Зґа́рда — архаїчна гуцульська шийна (гривня) прикраса статусного (вождь, господар, власник) та релігійного призначення, первісно чоловіча і жіноча, пізніше жіноча прикраса з Верховини на Гуцульщині (Верховинського району Івано-Франківської області) та Буковині. Окрім українців, зґарди (монетного типу) ще зустрічалися в грузинів на Кавказі, де їх виробляли зазвичай з агату чи гагату.
Слово зґарда походить від рум. zgardă («знак, нашийник, намисто»), етимологія якого не зовсім ясна: можливо воно має ще дакське, субстратне палеобалканське походження (порівнюється з алб. shkardhë), або пов'язане з gherdan («ґердан»). Інша версія — від пол. garda ((«гарда»), «кругла бляха на руків'ї зброї»).
Опис
Чоловічу зґарду носили на шкіряному ремінці чи шийній гривні (дротику), жіноча мала вигляд нанизаних на ремінець, шнурок чи дротик в один, два чи три ряди латуні або міді литих хрестиків, між якими чіпляли трубочки або спіральки («переміжки»), згорнуті чи скручені з латуні або міді. Середній хрест у зґардах виділяється чепрагами з двох орнаментованих кружків, один з яких має гачок, а другий — петлю.
В основі зґарди лежать 3–5 дротяних в'язанок з монетами (по 10–15 монет), прикріплених до дротяної основи (часто з ґудзиками, рідше з коралями, хрестиками, маленькими дзвіночками). У центрі зґарди звичайно міститься галбин — срібна, золота монета чи монета жовтого кольору. Згарди без золотих монет були поширені в українських селах у гірських районах Карпат, а із золотими монетами — у румунських селах навколо містечок Сторожинець і Глибока.
Формування
Формування зґард пройшло тривалий шлях розвитку. Базується на язичницькій традиції оберегів. Очевидно, насіння плодів, різних жіночих фігурок, топірців та інш., кожен з яких виконували певну функцію, призвели до створення складного типу оберега — намиста у вигляді однієї або кількох рядів кам'яних, а пізніше скляних та металевих намистин тощо. Тому поява круглих медальйонів у VI—IX століттях (які, судячи з способу навішування, носилися на грудях) — це своєрідний процес розвитку кулястих елементів (намистинки) в зручнішу для носіння і орнаментальну форму металевих, вирізаних з бляхи або литих розеток дисків.
Основними факторами формування зґард хрестового типу в карпатських землях, була поява натільних хрестиків. Певний період, внаслідок вимушеного «приховування» релігійної приналежності, що було притаманне ранньому етапу поширення християнства, в тому числі і на території сучасної Гуцульщини, як чужий в системі традиційних місцевих прикрас елемент, натільний хрестик спочатку носили прихованим під одягом, але поступово, під впливом морально-етичних норми, що складалися в християнській ідеології, починаючи з Х ст.., коли знак хреста для гуцулів стає ознакою духовності, натільні хрестики переносять з-під одягу на одяг, вони перетворюються з чисто християнського символу в оберіг нового релігійного змісту. З цього часу гуцульські хрестоподібні амулети розвиваються в двох напрямках: у великих чоловічих хрестах-оберегах XIV—XVIII ст. великий розмір хреста був ознакою статусу «ґазди» (господаря-власника) і маленьких (порівняно з чоловічими) хрестиками-елементами в жіночих нашийних прикрасах. Пізніше, «ґаздині» XVII-ХІХ ст. чоловічу зґарду вдягали поверх своїх прикрас, щоб підкреслити статус (дружини вождя, власника).
- Згарди XVIII—XIX ст. Гуцульщина
- Згарди
Див. також
Примітки
- Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко)
- Врочинська, Ганна (2008). Українські народні жіночі прикраси XIX- початку ХХ століть: Монографія (українська) . Київ: Родовід. с. 123—127. ISBN .
- . Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- . dexonline.ro. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2017.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Джерела та література
- О. Д. Огуй. Згарди [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 321. — .
- Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — К.: Либідь, 1993. — С. 130—132
- Катерина Матейко. Український народний одяг: етнографічний довідник. — К.: Наукова думка, 1996. — С.149-159
- Хведір Вовк. Студії з української етнографії та антропології. — К.: Мистецтво, 1995. — С.129-131
Посилання
- Зґарда [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 487. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zga rda arhayichna guculska shijna grivnya prikrasa statusnogo vozhd gospodar vlasnik ta religijnogo priznachennya pervisno cholovicha i zhinocha piznishe zhinocha prikrasa z Verhovini na Guculshini Verhovinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti ta Bukovini Okrim ukrayinciv zgardi monetnogo tipu she zustrichalisya v gruziniv na Kavkazi de yih viroblyali zazvichaj z agatu chi gagatu Slovo zgarda pohodit vid rum zgardă znak nashijnik namisto etimologiya yakogo ne zovsim yasna mozhlivo vono maye she dakske substratne paleobalkanske pohodzhennya porivnyuyetsya z alb shkardhe abo pov yazane z gherdan gerdan Insha versiya vid pol garda garda krugla blyaha na rukiv yi zbroyi OpisCholovichu zgardu nosili na shkiryanomu reminci chi shijnij grivni drotiku zhinocha mala viglyad nanizanih na reminec shnurok chi drotik v odin dva chi tri ryadi latuni abo midi litih hrestikiv mizh yakimi chiplyali trubochki abo spiralki peremizhki zgornuti chi skrucheni z latuni abo midi Serednij hrest u zgardah vidilyayetsya chepragami z dvoh ornamentovanih kruzhkiv odin z yakih maye gachok a drugij petlyu V osnovi zgardi lezhat 3 5 drotyanih v yazanok z monetami po 10 15 monet prikriplenih do drotyanoyi osnovi chasto z gudzikami ridshe z koralyami hrestikami malenkimi dzvinochkami U centri zgardi zvichajno mistitsya galbin sribna zolota moneta chi moneta zhovtogo koloru Zgardi bez zolotih monet buli poshireni v ukrayinskih selah u girskih rajonah Karpat a iz zolotimi monetami u rumunskih selah navkolo mistechok Storozhinec i Gliboka FormuvannyaFormuvannya zgard projshlo trivalij shlyah rozvitku Bazuyetsya na yazichnickij tradiciyi oberegiv Ochevidno nasinnya plodiv riznih zhinochih figurok topirciv ta insh kozhen z yakih vikonuvali pevnu funkciyu prizveli do stvorennya skladnogo tipu oberega namista u viglyadi odniyeyi abo kilkoh ryadiv kam yanih a piznishe sklyanih ta metalevih namistin tosho Tomu poyava kruglih medaljoniv u VI IX stolittyah yaki sudyachi z sposobu navishuvannya nosilisya na grudyah ce svoyeridnij proces rozvitku kulyastih elementiv namistinki v zruchnishu dlya nosinnya i ornamentalnu formu metalevih virizanih z blyahi abo litih rozetok diskiv Osnovnimi faktorami formuvannya zgard hrestovogo tipu v karpatskih zemlyah bula poyava natilnih hrestikiv Pevnij period vnaslidok vimushenogo prihovuvannya religijnoyi prinalezhnosti sho bulo pritamanne rannomu etapu poshirennya hristiyanstva v tomu chisli i na teritoriyi suchasnoyi Guculshini yak chuzhij v sistemi tradicijnih miscevih prikras element natilnij hrestik spochatku nosili prihovanim pid odyagom ale postupovo pid vplivom moralno etichnih normi sho skladalisya v hristiyanskij ideologiyi pochinayuchi z H st koli znak hresta dlya guculiv staye oznakoyu duhovnosti natilni hrestiki perenosyat z pid odyagu na odyag voni peretvoryuyutsya z chisto hristiyanskogo simvolu v oberig novogo religijnogo zmistu Z cogo chasu guculski hrestopodibni amuleti rozvivayutsya v dvoh napryamkah u velikih cholovichih hrestah oberegah XIV XVIII st velikij rozmir hresta buv oznakoyu statusu gazdi gospodarya vlasnika i malenkih porivnyano z cholovichimi hrestikami elementami v zhinochih nashijnih prikrasah Piznishe gazdini XVII HIH st cholovichu zgardu vdyagali poverh svoyih prikras shob pidkresliti status druzhini vozhdya vlasnika Zgardi XVIII XIX st Guculshina ZgardiDiv takozhGerdan NamistoPrimitkiSlovar ukrayinskoyi movi 1909 r B Grinchenko Vrochinska Ganna 2008 Ukrayinski narodni zhinochi prikrasi XIX pochatku HH stolit Monografiya ukrayinska Kiyiv Rodovid s 123 127 ISBN 978 966 7845 49 0 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 4 bereznya 2020 dexonline ro Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2017 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Dzherela ta literaturaO D Oguj Zgardi 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 321 ISBN 966 00 0610 1 Ukrayinska minuvshina ilyustrovanij etnografichnij dovidnik K Libid 1993 S 130 132 Katerina Matejko Ukrayinskij narodnij odyag etnografichnij dovidnik K Naukova dumka 1996 S 149 159 Hvedir Vovk Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi K Mistectvo 1995 S 129 131PosilannyaZgarda 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 487 1000 ekz