Феофі́л (Теофі́л) Гаври́лович Яно́вський (12 [24] червня 1860, Миньківці — 8 липня 1928, Київ) — український терапевт, пульмонолог, фтизіатр, нефролог, доктор медицини, професор, дійсний член Всеукраїнської академії наук (від 1927 року). Батько Яновського Віктора Феофіловича. Закінчив Третю київську гімназію (1878) та медичний факультет Київського університету (1883). Лікар Олександрівської лікарні в Києві (1882—1917), голова її наукової ради (з 1909). Був професором терапевтичної клініки Новоросійського університету (1904 року) і лікарської діагностики Київського університету (1905—1919) та кафедри факультетської терапії Київського медичного інституту (1921—1928). Засновник системи протитуберкульозних санаторіїв та Інституту пульмонології та фтизіатрії. Автор наукових праць у галузі мікробіології, терапії туберкульозу, хвороб нирок, діагностики. Голова Єдиного науково-медичного товариства, Всеукраїнського з'їзду лікарів (1918), довічний голова З'їздів терапевтів УСРР. Створив власну київську терапевтичну школу.
Феофіл Гаврилович Яновський | |
---|---|
Феофіл Яновський | |
Народився | 12 (24) червня 1860 Миньківці |
Помер | 8 липня 1928 (68 років) Київ ·пневмонія |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира |
Галузь | терапія, пульмонологія, фтизіатрія |
Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Вчене звання | академік ВУАН |
Науковий ступінь | доктор медицини |
Науковий керівник | Карл Трітшель |
Вчителі | Караваєв Володимир Опанасович |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | НАН України |
Нагороди | |
Автограф | |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Яновський Феофіл Гаврилович у Вікісховищі |
Біографія
Родина й дитинство
Феофіл Яновський народився в селі Миньківці (тепер Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) в родині нащадка козацько-дворянського роду. Гаврило Іванович Яновський (помер 1908 року) був службовцем управління державного майна Подільської губернії, що походив із Полтавщини. Він закінчив [ru] у Петербурзі, дослужився до чину колезького радника. Володів давньогрецькою, латинською, їдиш та польською мовами, цікавився агрономією, паразитологією, медициною, класичною російською літературою. Матір'ю Яновського була Ганна Матвіївна Савченкова з давнього київського роду.
Феофіл мав також 3 братів і 2 сестер, серед яких були Хрисанф, Сергій (помер 1895 року), Катерина (померла в молодості), Марія. Дитинство провів із родиною, спочатку в Міньківцях, потім у Вінниці. Коли діти досягли шкільного віку, батько відвіз їх до Києва на навчання до прогімназії.
Навчання
1870 року Феофіл Яновський поступив до 2-го класу 4-класної Київської подільської прогімназії. У 1870—1872 роках мешкав разом із братом Хрисанфом у квартирі з педагогом М. Г. Ружицьким та його матір'ю. У 1873—1876 роках брати оселилися у квартирі помічника класного наставника прогімназії Ф. А. Барцева на другому поверсі «будинку Петра», де крім них мешкало ще 3 гімназисти. 1874 року прогімназію перетворили на Третю київську гімназію, тому хлопці перейшли з 4-го до 5-го класу.
1875 чи 1876 року до Києва переїхали батьки Яновського, тому Теофіл із братом оселились з родиною на Подолі, в садибі на вулиці Боричів узвіз 4/5. Батько спонукав Феофіла окрім гімназичних занять навчатися скрипки та співів. У гімназії переважно вивчали гуманітарні дисципліни, з ухилом у бік давніх мов (8-9 годин на тиждень), з природознавства були лише початкові знання.
1878 року Яновський закінчив Третю гімназію серед перших 8 випускників та отримав золоту медаль, через що його першим було записано на «золоту дошку». У 8-му класі гімназії він вирішив вступати на медичний факультет Київського університету, що й зробив восени 1878 року.
Серед викладачів Яновського були патологоанатом Григорій Мінх, фармакологію викладав Карл Гейбель, загальну патологію — Никанор Хржонщевський, медичну хімію — , фізіологію — Володимир Томса, очні хвороби — Андрій Ходін, оперативну хірургію — Володимир Караваєв; хірургічну клініку — Олександр Рінек і доцент Олександр Яценко, діагностику внутрішніх хвороб — Євген Афанасьєв, спеціальну патологію й терапію — Карл Трітшель. На першому курсі відвідував окрім медичних дисциплін лекції з політичної економії, римського права, історії новітньої літератури, історії стародавньої літератури, історії стародавньої філософії, перекладу й пояснення Мольєра, лекції професора [ru] про творчість російських письменників Івана Тургенєва й Федора Достоєвського. Добре знав німецьку й французьку, почав вивчати англійську мову.
Серед однокурсників Яновського були Калачинський, , Петро Нікольський, Михайло Черняхівський. Він був серед 11 студентів, що об'єдналися навколо Киселя й створили «Наукове клінічне товариство студентів-медиків м. Києва». Товариство знаходилося в приміщенні порожньої лабораторії при факультетській терапевтичній клініці. Олександр Кисіль приніс свого мікроскопа, молоді науковці скинулися й придбали все потрібне для роботи з ним; допоміг також професор Фрідріх Мерінг. Один раз на місяць відбувалися засідання, де учасники товариства робили доповіді. Перше засідання відбулося 3 листопада 1881 року.
У грудні 1883 року Яновський закінчив університет із відзнакою та почав працювати в госпітальній терапевтичній клініці, що нею завідував тоді професор Карл Трітшель.
Перший київський період і відрядження закордон
13 лютого 1884 року за рекомендацією Карла Трітшеля Яновського одноголосно обрали позаштатним ординатором при кафедрі госпітальної терапевтичної клініки терміном на один рік. 28 грудня того ж року його обрали штатним ординатором клініки на 3 роки. У клініці тоді працювали зокрема Володимир Бушуєв, , доктор медицини I. А. Ноткін, доктор медицини Піотровський, .
Яновський оселився в будинку на Андріївському узвозі, 4 . Паралельно вів практику серед мешканців Подолу та асистував на прийманні в Карла Трітшеля. Крім того, з 19 липня 1884 року й до 1901 року він працював лікарем у лазареті при Києво-Подільській духовній школі.
25 листопада 1886 року Феофіл Яновський склав докторантський іспит, у складі якого були й два огляди на тему сучасних йому теорій гарячкового процесу та базедової хвороби.
У червні 1886 року факультет відрядив Яновського закордон із метою підвищення кваліфікації та вивчення бактеріології на 3 місяці. Спочатку він працював у Берліні в лабораторії Роберта Коха разом з його асистентом Юліусом Петрі, паралельно відвідуючи лекції та клініки [en] та [en]. Надалі він переїхав у Париж, де працював у лабораторії Луї Пастера та відвідував клініку [en].
Після повернення до Києва 30 червня 1886 року за дорученням медичного факультету заснував першу в місті бактеріологічну лабораторію для застосування бактеріологічної методики діагностування туберкульозу. Спочатку лабораторія містилася при кафедрі фізіології, а далі — при госпітальній терапевтичній клініці в Олександрівській лікарні.
18 квітня 1887 року Феофіл Яновський закінчив трирічну ординатуру в госпітальній клініці. З 28 травня 1888 року був обраний помічником прозектора кафедри фізіології, працював на цій посаді до 22 листопада 1890 року.
Наприкінці 1880-х років Яновський познайомився зі своєю дружиною Ганною Григорович-Барською, тоді гімназисткою Подільської жіночої гімназії, донькою Віктора Олександровича Григорович-Барського зі старого київського роду. 1890 року вони одружилися.
З 30 квітня 1890 року до листопада 1891 року Яновський працював лікарем Четвертої київської гімназії. Паралельно наприкінці 1880-х та на початку 1890-х років працював у добровільному «Київському товаристві нічних лікарських чергувань», двічі обирався заступником голови й двічі головою товариства.
11 листопада 1889 року на факультетському засіданні розглянули заяву Феофіла Яновського про дозвіл йому захищати докторську дисертацію. Офіційними опонентами призначено професорів Карла Трітшеля та Володимира Підвисоцького, а також . Противники Трітшеля на факультеті створювали затримки щодо захисту. Дисертація була присвячена туберкульозу. Сам захист відбувся 3 травня 1890 року. Після захисту деякий час відпочивав у Одесі.
1890 року знову відряджений університетом до Берліну задля вивчення лікувальної здатності туберкуліну Коха. Відвідував лекції Рудольфа Вірхова та патологоанатомічні розтини в його інституті. Повернувшись з відрядження налагодив терапію за допомогою туберкуліну в Києві. 1891 року здобув звання приват-доцента. Вступна лекція була присвячена «Значенню бактеріології в діагностиці й терапії внутрішніх хвороб», а перший необов'язковий курс його був «Клінічна мікроскопія й бактеріологія». Пізніше він читав курс інфекційних захворювань.
