Луціанові | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
, Тайвань | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Луціанові (Lutjanidae) — родина окунеподібних риб. Поширені в коралових рифах Світового океану.
Опис
Мають довгасте, трохи стиснуте з боків тіло. Спинний плавець один, з добре вираженою колючою й м'якою частинами, розділеними звичайно неглибокою виїмкою. У спинному плавці 10-12 колючих променів, в анальному плавці — 3 сильні колючки й 7-14 м'яких променів. Колючки спинного й анального плавців можуть убиратися в борозенки. На щелепах розташовані гострі довгі зуби в передній частині й закруглені, жувальні — у задній частині. На лемеші й піднебінних костях перебувають дрібні волосоподібні зуби. Передкришка в луцианових зазубрена або гладка.
Поведінка
Родина містить 16 родів і близько 115 видів морських тропічних риб, що населяють тропічну зону Атлантичного, Тихого й Індійського океанів, багато хто з яких мають важливе промислове значення. Lutjanidae живуть переважно уздовж берегів, серед рифів і скель. У більших кількостях зустрічаються вони в заростях підводної рослинності й коралів. Деякі види можуть утворювати скупчення також і на рівних площадках.
Значення
Саме вони звичайно виловлюються траловим промислом. Найбільша кількість Lutjanidae добувається в західній частині Атлантичного океану, де вони є традиційними об’єктами лову в деяких латиноамериканських країнах (Куба, Венесуела, Мексика й ін.).
Систематика
Родина включає 110 видів у 17 родах:
- підродина , 1980
- рід Valenciennes, 1830
- рід , & Johnson, 1977
- рід Bleeker, 1875
- рід , 1963
- підродина Gill, 1893
- рід Cuvier, 1870
- рід Valenciennes, 1830
- рід Cuvier, 1828
- рід Pristipomoides Bleeker, 2020
- рід Anderson, Kami & Johnson, 1977
- підродина Gill, 1861
- підродина , 1930
- рід , 1967
- рід Günther, 1872
Характеристика видів
Рід Луціан
Найбільш широке поширення має рід Луціан, або Парго, (Lutjanus), що нараховує 69 видів, з яких 45 живуть у водах Індійського й у південно-західній частині Тихого океану. Характерною ознакою роду є наявність луски на підставах спинного й анального плавців. Дуже добре розвинені зуби на сошнику й піднебінних костях. Рот великий, висувний. Рило звичайно трохи витягнуте, подовжене. У фарбуванні звичайні червоні тони.
Особливо багато представлені луціани в західній частині Тихого океану, де, наприклад у Філіппінських островів, зустрічається понад 30 видів. Настільки ж численні вони в Індійському океані, головним чином у водах Індії й Індокитаю. Багато видів живе й у берегів Австралії, особливо в районі Великого Бар'єрного рифа. На сході Тихого океану, у берегів Мексики й Еквадору зустрічається 7-8 видів; зовсім немає луціанів у водах Гавайських островів. У західній частині Атлантичного океану, від Філадельфії до Бразилії, у Мексиканській затоці й у Карибському морі зустрічається 11 видів роду луціанів, а на сході, у Західної Африки, 5 видів, причому два з них — кахи (Lutianus apodus) і сірий луціан (L. griseus) зустрічаються як на заході, так і на сході.
Усюди луціани високо цінуються як промислові риби. Деякі види досягають 80-100 см довжини й 10-25 кг (і навіть 50 кг) ваги. Такі, наприклад, парго, червоний і сірий луціани (L. analis, L. aya, L. griseus) і ін. у Мексиканській затоці, бурий луциан (L. eutactus) Західної Африки, темнобровий і червоний луціани (L. sanguineus, L. argentimaculatus) у берегів Індії й т.д. Але й більше дрібні види, до 30-40 см довжини, місцями утворять скупчення і є важливими промисловими рибами. Такі, наприклад, біахайба, або червонохвостий луціан (L. synagris), на Кубі, смугастий і малабарський луціани (L. lineolatus, L. malabaricus) у берегів Індії й ін.
Більшість луціанів тримаються в заростях коралів, біля мангрових заростей, серед скель, полюючи тут за рибою, що становить основну їхню їжу.
Рабірубія
Також до родини відноситься дуже гарна промислова риба Куби — рабірубія, або кубинський жовтохвіст (). Спина в рабірубії рожева з фіолетовим відтінком, з яскраво-жовтими цятками. Від рила через око й до кінця тіла уздовж середини боків іде широка жовта смуга, хвостовий плавець яскраво-жовтий. Рабірубія харчується головним чином рибою, менше креветками, крабами й молюсками. Досягає довжини 27-30 см. Рабірубія – коштовна й важлива промислова риба.
