Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крокодилоподібні (Crocodyliformes, seu Crocodylia) — ряд великих за розміром завропсидів (за традиційною класифікацією — плазунів), єдиний сучасний ряд надряду крокодилоподібних, що разом із птахами формує кладу архозаврів. Група сформувалася близько 84 мільйонів років тому протягом пізнього крейдового періоду. Слово «крокодил» походить від грец. κροκόδειλος — «галечний черв'як», через бугристу шкіру цих тварин. Ці сильні хижі рептилії, активні переважно вночі, живуть як у воді, так і на суші.
| Крокодилоподібні | |
|---|---|
 | |
| крокодил нільський (Crocodylus niloticus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Клада: | Архозаври (Archosauria) |
| Надряд: | Crocodylomorpha |
| Ряд: | Крокодилоподібні (Crocodilia) Owen, 1842 |
| Підгрупи | |
 | |
| Ареал | |
 Вікісховище: Crocodilia | |
Еволюція
Еволюція крокодилів бере початок з тріасового періоду. Це підтверджує їх спорідненість із деякими псевдозухіями цього періоду (наприклад, з ). В юрському періоді з'явилися справжні крокодили, а в крейдяному — остаточно сформувались сучасні. Отже, це плазуни з мезозойської ери (попри те, що за чинними ознаками систематики вони не належать до динозаврів), які живуть на суші (у прісних водоймах) та мають діапсидну будову черепа.
Будова
Крокодили майже не змінилися з доісторичних часів, коли вони населяли землю разом зі своїми близькими родичами — динозаврами.
У крокодила плоске видовжене тіло, вкрите роговою лускою, під якою є міцні кісткові пластини. У кайманів черевце панцирне. Очі розміщено зверху на голові, ніздрі — високо на кінці видовженої морди. У крокодила довгий м'язистий хвіст, стиснутий з боків, короткі могутні ноги. Задні кінцівки — чотирипалі, на передніх — по п'ять пальців. Молоді крокодили мають інші пропорції тіла, ніж дорослі особини: довгі ноги, великі очі і невелику морду. Але вони вже є вправними мисливцями. У старих самців на верхній щелепі іноді утворюються грудкоподібні вирости.
Зуби
Гострі міцні зуби у крокодилів використовуються для того, аби хапати й подрібнювати їжу. Вони не приростають до щелеп, як в інших плазунів, а розташовані в особливих щелепних «кишеньках». Старі зуби випадають й на їх місці виростають нові. У пащі «веселого» алігатора майже непомітні дрібні зуби конічної форми. Якщо тварині спекотно, вона лежить широко роззявивши пащу. Випаровування зі слизової оболонки ротової порожнини охолоджує рептилію. У гавіала дуже довгі щелепи, оснащені сотнею дрібних гострих зубів.
Шкіра та луска
Шкіра крокодилів товста і ороговіла, вкрита лусочками, які не перекриваються, відомими як щіткі, розташованими правильними рядами і візерунками. Ці лусочки постійно утворюються в результаті клітинного ділення в нижчому шарі епідермісу, зародковому шарі, і поверхня окремих щитків періодично відлущується. Зовнішня поверхня щитків складається з відносно жорсткого бета-кератину, в той час як шарнірна ділянка між щитками містить тільки більш гнучкий альфа-кератин.
Багато щитків укріплено кістковими пластинками, відомими як остеодерми, які мають той самий розмір і форму, що й поверхневі лусочки, але ростуть під ними. Вони найбільш численні на спині та шиї тварини і можуть утворювати захисний панцир. Вони часто мають горбисті гребені, що виступають, і вкриті зносостійким бета-кератином. Маленькі після потиличні щитки розташовані одразу за головою і присутні у всіх крокодилів, за винятком естуарного крокодила. Голова і щелепи позбавлені справжньої луски і натомість вкриті щільною ороговілою шкірою, яка тріскається через стрес. Шкіра на шиї та боках пухка, тоді як шкіра на животі та нижньому боці хвоста вкрита великими плоскими квадратними щитками, розташованими акуратними рядами. Щитки містять кровоносні судини і можуть поглинати або випромінювати тепло під час терморегуляції. Дослідження також показують, що лужні іони, які виділяються в кров із кальцію і магнію в цих шкірних кісточках, діють як буферпід час тривалого занурення, коли підвищення рівня вуглекислого газу інакше викликало б ацидоз.
