано а їхні заводи знесені. Orenda Engines — фактично єдиний з великих підрозділів Avro Canada, який продовжує своє існування донині, 1997 року компанія була придбана [en], перейменована в Orenda Aerospace і продовжує свою діяльність під цією новою назвою.

Літальні апарати

CF-100 Canuck

Докладніше: CF-100 Canuck
image
CF-100 Canuck

Перша власна розробка компанії, двомоторний реактивний винищувач з прямим крилом. Це єдиний літак Avro Canada і одночасно єдиний канадський військовий винищувач, який надійшов у масове виробництво і експлуатацію. Роботи розпочалися в жовтні 1946 року, згідно зі специфікацією Королівських ВПС Канади, яка вимагала створення нового, всепогодного літака, винищувача-перехоплювача на реактивній тязі, придатного для місій патрулювання, на далекі відстані. 19 січня 1950 року прототип CF-100 Mark 1, здійснив свій перший політ, оснащений парою турбореактивних двигунів [en]. В подальшому серійні літаки оснащувалися двигуном Avro Canada Orenda власного виробництва. Льотні випробування показали, що CF-100 має відносно короткий розбіг і високу швидкість набору висоти, що робить його добре придатним для виконання ролі винищувача-перехоплювача. Даний літак проектувався на початку ери реактивної авіації, тому мав відносно низьку тягооснащеність, пряме крило і був розрахований на дозвуковий політ. Проте 18 грудня 1952 року Януш Жураковський, головний пілот-випробувач Avro Canada, подолав звуковий бар'єр на прототипі CF-100 Mark 4, розігнавши літак в пікуванні з висоти 14 000 м, до швидкості 1,10 Маха, що зробило літак — першим реактивним літаком з прямим крилом, здатним здійснювати контрольований надзвуковий політ.

CF-100 Canuck, перебував на озброєнні у Королівських ВПС Канади та Збройних Силах Канади, також він був закуплений, для оснащення повітряних сил Бельгії. Всього було випущено 692 літака різних модифікацій. Літак було оснащено радаром. Озброєння літака складалось з восьми кулеметів Browning M3, в підфюзеляжному блоці, в більш пізніх модифікаціях, додались 2 блоки, кожен з яких містив 29 НАР [en]. Також була випущена невелика серія CF-100 Mark 5, озброєних, новітніми на той час ракетами класу повітря-повітря AIM-7 Sparrow II. Існували також навчально-тренувальні модифікації CF100, та літаки обладнані комплексами РЕБ.

C102 Jetliner

image
C-102 Jetliner

Проект пасажирського турбореактивного авіалайнера середньої дальності, створений компанією Avro Canada у 1949 році. Перший політ літак здійснив 10 серпня 1949 року, лише на 13 днів, поступившись в першості , ставши таким чином другим реактивним пасажирським авіалайнером у світі. Назва «Jetliner» є акронімом слів «jet airliner». Літак максимальною злітною масою 25 тон, що міг вмістити до 50 пасажирів, було оснащено чотирма турбореактивними двигунами [en], тягою в 16 кН кожен. Крейсерська швидкість літака була 605 км/год, максимальна — 671 км/год, що було значно більше ніж могли запропонувати, розповсюджені на той час, гвинтові літаки. До прикладу, в межах випробувань прототипу літака, у квітні 1950 року, Jetliner доставив, вперше в світі, «реактивну авіапошту», з Торонто до Нью-Йорка за 58 хвилин, що було вдвічі швидше за попередній рекорд. Політ був широко висвітлений у ЗМІ, а екіпаж вітали на вулицях Манхеттена парадними стрічками і плакатами. Концепція реактивної тяги, була настільки нова, що Jetliner змусили припаркувати подалі від терміналу, а під двигуни поставили каструлі на випадок, якщо з них капатиме легкозаймисте паливо. Вцілому літак викликав великий інтерес, однак спроба розвивати одночасно два великі інноваційні проекти (C102 Jetliner і CF-100 Canuck) призвела до тривалих затримок їх реалізації. Холодна війна, на той час була в розпалі, уряд Канади, в особі Кларенса Хоу, наполягав на необхідності посилення RCAF і вимагав від Avro Canada прискорити роботу над військовим замовленням. Враховуючи це керівництво компанії зробило вибір на користь всепогодного винищувача-перехоплювача CF-100 Canuck і у 1951 році, видало наказ припинити роботу над проектом C-102 Jetliner. Перший літаючий прототип Jetliner був переданий [en], але в останньої, не знайшлось місця для зберігання літака і тому 13 грудня 1956 року, авіалайнер розрізали на брухт, зберігши лише носову частину з секцією кабіни пілотів. Вціліла частина літака зберігається в канадському музеї авіації та космосу в Оттаві, Онтаріо. Запланована раніше побудова другого прототипу — була скасована. .

CF-103

Докладніше: CF-103

Даний проект — це спроба глибокої модифікації існуючого винищувача-перехоплювача CF-100 Canuck. В компанії цілком розуміли обмеження «товстого прямого крила» використаного на CF-100 і головний конструктор Джон Фрост запропонував поєднати фюзеляж і двигуни існуючого літака, з новим тонким, стрілоподібним крилом і хвостовим оперенням, що мало забезпечити збільшення швидкості нового літака. Роботи над проектом почалися на початку 50-х років, майже одночасно з випробовуваннями перших прототипів CF-100 Canuck. Планувалось що новий літак буде проміжною ланкою, між CF-100 і новими поколіннями винищувачів, які планувалося створити в майбутньому. Основні зміни полягали в зменшенні хорди та товщини крила. Кут стріловидності по передній кромці складав 42°. Хвостове оперення також планувалося стрілоподібним. Одна з розглянутих версій також мала два обтічних паливних бака, які зливалися з передньою кромкою крила. У 1951 році міністерство торгівлі Канади видало замовлення на два прототипи та планер для статичних випробувань під проектним позначенням CF-103. Оснащення, інструменти та детальні технічні креслення були готові до червня 1951 року, а випробування в аеродинамічній трубі, проведені в корнельському університеті, були завершені до листопада 1951 року. Було створено дерев'яний макет CF-103. Проте льотні випробування, проведені протягом 1951 року, головним пілотом-випробувачем Янушем Жураковські, показали, що потенціал розвитку CF-100 перевищив заплановані показники продуктивності CF-103. Робота над CF-103 зупинилася, перший політ, спочатку запланований на літо 1952 року, було перенесено на середину 1953 року. З наростанням холодної війни канадський уряд вимагав, налагодити масове виробництво, вже випробуваної моделі CF-100, що змусило компанію Avro повністю згорнути проект CF-103.