Апріон і Гострозуб
Крім луціанів, в Індійському й Тихому океанах поширені Апріони (рід , один вид A. virescens) і близькі до них гострозуби (Pristipomoides). Підстави спинного й анального плавців у них не покриті лускою, останні промені цих плавців подовжені. Це риби із прогонистим тілом, що живуть не тільки в дна, але й у товщі води. Вони досягають довжини 1 м. Косяки апріонів дуже часто зустрічаються на рівних ділянках шельфу, іноді в товщі води, де вони активно полюють на дрібних риб, креветок і головоногих молюсків. Особливе значення в харчуванні їх мають численні види анчоусів, що живуть в Індійському океані.
Цезіо
Родина Lutjanidae містить у собі також невеликих, до 25-28 см, пелагічних риб, що ставляться до роду Цезио (). Вони відрізняються прогонистою торпедовидною формою тіла, розташуванням луски горизонтальними рядами, дрібними зубами на щелепах. Цезіо живуть в Індійському океані й у західній частині Тихого океану, ведуть стадний спосіб життя, віддаючи перевагу районам коралових рифів і заростей підводної рослинності. Яскраве забарвлення дозволяє їм ховатися від численних хижаків, що живуть у тих же заростях. Харчуються цезіо дрібною рибою й ракоподібними.
Література
- Richard van der Laan; William N. Eschmeyer & Ronald Fricke (2014). Family-group names of Recent fishes. Zootaxa. 3882 (2): 001—230. doi:10.11646/zootaxa.3882.1.1. PMID 25543675.
- Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
- J. S. Nelson; T. C. Grande; M. V. H. Wilson (2016). (вид. 5th). Wiley. с. 457—458. ISBN . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2023.
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2006). Родина Lutjanidae на FishBase. Версія за Січень 2006 року.
- Paulin, Chris D (1990) «Pagrus auratus, a new combination for the species known as „snapper“ in Australasian waters (Pisces: Sparidae)»[недоступне посилання з липня 2019] New Zealand Journal of Marine and Freshwater Research, 24: 259–265.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lucianovi Tajvan Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Okunepodibni Perciformes Pidryad Okunevidni Percoidei Rodina Lutjanidae T N Gill 1861 Rodi Lutjanus Pristipomoides Posilannya Vikishovishe Lutjanidae Vikividi Lutjanidae EOL 5294 ITIS 168845 NCBI 30850 Fossilworks 266302 Lucianovi Lutjanidae rodina okunepodibnih rib Poshireni v koralovih rifah Svitovogo okeanu OpisMayut dovgaste trohi stisnute z bokiv tilo Spinnij plavec odin z dobre virazhenoyu kolyuchoyu j m yakoyu chastinami rozdilenimi zvichajno neglibokoyu viyimkoyu U spinnomu plavci 10 12 kolyuchih promeniv v analnomu plavci 3 silni kolyuchki j 7 14 m yakih promeniv Kolyuchki spinnogo j analnogo plavciv mozhut ubiratisya v borozenki Na shelepah roztashovani gostri dovgi zubi v perednij chastini j zakrugleni zhuvalni u zadnij chastini Na lemeshi j pidnebinnih kostyah perebuvayut dribni volosopodibni zubi Peredkrishka v lucianovih zazubrena abo gladka PovedinkaRodina mistit 16 rodiv i blizko 115 vidiv morskih tropichnih rib sho naselyayut tropichnu zonu Atlantichnogo Tihogo j Indijskogo okeaniv bagato hto z yakih mayut vazhlive promislove znachennya Lutjanidae zhivut perevazhno uzdovzh beregiv sered rifiv i skel U bilshih kilkostyah zustrichayutsya voni v zarostyah pidvodnoyi roslinnosti j koraliv Deyaki vidi mozhut utvoryuvati skupchennya takozh i na rivnih ploshadkah ZnachennyaSame voni zvichajno vilovlyuyutsya tralovim promislom Najbilsha kilkist Lutjanidae dobuvayetsya v zahidnij chastini Atlantichnogo okeanu de voni ye tradicijnimi ob yektami lovu v deyakih latinoamerikanskih krayinah Kuba Venesuela Meksika j in SistematikaRodina vklyuchaye 110 vidiv u 17 rodah pidrodina 1980 rid Valenciennes 1830 rid amp Johnson 1977 rid Bleeker 1875 rid 1963 pidrodina Gill 1893 rid Cuvier 1870 rid Valenciennes 1830 rid Cuvier 1828 rid Pristipomoides Bleeker 2020 rid Anderson Kami amp Johnson 1977 pidrodina Gill 1861 rid Gill 1861 rid Lutjanus Bloch 1790 rid Bleeker 1860 rid Gill 1862 rid Bleeker 1873 rid Gill 1862 pidrodina 1930 rid 1967 rid Gunther 1872Harakteristika vidivRid Lucian Najbilsh shiroke poshirennya maye rid Lucian abo Pargo Lutjanus sho narahovuye 69 vidiv z yakih 45 zhivut u vodah