Міногоподібні

Міногоподібні (Petromyzontiformes) — це давня збережена лінія безщелепних риб, що належить до надкласу круглоротих. Доросла мінога може характеризуватися зубчастим воронкоподібним сисним ротом. Відомо приблизно 38 сучасних видів міног і п'ять вимерлих видів. Вони поділяються на три родини: дві родини з бідними видами в Південній півкулі та одна родина видів у Північній півкулі. Філогенетичні дослідження вказують на розбіжність у середині мезозою для всіх трьох, що лежить в основі поділу Лавразії та Гондвани. Поява сучасних міног лише з мезозою (зі значним родовим і видовим випромінюванням лише в кайнозої) контрастує з палеозойським походженням групи та її базовою природою.

Міногоподібні
Lampetra fluviatilis
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Безщелепні (Agnatha)
Клас:	Hyperoartia
Ряд:	Міногоподібні (Petromyzontiformes) Berg, 1940
Підгрупи
Petromyzontidae
Вікісховище: Petromyzontiformes

Паразитичні м'ясоїдні міноги є найвідомішими видами, вони живляться, впиваючись у м'ясо інших риб, щоб висмоктувати їхню кров, але лише 18 видів міног ведуть цей мікрохижацький спосіб життя. Людину кусає, але такі рани не глибокі і рідко шкодить здоров'ю. З 18 видів м’ясоїдних дев’ять мігрують із солоної води в прісну для розмноження (деякі з них також мають прісноводні популяції), а дев’ять живуть виключно в прісній воді. Усі нехижі форми є прісноводними видами. Дорослі особини нехижих видів не харчуються; вони живуть за рахунок запасів, придбаних як аммоцети (личинки), які вони отримують через фільтраційне годування.

Примітки

1. Docker, Margaret F (2006). . Guelph Ichthyology Reviews. 7. Архів оригіналу за 2014. Процитовано 2014.
2. Brownstein, Chase Doran; Near, Thomas J. (23 січня 2023). Phylogenetics and the Cenozoic radiation of lampreys. Current Biology (англ.). 33 (2): 397—404.e3. doi:10.1016/j.cub.2022.12.018. ISSN 0960-9822. PMID 36586410. S2CID 255278945.
3. Hardisty, M. W.; Potter, I. C. (1971). Hardisty, M. W.; Potter, I. C. (ред.). The Biology of Lampreys (вид. 1st). Academic Press. ISBN .
4. Lafferty, Kevin D; Kuris, Armand M (1 листопада 2002). Trophic strategies, animal diversity and body size. Trends in Ecology & Evolution (англ.). 17 (11): 507—513. doi:10.1016/S0169-5347(02)02615-0. ISSN 0169-5347.
5. Gill, Howard S.; Renaud, Claude B.; Chapleau, François; Mayden, Richard L.; Potter, Ian C.; Douglas, M. E. (2003). Phylogeny of Living Parasitic Lampreys (Petromyzontiformes) Based on Morphological Data. Copeia. 2003 (4): 687—703. doi:10.1643/IA02-085.1. S2CID 85969032.
6. Potter, Ian C.; Gill, Howard S.; Renaud, Claude B.; Haoucher, Dalal (25 листопада 2014), (PDF), Lampreys: Biology, Conservation and Control (англ.), Springer Netherlands, с. 35—73, doi:10.1007/978-94-017-9306-3_2, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 2018, процитовано 21 жовтня 2018