Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартирій Андрійович Галин (1858 с. Гура Роша (тепер Козацьке)— † 1943) — лікар-хірург, доктор медицини (1888)[], один із засновників Українського наукового товариства та голова його природничо-лікарської, а згодом — медичної секції, голова термінологічної комісії, автор перших наукових хірургічних праць, опублікованих українською мовою, та перших українських словників медичної термінології.
| Мартирій Андрійович Галин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 14 квітня 1858 | ||||
| Помер | 1943 | ||||
| Національність | українець | ||||
| Діяльність | лікар, хірург | ||||
| Alma mater | Новоросійський університет, Петербурзька військово-медична академія | ||||
| Галузь | хірургія | ||||
| Науковий ступінь | доктор медицини | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився Мартирій Андрійович Галин (до 1920 р. підписувався як «Галін») 14 квітня 1858 р. в сім'ї православного священика. В 1882 р. закінчив курс у Новоросійському університеті і був удостоєний ступеня «кандидат природничих наук». Був також підданий скороченому випробуванню на фізико-математичному факультеті того ж навчального закладу, після якого отримав звання учителя гімназії з правом викладання хімії і природничих наук.
Казенокоштним студентом, як стипендіат морського відомства, поступив до Імператорської військово-медичної академії, яку успішно закінчив у 1886 р. За час навчання виконав дві роботи: «Качественное и количественое определение пищи, употребляемой крестьянами сел: Гура Роши и Староказачьего Аккерманского уезда, Бессарабской губернии» і «О всасивании грануляционніми поверхностями» удостоєні конференцією академії золотими медалями у 1885 р. За використання стипендії від морського відомства, під час навчання в академії, зобов'язаний був відслужити 4 роки і 9 місяців.
30 листопада 1886 Найвищим наказом за № 51 М. А. Галин був визначений на службу в Чернігівський 29-й піхотний полк молодшим лікарем, проте, 13 грудня 1886 р., так і не відправившись на визначине місце служби, був переведений головним військово-медичним інспектором в , розташований у Києві, куди прибув 14 березня 1887 р. За розпорядженням корпусного лікаря 42-го армійського корпусу 8 вересня 1887 р. направлений для несення служби в Київський військовий госпіталь.
23 листопада 1888 р. на засіданні медичного факультету Університету Святого Володимира М. А. Галин захистив докторську дисертацію на тему: «К вопросу о всасивании и о путях всасивания грануляционными поверхностями». Клінічна частина роботи була виконана в клініці професора С. П. Коломніна у Військово-медичній академії, друга частина експериментів на собаках проводилась автором в лабораторії професора Н. А. Хржонщевського в Університеті Святого Володимира.
З 21 вересня 1888 р. по 23 березня 1890 р. Мартирій Андрійович був направлений до Київського військового госпіталю, а пізніше, за розпорядженням Київського окружного військово-медичного інспектора, — до Київського Володимирського кадетського корпусу для несення служби молодшим лікарем корпусу.
13 січня 1891 р. затверджений в чині Колезького асесора. 7 лютого 1893 р. переведений в Надвірні радники.
28 листопада 1896 р. М. А. Галин призначений старшим ординатором Київського військового госпіталю. В цьому ж році підвищений в чині у колезькі радники.
У вересні 1899 р. був відряджений за казенний кошт з метою «высшего научного образования» в Німеччину і Францію на один рік.
Наступним важливим етапом, стало його відрядження на Далекий Схід та участі в медичному забезпеченні експедиційних військ Російської імперії при придушені «боксерського» повстання в Китаї. 6 серпня 1900 р. Найвищим наказом Мартртирій Андрійович був назначений корпусним лікарем і залишений на посаді консультанта Київського військового госпіталю. 25 вересня наказом командувача Квантунської області і морськими силами Тихого океану був зачислений в штат польового військово-медичного управління на посаді головного хірурга.
Після придушення повстання в Китаї повернувся додому. За відзнаки «в делах против китайцев» 17 березня 1901 р. нагороджений орденом святого Станіслава 2-го ступеню і срібною медаллю «За поход в Китай».