1892 року Санітарна рада Київського міського самоврядування обрала Яновського на посаду прозектора й завідувача лабораторії Олександрівської лікарні. 1893 року брав активну участь у приборканні епідемії холери. У грудні 1898 року його було обрано ординатором цієї лікарні при збереженні попередніх посад. Яновський завідував терапевтичним жіночим відділенням, а також інфекційним бараком. Лабораторію він обладнав за власні кошти. Серед пацієнток було чимало самогубць. Серед співробітників відділу того періоду були доктор медицини І. А. Пресман, Антоній Каковський (його перший інтерн), Василь Виноградов (другий інтерн), професор Олександр Бернштейн, приват-доценти й В. М. Фельдман, приват-доцент Торнського університету Ф. М. Цихоцький, лікарі С. А. Хорол (перший завідувач першого диспансеру в Боярці), I. А. Ґольдштейн, Н. М. Вінер, М. С. Райхман, Л. Л. Комаров, В. А. Поліновський, Микола Миколайович Киселевич, Г. Г. Рущіц, Народицький, , С. А. Ґутшейн, Гаркаві, Кавун, Рибаков тощо.
У квітні-серпні 1894 року знову відряджений до Лейпцига для вивчення патологічної анатомії. Працював у лабораторії [en] з його асистентом [en], паралельно відвідував курси та клініки терапевтів [en] та [en]. У лабораторії Куршманна працював з його асистентом Вільгельмом Гісом.
1895 року на прохання головного лікаря Київського військового шпиталю читав курс бактеріології для військових лікарів.
Улітку 1896 року був два місяці у відрядженні в Санкт-Петербурзі, де працював у бібліотеках і в [en]. Також відвідав Халільський туберкульозний санаторій.
У літні місяці 1901—1903 років мешкав із родиною в пансіоні містечка Кранц у Східній Прусії, а сам щодня зранку їхав до Кенігсберга, де працював у клініці [en].
У серпні 1897 року Яновський відвідав XII міжнародний з'їзд лікарів у Москві та зробив реферат доповідей терапевтичної секції для журналу «Врач».
У 1890-ті роки приватна практика Феофіла Яновського вийшла далеко поза межі Подолу, а надалі й за межі Києва. Матеріальний стан родини поліпшився. Яновські мали 3 дітей й мешкали на території Олександрівської лікарні.
Одеський і другий київський період
1903 року Яновський номінувався на професора кафедри діагностики Новоросійського університету серед 10 претендентів, був обраний разом із приват-доцентом Вальтером, але міністр народної освіти затвердив лише другого. 17 серпня 1904 року обраний й затверджений екстраординарним професором кафедри госпітальної терапевтичної клініки Новоросійського університету.
У вересні переїхав до Одеси разом зі своїм учнем В. А. Поліновським. На кафедрі також працювали доктори Володимир Ставракі, Б. І. Гаврілов, Бурдон, А. Д. Галай. Приміщення кафедри не було пристосоване для клініки, тому Яновський взявся за її організацію. Паралельно читав курс лекцій. Але в листопаді 1904 року Яновський подав свою кандидатуру на посаду професора кафедри діагностики Київського університету й був обраний. 21 січня 1905 року наказом міністерства народної освіти був переведений до Києва.
Завідував кафедрою лікарської діагностики Київського університету в 1905—1913 роках. Приміщення кафедри знаходилося на території Олександрівської лікарні. 25 березня 1906 року Яновський отримав травму — контузію голови з рваною раною через падіння частини стелі в кабінеті в його будинку на Малій Підвальній, 14. Надалі Виноградов виявив у Яновського гострий геморагічний нефрит. Більшу частину того року Яновський провів на лікуванні. З усім тим, 19 червня 1906 року він брав участь у засіданні під головуванням професора Сикорського в справі утворення клінічного відділу при кафедрі спеціальної патології та терапії, якою завідував професор Малков. У липні-серпні 1906—1912 років знімав дачу на хуторі Спадарець, біля села Дзвінкове.
У лютому 1907 року його обрали головою Наукової ради Олександрівської лікарні. Улітку 1909 року мав проблеми з серцем, через це лікувався у Бад-Наугаймі. Спілкувався там із київськими професорами Соломоном Егіазаровим, Миколою Яснопольським, Самофаловим, артистками Олександрою Сантагано-Горчаковою, тощо. Відвідав університетські клініки Гіссена, надалі — міста Швейцарії по берегах Фірвальдштетського озера, Відень та його клініки.
У липні 1910 року Яновського призначено ординарним професором, а в травні 1911 року університет спрямував клопотання до міністерства народної просвіти, щоб продовжити йому час служби ще на 5 років. З 12 вересня 1912 року по смерті професора Василя Чернова став завідувати клінікою дитячих хвороб (лекції читав приват-доцент ). 1913 року відвідав міжнародний конгрес у Берліні.
За рекомендацією 22 професорів медичного факультету Яновського у квітні 1914 року призначено професором кафедри госпітальної терапевтичної клініки (після звільнення професора ). У серпні 1914 року у зв'язку з початком Першої світової війни він отримав призначення у поверхкомплектного ординатора й завідувача клінічного відділу Київського військового клінічного шпиталю. Під час війни готував лікарів і консультував у багатьох військових і червонохрестівських шпиталях, наукова робота в клініці припинилася через мобілізацію її співробітників.
У січні 1916 року Феофіла Яновського обрали головою комісії при медичному факультеті, що мала була скласти тези про поліпшення викладу бальнеології. До комісії ввійшли зокрема Михайло Лапінський, Володимир Ліндеман, [ru], , . Комісія постановила утворити на 5-му курсі кафедру фізіатрії з бальнеологією, а також при ній клініку на 13 місць.
13 вересня 1916 року Яновському надано звання заслуженого ординарного професора Київського університету.
Українська революція і радянський період
У 1917—1919 роках під час Української революції перебував у Києві. Переховував євреїв під час єврейських погромів у себе вдома чи в Олександрівській лікарні. За уряду Скоропадського Яновський працював у Науковій раді при Міністерстві охорони здоров'я. Разом з Овксентієм Корчак-Чепурківським та Мартирієм Галиним створив комісію з української медичної термінології. 12 жовтня (29 вересня) 1918 року головував у Києві Всеукраїнським з'їздом лікарів.
У вересні 1919 року виїхав до Криму, де долучився до формування медичного факультету Кримського університету. Яновського призначили завідувачем факультетської терапевтичної клініки й кафедри нервових хвороб. Також він викладав курс спеціальної патології й терапії. Водночас він працював безкоштовним консультантом лікарень для хворих на епідемічний висипний тиф, спершу в Севастополі, а згодом у Сімферополі. Родина мешкала у двокімнатному помешканні, іноді в одній кімнаті. У цей період працював над працею щодо туберкульозу легень.
Улітку 1921 року факультетська рада Київської медичної академії звернулася до Яновського з проханням очолити терапевтичну факультетську клініку. Йому було спрямовано дві телеграми — від 15 липня воєнного комісара Масас'янса й від 22 липня голови Медичної ради професора [ru]. Феофіл Яновський прийняв пропозицію, повернувся до Києва й очолював кафедру в Київському медичному інституті до кінця життя.
На той час клініка перебувала в поганому стані: без електрики, водопровід не працював, вода взимку замерзала в палатах; голодний персонал, голодні пацієнти. Студентів була майже тисяча на IV курсі, а клініку розраховано на 100—150 осіб. Поступово за активної участі Яновського клініка відновлювалася, причому він сам робив обходи хворих.
Наприкінці березня 1923 року в Берліні відбувався IV міжнародний з'їзд фізіотерапевтів, але Яновський не зміг відвідати його попри запрошення, через родинні негаразди.
З 1 травня 1923 року був завідувачем терапевтичної секції науково-дослідної кафедри клінічної медицини при Укрнауці на чолі з Миколою Волковичем. Співробітники секції працювали й при факультетській клініці.
У 1921—1922 роках був членом бюро Секції наукових робітників, працював у її медичній комісії, брав участь в організації санаторіїв для наукових робітників — спершу у Святошині, а потім на Лук'янівці на Отрадній вулиці. З 1921 року працював у Київському туберкульозному інституті як консультант, пізніше як голова наукової ради.
Працював у «Обласній нараді» з питань сухот, пізніше очолив туберкульозну секцію Єдиного науково-медичного товариства при Медсанпрофспілці, а надалі й саме це товариство.
Щороку читав лекції про туберкульоз та ниркові хвороби лікарям при Київському клінічному інституті.
1927 року першим серед клінічних лікарів обраний академіком Української академії наук.
Помер 8 липня 1928 року о 23 годині 45 хвилин. Похований 10 липня в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд 14, місце 13).
Родина
Феофіл Яновський був одружений з Ганною Григорович-Барською. Вони мали 3 дітей: Віктора, Михайла та Анну. Віктор Яновський був юристом і співробітником ВУАН, репресований 1938 року. Михайло Яновський працював бібліотекарем, виїхав за кордон, помер за різними даними в Мексиці чи Аргентині.
Донька Анна, або Ася, емігрувала разом із чоловіком до Франції, де й померла 1925 року.
Онук Феофіла Яновського — Георгій Вікторович Яновський, професор-кардіолог.
Наукова діяльність
Автор 62 праць з питань інфекційних хвороб, туберкульозу, захворювань легень, нирок, шлунково-кишкового тракту, патології кровообігу тощо, у тому числі низки монографій.
Першою науковою працею Яновського була «рос. Наблюдения над действием каирина при некоторых инфекционных заболеваниях», що досліджувала ефект зниження гарячки в лікарського засобу [en]. Завідуючи бактеріологічною лабораторією, він досліджував мікробіологічний склад води Дніпра, снігу, вміст палички Коха в крові та фекаліях хворих на туберкульоз.
Дисертація Феофіла Яновського була присвячена вивченню біологічних властивостей черевнотифозної палички, її виживанню під дією різних фізичних і хімічних факторів.
Надалі в 1890-х роках Яновський зосередився більше на клінічній практиці, публікуючи праці, що безпосередньо стосувалися діагностики та терапії. Він розробив скляний стетоскоп власної конструкції, дослідив диференціальні симптоми висипних інфекційних захворювань, описав діагностичне значення простору Траубе при плевритах. Опублікував також низку оглядів щодо патології й терапії хвороб печінки, підшлункової залози та селезінки.
Описав причину [en] пневмонії при туберкульозі.
Яновський був редактором 1-го видання радянської Великої медичної енциклопедії, членом редколегії журналу «Лікарська справа».
Феофіл Яновський вважається творцем київської школи терапевтів, окремої від школи Образцова—Стражеска. Серед найвідоміших його учнів-клініцистів — Антоній Каковський, Василь Виноградов, Анатолій Зюков, Вадим Іванов, Володимир Василенко, . Також її представниками були Іван Базилевич, Олександр Бернштейн, Федір Примак, , Борис Шкляр, Всеволод Яновський. У лабораторіях і клініках під керівництвом Яновського працювали також такі відомі науковці як мікробіолог , , Леонід Левицький, , В. М. Михайлов тощо.
Лікарська практика
Після закінчення університету 1884—1888 років Яновський працював ординатором госпітальної терапевтичної клініки. Одночасно він відкрив приватний прийом пацієнтів, переважно мешканців Подолу, та асистував на прийманні в Карла Трітшеля. Також у 1884—1901 роках працював лікарем у лазареті при Києво-Подільській духовній школі, а з квітня 1890 до листопада 1891 року — лікарем Четвертої київської гімназії. У 1890-ті роки приватна практика Феофіла Яновського вийшла далеко поза межі Подолу, а надалі й за межі Києва.
У 1892—1898 роках був прозектором, а 1898—1903 — ординатором Олександрівської лікарні. У 1901—1903 лікарська практика стала приносити достатньо доходу, щоб родина змогла орендувати більш комфортне приміщення.
Серед відомих пацієнтів Яновського були Марія Заньковецька, Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Володимир Короленко, Петро Столипін (під час поранення в Києві), Микола Василенко, Павло Смирнов.
Громадська діяльність
З кінця 1880-х років Яновський брав участь у щойно організованому «Київському товаристві нічних лікарських чергувань». Це був аналог служби швидкої допомоги, що працювала для найбідніших прошарків населення. Лікар отримував до 3-4 рублів за ніч, що було дуже низьким гонораром. У 1888—1889 роках Яновський обирався товаришем (заступником) голови Товариства, у 1890—1891 роках був його головою.
Також з 1890-х років Яновський підтримував свого шкільного товариша М. П. Слюсаревського в намірі влаштувати в Києві молочарсько-кооперативне товариство задля постачання якісних молокопродуктів хворим дітям.
1891 року Яновський виступив у межах «Народних медичних читань» з лекцією «Про сухоти» (рос. «О чахотке»), присвяченою профілактиці цієї хвороби, яка надалі була видана окремою брошурою. 1899 року на пропозицію лікарів І. В. Флейшмана й П. І. Юскевич-Красковського, при науковій раді Олександрівської лікарні було створено організаційне бюро «Київського товариства для боротьби з сухотами й бугорчаткою». Головою товариства став професор Трітшель, а Яновського обрали членом бюро. Він брав активну участь у підготовчій роботі для створення санаторію в Пущі-Водиці. У правлінні Товариства Яновський був до 1908 року.
З 1903 року член правління Бюро для пошуку занять для студентів-медиків, яке мало на меті шукати підробіток для студентів під час канікул. 1906 року був у комісії повторних університетських курсів (курсів удосконалення) для лікарів.
На початку 1900-х років Яновський багато допомагав організованому Ганною Вікторівною й дружиною свого шкільного товариша М. К. Коровицькою товариству підтримки жінок, яке шукало роботу й розподіляло її поміж безробітними жінками, а також організувало й Самаритські курси.
Брав участь у Всеросійській лізі боротьби з туберкульозом (з 1909) та в організації туберкульозного санаторію в Боярці.
1923 року обраний депутатом Київської міської ради як представник Київського медичного інституту. 1925 року повторно обраний Київської міської ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. У 1926—1928 роках був членом Наукової медичної ради при Наркомздоров'я УРСР.
Був головою Київського терапевтичного товариства, постійним доповідачем на засіданнях Фізично-медичного товариства. З 1918 року був почесним довічним головою студентського Науково-клінічного товариства. На I з'їзді терапевтів УСРР (Харків, 1926) він був обраний довічним головою всіх майбутніх з'їздів терапевтів республіки.
Особисті риси
Сучасники відмічали високу освіченість, скромність та добродушний характер Феофіла Яновського.
На відміну від свого старшого колеги Василя Образцова, який при огляді пацієнтів приділяв велику увагу діагностиці, Яновський вважав, що має допомогти кожному навіть мінімальним лікуванням, а то й порадою чи підбадьорюванням. Він допомагав своїм численним пацієнтам не тільки як лікар, але й грошима.
За спогадами Івана Базилевича мав великі знання за межами медицини, зокрема з природознавства, історії та мистецтва, вивчав і знав історію Києва.
Яновський мав добрий музичний слух. У молодості співав у хорі. Добре грав на скрипці.
У радянські часи замовчувалася релігійність Феофіла Яновського. У 1920-ті роки він входив до православної громади Анатолія Жураковського. Крім того, щодня відвідував богослужіння в Софійському соборі. Відзначаючи це, під час його похорону молебень відслужили представники православної, католицької, юдейської та ісламської громад Києва.
Наукові звання та посади
- 1888—1889 Заступник голови Київського товариства нічних лікарських чергувань
- 1890—1891 Голова Київського товариства нічних лікарських чергувань
- 1891 Звання приват-доцента по кафедрі діагностики
- 13.09.1916 Звання заслуженого професора Київського університету.
- 1921 Голова Київського терапевтичного товариства
- Голова Товариства київських лікарів (1922—1928)
- Почесний член Ленінградського терапевтичного товариства імені С. П. Боткіна (1925)
- Почесний член Товариства лікарів-терапевтів СРСР (1926)
- Дійсний член ВУАН (6.06.1927)
Участь у наукових зібраннях
- Делегат 4-го З'їзду російських лікарів (Київ, 1896)
- Заступник голови 1-го з'їзду російських терапевтів (Москва, 1909)
- Заступник голови 2-го з'їзду російських терапевтів (1910)
- Заступник голови 3-го з'їзду російських терапевтів (1911)
- Заступник голови 4-го з'їзду російських терапевтів (1912)
- Голова 5-го з'їзду російських терапевтів (1913)
- Делегат 4-го Міжнародного з'їзду фізіотерапевтів (Берлін, 1913)
- Голова 1-го Українського з'їзду терапевтів і «почесний постійний голова всіх майбутніх з'їздів» (січень 1926)
Нагороди та визнання
- Чин статського радника
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня
- Орден Святої Анни 2-го ступеня
- Орден Святої Анни 3-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня
Пам'ять
Ім'ям Феофіла Яновського 1928 року названо Київський туберкульозний інститут (нині Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Яновського НАМН України), біля якого 1992 року встановлений пам'ятник. На батьківщині вченого в селі Миньківцях встановлене погруддя лікаря.
У Києві на будинку № 13-б на вулиці Ярославів Вал, де з 1903 по 1928 рік жив Феофіл Яновський, 1972 року встановлено бронзову меморіальну дошку авторства скульптора Олександра Скобликова та архітектор Анатолія Ігнащенка.
«Святому лікарю» Ф. Яновському присвячено одну з вітрин Музею однієї вулиці. Феофіл Гаврилович починав свою лікарську практику в будинку № 7 на Андріївському узвозі. У музеї зберігаються деякі особисті речі талановитого медика, його стетоскоп, документи та фотографії.
1993 року Національною академією наук України була заснована Премія НАН України імені Ф. Г. Яновського, яка вручається Відділенням біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України за видатні наукові роботи в галузі терапії, клінічної бактеріології та імунології.
- Погруддя в Миньківцях.
-
- Меморіальна дошка.
- Надгробний хрест.
Примітки
- Яновський, 1930 та с. XI-XIII.
- Яновський, 1930 та с. XIV-XVI.
- К. К. Васильев, В. И. Бородулин. Материалы для биографии лидера терапевтической науки Украины Ф.Г. Яновского (1860—1928) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2019. — Вип. 1. — С. 63-73.(рос.)
- Яновський, 1930 та с. XVI-XVIII.
- Яновський, 1930 та с. XVII.
- Яновський, 1930 та с. XIX.
- Яновський, 1930 та с. XX-XXI.
- Тарченко, І. П.; Добрянський, Д. В.; Гуменюк, Г. Л.; Дудка, П. Ф.; Ільницький, Р. І.; Кузьменко, Н. М. (2018). Ф. Г. Яновський — лікар, науковець, особистість. Астма та алергія (4): 46—53. doi:10.31655/2307-3373-2018-4-46-53. ISSN 2307-3373.
- Яновський, 1930 та с. XXIII-XXIV.
- Яновський, 1930 та с. XXIV-XXV.
- В. О. Жадько. «Український некрополь». Київ, 2005. стор. 342
- Яновський, 1930 та с. XXXIII.
- Яновський, 1930 та с. XXXIV.
- Яновський, 1930 та с. XXXV.
- Яновський, 1930 та с. XXXVI.
- Яновський, 1930 та с. XXXVII.
- Л. Є. Корнілова, Н. І. Мамедова, М. І. Гулівець, ред. (2011). Основні дати життя та діяльності Т. Г. Яновського. . Товариство київських лікарів в особах. Київ. с. 4—8. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- В. П. Шипулін, Д. Назаренко. Академік Ф. Г. Яновський: грані особистості // Гастроентерологія. — 2014. — Вип. 2. — С. 94-101.
- Іван Парнікоза. Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 2. Під покровом Богородиці. [ 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] ХайВей, 16.07.2017
- А. М. Приходько (2 червня 2010). Наукова спадщина академіка Феофіла Гавриловича Яновського (до 150-річчя від дня народження)[недоступне посилання]
- Феофіл Гаврилович Яновський : до 155-річчя від дня народження // Феномен людини. Здоровий спосіб життя : зб. наук. пр. — Львів, 2015. — Вип. 40(106). — С. 51-52. з джерела 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
- В. И. Бородулин, К. К. Васильев. Киевская клиническая школа академика Ф. Г. Яновского. У кн. OPERA MEDICA HISTORICA. ТРУДЫ ПО ИСТОРИИ МЕДИЦИНЫ: Альманах РОИМ. Выпуск 3 [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]/ К. А. Пашков(отв. ред.). — М.: ООО «ХЕЛЕНПРО» 2018. — 396 с.. С. 118—143(рос.)
- Яновський, 1930 та с. XXII.
- Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), Общественное бюро, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 135
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Аронов, Г. Ю.; Пелещук, А.П. (2001), «Повторительные» курсы, Легенди і бувальщина київської медицини, Київ: Століття, с. 140
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція // В. І. Петренко, Р. Г. Процюк, І. П. Тарченко, Ю. М. Бондаренко, Д. В. Добрянський, Н. В. Тарченко. — 2017. — Вип. 2. — С. 89-96.
- Назаренко Д. (2011), Феофіл Яновський - лікар від бога, у Л. Є. Корнілова, Н. І. Мамедова, М. І. Гулівець (ред.), , Товариство київських лікарів в особах, Київ, с. 55, архів оригіналу за 16 квітня 2018, процитовано 16 квітня 2018
- Галина Скляренко. Пам'ятник Яновському Ф. Г. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: М-С. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004 (стор. 875)
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Від вулиці «червоних ліхтарів» до вулиці лікарів [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.]. Інтересний Київ
Джерела
- Яновський, В. М. (1930), Біографічні відомості про академіка Теофіла Гавриловича Яновського, у Д. Заболотного, О. Корчак-Чепурківського, І. Шмальгавзена (ред.), Зб. пам'яті Теофіла Гавриловича Яновського, К, с. XI–LX
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Л. Є. Корнілова, Н. І. Мамедова, М. І. Гулівець, ред. (2011). . Товариство київських лікарів в особах. Київ. с. 55. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
- В. П. Шипулін, Д. Назаренко. Академік Ф. Г. Яновський: грані особистості // Гастроентерологія. — 2014. — Вип. 2. — С. 94-101.
- До 150-річчя від дня народженя академіка Ф. Г. Яновського (1860—1928) // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2010. — № 1. — С. 114—115.
- Життя та діяльність Феофіла Яновського // Серце і судини. — 2011. — № 1. — С. 111—114.
- Москаленко Д. Девіз Феофіла Яновського — щонайближче до хворого: [Корифей вітчизняної медицини] // Здоров'я України: Медична газета. — 2005. — N1/2. — С. 42-43.
- Приходько А. М. Сторінки життя і діяльності Феофіла Гавриловича Яновського (до 150-річчя від дня народження Ф. Г. Яновського [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.] // Український медичний часопис. — 2010. — № 4. — С. 100—102.
- Фещенко Ю. І. В. М. Мельник, А. М. Приходько. Корифей української медицини — академік Феофіл Гаврилович Яновський (до 150-річчя від дня народження) [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.] // Український пульмонологічний журнал. — 2010. — № 2. — С. 5-11.
- Болдирєв О. І. Яновський, Феофіл Гаврилович [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] | Енциклопедія Сучасної України, електронна версія (дата звернення: 21.07.2021).
- Ф. Г. Яновський — лікар, науковець, особистість [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.] / І. П. Тарченко, Д. В. Добрянський, Г. Л. Гуменюк, П. Ф. Дудка, Р. І. Ільницький, Н. М. Кузьменко // Астма та алергія. — 2018. — № 4. — С. 46 — 53.
- Бородулин В. И., Васильев К. К. «Святой доктор» Феофил Гаврилович Яновский (1860—1928): тернистый путь к вершинам (к 90-летию со дня смерти) [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] // Клиническая медицина. — 2018. — № 9. — С. 853 — 858.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yanovskij Feofi l Teofi l Gavri lovich Yano vskij 12 24 chervnya 1860 18600624 Minkivci 8 lipnya 1928 Kiyiv ukrayinskij terapevt pulmonolog ftiziatr nefrolog doktor medicini profesor dijsnij chlen Vseukrayinskoyi akademiyi nauk vid 1927 roku Batko Yanovskogo Viktora Feofilovicha Zakinchiv Tretyu kiyivsku gimnaziyu 1878 ta medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1883 Likar Oleksandrivskoyi likarni v Kiyevi 1882 1917 golova yiyi naukovoyi radi z 1909 Buv profesorom terapevtichnoyi kliniki Novorosijskogo universitetu 1904 roku i likarskoyi diagnostiki Kiyivskogo universitetu 1905 1919 ta kafedri fakultetskoyi terapiyi Kiyivskogo medichnogo institutu 1921 1928 Zasnovnik sistemi protituberkuloznih sanatoriyiv ta Institutu pulmonologiyi ta ftiziatriyi Avtor naukovih prac u galuzi mikrobiologiyi terapiyi tuberkulozu hvorob nirok diagnostiki Golova Yedinogo naukovo medichnogo tovaristva Vseukrayinskogo z yizdu likariv 1918 dovichnij golova Z yizdiv terapevtiv USRR Stvoriv vlasnu kiyivsku terapevtichnu shkolu Feofil Gavrilovich YanovskijFeofil Yanovskij Feofil YanovskijNarodivsya12 24 chervnya 1860 1860 06 24 MinkivciPomer8 lipnya 1928 1928 07 08 68 rokiv Kiyiv pnevmoniyaPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikDiyalnistlikarAlma materMedichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo VolodimiraGaluzterapiya pulmonologiya ftiziatriyaZakladONU im I I MechnikovaVchene zvannyaakademik VUANNaukovij stupindoktor mediciniNaukovij kerivnikKarl TritshelVchiteliKaravayev Volodimir OpanasovichAspiranti doktorantidChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Yanovskij Feofil Gavrilovich u VikishovishiBiografiyaRodina j ditinstvo Ganna Savchenkova Yanovska j malij Feofil u vici 5 6 rokiv Dokladnishe Gogoli Yanovski Feofil Yanovskij narodivsya v seli Minkivci teper Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti v rodini nashadka kozacko dvoryanskogo rodu Gavrilo Ivanovich Yanovskij pomer 1908 roku buv sluzhbovcem upravlinnya derzhavnogo majna Podilskoyi guberniyi sho pohodiv iz Poltavshini Vin zakinchiv ru u Peterburzi dosluzhivsya do chinu kolezkogo radnika Volodiv davnogreckoyu latinskoyu yidish ta polskoyu movami cikavivsya agronomiyeyu parazitologiyeyu medicinoyu klasichnoyu rosijskoyu literaturoyu Matir yu Yanovskogo bula Ganna Matviyivna Savchenkova z davnogo kiyivskogo rodu Feofil mav takozh 3 brativ i 2 sester sered yakih buli Hrisanf Sergij pomer 1895 roku Katerina pomerla v molodosti Mariya Ditinstvo proviv iz rodinoyu spochatku v Minkivcyah potim u Vinnici Koli diti dosyagli shkilnogo viku batko vidviz yih do Kiyeva na navchannya do progimnaziyi Navchannya 1870 roku Feofil Yanovskij postupiv do 2 go klasu 4 klasnoyi Kiyivskoyi podilskoyi progimnaziyi U 1870 1872 rokah meshkav razom iz bratom Hrisanfom u kvartiri z pedagogom M G Ruzhickim ta jogo matir yu U 1873 1876 rokah brati oselilisya u kvartiri pomichnika klasnogo nastavnika progimnaziyi F A Barceva na drugomu poversi budinku Petra de krim nih meshkalo she 3 gimnazisti 1874 roku progimnaziyu peretvorili na Tretyu kiyivsku gimnaziyu tomu hlopci perejshli z 4 go do 5 go klasu 1875 chi 1876 roku do Kiyeva pereyihali batki Yanovskogo tomu Teofil iz bratom oselilis z rodinoyu na Podoli v sadibi na vulici Borichiv uzviz 4 5 Batko sponukav Feofila okrim gimnazichnih zanyat navchatisya skripki ta spiviv U gimnaziyi perevazhno vivchali gumanitarni disciplini z uhilom u bik davnih mov 8 9 godin na tizhden z prirodoznavstva buli lishe pochatkovi znannya 1878 roku Yanovskij zakinchiv Tretyu gimnaziyu sered pershih 8 vipusknikiv ta otrimav zolotu medal cherez sho jogo pershim bulo zapisano na zolotu doshku U 8 mu klasi gimnaziyi vin virishiv vstupati na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu sho j zrobiv voseni 1878 roku Feofil Yanovskij odrazu pislya zakinchennya universitetu 1884 roku Sered vikladachiv Yanovskogo buli patologoanatom Grigorij Minh farmakologiyu vikladav Karl Gejbel zagalnu patologiyu Nikanor Hrzhonshevskij medichnu himiyu fiziologiyu Volodimir Tomsa ochni hvorobi Andrij Hodin operativnu hirurgiyu Volodimir Karavayev hirurgichnu kliniku Oleksandr Rinek i docent Oleksandr Yacenko diagnostiku vnutrishnih hvorob Yevgen Afanasyev specialnu patologiyu j terapiyu Karl Tritshel Na pershomu kursi vidviduvav okrim medichnih disciplin lekciyi z politichnoyi ekonomiyi rimskogo prava istoriyi novitnoyi literaturi istoriyi starodavnoyi literaturi istoriyi starodavnoyi filosofiyi perekladu j poyasnennya Molyera lekciyi profesora ru pro tvorchist rosijskih pismennikiv Ivana Turgenyeva j Fedora Dostoyevskogo Dobre znav nimecku j francuzku pochav vivchati anglijsku movu Sered odnokursnikiv Yanovskogo buli Kalachinskij Petro Nikolskij Mihajlo Chernyahivskij Vin buv sered 11 studentiv sho ob yednalisya navkolo Kiselya j stvorili Naukove klinichne tovaristvo studentiv medikiv m Kiyeva Tovaristvo znahodilosya v primishenni porozhnoyi laboratoriyi pri fakultetskij terapevtichnij klinici Oleksandr Kisil prinis svogo mikroskopa molodi naukovci skinulisya j pridbali vse potribne dlya roboti z nim dopomig takozh profesor Fridrih Mering Odin raz na misyac vidbuvalisya zasidannya de uchasniki tovaristva robili dopovidi Pershe zasidannya vidbulosya 3 listopada 1881 roku U grudni 1883 roku Yanovskij zakinchiv universitet iz vidznakoyu ta pochav pracyuvati v gospitalnij terapevtichnij klinici sho neyu zaviduvav todi profesor Karl Tritshel Pershij kiyivskij period i vidryadzhennya zakordon 13 lyutogo 1884 roku za rekomendaciyeyu Karla Tritshelya Yanovskogo odnogolosno obrali pozashtatnim ordinatorom pri kafedri gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki terminom na odin rik 28 grudnya togo zh roku jogo obrali shtatnim ordinatorom kliniki na 3 roki U klinici todi pracyuvali zokrema Volodimir Bushuyev doktor medicini I A Notkin doktor medicini Piotrovskij Yanovskij oselivsya v budinku na Andriyivskomu uzvozi 4 Paralelno viv praktiku sered meshkanciv Podolu ta asistuvav na prijmanni v Karla Tritshelya Krim togo z 19 lipnya 1884 roku j do 1901 roku vin pracyuvav likarem u lazareti pri Kiyevo Podilskij duhovnij shkoli 25 listopada 1886 roku Feofil Yanovskij sklav doktorantskij ispit u skladi yakogo buli j dva oglyadi na temu suchasnih jomu teorij garyachkovogo procesu ta bazedovoyi hvorobi U chervni 1886 roku fakultet vidryadiv Yanovskogo zakordon iz metoyu pidvishennya kvalifikaciyi ta vivchennya bakteriologiyi na 3 misyaci Spochatku vin pracyuvav u Berlini v laboratoriyi Roberta Koha razom z jogo asistentom Yuliusom Petri paralelno vidviduyuchi lekciyi ta kliniki en ta en Nadali vin pereyihav u Parizh de pracyuvav u laboratoriyi Luyi Pastera ta vidviduvav kliniku en Pislya povernennya do Kiyeva 30 chervnya 1886 roku za doruchennyam medichnogo fakultetu zasnuvav pershu v misti bakteriologichnu laboratoriyu dlya zastosuvannya bakteriologichnoyi metodiki diagnostuvannya tuberkulozu Spochatku laboratoriya mistilasya pri kafedri fiziologiyi a dali pri gospitalnij terapevtichnij klinici v Oleksandrivskij likarni 18 kvitnya 1887 roku Feofil Yanovskij zakinchiv tririchnu ordinaturu v gospitalnij klinici Z 28 travnya 1888 roku buv obranij pomichnikom prozektora kafedri fiziologiyi pracyuvav na cij posadi do 22 listopada 1890 roku Naprikinci 1880 h rokiv Yanovskij poznajomivsya zi svoyeyu druzhinoyu Gannoyu Grigorovich Barskoyu todi gimnazistkoyu Podilskoyi zhinochoyi gimnaziyi donkoyu Viktora Oleksandrovicha Grigorovich Barskogo zi starogo kiyivskogo rodu 1890 roku voni odruzhilisya Z 30 kvitnya 1890 roku do listopada 1891 roku Yanovskij pracyuvav likarem Chetvertoyi kiyivskoyi gimnaziyi Paralelno naprikinci 1880 h ta na pochatku 1890 h rokiv pracyuvav u dobrovilnomu Kiyivskomu tovaristvi nichnih likarskih cherguvan dvichi obiravsya zastupnikom golovi j dvichi golovoyu tovaristva 11 listopada 1889 roku na fakultetskomu zasidanni rozglyanuli zayavu Feofila Yanovskogo pro dozvil jomu zahishati doktorsku disertaciyu Oficijnimi oponentami priznacheno profesoriv Karla Tritshelya ta Volodimira Pidvisockogo a takozh Protivniki Tritshelya na fakulteti stvoryuvali zatrimki shodo zahistu Disertaciya bula prisvyachena tuberkulozu Sam zahist vidbuvsya 3 travnya 1890 roku Pislya zahistu deyakij chas vidpochivav u Odesi Yanovskij priblizno 1890 roku 1890 roku znovu vidryadzhenij universitetom do Berlinu zadlya vivchennya likuvalnoyi zdatnosti tuberkulinu Koha Vidviduvav lekciyi Rudolfa Virhova ta patologoanatomichni roztini v jogo instituti Povernuvshis z vidryadzhennya nalagodiv terapiyu za dopomogoyu tuberkulinu v Kiyevi 1891 roku zdobuv zvannya privat docenta Vstupna lekciya bula prisvyachena Znachennyu bakteriologiyi v diagnostici j terapiyi vnutrishnih hvorob a pershij neobov yazkovij kurs jogo buv Klinichna mikroskopiya j bakteriologiya Piznishe vin chitav kurs infekcijnih zahvoryuvan 1892 roku Sanitarna rada Kiyivskogo miskogo samovryaduvannya obrala Yanovskogo na posadu prozektora j zaviduvacha laboratoriyi Oleksandrivskoyi likarni 1893 roku brav aktivnu uchast u priborkanni epidemiyi holeri U grudni 1898 roku jogo bulo obrano ordinatorom ciyeyi likarni pri zberezhenni poperednih posad Yanovskij zaviduvav terapevtichnim zhinochim viddilennyam a takozh infekcijnim barakom Laboratoriyu vin obladnav za vlasni koshti Sered paciyentok bulo chimalo samogubc Sered spivrobitnikiv viddilu togo periodu buli doktor medicini I A Presman Antonij Kakovskij jogo pershij intern Vasil Vinogradov drugij intern profesor Oleksandr Bernshtejn privat docenti j V M Feldman privat docent Tornskogo universitetu F M Cihockij likari S A Horol pershij zaviduvach pershogo dispanseru v Boyarci I A Goldshtejn N M Viner M S Rajhman L L Komarov V A Polinovskij Mikola Mikolajovich Kiselevich G G Rushic Narodickij S A Gutshejn Garkavi Kavun Ribakov tosho U kvitni serpni 1894 roku znovu vidryadzhenij do Lejpciga dlya vivchennya patologichnoyi anatomiyi Pracyuvav u laboratoriyi en z jogo asistentom en paralelno vidviduvav kursi ta kliniki terapevtiv en ta en U laboratoriyi Kurshmanna pracyuvav z jogo asistentom Vilgelmom Gisom 1895 roku na prohannya golovnogo likarya Kiyivskogo vijskovogo shpitalyu chitav kurs bakteriologiyi dlya vijskovih likariv Ulitku 1896 roku buv dva misyaci u vidryadzhenni v Sankt Peterburzi de pracyuvav u bibliotekah i v en Takozh vidvidav Halilskij tuberkuloznij sanatorij U litni misyaci 1901 1903 rokiv meshkav iz rodinoyu v pansioni mistechka Kranc u Shidnij Prusiyi a sam shodnya zranku yihav do Kenigsberga de pracyuvav u klinici en U serpni 1897 roku Yanovskij vidvidav XII mizhnarodnij z yizd likariv u Moskvi ta zrobiv referat dopovidej terapevtichnoyi sekciyi dlya zhurnalu Vrach U 1890 ti roki privatna praktika Feofila Yanovskogo vijshla daleko poza mezhi Podolu a nadali j za mezhi Kiyeva Materialnij stan rodini polipshivsya Yanovski mali 3 ditej j meshkali na teritoriyi Oleksandrivskoyi likarni Odeskij i drugij kiyivskij period 1903 roku Yanovskij nominuvavsya na profesora kafedri diagnostiki Novorosijskogo universitetu sered 10 pretendentiv buv obranij razom iz privat docentom Valterom ale ministr narodnoyi osviti zatverdiv lishe drugogo 17 serpnya 1904 roku obranij j zatverdzhenij ekstraordinarnim profesorom kafedri gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki Novorosijskogo universitetu U veresni pereyihav do Odesi razom zi svoyim uchnem V A Polinovskim Na kafedri takozh pracyuvali doktori Volodimir Stavraki B I Gavrilov Burdon A D Galaj Primishennya kafedri ne bulo pristosovane dlya kliniki tomu Yanovskij vzyavsya za yiyi organizaciyu Paralelno chitav kurs lekcij Ale v listopadi 1904 roku Yanovskij podav svoyu kandidaturu na posadu profesora kafedri diagnostiki Kiyivskogo universitetu j buv obranij 21 sichnya 1905 roku nakazom ministerstva narodnoyi osviti buv perevedenij do Kiyeva Zaviduvav kafedroyu likarskoyi diagnostiki Kiyivskogo universitetu v 1905 1913 rokah Primishennya kafedri znahodilosya na teritoriyi Oleksandrivskoyi likarni 25 bereznya 1906 roku Yanovskij otrimav travmu kontuziyu golovi z rvanoyu ranoyu cherez padinnya chastini steli v kabineti v jogo budinku na Malij Pidvalnij 14 Nadali Vinogradov viyaviv u Yanovskogo gostrij gemoragichnij nefrit Bilshu chastinu togo roku Yanovskij proviv na likuvanni Z usim tim 19 chervnya 1906 roku vin brav uchast u zasidanni pid golovuvannyam profesora Sikorskogo v spravi utvorennya klinichnogo viddilu pri kafedri specialnoyi patologiyi ta terapiyi yakoyu zaviduvav profesor Malkov U lipni serpni 1906 1912 rokiv znimav dachu na hutori Spadarec bilya sela Dzvinkove U lyutomu 1907 roku jogo obrali golovoyu Naukovoyi radi Oleksandrivskoyi likarni Ulitku 1909 roku mav problemi z sercem cherez ce likuvavsya u Bad Naugajmi Spilkuvavsya tam iz kiyivskimi profesorami Solomonom Egiazarovim Mikoloyu Yasnopolskim Samofalovim artistkami Oleksandroyu Santagano Gorchakovoyu tosho Vidvidav universitetski kliniki Gissena nadali mista Shvejcariyi po beregah Firvaldshtetskogo ozera Viden ta jogo kliniki Budinok Feofila Yanovskogo v Kiyevi U lipni 1910 roku Yanovskogo priznacheno ordinarnim profesorom a v travni 1911 roku universitet spryamuvav klopotannya do ministerstva narodnoyi prosviti shob prodovzhiti jomu chas sluzhbi she na 5 rokiv Z 12 veresnya 1912 roku po smerti profesora Vasilya Chernova stav zaviduvati klinikoyu dityachih hvorob lekciyi chitav privat docent 1913 roku vidvidav mizhnarodnij kongres u Berlini Za rekomendaciyeyu 22 profesoriv medichnogo fakultetu Yanovskogo u kvitni 1914 roku priznacheno profesorom kafedri gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki pislya zvilnennya profesora U serpni 1914 roku u zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni vin otrimav priznachennya u poverhkomplektnogo ordinatora j zaviduvacha klinichnogo viddilu Kiyivskogo vijskovogo klinichnogo shpitalyu Pid chas vijni gotuvav likariv i konsultuvav u bagatoh vijskovih i chervonohrestivskih shpitalyah naukova robota v klinici pripinilasya cherez mobilizaciyu yiyi spivrobitnikiv U sichni 1916 roku Feofila Yanovskogo obrali golovoyu komisiyi pri medichnomu fakulteti sho mala bula sklasti tezi pro polipshennya vikladu balneologiyi Do komisiyi vvijshli zokrema Mihajlo Lapinskij Volodimir Lindeman ru Komisiya postanovila utvoriti na 5 mu kursi kafedru fiziatriyi z balneologiyeyu a takozh pri nij kliniku na 13 misc 13 veresnya 1916 roku Yanovskomu nadano zvannya zasluzhenogo ordinarnogo profesora Kiyivskogo universitetu Ukrayinska revolyuciya i radyanskij period U 1917 1919 rokah pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi perebuvav u Kiyevi Perehovuvav yevreyiv pid chas yevrejskih pogromiv u sebe vdoma chi v Oleksandrivskij likarni Za uryadu Skoropadskogo Yanovskij pracyuvav u Naukovij radi pri Ministerstvi ohoroni zdorov ya Razom z Ovksentiyem Korchak Chepurkivskim ta Martiriyem Galinim stvoriv komisiyu z ukrayinskoyi medichnoyi terminologiyi 12 zhovtnya 29 veresnya 1918 roku golovuvav u Kiyevi Vseukrayinskim z yizdom likariv U veresni 1919 roku viyihav do Krimu de doluchivsya do formuvannya medichnogo fakultetu Krimskogo universitetu Yanovskogo priznachili zaviduvachem fakultetskoyi terapevtichnoyi kliniki j kafedri nervovih hvorob Takozh vin vikladav kurs specialnoyi patologiyi j terapiyi Vodnochas vin pracyuvav bezkoshtovnim konsultantom likaren dlya hvorih na epidemichnij visipnij tif spershu v Sevastopoli a zgodom u Simferopoli Rodina meshkala u dvokimnatnomu pomeshkanni inodi v odnij kimnati U cej period pracyuvav nad praceyu shodo tuberkulozu legen Ulitku 1921 roku fakultetska rada Kiyivskoyi medichnoyi akademiyi zvernulasya do Yanovskogo z prohannyam ocholiti terapevtichnu fakultetsku kliniku Jomu bulo spryamovano dvi telegrami vid 15 lipnya voyennogo komisara Masas yansa j vid 22 lipnya golovi Medichnoyi radi profesora ru Feofil Yanovskij prijnyav propoziciyu povernuvsya do Kiyeva j ocholyuvav kafedru v Kiyivskomu medichnomu instituti do kincya zhittya Na toj chas klinika perebuvala v poganomu stani bez elektriki vodoprovid ne pracyuvav voda vzimku zamerzala v palatah golodnij personal golodni paciyenti Studentiv bula majzhe tisyacha na IV kursi a kliniku rozrahovano na 100 150 osib Postupovo za aktivnoyi uchasti Yanovskogo klinika vidnovlyuvalasya prichomu vin sam robiv obhodi hvorih Naprikinci bereznya 1923 roku v Berlini vidbuvavsya IV mizhnarodnij z yizd fizioterapevtiv ale Yanovskij ne zmig vidvidati jogo popri zaproshennya cherez rodinni negarazdi Z 1 travnya 1923 roku buv zaviduvachem terapevtichnoyi sekciyi naukovo doslidnoyi kafedri klinichnoyi medicini pri Ukrnauci na choli z Mikoloyu Volkovichem Spivrobitniki sekciyi pracyuvali j pri fakultetskij klinici U 1921 1922 rokah buv chlenom byuro Sekciyi naukovih robitnikiv pracyuvav u yiyi medichnij komisiyi brav uchast v organizaciyi sanatoriyiv dlya naukovih robitnikiv spershu u Svyatoshini a potim na Luk yanivci na Otradnij vulici Z 1921 roku pracyuvav u Kiyivskomu tuberkuloznomu instituti yak konsultant piznishe yak golova naukovoyi radi Pracyuvav u Oblasnij naradi z pitan suhot piznishe ocholiv tuberkuloznu sekciyu Yedinogo naukovo medichnogo tovaristva pri Medsanprofspilci a nadali j same ce tovaristvo Shoroku chitav lekciyi pro tuberkuloz ta nirkovi hvorobi likaryam pri Kiyivskomu klinichnomu instituti 1927 roku pershim sered klinichnih likariv obranij akademikom Ukrayinskoyi akademiyi nauk Pomer 8 lipnya 1928 roku o 23 godini 45 hvilin Pohovanij 10 lipnya v Kiyevi na Luk yanivskomu kladovishi dilyanka 20 ryad 14 misce 13 Memorialna doshka vidatnim hirurgam i terapevtam Kiyivskogo medichnogo institutu Vstanovlena na budinku fakultetskih klinik Kiyivskogo medichnogo institutu Kiyiv bulvar Tarasa Shevchenka 17 RodinaFeofil Yanovskij buv odruzhenij z Gannoyu Grigorovich Barskoyu Voni mali 3 ditej Viktora Mihajla ta Annu Viktor Yanovskij buv yuristom i spivrobitnikom VUAN represovanij 1938 roku Mihajlo Yanovskij pracyuvav bibliotekarem viyihav za kordon pomer za riznimi danimi v Meksici chi Argentini Donka Anna abo Asya emigruvala razom iz cholovikom do Franciyi de j pomerla 1925 roku Onuk Feofila Yanovskogo Georgij Viktorovich Yanovskij profesor kardiolog Naukova diyalnistAvtor 62 prac z pitan infekcijnih hvorob tuberkulozu zahvoryuvan legen nirok shlunkovo kishkovogo traktu patologiyi krovoobigu tosho u tomu chisli nizki monografij Pershoyu naukovoyu praceyu Yanovskogo bula ros Nablyudeniya nad dejstviem kairina pri nekotoryh infekcionnyh zabolevaniyah sho doslidzhuvala efekt znizhennya garyachki v likarskogo zasobu en Zaviduyuchi bakteriologichnoyu laboratoriyeyu vin doslidzhuvav mikrobiologichnij sklad vodi Dnipra snigu vmist palichki Koha v krovi ta fekaliyah hvorih na tuberkuloz Disertaciya Feofila Yanovskogo bula prisvyachena vivchennyu biologichnih vlastivostej cherevnotifoznoyi palichki yiyi vizhivannyu pid diyeyu riznih fizichnih i himichnih faktoriv Nadali v 1890 h rokah Yanovskij zoseredivsya bilshe na klinichnij praktici publikuyuchi praci sho bezposeredno stosuvalisya diagnostiki ta terapiyi Vin rozrobiv sklyanij stetoskop vlasnoyi konstrukciyi doslidiv diferencialni simptomi visipnih infekcijnih zahvoryuvan opisav diagnostichne znachennya prostoru Traube pri plevritah Opublikuvav takozh nizku oglyadiv shodo patologiyi j terapiyi hvorob pechinki pidshlunkovoyi zalozi ta selezinki Opisav prichinu en pnevmoniyi pri tuberkulozi Yanovskij buv redaktorom 1 go vidannya radyanskoyi Velikoyi medichnoyi enciklopediyi chlenom redkolegiyi zhurnalu Likarska sprava Feofil Yanovskij vvazhayetsya tvorcem kiyivskoyi shkoli terapevtiv okremoyi vid shkoli Obrazcova Strazheska Sered najvidomishih jogo uchniv klinicistiv Antonij Kakovskij Vasil Vinogradov Anatolij Zyukov Vadim Ivanov Volodimir Vasilenko Takozh yiyi predstavnikami buli Ivan Bazilevich Oleksandr Bernshtejn Fedir Primak Boris Shklyar Vsevolod Yanovskij U laboratoriyah i klinikah pid kerivnictvom Yanovskogo pracyuvali takozh taki vidomi naukovci yak mikrobiolog Leonid Levickij V M Mihajlov tosho Likarska praktikaPislya zakinchennya universitetu 1884 1888 rokiv Yanovskij pracyuvav ordinatorom gospitalnoyi terapevtichnoyi kliniki Odnochasno vin vidkriv privatnij prijom paciyentiv perevazhno meshkanciv Podolu ta asistuvav na prijmanni v Karla Tritshelya Takozh u 1884 1901 rokah pracyuvav likarem u lazareti pri Kiyevo Podilskij duhovnij shkoli a z kvitnya 1890 do listopada 1891 roku likarem Chetvertoyi kiyivskoyi gimnaziyi U 1890 ti roki privatna praktika Feofila Yanovskogo vijshla daleko poza mezhi Podolu a nadali j za mezhi Kiyeva U 1892 1898 rokah buv prozektorom a 1898 1903 ordinatorom Oleksandrivskoyi likarni U 1901 1903 likarska praktika stala prinositi dostatno dohodu shob rodina zmogla orenduvati bilsh komfortne primishennya Sered vidomih paciyentiv Yanovskogo buli Mariya Zankovecka Ivan Karpenko Karij Mihajlo Starickij Volodimir Korolenko Petro Stolipin pid chas poranennya v Kiyevi Mikola Vasilenko Pavlo Smirnov Gromadska diyalnistZ kincya 1880 h rokiv Yanovskij brav uchast u shojno organizovanomu Kiyivskomu tovaristvi nichnih likarskih cherguvan Ce buv analog sluzhbi shvidkoyi dopomogi sho pracyuvala dlya najbidnishih prosharkiv naselennya Likar otrimuvav do 3 4 rubliv za nich sho bulo duzhe nizkim gonorarom U 1888 1889 rokah Yanovskij obiravsya tovarishem zastupnikom golovi Tovaristva u 1890 1891 rokah buv jogo golovoyu Takozh z 1890 h rokiv Yanovskij pidtrimuvav svogo shkilnogo tovarisha M P Slyusarevskogo v namiri vlashtuvati v Kiyevi molocharsko kooperativne tovaristvo zadlya postachannya yakisnih molokoproduktiv hvorim dityam 1891 roku Yanovskij vistupiv u mezhah Narodnih medichnih chitan z lekciyeyu Pro suhoti ros O chahotke prisvyachenoyu profilaktici ciyeyi hvorobi yaka nadali bula vidana okremoyu broshuroyu 1899 roku na propoziciyu likariv I V Flejshmana j P I Yuskevich Kraskovskogo pri naukovij radi Oleksandrivskoyi likarni bulo stvoreno organizacijne byuro Kiyivskogo tovaristva dlya borotbi z suhotami j bugorchatkoyu Golovoyu tovaristva stav profesor Tritshel a Yanovskogo obrali chlenom byuro Vin brav aktivnu uchast u pidgotovchij roboti dlya stvorennya sanatoriyu v Pushi Vodici U pravlinni Tovaristva Yanovskij buv do 1908 roku Z 1903 roku chlen pravlinnya Byuro dlya poshuku zanyat dlya studentiv medikiv yake malo na meti shukati pidrobitok dlya studentiv pid chas kanikul 1906 roku buv u komisiyi povtornih universitetskih kursiv kursiv udoskonalennya dlya likariv Na pochatku 1900 h rokiv Yanovskij bagato dopomagav organizovanomu Gannoyu Viktorivnoyu j druzhinoyu svogo shkilnogo tovarisha M K Korovickoyu tovaristvu pidtrimki zhinok yake shukalo robotu j rozpodilyalo yiyi pomizh bezrobitnimi zhinkami a takozh organizuvalo j Samaritski kursi Brav uchast u Vserosijskij lizi borotbi z tuberkulozom z 1909 ta v organizaciyi tuberkuloznogo sanatoriyu v Boyarci 1923 roku obranij deputatom Kiyivskoyi miskoyi radi yak predstavnik Kiyivskogo medichnogo institutu 1925 roku povtorno obranij Kiyivskoyi miskoyi radi robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ U 1926 1928 rokah buv chlenom Naukovoyi medichnoyi radi pri Narkomzdorov ya URSR Buv golovoyu Kiyivskogo terapevtichnogo tovaristva postijnim dopovidachem na zasidannyah Fizichno medichnogo tovaristva Z 1918 roku buv pochesnim dovichnim golovoyu studentskogo Naukovo klinichnogo tovaristva Na I z yizdi terapevtiv USRR Harkiv 1926 vin buv obranij dovichnim golovoyu vsih majbutnih z yizdiv terapevtiv respubliki Osobisti risiSuchasniki vidmichali visoku osvichenist skromnist ta dobrodushnij harakter Feofila Yanovskogo Na vidminu vid svogo starshogo kolegi Vasilya Obrazcova yakij pri oglyadi paciyentiv pridilyav veliku uvagu diagnostici Yanovskij vvazhav sho maye dopomogti kozhnomu navit minimalnim likuvannyam a to j poradoyu chi pidbadoryuvannyam Vin dopomagav svoyim chislennim paciyentam ne tilki yak likar ale j groshima Za spogadami Ivana Bazilevicha mav veliki znannya za mezhami medicini zokrema z prirodoznavstva istoriyi ta mistectva vivchav i znav istoriyu Kiyeva Yanovskij mav dobrij muzichnij sluh U molodosti spivav u hori Dobre grav na skripci U radyanski chasi zamovchuvalasya religijnist Feofila Yanovskogo U 1920 ti roki vin vhodiv do pravoslavnoyi gromadi Anatoliya Zhurakovskogo Krim togo shodnya vidviduvav bogosluzhinnya v Sofijskomu sobori Vidznachayuchi ce pid chas jogo pohoronu moleben vidsluzhili predstavniki pravoslavnoyi katolickoyi yudejskoyi ta islamskoyi gromad Kiyeva Naukovi zvannya ta posadi1888 1889 Zastupnik golovi Kiyivskogo tovaristva nichnih likarskih cherguvan 1890 1891 Golova Kiyivskogo tovaristva nichnih likarskih cherguvan 1891 Zvannya privat docenta po kafedri diagnostiki 13 09 1916 Zvannya zasluzhenogo profesora Kiyivskogo universitetu 1921 Golova Kiyivskogo terapevtichnogo tovaristva Golova Tovaristva kiyivskih likariv 1922 1928 Pochesnij chlen Leningradskogo terapevtichnogo tovaristva imeni S P Botkina 1925 Pochesnij chlen Tovaristva likariv terapevtiv SRSR 1926 Dijsnij chlen VUAN 6 06 1927 Uchast u naukovih zibrannyah Delegat 4 go Z yizdu rosijskih likariv Kiyiv 1896 Zastupnik golovi 1 go z yizdu rosijskih terapevtiv Moskva 1909 Zastupnik golovi 2 go z yizdu rosijskih terapevtiv 1910 Zastupnik golovi 3 go z yizdu rosijskih terapevtiv 1911 Zastupnik golovi 4 go z yizdu rosijskih terapevtiv 1912 Golova 5 go z yizdu rosijskih terapevtiv 1913 Delegat 4 go Mizhnarodnogo z yizdu fizioterapevtiv Berlin 1913 Golova 1 go Ukrayinskogo z yizdu terapevtiv i pochesnij postijnij golova vsih majbutnih z yizdiv sichen 1926 Nagorodi ta viznannyaChin statskogo radnika Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenyaPam yatIm yam Feofila Yanovskogo 1928 roku nazvano Kiyivskij tuberkuloznij institut nini Nacionalnij institut ftiziatriyi i pulmonologiyi imeni Feofila Yanovskogo NAMN Ukrayini bilya yakogo 1992 roku vstanovlenij pam yatnik Na batkivshini vchenogo v seli Minkivcyah vstanovlene pogruddya likarya U Kiyevi na budinku 13 b na vulici Yaroslaviv Val de z 1903 po 1928 rik zhiv Feofil Yanovskij 1972 roku vstanovleno bronzovu memorialnu doshku avtorstva skulptora Oleksandra Skoblikova ta arhitektor Anatoliya Ignashenka Svyatomu likaryu F Yanovskomu prisvyacheno odnu z vitrin Muzeyu odniyeyi vulici Feofil Gavrilovich pochinav svoyu likarsku praktiku v budinku 7 na Andriyivskomu uzvozi U muzeyi zberigayutsya deyaki osobisti rechi talanovitogo medika jogo stetoskop dokumenti ta fotografiyi 1993 roku Nacionalnoyu akademiyeyu nauk Ukrayini bula zasnovana Premiya NAN Ukrayini imeni F G Yanovskogo yaka vruchayetsya Viddilennyam biohimiyi fiziologiyi i molekulyarnoyi biologiyi NAN Ukrayini za vidatni naukovi roboti v galuzi terapiyi klinichnoyi bakteriologiyi ta imunologiyi Pogruddya v Minkivcyah Pam yatnik u Kiyevi Memorialna doshka Nadgrobnij hrest PrimitkiYanovskij 1930 ta s XI XIII Yanovskij 1930 ta s XIV XVI K K Vasilev V I Borodulin Materialy dlya biografii lidera terapevticheskoj nauki Ukrainy F G Yanovskogo 1860 1928 Shidnoyevropejskij zhurnal vnutrishnoyi ta simejnoyi medicini 2019 Vip 1 S 63 73 ros Yanovskij 1930 ta s XVI XVIII Yanovskij 1930 ta s XVII Yanovskij 1930 ta s XIX Yanovskij 1930 ta s XX XXI Tarchenko I P Dobryanskij D V Gumenyuk G L Dudka P F Ilnickij R I Kuzmenko N M 2018 F G Yanovskij likar naukovec osobistist Astma ta alergiya 4 46 53 doi 10 31655 2307 3373 2018 4 46 53 ISSN 2307 3373 Yanovskij 1930 ta s XXIII XXIV Yanovskij 1930 ta s XXIV XXV V O Zhadko Ukrayinskij nekropol Kiyiv 2005 stor 342 ISBN 966 8567 01 3 Yanovskij 1930 ta s XXXIII Yanovskij 1930 ta s XXXIV Yanovskij 1930 ta s XXXV Yanovskij 1930 ta s XXXVI Yanovskij 1930 ta s XXXVII L Ye Kornilova N I Mamedova M I Gulivec red 2011 Osnovni dati zhittya ta diyalnosti T G Yanovskogo Tovaristvo kiyivskih likariv v osobah Kiyiv s 4 8 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 V P Shipulin D Nazarenko Akademik F G Yanovskij grani osobistosti Gastroenterologiya 2014 Vip 2 S 94 101 Ivan Parnikoza Progulyanka Buenos Ajresom dlya ukrayincya Chastina 2 Pid pokrovom Bogorodici 29 zhovtnya 2018 u Wayback Machine HajVej 16 07 2017 A M Prihodko 2 chervnya 2010 Naukova spadshina akademika Feofila Gavrilovicha Yanovskogo do 150 richchya vid dnya narodzhennya nedostupne posilannya Feofil Gavrilovich Yanovskij do 155 richchya vid dnya narodzhennya Fenomen lyudini Zdorovij sposib zhittya zb nauk pr Lviv 2015 Vip 40 106 S 51 52 z dzherela 21 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2020 V I Borodulin K K Vasilev Kievskaya klinicheskaya shkola akademika F G Yanovskogo U kn OPERA MEDICA HISTORICA TRUDY PO ISTORII MEDICINY Almanah ROIM Vypusk 3 23 veresnya 2020 u Wayback Machine K A Pashkov otv red M OOO HELENPRO 2018 396 s ISBN 978 5 6041850 2 5 S 118 143 ros Yanovskij 1930 ta s XXII Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Obshestvennoe byuro Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 135 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Aronov G Yu Peleshuk A P 2001 Povtoritelnye kursy Legendi i buvalshina kiyivskoyi medicini Kiyiv Stolittya s 140 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Tuberkuloz legenevi hvorobi VIL infekciya V I Petrenko R G Procyuk I P Tarchenko Yu M Bondarenko D V Dobryanskij N V Tarchenko 2017 Vip 2 S 89 96 Nazarenko D 2011 Feofil Yanovskij likar vid boga u L Ye Kornilova N I Mamedova M I Gulivec red Tovaristvo kiyivskih likariv v osobah Kiyiv s 55 arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 procitovano 16 kvitnya 2018 Galina Sklyarenko Pam yatnik Yanovskomu F G Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Enciklopedichne vidannya Kn 1 ch 2 M S K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 stor 875 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Vid vulici chervonih lihtariv do vulici likariv 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Interesnij KiyivDzherelaYanovskij V M 1930 Biografichni vidomosti pro akademika Teofila Gavrilovicha Yanovskogo u D Zabolotnogo O Korchak Chepurkivskogo I Shmalgavzena red Zb pam yati Teofila Gavrilovicha Yanovskogo K s XI LX Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s L Ye Kornilova N I Mamedova M I Gulivec red 2011 Tovaristvo kiyivskih likariv v osobah Kiyiv s 55 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2018 V P Shipulin D Nazarenko Akademik F G Yanovskij grani osobistosti Gastroenterologiya 2014 Vip 2 S 94 101 Do 150 richchya vid dnya narodzhenya akademika F G Yanovskogo 1860 1928 Tuberkuloz legenevi hvorobi VIL infekciya 2010 1 S 114 115 Zhittya ta diyalnist Feofila Yanovskogo Serce i sudini 2011 1 S 111 114 Moskalenko D Deviz Feofila Yanovskogo shonajblizhche do hvorogo Korifej vitchiznyanoyi medicini Zdorov ya Ukrayini Medichna gazeta 2005 N1 2 S 42 43 Prihodko A M Storinki zhittya i diyalnosti Feofila Gavrilovicha Yanovskogo do 150 richchya vid dnya narodzhennya F G Yanovskogo 13 chervnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij medichnij chasopis 2010 4 S 100 102 Feshenko Yu I V M Melnik A M Prihodko Korifej ukrayinskoyi medicini akademik Feofil Gavrilovich Yanovskij do 150 richchya vid dnya narodzhennya 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinskij pulmonologichnij zhurnal 2010 2 S 5 11 Boldiryev O I Yanovskij Feofil Gavrilovich 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya data zvernennya 21 07 2021 F G Yanovskij likar naukovec osobistist 12 chervnya 2020 u Wayback Machine I P Tarchenko D V Dobryanskij G L Gumenyuk P F Dudka R I Ilnickij N M Kuzmenko Astma ta alergiya 2018 4 S 46 53 Borodulin V I Vasilev K K Svyatoj doktor Feofil Gavrilovich Yanovskij 1860 1928 ternistyj put k vershinam k 90 letiyu so dnya smerti 20 lipnya 2021 u Wayback Machine Klinicheskaya medicina 2018 9 S 853 858 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi