Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Димітр Соліковський гербу Бонча (пол. Jan Dymitr Solikowski; 1539, Сєрадз — 27 червня 1603, Львів) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, королівський секретар (з 1564 р.), письменник-публіцист. Львівський латинський архієпископ з 1583 р.
| Ян Димітр Соліковський Jan Dymitr Solikowski | ||
 | ||
| Портрет Яна Димітра Соліковського | ||
| ||
|---|---|---|
| Конфесія: | римо-католик | |
| Церква: | Римо-католицька | |
| Альма-матер: | Краківський та | |
| Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч, королівський секретар, письменник-публіцист | |
| Національність: | поляк | |
| Народження: | 1539 Серадз | |
| Смерть: | 27 червня 1603 Львів | |
| Похований: | Латинська катедра Львова | |
| Династія: | ||
| Батько: | Ян Соліковський | |
| Мати: | Зузанна з Фішерів | |
| Призначений: | 28 березня 1583 | |
| | ||
Життєпис
Народився 1539 року в м. Сєрадз у середовищі іновірців (протестантів). Був найстаршим з семи синів дожиттєвого посесора війтівства Сєрадза Яна та його дружини Зузанни з Фішерів Соліковських. Родове прізвище Соліковських походить від назви поселення Солькі (пол. Solki) в Сєрадзькому воєводстві.
Від зими 1556—1557 до червня 1559 р. навчався у Краківському університеті. За порадою Філіпа Меланхтона батькові, продовжив навчання у Віттенберзькому університеті, де той був його викладачем. Після повернення був при дворі судді земського сєрадзького Яна Кшиштопорського (пол. Jan Krzysztoporski; йому присвятив збірку релігійних віршів «Poemata» у 1562 р.), з чиїм сином Миколаєм заприятелював у Віттенберзі.
Після переходу на римо-католицький обряд вступив на службу до єпископа куявського (влоцлавського) Якуба Уханського (йому присвятив панегірик «Hamaxa sive religionis et Reipublike» 1564 р.; тут познайомився з Пйотром Скарґою). На нього тоді мали значний вплив Станіслав Гоз'юш, Мартін Кромер.
Після смерти в 1572 році короля Сигізмунда ІІ Августа включився в дискусію з приводу нових виборів короля, стану суспільства: свою думку викладав в анонімних, недрукованих, але широко розповсюджених творах. Спочатку підтримував кандидатуру Габсбурга, потім — Генріха Валуа. 21 березня під час коронаційного сейму було зачитано підготовлений ним лист. Після втечі Г. Валуа вирушив до Франції, щоб переконати його повернутись; виїхав до Польщі наприкінці вересня, прибув до Кракова на початку жовтня 1575 р. Його приїзд до Варшави був вороже сприйнятий середовищем протестантів (згадував про спробу замаху).
Після обрання королем Стефана Баторія був висланий йому назустріч, щоб взнати релегійні переконання короля. У Снятині 3 квітня 1576 р. мав авдієнцію короля, під час якої сказав, що «тільки католицька віра є утвердженням Польського Королівства». Супроводжував короля до Кракова, брав участь у його шлюбі з Анною Ягеллонкою.
Разом з королем 12 березня 1582 року прибув до Риги. Після призначення 1 травня віленського латинського єпископа Юрія Радзивілла адміністатором Інфляндії став одним з його найближчих співробітників (пізніше описав свої враження, де висловив смуток через зруйнованість краю через війни та грабіжницьке господарювання в Інфляндії).
С. Карнковський та М. Кромер просили короля сприяти наданню посади львівського архиєпископа, поголос про його номінацію був у травні 1582 р. 8 листопада 1582 року С. Баторій звернувся до Папи Григорія ХІІІ через це. 28 березня 1583 року отримав затвердження Папи на посаді, 27 квітня отримав паллій архієпископа, 24 червня був консекрований Карнковським у Каліші, 1 липня був «інгрес» у Львівській латинській катедрі.
У червні 1584 р. брав участь в раді Сенату в Любліні через справу Зборовських, де закликав короля до поміркованості, розважливості.
15 лютого 1585 року завдяки втручанню Костянтина Василя Острозького, нунція Болоньєтті, достойників Корони та ВКЛ уклав угоду з львівським православним єпископом Гедеоном Балабаном, за якою обидві сторони мали припинити обопільне насильство до часу згоди між Папою та Патріархом.
У травні 1586 року вирушив як посол разом з Анджеєм Баторієм до Риму до Папи Сикста V. Через хворобу Карнковського на конвокаційному з'їзді 1587 року представляв Костел. На елекцію прибув 5 липня разом зі снятинським старостою Миколаєм Язловецьким (з 400 людьми). В конфлікті Зборовських та Яна Замойського тримав дистанцію, не підтримав жодного кандидата на трон. Після роздвоєння вибору виїхав до Львова, став на чолі руської партії нейтралістів, які хотіли нових виборів короля. Брав участь в з'їзді Руського воєводства у Судовій Вишні 5 листопада. Коли на початку січня 1588 року під час з'їзду шляхти у Львові дійшло до гострого конфлікту, сприяв укладанню мирної угоди, потім (всупереч піднятій максиміліяністами спробі збройного заволодіння Львовом) закликав шляхту підтримати Сігізмунда ІІІ Вазу. Після його обіцянки надати королівську амністію Миколай Язловецький відмовився від облоги Львова. За його сприяння Миколай Язловецький у 1589 р. отримав повну амністію.
У 1590 році львівський православний єпископ Гедеон Балабан сказав йому про намір укласти унію з РКЦ, що сприяйняв дуже недовірливо через конфлікт останнього з патріархом Єремією та Львівським братством; так само вчинив після заяви Г. Балабана у 1593 р., незважаючи на тиск єзуїтів, бо керувався вказівками Апостольської столиці. Після отримання повноважень від нунція Маласпіни Ґ. почав перемовини з православними ієрархами. Брав участь в Берестейському синоді, був від Риму його керівником. Нунцій Ґ. Маласпіна, виїжджаючи з Речі Посполитої, сказав наступнику Е. Ґаетані, щоб той у справах реалізації унії опирався на Я. Д. Соліковського у випадку опору православних патріархів, який «кожного такого вижене з Королівства».
Бідкався, що нема чим заплатити реєстровим козакам у 1591 році.
У митрополії поширював марійський культ та Найсвятішого Сакраменту. Ввів навчання катехизму в неділю після полудня, протегував братство святої Анни, у 1597 році утворив Братство Милосердя, підтримував побожні банки, скриньки святого Миколая, братство святого Лазаря. В 1584 р. привіз до Львова єзуїтів, надав їм каплицю Бучацьких Латинської катедри у Львові. В 1600 р.: дав кошти для будівництва нового кляштору бернардинів у Львові, освятив його наріжний камінь; патронував фундацію Якуба Вольфовича для каплиці святого Хреста в катедрі Львова; сприяв осіданню у місті бенедиктинок.
На синоді 1593 р. було запроваджено посаду архидиякона (4 квітня 1596 року став його братанок Геронім), поділ архидієцезії на деканати.
Заборонив українцям (руси́нам) дзвонити в церквах на православні свята. 3 січня 1584 р. напав на Успенську церкву Львова, вигнав з нього парафіян, зневажив священика, запечатав церкву; так хотів примусити Львівське братство святкувати новий григоріянський календар. Також з цією метою керував нападом на церкву Богоявлення Господнього (тепер не існує) в 1584 році.
14 липня 1601 р. підписав заповіт, книги правничі, теологічні, філософські переказав братанку Войцехові, отримані від Анни Ягайлонки шати й літургічне начиння з 10-ма срібними талерами призначив для латинської катедри Львова, в якій фундував свій аніверсаж; зробив подарунки для львівських костелів та шпиталів Львова, колегіат у Ленчиці, Сандомирі, костелу в Сєрадзі.
Помер 27 червня 1603 року у Львові. Був похований у Латинській катедрі Львова, у презбітерії існував «надгробок» з епітафією, де було вказано, що прожив 74 роки. За даними о. Каспера Несецького ТІ, прожив 64 роки. «Надгробок» був зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архиєпископа Сєраковського Вацлава. Нині на цьому місці є таблиця з епітафією В. Сєраковському.
Праці
- Do obywatelów inflantckich. Львів, друкарня Павла Желяза, 1600
- Stanislai Orechovii Apocalipsis. Львів, друкарня Шеліги, 1630
Примітки
- Jan Dymitr h. Bończa Solikowski
- opac.vatlib.it
- NUKAT — 2002.
- Kotarski E., Kumor B.. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603)… — S. 282.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 162. (пол.)
- Chodynicki K. Bałaban Gedeon (Hryhory) († ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 249. — . (пол.)
- Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 49.
- Kotarski E., Kumor B.. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603)… — S. 287—288.
- Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети // Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 38. — .
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 52.
- Там само. — С. 105.
- Так — у ПСБ.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 164 (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)
Джерела
- Вирський Д. С. Соліковський Ян-Димітр [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 699. — .
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — .
- Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — 230 s. (пол.)
- Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — Lipsk, 1841. — T. 8. — S. 452—455. (пол.)
- Kotarski E., Kumor B. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2000. — T. XL/2, zeszyt 165. — S. 282—289.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 162—164. (пол.)
Посилання
- Archbishop Jan Dymitr Solikowski † [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solikovskij Yan Dimitr Solikovskij gerbu Boncha pol Jan Dymitr Solikowski 1539 Syeradz 27 chervnya 1603 Lviv polskij shlyahtich rimo katolickij religijnij diyach korolivskij sekretar z 1564 r pismennik publicist Lvivskij latinskij arhiyepiskop z 1583 r Yan Dimitr Solikovskij Jan Dymitr Solikowski Portret Yana Dimitra Solikovskogo Lvivskij latinskij arhiyepiskop Konfesiya rimo katolik Cerkva Rimo katolicka Alma mater Krakivskij ta Vittenberzkij universiteti Diyalnist rimo katolickij religijnij diyach korolivskij sekretar pismennik publicist Nacionalnist polyak Narodzhennya 1539 1539 Seradz Smert 27 chervnya 1603 1603 06 27 Lviv Pohovanij Latinska katedra Lvova Dinastiya Solikovski Batko Yan Solikovskij Mati Zuzanna z Fisheriv Priznachenij 28 bereznya 1583 Yan Dimitr Solikovskij u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Praci 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepisred nbsp Gerb Boncha Narodivsya 1539 roku v m Syeradz u seredovishi inovirciv protestantiv Buv najstarshim z semi siniv dozhittyevogo posesora vijtivstva Syeradza Yana ta jogo druzhini Zuzanni z Fisheriv Solikovskih 4 Rodove prizvishe Solikovskih pohodit vid nazvi poselennya Solki pol Solki v Syeradzkomu voyevodstvi 5 Vid zimi 1556 1557 do chervnya 1559 r navchavsya u Krakivskomu universiteti Za poradoyu Filipa Melanhtona batkovi prodovzhiv navchannya u Vittenberzkomu universiteti de toj buv jogo vikladachem Pislya povernennya buv pri dvori suddi zemskogo syeradzkogo Yana Kshishtoporskogo pol Jan Krzysztoporski jomu prisvyativ zbirku religijnih virshiv Poemata u 1562 r z chiyim sinom Mikolayem zapriyatelyuvav u Vittenberzi Pislya perehodu na rimo katolickij obryad vstupiv na sluzhbu do yepiskopa kuyavskogo vloclavskogo Yakuba Uhanskogo jomu prisvyativ panegirik Hamaxa sive religionis et Reipublike 1564 r tut poznajomivsya z Pjotrom Skargoyu Na nogo todi mali znachnij vpliv Stanislav Goz yush Martin Kromer Pislya smerti v 1572 roci korolya Sigizmunda II Avgusta vklyuchivsya v diskusiyu z privodu novih viboriv korolya stanu suspilstva svoyu dumku vikladav v anonimnih nedrukovanih ale shiroko rozpovsyudzhenih tvorah Spochatku pidtrimuvav kandidaturu Gabsburga potim Genriha Valua 21 bereznya pid chas koronacijnogo sejmu bulo zachitano pidgotovlenij nim list Pislya vtechi G Valua virushiv do Franciyi shob perekonati jogo povernutis viyihav do Polshi naprikinci veresnya pribuv do Krakova na pochatku zhovtnya 1575 r Jogo priyizd do Varshavi buv vorozhe sprijnyatij seredovishem protestantiv zgaduvav pro sprobu zamahu Pislya obrannya korolem Stefana Batoriya buv vislanij Stanislavom Karnkovskim jomu nazustrich shob vznati relegijni perekonannya korolya U Snyatini 3 kvitnya 1576 r mav avdiyenciyu korolya pid chas yakoyi skazav sho tilki katolicka vira ye utverdzhennyam Polskogo Korolivstva Suprovodzhuvav korolya do Krakova brav uchast u jogo shlyubi z Annoyu Yagellonkoyu Razom z korolem 12 bereznya 1582 roku pribuv do Rigi Pislya priznachennya 1 travnya vilenskogo latinskogo yepiskopa Yuriya Radzivilla administatorom Inflyandiyi stav odnim z jogo najblizhchih spivrobitnikiv piznishe opisav svoyi vrazhennya de visloviv smutok cherez zrujnovanist krayu cherez vijni ta grabizhnicke gospodaryuvannya v Inflyandiyi S Karnkovskij ta M Kromer prosili korolya spriyati nadannyu posadi lvivskogo arhiyepiskopa pogolos pro jogo nominaciyu buv u travni 1582 r 8 listopada 1582 roku S Batorij zvernuvsya do Papi Grigoriya HIII cherez ce 28 bereznya 1583 roku otrimav zatverdzhennya Papi na posadi 27 kvitnya otrimav pallij arhiyepiskopa 24 chervnya buv konsekrovanij Karnkovskim u Kalishi 1 lipnya buv ingres u Lvivskij latinskij katedri U chervni 1584 r brav uchast v radi Senatu v Lyublini cherez spravu Zborovskih de zaklikav korolya do pomirkovanosti rozvazhlivosti 15 lyutogo 1585 roku zavdyaki vtruchannyu Kostyantina Vasilya Ostrozkogo nunciya Bolonyetti dostojnikiv Koroni ta VKL uklav ugodu z lvivskim pravoslavnim yepiskopom Gedeonom Balabanom za yakoyu obidvi storoni mali pripiniti obopilne nasilstvo do chasu zgodi mizh Papoyu ta Patriarhom 6 U travni 1586 roku virushiv yak posol razom z Andzheyem Batoriyem do Rimu do Papi Siksta V Cherez hvorobu Karnkovskogo na konvokacijnomu z yizdi 1587 roku predstavlyav Kostel Na elekciyu pribuv 5 lipnya razom zi snyatinskim starostoyu Mikolayem Yazloveckim z 400 lyudmi V konflikti Zborovskih ta Yana Zamojskogo trimav distanciyu ne pidtrimav zhodnogo kandidata na tron Pislya rozdvoyennya viboru viyihav do Lvova stav na choli ruskoyi partiyi nejtralistiv yaki hotili novih viboriv korolya Brav uchast v z yizdi Ruskogo voyevodstva u Sudovij Vishni 5 listopada Koli na pochatku sichnya 1588 roku pid chas z yizdu shlyahti u Lvovi dijshlo do gostrogo konfliktu spriyav ukladannyu mirnoyi ugodi potim vsuperech pidnyatij maksimiliyanistami sprobi zbrojnogo zavolodinnya Lvovom zaklikav shlyahtu pidtrimati Sigizmunda III Vazu Pislya jogo obicyanki nadati korolivsku amnistiyu Mikolaj Yazloveckij vidmovivsya vid oblogi Lvova Za jogo spriyannya Mikolaj Yazloveckij u 1589 r otrimav povnu amnistiyu 7 U 1590 roci lvivskij pravoslavnij yepiskop Gedeon Balaban skazav jomu pro namir uklasti uniyu z RKC sho spriyajnyav duzhe nedovirlivo cherez konflikt ostannogo z patriarhom Yeremiyeyu ta Lvivskim bratstvom tak samo vchiniv pislya zayavi G Balabana u 1593 r nezvazhayuchi na tisk yezuyitiv bo keruvavsya vkazivkami Apostolskoyi stolici Pislya otrimannya povnovazhen vid nunciya Malaspini G pochav peremovini z pravoslavnimi iyerarhami Brav uchast v Berestejskomu sinodi buv vid Rimu jogo kerivnikom Nuncij G Malaspina viyizhdzhayuchi z Rechi Pospolitoyi skazav nastupniku E Gaetani shob toj u spravah realizaciyi uniyi opiravsya na Ya D Solikovskogo u vipadku oporu pravoslavnih patriarhiv yakij kozhnogo takogo vizhene z Korolivstva 8 Bidkavsya sho nema chim zaplatiti reyestrovim kozakam u 1591 roci 9 U mitropoliyi poshiryuvav marijskij kult ta Najsvyatishogo Sakramentu Vviv navchannya katehizmu v nedilyu pislya poludnya proteguvav bratstvo svyatoyi Anni u 1597 roci utvoriv Bratstvo Miloserdya pidtrimuvav pobozhni banki skrinki svyatogo Mikolaya bratstvo svyatogo Lazarya V 1584 r priviz do Lvova yezuyitiv nadav yim kaplicyu Buchackih Latinskoyi katedri u Lvovi V 1600 r dav koshti dlya budivnictva novogo klyashtoru bernardiniv u Lvovi osvyativ jogo narizhnij kamin patronuvav fundaciyu Yakuba Volfovicha dlya kaplici svyatogo Hresta v katedri Lvova spriyav osidannyu u misti benediktinok Na sinodi 1593 r bulo zaprovadzheno posadu arhidiyakona 4 kvitnya 1596 roku stav jogo bratanok Geronim podil arhidiyeceziyi na dekanati Zaboroniv ukrayincyam rusi nam dzvoniti v cerkvah na pravoslavni svyata 3 sichnya 1584 r napav na Uspensku cerkvu Lvova vignav z nogo parafiyan znevazhiv svyashenika zapechatav cerkvu tak hotiv primusiti Lvivske bratstvo svyatkuvati novij grigoriyanskij kalendar 10 Takozh z ciyeyu metoyu keruvav napadom na cerkvu Bogoyavlennya Gospodnogo teper ne isnuye v 1584 roci 11 14 lipnya 1601 r pidpisav zapovit knigi pravnichi teologichni filosofski perekazav bratanku Vojcehovi otrimani vid Anni Yagajlonki shati j liturgichne nachinnya z 10 ma sribnimi talerami priznachiv dlya latinskoyi katedri Lvova v yakij funduvav svij aniversazh zrobiv podarunki dlya lvivskih kosteliv ta shpitaliv Lvova kolegiat u Lenchici Sandomiri kostelu v Syeradzi Pomer 27 chervnya 1603 roku u Lvovi Buv pohovanij u Latinskij katedri Lvova u prezbiteriyi isnuvav nadgrobok z epitafiyeyu de bulo vkazano sho prozhiv 74 12 roki Za danimi o Kaspera Neseckogo TI prozhiv 64 roki 13 Nadgrobok buv zliva vid golovnogo vivtarya usunutij pid chas rekonstrukciyi hramu za arhiyepiskopa Syerakovskogo Vaclava Nini na comu misci ye tablicya z epitafiyeyu V Syerakovskomu 14 Pracired Do obywatelow inflantckich Lviv drukarnya Pavla Zhelyaza 1600 Stanislai Orechovii Apocalipsis Lviv drukarnya Sheligi 1630Primitkired Jan Dymitr h Boncza Solikowski opac vatlib it d Track Q84353965 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Kotarski E Kumor B Solikowski Jan Dymitr herbu Boncza 1539 1603 S 282 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 162 pol Chodynicki K Balaban Gedeon Hryhory ok 1618 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 Tom 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 249 ISBN 8304034840 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 49 Kotarski E Kumor B Solikowski Jan Dymitr herbu Boncza 1539 1603 S 287 288 Lepyavko S Krishtof Kosinskij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 S 38 ISBN 5 203 01639 9 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 52 Tam samo S 105 Tak u PSB Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 164 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 81 pol Dzherelared Virskij D S Solikovskij Yan Dimitr Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 699 ISBN 978 966 00 1290 5 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s ISBN 5 7745 0316 X Baracz S Pamiatki jazlowieckie Lwow Drukarnia Zakladu narodwego im Ossolinskych 1862 230 s pol Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J Lipsk 1841 T 8 S 452 455 pol Kotarski E Kumor B Solikowski Jan Dymitr herbu Boncza 1539 1603 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2000 T XL 2 zeszyt 165 S 282 289 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 162 164 pol Posilannyared Archbishop Jan Dymitr Solikowski Arhivovano 10 lipnya 2016 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org wiki Yan Dimitr Solikovskij