Основні групи крокодилів
.
21 вид цих плазунів поділяють на три родини:
родина Алігаторові
- 7 видів
- зубів не видно з пащі
- алігатор,
родина Крокодилові
- 13 видів
- із закритої пащі видно зуби
- болотяний крокодил, гострорилий крокодил
родина Гавіалові
- 1 вид
- довгі вузькі щелепи
- гавіал
Основна зовнішня відмінність між алігаторами й крокодилами — в особливостях морди. У крокодилів навіть із закритої пащі виглядають з кожного боку по чотири зуби нижньої щелепи. В алігаторів із закритої пащі зубів не видно. Гавіали мають довгу вузьку морду.
Ареал
Крокодили поширені у тропічних та субтропічних регіонах. Живуть у спекотних районах Центральної й Південної Америки, Африки, Азії та Австралії. Алігатори та каймани поширені у тропічних й субтропічних регіонах Америки і лише китайські алігатори — у Східній Азії.
Нільські крокодили під загрозою зникнення внаслідок осушення рік й боліт, розвитку індустріалізації та туризму. Найбільша рептилія у світі — солоноводний гребінчастий крокодил — живе біля узбережжя Індійського й Тихого океанів, виростає завдовжки до 6 м, масою до 1 тонни. Гребінчасті крокодили мешкають у затоках й гирлах річок, іноді запливають у відкрите море. Гавіали живуть на півночі Індії. Більшу частину життя вони перебувають у воді, швидко плавають й вправно хапають рибу.
Полювання
Удень крокодили мляві. Переважну частину дня вони гріються на сонці на піщаних пляжах й мілинах. Надвечір вони стають активнішими й уночі полюють на рибу, черепах та навіть на великих ссавців. Як і усі великі хижаки, крокодили чатують на здобич. Лежачи у мулистій засідці або повільно плаваючи біля берега подібно до старої колоди, рептилія вистежує, а потім стрімко атакує жертву. Схопивши здобич дужими щелепами, крокодил затягує її під воду, де тримає, доки вона не задихнеться.
Рухи
Крокодили повільно пересуваються берегом, звиваючись по-«зміїному» усім тілом. У разі потреби тварина підіймає на напружених ногах тіло над землею і навіть незграбно біжить «риссю» (швидкість до 4 км/год). Невеликі крокодили у разі небезпеки переходять на галоп — і як спринтери «мчать» зі швидкістю до 20 км/год. У воді крокодил швидко плаває завдяки потужним рухам дужого хвоста, звиваючись усім тілом. Він притискає ноги до тіла, щоб зменшити опір води. Під час полювання тварина може робити стрімкі кидки й майже вистрибувати з води, кидаючись на здобич.
Раціон
Крокодили й алігатори — хижаки. Із віком їх раціон змінюється. Наприклад молодий півметровий нільський крокодил харчується комахами, павуками, жабами. Коли він досягає завдовжки 1 м, то полює на риб, птахів, ящірок, дрібних ссавців. Доросла рептилія додає до свого раціону й великих ссавців (зебри) та плазунів.
Розмноження
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
У цих плазунів складна поведінка і стосунки, особливо в шлюбний період. Вони спілкуються за допомогою різноманітних рухів. Усі крокодили здатні утворювати різні сигнальні звуки — від шипіння до хрипкого реву. Алігатори — особливі вокалісти. Ще маленькими, голодні алігатори тоненько похрюкують, спілкуючись між собою. У разі небезпеки той, хто її помітив, подає сигнал тривоги: попереджає інших, привертає увагу матері. На відміну від інших рептилій, самиці охороняють свою кладку і доглядають за малятами. Крокодили — полігамні тварини. Це означає, що самець парується з кількома самицями. Проте спочатку самець повинен завоювати територію, яку він захищає від самців-суперників. Потім приваблює партнерку, випускаючи мускусний запах і плаваючи довкола неї, демонструє своє тіло. Роззявляючи пащу, він голосно реве. Ця вистава привертає увагу конкурентів, які, атакуючи ударами голови, намагаються перемогти у бою. Самиці терпляче чекають закінчення поєдинків. Відповідаючи на залицяння самця, вони пускають бульки під водою і труться об його голову. Запліднення — внутрішнє.
Крокодиляче гніздо
У найтепліший і найвологіший період року самиця крокодила відкладає яйця у гніздову яму, але іноді під час посухи кладка затримується, доки дощі зроблять твердий ґрунт м'яким. Хоча цей процес дещо відрізняється у різних видів, найтиповіше робить кладку самиця нільського крокодила. На піщаному сонячному пляжі, десь за 50 метрів від води, самиця вибирає місце, іноді розганяючи конкуренток. Дужими задніми ногами вона вириває яму, розташовується над нею і відкладає, залежно від свого віку й розміру, від 20 до 80 яєць. Процес кладки триває з годину. Потім прикопує яйця і лежить зверху, відганяючи ворогів. Весь цей період вона не їсть і тільки інколи відповзає, щоб напитися. Але й цього буває достатньо, аби спритні хижаки, такі як мангусти, лисиці, варани, поцупили 1-2 яйця.
Гнізда алігаторів
Алігатори та каймани не риють ям у піску. Вони відкладають свої яйця у гнізда, які будують, нагрібаючи гілки, листя, ґрунт і рештки рослин, траву. Таке гніздо заввишки до 1 м, ширина основи — до 2 м. Самиця охороняє кладку і молодь.
Народження
Розвиток зародків крокодилячих яєць триває 60-100 днів — залежно від нагрівання. Коли крокодильчики вже дозріли, вони, почувши тупотіння своєї матері, починають пронизливо пищати. Самиця викопує яйця і допомагає малятам вибратися з них, розчавлюючи шкаралупу щелепами. Тільки-но кілька крокодильчиків виходять із яєць назовні, вона обережно збирає їх своїми щелепами і в пащі дбайливо переносить до води. Потім вона швидко повертається до гнізда і забирає наступну групу малят, доки уся сімейка не збереться у безпечному болоті.
Біля матері
Перші 5 тижнів молодь крокодилів перебуває під наскільки пильним наглядом самиці, що навіть може безпечно грітися на її спині. Та відчувши вібрацію м'язів своєї матері, вони пірнають і ховаються біля неї під водою. У деяких видів крокодилів самець допомагає самці охороняти кладку і навіть захищає молодь. Але якщо їжі замало, самець-канібал може з'їсти декого зі свого потомства.
Самець або самиця
Стать у крокодилів визначається умовами інкубації. Наприклад, якщо яйця американського алігатора розвиваються за температури 32-34°С, то з них виходять самці, якщо ж до 30 °C — самиці, а проміжні умови (30-32°С) сприятливі і для самців, і для самиць одночасно. У крокодилів за оптимальних температур вилуплюються самці, а за високих і низьких — самиці.
Загроза вимирання
Існуючи близько 200 млн років, деякі види крокодилів наразі поставлено людиною на межу повного винищення. Хижак перетворився на жертву, і зараз йому загрожує загибель майже в усіх ареалах, тобто, в усій Африці, Азії, Австралії та Південній Америці.
Із прадавніх часів люди смертельно боялися та поважали крокодилів і алігаторів, подекуди навіть поклонялись їм як богам. У Стародавньому Єгипті одним з найголовніших богів був Себек — бог в образі крокодила. Мумії рептилій ховали в гробницях разом з високопоставленими чиновниками. В інших частинах світу — Африці, Індії, на Філіппінах і Борнео — крокодил був у не меншій повазі. Зокрема австралійські аборигени вірили, що одну з найбільших рік континенту було створено крокодилом, який вигриз щелепами її річище.
З часом люди почали винищувати крокодилових — почасти просто намагаючись уберегти домашню худобу, а в багатьох регіонах — заради їжі. Але популяція цих тварин почала стрімко скорочуватись, коли увесь світ охопила мода на вироби із крокодилячої шкіри (сумочки, паски, взуття), що збіглася за часом із винаходом вогнепальної зброї. Цифри просто вражаючі: щорічно в Південній Америці вбивали до 1 млн. кайманів[]; 1929 року було продано 190 000 шкір американського алігатора[]; 1950 року в Танзанії було підготовлено до продажу 12 500 крокодилячих шкір[]. Якби 1944 року не було ухвалено особливих законів про захист американського алігатора, цей вид було б вже винищено. В Африці нільський крокодил зник з багатьох традиційних місць мешкання на півночі континенту. У 1970-х рр. індійського гавіала стали розмножувати у неволі й тільки так врятували від повного вимирання. Сьогодні в заказниках налічується близько 1500 цих тварин.
