Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Богоявлення Господнього одна з давніх православних церков у Львові Відома з XVIII століття Їй належали ґрунти які

Церква Богоявлення Господнього (Львів)

Церква Богоявлення Господнього (Львів)

Церква Богоявлення Господнього — одна з давніх православних церков у Львові. Відома з XVIII століття. Їй належали ґрунти, які обмежувалися сучасними вулицями Герцена, Фредра, Князя Романа та до приміщення обласної прокуратури, що на проспекті Шевченка. При церкві існував цвинтар, що був розташований на місці сучасної житлової забудови на вул. Князя Романа, 36—42.

Церква Богоявлення Господнього
Тип спорудицерква
Сучасний статусне існує
Розташуванняimage Україна
Перша згадка1386
Кінець будівництва1444
Зруйновано1695
Відбудовано1700—1710
НалежністьКиївська митрополія
Адресам. Львів

Історія

Перша письмова згадка про православний храм Богоявлення Господнього датована 1386 роком. У 1444 році у безпосередній близькості з церквою розпочато будівництво католицького монастиря кармелітів взутих.

У 1517 році львівський магістрат надав церкві земельну ділянку. У 1617 році засновано церковну школу, а за п'ять років у будинку Лангіша (пожертва власника) відкрито шпиталь. У 1690-х роках на новій земельній ділянці, що розташована в межах сучасного скверу та обмежується сучасними вулицями Князя Романа, Івана Франка та Герцена, було споруджено нову церкву.

12 жовтня 1634 року польським королем Владиславом IV львівському Богоявленському братству був наданий привілей, який давав братству повну владу над церквою, школою, шпиталем та іншим нерухомим майном й звичайно над парафіяльним священиком.

Період облоги Львова армією гетьмана Богдана Хмельницького у жовтні 1648 року закарбувався у пам'яті містян . Гетьман кинув свої найкращі загони на взяття добре укріпленого монастиря Кармелітів босих, який безпосередньо межував з ґрунтами Богоявленського храму. На бастіоні, який знаходився приблизно в середній частині сучасної забудови, закипів бій, який був найжорстокішим за всю історію Львова. Козаки перемогли, а місце, де відбувалася битва, названо «Крвищем». Козаки ховали своїх бойових побратимів на церковному цвинтарі, де була насипана могила-курган. За козацьким курганом, який був насипаний на місці поховання козаків, до 1875 року доглядав весь православний люд Львова. У 1875 році цю ділянку викупив пан Крижановський та побудував свою кам'яницю. При проведенні земляних робіт на місці, де мав постати новий будинок, було знайдено велику кількість людських скелетів, зброї, прикрас та натільних хрестиків. Як згодом виявилося, будівельники натрапили саме на місце козацьких поховань. Пізніше усі віднайдені людські рештки у кількох скринях перевезли на Личаківський та Стрийський цвинтарі Львова, а залишки козацької зброї передано до Музею Любомирських (нині — Львівський історичний музей)Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

У 1695 році у Львові сталася велика пожежа, яка знищила повністю або сильно пошкодила величезну кількість пам'яток давнього Львова, у тому числі й Богоявленську церкву. На початку XVIII століття Богоявленська церква була повністю відбудована на старому місці, а у 1710—1711 роках — наново освячена.

Згідно з тогочасним описом, нова дерев'яна церква, побита гонтою, мала три вівтарі, новий іконостас, 22 великі ікони, а також було два напрестольні Євангелія у срібній оправі, багато рукописних та друкованих книг львівського та київського друку. Як на той час, церква була дуже багатою, також мала чотири срібних чаші, срібні хрести та інші прикраси, як діадеми, корони, п'ять фелонів, деякі шиті срібною ниткою, турецькі покривала, хустини та багато іншого. Навколо цвинтаря зведено паркан. Тут містився будиночок священика, до якого була прибудована школа, далі дзвіниця та дві хатинки, що здавалися у найм. На церковному ґрунті існувала броварня та гуральня, де варили пиво та горілку відповідно для потреб шпиталю. Братство також мало власну майстерню з виготовлення домовин, які продавали на передмісті.

У 1800 році церкву Богоявлення Господнього було ліквідовано австрійським урядом, а церковну парафію прилучено до парафії Успенської церкви.

Примітки

  1. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 105–106.
  2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 127.

Джерела

  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / Р. Крип'якевич. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — .
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta. (пол.)
image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Bogoyavlennya Gospodnogo odna z davnih pravoslavnih cerkov u Lvovi Vidoma z XVIII stolittya Yij nalezhali grunti yaki obmezhuvalisya suchasnimi vulicyami Gercena Fredra Knyazya Romana ta do primishennya oblasnoyi prokuraturi sho na prospekti Shevchenka Pri cerkvi isnuvav cvintar sho buv roztashovanij na misci suchasnoyi zhitlovoyi zabudovi na vul Knyazya Romana 36 42 Cerkva Bogoyavlennya GospodnogoTip sporudicerkvaSuchasnij statusne isnuyeRoztashuvannya UkrayinaPersha zgadka1386Kinec budivnictva1444Zrujnovano1695Vidbudovano1700 1710NalezhnistKiyivska mitropoliyaAdresam LvivIstoriyaPersha pismova zgadka pro pravoslavnij hram Bogoyavlennya Gospodnogo datovana 1386 rokom U 1444 roci u bezposerednij blizkosti z cerkvoyu rozpochato budivnictvo katolickogo monastirya karmelitiv vzutih U 1517 roci lvivskij magistrat nadav cerkvi zemelnu dilyanku U 1617 roci zasnovano cerkovnu shkolu a za p yat rokiv u budinku Langisha pozhertva vlasnika vidkrito shpital U 1690 h rokah na novij zemelnij dilyanci sho roztashovana v mezhah suchasnogo skveru ta obmezhuyetsya suchasnimi vulicyami Knyazya Romana Ivana Franka ta Gercena bulo sporudzheno novu cerkvu 12 zhovtnya 1634 roku polskim korolem Vladislavom IV lvivskomu Bogoyavlenskomu bratstvu buv nadanij privilej yakij davav bratstvu povnu vladu nad cerkvoyu shkoloyu shpitalem ta inshim neruhomim majnom j zvichajno nad parafiyalnim svyashenikom Period oblogi Lvova armiyeyu getmana Bogdana Hmelnickogo u zhovtni 1648 roku zakarbuvavsya u pam yati mistyan Getman kinuv svoyi najkrashi zagoni na vzyattya dobre ukriplenogo monastirya Karmelitiv bosih yakij bezposeredno mezhuvav z gruntami Bogoyavlenskogo hramu Na bastioni yakij znahodivsya priblizno v serednij chastini suchasnoyi zabudovi zakipiv bij yakij buv najzhorstokishim za vsyu istoriyu Lvova Kozaki peremogli a misce de vidbuvalasya bitva nazvano Krvishem Kozaki hovali svoyih bojovih pobratimiv na cerkovnomu cvintari de bula nasipana mogila kurgan Za kozackim kurganom yakij buv nasipanij na misci pohovannya kozakiv do 1875 roku doglyadav ves pravoslavnij lyud Lvova U 1875 roci cyu dilyanku vikupiv pan Krizhanovskij ta pobuduvav svoyu kam yanicyu Pri provedenni zemlyanih robit na misci de mav postati novij budinok bulo znajdeno veliku kilkist lyudskih skeletiv zbroyi prikras ta natilnih hrestikiv Yak zgodom viyavilosya budivelniki natrapili same na misce kozackih pohovan Piznishe usi vidnajdeni lyudski reshtki u kilkoh skrinyah perevezli na Lichakivskij ta Strijskij cvintari Lvova a zalishki kozackoyi zbroyi peredano do Muzeyu Lyubomirskih nini Lvivskij istorichnij muzej Pomilka cituvannya Vidsutnij teg lt ref gt za nayavnosti tegu lt ref gt U 1695 roci u Lvovi stalasya velika pozhezha yaka znishila povnistyu abo silno poshkodila velicheznu kilkist pam yatok davnogo Lvova u tomu chisli j Bogoyavlensku cerkvu Na pochatku XVIII stolittya Bogoyavlenska cerkva bula povnistyu vidbudovana na staromu misci a u 1710 1711 rokah nanovo osvyachena Zgidno z togochasnim opisom nova derev yana cerkva pobita gontoyu mala tri vivtari novij ikonostas 22 veliki ikoni a takozh bulo dva naprestolni Yevangeliya u sribnij opravi bagato rukopisnih ta drukovanih knig lvivskogo ta kiyivskogo druku Yak na toj chas cerkva bula duzhe bagatoyu takozh mala chotiri sribnih chashi sribni hresti ta inshi prikrasi yak diademi koroni p yat feloniv deyaki shiti sribnoyu nitkoyu turecki pokrivala hustini ta bagato inshogo Navkolo cvintarya zvedeno parkan Tut mistivsya budinochok svyashenika do yakogo bula pribudovana shkola dali dzvinicya ta dvi hatinki sho zdavalisya u najm Na cerkovnomu grunti isnuvala brovarnya ta guralnya de varili pivo ta gorilku vidpovidno dlya potreb shpitalyu Bratstvo takozh malo vlasnu majsternyu z vigotovlennya domovin yaki prodavali na peredmisti U 1800 roci cerkvu Bogoyavlennya Gospodnogo bulo likvidovano avstrijskim uryadom a cerkovnu parafiyu prilucheno do parafiyi Uspenskoyi cerkvi PrimitkiKrip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 105 106 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie S 127 DzherelaKrip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi R Krip yakevich Lviv Kamenyar 1991 168 s ISBN 5 7745 0316 X Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 275 s 102 il z planem miasta pol Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