Indijskogo j u pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu Harakternoyu oznakoyu rodu ye nayavnist luski na pidstavah spinnogo j analnogo plavciv Duzhe dobre rozvineni zubi na soshniku j pidnebinnih kostyah Rot velikij visuvnij Rilo zvichajno trohi vityagnute podovzhene U farbuvanni zvichajni chervoni toni Osoblivo bagato predstavleni luciani v zahidnij chastini Tihogo okeanu de napriklad u Filippinskih ostroviv zustrichayetsya ponad 30 vidiv Nastilki zh chislenni voni v Indijskomu okeani golovnim chinom u vodah Indiyi j Indokitayu Bagato vidiv zhive j u beregiv Avstraliyi osoblivo v rajoni Velikogo Bar yernogo rifa Na shodi Tihogo okeanu u beregiv Meksiki j Ekvadoru zustrichayetsya 7 8 vidiv zovsim nemaye lucianiv u vodah Gavajskih ostroviv U zahidnij chastini Atlantichnogo okeanu vid Filadelfiyi do Braziliyi u Meksikanskij zatoci j u Karibskomu mori zustrichayetsya 11 vidiv rodu lucianiv a na shodi u Zahidnoyi Afriki 5 vidiv prichomu dva z nih kahi Lutianus apodus i sirij lucian L griseus zustrichayutsya yak na zahodi tak i na shodi Usyudi luciani visoko cinuyutsya yak promislovi ribi Deyaki vidi dosyagayut 80 100 sm dovzhini j 10 25 kg i navit 50 kg vagi Taki napriklad pargo chervonij i sirij luciani L analis L aya L griseus i in u Meksikanskij zatoci burij lucian L eutactus Zahidnoyi Afriki temnobrovij i chervonij luciani L sanguineus L argentimaculatus u beregiv Indiyi j t d Ale j bilshe dribni vidi do 30 40 sm dovzhini miscyami utvoryat skupchennya i ye vazhlivimi promislovimi ribami Taki napriklad biahajba abo chervonohvostij lucian L synagris na Kubi smugastij i malabarskij luciani L lineolatus L malabaricus u beregiv Indiyi j in Bilshist lucianiv trimayutsya v zarostyah koraliv bilya mangrovih zarostej sered skel polyuyuchi tut za riboyu sho stanovit osnovnu yihnyu yizhu Rabirubiya Takozh do rodini vidnositsya duzhe garna promislova riba Kubi rabirubiya abo kubinskij zhovtohvist Spina v rabirubiyi rozheva z fioletovim vidtinkom z yaskravo zhovtimi cyatkami Vid rila cherez oko j do kincya tila uzdovzh seredini bokiv ide shiroka zhovta smuga hvostovij plavec yaskravo zhovtij Rabirubiya harchuyetsya golovnim chinom riboyu menshe krevetkami krabami j molyuskami Dosyagaye dovzhini 27 30 sm Rabirubiya koshtovna j vazhliva promislova riba Aprion i Gostrozub Krim lucianiv v Indijskomu j Tihomu okeanah poshireni Aprioni rid odin vid A virescens i blizki do nih gostrozubi Pristipomoides Pidstavi spinnogo j analnogo plavciv u nih ne pokriti luskoyu ostanni promeni cih plavciv podovzheni Ce ribi iz progonistim tilom sho zhivut ne tilki v dna ale j u tovshi vodi Voni dosyagayut dovzhini 1 m Kosyaki aprioniv duzhe chasto zustrichayutsya na rivnih dilyankah shelfu inodi v tovshi vodi de voni aktivno polyuyut na dribnih rib krevetok i golovonogih molyuskiv Osoblive znachennya v harchuvanni yih mayut chislenni vidi anchousiv sho zhivut v Indijskomu okeani Cezio Rodina Lutjanidae mistit u sobi takozh nevelikih do 25 28 sm pelagichnih rib sho stavlyatsya do rodu Cezio Voni vidriznyayutsya progonistoyu torpedovidnoyu formoyu tila roztashuvannyam luski gorizontalnimi ryadami dribnimi zubami na shelepah Cezio zhivut v Indijskomu okeani j u zahidnij chastini Tihogo okeanu vedut stadnij sposib zhittya viddayuchi perevagu rajonam koralovih rifiv i zarostej pidvodnoyi roslinnosti Yaskrave zabarvlennya dozvolyaye yim hovatisya vid chislennih hizhakiv sho zhivut u tih zhe zarostyah Harchuyutsya cezio dribnoyu riboyu j rakopodibnimi LiteraturaRichard van der Laan William N Eschmeyer amp Ronald Fricke 2014 Family group names of Recent fishes Zootaxa 3882 2 001 230 doi 10 11646 zootaxa 3882 1 1 PMID 25543675 Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 411 s J S Nelson T C Grande M V H Wilson 2016 vid 5th Wiley s 457 458 ISBN 978 1 118 34233 6 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2023 DzherelaFroese R Pauly D eds 2006 Rodina Lutjanidae na FishBase Versiya za Sichen 2006 roku Paulin Chris D 1990 Pagrus auratus a new combination for the species known as snapper in Australasian waters Pisces Sparidae nedostupne posilannya z lipnya 2019 New Zealand Journal of Marine and Freshwater Research 24 259 265