Наливайко Василь | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 14 січня 1887 Северинівка на Поділлі | |||
Помер | 8 вересня 1938 (51 рік) Прага | |||
Громадянство | Російська імперія → УНР → Чехословаччина | |||
Діяльність | письменник | |||
| ||||
Васи́ль Налива́йко (*1 січня 1887, Северинівка на Поділлі. — пом. 8 вересня 1938, Прага) — український військовий лікар Дієвої Армії УНР, письменник, громадський діяч на еміграції в Чехословаччини.
Життєпис
Народився в родині православного священика. Закінчив духовну семінарію в Кам'янці-Подільському, учителював на селі, згодом вчиться на медичному факультеті університету у Томську, де стрінувся з українцями, що гуртувалися біля інженера (Григорія Сидоренка) — у майбутньому посол УНР у Парижі і Відні. Перейшов до університету в Одесі, скінчив студії 1918, здобув лікарський диплом.
Ще 1917 призваний до війська, став старшим лікарем у 334 Ірбітському полку. У травні 1918 вступив до Армії Української держави Гетьмана Павла Скоропадського, лікар автоколони III Херсонського корпусу, згодом став корпусним лікарем.
В лютому 1919 — дивізійний лікар XII Полтавської дивізії, згодом лікар запасної бригади, в липні 1919 — дивізійний лікар VIII Запорозької дивізії.
Занедужав на плямистий тиф, полонений більшовиками, звідкіля втік. Працював уже від вересня 1919 як головний лікар військового шпиталю Армії УНР.
У квітні 1920 попав з цілим шпиталем у більшовицький полон, утік вдруге і став у червні головним лікарем санітарного поїзду. В жовтні завідував евакуаційним пунктом у Жмеринці. В листопаді 1920 в таборі інтернованих у Ченстохові, де став членом Головного управління Товариства Червоного Хреста України. У Ченстохові Наливайко лікував хворих емігрантів, організував та вів курси сестер-жалібниць. В жовтні 1921 розпочав лікарську практику у Біловезькій пущі. Приділено його до боротьби з пошестями на Поліссі — в Пінську, Дорогичині і Бересті. В 1923 виїхав до Праги, де працював у хірургічній поліклініці, згодом при Першій хірургічній клініці.
В 1926 з найкращими референціями від клініки доктор Наливайко виїхав до Албанії, був шефом-хірургом державної лічниці у Скадарі до 1929. Повернувшись наприкінці 1929 до Чехословаччини, став лікарем санаторію у Празі, де працював з невеликою перервою до квітня 1938 — до його ліквідації. За той час прийняв громадянство Чехословаччини та нострифікував лікарський диплом.
Активно працював членом управи (Спілки Українських Лікарів), брав участь у редакції «Латинсько-українського медичного словника», до якого зібрав й систематизував багато матеріалу. Був активним членом багатьох громадянських організацій. Виїхав у 1933 до Палестини, написав працю з цієї мандрівки «По Святій Землі», що вийшла друком в 1937.
Джерела
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет