Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Підсоколик малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Європейський підвид aeasalon Дорослий самець (спереду) і самка (ззаду) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| 3-9 підвидів (див. текст) | ||||||||||||||||
| Falco columbarius Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал малого підсоколика Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Aesalon columbarius (Linnaeus, 1758) Falco aesalon Tunstall, 1771 (але див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Підсоколик малий або дербник (Falco columbarius) хижий птах роду сокіл (Falco) родини соколові (Falconidae). На території України пролітний та зимуючий птах.
Зовнішній вигляд
Невеликий за розміром сокіл, (розміром з голуба) з відносно короткими загостреними крилами і довгим хвостом. Маса тіла 170—230 г, довжина тіла 25—30 см, розмах крил 60—65 см. Спостерігається статевий диморфізм. Самки в середньому на третину більші від самців — їх маса становить 160—311 г, тоді як у самців тільки 125—235 г. У забарвленні також є відмінності. Верх самців сизий, інколи з фіолетовим або бурим відтінком, з чорними довгими плямами на голові, потилиці і на плечах. Низ від кремового до рудого з великими довгими буро-чорними штрихами. На шиї штрихи виражені слабко, від чого складається враження, що птаха має світлий нашийник. Характерні для соколів «вуса» виражені слабо. Хвіст смугастий з темною широкою смугою на кінці.
Самки зовні схожі на балабана, але значно менші за розміром — темно-бурі зверху і більш сірі знизу. Хвіст смугастий з чергуванням бурих і кремових смуг і зі світлим закінченням. У обох статей дзьоб буро-сірий, райдужна оболонка темно-кара, ноги жовті. Молоді птахи схожі на самок.
Підвиди
Американські підвиди
- Falco columbarius columbarius Linnaeus, 1758
- Falco columbarius richardsoni Ridgway, 1871
- Falco columbarius suckleyi Ridgway, 1873
Євразійські підвиди
- Falco columbarius/aeasalon aeasalon Tunstall, 1771
- Falco columbarius/aeasalon subaesalon C.L. Brehm, 1827
- Falco columbarius/aeasalon pallidus (Sushkin, 1900)
- Falco columbarius/aeasalon insignis (Clark, 1907)
- Falco columbarius/aeasalon lymani Bangs, 1913
- Falco columbarius/aeasalon pacificus (Stegmann, 1929)
У континентальній Євразії гніздиться на схід від Скандинавії, Латвії і Білорусі. На півночі Європи піднімається до арктичного узбережжя, в долині Печори до 65° пн. ш., на Ямалі до 66° пн. ш., в басейні Обі до 68° пн. ш., на Таймирі до 72° пн. ш., гирлі Лени, в долині Яни до 71° пн. ш., в басейні Колими до 68° пн. ш., до басейну Анадиру. Південна границя гніздового ареалу пролягає через Смоленську, Московську, Рязанську області Росії, Татарстан, центральний Казахстан, Джунгарський Алатау, східний Тянь-Шань, Алтай, Хангай, південне Забайкалля і, можливо, пониззя Амуру. За межами материка зустрічаються на Британських, Фарерських, Шантарських, можливо Курильських островах, на острові Колгуєв, Сахаліні і в Ісландії.
У Північній Америці заселяє північну частину континенту до півночі від Нью-Йорку, Мічигану, Айови, Північної Дакоти, Монтани, Айдахо, північної частини Каліфорнії. Піднімається до Лабрадора, північної частини Онтаріо, північної Манітоби, північного Саскачевану, північної частини Альберти, північної частини Маккензі, хребта Брукса на півночі Аляски.
Спосіб життя
Мешкає у різних відкритих ландшафтах − у чагарниковій тундрі, по окраїнах торфових боліт, вздовж річкових долин, в рідколіссі, в степах, серед гірського чагарника, в піщаних дюнах. Найбільш часто зустрічаються в лісотундрі і північному поясі тайги, де досягає максимальної чисельності. Суцільного темного лісу уникає. У місцях гніздування піднімається в гори до 2000 м, в місцях міграції до 3000 м над рівнем моря.
Переважно перелітний птах. На Британських островах, частково в Ісландії, гірських районах Центральної Азії, вздовж північно-західного узбережжя Америки і в канадських преріях живе осіло або здійснює незначні кочівлі. У теплі зими частина птахів південної частини ареалу також залишається на місцях. Зимує південніше гніздового ареалу, в східній півкулі досягаючи країн Середземномор’я, Північної Африки, Близького Сходу, Іраку, Ірану, Китаю, Кореї і Японії. В Америці переміщується на південь до Венесуели, Еквадору і північного Перу.
Гніздова біологія
Місце розташування гнізда різне, залежить від місця гніздування. В степах підсоколик малий гніздиться просто на землі під покровом високої трави чи чагарників. У лісовій смузі займає старі гнізда ворон на ялинах, соснах, а у випадку відсутності останніх розташовується практично відкрито на болотних мохових пагорбах. У тундрі, де деревна рослинність відсутня, займає скелясті виступи. При влаштуванні на землі будівельний матеріал не використовує, однак викопує невелику ямку — лоток діаметром 14—16 см і глибиною 2—3 см. У місцях масового скупчення відстань між сусідніми гніздами звичайно не перевищує 1,5 км, хоча в цей період птахи проявляють агресію до інших птахів-хижаків.
У кладці підсоколика малого 3—5 (найчастіше 4) яєць, відкладених з інтервалом у дві доби. Яйця вохристого або бурого кольору з численними більшими чи меншими червонувато-бурими плямами.
Період інкубації — 25—32 дні. Пташенята вилуплюються асинхронно, в порядку відкладання яєць. При народженні вони покриті ріденьким білим пухом, який через декілька днів змінюється на інший, густіший сірувато-білий. Самець і самка разом годують і доглядають пташенят — зігрівають, годують попередньо общипаною здобиччю і чистять гніздо.
Через два тижні у пташенят починають відростати перші пір'їни і вони уже самостійно покидають гніздо, хоча ще не здатні літати. Приблизно через 18 днів пух повністю замінюється першим, гніздовим оперенням, а через 25—30 днів молоді птахи піднімаються в повітря, хоча спочатку літають мало і неохоче. У віці 6-ти тижнів птахи вже самостійно полюють, після чого мігрують на зимівлю. Пік осінньої міграції припадає на кінець серпня — вересень.
Живлення
Типовий . Полює підсоколик малий переважно на дрібних птахів — горобців, жайворонків, ластівок, куликів, плисок, дроздів. Рідше живиться гризунами, ящірками, невеликими зміями, комахами. Під час полювання літає низько над землею, видивляючись здобич в повітрі, на землі чи серед низькорослої рослинності.
Значення у житті людини
У давнину підсоколик малий цінився серед соколярів як фахівець з полювання на жайворонків.
Нині через невисоку чисельність потребує охорони.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- * Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Джерела
Підсоколик малий на сайті raptor.in.ua [ 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977. - 322 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidsokolik malij Yevropejskij pidvid aeasalon Doroslij samec speredu i samka zzadu Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Sokolovi Falconidae Rid Sokil Falco Vid Pidsokolik malij Riznomanittya 3 9 pidvidiv div tekst Binomialna nazva Falco columbarius Linnaeus 1758 Areal malogo pidsokolika Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Sinonimi Aesalon columbarius Linnaeus 1758 Falco aesalon Tunstall 1771 ale div tekst Posilannya Vikishovishe Falco columbarius ITIS 175613 MSOP 22696453 NCBI 8953 Fossilworks 369249 Pidsokolik malij abo derbnik Falco columbarius hizhij ptah rodu sokil Falco rodini sokolovi Falconidae Na teritoriyi Ukrayini prolitnij ta zimuyuchij ptah Zovnishnij viglyadSamec Nevelikij za rozmirom sokil rozmirom z goluba z vidnosno korotkimi zagostrenimi krilami i dovgim hvostom Masa tila 170 230 g dovzhina tila 25 30 sm rozmah kril 60 65 sm Sposterigayetsya statevij dimorfizm Samki v serednomu na tretinu bilshi vid samciv yih masa stanovit 160 311 g todi yak u samciv tilki 125 235 g U zabarvlenni takozh ye vidminnosti Verh samciv sizij inkoli z fioletovim abo burim vidtinkom z chornimi dovgimi plyamami na golovi potilici i na plechah Niz vid kremovogo do rudogo z velikimi dovgimi buro chornimi shtrihami Na shiyi shtrihi virazheni slabko vid chogo skladayetsya vrazhennya sho ptaha maye svitlij nashijnik Harakterni dlya sokoliv vusa virazheni slabo Hvist smugastij z temnoyu shirokoyu smugoyu na kinci Samki zovni shozhi na balabana ale znachno menshi za rozmirom temno buri zverhu i bilsh siri znizu Hvist smugastij z cherguvannyam burih i kremovih smug i zi svitlim zakinchennyam U oboh statej dzob buro sirij rajduzhna obolonka temno kara nogi zhovti Molodi ptahi shozhi na samok PidvidiAmerikanski pidvidi Falco columbarius columbarius Linnaeus 1758 Falco columbarius richardsoni Ridgway 1871 Falco columbarius suckleyi Ridgway 1873 Yevrazijski pidvidi Falco columbarius aeasalon aeasalon Tunstall 1771 Falco columbarius aeasalon subaesalon C L Brehm 1827 Falco columbarius aeasalon pallidus Sushkin 1900 Falco columbarius aeasalon insignis Clark 1907 Falco columbarius aeasalon lymani Bangs 1913 Falco columbarius aeasalon pacificus Stegmann 1929 ArealU kontinentalnij Yevraziyi gnizditsya na shid vid Skandinaviyi Latviyi i Bilorusi Na pivnochi Yevropi pidnimayetsya do arktichnogo uzberezhzhya v dolini Pechori do 65 pn sh na Yamali do 66 pn sh v basejni Obi do 68 pn sh na Tajmiri do 72 pn sh girli Leni v dolini Yani do 71 pn sh v basejni Kolimi do 68 pn sh do basejnu Anadiru Pivdenna granicya gnizdovogo arealu prolyagaye cherez Smolensku Moskovsku Ryazansku oblasti Rosiyi Tatarstan centralnij Kazahstan Dzhungarskij Alatau shidnij Tyan Shan Altaj Hangaj pivdenne Zabajkallya i mozhlivo ponizzya Amuru Za mezhami materika zustrichayutsya na Britanskih Farerskih Shantarskih mozhlivo Kurilskih ostrovah na ostrovi Kolguyev Sahalini i v Islandiyi U Pivnichnij Americi zaselyaye pivnichnu chastinu kontinentu do pivnochi vid Nyu Jorku Michiganu Ajovi Pivnichnoyi Dakoti Montani Ajdaho pivnichnoyi chastini Kaliforniyi Pidnimayetsya do Labradora pivnichnoyi chastini Ontario pivnichnoyi Manitobi pivnichnogo Saskachevanu pivnichnoyi chastini Alberti pivnichnoyi chastini Makkenzi hrebta Bruksa na pivnochi Alyaski Sposib zhittyaMeshkaye u riznih vidkritih landshaftah u chagarnikovij tundri po okrayinah torfovih bolit vzdovzh richkovih dolin v ridkolissi v stepah sered girskogo chagarnika v pishanih dyunah Najbilsh chasto zustrichayutsya v lisotundri i pivnichnomu poyasi tajgi de dosyagaye maksimalnoyi chiselnosti Sucilnogo temnogo lisu unikaye U miscyah gnizduvannya pidnimayetsya v gori do 2000 m v miscyah migraciyi do 3000 m nad rivnem morya Perevazhno perelitnij ptah Na Britanskih ostrovah chastkovo v Islandiyi girskih rajonah Centralnoyi Aziyi vzdovzh pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Ameriki i v kanadskih preriyah zhive osilo abo zdijsnyuye neznachni kochivli U tepli zimi chastina ptahiv pivdennoyi chastini arealu takozh zalishayetsya na miscyah Zimuye pivdennishe gnizdovogo arealu v shidnij pivkuli dosyagayuchi krayin Seredzemnomor ya Pivnichnoyi Afriki Blizkogo Shodu Iraku Iranu Kitayu Koreyi i Yaponiyi V Americi peremishuyetsya na pivden do Venesueli Ekvadoru i pivnichnogo Peru Gnizdova biologiyaGnizdovi ptashenyata Falco columbarius Misce roztashuvannya gnizda rizne zalezhit vid miscya gnizduvannya V stepah pidsokolik malij gnizditsya prosto na zemli pid pokrovom visokoyi travi chi chagarnikiv U lisovij smuzi zajmaye stari gnizda voron na yalinah sosnah a u vipadku vidsutnosti ostannih roztashovuyetsya praktichno vidkrito na bolotnih mohovih pagorbah U tundri de derevna roslinnist vidsutnya zajmaye skelyasti vistupi Pri vlashtuvanni na zemli budivelnij material ne vikoristovuye odnak vikopuye neveliku yamku lotok diametrom 14 16 sm i glibinoyu 2 3 sm U miscyah masovogo skupchennya vidstan mizh susidnimi gnizdami zvichajno ne perevishuye 1 5 km hocha v cej period ptahi proyavlyayut agresiyu do inshih ptahiv hizhakiv U kladci pidsokolika malogo 3 5 najchastishe 4 yayec vidkladenih z intervalom u dvi dobi Yajcya vohristogo abo burogo koloru z chislennimi bilshimi chi menshimi chervonuvato burimi plyamami Period inkubaciyi 25 32 dni Ptashenyata viluplyuyutsya asinhronno v poryadku vidkladannya yayec Pri narodzhenni voni pokriti ridenkim bilim puhom yakij cherez dekilka dniv zminyuyetsya na inshij gustishij siruvato bilij Samec i samka razom goduyut i doglyadayut ptashenyat zigrivayut goduyut poperedno obshipanoyu zdobichchyu i chistyat gnizdo Cherez dva tizhni u ptashenyat pochinayut vidrostati pershi pir yini i voni uzhe samostijno pokidayut gnizdo hocha she ne zdatni litati Priblizno cherez 18 dniv puh povnistyu zaminyuyetsya pershim gnizdovim operennyam a cherez 25 30 dniv molodi ptahi pidnimayutsya v povitrya hocha spochatku litayut malo i neohoche U vici 6 ti tizhniv ptahi vzhe samostijno polyuyut pislya chogo migruyut na zimivlyu Pik osinnoyi migraciyi pripadaye na kinec serpnya veresen ZhivlennyaPidsokolik malij zi spijmanoyu bilozorkoyu Tipovij Polyuye pidsokolik malij perevazhno na dribnih ptahiv gorobciv zhajvoronkiv lastivok kulikiv plisok drozdiv Ridshe zhivitsya grizunami yashirkami nevelikimi zmiyami komahami Pid chas polyuvannya litaye nizko nad zemleyu vidivlyayuchis zdobich v povitri na zemli chi sered nizkorosloyi roslinnosti Znachennya u zhitti lyudiniU davninu pidsokolik malij cinivsya sered sokolyariv yak fahivec z polyuvannya na zhajvoronkiv Nini cherez nevisoku chiselnist potrebuye ohoroni PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannya Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H DzherelaPidsokolik malij na sajti raptor in ua 7 lyutogo 2010 u Wayback Machine LiteraturaZubarovskij V M Fauna Ukrayini T 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Nauk dumka 1977 322 s