В 1903 р. М. А. Галин призначений виконуючим обов'язоки Головного лікаря Київського військового госпіталю. Однак, лише 29 травня 1911 р. був прийнятий на посаду Головного лікаря Київського військового госпіталю. Таке тривале зволікання з призначенням на Головну посаду в той преіод легко пояснюється несприйняттям його громадської позиції, яка полягала у майже неприхованій підтримці всіх патріотично налаштованих українських організацій, а пізніше — безпосередній участі в їх діяльності. На той час М. Галину дуже допомагав його високий авторитет лікаря, хірурга, котрий здобув своєю службою у Києві та на театрі військових дій в Китаї. Високий чин статського радника також зіграв певну роль. У своїх спогадах він згадує випадок доносу, котрий спровокувала шовіністично налаштована газета «Киевлянин»
Коли заснувалося в Києві Українське наукове товариство (одразу після революції 1905 р.), а при ньому і медична секція, то ми, не гаючись, видали 1-й, а за ним і 2-й томи медичних творів. В обох книжках, поміж других авторів, були друковані і мої наукові доповіді на спеціальні теми по хірургії. Обидві книжки були цілком строго наукові і причепитися тут не було до чого. Прізвища всіх авторів були зазначені без вказівок на їх службовий стан. На обкладинці стояло тільки доктор М. Галин. І ось, один із найспритніших співробітників «Киевлянина», відомий д-р Гоголєв, друкує там довжелезну рецензію, нібито наукову, яка, однак, починається словами: «Военный врач, консультант Киевского военного госпиталя…», про що ані слова в моїй статті не було зазначено. Гоголєв нічого не говорить про зміст статті, а критикує тільки українські анатомічні терміни. Наслідки цього доносу: через кілька днів на сніданку у командуючого військами генерала Іуди Миколайовича Іванова, на який було запрошено і санітарного військового інспектора М. І. Вознесенського, мого давнього начальника й приятеля, один з присутніх генералів голосно підняв питання про статтю д-ра Горголєва в «Києвлянине», бажаючи з наміром звернути увагу Іванова на те, що українська пропаганда йде вже у війську. Ген. Іванов, що знав мене особисто, спинив балакучого генерала і звернув розмову на щось інше, а після сніданку, порадившися, доручив докторові Вознесенському передати мені його прохання не писати більше по-українськи, аби не давати приводів для доносів. Мусив скоритися.
— Галин М. «Сторінки минулого // «Український культурологічний альманах» С. 206-207
29 квітня 1907 р. відбулося перше зібрання Українського наукового товариства, завданням якого було «допомагати розробленю і популяризації українською мовою різних галузей науки». Його головою був обраний М. Грушевський. Серед перших 16 членів УНТ — відомих українських вчених — був і М. Галин. З часом кількість членів товариства росла, що зумовило необхідність виділити окрему медичну секцію, яку очолив Мартирій Андрійович. Вперше за багато років у Києві пролунало повідомлення на медичну тематику українською мовою — доповідь М. Галина «Симуляція в хірургії». Протягом 1908 р. відбулося десять засідань медичної секції. В 1909 р. доктор виступив із доповідями: «Походження кил» і «Хірургічні спостереження і примітки». Всі доповіді, зроблені на засіданнях медичної секції, з часом були опубліковані в «Збірнику медичної секції УНТ в Києві» (редакційний комітет — М. А. Галин, О. Г. Черняхівський).
Члени медичної секції УНТ працювали також над питанням української медичної термінології, і вже з тих років М. Галин займався складанням термінологічного словника.
6 грудня 1912 р. Головний лікар М. А. Галин підвищений в Дійсні статські радники.
18 травня 1914 р. М. Галин був переведений на посаду корпусного лікаря 21-го армійського корпусу, а Головним лікарем Київського військового госпіталю був призначений відомий лікар В. Ф. Бушуєв.
На початку Першої світової війни М. А. Галин займав посаду сінітарного інспектора 3-ї армії.
Восени 1917 р., пройшовши медичну комісію, яка підтвердила у М. Галина хронічний міокардит, він був евакуйований до Києва.
З приходом до влади П. Скоропадського, М. А. Галин призначається корпусним лікарем 4-го Київського корпусу. Одночасно йому доручається створити і очолити комісію по реорганізації Київського військового госпіталю в Український військово-медичний інститут. Проте, коли до влади прийшла Директорія УНР, діяльність комісії була припинена.
Попри те, що М. Галин при гетьмані не був обділений увагою і користувався авторитетом, він не сприймав нову владу із симпатією. Правильний принцип формування апарату управління не за національним принципом, а за принципом професіоналізму, насправді виявився неприпустимим. Ставку П. Скоропадський зробив лише на спеціалістів старої школи, буржуазію, офіцерів і генералів царської армії, які до національної ідеї відносились байдуже і навіть вороже. Зі спогадів М. Галина відносно характеристики керівництва 4-го київського корпусу:
Командир корпусу генерал-майор «щиро-український» (фамілію автор забув, але вона була українська) розмовляє по українські, хоч і зле. Начальник штабу генерал-майор №., — товста, пихата, московська пика, — відвертається, не відповідаючи, коли осавул звертається до нього по українські…
Щодо українців-лікарів, як і українців-старшин воєнного часу, але призначених Петлюрою, або Жуковським, то їх потиху й помалу звільняли під тим претекстом, що треба, мовляв, дати місце кадровим, заплющуючи навмисне очі на те, що ті кадрові були москалі. Ось у такий спосіб почалася дезукраїнізація української армії…
Після поразки українських визвольних змагань М. Галин, як їх активний учасник, був змушений залишити Україну.
З допомогою О. Корчак-Чепурківського і під його головуванням редакційна комісія по створенню української термінології впорядкувала та підготувила до видання «Російсько-Український медичний словник» М. Галина, який вийшов у світ у Києві в 1920 р. окремою книгою. Будучи в еміграції, Мартирій Андрійович продовжив роботу над словником. В 1926 р. за підтримки союзу українських лікарів у Чехії був виданий «Медичний латинсько-український словник». Книга була доповнена матеріалами доктора Василя Наливайка.
Про останні роки життя М. А. Галина відомо небагато. З 1920 він проживав в еміграції на своїй батьківщині в Бессарабії (м. Аккерман). Тут він брав участь у культурно-національній діяльності Південної Бессарабії, працював в товаристві «Просвіта». З 1933 р. був членом-кореспондентом Українського лікарського товариства у Львові, публікувався у виданнях Українського наукового Інституту у Берліні. В 30-х роках у виданні Українського воєнно-історичного товариства у Польщі — журналі «За державність» — вийшли його спомини «Спостереження й враження військового лікаря з часів великої війни й революції».
Помер Мартирій Андрійович Галин у Бессарабії в 1943 року на 82-му році життя.
Праці
- О всасивании грануляционніми поверхностями. — Киев, 1887
- О грыжах паховой области травматического происхождения. Клинические наблюдения и экспериментальное изследованіе на трупах // Летопись русской хирургии. — 1899
- О смещении яичка под кожу паховой области // Хирургия. — 1899
- Происхождение и диагностика искусственных грыж // Военно-медицинский журнал. — 1908
- Про симуляції в хірургії // Записки Українського наукового товариства. — Київ, 1908
- К вопросу об процентном соотношении грыж живота у мужчин, а также водянок брюшного отростка // Университетскте известия. — 1910
- Походження кил, відсоткові взаємини та осібності їх // Збірник Медичної секції українського наукового товариства. — Київ, 1910
- Хірургічні спостереження і примітки. Хробаково-паросткова кила Нук'ївого проводу // Там само
- Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології // Редакційна комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. — Київ, 1920
- Медичний латинсько-український словник / Видання «Спілки Українських лікарів в Чехословаччині»; під ред проф. д-ра мед. М. Матюженка і д-ра В. Наливайка. — Прага, 1928
Див. також
Література
- Я. В. Ганіткевич. Українські лікарі-вчені першої половини XX століття та їхні наукові школи // — Львів, 2002 — С. 250—259
- М. П. Бойчак. Киевский госпиталь в первой половине ХХ века // Преса України. — Київ, 2006 — С. 87-110
Додаткові джерела
- Становлення та розгром української національної медицини в ХХ столітті
- Ярослав Ганіткевич. Про становлення Української історії медицини [ 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Лист Л. Українки до матері [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Стаття «Галин Мартирій Андрійович» в онлайн-енциклопедії «Аккерманіка»
- Пилипчук Р. Атрибуція авторства статей про Миколу Ковалевського в «Літературно-науковому вістнику» у 1909 році // Український археографічний щорічник. — 2013. — Вип. 18. — С. 804—807.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martirij Andrijovich Galin 1858 s Gura Rosha teper Kozacke 1943 likar hirurg doktor medicini 1888 dzherelo odin iz zasnovnikiv Ukrayinskogo naukovogo tovaristva ta golova jogo prirodnicho likarskoyi a zgodom medichnoyi sekciyi golova terminologichnoyi komisiyi avtor pershih naukovih hirurgichnih prac opublikovanih ukrayinskoyu movoyu ta pershih ukrayinskih slovnikiv medichnoyi terminologiyi Martirij Andrijovich GalinNarodivsya14 kvitnya 1858 1858 04 14 Pomer1943 1943 NacionalnistukrayinecDiyalnistlikar hirurgAlma materNovorosijskij universitet Peterburzka vijskovo medichna akademiyaGaluzhirurgiyaNaukovij stupindoktor mediciniNagorodiOrden Svyatogo Stanislava Orden Svyatoyi Anni Orden Svyatogo Stanislava Orden Svyatoyi AnniBiografiyaNarodivsya Martirij Andrijovich Galin do 1920 r pidpisuvavsya yak Galin 14 kvitnya 1858 r v sim yi pravoslavnogo svyashenika V 1882 r zakinchiv kurs u Novorosijskomu universiteti i buv udostoyenij stupenya kandidat prirodnichih nauk Buv takozh piddanij skorochenomu viprobuvannyu na fiziko matematichnomu fakulteti togo zh navchalnogo zakladu pislya yakogo otrimav zvannya uchitelya gimnaziyi z pravom vikladannya himiyi i prirodnichih nauk Kazenokoshtnim studentom yak stipendiat morskogo vidomstva postupiv do Imperatorskoyi vijskovo medichnoyi akademiyi yaku uspishno zakinchiv u 1886 r Za chas navchannya vikonav dvi roboti Kachestvennoe i kolichestvenoe opredelenie pishi upotreblyaemoj krestyanami sel Gura Roshi i Starokazachego Akkermanskogo uezda Bessarabskoj gubernii i O vsasivanii granulyacionnimi poverhnostyami udostoyeni konferenciyeyu akademiyi zolotimi medalyami u 1885 r Za vikoristannya stipendiyi vid morskogo vidomstva pid chas navchannya v akademiyi zobov yazanij buv vidsluzhiti 4 roki i 9 misyaciv 30 listopada 1886 Najvishim nakazom za 51 M A Galin buv viznachenij na sluzhbu v Chernigivskij 29 j pihotnij polk molodshim likarem prote 13 grudnya 1886 r tak i ne vidpravivshis na viznachine misce sluzhbi buv perevedenij golovnim vijskovo medichnim inspektorom v roztashovanij u Kiyevi kudi pribuv 14 bereznya 1887 r Za rozporyadzhennyam korpusnogo likarya 42 go armijskogo korpusu 8 veresnya 1887 r napravlenij dlya nesennya sluzhbi v Kiyivskij vijskovij gospital 23 listopada 1888 r na zasidanni medichnogo fakultetu Universitetu Svyatogo Volodimira M A Galin zahistiv doktorsku disertaciyu na temu K voprosu o vsasivanii i o putyah vsasivaniya granulyacionnymi poverhnostyami Klinichna chastina roboti bula vikonana v klinici profesora S P Kolomnina u Vijskovo medichnij akademiyi druga chastina eksperimentiv na sobakah provodilas avtorom v laboratoriyi profesora N A Hrzhonshevskogo v Universiteti Svyatogo Volodimira Z 21 veresnya 1888 r po 23 bereznya 1890 r Martirij Andrijovich buv napravlenij do Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu a piznishe za rozporyadzhennyam Kiyivskogo okruzhnogo vijskovo medichnogo inspektora do Kiyivskogo Volodimirskogo kadetskogo korpusu dlya nesennya sluzhbi molodshim likarem korpusu 13 sichnya 1891 r zatverdzhenij v chini Kolezkogo asesora 7 lyutogo 1893 r perevedenij v Nadvirni radniki 28 listopada 1896 r M A Galin priznachenij starshim ordinatorom Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu V comu zh roci pidvishenij v chini u kolezki radniki U veresni 1899 r buv vidryadzhenij za kazennij kosht z metoyu vysshego nauchnogo obrazovaniya v Nimechchinu i Franciyu na odin rik Nastupnim vazhlivim etapom stalo jogo vidryadzhennya na Dalekij Shid ta uchasti v medichnomu zabezpechenni ekspedicijnih vijsk Rosijskoyi imperiyi pri pridusheni bokserskogo povstannya v Kitayi 6 serpnya 1900 r Najvishim nakazom Martrtirij Andrijovich buv naznachenij korpusnim likarem i zalishenij na posadi konsultanta Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu 25 veresnya nakazom komanduvacha Kvantunskoyi oblasti i morskimi silami Tihogo okeanu buv zachislenij v shtat polovogo vijskovo medichnogo upravlinnya na posadi golovnogo hirurga Pislya pridushennya povstannya v Kitayi povernuvsya dodomu Za vidznaki v delah protiv kitajcev 17 bereznya 1901 r nagorodzhenij ordenom svyatogo Stanislava 2 go stupenyu i sribnoyu medallyu Za pohod v Kitaj V 1903 r M A Galin priznachenij vikonuyuchim obov yazoki Golovnogo likarya Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Odnak lishe 29 travnya 1911 r buv prijnyatij na posadu Golovnogo likarya Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Take trivale zvolikannya z priznachennyam na Golovnu posadu v toj preiod legko poyasnyuyetsya nesprijnyattyam jogo gromadskoyi poziciyi yaka polyagala u majzhe neprihovanij pidtrimci vsih patriotichno nalashtovanih ukrayinskih organizacij a piznishe bezposerednij uchasti v yih diyalnosti Na toj chas M Galinu duzhe dopomagav jogo visokij avtoritet likarya hirurga kotrij zdobuv svoyeyu sluzhboyu u Kiyevi ta na teatri vijskovih dij v Kitayi Visokij chin statskogo radnika takozh zigrav pevnu rol U svoyih spogadah vin zgaduye vipadok donosu kotrij sprovokuvala shovinistichno nalashtovana gazeta Kievlyanin Koli zasnuvalosya v Kiyevi Ukrayinske naukove tovaristvo odrazu pislya revolyuciyi 1905 r a pri nomu i medichna sekciya to mi ne gayuchis vidali 1 j a za nim i 2 j tomi medichnih tvoriv V oboh knizhkah pomizh drugih avtoriv buli drukovani i moyi naukovi dopovidi na specialni temi po hirurgiyi Obidvi knizhki buli cilkom strogo naukovi i prichepitisya tut ne bulo do chogo Prizvisha vsih avtoriv buli zaznacheni bez vkazivok na yih sluzhbovij stan Na obkladinci stoyalo tilki doktor M Galin I os odin iz najspritnishih spivrobitnikiv Kievlyanina vidomij d r Gogolyev drukuye tam dovzheleznu recenziyu nibito naukovu yaka odnak pochinayetsya slovami Voennyj vrach konsultant Kievskogo voennogo gospitalya pro sho ani slova v moyij statti ne bulo zaznacheno Gogolyev nichogo ne govorit pro zmist statti a kritikuye tilki ukrayinski anatomichni termini Naslidki cogo donosu cherez kilka dniv na snidanku u komanduyuchogo vijskami generala Iudi Mikolajovicha Ivanova na yakij bulo zaprosheno i sanitarnogo vijskovogo inspektora M I Voznesenskogo mogo davnogo nachalnika j priyatelya odin z prisutnih generaliv golosno pidnyav pitannya pro stattyu d ra Gorgolyeva v Kiyevlyanine bazhayuchi z namirom zvernuti uvagu Ivanova na te sho ukrayinska propaganda jde vzhe u vijsku Gen Ivanov sho znav mene osobisto spiniv balakuchogo generala i zvernuv rozmovu na shos inshe a pislya snidanku poradivshisya doruchiv doktorovi Voznesenskomu peredati meni jogo prohannya ne pisati bilshe po ukrayinski abi ne davati privodiv dlya donosiv Musiv skoritisya Galin M Storinki minulogo Ukrayinskij kulturologichnij almanah S 206 207 29 kvitnya 1907 r vidbulosya pershe zibrannya Ukrayinskogo naukovogo tovaristva zavdannyam yakogo bulo dopomagati rozroblenyu i populyarizaciyi ukrayinskoyu movoyu riznih galuzej nauki Jogo golovoyu buv obranij M Grushevskij Sered pershih 16 chleniv UNT vidomih ukrayinskih vchenih buv i M Galin Z chasom kilkist chleniv tovaristva rosla sho zumovilo neobhidnist vidiliti okremu medichnu sekciyu yaku ocholiv Martirij Andrijovich Vpershe za bagato rokiv u Kiyevi prolunalo povidomlennya na medichnu tematiku ukrayinskoyu movoyu dopovid M Galina Simulyaciya v hirurgiyi Protyagom 1908 r vidbulosya desyat zasidan medichnoyi sekciyi V 1909 r doktor vistupiv iz dopovidyami Pohodzhennya kil i Hirurgichni sposterezhennya i primitki Vsi dopovidi zrobleni na zasidannyah medichnoyi sekciyi z chasom buli opublikovani v Zbirniku medichnoyi sekciyi UNT v Kiyevi redakcijnij komitet M A Galin O G Chernyahivskij Chleni medichnoyi sekciyi UNT pracyuvali takozh nad pitannyam ukrayinskoyi medichnoyi terminologiyi i vzhe z tih rokiv M Galin zajmavsya skladannyam terminologichnogo slovnika 6 grudnya 1912 r Golovnij likar M A Galin pidvishenij v Dijsni statski radniki 18 travnya 1914 r M Galin buv perevedenij na posadu korpusnogo likarya 21 go armijskogo korpusu a Golovnim likarem Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu buv priznachenij vidomij likar V F Bushuyev Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni M A Galin zajmav posadu sinitarnogo inspektora 3 yi armiyi Voseni 1917 r projshovshi medichnu komisiyu yaka pidtverdila u M Galina hronichnij miokardit vin buv evakujovanij do Kiyeva Z prihodom do vladi P Skoropadskogo M A Galin priznachayetsya korpusnim likarem 4 go Kiyivskogo korpusu Odnochasno jomu doruchayetsya stvoriti i ocholiti komisiyu po reorganizaciyi Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu v Ukrayinskij vijskovo medichnij institut Prote koli do vladi prijshla Direktoriya UNR diyalnist komisiyi bula pripinena Popri te sho M Galin pri getmani ne buv obdilenij uvagoyu i koristuvavsya avtoritetom vin ne sprijmav novu vladu iz simpatiyeyu Pravilnij princip formuvannya aparatu upravlinnya ne za nacionalnim principom a za principom profesionalizmu naspravdi viyavivsya nepripustimim Stavku P Skoropadskij zrobiv lishe na specialistiv staroyi shkoli burzhuaziyu oficeriv i generaliv carskoyi armiyi yaki do nacionalnoyi ideyi vidnosilis bajduzhe i navit vorozhe Zi spogadiv M Galina vidnosno harakteristiki kerivnictva 4 go kiyivskogo korpusu Komandir korpusu general major shiro ukrayinskij familiyu avtor zabuv ale vona bula ukrayinska rozmovlyaye po ukrayinski hoch i zle Nachalnik shtabu general major tovsta pihata moskovska pika vidvertayetsya ne vidpovidayuchi koli osavul zvertayetsya do nogo po ukrayinski Shodo ukrayinciv likariv yak i ukrayinciv starshin voyennogo chasu ale priznachenih Petlyuroyu abo Zhukovskim to yih potihu j pomalu zvilnyali pid tim pretekstom sho treba movlyav dati misce kadrovim zaplyushuyuchi navmisne ochi na te sho ti kadrovi buli moskali Os u takij sposib pochalasya dezukrayinizaciya ukrayinskoyi armiyi Pislya porazki ukrayinskih vizvolnih zmagan M Galin yak yih aktivnij uchasnik buv zmushenij zalishiti Ukrayinu Z dopomogoyu O Korchak Chepurkivskogo i pid jogo golovuvannyam redakcijna komisiya po stvorennyu ukrayinskoyi terminologiyi vporyadkuvala ta pidgotuvila do vidannya Rosijsko Ukrayinskij medichnij slovnik M Galina yakij vijshov u svit u Kiyevi v 1920 r okremoyu knigoyu Buduchi v emigraciyi Martirij Andrijovich prodovzhiv robotu nad slovnikom V 1926 r za pidtrimki soyuzu ukrayinskih likariv u Chehiyi buv vidanij Medichnij latinsko ukrayinskij slovnik Kniga bula dopovnena materialami doktora Vasilya Nalivajka Pro ostanni roki zhittya M A Galina vidomo nebagato Z 1920 vin prozhivav v emigraciyi na svoyij batkivshini v Bessarabiyi m Akkerman Tut vin brav uchast u kulturno nacionalnij diyalnosti Pivdennoyi Bessarabiyi pracyuvav v tovaristvi Prosvita Z 1933 r buv chlenom korespondentom Ukrayinskogo likarskogo tovaristva u Lvovi publikuvavsya u vidannyah Ukrayinskogo naukovogo Institutu u Berlini V 30 h rokah u vidanni Ukrayinskogo voyenno istorichnogo tovaristva u Polshi zhurnali Za derzhavnist vijshli jogo spomini Sposterezhennya j vrazhennya vijskovogo likarya z chasiv velikoyi vijni j revolyuciyi Pomer Martirij Andrijovich Galin u Bessarabiyi v 1943 roku na 82 mu roci zhittya PraciO vsasivanii granulyacionnimi poverhnostyami Kiev 1887 O gryzhah pahovoj oblasti travmaticheskogo proishozhdeniya Klinicheskie nablyudeniya i eksperimentalnoe izsledovanie na trupah Letopis russkoj hirurgii 1899 O smeshenii yaichka pod kozhu pahovoj oblasti Hirurgiya 1899 Proishozhdenie i diagnostika iskusstvennyh gryzh Voenno medicinskij zhurnal 1908 Pro simulyaciyi v hirurgiyi Zapiski Ukrayinskogo naukovogo tovaristva Kiyiv 1908 K voprosu ob procentnom sootnoshenii gryzh zhivota u muzhchin a takzhe vodyanok bryushnogo otrostka Universitetskte izvestiya 1910 Pohodzhennya kil vidsotkovi vzayemini ta osibnosti yih Zbirnik Medichnoyi sekciyi ukrayinskogo naukovogo tovaristva Kiyiv 1910 Hirurgichni sposterezhennya i primitki Hrobakovo parostkova kila Nuk yivogo provodu Tam samo Rosijsko ukrayinskij medichnij slovnik materiali do ukrayinskoyi medichnoyi terminologiyi Redakcijna komisiya prof O V Korchak Chepurkivskij golova ta inshi upor d r med M A Galin Kiyivskij gubernialnij viddil ohoroni narodnogo zdorov ya Pidrozdil medichnoyi ta sanitarnoyi prosviti Kiyiv 1920 Medichnij latinsko ukrayinskij slovnik Vidannya Spilki Ukrayinskih likariv v Chehoslovachchini pid red prof d ra med M Matyuzhenka i d ra V Nalivajka Praga 1928Div takozhGetmanchenko Vasil Iovich Gavrilyuk Ilko IvanovichLiteraturaYa V Ganitkevich Ukrayinski likari vcheni pershoyi polovini XX stolittya ta yihni naukovi shkoli Lviv 2002 S 250 259 M P Bojchak Kievskij gospital v pervoj polovine HH veka Presa Ukrayini Kiyiv 2006 S 87 110Dodatkovi dzherelaStanovlennya ta rozgrom ukrayinskoyi nacionalnoyi medicini v HH stolitti Yaroslav Ganitkevich Pro stanovlennya Ukrayinskoyi istoriyi medicini 21 sichnya 2012 u Wayback Machine List L Ukrayinki do materi 14 veresnya 2011 u Wayback Machine Stattya Galin Martirij Andrijovich v onlajn enciklopediyi Akkermanika Pilipchuk R Atribuciya avtorstva statej pro Mikolu Kovalevskogo v Literaturno naukovomu vistniku u 1909 roci Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 2013 Vip 18 S 804 807