Зараз майже всюди у світі крокодилів взято під захист, але торгівля крокодилячими шкірами все ще залишається дуже прибутковим бізнесом. За шкіри платять великі гроші, через що злиденні тубільці Південної Америки готові ризикувати життям, аби тільки вистежити й убити алігатора та продати його шкіру.
Є ще один фактор, який неминуче ставить крокодилів на межу вимирання у Південній Америці та Південно-Східній Азії. Зведення дамб та будівництво каналів наносить непоправної шкоди дикій природі. Через неконтрольовану вирубку джунглів зменшується рівень опадів, тому ті водойми, у яких раніше водилися крокодили, повністю пересихають. Вимирання цих тварин викликає серйозну тривогу не тільки тому, що зникає цілий вид, але й тому, що таким чином порушується екологічний баланс у регіоні. Наприклад, у флоридському заповіднику Еверглейдс алігатори їдять з костистою лускою, яка, втративши природного ворога, незабаром винищить усіх окунів і лящів[]. До того ж, алігатори допомагають вижити іншим тваринам у посушливу пору року. Вони викопують у землі ями, створюючи невеликі водойми, де риба знаходить притулок, а птахи, ссавці та інші рептилії — водопій.
Див. також
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 192.
- Do Crocodiles Shed Their Skin?. animalvivid.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
- B-Keratins of the crocodilian epidermis: Composition, structure, and phylogenetic relationship. www.researchgate.net. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Form and function. www.britannica.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Crocodile Head Scales Are Not Developmental Units But Emerge from Physical Cracking. www.science.org. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Endangered and Threatened Animals of Florida and Their Habitats. books.google.com. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Antacid armour key to tetrapod survival. www.abc.net.au. Процитовано 15 жовтня 2023.
Джерела інформації
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (лютий 2012) |
- Загадковий світ тварин. Плазуни / Є Гуменко // Початкова школа. — 2007. — № 11. — С. 60-62.
- Крокодил: ужас под водой / О. Шумаков // GEO. — 2000. — № 8. — С. 42-48
- Незвичайна енциклопедія тварин: енциклопедія / Авт. тексту М. Уолтерс, Дж. Джонсон. — К. : Махаон-Україна, 2000. — 256 с.
- Ніхто не любить крокодилів / В. Пєсков // Вінниччина. — 2004. — 13 листопада. — С. 8.
- Существо Африки / С. Мостовщиков // GEO. — 2007. — № 4. — С. 134—148
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krokodilopodibni Crocodyliformes seu Crocodylia ryad velikih za rozmirom zavropsidiv za tradicijnoyu klasifikaciyeyu plazuniv yedinij suchasnij ryad nadryadu krokodilopodibnih sho razom iz ptahami formuye kladu arhozavriv Grupa sformuvalasya blizko 84 miljoniv rokiv tomu protyagom piznogo krejdovogo periodu Slovo krokodil pohodit vid grec krokodeilos galechnij cherv yak cherez bugristu shkiru cih tvarin Ci silni hizhi reptiliyi aktivni perevazhno vnochi zhivut yak u vodi tak i na sushi Krokodilopodibni Period isnuvannya piznya krejda suchasnist 83 5 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N krokodil nilskij Crocodylus niloticus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Klada Arhozavri Archosauria Nadryad Crocodylomorpha Ryad Krokodilopodibni Crocodilia Owen 1842 Pidgrupi Alligatoroidea Alligatoridae Longirostres Gavialoidea Gavialidae Crocodyloidea Crocodylidae Mekosuchinae Pristichampsidae Prodiplocynodon Asiatosuchus Brachyuranochampsa Crocodylus affinis Crocodylus acer Areal Vikishovishe CrocodiliaEvolyuciyaRozmiri vimerlih vidiv krokodiliv u porivnyanni z lyudinoyu Evolyuciya krokodiliv bere pochatok z triasovogo periodu Ce pidtverdzhuye yih sporidnenist iz deyakimi psevdozuhiyami cogo periodu napriklad z V yurskomu periodi z yavilisya spravzhni krokodili a v krejdyanomu ostatochno sformuvalis suchasni Otzhe ce plazuni z mezozojskoyi eri popri te sho za chinnimi oznakami sistematiki voni ne nalezhat do dinozavriv yaki zhivut na sushi u prisnih vodojmah ta mayut diapsidnu budovu cherepa BudovaSkelet krokodila Krokodili majzhe ne zminilisya z doistorichnih chasiv koli voni naselyali zemlyu razom zi svoyimi blizkimi rodichami dinozavrami U krokodila ploske vidovzhene tilo vkrite rogovoyu luskoyu pid yakoyu ye micni kistkovi plastini U kajmaniv cherevce pancirne Ochi rozmisheno zverhu na golovi nizdri visoko na kinci vidovzhenoyi mordi U krokodila dovgij m yazistij hvist stisnutij z bokiv korotki mogutni nogi Zadni kincivki chotiripali na perednih po p yat palciv Molodi krokodili mayut inshi proporciyi tila nizh dorosli osobini dovgi nogi veliki ochi i neveliku mordu Ale voni vzhe ye vpravnimi mislivcyami U starih samciv na verhnij shelepi inodi utvoryuyutsya grudkopodibni virosti Zubi Gostri micni zubi u krokodiliv vikoristovuyutsya dlya togo abi hapati j podribnyuvati yizhu Voni ne prirostayut do shelep yak v inshih plazuniv a roztashovani v osoblivih shelepnih kishenkah Stari zubi vipadayut j na yih misci virostayut novi U pashi veselogo aligatora majzhe nepomitni dribni zubi konichnoyi formi Yaksho tvarini spekotno vona lezhit shiroko rozzyavivshi pashu Viparovuvannya zi slizovoyi obolonki rotovoyi porozhnini oholodzhuye reptiliyu U gaviala duzhe dovgi shelepi osnasheni sotneyu dribnih gostrih zubiv Shkira ta luska Shkira krokodiliv tovsta i orogovila vkrita lusochkami yaki ne perekrivayutsya vidomimi yak shitki roztashovanimi pravilnimi ryadami i vizerunkami Ci lusochki postijno utvoryuyutsya v rezultati klitinnogo dilennya v nizhchomu shari epidermisu zarodkovomu shari i poverhnya okremih shitkiv periodichno vidlushuyetsya Zovnishnya poverhnya shitkiv skladayetsya z vidnosno zhorstkogo beta keratinu v toj chas yak sharnirna dilyanka mizh shitkami mistit tilki bilsh gnuchkij alfa keratin Bagato shitkiv ukripleno kistkovimi plastinkami vidomimi yak osteodermi yaki mayut toj samij rozmir i formu sho j poverhnevi lusochki ale rostut pid nimi Voni najbilsh chislenni na spini ta shiyi tvarini i mozhut utvoryuvati zahisnij pancir Voni chasto mayut gorbisti grebeni sho vistupayut i vkriti znosostijkim beta keratinom Malenki pislya potilichni shitki roztashovani odrazu za golovoyu i prisutni u vsih krokodiliv za vinyatkom estuarnogo krokodila Golova i shelepi pozbavleni spravzhnoyi luski i natomist vkriti shilnoyu orogoviloyu shkiroyu yaka triskayetsya cherez stres Shkira na shiyi ta bokah puhka todi yak shkira na zhivoti ta nizhnomu boci hvosta vkrita velikimi ploskimi kvadratnimi shitkami roztashovanimi akuratnimi ryadami Shitki mistyat krovonosni sudini i mozhut poglinati abo viprominyuvati teplo pid chas termoregulyaciyi Doslidzhennya takozh pokazuyut sho luzhni ioni yaki vidilyayutsya v krov iz kalciyu i magniyu v cih shkirnih kistochkah diyut yak buferpid chas trivalogo zanurennya koli pidvishennya rivnya vuglekislogo gazu inakshe viklikalo b acidoz Osnovni grupi krokodilivGolovi aligatora zverhu krokodila poseredini gaviala vnizu 21 vid cih plazuniv podilyayut na tri rodini rodina Aligatorovi 7 vidiv zubiv ne vidno z pashi aligator rodina Krokodilovi 13 vidiv iz zakritoyi pashi vidno zubi bolotyanij krokodil gostrorilij krokodil rodina Gavialovi 1 vid dovgi vuzki shelepi gavial Aligator Krokodil Gavial Osnovna zovnishnya vidminnist mizh aligatorami j krokodilami v osoblivostyah mordi U krokodiliv navit iz zakritoyi pashi viglyadayut z kozhnogo boku po chotiri zubi nizhnoyi shelepi V aligatoriv iz zakritoyi pashi zubiv ne vidno Gaviali mayut dovgu vuzku mordu ArealAreal prozhivannya riznih vidiv krokodiliv Krokodili poshireni u tropichnih ta subtropichnih regionah Zhivut u spekotnih rajonah Centralnoyi j Pivdennoyi Ameriki Afriki Aziyi ta Avstraliyi Aligatori ta kajmani poshireni u tropichnih j subtropichnih regionah Ameriki i lishe kitajski aligatori u Shidnij Aziyi Nilski krokodili pid zagrozoyu zniknennya vnaslidok osushennya rik j bolit rozvitku industrializaciyi ta turizmu Najbilsha reptiliya u sviti solonovodnij grebinchastij krokodil zhive bilya uzberezhzhya Indijskogo j Tihogo okeaniv virostaye zavdovzhki do 6 m masoyu do 1 tonni Grebinchasti krokodili meshkayut u zatokah j girlah richok inodi zaplivayut u vidkrite more Gaviali zhivut na pivnochi Indiyi Bilshu chastinu zhittya voni perebuvayut u vodi shvidko plavayut j vpravno hapayut ribu PolyuvannyaNa polyuvanni Uden krokodili mlyavi Perevazhnu chastinu dnya voni griyutsya na sonci na pishanih plyazhah j milinah Nadvechir voni stayut aktivnishimi j unochi polyuyut na ribu cherepah ta navit na velikih ssavciv Yak i usi veliki hizhaki krokodili chatuyut na zdobich Lezhachi u mulistij zasidci abo povilno plavayuchi bilya berega podibno do staroyi kolodi reptiliya vistezhuye a potim strimko atakuye zhertvu Shopivshi zdobich duzhimi shelepami krokodil zatyaguye yiyi pid vodu de trimaye doki vona ne zadihnetsya Ruhi Krokodili povilno peresuvayutsya beregom zvivayuchis po zmiyinomu usim tilom U razi potrebi tvarina pidijmaye na napruzhenih nogah tilo nad zemleyu i navit nezgrabno bizhit rissyu shvidkist do 4 km god Neveliki krokodili u razi nebezpeki perehodyat na galop i yak sprinteri mchat zi shvidkistyu do 20 km god U vodi krokodil shvidko plavaye zavdyaki potuzhnim ruham duzhogo hvosta zvivayuchis usim tilom Vin pritiskaye nogi do tila shob zmenshiti opir vodi Pid chas polyuvannya tvarina mozhe robiti strimki kidki j majzhe vistribuvati z vodi kidayuchis na zdobich RacionKrokodili j aligatori hizhaki Iz vikom yih racion zminyuyetsya Napriklad molodij pivmetrovij nilskij krokodil harchuyetsya komahami pavukami zhabami Koli vin dosyagaye zavdovzhki 1 m to polyuye na rib ptahiv yashirok dribnih ssavciv Dorosla reptiliya dodaye do svogo racionu j velikih ssavciv zebri ta plazuniv RozmnozhennyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Yajcya nilskogo krokodila Malyuk aligatora Samicya aligatora z ditinchatami U cih plazuniv skladna povedinka i stosunki osoblivo v shlyubnij period Voni spilkuyutsya za dopomogoyu riznomanitnih ruhiv Usi krokodili zdatni utvoryuvati rizni signalni zvuki vid shipinnya do hripkogo revu Aligatori osoblivi vokalisti She malenkimi golodni aligatori tonenko pohryukuyut spilkuyuchis mizh soboyu U razi nebezpeki toj hto yiyi pomitiv podaye signal trivogi poperedzhaye inshih privertaye uvagu materi Na vidminu vid inshih reptilij samici ohoronyayut svoyu kladku i doglyadayut za malyatami Krokodili poligamni tvarini Ce oznachaye sho samec paruyetsya z kilkoma samicyami Prote spochatku samec povinen zavoyuvati teritoriyu yaku vin zahishaye vid samciv supernikiv Potim privablyuye partnerku vipuskayuchi muskusnij zapah i plavayuchi dovkola neyi demonstruye svoye tilo Rozzyavlyayuchi pashu vin golosno reve Cya vistava privertaye uvagu konkurentiv yaki atakuyuchi udarami golovi namagayutsya peremogti u boyu Samici terplyache chekayut zakinchennya poyedinkiv Vidpovidayuchi na zalicyannya samcya voni puskayut bulki pid vodoyu i trutsya ob jogo golovu Zaplidnennya vnutrishnye Krokodilyache gnizdo U najteplishij i najvologishij period roku samicya krokodila vidkladaye yajcya u gnizdovu yamu ale inodi pid chas posuhi kladka zatrimuyetsya doki doshi zroblyat tverdij grunt m yakim Hocha cej proces desho vidriznyayetsya u riznih vidiv najtipovishe robit kladku samicya nilskogo krokodila Na pishanomu sonyachnomu plyazhi des za 50 metriv vid vodi samicya vibiraye misce inodi rozganyayuchi konkurentok Duzhimi zadnimi nogami vona virivaye yamu roztashovuyetsya nad neyu i vidkladaye zalezhno vid svogo viku j rozmiru vid 20 do 80 yayec Proces kladki trivaye z godinu Potim prikopuye yajcya i lezhit zverhu vidganyayuchi vorogiv Ves cej period vona ne yist i tilki inkoli vidpovzaye shob napitisya Ale j cogo buvaye dostatno abi spritni hizhaki taki yak mangusti lisici varani pocupili 1 2 yajcya Gnizda aligatoriv Aligatori ta kajmani ne riyut yam u pisku Voni vidkladayut svoyi yajcya u gnizda yaki buduyut nagribayuchi gilki listya grunt i reshtki roslin travu Take gnizdo zavvishki do 1 m shirina osnovi do 2 m Samicya ohoronyaye kladku i molod Narodzhennya Rozvitok zarodkiv krokodilyachih yayec trivaye 60 100 dniv zalezhno vid nagrivannya Koli krokodilchiki vzhe dozrili voni pochuvshi tupotinnya svoyeyi materi pochinayut pronizlivo pishati Samicya vikopuye yajcya i dopomagaye malyatam vibratisya z nih rozchavlyuyuchi shkaralupu shelepami Tilki no kilka krokodilchikiv vihodyat iz yayec nazovni vona oberezhno zbiraye yih svoyimi shelepami i v pashi dbajlivo perenosit do vodi Potim vona shvidko povertayetsya do gnizda i zabiraye nastupnu grupu malyat doki usya simejka ne zberetsya u bezpechnomu boloti Bilya materi Pershi 5 tizhniv molod krokodiliv perebuvaye pid naskilki pilnim naglyadom samici sho navit mozhe bezpechno gritisya na yiyi spini Ta vidchuvshi vibraciyu m yaziv svoyeyi materi voni pirnayut i hovayutsya bilya neyi pid vodoyu U deyakih vidiv krokodiliv samec dopomagaye samci ohoronyati kladku i navit zahishaye molod Ale yaksho yizhi zamalo samec kanibal mozhe z yisti dekogo zi svogo potomstva Samec abo samicya Stat u krokodiliv viznachayetsya umovami inkubaciyi Napriklad yaksho yajcya amerikanskogo aligatora rozvivayutsya za temperaturi 32 34 S to z nih vihodyat samci yaksho zh do 30 C samici a promizhni umovi 30 32 S spriyatlivi i dlya samciv i dlya samic odnochasno U krokodiliv za optimalnih temperatur viluplyuyutsya samci a za visokih i nizkih samici Zagroza vimirannyaYegipetskij krokodilopodibnij bog Sebek Chereviki z krokodilyachoyi shkiri Sumochki z krokodilyachoyi shkiri Vbivstvo Aligatora Viktoriya River 1846 rik Zobrazhennya u knizi Dzhona Lorta Stoksa Vidkrittya Avstraliyi Isnuyuchi blizko 200 mln rokiv deyaki vidi krokodiliv narazi postavleno lyudinoyu na mezhu povnogo vinishennya Hizhak peretvorivsya na zhertvu i zaraz jomu zagrozhuye zagibel majzhe v usih arealah tobto v usij Africi Aziyi Avstraliyi ta Pivdennij Americi Iz pradavnih chasiv lyudi smertelno boyalisya ta povazhali krokodiliv i aligatoriv podekudi navit poklonyalis yim yak bogam U Starodavnomu Yegipti odnim z najgolovnishih bogiv buv Sebek bog v obrazi krokodila Mumiyi reptilij hovali v grobnicyah razom z visokopostavlenimi chinovnikami V inshih chastinah svitu Africi Indiyi na Filippinah i Borneo krokodil buv u ne menshij povazi Zokrema avstralijski aborigeni virili sho odnu z najbilshih rik kontinentu bulo stvoreno krokodilom yakij vigriz shelepami yiyi richishe Z chasom lyudi pochali vinishuvati krokodilovih pochasti prosto namagayuchis uberegti domashnyu hudobu a v bagatoh regionah zaradi yizhi Ale populyaciya cih tvarin pochala strimko skorochuvatis koli uves svit ohopila moda na virobi iz krokodilyachoyi shkiri sumochki paski vzuttya sho zbiglasya za chasom iz vinahodom vognepalnoyi zbroyi Cifri prosto vrazhayuchi shorichno v Pivdennij Americi vbivali do 1 mln kajmaniv dzherelo 1929 roku bulo prodano 190 000 shkir amerikanskogo aligatora dzherelo 1950 roku v Tanzaniyi bulo pidgotovleno do prodazhu 12 500 krokodilyachih shkir dzherelo Yakbi 1944 roku ne bulo uhvaleno osoblivih zakoniv pro zahist amerikanskogo aligatora cej vid bulo b vzhe vinisheno V Africi nilskij krokodil znik z bagatoh tradicijnih misc meshkannya na pivnochi kontinentu U 1970 h rr indijskogo gaviala stali rozmnozhuvati u nevoli j tilki tak vryatuvali vid povnogo vimirannya Sogodni v zakaznikah nalichuyetsya blizko 1500 cih tvarin Zaraz majzhe vsyudi u sviti krokodiliv vzyato pid zahist ale torgivlya krokodilyachimi shkirami vse she zalishayetsya duzhe pributkovim biznesom Za shkiri platyat veliki groshi cherez sho zlidenni tubilci Pivdennoyi Ameriki gotovi rizikuvati zhittyam abi tilki vistezhiti j ubiti aligatora ta prodati jogo shkiru Ye she odin faktor yakij neminuche stavit krokodiliv na mezhu vimirannya u Pivdennij Americi ta Pivdenno Shidnij Aziyi Zvedennya damb ta budivnictvo kanaliv nanosit nepopravnoyi shkodi dikij prirodi Cherez nekontrolovanu virubku dzhungliv zmenshuyetsya riven opadiv tomu ti vodojmi u yakih ranishe vodilisya krokodili povnistyu peresihayut Vimirannya cih tvarin viklikaye serjoznu trivogu ne tilki tomu sho znikaye cilij vid ale j tomu sho takim chinom porushuyetsya ekologichnij balans u regioni Napriklad u floridskomu zapovidniku Everglejds aligatori yidyat z kostistoyu luskoyu yaka vtrativshi prirodnogo voroga nezabarom vinishit usih okuniv i lyashiv dzherelo Do togo zh aligatori dopomagayut vizhiti inshim tvarinam u posushlivu poru roku Voni vikopuyut u zemli yami stvoryuyuchi neveliki vodojmi de riba znahodit pritulok a ptahi ssavci ta inshi reptiliyi vodopij Div takozhKrokodilyachi sloziPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 192 Do Crocodiles Shed Their Skin animalvivid com Procitovano 15 zhovtnya 2023 B Keratins of the crocodilian epidermis Composition structure and phylogenetic relationship www researchgate net Procitovano 15 zhovtnya 2023 Form and function www britannica com Procitovano 15 zhovtnya 2023 Crocodile Head Scales Are Not Developmental Units But Emerge from Physical Cracking www science org Procitovano 15 zhovtnya 2023 Endangered and Threatened Animals of Florida and Their Habitats books google com Procitovano 15 zhovtnya 2023 Antacid armour key to tetrapod survival www abc net au Procitovano 15 zhovtnya 2023 Dzherela informaciyiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2012 Zagadkovij svit tvarin Plazuni Ye Gumenko Pochatkova shkola 2007 11 S 60 62 Krokodil uzhas pod vodoj O Shumakov GEO 2000 8 S 42 48 Nezvichajna enciklopediya tvarin enciklopediya Avt tekstu M Uolters Dzh Dzhonson K Mahaon Ukrayina 2000 256 s Nihto ne lyubit krokodiliv V Pyeskov Vinnichchina 2004 13 listopada S 8 Sushestvo Afriki S Mostovshikov GEO 2007 4 S 134 148