Натільний хрестик також нагрудний хрестик намисто із зображенням чи розп яття Дерев яний православний натільний хрестик

Натільний хрестик, також нагрудний хрестик — намисто із зображенням чи розп'яття.

Дерев'яний православний натільний хрестик ручної роботи з Філіппін.

Хрести часто носять як знак відданості християнській вірі, а іноді їх отримують як подарунки для таких , як хрещення та конфірмація. Причасники Орієнтально-Православної та Східно-Православної Церков повинні завжди носити свої хрестові намиста, ця практика походить від канону 73 і канону 82 Шостого Вселенського Собору (Синоду) Константинополя.

Деякі християни вірять, що носіння хреста забезпечує захист від зла, тоді як інші, як християни, так і нехристияни, носять намиста з хрестами як модний аксесуар.

«У перші століття християнської ери хрест був таємним символом, який використовували переслідувані прихильники нової релігії». Багато християнських єпископів різних конфесій, таких як православна церква, носять наперсний хрест як знак свого священства.

Більшість прихильників Ефіопської православної церкви Тевахедо носитимуть хрест, прикріплений або до ланцюжка, або до матаб, шовкового шнура. Матеб прив'язують на шиї під час хрещення, і очікується, що одержувач носитиме матаб весь час. Жінки часто прикріплюють хрест чи інший кулон до матаб, але це не вважається обов'язковим.

У деяких країнах, таких як Народна Соціалістична Республіка Албанія, атеїстична держава, носіння намиста з хрестами було історично заборонено.

Деякі деномінації, наприклад Свідки Єгови, вважають, що носіння хреста заборонено заповідями проти ідолопоклонства.

У двох британських випадках, які отримали широкий розголос, медсестра Ширлі Чаплін і стюардеса British Airways ^[en] були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за носіння намиста з хрестиками на роботі в порушення умов працевлаштування. Обидві подали свої справи до Європейського суду з прав людини; Справа Чаплін була відхилена, а для Евейда була присуджена компенсація збитків на тій підставі, що уряд Великобританії не зміг достатньо ретельно оцінити її право на релігійне самовираження. У світлі таких випадків у 2012 році колишній архієпископ Кентерберійський Англіканської спільноти, , а тоді глава Кардинал закликав усіх християн регулярно носити хрести.

Галерея

Канадська актриса Тріша Хелфер у намисті з хрестом
Американська співачка в намисті з хрестом
Намисто-хрестик, що висить на автомобіля
Чоловік із трьома різними натільними хрестиками
Підвіска-хрестик із двоголовим орлом, виготовлена в Польщі наприкінці XVII ст.
Німецький лижник у намисті з хрестом
Шведська модель Міні Анден у намисті з хрестом
Натільний хрестик релігійного ордену Дочок Милосердя Святого Вікентія де Поля
носить натільний хрестик
Індійська актриса Селіна Джейтлі з натільним хрестиком
Намисто з хрестиком зеленого кольору
Німецька співачка Лена Майєр-Ландрут з натільним хрестиком екуменічної християнської спільноти Тезе
Польська підприємниця з натільним хрестиком

Примітки

John Renard (1 серпня 2001). The Handy Religion Answer Book. Visible Ink Press. ISBN . Individuals wearing or displaying either a cross or the fish symbol might belong to any of a number of Christian denominations or communities.
Liz James (30 April 2008). Supernaturalism in Christianity: Its Growth and Cure. Mercer University Press. . «Більшість християн, які носили хрести, ймовірно, не применшували основного вчення Ісуса про відмову від егоцентризму, образно описаного як несення свого хреста. Для них символ сприймається не як могутня магія чи мила прикраса, щоб справити враження на оточуючих, а як нагадування насамперед їм самим про їхню прихильність тому, хто поклав своє життя в любові до друзів і ворогів».
William E. Phipps (4 May 2010). A Companion to Byzantium. John Wiley & Sons. . «Насправді ті, хто носив хрест, а також ті, хто клав ікони та інші цінні речі на могили близьких, напевно, вважали себе вірними Христу та Його Хресту».
Mark U. Edwards (17 September 2006). Religion on Our Campuses. Palgrave Macmillan. p. 22. . «Розглянемо, наприклад, сукню та прикраси. Ортодоксальний юдейський студент може носити ярмолку, мусульманська дівчина — хустку, а християнські студенти обох статей можуть носити хрести».
Jordan, Anne (5 April 2000). Christianity. Nelson Thornes. . «Більшість православних християн носять цей хрест до кінця життя».
On Wearing the Cross [ 2013-06-01 у Wayback Machine.]. Greek Orthodox Church. 2012. «Під час святого Хрещення кожен православний християнин отримує образ Чесного Хреста Господнього для носіння на шиї. Від моменту Хрещення до моменту смерті кожен православний християнин повинен носити Хрест у кожну хвилину».
Я зростаю допитливим: молодший дошкільний вік. Сфера «Культура» /Упоряд. В.Л. Сухар. — Х.: Вид-во «Ранок», 2011. — 192 с. — (Дошкільна освіта). (стор.: 46) «Хрестять малюка і одягають йому на шию своєрідний символ — маленький хрестик. Уважають, що похрещену дитину оберігає від біди та злого лиха Господь упродовж всього її подальшого життя. А приносять малюка на священний обряд хрещення його названі батьки — хрещена мама та хрещений батько. Вони найчастіше й дарують своєму маленькому хрещенику маленький натільний хрестик та іконки із зображенням Ісуса Христа або Божої Матері».
Samaan, Moses (25 August 2010). "Who wears the Cross and when?". ^[en].
Konstantopoulos, George D. (18 September 2017). "". St. Andrew Greek Orthodox Church. Archived from the original
Liz James (30 April 2008). Supernaturalism in Christianity: Its Growth and Cure. Mercer University Press. . «Починаючи з п'ятого століття, хрест широко носили як амулет, а в романі «Дракула» він розглядається як захист від вампірів. Багато християн продовжують вішати на шию поліровані мініатюри хреста».
Michael Symmons Roberts (2011-09-12). "The Cross". British Broadcasting Corporation (BBC). «Віра в те, що хрест може відвернути зло і захистити того, хто його носить, сягає глибокої давнини».
Reader, John; Baker, Chris (7 May 2009). Entering the New Theological Space. Ashgate Publishing. . «Намисто з хрестом є християнським символом, але воно також досить поширене у світському стилі, тому його можуть носити ті, для кого воно має мало або взагалі не має значення, окрім культурного чи модного».
Metropolitan Jewelry, (Sophie McConnell, ed.), Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.), 1991, p. 66
The Ethiopian Orthodox Church (2003) [1970]. Aymero W; Joachim M (eds.). "". The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church. Addis Ababa: Ethiopian Orthodox mission. Archived from the original «Прикріплений до шнура чи тонкого ланцюжка [хрест] носять на шиї майже всі християни з дитинства до смерті».
Siegbert Uhlig (2007). Encyclopædia Aethiopica: He-N. Otto Harrassowitz Verlag. . «Matäb, емблема християнства в Ефіопії, являє собою блакитний (іноді чорний) шовковий шнурок, який пов'язують навколо шиї дитини під час церемонії хрещення.… Пізніше жінки можуть додати різні елементи на M., хоча повноцінною М. вже вважається розглядається простий шнурок. Можливі підвіски включають хрестик... Їх можна вільно комбінувати, жодне з них не є обов'язковим».
Tomko, Jozef (28 February 2007). On Missionary Roads. ^[en]. p. 452. . «У 1967 році Ходжа з гордістю оголосив Албанію першою повністю атеїстичною державою. Колись це була переважно мусульманська країна з католицькою меншиною та невеликими групами греко-православних на півдні. З початком комуністичного правління всі релігії були змушені розірвати зв'язки зі своїми центрами за кордоном. Практично всі священики, які пережили перші переслідування, були ув'язнені у в'язницях або робочих таборах. Релігійні ордени були скасовані, а всі релігійні ритуали, включаючи відправу таїнств, були заборонені та каралися смертною карою для тих, хто їх відправляв. Людям навіть не дозволялося мати релігійні намиста чи носити такі речі, як маленькі хрестики».
What Does the Bible Really Teach?. Watch Tower Society. 2005. pp. 51, 201–204.
"Cardinal Keith O'Brien urges Christians to 'proudly' wear cross". British Broadcasting Corporation (BBC). 7 April 2012. «Колишня медсестра Ширлі Чаплін з Ексетера та Надя Евейда з Твікенхема, які працювали з British Airways, звертаються до Європейського суду з прав людини із закликом про те, щоб усі працівники мали право носити хрест на роботі».
"Cross case nurse Shirley Chaplin plans to appeal ruling". BBC News. 2013-01-15
"Christians urged to wear cross after moves to 'sideline' faith". The Daily Telegraph. 6 April 2012. «Лорд Кері, колишній архієпископ Кентерберійський, і кардинал Кіт О'Брайен, шотландський римо-католицький лідер, є одними з тих, хто закликає християн демонструвати свою віру публічно після низки випадків, які поставили релігійну свободу в центр уваги».

Див. також

Хрест-енколпіон
Зґарда

[Identification-1] John Renard (1 серпня 2001). The Handy Religion Answer Book. Visible Ink Press. ISBN . Individuals wearing or displaying either a cross or the fish symbol might belong to any of a number of Christian denominations or communities.

[2] Liz James (30 April 2008). Supernaturalism in Christianity: Its Growth and Cure. Mercer University Press. . «Більшість християн, які носили хрести, ймовірно, не применшували основного вчення Ісуса про відмову від егоцентризму, образно описаного як несення свого хреста. Для них символ сприймається не як могутня магія чи мила прикраса, щоб справити враження на оточуючих, а як нагадування насамперед їм самим про їхню прихильність тому, хто поклав своє життя в любові до друзів і ворогів».

[3] William E. Phipps (4 May 2010). A Companion to Byzantium. John Wiley & Sons. . «Насправді ті, хто носив хрест, а також ті, хто клав ікони та інші цінні речі на могили близьких, напевно, вважали себе вірними Христу та Його Хресту».

[4] Mark U. Edwards (17 September 2006). Religion on Our Campuses. Palgrave Macmillan. p. 22. . «Розглянемо, наприклад, сукню та прикраси. Ортодоксальний юдейський студент може носити ярмолку, мусульманська дівчина — хустку, а християнські студенти обох статей можуть носити хрести».

[5] Jordan, Anne (5 April 2000). Christianity. Nelson Thornes. . «Більшість православних християн носять цей хрест до кінця життя».

[6] On Wearing the Cross [ 2013-06-01 у Wayback Machine.]. Greek Orthodox Church. 2012. «Під час святого Хрещення кожен православний християнин отримує образ Чесного Хреста Господнього для носіння на шиї. Від моменту Хрещення до моменту смерті кожен православний християнин повинен носити Хрест у кожну хвилину».

[Ранок-7] Я зростаю допитливим: молодший дошкільний вік. Сфера «Культура» /Упоряд. В.Л. Сухар. — Х.: Вид-во «Ранок», 2011. — 192 с. — (Дошкільна освіта). (стор.: 46) «Хрестять малюка і одягають йому на шию своєрідний символ — маленький хрестик. Уважають, що похрещену дитину оберігає від біди та злого лиха Господь упродовж всього її подальшого життя. А приносять малюка на священний обряд хрещення його названі батьки — хрещена мама та хрещений батько. Вони найчастіше й дарують своєму маленькому хрещенику маленький натільний хрестик та іконки із зображенням Ісуса Христа або Божої Матері».

[Samaan-8] Samaan, Moses (25 August 2010). "Who wears the Cross and when?". ^[en].

[9] Konstantopoulos, George D. (18 September 2017). "". St. Andrew Greek Orthodox Church. Archived from the original

[10] Liz James (30 April 2008). Supernaturalism in Christianity: Its Growth and Cure. Mercer University Press. . «Починаючи з п'ятого століття, хрест широко носили як амулет, а в романі «Дракула» він розглядається як захист від вампірів. Багато християн продовжують вішати на шию поліровані мініатюри хреста».

[11] Michael Symmons Roberts (2011-09-12). "The Cross". British Broadcasting Corporation (BBC). «Віра в те, що хрест може відвернути зло і захистити того, хто його носить, сягає глибокої давнини».

[12] Reader, John; Baker, Chris (7 May 2009). Entering the New Theological Space. Ashgate Publishing. . «Намисто з хрестом є християнським символом, але воно також досить поширене у світському стилі, тому його можуть носити ті, для кого воно має мало або взагалі не має значення, окрім культурного чи модного».

[13] Metropolitan Jewelry, (Sophie McConnell, ed.), Metropolitan Museum of Art (New York, N.Y.), 1991, p. 66

[14] The Ethiopian Orthodox Church (2003) [1970]. Aymero W; Joachim M (eds.). "". The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church. Addis Ababa: Ethiopian Orthodox mission. Archived from the original «Прикріплений до шнура чи тонкого ланцюжка [хрест] носять на шиї майже всі християни з дитинства до смерті».

[15] Siegbert Uhlig (2007). Encyclopædia Aethiopica: He-N. Otto Harrassowitz Verlag. . «Matäb, емблема християнства в Ефіопії, являє собою блакитний (іноді чорний) шовковий шнурок, який пов'язують навколо шиї дитини під час церемонії хрещення.… Пізніше жінки можуть додати різні елементи на M., хоча повноцінною М. вже вважається розглядається простий шнурок. Можливі підвіски включають хрестик... Їх можна вільно комбінувати, жодне з них не є обов'язковим».

[16] Tomko, Jozef (28 February 2007). On Missionary Roads. ^[en]. p. 452. . «У 1967 році Ходжа з гордістю оголосив Албанію першою повністю атеїстичною державою. Колись це була переважно мусульманська країна з католицькою меншиною та невеликими групами греко-православних на півдні. З початком комуністичного правління всі релігії були змушені розірвати зв'язки зі своїми центрами за кордоном. Практично всі священики, які пережили перші переслідування, були ув'язнені у в'язницях або робочих таборах. Релігійні ордени були скасовані, а всі релігійні ритуали, включаючи відправу таїнств, були заборонені та каралися смертною карою для тих, хто їх відправляв. Людям навіть не дозволялося мати релігійні намиста чи носити такі речі, як маленькі хрестики».

[17] What Does the Bible Really Teach?. Watch Tower Society. 2005. pp. 51, 201–204.

[18] "Cardinal Keith O'Brien urges Christians to 'proudly' wear cross". British Broadcasting Corporation (BBC). 7 April 2012. «Колишня медсестра Ширлі Чаплін з Ексетера та Надя Евейда з Твікенхема, які працювали з British Airways, звертаються до Європейського суду з прав людини із закликом про те, щоб усі працівники мали право носити хрест на роботі».

[19] "Cross case nurse Shirley Chaplin plans to appeal ruling". BBC News. 2013-01-15

[20] "Christians urged to wear cross after moves to 'sideline' faith". The Daily Telegraph. 6 April 2012. «Лорд Кері, колишній архієпископ Кентерберійський, і кардинал Кіт О'Брайен, шотландський римо-католицький лідер, є одними з тих, хто закликає християн демонструвати свою віру публічно після низки випадків, які поставили релігійну свободу в центр уваги».