Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ефе́кт Коанда́ — фізичне явище, назване на честь румунського науковця Анрі Коанди (рум. Henri Coandă) (французькою вимовою Коанда́, звідки і назва ефекту), котрий його виявив і яке полягає у тому, що струмінь рідини (газу), який витікає з сопла, прагне відхилитись у напрямку до стінки і за певних умов прилипає до неї.
Опис явища
Ефект полягає у тому, що вільний струмінь, який витікає із сопла, захоплює за собою частинки навколишнього середовища. Це приводить до утворення вторинної течії на периферії струменя, котра додатково підтримує захоплені частинки. Якщо поблизу струменя відсутні стінки, то струмінь називається вільним і тиск у всій області течії є сталим. При цьому струмінь не змінює свого напряму. Якщо поблизу струменя розташувати тверду стінку, то поперечний переріз вторинної течії зменшується з боку твердої стінки. Вказане приводить до відхилення струменя до стінки під дією зовнішнього (атмосферного) тиску до тих пір, поки струмінь не торкнеться стінки та не настане рівноважний стан.
Це пояснюється тим, що в об'ємі, розташованому між краєм струменя і стінкою, утворюється циркуляційна область з високою швидкістю вторинної течії та низьким тиском.
Історична довідка
Аеродинамічний ефект вперше було виявлено у 1910 році в процесі випробувань першого реактивного літака, відомого як «Coandă-1910». На жаль, при першій публічній апробації літак зазнав катастрофи, але ця невдача дала початок багатьом технічним рішенням.
У 1932 році А.Коанда запатентував і у 1934 отримав патент Франції на «Спосіб і пристрій для відхилення плинного середовища в іншому плинному середовищі» (англ. «Method and apparatus for deviation of a fluid into another fluid»). Цей ефект був описаний як «Відхилення плоского струменя плинного середовища, в іншому плинному середовищі у безпосередній близькості від опуклої стінки» (англ. «Deviation of a plain jet of a fluid that penetrates another fluid in the vicinity of a convex wall»).
Фундаментальні теоретичні та експериментальні дослідження ефекту Коанда, розпочаті з кінця 30-х років XX ст. і продовжені в повоєнний період, дозволили встановити його основні риси, найважливішою з яких виявилася можливість повертання струменя на великі кути при малих затратах енергії.
Сам Коанда також зробив декілька винаходів, в яких використовується відкритий ним ефект. Наприклад, в 1938 році він запатентував пристрій — струменева парасоля. По суті це крило літака, скручене у диск так, що виходить парасоля (або гриб) з отвором у центрі. Якщо у верхній частині через декілька отворів з великою швидкістю викидаються газові струмені, то вони, обтікаючи опуклу поверхню і зриваючись з нижнього краю, створюють понижений тиск над парасолею. В результаті виникає піднімальна сила.
Застосування в авіації
Авіаконструктори багатьох країн розробляли конструкції крила і фюзеляжів, що підсилювали дію ефекту Коанда, забезпечуючи збільшення підйомної сили літака. Добре відомий закрилок Коанда, який зберігає сталу кривину верхньої поверхні при його відхиленні і обдувається струменем стисненого повітря або реактивним струменем.
Подавання частини газу з великою енергією від двигуна і випускання його через спеціальні щілини в задній крайці крила з утворенням струминного закрилка приводить до збільшення підіймальної сили (ефект суперциркуляції). Перші натурні експерименти з використанням ефекту суперциркуляції провели у 1954-му. Інтерес NASA до струминних закрилків наприкінці 1950-х років призвів до розробки силової установки, в якій весь реактивний струмінь випускався через відносно тонку щілину над верхньою поверхнею крила, створюючи додаткову підіймальну силу. Однак двигуни транспортних літаків того періоду не мали достатньої тяги і не забезпечували необхідного збільшення підіймальної сили.
Ідея залишалась без практичного застосування до тих пір, поки дослідження, проведені в NASA, не показали, що цим способом можна відхиляти потужні вихлопні струмені турбореактивних двоконтурних двигунів, причому на великі кути і без надмірних втрат.
Так у США 1972 року були укладені контракти з компаніями McDonnell Douglas і Boeing, кожна з яких повинна була сконструювати, виготовити і випробувати два дослідних зразки середнього транспортного літака із вкороченим злетом і посадкою в рамках програми Advanced Medium STOL Transport (AMST). Компанія McDonnell Douglas представила літак YC-15, і його дослідний зразок здійснив перший політ 26 серпня 1975 року.
Boeing C-14 (YC-14) вперше піднявся у повітря 9 серпня 1976 року і одразу продемонстрував чудові льотні характеристики. У конструкції використовувалось обдування верхньої поверхні крила реактивним струменем двох двигунів, встановлених на крилі в гондолах, значно висунутих вперед від передньої крайки крила. При відхилених передкрилках і закрилках коандівського типу вихлопний струмінь безвідривно обтікаючи верхню поверхню крила і закрилка, відхиляється вниз, тим самим збільшуючи підіймальну силу.
Радянські конструктори також розглядали можливість застосування ефекту: МіГ-21 Ф-13 (експериментальний Е-6Т) став літаючою лабораторією з вивчення системи здування граничного шару. Розрахунки показали, що є можливість значно зменшити швидкість під час посадки, якщо відібрати частину повітря від компресора і спрямувати його на обдування закрилка з використанням ефекту Коанда. У другому поколінні МіГ-21 випускалась модифікація МіГ-21ПФС (1963) — підваріант МіГа-21ПФ. Літера «С» означає застосування здування граничного шару. Військовики хотіли, щоб МіГ-21 можна було легко експлуатувати з ґрунтових аеродромів. Для цього була застосована система здування пограничного шару з закрилків. Під цю систему були дороблені двигуни, що отримали назву Р-11-Ф2С-300, з відбором повітря від компресора. Подавання повітря, відібраного від компресора, суттєво покращило злітно-посадкові характеристики літака: скоротило довжину пробігу в середньому до 480 м, а посадкову швидкість – до 240 км/год.
У 1972 році проходили попередні дослідження по літаку короткого злету і посадки в АНТК імені Олега Антонова. Ініціатором робіт над літаком, що використовував би нетрадиційний метод підвищення підйомної сили, був сам Генеральний конструктор О.Антонов.
Однією з основних особливостей Ан-72, що забезпечує скорочення розбігу при злеті, є розташування двигунів над крилом з метою використання ефекту Коанда, коли при відхилених передкрилках і закрилках вихлопний струмінь двигуна, встановленого на крилі у висунутій вперед мотогондолі, обтікає без відриву верхню поверхню крила і закрилка і відхиляється вниз, забезпечуючи зростання підйомної сили та скорочення злітної дистанції.
У ході випробувань виявились і деякі проблеми з практичним використанням ефекту Коанда. Прилипання струменя до крила було нерівномірним, залежало від режимів польоту і зовнішніх умов (особливо попутного вітру). В пошуках рішення, що забезпечувало б стабільність ефекту, декілька разів змінювалась форма задньої частини мотогондол та стулок реверсу. Перший серійний літак піднявся в небо 22 грудня 1985 року. Серійне виробництво тривало до 2002 року. Всього за час виробництва було випущено 123 літаки Ан-72.
Роль ефекту Коанда у створенні підіймальної сили Ан-72 склала величину 5…7%. У 1993 році компанія Boeing випустила C-17 Globemaster III (на 2011 р. налічувалось 232 діючих літаки), що також використовують ефект, хоча і у меншій мірі, ніж прототип YC-14.
Суперциркуляція на базі ефекту Коанда знайшла застосування і в конструкціях гелікоптерів: у 1975 р. фірма Hughes, що потім увійшла в фірму McDonnell-Douglas, почала дослідження системи NOTAR (англ. NO TAil Rotor), що замінила кермовий гвинт. Хоча ідея використання ефекту потребувала часу для удосконалення, теоретична основа системи NOTAR є простою: сила керування виникає з тієї ж причини, через яку виникає підйомна сила крила — через несиметричне обтікання профілю потоком повітря. Перевага системи NOTAR полягає у підвищенні безпеки і значному зниженні рівня шуму.
У вересні 1979 року здійснив перший політ NHH-2D з використанням несного гвинта з керованою циркуляцією. Ця ж концепція втілена у моделі SH-2G у розробці фірми «Каман». Ефект (зміна реактивної тяги, тут — підіймальної сили лопаті) досягався шляхом витікання стисненого повітря від компресора через щілину, розташовану в задній крайці лопаті. Обсяг повітря, що надходить через щілини, регулювалась за допомогою системи клапанів, розташованих у втулці. Цей метод пропонувався як альтернатива циклічному керуванню кутом атаки лопатей.
Струминний контроль польоту (англ. fluidic flight control) використано для безпілотного турбореактивного літака DEMON. 17 вересня 2010 року з аеродрому на острові Волні (англ. Walney) в Камбрії в небо піднявся безпілотний турбореактивний літак DEMON (маса 90 кг, розмах крил 2,5 м, максимальна швидкість 278 км/год). Його було створено в рамках програми «Інтегроване промислове дослідження літального апарату без керувальних поверхонь» (англ. Flapless Air Vehicle Integrated Industrial Research — FLAVIIR). Цей унікальний апарат позбавлений своїми розробниками від необхідності використання для маневрів елеронів, закрилків і рулів завдяки методам керування пограничним шаром, що базується на ефекті Коанда. Відсмоктуючи або подаючи повітря у ключових точках крила чи фюзеляжу, можна за допомогою, відносно тонких струменів керувати рухом апарату.
Британська компанія AESIR Unmanned Autonomous Systems (безпілотні автономні системи) пропонує новий тип безпілотного апарату з вертикальним злетом, що не має жодних зовнішніх рухомих частин (за винятком невеликих пластинок для відхилення потоків повітря).
Вентилятор у центрі машини служить для створення потоку повітря навколо неї. Але на відміну від цілої низки апаратів типу «повітряний гвинт у кільці» сам потік не створює реактивної підіймальної сили і лопаті вентилятора тут також не діють за принципом несного гвинта гелікоптера. У цій конструкції струмінь прилипає до закругленої зовнішньої поверхні корпуса. При цьому на ній створюється розрідження, що піднімає апарат. Роздільне регулювання потоків повітря у різних секторів «тарілки» дозволяє їй нахилятись і змінювати курс.
Компанія розробила декілька споріднених моделей, що відрізняються розмірами і типом двигуна. Найменший апарат Vidar діаметром 30 см масою 400 г і може піднімати 100 г корисного навантаження. Його вентилятор обертається електродвигуном з живленням від літієвих батарей. В повітрі машина може перебувати до 15 хв. Апарат Odin метрового діаметра працює на реактивному паливі. Ця «тарілка» масою 10 кг піднімає таке ж навантаження. В повітрі вона може протриматися протягом години.
На стадії завершення розроблення апарата Hoder масою 1,5 тонни з можливістю підняття у повітря тонни корисної маси. Час польоту — до 8 годин. Головне призначення цього апарата — автономне постачання боєприпасів і медикаментів у зону бойових дій, тоді як менші за розміром зразки призначені для виконання розвідувальних функцій.
Інші області застосування ефекту
Цей ефект використовують в кондиціонерах для створення ефекту приліпленого до стелі струменя повітря для кращої циркуляції повітря у приміщенні.
Ефект Коанда часто у винахідницькій практиці використовується для засмоктування додаткової маси повітря не через вентилятор, а методом захоплення повітря швидкісним потоком. Це вважається ефективнішим. Джеймс Дайсон з інженерами, коли розробляли сушку для рук, звернули увагу, що в отвір для рук засмоктується досить багато повітря. Вони використали це явище і створили вентилятор без зовнішнього повітряного гвинта. Потік повітря об'ємною витратою 20 літрів за секунду зі швидкістю 88 км/год виходить з вузької щілини розміром 1,3 мм. Він захоплює і подає навколишнє повітря з витратою, що у 15 разів перевищує витрату повітря через щілину і швидкість якого сповільнюється до 35 км/год. Це забезпечується 40-ватним електродвигуном.