CF-105 Arrow

image
Репліка CF-105 Arrow, в музеї [en]

Іноваційний проект надзвукового винищувача-перехоплювача з дельтоподібним крилом, розроблений і побудований Avro Canada. Історія літака почалася, в квітні 1953 року, з появою специфікації AIR 7-3, випущеної Королівськими ВПС Канади (RCAF), в якій було викладено перелік вимог, до нового перспективного літака. Команда RCAF під керівництвом Рея Футтіта провела перемовини з американськими, британськими і французькими виробниками літаків, за результатами яких дійшли висновку, що жоден з існуючих літаків, і жоден з проектів, що знаходяться в стадії розробки — не відповідають вимогам AIR 7-3. Намагаючись задовольнити вимоги RCAF, інженери Avro Canada, запропонували два проекти літаків під індексами CF-104 і CF-105, згодом взаємодіючи з замовником, остаточний вибір було зупинено на більш коштовному й амбітному проекті CF-105 (конкуруючий проект CF-104 було закрито на етапі ескізного проектування). У липні 1953 року, пропозицію Avro Canada було прийнято, і компанія отримала погодження і фінансування повного проектування проекту під назвою CF-105 Arrow. У грудні було виділено 27 мільйонів канадських доларів на початок конструкторських робіт. Спочатку проект був обмеженим у фінансуванні, але поява радянського реактивного бомбардувальника Мясищев М-4 «Бізон» і випробування СРСР водневої бомби різко змінили пріоритети. Вже в березні 1955 року контракт було збільшено до 260 мільйонів канадських доларів, що передбачало побудову п'яти прототипів CF-105 Arrow Mark 1 для льотних випробувань, а потім ще 35 CF-105 Arrow Mark 2 з серійними двигунами та системами керування вогнем.

Порівняння вимог специфікації і оціночних характеристик CF-105 Arrow Mark 2 (з двигуном Iroquois):

Вимога специфікація AIR 7-3 Оцінка CF-105 Arrow Mark 2
Кількість двигунів 2 2
Кількість членів екіпажу 2 2
бойовий радіус для місії на «низьких швидкостях» не менше 300 NM (556 км) 630 NM (1167 км)
бойовий радіус для місії перехоплення, на «максимальних швидкостях» не менше 200 NM (370 км) 400 NM (741 км)
Можливість експлуатації з ЗПС довжиною 6 000 футів (1 830 м) 6 000 футів (1 830 м)
Крейсерська швидкість, на висоті 70 000 футів (21 350 м) 1,5 Маха 1,5 Маха
Максимальне перевантаження маневру, без втрати швидкості і висоти 2 g 1,84 g
Час від запуску двигунів, до досягнення висоти 50 000 футів (15 250 м) і швидкості 1,5 Маха не більше 5 хв 4,1 хв

Перший політ CF-105 Arrow Mark 1, за номером RL-201, оснащеного двигунами [en], було здійснено 25 березня 1958 року, конструкція продемонструвала чудову керованість і характеристики, досягнувши 1,9 Маха в горизонтальному польоті. Було виготовлено ще чотири прототипи модифікації Mark 1: RL-202, RL-203, RL-204 та RL-205. Легкий і потужніший двигун Orenda Iroquois знаходився на стадії випробувань і незабаром міг бути готовий, для побудови літаків модифікації Mark 2. Перший CF-105 Arrow Mark 2 (RL-206) з двигунами Orenda Iroquois, був готовий до випробувань на рулінні в рамках підготовки до льотних і приймальних випробувань пілотами RCAF на початку 1959 року.

20 лютого 1959 року, новий прем'єр-міністр Канади, Джон Діфенбейкер раптово зупинив фінансування CF-105 Arrow і його двигунів Orenda Iroquois. Канада намагалася продати літак США та Великобританії, але жодних угод укладено не було. Через два місяці оснащення, інструменти, плани, існуючі планери та двигуни було наказано знищити. Ця подія фактично вибила Avro Canada з бізнесу, а її висококваліфікований інженерний і виробничий персонал було розпорошено.

VZ-9 Avrocar

image
VZ-9 Avrocar

Експериментальний літальний апарат, вертикального злету та приземлення, спроектований і побудований Avro Canada, в рамках секретного військового проекту США. Avrocar став кульмінацією серії дослідницьких проектів, «спеціальної дослідницької групи» (англ. Special Projects Group (SPG)), під керівництвом [en], який приєднався до Avro Canada у червні 1947 року, маючи досвід роботи в кількох британських авіабудівних компаніях. Спочатку SPG проводила дослідницькі роботи, вертикального злету й посадки літальних апаратів, в межах цих робіт, була запропонована «специфічна» схема побудови турбореактивного двигуна з відцентровим турбокомпресором і трубчатими камерами згоряння розташованими навколо турбокомпресора радіально, як спиці в колесі. Отриманий двигун був скомпонований у формі великого плаского диска. Реактивна тяга створювалась по периметру всього обода двигуна, і це створювало проблеми при адаптації конструкції до традиційної компоновки літака. Під новий двигун було створено так званий «проект Y», літальний апарат у формі, що нагадувала штикову лопату, який мав злітати й сідати вертикально. Даний проект було закрито, через надзвичайно високу вартість його реалізації. Надалі був започаткований «проект Y-2», який був логічним продовженнями «проекту Y», форма лопати змінилась на дископодібну, запропоновано для злету, посадки й дозвукової стадії польоту, використовувати ефект Коанда. Проект «проект Y-2» зацікавив представників повітряних сил США і отримав фінансування з американського бюджету. 1956 року, Avro Canada пропонувала літальний апарат під кодовою назвою TS-140 (розвиток «проекту Y-2»), на конкурс ВМС США, з розробки надзвукового винищувача вертикального злету й посадки. Пропонований літак мав дископодібну форму і мав задовольняти всім вимогам замовника, але ВМС США віддали перевагу більш традиційному проекту [en]. Оскільки новий тип двигуна і літальні апарати під нього не мали достатнього фінансування, щоб втілити їх в життя, Джон Фрост запропонував побудувати менший і дешевший апарат, який мав слугувати демонстратором можливостей і доказом правильності обраної концепції. Проект отримав назву «Avrocar» і був представлений, як прототип транспортного засобу «літаючого позашляховика», що підходить для потреб армії, і може слугувати аеродинамічним випробувальним стендом для майбутнього розвитку теми дископодібних літальних апаратів. Початкові вимоги до продуктивності Avrocar полягали в десятихвилинному зависанні нал землею, та дальністю польоту 25 миль (40 км) з корисним навантаженням 1000 фунтів (450 кг).

Avrocar був дископодібним літальним апаратом, верхня поверхня диска була сильно опуклою, а нижня майже пласка. Диск мав діаметр 18 футів (5,5 м) і товщину 3,5 футів (1,1 м). Вентилятор турбокомпресора складався з 124 лопатей і знаходився в центрі диска. Більша частина тяги була спрямована прямо вниз через отвір у нижній поверхні диска, решта відводилася для живлення систем керування, що проходили вздовж зовнішнього обода диска. Енергією вентилятор забезпечували три невеликі турбореактивні двигуни [en], прикріплені до рами. Кожен двигун мав власні паливні та масляні баки та інші допоміжні системи. Більша частина планера була зроблена з алюмінію, суха маса апарату складала 3000 фунтів (1400 кг). Ходова частина Avrocar була рудиментарною з трьома невеликими поворотними колесами. Керування здійснювалося за допомогою єдиного джойстика, встановленого збоку. Жодних механічних зв'язків з органами керування не було, натомість ручка керувала потоком повітря під високим тиском, який або безпосередньо подавався до різних керуючих поверхонь, або опосередковано через спеціальні канали, керував різними системами. Було побудовано два прототипи, на яких проводились випробування.

Перший політ Avrocar було здійснено 12 листопада 1959 року. Тестування виявило ряд значних недоліків проекту. Реальні можливості двигунів і вентилятора виявились нижчими за проектні, і підйомна сила створювана вентилятором виявилась меншою за власну вагу апарату, що не дозволило здійснювати політ за межами дії екранного ефекту землі. Тобто Avrocar міг летіти лише в безпосередній близькості до землі, так само, як це роблять судна на повітряній подушці чи екраноплани. Також Avrocar був нестабільним в польоті і схильним до значних кренів і коливань, що різко наростали при спробі «відірватись» від земного екрану. Поки тривали роботи з усунення недоліків, військові США поступово втрачали інтерес до проекту, виділене раніше фінансування скінчилось в березні 1961 року. Пропозиції Фроста щодо модифікації конструкції не були прийняті, і в грудні 1961 року військові США офіційно скасували проект Avrocar і пов'язаний з ним проект надзвукового літака вертикального злету й посадки.

Двигуни Orenda

Компанія Turbo Research була заснована 1944 року, як державне підприємство, для проведення досліджень і випробувань в галузі реактивної тяги, і її використання, в холодних погодних умовах Канади. Були проведені початкові дослідження конструкції двигуна з відцентровим компресором, пізніше проводились розробки нової конструкції з осьовим компресором, що згодом була втілена у виробництво під назвою Chinook — перший суто канадський турбореактивний двигун. У 1948 році Turbo Research була продана A.V. Roe Canada Ltd, де була об'єднана з підрозділом газових турбін. Проект Chinook отримав подальший розвиток і новий двигун з покращеними характеристиками отримав назву — Orenda, поступив у масове виробництво і використовувався на літаках CF-100 Canuck, і в кількох варіантах [en]. У 1954 році Avro Canada було реорганізовано, і підрозділ з виготовлення двигунів, отримав назву Orenda Engines. Під проект надзвукового перехоплювача CF-105 Arrow, розроблявся новий перспективний двигун Iroquois, але програма Iroquois була скасована разом із Arrow 20 лютого 1959 року. Компанія ще деякий час продовжувала випускати ліцензійні копії реактивних двигунів інших конструкцій, для Королівських ВПС Канади, а 1962 року була продана Hawker Siddeley Canada. 1997 року Orenda була придбана Magellan Aerospace і перейменована в Orenda Aerospace. Наприкінці 1990 років, була спроба вивести на ринок новий 8-циліндровий поршневий двигун Orenda OE600, потужністю 600 к. с., призначений для використання на невеликих літаках, але продажі двигуна були незначними і проект було заморожено.

Неосновні напрямки діяльності

Основним видом діяльності A.V. Roe Canada Ltd, завжди було авіабудування, але незважаючи на це, компанія мала багато підрозділів, прямо не пов'язаних з авіацією. На піку своєї діяльності, Avro Canada контролювала 44 дочірніх компанії, в різних галузях економіки. Нижче наведено неповний перелік найбільш значущих неавіаційних підрозділів компанії:

  • Canadian Steel Improvement — Завод з виробництва прецезійних кованих лопаток турбін. У компанії працювало понад 400 осіб, продукція компанії забезпечувала можливості масового виробництва турбореактивних авіадвигунів Orenda.
  • Canadian Steel Foundries — Одна з найбільших металургійних компаній свого часу
  • Canadian Car and Foundry — Найбільший виробник рейкового рухомого складу, свого часу. Компанія виробляла вагони, трамваї, цистерни, тощо.
  • Dominion Steel and Coal Corporation (DOSCO) — компанія з видобутку вугілля та виробництва сталі, була одним із найбільших приватних роботодавців у Канаді протягом 1930-1950-х років.
  • Halifax Shipyard — велика корабельня в місті Галіфакс, що виконувала замовлення ВМС Канади.
  • Canadian Applied Research — виробник бортових навігаційних систем.

Див. також

Примітки

  1. Whitcomb, Randall (2008). Cold War Tech War: The Politics of America's Air Defense (англ.). Collector's Guide Publishing, Inc. ISBN .
  2. (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2006.
  3. Whitcomb, Randall (2004). Avro Aircraft and Cold War Aviation (англ.). Vanwell Publishing Ltd. ISBN .
  4. Campagna, Palmiro (1998). Storms of Controversy: The Secret Avro Arrow Files Revealed (англ.). Stoddart Pub. ISBN .
  5. Zuuring, Peter (2000). The Arrow Scrapbook (англ.). Irwin Pub. ISBN .
  6. Floyd, Jim (1986). The Avro Canada C102 Jetliner (англ.). Boston Mills Pr. ISBN .
  7. (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2007.
  8. The Arrowheads (2004). Avro Arrow: The Story of the Avro Arrow From Its Evolution To Its Extinction (англ.). Boston Mills Press. ISBN .
  9. Dow, James (1979). The Arrow (англ.). Lorimer. ISBN .
  10. Peden, Murray (1987). Fall of an Arrow (англ.). General Distribution Services. ISBN .
  11. Greig, Stewart (1988). SHUTTING DOWN THE NATIONAL DREAM - A. V. Roe and the Tragedy of the Avro Arrow (англ.). McGraw Hill Ryerson. ISBN .
  12. Greig, Stewart (1998). Arrow through the heart: The life and times of Crawford Gordon and the Avro Arrow (англ.). McGraw-Hill Ryerson. ISBN .
  13. Campagna, Palmiro (2003). Requiem for a Giant: A.V. Roe Canada and the Avro Arrow (англ.). Dundurn. ISBN .
  14. (англ.). Архів оригіналу за 1 вересня 2021.
  15. Zuk, Bill (2001). Avrocar: Canada's Flying Saucer (англ.). Boston Mills Press. ISBN .
  16. Zuk, Bill (2006). The Avro Arrow Story: The Impossible Dream (англ.). Amazing Stories. ISBN .
  17. Zuuring, Peter (2002). Iroquois Rollout (англ.). Arrow Alliance Press. ISBN .

 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avro Canada kanadska aviabudivna kompaniya sho isnuvala z 1945 po 1962 Po zavershennyu drugoyi svitovoyi vijni Britanska korporaciya en pridbavshi v Kanadi derzhavnij aviacijnij zavod Victory Aircraft zasnuvala na jogo bazi svoyu dochirnyu kompaniyu A V Roe Canada Ltd Na pochatku svoyeyi diyalnosti Avro Canada zajmalas remontom ta obslugovuvannyam litakiv chasiv drugoyi svitovoyi vijni Hawker Sea Fury North American B 25 Mitchell ta Avro Lancaster ale z chasom kupuyuchi inshi kompaniyi ta aktivno investuyuchi v novitni doslidzhennya Avro Canada stala tretoyu za velichiniyu kompaniyeyu Kanadi i uvijshla do sotni najbilshih kompanij svitu Avro CanadaA V Roe Canada LtdLogotipTipdochirnye pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyakorporaciya d Galuzaviacijna promislovistSpecializaciyaaerokosmonavtikaPoperednik i en Nastupnik i spadkoyemci en Zasnovano1945Zakrittya likvidaciya 1962Shtab kvartiraToronto KanadaKlyuchovi osobi en en en en Produkciyalitalni aparati aviacijni dviguniSpivrobitniki50 000 1958 Holdingova kompaniya en Dochirni kompaniyiAvro Aircraft en en Canadian Applied Research en Canadian Steel Improvement Canadian Steel Wheel Canadian Thermo Control Co en Avro Canada u VikishovishiIstoriyaPeredumovi Aviabudivnij zavod v Maltoni selishe Malton stalo chastinoyu mista Missisoga v 1974 roci Ontario buv zasnovanij korporaciyeyu en v 1938 roci Ce buv odin z tak zvanih en zbudovanih pid prikrittyam zvichajnoyi mashinobudivnoyi kompaniyi ne pov yazanoyi z aviacijnoyu galuzzyu Dodatkovoyu perevagoyu cogo pidpriyemstva bulo jogo rozmishennya v Kanadi sho ubezpechuvalo jogo vid vorozhih avianalotiv pid chas drugoyi svitovoyi vijni Zavod vigotovlyav licenzijni britanski vijskovi litaki U virobnictvi buli bagatocilovi litaki Avro Anson bombarduvalniki Handley Page Hampden vinishuvachi Hawker Hurricane ta dopomizhni litaki Westland Lysander Zgodom bulo prijnyato rishennya zapustiti na zavodi virobnictvo vazhkih chotirimotornih bombarduvalnikiv Avro Lancaster ale kompaniya viyavilasya nespromozhnoyu samostijno nalagoditi vipusk takogo velikogo j skladnogo litaka i tomu v listopadi 1942 roku zavod buv nacionalizovanij uryadom Kanadi i pidporyadkovanij novostvorenij derzhavnij korporaciyi en Pochatok diyalnosti Uryad Kanadi 1944 roku stvoryuye Konsultativnij komitet z aviabuduvannya Direktor aviacijnogo virobnictva Kanadi en zaznachav v svoyij dopovidi sho dlya Kanadi ye nadzvichajno vazhlivim stvoriti svoyu vlasnu aviacijnu promislovist yaka b mogla zabezpechiti zamknutij cikl proektuvannya i vigotovlennya litakiv ta dviguniv do nih vseredini Kanadi V cej zhe chas britanska kompaniya Avro shukaye mozhlivosti dlya svogo pislyavoyennogo rozvitku prote zi sliv predstavnikiv Avro ministerstvo nacionalnoyi oboroni Kanadi na toj chas ne bazhalo rozglyadati nichogo bilshogo za licenzijne virobnictvo litakiv i dviguniv do nih Situaciya zminilas v zhovtni 1944 roku koli Klarens Hou otrimav posadu ministra rekonstrukciyi v uryadi Makkenzi Kinga Na cij posadi Klarens Hou buv vidpovidalnim za materialne ta naukove zabezpechennya povoyennoyi konversiyi a takozh za privatizaciyu derzhavnih pidpriyemstv Vin pospriyav ukladennyu ugodi mizh uryadom i britanskoyu Korporaciyeyu Hawker Siddeley zgidno z yakoyu Hawker Siddeley pridbala derzhavnij zavod Victory Aircraft na bazi yakogo zasnuvala A V Roe Canada Ltd yak filiyu v Kanadi svoyeyi dochirnoyi aviabudivnoyi kompaniyi A V Roe and Company Na pochatku svoyeyi diyalnosti Avro Canada vikonuvala roboti z remontu j obslugovuvannya vijskovih litakiv chasiv drugoyi svitovoyi vijni Paralelno z cim v kompaniyi bulo zapochatkovano ryad novih innovacijnih ambitnih proektiv rozrahovanih na vikoristannya reaktivnoyi tyagi Rozshirennya ta diversifikaciya Predstavnik Avro Roj Hardi Dobson i kerivnik Avro Canada Gordon Krouford v angari z CF 105 Arrow 1957 rik Z chasom A V Roe Canada Ltd bulo reorganizovano v holdingovu kompaniyu sho skladalas z dvoh dochirnih pidpriyemstv Avro Aircraft proektuvannya i virobnictvo litakiv i Orenda Engines proektuvannya i virobnictvo aviacijnih dviguniv yaki pochali pracyuvati pid cimi nazvami z 1 sichnya 1955 roku Budivli kompanij buli roztashovani odin navproti odnogo v kompleksi po perimetru aeroportu Malton Zagalna chiselnist personalu dvoh aviacijnih kompanij dosyagla 15 000 cholovik u 1958 roci V toj zhe period pid kerivnictvom en A V Roe Canada Ltd pridbala ryad kompanij sered yakih en Canadian Applied Research en Canadian Steel Improvement Canadian Steel Wheel Canadian Thermo Control Co en ta bagato inshih Do 1958 roku A V Roe Canada Ltd peretvorilas na promislovogo giganta iz ponad 50 000 spivrobitnikiv v 44 dochirnih kompaniyah yaki zajmalisya vidobutkom vugillya virobnictvom stali zaliznichnim ruhomim skladom litakami ta aviacijnimi dvigunami a takozh komp yuterami ta elektronikoyu 1956 roku pributki A V Roe Canada Ltd sklali 45 dohodu Hawker Siddeley Richnij dohid stanoviv priblizno 450 miljoniv dolariv SShA 1958 roku A V Roe Canada Ltd zajnyala trete misce za kapitalizaciyeyu v Kanadi Zagibel korporaciyi Avro Aircraft osnovnij aviacijnij pidrozdil A V Roe Canada Ltd naprikinci 50 h rokiv zajmavsya realizaciyeyu ambitnogo i koshtovnogo proektu nadzvukovogo vinishuvacha CF 105 Arrow Osnovnim zamovnikom litaka mali buti Korolivski vijskovo povitryani sili Kanadi angl Royal Canadian Air Force RCAF Finansuvannya takozh vidbuvalos perevazhno z byudzhetu Kanadi 1958 roku za rezultatami federalnih viboriv do vladi v Kanadi prijshla progresivno konservativna partiya na choli z Dzhonom Difenbejkerom Pislya peremogi na viborah posivshi posadu prem yer ministra Dzhon Difenbejker skasuvav finansuvannya proektu CF 105 Arrow viddavshi perevagu pidpisannyu ugodi pro stvorennya komanduvannya povitryano kosmichnoyi oboroni Pivnichnoyi Ameriki NORAD spilno z Spoluchenimi Shtatami Ameriki Difenbejker stverdzhuvav sho rishennya gruntuvalosya na retelnomu doslidzhenni zagroz i oboronnih mozhlivostej a takozh vartosti riznih sistem oboroni Pro skasuvannya rozrobki CF 105 Arrow bulo ogolosheno 20 lyutogo 1959 roku Cej den stav vidomij yak chorna p yatnicya kanadskoyi aviaciyi V rezultati ciyeyi podiyi bez roboti opinilis majzhe 15 000 spivrobitnikiv Avro Aircraft ta Orenda Engines i she priblizno stilki zh lyudej vtratili robotu v kompaniyah postachalnikah Avro Canada Providni inzheneri Avro Aircraft pochali masovo zalishati kompaniyu Protyagom dvoh misyaciv pislya skasuvannya proektu vsi litaki dviguni ta virobniche osnashennya bulo spisano na metalobruht Oficijnoyu prichinoyu nakazu pro znishennya materialiv ta obladnannya bulo vkazano zapobigannya vitoku informaciyi pro sekretni tehnologiyi i materiali vikoristani u programah Arrow ta Iroquois 1962 roku Hawker Siddeley rozpustila A V Roe Canada Ltd i peredala vsi aktivi do svoyeyi novostvorenoyi dochirnoyi kompaniyi Hawker Siddeley Canada Pidrozdil z virobnictva litakiv Avro Aircraft bulo likvidovano Togo zh roku aviacijnij zavod u Maltoni buv prodanij kompaniyi en Z chasom aktivi DOSCO buli nacionalizovani Canadian Car and Foundry bulo likvidovano a yihni zavodi zneseni Orenda Engines faktichno yedinij z velikih pidrozdiliv Avro Canada yakij prodovzhuye svoye isnuvannya donini 1997 roku kompaniya bula pridbana en perejmenovana v Orenda Aerospace i prodovzhuye svoyu diyalnist pid ciyeyu novoyu nazvoyu Litalni aparatiCF 100 Canuck Dokladnishe CF 100 Canuck CF 100 Canuck Persha vlasna rozrobka kompaniyi dvomotornij reaktivnij vinishuvach z pryamim krilom Ce yedinij litak Avro Canada i odnochasno yedinij kanadskij vijskovij vinishuvach yakij nadijshov u masove virobnictvo i ekspluataciyu Roboti rozpochalisya v zhovtni 1946 roku zgidno zi specifikaciyeyu Korolivskih VPS Kanadi yaka vimagala stvorennya novogo vsepogodnogo litaka vinishuvacha perehoplyuvacha na reaktivnij tyazi pridatnogo dlya misij patrulyuvannya na daleki vidstani 19 sichnya 1950 roku prototip CF 100 Mark 1 zdijsniv svij pershij polit osnashenij paroyu turboreaktivnih dviguniv en V podalshomu serijni litaki osnashuvalisya dvigunom Avro Canada Orenda vlasnogo virobnictva Lotni viprobuvannya pokazali sho CF 100 maye vidnosno korotkij rozbig i visoku shvidkist naboru visoti sho robit jogo dobre pridatnim dlya vikonannya roli vinishuvacha perehoplyuvacha Danij litak proektuvavsya na pochatku eri reaktivnoyi aviaciyi tomu mav vidnosno nizku tyagoosnashenist pryame krilo i buv rozrahovanij na dozvukovij polit Prote 18 grudnya 1952 roku Yanush Zhurakovskij golovnij pilot viprobuvach Avro Canada podolav zvukovij bar yer na prototipi CF 100 Mark 4 rozignavshi litak v pikuvanni z visoti 14 000 m do shvidkosti 1 10 Maha sho zrobilo litak pershim reaktivnim litakom z pryamim krilom zdatnim zdijsnyuvati kontrolovanij nadzvukovij polit CF 100 Canuck perebuvav na ozbroyenni u Korolivskih VPS Kanadi ta Zbrojnih Silah Kanadi takozh vin buv zakuplenij dlya osnashennya povitryanih sil Belgiyi Vsogo bulo vipusheno 692 litaka riznih modifikacij Litak bulo osnasheno radarom Ozbroyennya litaka skladalos z vosmi kulemetiv Browning M3 v pidfyuzelyazhnomu bloci v bilsh piznih modifikaciyah dodalis 2 bloki kozhen z yakih mistiv 29 NAR en Takozh bula vipushena nevelika seriya CF 100 Mark 5 ozbroyenih novitnimi na toj chas raketami klasu povitrya povitrya AIM 7 Sparrow II Isnuvali takozh navchalno trenuvalni modifikaciyi CF100 ta litaki obladnani kompleksami REB C102 Jetliner C 102 Jetliner Proekt pasazhirskogo turboreaktivnogo avialajnera serednoyi dalnosti stvorenij kompaniyeyu Avro Canada u 1949 roci Pershij polit litak zdijsniv 10 serpnya 1949 roku lishe na 13 dniv postupivshis v pershosti stavshi takim chinom drugim reaktivnim pasazhirskim avialajnerom u sviti Nazva Jetliner ye akronimom sliv jet airliner Litak maksimalnoyu zlitnoyu masoyu 25 ton sho mig vmistiti do 50 pasazhiriv bulo osnasheno chotirma turboreaktivnimi dvigunami en tyagoyu v 16 kN kozhen Krejserska shvidkist litaka bula 605 km god maksimalna 671 km god sho bulo znachno bilshe nizh mogli zaproponuvati rozpovsyudzheni na toj chas gvintovi litaki Do prikladu v mezhah viprobuvan prototipu litaka u kvitni 1950 roku Jetliner dostaviv vpershe v sviti reaktivnu aviaposhtu z Toronto do Nyu Jorka za 58 hvilin sho bulo vdvichi shvidshe za poperednij rekord Polit buv shiroko visvitlenij u ZMI a ekipazh vitali na vulicyah Manhettena paradnimi strichkami i plakatami Koncepciya reaktivnoyi tyagi bula nastilki nova sho Jetliner zmusili priparkuvati podali vid terminalu a pid dviguni postavili kastruli na vipadok yaksho z nih kapatime legkozajmiste palivo Vcilomu litak viklikav velikij interes odnak sproba rozvivati odnochasno dva veliki innovacijni proekti C102 Jetliner i CF 100 Canuck prizvela do trivalih zatrimok yih realizaciyi Holodna vijna na toj chas bula v rozpali uryad Kanadi v osobi Klarensa Hou napolyagav na neobhidnosti posilennya RCAF i vimagav vid Avro Canada priskoriti robotu nad vijskovim zamovlennyam Vrahovuyuchi ce kerivnictvo kompaniyi zrobilo vibir na korist vsepogodnogo vinishuvacha perehoplyuvacha CF 100 Canuck i u 1951 roci vidalo nakaz pripiniti robotu nad proektom C 102 Jetliner Pershij litayuchij prototip Jetliner buv peredanij en ale v ostannoyi ne znajshlos miscya dlya zberigannya litaka i tomu 13 grudnya 1956 roku avialajner rozrizali na bruht zberigshi lishe nosovu chastinu z sekciyeyu kabini pilotiv Vcilila chastina litaka zberigayetsya v kanadskomu muzeyi aviaciyi ta kosmosu v Ottavi Ontario Zaplanovana ranishe pobudova drugogo prototipu bula skasovana CF 103 Dokladnishe CF 103 Danij proekt ce sproba glibokoyi modifikaciyi isnuyuchogo vinishuvacha perehoplyuvacha CF 100 Canuck V kompaniyi cilkom rozumili obmezhennya tovstogo pryamogo krila vikoristanogo na CF 100 i golovnij konstruktor Dzhon Frost zaproponuvav poyednati fyuzelyazh i dviguni isnuyuchogo litaka z novim tonkim strilopodibnim krilom i hvostovim operennyam sho malo zabezpechiti zbilshennya shvidkosti novogo litaka Roboti nad proektom pochalisya na pochatku 50 h rokiv majzhe odnochasno z viprobovuvannyami pershih prototipiv CF 100 Canuck Planuvalos sho novij litak bude promizhnoyu lankoyu mizh CF 100 i novimi pokolinnyami vinishuvachiv yaki planuvalosya stvoriti v majbutnomu Osnovni zmini polyagali v zmenshenni hordi ta tovshini krila Kut strilovidnosti po perednij kromci skladav 42 Hvostove operennya takozh planuvalosya strilopodibnim Odna z rozglyanutih versij takozh mala dva obtichnih palivnih baka yaki zlivalisya z perednoyu kromkoyu krila U 1951 roci ministerstvo torgivli Kanadi vidalo zamovlennya na dva prototipi ta planer dlya statichnih viprobuvan pid proektnim poznachennyam CF 103 Osnashennya instrumenti ta detalni tehnichni kreslennya buli gotovi do chervnya 1951 roku a viprobuvannya v aerodinamichnij trubi provedeni v kornelskomu universiteti buli zaversheni do listopada 1951 roku Bulo stvoreno derev yanij maket CF 103 Prote lotni viprobuvannya provedeni protyagom 1951 roku golovnim pilotom viprobuvachem Yanushem Zhurakovski pokazali sho potencial rozvitku CF 100 perevishiv zaplanovani pokazniki produktivnosti CF 103 Robota nad CF 103 zupinilasya pershij polit spochatku zaplanovanij na lito 1952 roku bulo pereneseno na seredinu 1953 roku Z narostannyam holodnoyi vijni kanadskij uryad vimagav nalagoditi masove virobnictvo vzhe viprobuvanoyi modeli CF 100 sho zmusilo kompaniyu Avro povnistyu zgornuti proekt CF 103 CF 105 Arrow Replika CF 105 Arrow v muzeyi en Inovacijnij proekt nadzvukovogo vinishuvacha perehoplyuvacha z deltopodibnim krilom rozroblenij i pobudovanij Avro Canada Istoriya litaka pochalasya v kvitni 1953 roku z poyavoyu specifikaciyi AIR 7 3 vipushenoyi Korolivskimi VPS Kanadi RCAF v yakij bulo vikladeno perelik vimog do novogo perspektivnogo litaka Komanda RCAF pid kerivnictvom Reya Futtita provela peremovini z amerikanskimi britanskimi i francuzkimi virobnikami litakiv za rezultatami yakih dijshli visnovku sho zhoden z isnuyuchih litakiv i zhoden z proektiv sho znahodyatsya v stadiyi rozrobki ne vidpovidayut vimogam AIR 7 3 Namagayuchis zadovolniti vimogi RCAF inzheneri Avro Canada zaproponuvali dva proekti litakiv pid indeksami CF 104 i CF 105 zgodom vzayemodiyuchi z zamovnikom ostatochnij vibir bulo zupineno na bilsh koshtovnomu j ambitnomu proekti CF 105 konkuruyuchij proekt CF 104 bulo zakrito na etapi eskiznogo proektuvannya U lipni 1953 roku propoziciyu Avro Canada bulo prijnyato i kompaniya otrimala pogodzhennya i finansuvannya povnogo proektuvannya proektu pid nazvoyu CF 105 Arrow U grudni bulo vidileno 27 miljoniv kanadskih dolariv na pochatok konstruktorskih robit Spochatku proekt buv obmezhenim u finansuvanni ale poyava radyanskogo reaktivnogo bombarduvalnika Myasishev M 4 Bizon i viprobuvannya SRSR vodnevoyi bombi rizko zminili prioriteti Vzhe v berezni 1955 roku kontrakt bulo zbilsheno do 260 miljoniv kanadskih dolariv sho peredbachalo pobudovu p yati prototipiv CF 105 Arrow Mark 1 dlya lotnih viprobuvan a potim she 35 CF 105 Arrow Mark 2 z serijnimi dvigunami ta sistemami keruvannya vognem Porivnyannya vimog specifikaciyi i ocinochnih harakteristik CF 105 Arrow Mark 2 z dvigunom Iroquois Vimoga specifikaciya AIR 7 3 Ocinka CF 105 Arrow Mark 2 Kilkist dviguniv 2 2 Kilkist chleniv ekipazhu 2 2 bojovij radius dlya misiyi na nizkih shvidkostyah ne menshe 300 NM 556 km 630 NM 1167 km bojovij radius dlya misiyi perehoplennya na maksimalnih shvidkostyah ne menshe 200 NM 370 km 400 NM 741 km Mozhlivist ekspluataciyi z ZPS dovzhinoyu 6 000 futiv 1 830 m 6 000 futiv 1 830 m Krejserska shvidkist na visoti 70 000 futiv 21 350 m 1 5 Maha 1 5 Maha Maksimalne perevantazhennya manevru bez vtrati shvidkosti i visoti 2 g 1 84 g Chas vid zapusku dviguniv do dosyagnennya visoti 50 000 futiv 15 250 m i shvidkosti 1 5 Maha ne bilshe 5 hv 4 1 hv Pershij polit CF 105 Arrow Mark 1 za nomerom RL 201 osnashenogo dvigunami en bulo zdijsneno 25 bereznya 1958 roku konstrukciya prodemonstruvala chudovu kerovanist i harakteristiki dosyagnuvshi 1 9 Maha v gorizontalnomu poloti Bulo vigotovleno she chotiri prototipi modifikaciyi Mark 1 RL 202 RL 203 RL 204 ta RL 205 Legkij i potuzhnishij dvigun Orenda Iroquois znahodivsya na stadiyi viprobuvan i nezabarom mig buti gotovij dlya pobudovi litakiv modifikaciyi Mark 2 Pershij CF 105 Arrow Mark 2 RL 206 z dvigunami Orenda Iroquois buv gotovij do viprobuvan na rulinni v ramkah pidgotovki do lotnih i prijmalnih viprobuvan pilotami RCAF na pochatku 1959 roku 20 lyutogo 1959 roku novij prem yer ministr Kanadi Dzhon Difenbejker raptovo zupiniv finansuvannya CF 105 Arrow i jogo dviguniv Orenda Iroquois Kanada namagalasya prodati litak SShA ta Velikobritaniyi ale zhodnih ugod ukladeno ne bulo Cherez dva misyaci osnashennya instrumenti plani isnuyuchi planeri ta dviguni bulo nakazano znishiti Cya podiya faktichno vibila Avro Canada z biznesu a yiyi visokokvalifikovanij inzhenernij i virobnichij personal bulo rozporosheno VZ 9 Avrocar VZ 9 Avrocar Eksperimentalnij litalnij aparat vertikalnogo zletu ta prizemlennya sproektovanij i pobudovanij Avro Canada v ramkah sekretnogo vijskovogo proektu SShA Avrocar stav kulminaciyeyu seriyi doslidnickih proektiv specialnoyi doslidnickoyi grupi angl Special Projects Group SPG pid kerivnictvom en yakij priyednavsya do Avro Canada u chervni 1947 roku mayuchi dosvid roboti v kilkoh britanskih aviabudivnih kompaniyah Spochatku SPG provodila doslidnicki roboti vertikalnogo zletu j posadki litalnih aparativ v mezhah cih robit bula zaproponovana specifichna shema pobudovi turboreaktivnogo dviguna z vidcentrovim turbokompresorom i trubchatimi kamerami zgoryannya roztashovanimi navkolo turbokompresora radialno yak spici v kolesi Otrimanij dvigun buv skomponovanij u formi velikogo plaskogo diska Reaktivna tyaga stvoryuvalas po perimetru vsogo oboda dviguna i ce stvoryuvalo problemi pri adaptaciyi konstrukciyi do tradicijnoyi komponovki litaka Pid novij dvigun bulo stvoreno tak zvanij proekt Y litalnij aparat u formi sho nagaduvala shtikovu lopatu yakij mav zlitati j sidati vertikalno Danij proekt bulo zakrito cherez nadzvichajno visoku vartist jogo realizaciyi Nadali buv zapochatkovanij proekt Y 2 yakij buv logichnim prodovzhennyami proektu Y forma lopati zminilas na diskopodibnu zaproponovano dlya zletu posadki j dozvukovoyi stadiyi polotu vikoristovuvati efekt Koanda Proekt proekt Y 2 zacikaviv predstavnikiv povitryanih sil SShA i otrimav finansuvannya z amerikanskogo byudzhetu 1956 roku Avro Canada proponuvala litalnij aparat pid kodovoyu nazvoyu TS 140 rozvitok proektu Y 2 na konkurs VMS SShA z rozrobki nadzvukovogo vinishuvacha vertikalnogo zletu j posadki Proponovanij litak mav diskopodibnu formu i mav zadovolnyati vsim vimogam zamovnika ale VMS SShA viddali perevagu bilsh tradicijnomu proektu en Oskilki novij tip dviguna i litalni aparati pid nogo ne mali dostatnogo finansuvannya shob vtiliti yih v zhittya Dzhon Frost zaproponuvav pobuduvati menshij i deshevshij aparat yakij mav sluguvati demonstratorom mozhlivostej i dokazom pravilnosti obranoyi koncepciyi Proekt otrimav nazvu Avrocar i buv predstavlenij yak prototip transportnogo zasobu litayuchogo pozashlyahovika sho pidhodit dlya potreb armiyi i mozhe sluguvati aerodinamichnim viprobuvalnim stendom dlya majbutnogo rozvitku temi diskopodibnih litalnih aparativ Pochatkovi vimogi do produktivnosti Avrocar polyagali v desyatihvilinnomu zavisanni nal zemleyu ta dalnistyu polotu 25 mil 40 km z korisnim navantazhennyam 1000 funtiv 450 kg Avrocar buv diskopodibnim litalnim aparatom verhnya poverhnya diska bula silno opukloyu a nizhnya majzhe plaska Disk mav diametr 18 futiv 5 5 m i tovshinu 3 5 futiv 1 1 m Ventilyator turbokompresora skladavsya z 124 lopatej i znahodivsya v centri diska Bilsha chastina tyagi bula spryamovana pryamo vniz cherez otvir u nizhnij poverhni diska reshta vidvodilasya dlya zhivlennya sistem keruvannya sho prohodili vzdovzh zovnishnogo oboda diska Energiyeyu ventilyator zabezpechuvali tri neveliki turboreaktivni dviguni en prikripleni do rami Kozhen dvigun mav vlasni palivni ta maslyani baki ta inshi dopomizhni sistemi Bilsha chastina planera bula zroblena z alyuminiyu suha masa aparatu skladala 3000 funtiv 1400 kg Hodova chastina Avrocar bula rudimentarnoyu z troma nevelikimi povorotnimi kolesami Keruvannya zdijsnyuvalosya za dopomogoyu yedinogo dzhojstika vstanovlenogo zboku Zhodnih mehanichnih zv yazkiv z organami keruvannya ne bulo natomist ruchka keruvala potokom povitrya pid visokim tiskom yakij abo bezposeredno podavavsya do riznih keruyuchih poverhon abo oposeredkovano cherez specialni kanali keruvav riznimi sistemami Bulo pobudovano dva prototipi na yakih provodilis viprobuvannya Pershij polit Avrocar bulo zdijsneno 12 listopada 1959 roku Testuvannya viyavilo ryad znachnih nedolikiv proektu Realni mozhlivosti dviguniv i ventilyatora viyavilis nizhchimi za proektni i pidjomna sila stvoryuvana ventilyatorom viyavilas menshoyu za vlasnu vagu aparatu sho ne dozvolilo zdijsnyuvati polit za mezhami diyi ekrannogo efektu zemli Tobto Avrocar mig letiti lishe v bezposerednij blizkosti do zemli tak samo yak ce roblyat sudna na povitryanij podushci chi ekranoplani Takozh Avrocar buv nestabilnim v poloti i shilnim do znachnih kreniv i kolivan sho rizko narostali pri sprobi vidirvatis vid zemnogo ekranu Poki trivali roboti z usunennya nedolikiv vijskovi SShA postupovo vtrachali interes do proektu vidilene ranishe finansuvannya skinchilos v berezni 1961 roku Propoziciyi Frosta shodo modifikaciyi konstrukciyi ne buli prijnyati i v grudni 1961 roku vijskovi SShA oficijno skasuvali proekt Avrocar i pov yazanij z nim proekt nadzvukovogo litaka vertikalnogo zletu j posadki Dviguni OrendaKompaniya Turbo Research bula zasnovana 1944 roku yak derzhavne pidpriyemstvo dlya provedennya doslidzhen i viprobuvan v galuzi reaktivnoyi tyagi i yiyi vikoristannya v holodnih pogodnih umovah Kanadi Buli provedeni pochatkovi doslidzhennya konstrukciyi dviguna z vidcentrovim kompresorom piznishe provodilis rozrobki novoyi konstrukciyi z osovim kompresorom sho zgodom bula vtilena u virobnictvo pid nazvoyu Chinook pershij suto kanadskij turboreaktivnij dvigun U 1948 roci Turbo Research bula prodana A V Roe Canada Ltd de bula ob yednana z pidrozdilom gazovih turbin Proekt Chinook otrimav podalshij rozvitok i novij dvigun z pokrashenimi harakteristikami otrimav nazvu Orenda postupiv u masove virobnictvo i vikoristovuvavsya na litakah CF 100 Canuck i v kilkoh variantah en U 1954 roci Avro Canada bulo reorganizovano i pidrozdil z vigotovlennya dviguniv otrimav nazvu Orenda Engines Pid proekt nadzvukovogo perehoplyuvacha CF 105 Arrow rozroblyavsya novij perspektivnij dvigun Iroquois ale programa Iroquois bula skasovana razom iz Arrow 20 lyutogo 1959 roku Kompaniya she deyakij chas prodovzhuvala vipuskati licenzijni kopiyi reaktivnih dviguniv inshih konstrukcij dlya Korolivskih VPS Kanadi a 1962 roku bula prodana Hawker Siddeley Canada 1997 roku Orenda bula pridbana Magellan Aerospace i perejmenovana v Orenda Aerospace Naprikinci 1990 rokiv bula sproba vivesti na rinok novij 8 cilindrovij porshnevij dvigun Orenda OE600 potuzhnistyu 600 k s priznachenij dlya vikoristannya na nevelikih litakah ale prodazhi dviguna buli neznachnimi i proekt bulo zamorozheno Neosnovni napryamki diyalnostiOsnovnim vidom diyalnosti A V Roe Canada Ltd zavzhdi bulo aviabuduvannya ale nezvazhayuchi na ce kompaniya mala bagato pidrozdiliv pryamo ne pov yazanih z aviaciyeyu Na piku svoyeyi diyalnosti Avro Canada kontrolyuvala 44 dochirnih kompaniyi v riznih galuzyah ekonomiki Nizhche navedeno nepovnij perelik najbilsh znachushih neaviacijnih pidrozdiliv kompaniyi Canadian Steel Improvement Zavod z virobnictva precezijnih kovanih lopatok turbin U kompaniyi pracyuvalo ponad 400 osib produkciya kompaniyi zabezpechuvala mozhlivosti masovogo virobnictva turboreaktivnih aviadviguniv Orenda Canadian Steel Foundries Odna z najbilshih metalurgijnih kompanij svogo chasu Canadian Car and Foundry Najbilshij virobnik rejkovogo ruhomogo skladu svogo chasu Kompaniya viroblyala vagoni tramvayi cisterni tosho Dominion Steel and Coal Corporation DOSCO kompaniya z vidobutku vugillya ta virobnictva stali bula odnim iz najbilshih privatnih robotodavciv u Kanadi protyagom 1930 1950 h rokiv Halifax Shipyard velika korabelnya v misti Galifaks sho vikonuvala zamovlennya VMS Kanadi Canadian Applied Research virobnik bortovih navigacijnih sistem Div takozhPortal Aviaciya Portal Kanada Avro en en Bombardier AerospacePrimitkiWhitcomb Randall 2008 Cold War Tech War The Politics of America s Air Defense angl Collector s Guide Publishing Inc ISBN 9781894959773 angl Arhiv originalu za 28 lyutogo 2006 Whitcomb Randall 2004 Avro Aircraft and Cold War Aviation angl Vanwell Publishing Ltd ISBN 9781551250823 Campagna Palmiro 1998 Storms of Controversy The Secret Avro Arrow Files Revealed angl Stoddart Pub ISBN 9780773759909 Zuuring Peter 2000 The Arrow Scrapbook angl Irwin Pub ISBN 9781550566901 Floyd Jim 1986 The Avro Canada C102 Jetliner angl Boston Mills Pr ISBN 9780919783669 angl Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2007 The Arrowheads 2004 Avro Arrow The Story of the Avro Arrow From Its Evolution To Its Extinction angl Boston Mills Press ISBN 9781550460476 Dow James 1979 The Arrow angl Lorimer ISBN 9780888622822 Peden Murray 1987 Fall of an Arrow angl General Distribution Services ISBN 9780773751057 Greig Stewart 1988 SHUTTING DOWN THE NATIONAL DREAM A V Roe and the Tragedy of the Avro Arrow angl McGraw Hill Ryerson ISBN 9780075511199 Greig Stewart 1998 Arrow through the heart The life and times of Crawford Gordon and the Avro Arrow angl McGraw Hill Ryerson ISBN 9780075601029 Campagna Palmiro 2003 Requiem for a Giant A V Roe Canada and the Avro Arrow angl Dundurn ISBN 9781550024388 angl Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Zuk Bill 2001 Avrocar Canada s Flying Saucer angl Boston Mills Press ISBN 9781550463590 Zuk Bill 2006 The Avro Arrow Story The Impossible Dream angl Amazing Stories ISBN 9781554397037 Zuuring Peter 2002 Iroquois Rollout angl Arrow Alliance Press ISBN 9781550569063

Дата публікації:
Топ