Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

10 е видання Systema Naturae це книга написана шведським натуралістом Карлом Ліннеєм і опублікована у двох томах у 1758

10-е видання Systema Naturae

10-е видання Systema Naturae

10-е видання Systema Naturae — це книга, написана шведським натуралістом Карлом Ліннеєм і опублікована у двох томах у 1758 та 1759 роках, яка вважається відправною точкою зоологічної номенклатури. У ній Лінней представив біноміальну номенклатуру для тварин, те, що він уже зробив для рослин у своїй публікації Species Plantarum 1753 року.

image
Титульна сторінка 10-го видання Systema Naturae

Відправна точка

До 1758 року більшість біологічних каталогів використовували поліноміальні назви для включених таксонів, включаючи попередні видання Systema Naturae. Першою роботою, яка послідовно застосовувала біноміальну номенклатуру в царстві тварин, було 10-е видання Systema Naturae. Тому Міжнародна комісія із зоологічної номенклатури обрала 1 січня 1758 року як «мочатковий момент» для зоологічної номенклатури та стверджувала, що 10-е видання Systema Naturae слід розглядати як опубліковане саме в цей день. Назви, опубліковані до цієї дати, недоступні, навіть якщо в іншому випадку вони задовольняли б правила. Єдина робота, яка має пріоритет над 10-м виданням — це Карла Александра Клерка, або Aranei Suecici, яка була опублікована у 1757 році, але її також прийнято розглядати як надруковану 1 січня 1758 року.

Перегляди

image
Карл Лінней, олійний портрет Олександра Росліна 1775 року.

Протягом життя Ліннея Systema Naturae постійно переглядалася. Прогрес був включений у нові та постійно розширювані видання; наприклад, у його 1-му виданні (1735) кити та ламантини спочатку були класифіковані як види риб (як вважалося тоді), але в 10-му виданні вони вже були перенесені до класу ссавців.

Тварини

Тваринне царство (як описано Ліннеєм): «Тварини насолоджуються відчуттями за допомогою живої організації, оживленої медулярною речовиною; сприйняттям — нервами; і рухом — завдяки напрузі волі. Їхні частини тіла мають різне життєве призначення; у них є органи для їх різних чуттів; і здібності (або сили) для застосування їхнього різного сприйняття. Всі вони походять з яйця. Їх зовнішня і внутрішня будова; їх порівняльна анатомія, звички, інстинкти та різноманітні стосунки один з одним детально описані авторами, які з розумінням трактують їхні предмети».

Список був розбитий на початкові шість класів, описаних Ліннеєм для тварин; Mammalia, Aves, Amphibia, Pisces, Insecta та Vermes. Ці класи зрештою були створені шляхом вивчення внутрішньої анатомії, як видно з його ключа:

  • Серце з двома передсердями, двома шлуночками. Тепла, червона кров
    • Живородні: Mammalia
    • Яйцекладні: Aves
  • Серце з одним передсердям, одним шлуночком. Холодна, червона кров
    • Легені довільні: Амфібії
    • Зовнішні зябра: Риби
  • Серце з одним передсердям, без шлуночків. Холодна кров, схожа на гній
    • Мають вусики: Insecta
    • Мають щупальця: Vermes

Згідно з нинішніми стандартами Pisces і Vermes є неформальними групами, Insecta також містила павукоподібних і ракоподібних, а один ряд Amphibia складався з акул, міног і осетрових.

Ссавці

image
Барберійська макака була включена до 10-го видання як Simia sylvanus.

Лінней описав ссавців так: «Тварини, які вигодовують дитинчат за допомогою молочних залоз. За зовнішньою і внутрішньою будовою вони нагадують людину: більшість із них чотирилапі; і з людиною, їхнім природним ворогом, населяють поверхню Землі. Найбільші, хоча й найменші за чисельністю, населяють океан».

Лінней розділив ссавців за кількістю, розташуванням і будовою їхніх зубів на такі родини та роди:

Птахи

image
Сова біла була включена до 10-го видання як Strix scandiaca.

Лінней описував птахів так: «Красива і весела частина створінь природи, що складається з тварин, які мають тіло, вкрите пір’ям і пухом, видовжені й голі щелепи (дзьоб), два крила, сформовані для польоту, і дві ноги. Вони ареальні, голосні, швидкі та легкі, і позбавлені зовнішніх вух, губів, зубів, мошонки, матки, сечового міхура, надгортанника, мозолистого тіла та його дуги та діафрагми».

Лінней розділив птахів на 6 родин і 63 роди, виходячи з особливостей дзьоба та ніг:

Земноводні

image
Жаба трав'яна була включена до 10-го видання як Rana temporaria.

Лінней описав своїх «амфібій» (включає рептилій і амфібій ) так: «Тварини, які відрізняються холодним тілом і, як правило, голими; суворим і виразним виглядом; різким голосом; переважно моторошним кольором; брудним запахом; деякі з них забезпечені жахливою отрутою. ; усі мають хрящові кістки, повільний кровообіг, чудовий зір і слух, великі легеневі судини, часткову печінку, довгастий товстий шлунок і кістозні, печінкові та підшлункові протоки: вони позбавлені діафрагми, не виділяють піт, можуть жити тривалий час без їжі, живучі та мають здатність відрощувати втрачені частини тіла; деякі проходять через метаморфоз; деякі скидають свою шкіру (линяють); деякі, здається, живуть поперемінно то на суші, то в воді, і деякі взимку впадають у сплячку».

Лінней розділив амфібій на такі загони та роди, виходячи з будови кінцівок і способу дихання:

Риби

image
Собачка-метелик був включений до 10-го видання як Blennius ocellatus.

Лінней описав рибу так: «Завжди живуть у воді; вони швидкі в русі та ненажерливі в своєму апетиті. Дихають за допомогою зябер, які зазвичай об'єднані кістковою дугою; плавають за допомогою променистих плавців і здебільшого вкриті хрящовою лускою. Окрім частин, спільних з іншими тваринами, очі у них з моргальним повіком, а більшість із них мають плавальний міхур, завдяки скороченню чи розширенню якого вони можуть довільно підійматися чи занурюватися у своїй стихії».

Залежно від розташування черевних і грудних плавців Лінней розділив риб на такі ряди та роди:

Комахи

image
Ракоподібні, такі як водяна блоха Monoculus pulex (нині Daphnia pulex ), були включені до комах Ліннеєм.
image
Лінней назвав комаху Cicada septendecim, доросла особина якої з’являється раз на 17 років.

Лінней описав свої «Insecta» (включаючи всіх членистоногих, включаючи комах, ракоподібних, павукоподібних та інших) як: «Дуже численний і різноманітний клас, що складається з дрібних тварин, що дихають через бічні дихальця, озброєні з усіх боків роговим панцирем або покриті волоссям; оснащені багатьма ногами та рухомими антенами (або ріжками), які виступають із голови та є ймовірними органами чуття».

За формою крил Лінней розділив комах на такі ряди та роди:

Черви

image
Звичайна каракатиця була названа Sepia officinalis у 10-му виданні Systema Naturae.

Лінней описав свої «Vermes» так: «Тварини повільного руху, м’якої субстанції, здатні нарощувати свою масу та відрощувати втрачені частини тіла, надзвичайно живучі та мешканці вологих місць. Багато з них без ясно вираженої голови, а більшість без ніг. Головним чином вони відрізняються своїми щупальцями (або мацаками). Древні не дарма називали їх недосконалими тваринами, оскільки вони позбавлені вух, носа, голови, очей і ніг; і тому цілком відрізняються від комах».

Лінней розділив «Vermes» на основі будови тіла на такі ряди та роди:

Рослини

У другому томі, опублікованому в 1759 році, детально описано царство рослин, до якого Лінней включив справжні рослини, а також гриби, водорості та лишайники. На додаток до повторення видів, раніше перелічених у його «Species Plantarum» (1753), і тих, що були опубліковані в проміжний період, Лінней описав кілька сотень нових видів рослин. Види зі Species Plantarum були пронумеровані послідовно, а нові види позначені літерами. Багато зразків було надіслано Ліннею його закордонними кореспондентами, у тому числі Йоганнесом Бурманом і з Південної Африки, Патріком Брауном, Філіпом Міллером і Джоном Еллісом з Америки, Жан-Франсуа Сеґ'є, Карло Алліоні та Казиміром Крістофом Шміделем з Альп, Ґортером і Йоганном Ернстом Гебенштрайтом зі Сходу та Франсуа Буасьє де Соважем де Лакруа, Жераром і з усієї Європи.

Нові види рослин, описані в 10-му виданні Systema Naturae</link> включати:

image
Allionia incarnata була одним із двох нових видів у новому роду Allionia, представленому в 10-му виданні Systema Naturae.

 

Список літератури

  1. Article 3. International Code of Zoological Nomenclature (вид. 4th). 1999. ISBN .
  2. Systema Naturae - an epoch-making book. Linné on line. . 2008. Процитовано 30 серпня 2010.
  3. Carl von Linné, translated by (1806). Volume 1. A general system of nature: through the three grand kingdoms of animals, vegetables, and minerals, systematically divided into their several classes, orders, genera, species, and varieties. London: Lackington, Allen, and Co.
  4. Kenneth Kitchell, Jr. & Harold A. Dundee (1994). A trilogy on the herpetology of Linnaeus's Systema Naturae X (PDF). Smithsonian Herpetological Information Service. 100: 1—61.
  5. Carl von Linné, translated by (1806). Volume 2: Insects. A general system of nature: through the three grand kingdoms of animals, vegetables, and minerals, systematically divided into their several classes, orders, genera, species, and varieties. London: Lackington, Allen, and Co.
  6. Mary P. Winsor (1976). The development of Linnaean insect classification. . 25 (1): 57—67. doi:10.2307/1220406. JSTOR 1220406.
  7. Carl von Linné, translated by (1806). Volume 4: Worms. A general system of nature: through the three grand kingdoms of animals, vegetables, and minerals, systematically divided into their several classes, orders, genera, species, and varieties. London: Lackington, Allen, and Co.
  8. Bernard R. Baum (1968). The problem of typifying certain names in Linnaeus's Systema Naturae ed. 10. . 17 (5): 507—513. doi:10.2307/1216048. JSTOR 1216048.
  9. Carl Linnaeus (1759). Volume 2. Regnum Vegetabile. Systema Naturae (вид. 10th). Stockholm: Laurentius Salvius.

Зовнішні посилання

  • Оригінал Systema Naturae 1758 року в Бібліотеці біорізноманіття (BHL).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

10 e vidannya Systema Naturae ce kniga napisana shvedskim naturalistom Karlom Linneyem i opublikovana u dvoh tomah u 1758 ta 1759 rokah yaka vvazhayetsya vidpravnoyu tochkoyu zoologichnoyi nomenklaturi U nij Linnej predstaviv binomialnu nomenklaturu dlya tvarin te sho vin uzhe zrobiv dlya roslin u svoyij publikaciyi Species Plantarum 1753 roku Titulna storinka 10 go vidannya Systema NaturaeVidpravna tochkaDo 1758 roku bilshist biologichnih katalogiv vikoristovuvali polinomialni nazvi dlya vklyuchenih taksoniv vklyuchayuchi poperedni vidannya Systema Naturae Pershoyu robotoyu yaka poslidovno zastosovuvala binomialnu nomenklaturu v carstvi tvarin bulo 10 e vidannya Systema Naturae Tomu Mizhnarodna komisiya iz zoologichnoyi nomenklaturi obrala 1 sichnya 1758 roku yak mochatkovij moment dlya zoologichnoyi nomenklaturi ta stverdzhuvala sho 10 e vidannya Systema Naturae slid rozglyadati yak opublikovane same v cej den Nazvi opublikovani do ciyeyi dati nedostupni navit yaksho v inshomu vipadku voni zadovolnyali b pravila Yedina robota yaka maye prioritet nad 10 m vidannyam ce Karla Aleksandra Klerka abo Aranei Suecici yaka bula opublikovana u 1757 roci ale yiyi takozh prijnyato rozglyadati yak nadrukovanu 1 sichnya 1758 roku PereglyadiKarl Linnej olijnij portret Oleksandra Roslina 1775 roku Protyagom zhittya Linneya Systema Naturae postijno pereglyadalasya Progres buv vklyuchenij u novi ta postijno rozshiryuvani vidannya napriklad u jogo 1 mu vidanni 1735 kiti ta lamantini spochatku buli klasifikovani yak vidi rib yak vvazhalosya todi ale v 10 mu vidanni voni vzhe buli pereneseni do klasu ssavciv TvariniTvarinne carstvo yak opisano Linneyem Tvarini nasolodzhuyutsya vidchuttyami za dopomogoyu zhivoyi organizaciyi ozhivlenoyi medulyarnoyu rechovinoyu sprijnyattyam nervami i ruhom zavdyaki napruzi voli Yihni chastini tila mayut rizne zhittyeve priznachennya u nih ye organi dlya yih riznih chuttiv i zdibnosti abo sili dlya zastosuvannya yihnogo riznogo sprijnyattya Vsi voni pohodyat z yajcya Yih zovnishnya i vnutrishnya budova yih porivnyalna anatomiya zvichki instinkti ta riznomanitni stosunki odin z odnim detalno opisani avtorami yaki z rozuminnyam traktuyut yihni predmeti Spisok buv rozbitij na pochatkovi shist klasiv opisanih Linneyem dlya tvarin Mammalia Aves Amphibia Pisces Insecta ta Vermes Ci klasi zreshtoyu buli stvoreni shlyahom vivchennya vnutrishnoyi anatomiyi yak vidno z jogo klyucha Serce z dvoma peredserdyami dvoma shlunochkami Tepla chervona krov Zhivorodni Mammalia Yajcekladni Aves Serce z odnim peredserdyam odnim shlunochkom Holodna chervona krov Legeni dovilni Amfibiyi Zovnishni zyabra Ribi Serce z odnim peredserdyam bez shlunochkiv Holodna krov shozha na gnij Mayut vusiki Insecta Mayut shupalcya Vermes Zgidno z ninishnimi standartami Pisces i Vermes ye neformalnimi grupami Insecta takozh mistila pavukopodibnih i rakopodibnih a odin ryad Amphibia skladavsya z akul minog i osetrovih Ssavci Barberijska makaka bula vklyuchena do 10 go vidannya yak Simia sylvanus Linnej opisav ssavciv tak Tvarini yaki vigodovuyut ditinchat za dopomogoyu molochnih zaloz Za zovnishnoyu i vnutrishnoyu budovoyu voni nagaduyut lyudinu bilshist iz nih chotirilapi i z lyudinoyu yihnim prirodnim vorogom naselyayut poverhnyu Zemli Najbilshi hocha j najmenshi za chiselnistyu naselyayut okean Linnej rozdiliv ssavciv za kilkistyu roztashuvannyam i budovoyu yihnih zubiv na taki rodini ta rodi Primates Homo lyudi Simia mavpi ta lyudinopodibni mavpi Lemur lemuri ta kaguanovi ta Vespertilio kazhani Bruta Elephas sloni Trichechus lamantini Bradypus linivci Myrmecophaga murahoyidi i Manis pangolini Ferae Phoca tyuleni Canis sobaki ta giyeni Felis kishki Viverra mangusti ta civeti Mustela laski ta yihni rodichi ta Ursus vedmedi Bestiae Sus svini Dasypus bronenosci Erinaceus yizhaki Talpa kroti Sorex zemlerijki i Didelphis oposumi Glires Rhinoceros nosorogi Hystrix Yizhatci Lepus kroliki ta zajci Castor bobri Mus mishi ta rodichi ta Sciurus vivirki Pecora Camelus verblyudi Moschus muskusni oleni Cervus oleni ta zhirafi Capra kozi ta antilopi Ovis vivci ta Bos velika rogata hudoba Belluae Equus koni amp Hippopotamus begemoti Cete Monodon narvali Balaena smugachi Physeter kashaloti i Delphinus delfini ta morski svini Ptahi Sova bila bula vklyuchena do 10 go vidannya yak Strix scandiaca Linnej opisuvav ptahiv tak Krasiva i vesela chastina stvorin prirodi sho skladayetsya z tvarin yaki mayut tilo vkrite pir yam i puhom vidovzheni j goli shelepi dzob dva krila sformovani dlya polotu i dvi nogi Voni arealni golosni shvidki ta legki i pozbavleni zovnishnih vuh gubiv zubiv moshonki matki sechovogo mihura nadgortannika mozolistogo tila ta jogo dugi ta diafragmi Linnej rozdiliv ptahiv na 6 rodin i 63 rodi vihodyachi z osoblivostej dzoba ta nig Accipitres Vultur padalniki ta kondori Falco sokoli orli ta rodichi Strix sovi ta Lanius sororoputi Picae Psittacus papugi Ramphastos tukani Buceros nosorogi Crotophaga ani Corvus kruki ta voroni Coracias sivorakshi ta vivilgi Gracula shpakovi Paradisea rajski ptahi Cuculus zozuli Jynx krihoshiyi Picus dyatli Sitta povziki Alcedo ribalochki Merops bdzholoyidki Upupa odudi Certhia pidkorishniki i Trochilus kolibri Anseres Anas kachki gusi ta lebedi Mergus krehi Alca alki ta ipatki Procellaria burevisniki Diomedea albatrosi ta pingvini Pelecanus pelikani ta rodichi Phaethon faetoni Colymbus pirnikozi ta gagari Larus martini Sterna kryachki ta Rhyncops vodorizi Grallae Phoenicopterus flamingo Platalea kosari Mycteria amp Tantulus leleki Ardea chapli zhuravli ta rodichi Scolopax griciki ibisi ta rodichi Tringa plavunci ta baranci Charadrius pisochniki Recurvirostra chobotari Haematopus kuliki soroki Fulica liski ta rodichi Rallus pastushki Psophia agami Otis drohvi ta Struthio strausi Gallinae Pavo pavichi Meleagris indiki Crax kraksi Phasianus fazani ta kuri i Tetrao teteruki ta rodichi Passeres Columba golubi ta gorlici Alauda zhajvoronki ta shevriki Sturnus shpaki Turdus drozdi Loxia kardinali sniguri ta rodichi Emberiza vivsyanki Fringilla v yurki Motacilla pliski Parus sinici ta gayichki Hirundo lastivki ta strizhi amp Caprimulgus drimlyugi Zemnovodni Zhaba trav yana bula vklyuchena do 10 go vidannya yak Rana temporaria Linnej opisav svoyih amfibij vklyuchaye reptilij i amfibij tak Tvarini yaki vidriznyayutsya holodnim tilom i yak pravilo golimi suvorim i viraznim viglyadom rizkim golosom perevazhno motoroshnim kolorom brudnim zapahom deyaki z nih zabezpecheni zhahlivoyu otrutoyu usi mayut hryashovi kistki povilnij krovoobig chudovij zir i sluh veliki legenevi sudini chastkovu pechinku dovgastij tovstij shlunok i kistozni pechinkovi ta pidshlunkovi protoki voni pozbavleni diafragmi ne vidilyayut pit mozhut zhiti trivalij chas bez yizhi zhivuchi ta mayut zdatnist vidroshuvati vtracheni chastini tila deyaki prohodyat cherez metamorfoz deyaki skidayut svoyu shkiru linyayut deyaki zdayetsya zhivut popereminno to na sushi to v vodi i deyaki vzimku vpadayut u splyachku Linnej rozdiliv amfibij na taki zagoni ta rodi vihodyachi z budovi kincivok i sposobu dihannya Reptiles Testudo cherepahi Draco letyuchi yashirki Lacerta nazemni yashirki salamandri ta krokodili ta Rana zhabi ta ropuhi Serpentes Crotalus grimuchi zmiyi Boa udavi Coluber polozi kobri ta tipovi zmiyi Anguis veretilnici ta slipuni Amphisbaena amfisbeni i Coecilia beznogi zemnovodni Nantes Petromyzon minogi Raja skati Squalus akuli Chimaera himeropodibni Lophius vudilniki amp Acipenser osetrovi Ribi Sobachka metelik buv vklyuchenij do 10 go vidannya yak Blennius ocellatus Linnej opisav ribu tak Zavzhdi zhivut u vodi voni shvidki v rusi ta nenazherlivi v svoyemu apetiti Dihayut za dopomogoyu zyaber yaki zazvichaj ob yednani kistkovoyu dugoyu plavayut za dopomogoyu promenistih plavciv i zdebilshogo vkriti hryashovoyu luskoyu Okrim chastin spilnih z inshimi tvarinami ochi u nih z morgalnim povikom a bilshist iz nih mayut plavalnij mihur zavdyaki skorochennyu chi rozshirennyu yakogo voni mozhut dovilno pidijmatisya chi zanuryuvatisya u svoyij stihiyi Zalezhno vid roztashuvannya cherevnih i grudnih plavciv Linnej rozdiliv rib na taki ryadi ta rodi Apodes Muraena vugri Gymnotus ribi nozhi Trichiurus volosohvosti Anarhichas zubatki Ammodytes pishanki Stromateus stromateyi i Xiphias mechonosci Jugulares Callionymus piskarki Uranoscopus zirkoglyadi Trachinus drakonchiki Gadus triska ta rodichi ta Ophidion oshibnevi Thoracici Cyclopterus ciklopteri Echeneis prichepi Coryphaena korifeni Gobius bichki Cottus babci Scorpaena skorpeni Zeus zevsi Pleuronectes kambali Chaetodon shetinkozubi Sparus spari Labrus gubani Sciaena lyuciani Perca okuni Gasterosteus kolyuchki Scomber skumbriya ta tunec Mullus bababulki ta Trigla prionotini Abdominales Cobitis shipavki Silurus somi Loricaria somovi Salmo lososi i forel Fistularia lorikariyi Esox shuka Argentina argentini Atherina aterini Mugil kefal Exocoetus letyuchi ribi Polynemus okuni Clupea oseledec amp Cyprinus korop Branchiostegi Mormyrus mormirovi Balistes spinorogi Ostracion kuzovki Tetrodon skelezubi Diodon morski yizhaki Centriscus bekasniki Syngnathus morski iglici i Pegasus pegasi Komahi Rakopodibni taki yak vodyana bloha Monoculus pulex nini Daphnia pulex buli vklyucheni do komah Linneyem Linnej nazvav komahu Cicada septendecim dorosla osobina yakoyi z yavlyayetsya raz na 17 rokiv Linnej opisav svoyi Insecta vklyuchayuchi vsih chlenistonogih vklyuchayuchi komah rakopodibnih pavukopodibnih ta inshih yak Duzhe chislennij i riznomanitnij klas sho skladayetsya z dribnih tvarin sho dihayut cherez bichni dihalcya ozbroyeni z usih bokiv rogovim pancirem abo pokriti volossyam osnasheni bagatma nogami ta ruhomimi antenami abo rizhkami yaki vistupayut iz golovi ta ye jmovirnimi organami chuttya Za formoyu kril Linnej rozdiliv komah na taki ryadi ta rodi Coleoptera Scarabaeus plastinchastovusi Dermestes shkiroyidi Hister gistreidi Attelabus trubkokruti Curculio spravzhni dovgonosiki Silpha zhuki mertvoyidi Coccinella sonechka Cassida shitonoski Chrysomela listoyidi Meloe meloidi Tenebrio chornotilki Mordella zhuki gorbatki Staphylinus zhuki hizhaki Cerambyx zhuki vusachi Cantharis zhuki m yakotilki Elater zhuki kovaliki Cicindela turuni Buprestis zlatki Dytiscus plavunci Carabus vid zhuzhelicya Necydalis zhuki necidalini Forficula shipavki Blatta targani i Gryllus inshi pryamokrilopodibni komahi Hemiptera Cicada cikadi Notonecta hrebtoplavi Nepa vodyani skorpioni Cimex klopi Aphis popelici Chermes adelgidi Coccus chervci i Thrips tripsi Luskokrili Papilio meteliki Sphinx brazhniki Phalaena moli Neuroptera Libellula riznokrili babki ta rivnokrili babki Ephemera podenki Phryganea volohokrilci Hemerobius sitchastookrili Panorpa skorpionovi muhi ta Raphidia veslokrili Peretinchastokrili Cynips gallovi osi Tenthredo sidyachecherevni Ichneumon ihnevmonovi osi Sphex sfeksi Vespa shershni Apis bdzholi Formica murahi i Mutilla oksamitovi murahi Dvokrili Oestrus ovodi Tipula zhuravlevi muhi Musca muhi hatni Tabanus gedzi Culex komari Empis tovkunchikovi muhi Conops tovstogolovi muhi Asilus ktiri Bombylius brenivkovi i Hippobosca parazitni muhi Aptera Lepisma lusochnici Podura kolemboli Termes termiti Pediculus voshi Pulex blohi Acarus klishi ta parazitoformni klishi Phalangium kosariki Aranea pavuki Scorpio skorpioni Cancer krabi omari ta rodichi Monoculus vodyani blohi ta rodichi Oniscus mokrici Scolopendra sorokonizhki ta Julus bagatonizhki Chervi Zvichajna karakaticya bula nazvana Sepia officinalis u 10 mu vidanni Systema Naturae Linnej opisav svoyi Vermes tak Tvarini povilnogo ruhu m yakoyi substanciyi zdatni naroshuvati svoyu masu ta vidroshuvati vtracheni chastini tila nadzvichajno zhivuchi ta meshkanci vologih misc Bagato z nih bez yasno virazhenoyi golovi a bilshist bez nig Golovnim chinom voni vidriznyayutsya svoyimi shupalcyami abo macakami Drevni ne darma nazivali yih nedoskonalimi tvarinami oskilki voni pozbavleni vuh nosa golovi ochej i nig i tomu cilkom vidriznyayutsya vid komah Linnej rozdiliv Vermes na osnovi budovi tila na taki ryadi ta rodi Intestina Gordius volosovi Furia Lumbricus doshovi chervi Ascaris gigantski kishkovi askaridi Fasciola pechinkovi sisuni Hirudo p yavki Myxine miksini Teredo korabelni cherv yaki Mollusca Limax nazemni slimaki Doris doridi Tethys tetididi morski slimaki Nereis nereyidi Aphrodita morski mishi Lernaea yakirni chervi Priapus priapulidi ta morski aktiniyi Scyllaea scyllaeid morski slimaki Holothuria salpi ta fizaliyi Triton tritonovi mushli Sepia vosminogi kalmari ta karakatici Medusa meduzi Asterias morski zirki Echinus morski yizhaki Testacea Chiton pancirni Lepas vusonogi Pholas foladidi Myes m yaki molyuski Solen kolodochkovi molyuski Tellina tellinidi Cardium sercevidki Donax donacidi Venus veneridi Spondylus kolyuchi ustrici Chama hamidi Arca arkidi Ostrea spravzhni ustrici Anomia sidlopodibni ustrici Mytilus midiyi Pinna pinnidi Argonauta argonavti Nautilus nautilusi Conus konichni ravliki Cypraea kipreyidi Bulla puhirchasti mushli Voluta volyuti Buccinum spravzhni ravliki Strombus strombidi Murex mureksovi ravliki Trochus trohidi Turbo tyurbani Helix nazemni ravliki Neritha neriti Haliotis morski vushka Patella patellidi ta brahiopodi Dentalium lopatonogi Serpula serpulidni chervi Lithophyta Tubipora organni korali Millepora vognyani korali Madrepora kam yani korali Zoophyta Isis m yaki korali Gorgonia morski opahala Alcyonium pokrivniki Tubularia tubulyariyi Eschara mohuvatki Corallina koralovi vodorosti Sertularia Bryozoa Hydra Pennatula pennatuli Taenia strichkovi glisti volvoksRosliniU drugomu tomi opublikovanomu v 1759 roci detalno opisano carstvo roslin do yakogo Linnej vklyuchiv spravzhni roslini a takozh gribi vodorosti ta lishajniki Na dodatok do povtorennya vidiv ranishe perelichenih u jogo Species Plantarum 1753 i tih sho buli opublikovani v promizhnij period Linnej opisav kilka soten novih vidiv roslin Vidi zi Species Plantarum buli pronumerovani poslidovno a novi vidi poznacheni literami Bagato zrazkiv bulo nadislano Linneyu jogo zakordonnimi korespondentami u tomu chisli Jogannesom Burmanom i z Pivdennoyi Afriki Patrikom Braunom Filipom Millerom i Dzhonom Ellisom z Ameriki Zhan Fransua Seg ye Karlo Allioni ta Kazimirom Kristofom Shmidelem z Alp Gorterom i Jogannom Ernstom Gebenshtrajtom zi Shodu ta Fransua Buasye de Sovazhem de Lakrua Zherarom i z usiyeyi Yevropi Novi vidi roslin opisani v 10 mu vidanni Systema Naturae lt link gt vklyuchati Allionia incarnata bula odnim iz dvoh novih vidiv u novomu rodu Allionia predstavlenomu v 10 mu vidanni Systema Naturae Alyssum alyssoides Amaranthus albus Arbutus andrachne Carex capitata Carex distans Carpobrotus edulis Catharanthus roseus Coccoloba uvifera Equisetum giganteum Geranium pusillum Hibiscus cannabinus Holcus mollis Juglans cinerea Magnolia acuminata Magnolia grandiflora Mucuna pruriens Paeonia tenuifolia Paspalum distichum Poa palustris Polycarpon tetraphyllum Rheum palmatum Rosa pimpinellifolia Salix retusa Silphium perfoliatum Veronica austriacaSpisok literaturiArticle 3 International Code of Zoological Nomenclature vid 4th 1999 ISBN 0 85301 006 4 Systema Naturae an epoch making book Linne on line 2008 Procitovano 30 serpnya 2010 Carl von Linne translated by 1806 Volume 1 A general system of nature through the three grand kingdoms of animals vegetables and minerals systematically divided into their several classes orders genera species and varieties London Lackington Allen and Co Kenneth Kitchell Jr amp Harold A Dundee 1994 A trilogy on the herpetology of Linnaeus s Systema Naturae X PDF Smithsonian Herpetological Information Service 100 1 61 Carl von Linne translated by 1806 Volume 2 Insects A general system of nature through the three grand kingdoms of animals vegetables and minerals systematically divided into their several classes orders genera species and varieties London Lackington Allen and Co Mary P Winsor 1976 The development of Linnaean insect classification 25 1 57 67 doi 10 2307 1220406 JSTOR 1220406 Carl von Linne translated by 1806 Volume 4 Worms A general system of nature through the three grand kingdoms of animals vegetables and minerals systematically divided into their several classes orders genera species and varieties London Lackington Allen and Co Bernard R Baum 1968 The problem of typifying certain names in Linnaeus s Systema Naturae ed 10 17 5 507 513 doi 10 2307 1216048 JSTOR 1216048 Carl Linnaeus 1759 Volume 2 Regnum Vegetabile Systema Naturae vid 10th Stockholm Laurentius Salvius Zovnishni posilannyaOriginal Systema Naturae 1758 roku v Biblioteci bioriznomanittya BHL

Дата публікації:
Топ