Ефект Коанда знайшов застосування у системах струменевої пневмоавтоматики при реалізації релейних та запам'ятовуючих пристроїв.
У 2012 році цей ефект знайшов застосування у Формулі-1 для використання енергії газів вихлопної системи для збільшення притискної сили задньої частини боліда у повільних поворотах.
Див. також
Примітки
- Eisner, Thomas (2005), , Harvard University Press, с. 177, ISBN , архів оригіналу за 5 липня 2014, процитовано 6 липня 2013
- Рачков М. Ю. Пневматические средства автоматизации. Учебное пособие. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] — М.: МГИУ, 2005. — 298 с. С.61. — ISBN 5-276-669-5
- Florian Ion Petrescu, Relly Victoria Petrescu The Aviation History Books on Demand GmbH, Norderstedt. — 2012. — 216 c. (С.11) ]
- . Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- Попов Л. Демон-демонстратор справился с полётом без элеронов [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 6 липня 2013.
Джерела
- Смирнов Г. В. Рожденные вихрем. — М.: Знание, 1982. — 190 с. — С. 121–141.
- Мартынов А. В. Прикладная аэродинамика. М.: Машиностроение, 1972. — 448 c. — С.16-83.
- Физическая энциклопедия. Под ред. А. М. Прохорова. т.1 М.: Советская энциклопедия 1988. С.160-170., т.4 1994. С.243-244.
Посилання
- Эффект Коанда [ 2 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Формула 1. Эффект Коанда и выдувной диффузор (EBD)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Efe kt Koanda fizichne yavishe nazvane na chest rumunskogo naukovcya Anri Koandi rum Henri Coandă francuzkoyu vimovoyu Koanda zvidki i nazva efektu kotrij jogo viyaviv i yake polyagaye u tomu sho strumin ridini gazu yakij vitikaye z sopla pragne vidhilitis u napryamku do stinki i za pevnih umov prilipaye do neyi Efekt Koanda Opis yavishaEfekt polyagaye u tomu sho vilnij strumin yakij vitikaye iz sopla zahoplyuye za soboyu chastinki navkolishnogo seredovisha Ce privodit do utvorennya vtorinnoyi techiyi na periferiyi strumenya kotra dodatkovo pidtrimuye zahopleni chastinki Yaksho poblizu strumenya vidsutni stinki to strumin nazivayetsya vilnim i tisk u vsij oblasti techiyi ye stalim Pri comu strumin ne zminyuye svogo napryamu Yaksho poblizu strumenya roztashuvati tverdu stinku to poperechnij pereriz vtorinnoyi techiyi zmenshuyetsya z boku tverdoyi stinki Vkazane privodit do vidhilennya strumenya do stinki pid diyeyu zovnishnogo atmosfernogo tisku do tih pir poki strumin ne torknetsya stinki ta ne nastane rivnovazhnij stan Ce poyasnyuyetsya tim sho v ob yemi roztashovanomu mizh krayem strumenya i stinkoyu utvoryuyetsya cirkulyacijna oblast z visokoyu shvidkistyu vtorinnoyi techiyi ta nizkim tiskom Istorichna dovidkaCoandă 1910 YC 15 na zleti aviabaza VPS SShA Edvards Odin z dvoh prototipiv Boeing C 14 YC 14 pid chas vikonannya testovih polotiv Vijskovo transportnij litak korotkogo zletu ta prizemlennya An 72 Shema ruhu povitrya u sistemi NOTAR 1 povitrozabirnik 2 ventilyator 3 hvostova balka z soplami sho stvoryuyut efekt Koanda 4 kili 5 reaktivne povitryane soplo 6 potik vid nesnogo gvinta 7 poperechnij pereriz balki 8 sila sho kompensuye reaktivnij moment Aerodinamichnij efekt vpershe bulo viyavleno u 1910 roci v procesi viprobuvan pershogo reaktivnogo litaka vidomogo yak Coandă 1910 Na zhal pri pershij publichnij aprobaciyi litak zaznav katastrofi ale cya nevdacha dala pochatok bagatom tehnichnim rishennyam U 1932 roci A Koanda zapatentuvav i u 1934 otrimav patent Franciyi na Sposib i pristrij dlya vidhilennya plinnogo seredovisha v inshomu plinnomu seredovishi angl Method and apparatus for deviation of a fluid into another fluid Cej efekt buv opisanij yak Vidhilennya ploskogo strumenya plinnogo seredovisha v inshomu plinnomu seredovishi u bezposerednij blizkosti vid opukloyi stinki angl Deviation of a plain jet of a fluid that penetrates another fluid in the vicinity of a convex wall Fundamentalni teoretichni ta eksperimentalni doslidzhennya efektu Koanda rozpochati z kincya 30 h rokiv XX st i prodovzheni v povoyennij period dozvolili vstanoviti jogo osnovni risi najvazhlivishoyu z yakih viyavilasya mozhlivist povertannya strumenya na veliki kuti pri malih zatratah energiyi Sam Koanda takozh zrobiv dekilka vinahodiv v yakih vikoristovuyetsya vidkritij nim efekt Napriklad v 1938 roci vin zapatentuvav pristrij strumeneva parasolya Po suti ce krilo litaka skruchene u disk tak sho vihodit parasolya abo grib z otvorom u centri Yaksho u verhnij chastini cherez dekilka otvoriv z velikoyu shvidkistyu vikidayutsya gazovi strumeni to voni obtikayuchi opuklu poverhnyu i zrivayuchis z nizhnogo krayu stvoryuyut ponizhenij tisk nad parasoleyu V rezultati vinikaye pidnimalna sila Zastosuvannya v aviaciyiAviakonstruktori bagatoh krayin rozroblyali konstrukciyi krila i fyuzelyazhiv sho pidsilyuvali diyu efektu Koanda zabezpechuyuchi zbilshennya pidjomnoyi sili litaka Dobre vidomij zakrilok Koanda yakij zberigaye stalu krivinu verhnoyi poverhni pri jogo vidhilenni i obduvayetsya strumenem stisnenogo povitrya abo reaktivnim strumenem Podavannya chastini gazu z velikoyu energiyeyu vid dviguna i vipuskannya jogo cherez specialni shilini v zadnij krajci krila z utvorennyam struminnogo zakrilka privodit do zbilshennya pidijmalnoyi sili efekt supercirkulyaciyi Pershi naturni eksperimenti z vikoristannyam efektu supercirkulyaciyi proveli u 1954 mu Interes NASA do struminnih zakrilkiv naprikinci 1950 h rokiv prizviv do rozrobki silovoyi ustanovki v yakij ves reaktivnij strumin vipuskavsya cherez vidnosno tonku shilinu nad verhnoyu poverhneyu krila stvoryuyuchi dodatkovu pidijmalnu silu Odnak dviguni transportnih litakiv togo periodu ne mali dostatnoyi tyagi i ne zabezpechuvali neobhidnogo zbilshennya pidijmalnoyi sili Ideya zalishalas bez praktichnogo zastosuvannya do tih pir poki doslidzhennya provedeni v NASA ne pokazali sho cim sposobom mozhna vidhilyati potuzhni vihlopni strumeni turboreaktivnih dvokonturnih dviguniv prichomu na veliki kuti i bez nadmirnih vtrat Tak u SShA 1972 roku buli ukladeni kontrakti z kompaniyami McDonnell Douglas i Boeing kozhna z yakih povinna bula skonstruyuvati vigotoviti i viprobuvati dva doslidnih zrazki serednogo transportnogo litaka iz vkorochenim zletom i posadkoyu v ramkah programi Advanced Medium STOL Transport AMST Kompaniya McDonnell Douglas predstavila litak YC 15 i jogo doslidnij zrazok zdijsniv pershij polit 26 serpnya 1975 roku Boeing C 14 YC 14 vpershe pidnyavsya u povitrya 9 serpnya 1976 roku i odrazu prodemonstruvav chudovi lotni harakteristiki U konstrukciyi vikoristovuvalos obduvannya verhnoyi poverhni krila reaktivnim strumenem dvoh dviguniv vstanovlenih na krili v gondolah znachno visunutih vpered vid perednoyi krajki krila Pri vidhilenih peredkrilkah i zakrilkah koandivskogo tipu vihlopnij strumin bezvidrivno obtikayuchi verhnyu poverhnyu krila i zakrilka vidhilyayetsya vniz tim samim zbilshuyuchi pidijmalnu silu Radyanski konstruktori takozh rozglyadali mozhlivist zastosuvannya efektu MiG 21 F 13 eksperimentalnij E 6T stav litayuchoyu laboratoriyeyu z vivchennya sistemi zduvannya granichnogo sharu Rozrahunki pokazali sho ye mozhlivist znachno zmenshiti shvidkist pid chas posadki yaksho vidibrati chastinu povitrya vid kompresora i spryamuvati jogo na obduvannya zakrilka z vikoristannyam efektu Koanda U drugomu pokolinni MiG 21 vipuskalas modifikaciya MiG 21PFS 1963 pidvariant MiGa 21PF Litera S oznachaye zastosuvannya zduvannya granichnogo sharu Vijskoviki hotili shob MiG 21 mozhna bulo legko ekspluatuvati z gruntovih aerodromiv Dlya cogo bula zastosovana sistema zduvannya pogranichnogo sharu z zakrilkiv Pid cyu sistemu buli dorobleni dviguni sho otrimali nazvu R 11 F2S 300 z vidborom povitrya vid kompresora Podavannya povitrya vidibranogo vid kompresora suttyevo pokrashilo zlitno posadkovi harakteristiki litaka skorotilo dovzhinu probigu v serednomu do 480 m a posadkovu shvidkist do 240 km god U 1972 roci prohodili poperedni doslidzhennya po litaku korotkogo zletu i posadki v ANTK imeni Olega Antonova Iniciatorom robit nad litakom sho vikoristovuvav bi netradicijnij metod pidvishennya pidjomnoyi sili buv sam Generalnij konstruktor O Antonov Odniyeyu z osnovnih osoblivostej An 72 sho zabezpechuye skorochennya rozbigu pri zleti ye roztashuvannya dviguniv nad krilom z metoyu vikoristannya efektu Koanda koli pri vidhilenih peredkrilkah i zakrilkah vihlopnij strumin dviguna vstanovlenogo na krili u visunutij vpered motogondoli obtikaye bez vidrivu verhnyu poverhnyu krila i zakrilka i vidhilyayetsya vniz zabezpechuyuchi zrostannya pidjomnoyi sili ta skorochennya zlitnoyi distanciyi U hodi viprobuvan viyavilis i deyaki problemi z praktichnim vikoristannyam efektu Koanda Prilipannya strumenya do krila bulo nerivnomirnim zalezhalo vid rezhimiv polotu i zovnishnih umov osoblivo poputnogo vitru V poshukah rishennya sho zabezpechuvalo b stabilnist efektu dekilka raziv zminyuvalas forma zadnoyi chastini motogondol ta stulok reversu Pershij serijnij litak pidnyavsya v nebo 22 grudnya 1985 roku Serijne virobnictvo trivalo do 2002 roku Vsogo za chas virobnictva bulo vipusheno 123 litaki An 72 Rol efektu Koanda u stvorenni pidijmalnoyi sili An 72 sklala velichinu 5 7 U 1993 roci kompaniya Boeing vipustila C 17 Globemaster III na 2011 r nalichuvalos 232 diyuchih litaki sho takozh vikoristovuyut efekt hocha i u menshij miri nizh prototip YC 14 Supercirkulyaciya na bazi efektu Koanda znajshla zastosuvannya i v konstrukciyah gelikopteriv u 1975 r firma Hughes sho potim uvijshla v firmu McDonnell Douglas pochala doslidzhennya sistemi NOTAR angl NO TAil Rotor sho zaminila kermovij gvint Hocha ideya vikoristannya efektu potrebuvala chasu dlya udoskonalennya teoretichna osnova sistemi NOTAR ye prostoyu sila keruvannya vinikaye z tiyeyi zh prichini cherez yaku vinikaye pidjomna sila krila cherez nesimetrichne obtikannya profilyu potokom povitrya Perevaga sistemi NOTAR polyagaye u pidvishenni bezpeki i znachnomu znizhenni rivnya shumu U veresni 1979 roku zdijsniv pershij polit NHH 2D z vikoristannyam nesnogo gvinta z kerovanoyu cirkulyaciyeyu Cya zh koncepciya vtilena u modeli SH 2G u rozrobci firmi Kaman Efekt zmina reaktivnoyi tyagi tut pidijmalnoyi sili lopati dosyagavsya shlyahom vitikannya stisnenogo povitrya vid kompresora cherez shilinu roztashovanu v zadnij krajci lopati Obsyag povitrya sho nadhodit cherez shilini regulyuvalas za dopomogoyu sistemi klapaniv roztashovanih u vtulci Cej metod proponuvavsya yak alternativa ciklichnomu keruvannyu kutom ataki lopatej Struminnij kontrol polotu angl fluidic flight control vikoristano dlya bezpilotnogo turboreaktivnogo litaka DEMON 17 veresnya 2010 roku z aerodromu na ostrovi Volni angl Walney v Kambriyi v nebo pidnyavsya bezpilotnij turboreaktivnij litak DEMON masa 90 kg rozmah kril 2 5 m maksimalna shvidkist 278 km god Jogo bulo stvoreno v ramkah programi Integrovane promislove doslidzhennya litalnogo aparatu bez keruvalnih poverhon angl Flapless Air Vehicle Integrated Industrial Research FLAVIIR Cej unikalnij aparat pozbavlenij svoyimi rozrobnikami vid neobhidnosti vikoristannya dlya manevriv eleroniv zakrilkiv i ruliv zavdyaki metodam keruvannya pogranichnim sharom sho bazuyetsya na efekti Koanda Vidsmoktuyuchi abo podayuchi povitrya u klyuchovih tochkah krila chi fyuzelyazhu mozhna za dopomogoyu vidnosno tonkih strumeniv keruvati ruhom aparatu Britanska kompaniya AESIR Unmanned Autonomous Systems bezpilotni avtonomni sistemi proponuye novij tip bezpilotnogo aparatu z vertikalnim zletom sho ne maye zhodnih zovnishnih ruhomih chastin za vinyatkom nevelikih plastinok dlya vidhilennya potokiv povitrya Ventilyator u centri mashini sluzhit dlya stvorennya potoku povitrya navkolo neyi Ale na vidminu vid ciloyi nizki aparativ tipu povitryanij gvint u kilci sam potik ne stvoryuye reaktivnoyi pidijmalnoyi sili i lopati ventilyatora tut takozh ne diyut za principom nesnogo gvinta gelikoptera U cij konstrukciyi strumin prilipaye do zakruglenoyi zovnishnoyi poverhni korpusa Pri comu na nij stvoryuyetsya rozridzhennya sho pidnimaye aparat Rozdilne regulyuvannya potokiv povitrya u riznih sektoriv tarilki dozvolyaye yij nahilyatis i zminyuvati kurs Kompaniya rozrobila dekilka sporidnenih modelej sho vidriznyayutsya rozmirami i tipom dviguna Najmenshij aparat Vidar diametrom 30 sm masoyu 400 g i mozhe pidnimati 100 g korisnogo navantazhennya Jogo ventilyator obertayetsya elektrodvigunom z zhivlennyam vid litiyevih batarej V povitri mashina mozhe perebuvati do 15 hv Aparat Odin metrovogo diametra pracyuye na reaktivnomu palivi Cya tarilka masoyu 10 kg pidnimaye take zh navantazhennya V povitri vona mozhe protrimatisya protyagom godini Na stadiyi zavershennya rozroblennya aparata Hoder masoyu 1 5 tonni z mozhlivistyu pidnyattya u povitrya tonni korisnoyi masi Chas polotu do 8 godin Golovne priznachennya cogo aparata avtonomne postachannya boyepripasiv i medikamentiv u zonu bojovih dij todi yak menshi za rozmirom zrazki priznacheni dlya vikonannya rozviduvalnih funkcij Inshi oblasti zastosuvannya efektuVentilyatori konstrukciyi Dzhejmsa Dajsona Cej efekt vikoristovuyut v kondicionerah dlya stvorennya efektu priliplenogo do steli strumenya povitrya dlya krashoyi cirkulyaciyi povitrya u primishenni Efekt Koanda chasto u vinahidnickij praktici vikoristovuyetsya dlya zasmoktuvannya dodatkovoyi masi povitrya ne cherez ventilyator a metodom zahoplennya povitrya shvidkisnim potokom Ce vvazhayetsya efektivnishim Dzhejms Dajson z inzhenerami koli rozroblyali sushku dlya ruk zvernuli uvagu sho v otvir dlya ruk zasmoktuyetsya dosit bagato povitrya Voni vikoristali ce yavishe i stvorili ventilyator bez zovnishnogo povitryanogo gvinta Potik povitrya ob yemnoyu vitratoyu 20 litriv za sekundu zi shvidkistyu 88 km god vihodit z vuzkoyi shilini rozmirom 1 3 mm Vin zahoplyuye i podaye navkolishnye povitrya z vitratoyu sho u 15 raziv perevishuye vitratu povitrya cherez shilinu i shvidkist yakogo spovilnyuyetsya do 35 km god Ce zabezpechuyetsya 40 vatnim elektrodvigunom Efekt Koanda znajshov zastosuvannya u sistemah strumenevoyi pnevmoavtomatiki pri realizaciyi relejnih ta zapam yatovuyuchih pristroyiv U 2012 roci cej efekt znajshov zastosuvannya u Formuli 1 dlya vikoristannya energiyi gaziv vihlopnoyi sistemi dlya zbilshennya pritisknoyi sili zadnoyi chastini bolida u povilnih povorotah Div takozhEfekt Magnusa Kilce Taunenda Klapan TesliPrimitkiEisner Thomas 2005 Harvard University Press s 177 ISBN 0 674 01827 3 arhiv originalu za 5 lipnya 2014 procitovano 6 lipnya 2013 Rachkov M Yu Pnevmaticheskie sredstva avtomatizacii Uchebnoe posobie 10 bereznya 2016 u Wayback Machine M MGIU 2005 298 s S 61 ISBN 5 276 669 5 Florian Ion Petrescu Relly Victoria Petrescu The Aviation History Books on Demand GmbH Norderstedt 2012 216 c S 11 ISBN 978 3 8482 3077 8 Arhiv originalu za 24 bereznya 2013 Procitovano 6 lipnya 2013 Popov L Demon demonstrator spravilsya s polyotom bez eleronov 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2020 Arhiv originalu za 12 veresnya 2013 Procitovano 6 lipnya 2013 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2012 Arhiv originalu za 21 grudnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2012 Arhiv originalu za 16 listopada 2012 Procitovano 6 lipnya 2013 DzherelaSmirnov G V Rozhdennye vihrem M Znanie 1982 190 s S 121 141 Martynov A V Prikladnaya aerodinamika M Mashinostroenie 1972 448 c S 16 83 Fizicheskaya enciklopediya Pod red A M Prohorova t 1 M Sovetskaya enciklopediya 1988 S 160 170 t 4 1994 S 243 244 PosilannyaEffekt Koanda 2 veresnya 2013 u Wayback Machine ros Formula 1 Effekt Koanda i vyduvnoj diffuzor EBD nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros